Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 202/1843/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 20.11.2024.
Дата набрання законної сили: 18.11.2024
Номер судового провадження: 51-4966км19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		18 листопада 2024 року
		м. Київ
		провадження № 51-4966 ск 19
		Суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду ОСОБА_1 , розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 на вирок  Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2019 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 02 лютого 2024 року щодо нього,
		встановив:
		Вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2019 року ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 255; ч. 3 ст. 27, п. п. 1, 6, 9, 11, 13 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 187; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 189; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190; ч. 4 ст. 190; ч.3 ст.27, ч.2 ст. 358; ч. 3 ст. 27 ч.3 ст. 358; ч.2 ст. 358; ч.3 ст. 358 КК України та на підставі ч. 2 ст. 70 КК України призначено покарання у виді довічного позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 255; п. п. 1, 6, 9, 11, 13 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 146; ч. 4 ст. 187; ч. 4 ст. 189; ч. 4 ст. 190; ч.2 ст. 358; ч.3 ст. 358 КК України та на підставі ч. 2 ст. 70 КК України призначено покарання у виді довічного позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;  ОСОБА_2  засуджено за ч. 1 ст. 255; п. п. 6, 9, 13 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 146; ч. 4 ст. 189; ч. 4 ст. 190; ч. 2 ст. 358; ч.3 ст. 358 КК України та на підставі ч. 2 ст. 70 КК України призначено покарання у виді довічного позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; ОСОБА_5 засуджено за ч. 1 ст. 255; п. п. 1, 6, 9, 11, 13 ч. 2 ст. 115; ч. 4 ст. 190 КК України та на підставі ч. 2 ст. 70 КК України призначено покарання у виді довічного позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 255; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146; ч. 4 ст. 189; ч. 4 ст. 190; ч. 2 ст. 358; ч. 3 ст. 358 КК України та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є її власністю; ОСОБА_7 засуджено за ч.1 ст. 255, ч.4 ст. 190 КК України та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначено покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна, яке є його власністю; ОСОБА_8 , якого засуджено за ч. 4 ст. 190; ч.2 ст. 358; ч.3 ст.358 КК України вважати таким, що відбув покарання повністю.
		Вирішено долю речових доказів.
		Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 02 лютого 2024 року вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_3 скасовано.
		Кримінальну справу стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_3 закрито на підставі п. 8 ч. 1 ст. 6 КПК України 1960 року, у зв`язку із їхньою смертю.
		Вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2019 року стосовно ОСОБА_4 в частині засудження за скоєння злочинів, передбачених ч.3 ст. 146; ч.2 ст. 358; ч.3 ст.358 КК України та ОСОБА_2 в частині засудження за скоєння злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146; ч. 2 ст. 358; ч. 3 ст.358 КК України - скасовано.
		На підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 49 КК України ОСОБА_4 та ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 3 ст.146; ч. 2 ст.358; ч.3 ст.358 КК, у зв`язку з закінченням строків давності.
		Кримінальну справу стосовно ОСОБА_4 (ч.3 ст. 146; ч.2 ст. 358; ч.3 ст.358 КК України та ОСОБА_2 (ч. 3 ст. 146; ч. 2 ст. 358; ч.3 ст.358 КК України) - закрито на підставі ч. 2 ст. 11-1 КПК України 1960 року, у зв`язку із закінченням строків давності.
		Вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2019 року в частині засудження ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за скоєння злочину щодо ОСОБА_9 та невстановленої особи на ім`я ОСОБА_10 - змінено в частині вказівки на рік скоєння злочинів - з 2009 року на 2010 рік.
		В іншій частині вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2019 року залишено без змін. 
		На адресу Суду від засудженого ОСОБА_2 надійшла касаційна скарга, в якій він не погоджується з постановленими щодо нього судовими рішеннями.
		Перевіривши матеріали провадження за касаційною скаргою, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу засудженого необхідно залишити без розгляду, з огляду на таке.
		Відповідно до положень ч. 2 ст. 383 КПК 1960 року у касаційному порядку можуть бути перевірені вироки місцевих судів, постанови (ухвали) цих судів у справах про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру, інші постанови (ухвали), які перешкоджають подальшому провадженню у справі, ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків, постанов (ухвал), крім випадків, коли апеляційною  інстанцією зазначені рішення скасовано, а справу направлено на нове розслідування чи новий судовий розгляд, а також ухвали апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку щодо видачі особи (екстрадиції).
		Згідно з ч. 2 ст. 386 КПК 1960 року касаційні скарги на судові рішення, зазначені у ч. 2 ст. 383 цього Кодексу, можуть бути подані протягом трьох місяців з моменту набрання ними законної сили.
		За вимогами ч. 4 ст. 386 КПК 1960 року у разі подачі скарги з пропуском встановленого ч.ч. 1,2 цієї статті строку і при відсутності клопотання про його поновлення скарга чи подання постановою судді визнається такою, що не підлягає розгляду. Цей строк може бути відновлений у випадках і в порядку, передбачених статтею 353 цього Кодексу.
		З касаційною скаргою засуджений ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду 28 жовтня 2024 року, тобто після закінчення строку на касаційне оскарження зазначених судових рішень щодо нього, при цьому порушив питання про відновлення пропущеного строку.
		Однак, відновлення строку на оскарження судових рішень не є компетенцією суду касаційної інстанції. Згідно зі ст. 353 КПК 1960 року таке питання вирішується в судовому засіданні судом, який розглядав справу, чого як вбачається з матеріалів провадження за касаційною скаргою, зроблено не було.
		Таким чином, засуджений вправі звернутися з касаційною скаргою до Верховного Суду за правилами, встановленими КПК 1960 року, лише в разі відновлення відповідним судом строку на касаційне оскарження судових рішень та за умови долучення належним чином оформленої копії судового рішення про відновлення цього строку.
		Керуючись статтями 353, 386, 388 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України 2012 року, Суд
		постановив:
		Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2019 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 02 лютого 2024 року щодо нього визнати такою, що не підлягає розгляду.
		Постанова оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Суддя                                                                                              ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...