Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 120/4858/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 14.11.2024. Зареєстровано: 19.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 20.11.2024.
Дата набрання законної сили: 14.11.2024
Номер судового провадження: К/990/3949/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 листопада 2024 року 
		м. Київ
		 
		справа № 120/4858/23
		адміністративне провадження № К/990/3949/24 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Губської О. А.,
		суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е.
		розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
		за позовом  ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - військова частина НОМЕР_2 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
		за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року, прийняте у складі судді Дмитришеної Р.М., та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2024 року, ухвалену у складі колегії суддів: Білої Л.М. (головуючий), Гонтарука В.М., Матохнюка Д.Б.,
		І. Суть спору:
		1.  ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - військова частина НОМЕР_2 , в якому просив:
		1.1. визнати протиправною бездіяльність Військової частин НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та не виплати в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №168      від 28.02.2022 за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей за період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022 в розрахунку до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
		1.2. зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №168      від 28.02.2022 р. "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022 з розрахунку до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням проведених виплат за цей період.
		2. В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на протиправну бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 у розмірі 100 000 грн, за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей, як військовослужбовцю в/ч Державної прикордонної служби України за період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022 та з 01.06.2022 по 25.06.2022 (довідка №1219 від 05.08.2022) в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
		3. Відповідач позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні.
		ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
		4. Позивач призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, у 2022 році проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
		5. Наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону від 07.04.2022 року № 5-вв позивача направлено у службове відрядження, підставою якого стало бойове розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02.04.2022 №56/гриф.
		6. Відповідно до бойового розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.04.2022 №978/гриф особовий склад прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) приступив до виконання бойових завдань в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		7. Наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону від 28.06.2022 року № 38-вв позивача з метою прийняття участі у заходах направлено у службове відрядження до іншого оперативного угрупування військ з 28.06.2022 року.
		8. Таким чином, позивач перебував у службовому відрядженні у НОМЕР_4 прикордонному загоні (військовій частині НОМЕР_2 ), в період з 07.04.2022 року по 25.06.2022 року, що підтверджується матеріалами справи.
		9. Під час проходження військової служби у відряджені, позивачу військовою частиною НОМЕР_2 видана довідка №1219 від 05.08.2022 у якій вказано, що ОСОБА_1 , який проходить військову службу в військовій частині НОМЕР_1 , приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей з 07.04.2022 по 30.04.2022; з 01.05.2022 по 31.05.2022; з 01.06.2022 по 25.06.2022 (підстава: бойове розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року № 56 гриф).
		10. Позивач вважає, що у вказаний вище період він має право на виплату додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 у розмірі 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, тому звернувся до суду з цим позовом.
		ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
		11. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2024 року, позов задоволено.
		12. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, керуючись положеннями наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31 березня 2022 року № 164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (далі - наказ №164-АГ), виходив з того, що оформлена відносно позивача довідка від 05 серпня 2022 року №1219 (видана на підставі бойового розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року № 56 гриф) є допустимим, належним, достовірним та достатнім доказом безпосередньої участі позивача (відрядженого військовослужбовця) у бойових діях або заходах, а відтак і підтверджує його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за періоди, вказані у відповідній довідці.
		12.1.  При цьому суд першої інстанції не погодився із аргументами відповідача в частині того, що підставою для нарахування додаткової винагороди є виключно списки за формою згідно додатку 2 до Наказу № 164-АГ, які мали направлятись військовою частиною, у відрядженні якої перебував позивач. Суд зауважив, що  ці списки не є визначальною чи єдиною підставою для виплати, тоді як право позивача на отримання спірних сум підтверджується довідкою від 05 серпня 2022 року № 1219, яка видана на підставі бойового розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року № 56 гриф.
		13.  Суд апеляційної інстанції наголосив на тому, що оскільки безпосередня участь позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей із 07 квітня 2022 по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року є встановленою та підтвердженою довідкою Військової частини НОМЕР_2 від 05 серпня 2022 року №1219 (виданою на підставі бойового розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року № 56 гриф), а в межах визначеного в цій довідці періоду відповідач не здійснив нарахування та виплату позивачу збільшеної додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 Постанови № 168, тому суд першої інстанції правильно зазначив, що в даному випадку має місце протиправна бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати такої винагороди за вказані у довідці періоди участі позивача у бойових діях.
		IV. Провадження в суді касаційної інстанції 
		14. У касаційній скарзі Військова частина НОМЕР_1 указує підставу касаційного оскарження пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права, передбачених:
		1) пунктом 2-1 Постанови № 168;
		2) наказом № 164-АГ саме в контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Держприкордонслужби та командуванням військових частин в частині виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168 в розмірі 100 000 грн, у випадках:
		- ненадходження з військових частин, у відрядженні яких перебувають військовослужбовці, Списків підтверджень участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 4 Наказу № 164-АГ у формі визначеній Додатком 2 до наказу;
		- наявності підстав для виплати вказаної додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 100 000 грн відрядженим військовослужбовцям на підставі довідки про участь у бойових діях та заходах, яка фактично не містить необхідних даних такої участі, передбачених пунктом 3 Наказу № 164-АГ;
		- щодо необхідності та достатньої сукупності інформації та джерел в якій вона міститься, яка надає право військовослужбовцям на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 100 000 грн, з урахуванням вимог пункту 2 Наказу № 164-АГ, який визначає види службової діяльності, які відносяться до безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях.
		15. Відповідача вказує на те, що за період перебування позивача у службовому відрядженні у Військовій частині НОМЕР_2 , а саме спірний період, остання мала б щомісячно до 5 числа повідомляти Військову частину НОМЕР_1 про його безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць виключно у формі, передбаченій додатком 2 до Наказу № 164-АГ. Проте жодних листів, до яких додатком був би список із підтвердженням безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах за квітень-червень 2022 року у складі Військової частини НОМЕР_2 у формі, визначеній додатком 2 до Наказу № 164-АГ на адресу Військової частини НОМЕР_1 не надходило.
		16.  Таким чином, враховуючи викладене, участь позивача у бойових діях або заходах в повній мірі не підтверджена у порядку, визначеному наказом № 164-АГ, що підтверджує відсутність у Військової частини НОМЕР_1 правових підстав для здійснення нарахування та виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі за період спірних правовідносин.
		17.  При цьому, скаржник наголошує, що саме списки військовослужбовців у формі, передбаченій додатком 2 до наказу № 164-АГ, є належним підтвердженням, яке надається прикордонним загоном, у складі якого відряджені військовослужбовці беруть (брали) участь у бойових діях або заходах, прикордонному загону, в якому такі військовослужбовці перебувають на фінансовому забезпеченні, та є безпосередньою підставою для виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі, передбаченому Постановою № 168.
		18.  За таких обставин, саме бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка виражається у нездійсненні підтвердження участі позивача у бойових діях або заходах у формі та в порядку, передбаченому Наказом № 164-АГ, перешкоджала Військовій частині НОМЕР_1 належним чином встановити стосовно позивача в повному обсязі факт прийняття ним участі в бойових діях або заходах, терміни прийняття такої участі, що в подальшому перешкоджає здійсненню нарахування та виплати останньому додаткової винагороди у збільшеному розмірі з дотриманням вимог вказаних нормативно-правових актів.
		19.  Щодо довідки Військової частини НОМЕР_2 від 05 серпня 2022 року №1219, то скаржник зазначає, що така є лише персональним підтвердженням для окремого військовослужбовця його участі у бойових діях, оскільки видається виключно на руки військовослужбовцю і не дублюється для прикордонного загону, в якому такий військовослужбовець проходить військову службу. При цьому період, зазначений у вказаній довідці, не свідчить про фактичну участь у відповідних заходах протягом всього часу, оскільки довідка не містить конкретних дат, місць та видів залучення до безпосередньої участі у бойових діях та заходах, що передбачені пунктом 1 Постанови № 168, а лише підтверджує період часу, під час якого військовослужбовець перебував у відрядженні, що не відповідає встановленому Постановою №168 пропорційному підходу до визначення розміру спірної додаткової винагороди. Отже, вказана довідка сама по собі не може слугувати належним доказом на підтвердження факту безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в районах ведення воєнних (бойових) дій. Тим більше, відповідна довідка не відповідає формі, встановленій Додатком № 1 до наказу № 164-АГ.
		20.  Позивач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався, що відповідно до  статті 338 КАС України  не перешкоджає касаційному перегляду справи.
		V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
		21. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		22. За змістом частини першої статті 6, частини першої статті 14 Закону України від 03 квітня 2003 року № 661-IV «Про Державну прикордонну службу України» Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.
		23.  Згідно зі статтею 16 цього Закону умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.
		24.   Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», дія якого в силу приписів пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону поширюється в тому числі на військовослужбовців правоохоронних органів спеціального призначення, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
		25. У частині другій статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
		26.  Згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
		27. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
		28. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».
		29. У пункті 1 цієї постанови Уряд установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
		30. Аналіз цих норм законодавства дає підстави для висновку про те, що встановлена Постановою № 168 додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень на місяць є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби, що виплачується їм на період дії воєнного стану та підлягає збільшенню до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
		31. Водночас реалізація зазначених приписів Постанови №168 вимагала визначення порядку й умов виплати додаткової винагороди з метою встановлення переліку бойових дій та заходів, передбачених абзацом першим пункту 1 цієї постанови, а також визначення документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у таких діях і заходах, враховуючи, що Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена          наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558, не врегульовувала цих питань.
		32. 31 березня 2022 року Адміністрація Держприкордонслужби видала наказ № 164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168».
		33. У пункті 3 наказу №164-АГ встановлено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходів, здійснювати на підставі одного з таких документів:
		1) бойового наказу (бойового розпорядження);
		2) журналу бойових дій (вахтового журналу) або журналу ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об`єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл);
		3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
		34.  Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надавати останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (додаток 1).
		35. Пункт 4 наказу №164-АГ передбачав, що начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів щомісячно до 5 числа поточного місяця повідомляти органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць (додаток 2).
		36. Відповідно до пункту 5 наказу № 164-АГ виплату військовослужбовцям зазначеної у пункті 1 винагороди здійснювати на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).
		В наказі про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 гривень на місяць, обов`язково зазначати підстави для його видання.
		VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
		37. Відповідно до частини першої  статті 341 КАС України  суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		38.  Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
		39. Надаючи оцінку оскаржуваному судовому рішенню у межах доводів касаційної інстанції за правилами  статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.
		40. Спір у цій справі виник у зв`язку з невиплатою позивачу збільшеної до 100 000 грн додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з 07 квітня 2022 по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року.
		41. Згідно з обставинами цієї справи позивач є військовослужбовцем Держприкордонслужби, проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 та у відрядженні перебував у НОМЕР_4 прикордонному загоні (Військовій частині НОМЕР_2 ).
		42.  Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_2 від 05 серпня 2022 року № 1219 ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні захисту національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей з 07 квітня 2022 по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року.
		43.  Підставою для видачі такої довідки слугувало бойове розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року № 56 гриф.
		44.  Суди першої й апеляційної інстанцій надали належну оцінку тим обставинам, що указана довідка видана на підставі одного із підтверджуючих документів, передбачених пунктом 3 Наказу № 164-АГ.
		45.  За таких обставин і правового регулювання суди попередніх інстанцій мотивовано виходили з того, що оформлена стосовно позивача довідка Військової частини НОМЕР_2 від 05 серпня 2022 року № 1219 підтверджує його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за вказані у ній періоди.
		46.  Невідповідність довідки від 05 серпня 2022 року № 1219  критеріям належності, достовірності та допустимості, визначених статтями 73-75 КАС України, суди попередніх інстанцій не встановили.
		47.  За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2024 року у справі № 560/12539/22, від 28 травня 2024 року у справі № 560/1200/23, від 06 червня 2024 року у справі № 200/706/23 підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах може бути довідка командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець. За зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який її видав.
		48. У вимірі спірних правовідносин суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили доводи відповідача про те, що підставою для нарахування додаткової винагороди є виключно списки за формою згідно додатку 2 до Наказу № 164-АГ, які мали направлятись військовою частиною, у відрядженні якої перебував позивач.
		49.  Суди першої й апеляційної інстанцій мотивовано зазначили про те, що надіслання цих списків є елементом процедури виплати додаткової винагороди, тоді як право позивача на отримання спірних сум підтверджується довідкою від 05 серпня 2022 року №1219, яка видана на підставі бойового розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року №56 гриф.
		50.  Зрештою порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність у нього права на таку винагороду.
		51.  Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 23 травня 2024 року у справі № 120/4387/23, від 24 травня 2024 року у справі № 120/4967/23, від 28 травня 2024 року у справі № 120/5170/23, від 08 серпня 2024 року у справі № 280/2754/23, від 19 вересня 2024 року у справах №№120/5151/23, 120/7509/23, 120/4953/23, від 10 жовтня 2024 року у справах №№120/7502/23, 120/14606/23, 120/5154/23, 120/14641/23.
		52. З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про доведеність обставин безпосередньої участі позивача у періоди з 07 квітня 2022 по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей, що дає підстави для виплати йому за цей період додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн розмірі.
		53.  Решта доводів касаційної скарги не спростовує висновки судів попередніх інстанцій, не впливає на законність й обґрунтованість ухвалених судових рішень, а направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
		54.  Обставини відкриття касаційного провадження на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України не знайшли своє підтвердження під час перегляду оскаржуваних судових рішень з огляду на сформовану Верховним Судом практику на час розгляду касаційної скарги.
		55. Відповідно до  статті 350 КАС України  суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених  статтею 341 цього Кодексу  межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		56. Враховуючи, що оскаржувані судові рішення, переглянуті судом касаційної інстанції в межах доводів та вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а спірні судові рішення без змін.
		VIІ. Судові витрати
		57. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
		Керуючись статтями  341,  345,  349,  350,  355,  356,  359 КАС України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
		2. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2024 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                          О. А. Губська
		 
		 
		Судді                                                                                                    М. В. Білак
		 
		 
		                                                                                                    В. Е. Мацедонська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...