Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/6930/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 14.11.2024. Зареєстровано: 19.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 19.11.2024.
Дата набрання законної сили: 14.11.2024
Номер судового провадження: К/990/10995/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 листопада 2024 року 
		м. Київ
		справа №320/6930/22
		адміністративне провадження № К/990/10995/24
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
		суддів - Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М.,
		розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №320/6930/22
		за позовом ОСОБА_1 
		до Військової частини НОМЕР_1 
		про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії
		за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 
		на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року (головуюча суддя: Бєлова Л.В., судді: Аліменко В.О., Безименна Н.В.).
		УСТАНОВИВ:
		І. Історія справи
		У серпні 2022 року ОСОБА_1 пред`явив позов до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив суд:
		- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати йому грошового забезпечення з 30 січня 2020 року до 31 січня 2022 року, грошової допомоги при звільнені, грошової компенсації за невикористані дні відпустки як учаснику бойових дій без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 1 січня 2020 року;
		- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити йому перерахунок грошової забезпечення з 30 січня 2020 року до 31 січня 2022 року, грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні відпустки як учаснику бойових дій з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
		Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2022 року адміністративний позов задоволено частково:
		- визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 30 січня 2020 року до 31 грудня 2020 року без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 1 січня 2020 року;
		- визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 1 січня 2021 року до 1 грудня 2021 року, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2021 рік» станом на 1 січня 2021 року;
		- визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 1 січня 2022 року до 31 січня 2022 року, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2022 рік» станом на 1 січня 2022 року;
		- зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошового забезпечення з 30 січня 2020 року до 31 грудня 2020 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року №294-IХ станом на 1 січня 2020 року на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
		- зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошового забезпечення з 1 січня 2021 року до 31 грудня 2021 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2021 рік» станом на 1 січня 2021 року на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
		- зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошового забезпечення з 1 січня 2022 року до 31 січня 2022 року, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015-2022 роки, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого статтею 7 Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
		- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		У грудні 2023 року Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
		19 грудня 2023 року Шостий апеляційний адміністративний суд залишив без руху апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2022 року.
		Одночасно з цим, суд апеляційної інстанції запропонувати скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги у спосіб надання документа про сплату судового збору в розмірі: 1610,40 грн, а також подати заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження, де зазначити поважність причин пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою та надати докази, що їх підтверджують.
		Цю ухвалу Військова частина НОМЕР_1 виконала в частині надання документа про сплату судового збору. У іншій частині ухвала від 19 грудня 2023 року не була виконана.
		24 січня 2024 року Шостий апеляційний адміністративний суд на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2022 року.
		16 лютого 2024 року Військова частина НОМЕР_1 вдруге подала апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2022 року.
		20 лютого 2024 року Шостий апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2022 року.
		Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції послався на пункт 3 частини першої статті 299 КАС України та факт наявності ухвали від 24 січня 2024 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
		1 травня 2024 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року.
		Позиція скаржника полягає в тому, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, внаслідок чого постановив незаконну ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження.
		ІІ. Мотиви Верховного Суду
		Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
		За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		За приписами пункту 3 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення апеляційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
		Пункт 3 частини першої статті 299 КАС України визначає обов`язок суду апеляційної інстанції відмовляти у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення апеляційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
		Тобто, у випадку наявності ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї самої особи на це саме судове рішення, чинний КАС України не передбачає для суду апеляційної інстанції можливості альтернативно обирати варіант дій та вирішувати питання про застосування/не застосування цих положень процесуального закону на власний розсуд. 
		Відповідно, у випадку повторного подання апеляційної скарги тією самою особою на те саме судове рішення, зокрема, якщо є ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення, суд апеляційної інстанції зобов`язаний відмовити у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 299 КАС України.
		Згідно з матеріалами справи, у грудні 2023 року Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2022 року.
		24 січня 2024 року Шостий апеляційний адміністративний суд на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України відмовив у відкритті апеляційного провадження за такою скаргою.
		16 лютого 2024 року Військова частина НОМЕР_1 вдруге подала апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2022 року.
		20 лютого 2024 року Шостий апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2022 року
		За таких обставин, оскільки є ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї самої особи на це саме судове рішення, Шостий апеляційний адміністративний суд оскарженою ухвалою від 20 лютого 2024 року обґрунтовано відмовив Військовій частині НОМЕР_1 у відкритті апеляційного провадження за поданою нею 16 лютого 2024 року апеляційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2022 року на підставі приписів пункту 3 частини першої статті 299 КАС України.
		З огляду на викладене Суд констатує, що суд апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали не допустив порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які свідчили б про порушення апеляційним судом норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.
		Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
		Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Отже, перевіривши за матеріалами адміністративної справи доводи та вимоги касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
		З огляду на результат касаційного розгляду, розподіл судових витрат не здійснюється.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
		Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
		 
		……………………………………
		 
		……………………………………
		 
		……………………………………
		Н.М.          Мартинюк
		А.Г.          Загороднюк
		Ж.М.          Мельник-Томенко,
		Судді          Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...