Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/24663/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 19.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 19.11.2024.
Дата набрання законної сили: 07.11.2024
Номер судового провадження: 11-223апп24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		УХВАЛА
		07 листопада 2024 року
		м. Київ
		Справа № 160/24663/23
		Провадження № 11-223апп24
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідачки Усенко Є. А.,
		суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Короля В. В., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Погрібного С. О., Ткача І. В., Уркевича В. Ю., Шевцової Н. В.
		перевірила наявність підстав для прийняття до розгляду справи № 160/24663/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 (суддя Сидоренко Д. В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04.04.2024 (головуюча суддя Білак С. В., судді Чабаненко С. В., Юрко І. В.),
		УСТАНОВИЛА:
		1.            У вересні 2023 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Державної казначейської служби України, у якому просив стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на його, ОСОБА_1 , користь моральну шкоду, спричинену професійним захворюванням, набутим під час проходження служби, в розмірі 536 000,00 грн (без урахування утримань із цієї суми податку з доходів фізичних осіб та військового збору).
		Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 посилався на те, що під час проходження служби в Головному управлінні Національної поліції в Черкаській області на посаді заступника начальника відділу кримінальної поліції Черкаського районного управління поліції, з якої був звільнений наказом від 13.04.2021 № 129о/с, отримав професійне захворювання, встановлене військово-лікарською комісією Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» та підтверджене свідоцтвом про хворобу від 26.03.2021 № 59.
		Відповідно до довідок медико-соціальної експертної комісії від 23.06.2021 серії  12ААВ № 350135 та серії 12ААА № 044972 йому встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 80 % та друга група інвалідності безстроково; він потребує нагляду та лікування у відповідних лікарів. 
		Згідно з доводами позивача, Головне управління Національної поліції в Черкаській області не створило безпечних і нешкідливих умов праці, не виконало встановлених нормативними актами норм охорони праці, гігієнічних регламентів і нормативів, що спричинило не тільки стійку втрату ним здоров`я, його інвалідність, а й моральні страждання по теперішній час. 
		2.            Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 29.09.2023, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від  04.04.2024, відмовив у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
		Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що цей позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
		Суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що відповідно до статті 19 КАС до адміністративного суду можуть бути оскаржені рішення (дії, бездіяльність) суб`єкта владних повноважень, які прийнято (вчинено) суб`єктом владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень (дій, бездіяльності) встановлено інший порядок судового провадження. 
		Вимоги про відшкодування матеріальної та/або моральної шкоди, спричиненої суб`єктом владних повноважень внаслідок прийняття протиправного рішення (вчинення дії чи бездіяльності),  є похідними від вимог про визнання протиправними рішень (дій чи бездіяльності) суб`єкта владних повноважень і розглядаються адміністративним судом за умови, якщо вони заявлені разом з  вимогою про вирішення публічно-правового спору, як це встановлено частиною п`ятою статті 21 КАС. Оскільки предметом позову, з яким звернувся позивач, є стягнення моральної шкоди, а з вимогою вирішити публічно-правовий спір він не звертається (не заявляє вимогу про визнання протиправними рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень), спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства відповідно до статті 16, частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України.
		3.             ОСОБА_1 подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний адміністративний суд) касаційну скаргу на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04.04.2024, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач, окрім викладення обставин, на які він посилається в позовній заяві на обґрунтування свого позову, доводить, що суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми пунктів 1, 17 частини першої статті  4, пункту 2 частини першої статті 19 КАС, оскільки не взяли до уваги, що моральна шкода, відшкодування якої стосується його позов, була завдана йому внаслідок протиправних дій відповідача під час проходження ним публічної служби. 
		Позивач зазначає, що суди попередніх інстанцій  залишили поза увагою той факт, що Верховний Суд в постанові від 27.10.2021 у справі № 212/9599/20 (на яку він посилався також у позовній заяві) зробив висновок, що спір, який виник у правовідносинах щодо відшкодування шкоди, заподіяної захворюванням, отриманим при проходженні публічної служби, за своєю сутністю є публічно-правовим, у зв`язку із чим відповідно до пункту 2 частини першої статті 19 КАС підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
		Крім того, позивач посилається на висновок Великої Палати Верховного Суду в постанові від 14.11.2018 у справі № 757/70264/17-ц, що спори з приводу прийняття на публічну службу, її проходження чи звільнення, на відміну від спорів щодо оскарження рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства, незалежно від того, чи здійснює орган, з яким у позивача виник спір у конкретних правовідносинах, владні управлінські функції. Для визначення юрисдикції спору з приводу прийняття громадянина на публічну службу, її проходження чи звільнення суд має встановити, чи проходила особа публічну службу та чи виник спір у зв`язку з прийняттям, проходженням або звільненням особи з публічної служби.
		Посилаючись на наведені висновки Верховного Суду, позивач вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій помилково визнали, що його позов повинен розглядатися за правилами цивільного судочинства.
		4.            Касаційний адміністративний суд ухвалою від 13.05.2024 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , а ухвалою від 19.09.2024 передав справу № 160/24663/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, пославшись як на підстави, для передачі справи на частини п`яту та шосту статті 346 КАС.
		5.            Згідно із частиною п`ятою статті 346 КАС суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
		Частиною шостою цієї статті встановлено, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо: 
		1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції; 
		2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 
		3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
		Про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 346 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах  п`ятій або шостій статті 346 цього Кодексу (частина четверта статті 347 КАС).
		6.            Передаючи справу № 160/24663/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний адміністративний суд в ухвалі від 19.09.2024 обґрунтував підстави для цього такими аргументами:
		1) ОСОБА_1 оскаржує ухвалені в цій справі судові рішення з такої підстави, як порушення судами першої та апеляційної інстанцій правил предметної юрисдикції, вважаючи, що спір за його позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди належить вирішувати за правилами адміністративного судочинства, оскільки моральна шкода завдана йому протиправними діями Головного управління Національної поліції в Черкаській області при проходженні ним публічної служби;
		2) позивач, обґрунтовуючи порушення судами першої та апеляційної інстанцій правил предметної юрисдикції, посилається на постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27.10.2021 у справі № 212/9599/20, у якій зроблено висновок про підсудність спору про відшкодування особі моральної шкоди, заподіяної внаслідок захворювання, отриманого при проходженні публічної служби в органах внутрішніх справ, судам адміністративної юрисдикції;
		3) Велика Палата Верховного Суду наразі не зробила висновку щодо предметної юрисдикції спору в подібних правовідносинах.
		7.        Перевіривши матеріали справи та наведені доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.
		Так, Касаційний адміністративний суд в ухвалі від 19.09.2024 посилається на те, що справа містить виключну правову проблему, а тому з метою забезпечення розвитку права та формулювання єдиної правозастосовчої практики передається на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Зміст ухвали від 19.09.2024 дозволяє дійти висновку, що виключною правовою проблемою Касаційний адміністративний суд вважає визначення предметної юрисдикції спорів про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, яке отримане під час проходження публічної служби, якщо вимога про відшкодування шкоди заявлена не одночасно з вимогою про вирішення публічно-правового спору [з вимогою про визнання рішення (дії чи бездіяльності) суб`єкта владних повноважень протиправним]. 
		Виключна правова проблема, як підстава для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного показників.
		Кількісний показник означає, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості справ, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності.
		В контексті якісного критерію про виключність правової проблеми можуть свідчити, зокрема такі обставини: з касаційної скарги вбачається, що суди допустили істотні порушення норм процесуального права, які унеможливили розгляд справи з дотриманням вимог справедливого судового розгляду; суди допустили явну й грубу помилку в застосуванні норм процесуального права, у тому числі свавільне розпорядження повноваженнями, й перегляд справи Великою Палатою Верховного Суду потрібен з метою унеможливлення її повторення у подальшій судовій діяльності; норми матеріального чи процесуального права були застосовані судами першої чи апеляційної інстанції таким чином, що постає питання щодо дотримання принципу пропорційності, тобто забезпечення належного балансу між приватними та публічними інтересами; наявні колізії в нормах матеріального права, що викликає необхідність у застосуванні аналогії закону чи права, або постає питання щодо дотримання принципу верховенства права.
		При цьому справа буде мати принципове значення, якщо йдеться про правове питання, яке потребує пояснення й зустрічається у невизначеній кількості справ, у разі якщо надана на нього відповідь піддається сумніву або якщо існують різні відмінні позиції і це питання ще не вирішувалося вищою судовою інстанцією, а також необхідне тлумачення щодо застосування нових законів.
		На підтвердження виключної правової проблеми при вирішенні цієї справи Касаційний адміністративний суд посилається на те, що висновку Великої Палати Верховного Суду з приводу предметної юрисдикції спору про відшкодування моральної шкоди, спричиненої захворюванням, набутим під час проходження служби в органах внутрішніх справ, коли така вимога не супроводжується оскарженням рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, наразі немає.
		Відповідно до частини першою статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Таким чином, до повноважень Касаційного адміністративного суду, зокрема, належить вирішення питань про правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, їх тлумачення при вирішенні юридичних спорів в адміністративних справах чи проблем щодо забезпечення ефективного захисту прав, свобод або інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб. Реалізація таких повноважень пов`язана з розв`язанням правових проблем.
		Отже, на вирішення Великої Палати Верховного Суду поставлено питання, яке може бути вирішено Касаційним адміністративним судом.
		При цьому в ухвалі Касаційного адміністративного суду від 19.09.2024 немає посилання на кількісні та якісні показники, які б свідчили про те, що передача справи № 160/24663/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
		Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що частиною шостою статті 346 КАС встановлено спеціальну підставу для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду - порушення правил предметної юрисдикції. У зв`язку із цим, у разі виникнення у справі питання, чи порушено судом правила предметної юрисдикції і чи може це бути підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, слід керуватися нормами частини шостої статті 346 КАС, зокрема встановити, чи є сукупність обставин, визначених цими нормами як умова передачі справи. Справа може бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС лише за відсутності всіх трьох, указаних у цій частині (пункти 1-3) випадків.
		Велика Палата Верховного Суду 13.03.2019 ухвалила постанову у справі №  757/19121/16-ц, в якій предметом судового розгляду був позов    ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України про стягнення 77 996,00 грн на відшкодування шкоди. В обґрунтування позову позивач посилався на те, що з 17.05.2004 по 11.10.2013 проходив службу в органах внутрішніх справ, був звільнений у зв`язку із захворюванням, яке отримав під час проходження служби і яке спричинило стійку втрату ним працездатності та визнання його інвалідом.
		Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.03.2019 зазначила, що проходження публічної служби - це процес діяльності особи на посадах, які вона обіймає, починаючи від моменту призначення на відповідну посаду та завершуючи припиненням публічної служби, із сукупністю всіх обставин і фактів, які супроводжують таку діяльність. Оскільки така професійна діяльність нерозривно пов`язана з отриманням оплати (винагороди) за роботу, яку особа виконує на відповідній посаді, то правовідносини, пов`язані з нарахуваннями, виплатами, утриманнями, компенсаціями, перерахунками заробітної плати, компенсацій, грошової допомоги під час виконання такою особою своїх посадових обов`язків, є одним з елементів проходження публічної служби, а під час звільнення з публічної служби - одним з елементів припинення такої служби.
		Велика Палата Верховного Суду виснувала, що позивач перебував на публічній службі, а тому спірні правовідносини між сторонами щодо відшкодування шкоди та виплати грошової допомоги внаслідок отриманого захворювання в результаті проходження публічної служби за своєю суттю є публічно-правовим спором.
		Таким чином, Велика Палата Верховного Суду вже зробила висновок про предметну юрисдикцію спору у правовідносинах, подібних тим, спір щодо прав і обов`язків сторін в яких просить вирішити позивач у цій справі (справі № 160/24663/23). Відтак, передбачена частиною шостою статті 346 КАС підстава передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відсутня.
		Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що відсутні підстави для прийняття цієї справи до розгляду на підставі частин п`ятої, шостої статті 346 КАС, оскільки є висновок Великої Палати Верховного Суду щодо предметної юрисдикції спору з подібним предметом і підставами позову, суб`єктним складом сторін.
		Відповідно до частини шостої статті 347 КАС якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, а також якщо дійде висновку про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, зокрема через відсутність виключної правової проблеми, наявність висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.
		Ураховуючи викладене та керуючись статтями 346, 347 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
		УХВАЛИЛА:
		Справу № 160/24663/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди повернути до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду у відповідній колегії.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідачка                                                                                               Є. А. Усенко
		Судді:                                    О. О. Банасько                                                        В. В. Король 
		                                                О. Л. Булейко                                                          О. В. Кривенда
		                                                Ю. Л. Власов                                                            М. В. Мазур
		                                                І. А. Воробйова                                                        С. Ю. Мартєв
		                                                М. І. Гриців                                                               С. О. Погрібний
		                                                Ж. М. Єленіна                                                          І. В. Ткач
		                                                І. В. Желєзний                                                         В. Ю. Уркевич
		                                                                                                                                    Н. В. Шевцова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...