Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/11548/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 15.11.2024. Зареєстровано: 19.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 19.11.2024.
Дата набрання законної сили: 15.11.2024
Номер судового провадження: К/990/17242/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 листопада 2024 року 
		м. Київ
		 
		справа № 200/11548/21
		адміністративне провадження № К/990/17242/23 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Мацедонської В.Е.
		суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
		розглянувши в порядку письмового провадження, як суд касаційної інстанції 
		касаційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 
		на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 січня 2023 року (суддя - Чекменьов Г.А.)
		та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2023 року (суддя-доповідач Геращенко І.В., судді: Блохін А.А., Компанієць І.Д.)
		у справі № 200/11548/21
		за позовом ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,-
		у с т а н о в и в :
		 
		І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
		1. Короткий зміст позовних вимог
		У вересні 2021 року ОСОБА_2 (далі - позивачка, ОСОБА_2 ) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якому просила:
		 
		- визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 28 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
		 
		- зобов`язати нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 28 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 61137 гривень 07 копійок із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
		 
		- визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 17 березня 2021 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4041 гривня 04 копійки відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;
		 
		- зобов`язати нарахувати і виплатити щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4041 гривня 04 копійки за період з 01 березня 2018 року по 17 березня 2021 року включно в сумі 147693 гривні 32 копійки відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
		 
		- зобов`язати подати звіт про виконання судового рішення.
		 
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за період проходження військової служби з              28 вересня 2016 року по 17 березня 2021 року у Військовій частині НОМЕР_1 не у повному розмірі нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення, яка є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці та її проведення у зв`язку зі зростанням споживчих цін та є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
		 
		Позивачка уважає, що має отримати виплату фіксованої суми індексації грошового забезпечення в розмірі 4041,04 грн відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, за період з 01березня               2018 року по 17 березня 2021 року та компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
		 
		Крім того, при виплаті індексації грошового забезпечення за період з 28 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року відповідачем застосовувався базовий місяць січень 2016 року, а не січень 2008 року, як це передбачено законодавством відповідно до пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня                    2003 року №1078. 
		 
		2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.
		Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 січня 2023 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2023 року, позов задоволено частково:
		- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 з ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 28 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року;
		- зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 28 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця - січень 2008 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;
		- у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. 
		Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Крім того на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.
		Положеннями Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі-Порядок №1078), визначено джерело коштів на проведення індексації. Разом з тим, виплата індексації не ставиться вищевказаними нормативно-правовими актами у залежність від надходження коштів до підприємства, установи, організації.
		Реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
		З огляду на наведене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідачем протиправно, всупереч нормам законодавства не проведено нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період.
		Також суди дійшли висновку, що базовим місяцем для обчислення наростаючим підсумком індексації грошового забезпечення позивача за період з 28 вересня              2016 року по 28 лютого 2018 року включно є січень 2008 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294, тому визнали протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 з ненарахування та невиплати позивачці індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 28 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року; зобов`язали відповідача нарахувати та виплатити позивачці індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 28 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця - січень 2008 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
		Також суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що, виходячи із зобов`язального характеру позову за відсутності вимог про стягнення певної грошової суми, оскільки нарахування суми індексації належить до компетенції відповідача, суд не може заздалегідь самостійно виконувати такий обов`язок обчислення належної суми, перебираючи на себе функції суб`єкта владних повноважень, у зв`язку з чим суди відмовили у задоволенні позову в частині зобов`язання виплатити індексацію в сумі 61137,07 грн.
		Водночас суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про відмову у задоволенні вимоги про одночасне з виплатою нарахованих сум відрахування 1,5% військового збору та компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, оскільки така вимога є передчасною та стосується порядку виконання судового рішення та спрямована на майбутнє. Суди зауважили, що порядок утримання податкових платежів врегульований податковим законодавством, а на момент розгляду цієї справи спір про порядок утримання податків між сторонами відсутній. Отже, до моменту здійснення фактичної виплати додатково нарахованої суми індексації суд не може ґрунтувати судове рішення на припущеннях про неналежний спосіб виконання такого рішення у майбутньому за відсутності обставин порушень в цій частині станом на час розгляду справи.
		Щодо позовних вимог щодо індексації грошового забезпечення за період з                              01 березня 2018 року по 17 березня 2021 року суд першої та апеляційної інстанцій відхилили доводи позивачки, що відповідач всупереч приписам пункту 5 Порядку №1078 з 01 березня 2018 року не виплачував позивачці фіксовану суму індексації грошового забезпечення в сумі 4041,04 грн із застосуванням величини приросту індексу споживчих цін у розмірі 253,3%.
		Суди зазначили, що позовні вимоги про застосування щомісячної фіксованої суми індексації ґрунтуються на положеннях Порядку № 1078 у редакції, яка не діяла на час виникнення спірних правовідносин.
		Окрім того, Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядок № 1078 у період існування спірних правовідносин в цій частині (з 01 березня 2018 року по 17 березня 2021 року) не містили в собі такого поняття як «фіксована сума індексації».
		Зазначений термін використовувався у додатку 4 «Приклад проведення індексації у разі підвищення грошових доходів» до Порядку № 1078, однак лише у редакції, яка діяла до 15 грудня 2015 року.
		Крім того, підвищення постійних складових грошового забезпечення позивачці, у тому числі розміру посадового окладу, відбулося у березні 2018 року.
		Судами не встановлено зменшення суми індексації у зв`язку з підвищенням доходу у період з 01 березня 2018 року по 17 березня 2021 року.
		Разом з тим, суди встановили, що  наростаючим підсумком індекс споживчих цін у листопаді 2018 року склав 103,7% (1,008*1,00*1,00*0,993*1,00*1,019*1,017*100).
		Таким чином, індекс споживчих цін до листопада 2018 року не перевищував 103%, а з урахуванням положень Порядку № 1078, оскільки індекс споживчих цін у листопаді 2018 року склав 103,7%, то грошове забезпечення позивачки підлягало індексації у наступному місяці, а тому суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що підстави для нарахування та виплати позивачці індексації грошового забезпечення за період з  01 березня 2018 року по 30 листопада 2018 року відсутні.
		Судами не встановлено правових, методологічних чи арифметичних порушень з боку відповідача при нарахуванні належних до виплати позивачці сум індексації грошового забезпечення у період з 01 березня 2018 року по 17 березня 2021 року.
		На підставі викладеного, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову в частині визнання протиправною бездіяльності з невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 17 березня 2021 року включно з застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4041,04 грн відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078; зобов`язання нарахувати і виплатити щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4041,04 грн за період з 01 березня 2018 року по 17 березня 2021 року включно в сумі 147693,32 грн відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
		3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
		У касаційній скарзі позивачка, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 січня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2023 року скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
		На обґрунтування своєї позиції скаржниця указує, що судами попередніх інстанцій не враховано правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від                     23 березня 2023 року у справі №400/3826/21 щодо застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 щодо права військовослужбовців на отримання індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по дату звільнення з військової служби або по дату підвищення посадових окладів за рішенням Кабінету Міністрів України.  
		 
		Скаржниця зазначає, що при вирішенні спору має бути вирішено:
		 
		1.Належну до виплати позивачці суму індексації грошового забезпечення за період з 28 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року із визначенням базового місяця та одночасною виплатою компенсації сум податків з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
		 
		2.Належну до виплати позивачці суму індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 17 березня 2021 року із визначенням розміру індексації-різниці та одночасною виплатою компенсації сум податків з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
		 
		Також скаржниця зауважує, що судами першої та апеляційної інстанцій зазначено, що військовослужбовцям індексація-різниця грошового забезпечення у фіксованій величині з 01 березня 2018 року не належна, оскільки у Порядку №1078 відсутнє слово "фіксована" та приклад розрахунку, а застосовувати норми, зазначені у абзацах 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, суди не вважають за потрібне, проте такий висновок повністю суперечить висновку Верховного Суду у постанові від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21.
		 
		Також, за твердженням скаржниці, судами проігноровані висновки Верховного Суду щодо необхідності визначення у судовому рішенні загальної суми індексації грошового забезпечення, належної до виплати.
		Правом подати відзив на касаційну скаргу в порядку статті 338 КАС України відповідач не скористався, що відповідно до вказаної статті не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
		Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 січня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2023 року на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
		Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи від                      13 листопада 2024 року (у зв`язку із обранням до Великої Палати Верховного Суду  судді ОСОБА_3 та у зв`язку зі звільненням судді Верховного Суду Данилевич Н.А. у відставку) визначено наступний склад суддів: Мацедонська В.Е. (головуючий суддя), Білак М.В., Губська О.А.
		Ухвалою Верховного Суду від 14 листопада 2024 року закінчено підготовчі дії та призначено розгляд даної справи в порядку письмового провадження на                                 15 листопада 2024 року.
		ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		Як установлено судами попередніх інстанцій та підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, ОСОБА_2 у період з 28 вересня 2016 року по                        17 березня 2021 року проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
		Позивачка є учасником бойових дій згідно посвідчення серії НОМЕР_2 від                          26 липня 2017 року.
		Наказом військової частини   НОМЕР_1 від 17 березня 2021 року №79 ОСОБА_2 звільнено з посади.  
		Позивачка звернулася до відповідача з заявою від 05 травня 2021 року про надання, зокрема, довідки про розмір виплати індексації грошового забезпечення за період з 15 серпня 2016 року по 18 березня 2021 року; розрахунок індексації грошового забезпечення за період з 15 серпня 2016 року по 18 березня 2021 року з зазначення базових місяців для обчислення індексу споживчих цін.
		Листом від 23 червня 2021 року № 423 відповідач зазначив, що через відсутність механізму нарахування індексації грошового забезпечення та незакладення до бюджету коштів для виплати індексації в період з листопада 2015 року по грудень 2018 року, неможливо надати довідку-розрахунок нарахованої індексації за період з 2016 року по 01 грудня 2018 року.
		Згідно довідки відповідача від 22 січня 2022 року № 81 про нараховане грошове забезпечення за період з вересня 2016 року по березень 2021 року позивачці нараховано індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2018 року по березень 2021 року.
		Згідно розрахунку виплаченої індексації грошового забезпечення позивачці за період з вересня 2016 року по березень 2021 року застосовано для розрахунку базові місяці для обчислення індексу споживчих цін січень 2016 року та березень 2018 року. 
		Не погоджуючись з вищенаведеним, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
		ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
		Відповідно до частини другої  статті 19 Конституції України  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України.
		Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
		Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
		Згідно з положеннями статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
		Статтею 3 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
		Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону № 1282-ХІІ.
		У первинній редакції частина перша статті 4 цього Закону передбачала, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
		Надалі до цієї норми були внесені зміни Законом України від 24 грудня 2015 року №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2016 року.
		Тож з 01 січня 2016 року за правилами частини першої статті 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
		Інші положення статті 4 цього Закону з 2005 року й дотепер залишилися незмінними.
		Зокрема, частина друга статті 4 Закону № 1282-ХІІ передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
		Згідно з частиною третьою статті 4 Закону № 1282-ХІІ для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
		Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону № 1282-ХІІ підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
		Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону № 1282-XII).
		Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок № 1078).
		Згідно з пунктом 1 Порядку № 1078 цей акт визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
		Пункт 1-1 Порядку № 1078 загалом дублює приписи статей 3, 4 Закону № 1282-ХІІ, деталізуючи відповіді на питання про те, коли проводиться індексація.
		Так, пунктом 1-1 Порядку № 1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
		Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).
		Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
		Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
		Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
		За змістом абзацу 5 пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.
		Абзаци 2, 4 пункту 4 Порядку № 1078 деталізують межі індексації, які законодавець обумовив в частині шостій статті 2 Закону № 1282-ХІІ.
		Так, абзац 2 пункту 4 Порядку № 1078 визначає, що оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
		Натомість абзац 4 пункту 4 Порядку № 1078 установлює, що частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
		Питання про те, як саме визначається сума індексації, регулювалося абзацом 6 пункту 4 Порядку № 1078, а з 15 березня 2018 року врегульоване абзацом 5 цього ж пункту, норми яких є тотожними і передбачають, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
		Пункт 5 Порядку № 1078 застосовується з 01 грудня 2015 року у новій редакції на підставі постанови Уряду від 09 грудня 2015 року № 1013.
		Абзац 1 пункту 5 Порядку №1078 у вказаній редакції передбачав, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
		Цей же абзац діяв з 15 березня 2018 року до 01 квітня 2021 року у редакції постанови Уряду №141 від 28 лютого 2018 року і встановлював, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
		Абзац 2 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 01 грудня 2015 року дотепер у редакції постанови Уряду №1013 від 09 грудня 2015 року і передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
		Абзац 3 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року у редакції постанови Уряду №1013 від 09 грудня 2015 року і передбачав, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
		Цей же абзац з 15 березня 2018 року дотепер діє у редакції постанови Уряду №141 від 28 лютого 2018 року та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
		Абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 01 грудня 2015 року дотепер у редакції постанови Уряду №1013 від 09 грудня 2015 року і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
		Абзац 5 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
		Абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 діяв з 01 грудня 2015 року у редакції постанови Уряду №1013 від 09 грудня 2015 року і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
		Цей же абзац з 15 березня 2018 року до 01 квітня 2021 року діяв у редакції постанови Уряду №141 від 28 лютого 2018 року і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
		Пункт 10-2 Порядку №1078 був викладений у новій редакції на підставі постанови Уряду №1013 від 09 грудня 2015 року.
		У цій редакції пункт 10-2 Порядку №1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року та передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
		Абзац 1 пункту 1 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) передбачає, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
		Пункт 2 статті 9 цього Закону встановлює, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
		Абзац 2 пункту 3 статті 9 Закону № 2011-XII передбачає, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
		Наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260, що був чинним до 07 червня 2018 року, затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Інструкція №260).
		Відповідно до пункту 1.2. Інструкції № 260 грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями, додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців установлюються відповідно до чинного законодавства.
		20 липня 2018 року набрав чинності Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок № 260).
		Пункт 2 розділу І Порядку № 260 у первинній редакції передбачав, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги.
		На підставі наказу Міністерства оборони України від 01 червня 2020 року № 180 «Про затвердження Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» були внесені зміни до переліку щомісячних додаткових та щомісячних одноразових видів грошового забезпечення.
		Цей наказ набрав чинності 30 червня 2020 року. Відтоді пунктом 2 розділу І Порядку № 260 установлено, що до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
		Стосовно одноразових додаткових видів грошового забезпечення, то пункт 2 розділу І Порядку № 260 саме у зазначеній редакції передбачав, що до них належать:  винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
		ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Згідно з частинами першою, другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		Так, ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2023 року касаційне провадження відкрите на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: судами попередніх інстанцій не враховано правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21 щодо застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від                    17 липня 2003 року № 1078  щодо права військовослужбовців на отримання індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по дату звільнення з військової служби або по дату підвищення посадових окладів за рішенням Кабінету Міністрів України.  
		Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, виходить із такого.
		Позивачка оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанцій лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог, а тому суд касаційної інстанції переглядає зазначені судові рішення в межах вимог касаційної скарги.
		Спірні правовідносини, які склались у цій справі, зводяться до питання, зокрема, щодо правомірності ненарахування та невиплати позивачці як військовослужбовцю з 01 березня 2018 року до дати звільнення з військової служби (17 березня 2021 року) суми так званої «фіксованої» індексації грошового забезпечення.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Закон №1282-ХІІ та Порядок №1078 у період існування спірних правовідносин не містили в собі такого поняття як «фіксована сума індексації» та зазначили про невстановлення порушень з боку відповідача при нарахуванні належних до виплати позивачці сум індексації грошового забезпечення у період з 01 березня 2018 року по 17 березня 2021 року.
		Скаржниця не погоджується з такою позицією судів попередніх інстанцій, стверджуючи, що судами першої та апеляційної інстанцій проігноровано норми абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 при вирішенні питання щодо належності позивачці індексації грошового забезпечення у фіксованій величині, починаючи з                01 березня 2018 року.
		Позивачка доводить, що суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином обставини, визначені положеннями абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 та не встановили фактичні обставини цієї справи, що призвело до позбавлення позивачку права на отримання індексації грошового забезпечення за період з            01 березня  2018 року до дати звільнення з військової служби.
		Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права, виходить з такого.
		З аналізу положень Закону № 2011-XII та Закону № 1282-ХІІ убачається, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
		Механізм індексації має універсальний характер, позаяк індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Своєю чергою, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункт 44 постанови Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі №380/1513/20).
		Порядок №1078 у редакції, яка застосовувалася до 01 грудня 2015 року, містив поняття «базовий місяць». Базовим місяцем вважався той місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій, виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їхніх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати). Базовий місяць визначали окремо для кожного працівника у випадку, коли заробітна плата зростала внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої її постійної складової.
		09 грудня 2015 року Кабінет Міністрів України видав постанову №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - «Постанова №1013»).
		Цією постановою були внесені зміни до Порядку №1078.
		Внаслідок цих змін Порядок №1078 у редакції, що застосовується з 01 грудня                    2015 року, не містить поняття «базовий місяць» і передбачає уніфікований механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати.
		Для проведення індексації з 01 грудня 2015 року замість терміну «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст.
		Із системного тлумачення пункту 5 Порядку №1078 у редакції, яка була запроваджена з 01 грудня 2015 року, висновується, що місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
		Водночас вилучення терміну «базовий місяць» та запровадження поняття «місяць підвищення доходу» не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у «базовому місяці», так і у «місяці підвищення доходу» індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.
		Отже, з 01 грудня 2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.
		Крім цього, Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».
		Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
		У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.
		Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).
		Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).
		Щодо «фіксованої» суми індексації, то слід зазначити, що Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» і Порядок №1078 такого поняття не містять.
		Вказаний термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
		Проте постановою Уряду №1013 від 09 грудня 2015 року цей Додаток був викладений у новій редакції і з 01 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.
		З 01 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
		Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
		сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
		сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
		Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
		Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає Суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
		З урахуванням того факту, що 01 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
		Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку № 1078 дають Суду підстави зробити висновок, що у зв`язку із підвищенням у березні 2018 року доходу ОСОБА_2 відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то у якому розмірі.
		Подібні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21 (на яку посилається позивачка в своїй касаційній скарзі), від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21, від                   11 травня 2023 року у справі № 260/6386/21.  
		Як видно з установлених обставин справи, відповідач не нараховував і не виплачував позивачці цей вид індексації за період з 01 березня 2018 року до                               17 березня 2021 року. Водночас позивачка наполягала на тому, що має право на отримання індексації-різниці і що це право відповідачем проігноровано.
		Отже, указані обставини є спірними в цій справі. Проте суди попередніх інстанцій їх не дослідили.
		У цьому контексті Суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
		Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
		Суди попередніх інстанцій указані правовідносини не дослідили і не перевірили істотні для справи обставини, а відтак не підтвердили і не спростували доводи позивачки про те, що вона має право на отримання щомісячної індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року до 17 березня 2021 року і що це право порушив відповідач.
		Щодо кола обставин, які належить з`ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, то Суд зауважує, що Верховний Суд неодноразово, зокрема, в постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від   29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 06 квітня    2023 року у справі №420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21, зазначав, що для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 суд повинен встановити:
		1) розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);
		2) суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
		3) чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
		Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
		Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
		Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
		Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
		Суд касаційної інстанції наголошує, що приписи абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 визначають суму індексації грошового забезпечення, яка мала б скластися в місяці підвищення (березень 2018 року), якби в тому місяці не відбулося підвищення окладів військовослужбовців.
		З огляду на це суму індексації грошового забезпечення, яка мала скластися у березні 2018 року, слід визначати на основі застосування січня 2008 року як місяця підвищення доходу.
		Для правильного розрахунку суми можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року потрібно визначити розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на березень 2018 року, а також величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, застосовуючи січень 2008 року як місяць підвищення доходу.
		Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від                           07 грудня 2017 року №2246-VIII в березні 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1762,00 грн.
		Для визначення величини приросту індексу споживчих цін в березні 2018 року необхідно розрахувати індекс споживчих цін в березні 2018 року наростаючим підсумком (шляхом перемноження індексів інфляції (поділених на 100), починаючи з місяця, наступного за базовим, - до перевищення порогу індексації), від якого віднімається 100%.
		У постанові від 23 травня 2024 року у справі №160/15411/23 Верховний Суд розрахував, що величина приросту індексу споживчих цін в березні 2018 року, застосовуючи січень 2008 року як місяць підвищення доходу, становить 253,3%.
		Верховний Суд зазначив, що оскільки станом на березень 2018 року величина приросту індексу споживчих цін становила 253,3%, у березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн, то сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 році, якби не відбулося чергового підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, мала становити 4463,15 грн (1762,00 грн х 253,30% / 100 = 4463,15 грн).
		Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від                              23 березня 2023 року у справі №400/3826/21 (на яку посилається позивачка в своїй касаційній скарзі), для належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача судам необхідно було перевірити обґрунтованість нарахованих позивачем сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити.
		У цій постанові Верховний Суд зазначив, що застосований судами спосіб захисту не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини та не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, оскільки суди попередніх інстанцій в ухвалених рішеннях не розрахували та не визначили конкретних сум індексації грошового забезпечення, які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити позивачу, не перевірили розраховану позивачем суму індексації.
		За таких умов Верховний Суд у справі №400/3826/21 дійшов до висновку, що оскаржені судові рішення суперечать вимогам частини четвертої статті 242 КАС України і не відповідають завданню адміністративного судочинства, визначеного статтею 2 цього Кодексу.
		Таким чином, доводи, викладені в касаційній скарзі, про те, що в оскаржених судових рішеннях суд першої інстанції, як і суд апеляційної інстанції, не врахували висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, та не здійснили розрахунку суми індексації грошового забезпечення в конкретній сумі, яка підлягає до стягнення, що призвело до необґрунтованих та передчасних висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 у цій частині позовних вимог, знайшли своє підтвердження.
		Відтак висновки судів попередніх інстанцій є такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, які мають значення для вирішення справи, що є порушенням статей 9, 242, 308 КАС України, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 КАС України. Тому оскаржувані судові рішення не відповідають вимогам законності й обґрунтованості, встановленим статтею 242 КАС України.
		Натомість суд касаційної інстанції в силу положень статті 341 КАС України обмежений у праві додаткової перевірки зібраних у справі доказів та не може встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені в оскаржуваній постанові.
		Позаяк для правильного вирішення спору потрібно додатково дослідити докази та встановити додаткові обставини, Суд дійшов висновку про наявність підстав для нового розгляду цієї справи.
		За правилами пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу.
		На основі викладеного Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу належить задовольнити частково, рішення судів попередніх інстанцій слід скасувати в оскаржуваній частині із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Під час нового розгляду справи суду необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків, надати оцінку вказаним обставинам й аргументам сторін та, у залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права і постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.
		V. Судові витрати
		З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність понесених судових витрат, судові витрати не розподіляються.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.
		Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 січня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2023 року в частині позовних вимог щодо зобов`язання нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 28 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 61137 гривень 07 копійок із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44; щодо визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з  01 березня 2018 року по 17 березня 2021 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4041 гривня 04 копійки відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;  зобов`язання нарахувати і виплатити щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4041 гривня 04 копійки за період з 01 березня 2018 року по 17 березня 2021 року включно в сумі 147693 гривні 32 копійки відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з відрахуванням податків, зборів та інших обов`язкових платежів скасувати, а справу №200/11548/21 в цій частині направити на новий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.
		В решті рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 січня                        2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2023 року залишити без змін.
		Судові витрати не розподіляються.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                         В.Е. Мацедонська
		Судді                                                                                       М.В. Білак
		                                                                                          О.А. Губська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...