Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 583/5722/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників.
Надіслано судом: 19.11.2024. Зареєстровано: 20.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 22.11.2024.
Дата набрання законної сили: 20.12.2024
Номер судового провадження: 1-кп/583/506/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024200460000433

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 583/5722/24
		1-кп/583/506/24 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"19" листопада 2024 р.Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
		головуючого судді                                                 ОСОБА_1 
		за участю секретаря судового засідання                         ОСОБА_2 
		розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка обвинувальний акт, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024200460000433 від 09.05.2024 року  за обвинуваченням                 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Мінської області, Борисовського району, с. Волоки, білоруса, громадянина України, що має вищу освіту, пенсіонера, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України
		з участю учасників судового провадження:
		прокурора                                                          ОСОБА_4 
		обвинуваченого                                                 ОСОБА_3 
		захисника                                                         ОСОБА_5 
		                                                                   ВСТАНОВИВ:
		24.10.1945 набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26.06.1945, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі - ООН). 
		До складу ООН увійшли Союз Радянських Соціалістичних Республік (правонаступником якого з 1991 року є російська федерація), Українська Радянська Соціалістична Республіка (правонаступницею якої з 1991 року є Україна) та ще 49 держав-засновниць, а згодом до вказаної міжнародної організації прийняті інші держави світу. 
		Відповідно до ч. 4 ст. 2 Статуту ООН всі члени ООН утримуються в їх міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування проти територіальної недоторканості або політичної незалежності будь-якої держави. 
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1965 «Про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав, про убезпечення їх незалежності і суверенітету» закріплено, що держави не мають права втручатися прямо чи опосередковано з якої б то не було причини у внутрішні та зовнішні справи іншої держави. 
		Кожна держава має невід`ємне право обирати свою політичну, економічну, соціальну та культурну систему без втручання в будь-якій формі з боку будь-якої іншої держави. 
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 «Про неприпустимість інтервенції і втручання у внутрішні справи держав» закріплено, що держави не мають права здійснювати інтервенцію або втручання в будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні чи зовнішні справи інших держав. 
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 24.10.1970 «Про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН» закріплено принцип, згідно з яким держави утримуються в своїх міжнародних відносинах від силових погроз або застосування сили, як проти територіальної цілісності або політичної незалежності будь-якої держави так і будь-яким іншим чином несумісним з цілями ООН. Така загроза силою або її застосування є порушенням міжнародного права і Статут ООН. 
		Кожна держава зобов`язана утримуватися від загрози силою або її застосування з метою порушення існуючих міжнародних кордонів іншої держави або у якості засобу вирішення міжнародних суперечок, в тому числі територіальних суперечок, і питань, що стосуються державних кордонів. 
		Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. 
		Згідно з указаним документом територія України є неподільною та недоторканою. 
		Незалежність України визнано значною кількістю держав світу, у тому числі 05.12.1991 російською федерацією. 
		Відповідно до положень Статуту ООН і зобов`язань за Заключним актом Наради з безпеки та співробітництва в Європі 31.05.1997 укладено Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією (ратифікований Законом України від 14.01.1998 № 13/98-ВР та Федеральним Законом російської федерації від 02.03.1999 № 42-ФЗ). 
		Відповідно до ст.ст. 2-3 зазначеного Договору російська федерація зобов`язалась поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих кордонів між Україною та російською федерацією та розбудову відносин на основі принципів взаємної поваги суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, незастосування сили або загрози силою, невтручання у внутрішні справи. 
		Статтями 1-3 Конституції України, яка прийнята Верховною Радою України 28.06.1996, визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканою. 
		При цьому, ст. 69 Конституції України визначено, що народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Відповідно до ст. 71 Конституції України вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Виборцям гарантується вільне волевиявлення. 
		Водночас, ст. 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України. 
		В порушення вищевказаних умов міжнародних договорів та ігноруючи положення Конституції України, з 2014 року вище політичне та військове командування російської федерації розпочало агресію та вторгнення до суверенних кордонів України. 
		Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, запроваджено воєнний стан в Україні, що діє на даний час. 
		Встановлено, що ОСОБА_3 є громадянином України та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 . 
		Для спілкування за допомогою міжнародної комп`ютерної мережі Інтернет ОСОБА_3 ,, приблизно у 2013 році, зареєструвався в російській соціальній мережі «Однокласники» як користувач « ОСОБА_3 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2  та створив в зазначеній соціальній мережі власний обліковий запис (акаунт).
		Згідно з рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 
		28 квітня 2017 року доступ до сайту соціальної мережі «Однокласники» блокується з території України. Це блокування проводиться в рамках санкцій України проти росії, введених за анексію Криму і агресію на Донбасі та спрямоване на забезпечення інформаційної безпеки України.
		Однак, ОСОБА_3 продовжив користуватись російською соціальною мережею «Однокласники» за допомогою VPN (віртуальна приватна мережа), тобто електронних інтернет технологій, якій дозволяють створювати віртуальні захищені мережі поверх інших мереж, та перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 використовуючи власний ноутбук FUJITSU LIFEBOOK AH 531, під`єднаний до мережі Інтернет, за допомогою свого облікового запису та на своїй сторінці у зазначеній соціальній мережі протягом періоду часу з 21.04.2022 по 01.09.2023 навмисно поширював та опубліковував на свої сторінці « ОСОБА_3 » соціальної мережі «Однокласники» матеріали, які містять виправдовування та заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії російської федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, глорифікацію осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році. 
		Зокрема, 21.04.2022 ОСОБА_3 відмітив у себе на сторінці що вважає «класною», чим позначив позитивну оцінку вказаної публікації та надав можливість поділитися посиланням на вподобану публікацію в даній російській соціальній мережі іншим користувачам, тобто поширив на свої сторінці в соціальній мережі «Однокласники» публікацію з текстом, що починається словами «Товарищ Верховный Главнокомандующий!... » і закінчується «Спасибо всем, кто поддерживает меня!», який згідно висновку судової лінгвістичної (сематико-текстуальної) експертизи №1013 від 29.10.2024 року містить висловлювання у формі виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у фразах «Товарищ Верховный Главнокомандующий! По Вашему приказу наши сыновья выполняют спецоперацию на Украине. Они…защищают русскоязычное население от бандеровских фашистов в Донбассе» та містять висловлювання у формі глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році, у фразах «Товарищ Верховный Главнокомандующий! По Вашему приказу наши сыновья выполняют спецоперацию на Украине. Мужество и отвага присущи каждому участнику спецоперации. Они выполняют священный долг перед Родиной и защищают русскоязычное население от бандеровских фашистов в Донбассе».
		14.10.2022 ОСОБА_3 відмітив у себе на сторінці, що вважає «класною» та шляхом проставлення вказаної відмітки розмістив у себе на сторінці фотозображення чоловіка у військовій формі з прикріпленим текстом, що починається словами « РОССИИ НЕКОГО СПАСАТЬ НА ТЕРРИТОРИИ БЫВШЕЙ УКРАИНЫ » і закінчуються «Бывший командир крымского батальона «Беркут» ОСОБА_7 », який згідно висновку судової лінгвістичної (сематико-текстуальної) експертизи №1010 від 29.10.2024 року містить висловлювання у формі заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії російської федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, у фразах: «Я пишу этот текст, какгражданин…, который не смог предотвратить… гражданскую войну… если бы я применил оружие, то на парочку «правосеков» стало бы меньше, и они бы не пришли на Донбасс и не убили старика или женщину… я жалею, что со мной против нацистов и офисно-майданной шелупони вышло всего-то лишь несколько десятков днепропетровцев… Вы позволили им убивать дончан. Вы все, граждане единой Украины… И вы спокойно пошли убивать братьев… нужно лиделать хорошо человеку, если он день за днём убивает своих братьев на Донбассе? Ещё и радуется «горелым ватникам», «разорванным самкам колорадов».
		25.11.2022 ОСОБА_3 відмітив у себе на сторінці, що вважає «класною» та шляхом проставлення вказаної відмітки розмістив у себе на сторінці текст, що починається словами « Россия ввела войска на свою территорию…» і закінчується «Для тех, у кого с детства отсутствует мозг», який згідно висновку судової лінгвістичної (сематико-текстуальної) експертизи №1012 від 29.10.2024 року містить висловлювання у формі виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році у фразі «Россия ввела войска на свою территорию».
		29.03.2023 ОСОБА_3 відмітив у себе на сторінці, що вважає «класною» та шляхом проставлення вказаної відмітки розмістив у себе на сторінці картинку з фотографією ОСОБА_9 та текстом, що починається « ОСОБА_9 публично признался…» і закінчується словами «… и когда его будут судить, этот «спич» обязательно вошел в текст обвинения», який згідно висновку судової лінгвістичної (сематико-текстуальної) експертизи №1009 від 29.10.2024 року містить висловлювання у формі заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році у фразах: « восем лет Украина!! намеренно не выполняла «Минские соглашения», чтобы потом развязать войну…» 
		01.09.2023 ОСОБА_3 відмітив у себе на сторінці що вважає «класною», чим позначив позитивну оцінку вказаної публікації та надав можливість поділитися посиланням на вподобану публікацію в даній російській соціальній мережі іншим користувачам, тобто поширив на свої сторінці в соціальній мережі «Однокласники» відеоролік, з надписом: «Послушайте обязательно до конца! Это шедевр», який починається словами «Прорезь прицела узкая» і закінчується «только уж очень обидно, что целюсь не в ОСОБА_11, а в ОСОБА_10 я…», який згідно висновку судової лінгвістичної (сематико-текстуальної) експертизи №898 від 29.10.2024 року містить висловлювання у формі заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році у фразах: «. Русский стреляет в руського на радость своїм врагам… подлые англосаксы стравили наших сынов… там за океаном делают все, чтоб и дальше Иван убивал Ивана». 
		Таким чином, своїми умисними, протиправними, суспільно-небезпечними злочинними діями, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 2 ст. 436-2 КК України, тобто поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, у текстах публікацій від 21.04.2022, 25.11.2022 року, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у текстах публікацій від 14.10.2022, 29.03.2023, 01.09.2023 року, у тому числі шляхом представлення збройної агресії російської федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, глорифікацію осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році, у текстах публікації від 21.04.2022 року.
		В судовому засіданні  ОСОБА_3 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.436-2 КК України, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, повністю розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягав на затвердженні даної угоди.
		Захисник  ОСОБА_5  в судовому засіданні просила затвердити угоду про визнання винуватості. 
		Прокурор в судовому засіданні зазначив, в разі відсутності підстав для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, постановити вирок за укладеною угодою та призначити обвинуваченому узгоджене покарання.
		Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, його захисника, які просять затвердити угоду про визнання винуватості та з`ясувавши, що сторони правильно розуміють зміст зазначених обставин, суд вважає, що угода підлягає затвердженню з наступних підстав.
		Прокурором та обвинуваченим  ОСОБА_3 надана угода про визнання  винуватості, укладена ними 15.11.2024 року з участю захисника у відповідності до вимог ст. 472 КПК України, яку сторони просять розглянути та затвердити, згідно якої  ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у вчиненому ним кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.436-2 КК України. Прокурор та обвинувачений визначили міру покарання  ОСОБА_3  за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.436-2 КК України у вигляді штрафу розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 17 000 грн.
		Враховуючи те, що обвинувачений та прокурор в судовому засіданні досягли угоди про визнання винуватості, підписали її в присутності захисника, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин та між сторонами досягнута домовленість про призначення обвинуваченому покарання, суд розглядає кримінальне провадження з обвинувальним актом відповідно до положень ст.ст. 468-475 КПК України, та вирішуючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості виходить з наступного.
		Відповідно до п.2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода  між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Згідно ч.2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
		Відповідно до ч.4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості  у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.
		Згідно ч.5 ст. 469 КПК України укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження    ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.436-2 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.
		Обвинувачений   ОСОБА_3 суду  заявив, що він цілком розуміє наслідки укладення угоди.
		Суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди про визнання винуватості, тобто, що укладена угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дій будь-яких інших обставин, ніж ті, які передбачені в угоді.
		При призначенні покарання відповідно до вимог ст. ст. 65-68 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, характер і тяжкість наслідків, що настали, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		До пом`якшуючих обставин у відповідності до ст.66 КК України суд відносить щире каяття в скоєному, активне сприяння розкриттю злочину, до кримінальної відповідальності притягується вперше.
		Обставин, що обтяжують покарання згідно ст.67 КК України судом не встановлено.
		Суд вважає, що укладена угода про визнання винуватості правомірна, відповідає вимогам ст.472 КПК України, відповідає інтересам суспільства та держави, укладена добровільно, не порушує права свободи інтереси сторін та інших осіб, узгоджена сторонами міра покарання відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановлених Загальною частиною КК України, а тому необхідно затвердити угоду, призначивши обвинуваченому узгоджену сторонами міру і вид покарання у вигляді штрафу. 
		Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
		В порядку ч.4 ст.174 КПК України підлягає вирішенню питання про скасування арешту майна, накладеного під час досудового розслідування. 
		Запобіжний захід  ОСОБА_3 не обирався.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 374-376, 394-395, 468-476 КПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 15.11.2024 року між  прокурором та обвинуваченим  ОСОБА_3 у присутності захисника  ОСОБА_5  у кримінальному провадженні  за № 12024200460000433 від 09.05.2024 року  за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.2 ст.436-2 КК України.
		ОСОБА_3  визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2  ст.436-2  КК України та призначити йому покарання по цьому закону у вигляді штрафу розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 17 000 грн.
		Речові докази: мобільний телефон Redmi Note 5 IMEI НОМЕР_1 , IMEI2 НОМЕР_2 , чорного кольору із сім картками НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , який згідно квитанції № 002117 від 04.11.2024 року зберігається в кімнаті речових доказів Охтирського РВП ГУНП в Сумській області - повернути власнику  ОСОБА_3 , скасувавши арешт майна накладений ухвалою Охтирського міськрайонного суду від 10.09.2024 року.  
		Відповідно до ст. ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію, примусово безоплатно вилучивши у власність держави ноутбук Fujitsu Lifebook A Series, model AH 531, s/n  YLDN282929 , чорного кольору із зарядним пристроєм, який згідно квитанції  № 002117 від 04.11.2024 року зберігається в кімнаті речових доказів Охтирського РВП ГУНП в Сумській області, скасувавши арешт майна накладений ухвалою Охтирського міськрайонного суду від 10.09.2024 року.  
		Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.
		Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави витрати за проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 15902,88 грн., код класифікації доходів бюджету 24060300 «інші надходження».
		 Вирок може бути оскаржений виключно  з  підстав,  передбачених ст.394 КПК України, до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		 
		 
		Суддя Охтирського 
		міськрайонного суду:                                                          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...