Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 766/11417/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Пособництво державі-агресору.
Надіслано для оприлюднення: 19.11.2024. Зареєстровано: 19.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 20.11.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/766/1275/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022230000000126

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 766/11417/23
		н/п 1-кп/766/1275/24
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		15 листопада 2024 року м. Херсон
		 
		Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
		головуючого судді: ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Херсона в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.05.2022 року за №22022230000000126 за обвинуваченням:
		 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Херсон, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимого,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України,
		 
		за участю сторін кримінального провадження:
		 
		прокурора - ОСОБА_4 ,
		захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення.
		 
		   Громадянин України ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на завдання шкоди Україні та вчинення дій, спрямованих на допомогу державі-агресору та окупаційній адміністрації держави-агресора, у 2022 році, але не пізніше 13.03.2022 року, більш точна дата не встановлена), перебуваючи на тимчасово окупованій території м.Херсон, добровільно погодився діяти під керівництвом та за вказівками окупаційної влади рф, підтримуючи рішення і дії окупаційної адміністрації держави-агресора, здійснив добровільний збір та передачу матеріальних ресурсів представникам держави-агресора та окупаційній адміністрації держави-агресора за наступних обставин.
		   Так, у невстановлений час, але не пізніше травня - червня 2022 року, на виконання свого злочинного задуму ОСОБА_3 , надав свою згоду та за вказівкою призначеного окупаційною владою рф так званого голови «ВЦА Херсонської області» ОСОБА_6 , був призначений першим заступником голови правління «Херсонської обласної спілки споживчих товариств» (м. Херсон, вул. Пилипа Орлика, 30). Представниками окупаційної влади ОСОБА_3 було поставлене завдання організувати збір з підприємств роздрібної торгівлі у м. Херсон грошових коштів, їх акумуляцію та подальшу передачу так званому голові «ВЦА Херсонської області» ОСОБА_6 , а також представникам держави-агресора.     На виконання вищевказаної злочинної мети у невстановлений час, але не пізніше червня 2022 року, ОСОБА_3 у якості першого заступника голови правління «Херсонської обласної спілки споживчих товариств» призначив на посади директорів «Центрального ринку» та «Дніпровського ринку» м. Херсона підконтрольних собі осіб. Після чого ОСОБА_3 був організований щомісячний збір, акумуляція внесків членів «Херсонської обласної спілки споживчих товариств», в тому числі коштів за дозвіл на торгівлю організаціям роздрібної торгівлі у м. Херсон, ринків, а також їх подальша передача так званому голові «ВЦА Херсонської області» ОСОБА_6 та іншим представникам держави-агресора. 
		   Так, діючи на виконання свого злочинного задуму щодо забезпечення фінансування представників держави-агресора та окупаційної адміністрації держави-агресора, ОСОБА_3 у невстановлений час, але не пізніше серпня 2022 року, перебуваючи у м. Херсон, на підставі підписаного власноруч листа, добровільно передав зібрані ним у вищевказаний спосіб матеріальні ресурси (членські внески) в сумі 800 тис. грн. представнику окупаційної адміністрації держави-агресора - так званому голові «ВЦА Херсонської області» ОСОБА_6 .     Продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на забезпечення фінансування представників держави-агресора та окупаційної адміністрації держави-агресора, ОСОБА_3 у період червня - листопада 2022 року, більш точний час не встановлено, перебуваючи у м. Херсон, на підставі підписаного власноруч листа добровільно передав незаконно зібрані ним матеріальні ресурси (членські внески) в сумі 5 млн. рублів представнику держави-агресора - «Председателю Центросоюза Росийской Федерации» ОСОБА_7 .
		   Крім того ОСОБА_3 , перебуваючи на вказаній посаді, у період з червня по листопад 2022 року, підтримуючи дії та рішення так званого голови «ВЦА Херсонської області» ОСОБА_6 , діючи з метою укріплення окупаційного режиму та придушення опору серед місцевого населення, надавав допомогу державі-агресору, а саме:
		   - примушував керівництво «Херсонської обласної спілки споживчих товариств», Дніпровського та Центрального ринку м. Херсона, які не підтримують збройну агресію РФ проти України та не згодні були працювати з окупаційною владою, до звільнення, застосовуючи до зазначеної категорії осіб психологічний тиск і залякування;
		   - спонукав керівників юридичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність на території м. Херсон, до перереєстрації їх товариств за законодавством РФ та подальшого здійснення своєї діяльності за законодавством держави-агресора;
		   - підбурював керівників підприємств до співпраці з державою-агресором з метою реалізації сільськогосподарської продукції для постачання на тимчасово окуповані території Донецької, Луганської області та ТОТ АР Крим;
		   - переконував працівників «Херсонської обласної спілки споживчих товариств», Дніпровського та Центрального ринку м. Херсона щодо необхідності співпраці з представниками окупаційної адміністрації держави-агресора;
		   - діючи на підтримку рішень представників РФ щодо введення на тимчасово окупованій території Херсонської області «рубльової зони», в порушення вимог ст. 99 Конституції України, в якій зазначено, що «грошовою одиницею України є гривня», організував збір коштів за оренду приміщень ринків м. Херсона у грошовій одиниці держави агресора російських рублях.
		   Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 111-2 КК України, як умисні дій, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво) та окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинених громадянином України з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації та підтримки рішень та дій держави-агресора та окупаційної адміністрації держави-агресора, добровільного збору та передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора та окупаційній адміністрації держави-агресора.
		 
		   II. Застосовані судом правові процедури. Спеціальне судове провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia).
		 
		   З урахуванням того, що судовий розгляд здійснювався за відсутності обвинуваченого, дотримання процедур, встановлених процесуальним законом для такого розгляду, суд вважає за необхідне мотивувати окремо.
		   Процедура заочного судового розгляду не є деталізованою процесуальним законом, не має тривалої історії застосування у судовій практиці, а тому суд виходив із загальних засад кримінального провадження.
		   До загальних засад кримінального провадження, зокрема, відносяться: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження доказів.
		   При цьому зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним уст. 7 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених законом та нормами міжнародного права.
		   Так, змістом абз. 1 ч. 3 ст.323 КПК України передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
		   Згідно положень ч. 2 ст.297-1КПК України вбачається, що серед переліку злочинів, щодо яких може здійснюватися спеціальне досудове розслідування, наявне посилання на ст.111-2 КК України, за якими, висунуто обвинувачення ОСОБА_3 . 
		   Відповідно до ч. 1,2 ст.135 КПК України особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком; здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
		   У відповідності до положень ч. 8 ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної ВР України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		   Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		   Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 України, надійшов до Херсонського міського суду Херсонської області для розгляду по суті.
		   Ухвалою суду від 04.12.2023 року було призначено підготовче судове засідання.
		   Судом від призначення обвинувального акту до підготовчого судового засідання та до ухвалення рішення про проведення спеціального судового розгляду за відсутності обвинуваченого, було проведено судові засідання: 18.12.2023 року, 17.01.2024 року, 31.01.2024 року, 14.02.2024 року та 27.03.2024 року.
		   Ухвалою Херсонськогоміського судуХерсонської областівід 27.03.2024року задоволено клопотанняпрокурора проздійснення спеціальногосудового провадженняу кримінальномупровадженні щодо ОСОБА_3 та ухвалоюсуду від 15.04.2024 року призначено судовий розгляд. 
		   В подальшому, на виконання зазначених положень процесуального закону, повідомлення про виклик обвинуваченого ОСОБА_3 до призначених судових засідань опубліковані у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме у газеті «Урядовий кур`єр та на сайті Офісу Генерального прокурора. Також, повідомлення про виклик до суду ОСОБА_3 були завчасно опубліковані на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області щодо всіх судових засідань, які призначались у кримінальному провадженні.
		   Крім того, повістки про усі виклики обвинуваченого ОСОБА_3 до суду направлялися засобами поштового зв`язку за зареєстрованим місцем проживання останнього.
		   Водночас, незважаючи на наявні у матеріалах провадження докази відсутності ОСОБА_3  протягом тривалого часу на території України, яка підконтрольна законної владі, у органу досудового слідства, прокурора та суду відсутні будь-які відомості щодо адреси можливого проживання або перебування останнього за кордоном для направлення судового повідомлення про виклик в порядку ч. 7 ст. 135 КПК України.
		   З огляду на наявні матеріали провадження, суд не вбачає будь-яких інших можливостей, які могли б бути використані для повідомлення обвинуваченого, водночас є мотивовані підстави стверджувати, що обвинувачений був обізнаний щодо судового провадження ще на стадії проведення судом підготовчих дій.
		   Щодо забезпечення права обвинуваченого на захист, суд зазначає наступне.
		   Відповідно до ч. 5 ст. 374 КПК України у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
		   Відповідно до ч.2 ст.47 КПК України захисник зобов`язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов`язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).
		   Згідно з п. 1 ч. 1 ст.49 КПК України суд зобов`язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов`язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника. У цьому провадженні участь захисника є обов`язковою з огляду на положення ч. 1ст. 52 КПК України, оскільки висунуто обвинувачення у вчиненні особливо тяжких злочинів.
		   Разом з цим, стосовно ОСОБА_3 здійснювалось спеціальне досудове розслідування, тому відповідно до п. 8 ч. 2 ст.52 КПК України участь захисника у цьому кримінальному провадженню є обов`язковою, але з моменту прийняття відповідного процесуального рішення.
		   Згідно доручення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Кіровоградській та Миколаївській областях від 03.08.2023 року №014-002502ч на підставі постанови старшого слідчого СВ УСБУ в Херсонській області від 03.08.2023 року захисником ОСОБА_3 було призначено адвоката ОСОБА_8 .
		   03.08.2023 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
		   03.08.2023року вгазеті «Урядовийкур`єр»,яка являєтьсязасобом масовоїінформації загальнодержавноїсфери розповсюдження,опубліковано оголошенняпро повідомленняпро підозру ОСОБА_3 із повісткамипро викликостаннього дослідчого на08.08.2023 року в періодчасу з08:00год.до 17:00год., 09.08.2023 року в період часу з 08:00 год. до 17:00 год. та 10.08.2023 року в період часу з 08:00 год. до 17:00 год., для вручення йому письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, допиту як підозрюваного, а також проведення інших слідчих та процесуальних дій.
		   Крім того, вказане повідомлення про підозру та повістки про виклик розміщені на веб-сайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування».
		   Постановою старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ в Херсонській області від 11.08.2023 року ОСОБА_3 оголошено в розшук.
		   Ухвалою слідчогосудді Центральногорайонного судум.Миколаєва від 12.09.2023року наданодозвіл наздійснення спеціальногодосудового розслідуваннящодо ОСОБА_3 у кримінальномупровадженні,відомості прояке внесенодо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань 09.05.2022 року за №22022230000000126.
		   Ухвалою Херсонськогоміського судуХерсонської областівід 14.02.2024року задоволеноклопотання адвоката ОСОБА_8 про його заміну та доручено керівнику Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській області призначити ОСОБА_3 захисника для участі при розгляді кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного Реєстру досудових розслідувань 09.05.2022 року за №22022230000000126 за обвинуваченням ОСОБА_3 .
		   Згідно дорученняРегіонального центруз наданнябезоплатної вторинноїправової допомогиу Херсонськійобласті від 27.02.2024року №002-210000195 на підставіухвали Херсонськогоміського судуХерсонської областівід 14.02.2024 року захисником ОСОБА_3 було призначено адвоката ОСОБА_5 .
		   Під час підготовчого судового засідання та проведення подальшого спеціального судового провадження даного кримінального провадження, судом у повному обсязі було забезпечено участь захисника в захисті інтересів обвинуваченого.
		   На виконання вимог ч. 2 ст. 297-5 КПК України копії процесуальних документів направлялись захиснику, який крім того був обізнаний з матеріалами кримінального провадження. Будь-які клопотання від підозрюваного на стадії досудового розслідування та обвинуваченого на стадії судового розгляду на адресу суду не надходили.
		   Враховуючи наведене та з урахуванням здійснення у даному кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування і спеціального судового провадження, суд вважає, що стороною обвинувачення було дотримано всіх можливих передбачених КПК заходів та способів повідомлення ОСОБА_3 , щоб забезпечити останньому можливість безпосередньо та через призначеного захисника реалізовувати права підозрюваного на стадії досудового розслідування та обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
		   Суд констатує, що всі передбачені КПК України умови для проведення судового розгляду за спеціальною процедурою «in absentia виконані та дотримані у повному обсязі.
		 
		III. Позиція сторін та інших учасників судового провадження.
		 
		Прокурор в судовому засіданні вказав на доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч.1 ст.111-2 КК України та просив призначити покарання відповідне покарання в межах санкцій вказаної статті у виді позбавлення волі на строк 12 років з позбавленням права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю та з конфіскацією всього належного йому майна.
		   Захисник в ході судових дебатів відзначив, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину за ч. 1 ст.111-2 КК України, на його думку, не доведена. Наданні стороною обвинувачення докази та покази свідків не доводять обставин щодо здійснення підзахисним дій, зазначених стороною обвинувачення і є недостатніми для ухвалення обвинувального вироку.
		 
		IV. Докази, досліджені судом на підтвердження вини та обставин вчинених кримінальних правопорушень.
		 
		   Вина ОСОБА_3 у вчиненні поставленого йому у провину кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України, за вказаних вище обставин, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй належності, достовірності та допустимості, а саме:
		   - матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, проведених стосовно ОСОБА_3 (клопотання та доручення слідчого, ухвала суду, протокол № 71/22/1/44-49 від 03.11.2022 з додатками (скріншоти та оптичний диск № 22/1/45-23), у якому зафіксовано переписку обвинуваченого з іншими особами у месенджері «Телеграм», про наступне:
		   - виявлено копію документа на адресу «председателя центросоюза российской федерации» ОСОБА_7 від імені ОСОБА_3 , як «первого заместителя председателя правления Херсонского областного союза потребительских обществ»; 
		   - обговорення особливостей роботи ринків у м. Херсоні, збору податків та платежів, умови праці та вартість роботи торгівельних точок;
		   - обговорення питань роботи суб`єктів підприємницької діяльності під координацією окупаційної влади;
		   - виявлено копію звернення ОСОБА_3 до президента Республіки Білорусь, в якому обвинувачений підтримує державу-агресора та її політику;
		   - обговорення розповсюдження публікацій антиукраїнського змісту в Інтернет-медіа « ІНФОРМАЦІЯ_2 »;
		   - зафіксовано відомості щодо виручених коштів з торгівельних точок тимчасово окупованого м. Херсона;
		   - виявлено документ під назвою «предложения по реализации программы денацификации юга Украины», який надсилає ОСОБА_3 ;
		   - відповідями оперативного підрозділу на доручення слідчого, які містять інформацію про анкетні дані, місця проживання та перебування, телефони операторів зв`язку тощо ОСОБА_3 ;
		   - протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.10.2022 року зі свідком ОСОБА_9 , під час якого свідок за сукупністю ознак обличчя впізнав ОСОБА_3 , як особу, відносно якої він давав покази, під час допиту у якості свідка;
		   - заявою свідка ОСОБА_10 про видачу документів, а саме: власноручно підписаних ОСОБА_3 . листів на ім`я так званого голови «ВЦА Херсонської області» ОСОБА_6 та «Председателя Центросоюза Росийской Федерации» ОСОБА_7 про передачу зібраних матеріальних ресурсів (членських внесків) в сумі 800 тис. грн. та 5 млн. рублів;    
		   - висновком експерта № 20625 від 30.06.2023 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи, згідно якого ОСОБА_3 власноручно виконано підпис листів на ім`я так званого голови «ВЦА Херсонської області» ОСОБА_6 від так званого «Первого заместителя Председателя Правления Херсонского областного союза потребительских обществ ОСОБА_11 » та представника держави-агресора - «Председателя Центросоюза Росийской Федерации» ОСОБА_7 ;
		   - протоколом огляду від 28.06.2022 року з додатком - оптичним диском з Телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_3 », в якому зафіксовано публікацію від 25.06.2022 року, де встановлено факт призначення ОСОБА_3 так званого директора КП «Коммунальный рынок» ОСОБА_12 ; 
		   - протоколом огляду від 11.05.2023 року з додатком - оптичним диском Інтернет-ресурсу « ІНФОРМАЦІЯ_4 », в якому зафіксовано факт балотування ОСОБА_3 , як «предстдателя правления Торговозакупочного потребительского кооператива «Таврический» в депутати від вказаної партії на псевдовиборах на тимчасово окупованій території Херсонської області;
		   Також вина обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджуюся показами свідків, допитаних в ході судового засідання.
		   Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показала, що вона працювала на посаді заступника голови правління «Херсонської обласної спілки споживчих товариств». Після повномасштабного вторгнення рф проживала у м. Херсон. Влітку 2022 року ОСОБА_3 незаконно обійняв посаду першого заступника голови правління «Херсонської обласної спілки споживчих товариств», останній проводив співбесіди з працівниками Спілки, яких схиляв до подальшої співпраці. ОСОБА_3 були призначені на керівні посади директори Дніпровського та Центрального ринків м. Херсона. Зі слів голови правління Спілки ОСОБА_14 їй відомо, що ОСОБА_3 разом із директором Центрального ринку організував збір коштів від діяльності ринків, з метою їх подальшої передачі окупаційній владі.
		   Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показав, що з грудня 2020 року він обіймав посаду голови Херсонської обласної ради. На початку повномасштабного вторгнення перебував у м. Херсон, але згодом виїхав з міста. З ОСОБА_3 знайомий тривалий час. В силу своїх повноважень мав зв`язки з різними людьми на території окупованого м. Херсон, з якими постійно підтримував зв`язок. На початку березня йому стали надходити повідомлення про співпрацю ОСОБА_3 з окупаційною владою. Зі слів голови правління «Херсонської обласної спілки споживчих товариств» ОСОБА_14 відомо, що у останнього була зустріч з ОСОБА_6 , при якій також був присутній ОСОБА_3 , який вимагав від нього грошові кошти від діяльності Облспоживспілки зі зборів з ринків міста, у розмірі одного мільйона гривень на місяць. Також ОСОБА_3 висловлював бажання стати керівником Облспоживспілки і згодом незаконно призначив нових керівників Центрального і Дніпровського ринків м. Херсона. ОСОБА_3 незаконно збирав кошти з підконтрольних торгівельних точок на ринках міста, згодом передаючи їх ОСОБА_6 .
		   Свідок ОСОБА_9 під час його допиту показав, що є приватним підприємцем, його діяльність пов`язана з ліквідацією (знесенням) МАФів. З ОСОБА_3 познайомився у 2021 році. Під час тимчасової окупації перебував у м. Херсон, неодноразово бачив ОСОБА_3 в кафе «Ностальжи» з охороною та представниками окупаційної влади. ОСОБА_3 контролював роботу усіх ринків м. Херсон
		   Свідок ОСОБА_10 , допитаний у судовому засіданні показав, що до окупації м. Херсон він працював на посаді керуючого справами виконавчого комітету Суворівської районної у м. Херсон ради. Після звільнення міста Херсон, з дозволу працівників служби безпеки України, потрапив у будівлю Ради, де вони раніше працювали, за адресою АДРЕСА_2 . Під час огляду приміщення було виявлено низку документів, які стосувалися окупаційної влади з печатками російської федерації. Мали місце документи, які містили відомості про ОСОБА_16 , деякі з них з підписом останнього.
		   Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показав, що до окупації і на даний час працює на посаді голови Херсонської Облспоживспілки, під час тимчасової окупації м. Херсон виконував обов`язки директора Центрального ринку м. Херсон. В кінці травня, на початку червня 2022 року йому подзвонив ОСОБА_6 та запросив прийти до нього на розмову. Під час зустрічі останній вимагав надати інформацію про структуру Облспоживспілки, її майно та кількість коштів, які надходять від діяльності Центрального ринку м. Херсон. Через три тижні йому знову зателефонував ОСОБА_6 та в агресивній формі, погрожуючі, знову вимагав надати вказану інформацію, та повідомив, що йому зателефонує людина, якій він повинен передати відповідну інформацію і співпрацювати з нею. Наступного дня йому зателефонував ОСОБА_3 та запросив до себе. Під час зустрічі ОСОБА_3 цікавився майном Спілки, інформацією про суму коштів, яка надходить від діяльності Центрального ринку м. Херсон. Внаслідок примусу та погроз з боку ОСОБА_3 було призначати нового керівника Центрального ринку ОСОБА_17 , а також призначено ОСОБА_3 заступником голови Херсонської Облспоживспілки. 
		   Під час судового розгляду, відповідно ч. 11 ст. 615 КПК України, досліджено покази свідка ОСОБА_18 (протокол допиту свідка від 23.11.2022 року) та відтворено відео файл з фіксацією вказаного допиту, з яких убачається, що ОСОБА_18 до окупації м. Херсон працював директором Дніпровського ринку Херсонської облспоживспілки. З ОСОБА_3 знайомий близько 10 років. Після призначення окупаційною владою російської федерації на посаду голови військово-цивільної адміністрації ОСОБА_6 , ОСОБА_3 викликав до ОСОБА_6 на доповідь ОСОБА_14 , який на той час займав посаду голови правління Херсонської облспоживспілки. Під час бесіди, на якій також був присутній ОСОБА_3 , ОСОБА_6 сказав, що його треба звільнити з посади директора «Дніпровський ринок». Про обставини цієї зустрічі йому розповів сам ОСОБА_14 та повідомив, що у зв`язку з реальною загрозою своєму життю та життю своїх близьких, він буде вимушений це зробити. Через деякий час, до нього на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_3 та запросив до себе в приміщення, яке знаходилось за адресою: АДРЕСА_3 , та запропонував йому надавати консультаційні послуги незаконно призначеному директором «Дніпровський ринок» Херсонської облспоживспілки ОСОБА_19 за грошові кошти у сумі 15 тисяч рублів. Він відмовився від цієї пропозиції та сказав, що не збираюсь будь-чим допомагати окупаційній владі. Йому відомо, що ОСОБА_3 примусив ОСОБА_14 незаконно призначити себе першим заступником голови правління Херсонської облспоживспілки. З усіх комунальних ринків збирались необліковані кошти, які потім передавались особисто ОСОБА_3 та ОСОБА_6 і звісно використовувались ними для забезпечення діяльності та впровадження рішень військово-цивільної адміністрації окупаційної влади російської федерації на шкоду Україні.
		 
		V. Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення.
		 
		   При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
		   Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		   Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011 року) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
		   Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, а також в сукупності з показаннями свідків, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.
		   Суд відхиляє твердження сторони захисту щодо визнання недопустимими доказів - показання свідків сторони обвинувачення внаслідок їх упередженого ставлення до ОСОБА_3 , так як стороною захисту до суду не надано даних щодо необ`єктивності та упередженості вказаних свідків обвинувачення, які у судовому засіданні надавали свої показання добровільно, без будь-якого стороннього примусу, будучи приведені судом до присяги та попереджені про можливі негативні наслідки в разі надання неправдивих показань.
		   Крім того, у судовому засіданні встановлено, неприязних відносин, між свідками сторони обвинувачення та обвинуваченим ОСОБА_3 не було, що свідчить про відсутність у свідків будь-яких підстав для спотворення вказаних ними подій, шляхом надання неправдивих показань.    
		   А тому, посилання сторони захисту на зазначені обставини судом розцінюються критично, як спосіб захисту обвинуваченого ОСОБА_3 від пред`явленого обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину, з метою уникнення відповідальності за скоєне, а тому не приймаються до уваги та вважаються такими, що не відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам.
		   За викладених підстав суд дійшов до висновку, що стороною обвинувачення надано достатньо доказів винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України в об`ємі пред`явленого обвинувачення, надані докази суд визначає допустимими доказами, оскільки вони отримані у порядку, встановленому діючим КПК України, будь-яких порушень вимог діючого законодавства під час руху кримінального провадження не встановлено.
		   Під час судового слідства не встановлено обставин, на підтвердження того, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 вчинено під фізичним чи психологічним примусом.
		   Аналізуючи, чи наявна у діях обвинуваченого ОСОБА_3 ознака добровільності, суд враховує постанову Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №638/5446/22, провадження №51-4092км23, відповідно до якої зазначено, що в кримінальному праві добровільним вважається діяння, яке вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами статей 39, 40 КК України.
		   Зміст досліджених судом публікацій з Інтернет ресурсів, а також показів свідків, допитах в судовому засіданні, дає підстави стверджувати, що обвинувачений ОСОБА_3 , будучи громадянином України, перебуваючи на тимчасово окупованій території м.Херсона вчиняв дії спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво) та окупаційній адміністрації держави-агресора з метою завдання шкоди Україні, шляхом реалізації та підтримки рішень та дій останніх, збору та передачі матеріальних цінностей представникам держави-агресора та окупаційній адміністрації держави-агресора - добровільно, що обумовлено його позитивним ставленням до окупаційної влади, при цьому ОСОБА_3 мав вибір та можливість відмовитись від дій, які є кримінально-караними. 
		   За викладених обставин, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, суд, оцінивши сукупність зібраних доказів, які є належними та допустимими, узгоджуються між собою, ставити їх під сумнів підстав немає та доводять факт вчинення обвинуваченим протиправних дій, а також за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 111-2 КК України, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом у повному обсязі.
		 
		VI. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання
		 
		Обставини, які відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання, судом не встановлені.
		Обставинами,які відповіднодо ст.67КК Україниобтяжують покарання,суд враховуєвчинення злочинуз використаннямумов воєнногостану. 
		 
		VІІ. Мотиви призначення покарання
		 
		Згідно зі ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення.
		При обранні виду та розміру покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, сукупність усіх характеризуючих обвинуваченого даних, характер, ступінь його суспільної небезпеки.
		Враховуючи підвищену суспільну небезпеку вчинених обвинуваченим злочинів проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану, яка посягає на захист життєво важливих інтересів громадян, суспільства та держави, на її суверенітет, територіальну цілісність, недоторканість та обороноздатність, а також на суспільні відносини, які забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної і правової держави та дані про особу винного, відсутність обставин, що пом`якшують та наявність обставин, що обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливо лише в умовах ізоляції його від суспільства. 
		Конкретні обставиникримінального провадженнята наведенівище даніпро особуобвинуваченого,дають підставидля призначення ОСОБА_3 покарання увиді позбавленняволі строкому межахсанкції встановленоїч.1ст.111-2КК України,що дорівнюєйого максимальніймежі,з позбавленнямправа обійматибудь-якіпосади ворганах державноївлади,державного управління,місцевого самоврядуваннята займатисядіяльністю,пов`язаноюз наданнямпублічних послугіз застосуваннямдодаткового покаранняу видіконфіскації всьогоналежного обвинуваченомумайна,й водночасуказує нанеможливість досягненнямети покаранняшляхом застосуваннябільш м`якого,є виняткововисокий ступіньсуспільної небезпекивчиненого злочинуй особивинного.
		Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.
		 
		VIІІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
		 
		Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 19.09.2023 року відносно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який до затримання обвинуваченого та приведення вироку до виконання суд вважає за доцільне залишити без змін.
		Процесуальні витрати на залучення експертів під час досудового розслідування склали:
		- за проведення судової почеркознавчої експертизи № 20625 від 30.06.2023 року у розмірі 11471,00 гривень.
		У відповідності до ст. 124 КПК України, процесуальні витрати за проведення вказаних експертиз, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави.
		Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
		Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 18.09.2023 року накладено арешт на майно, що перебуває у приватній власності ОСОБА_3 , а саме: нежилі приміщення підвалу та напівпідвалу, загальною площею 36,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_4 , з метою забезпечення конфіскації майна.
		Підстави для скасування арешту вказаного майна відсутні, з огляду на призначення ОСОБА_3 , додаткового покарання у вигляді конфіскації всього належного йому майна.
		Речові доказивідсутні.
		Керуючись ст. ст.124,369-371,373-374,381,382 КПК України, суд,
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг на строк 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна.
		Запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, застосований ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 19.09.2023 року - залишити без змін, до затримання обвинуваченого та приведення вироку до виконання.
		Початок строку відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з дня його фактичного затримання.
		Строк додаткового покарання у вигляді права обіймати будь-які посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг, рахувати з моменту відбуття ОСОБА_3 основного покарання.
		Стягнути з ОСОБА_3  накористь державивитрати назалучення експертав загальномурозмірі 11471(одинадцять тисяч чотириста сімдесят одна) гривень 00 копійок.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 18.09.2023 року на майно, що перебуває у приватній власності ОСОБА_3 , а саме: нежилі приміщення підвалу та напівпідвалу, загальною площею 36,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_4 - залишити без змін, до приведення вироку до виконання в частині конфіскації майна.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області. 
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику обвинуваченого, якому вручались всі процесуальні рішення у цьому провадженні на підставі ч. 2 ст. 297-5 КПК України, та з урахуванням положень ч. 4 ст. 46 КПК України про те, що захисник користується процесуальними правами обвинуваченого, захист якого він здійснює.
		Не пізніше дня, наступного за днем ухвалення вироку, надіслати його копію обвинуваченому. 
		Повідомлення про ухвалений вирок опублікувати на офіційному веб-сайті суду, в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...