Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/15062/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; здійснення публічних закупівель, з них.
Надіслано судом: 13.11.2024. Зареєстровано: 20.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 21.11.2024.

Номер судового провадження: П/320/15065/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		13 листопада 2024 року № 320/15062/24
		Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Київстар» до Антимонопольного комітету України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державне підприємство «Морський торговельний порт «Південний», про визнання протиправним та скасування рішення,
		в с т а н о в и в:
		у квітні 2024 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство «Київстар» (ПрАТ «Київстар», товариство) з позовом до Антимонопольного комітету України (АМКУ). 
		Просили суд: 
		- визнати протиправним та скасувати рішення №4104-р/пк-пз від 05.03.2024 Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель; 
		- зобов`язати Комісію АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель розглянути скаргу від 19.02.2024 № UA-2024-01-26-010862-a.b1, подану позивачем в процедурі публічних торгів, ідентифікатор закупівлі: UA-2024-01-26-010862-a, з урахуванням викладеного у мотивувальній частині постанови суду у цій справі. 
		Ухвалою суду від 10.04.2024 позов залишено без руху з наданням позивачеві строку для усунення недоліків. 
		Ухвалою від 16.05.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державне підприємство «Морський торговельний порт «Південний». Крім того, відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.
		Від представника відповідача до суду надійшла заява із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до якої просили суд здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
		Ухвалою суду від 13.11.2024 відмовлено у задоволенні такої заяви.
		В обґрунтування позову товариство вказало, що оскаржуваним рішенням було відмовлено у задоволенні скарги про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Зазначали, що таке рішення підлягає скасуванню, оскільки при його прийнятті відповідач вдався до звуженого застосування пункту 9 частини другої статті 9 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Наголошували, що законодавство не наділяє ні відповідача, ні третю особу повноваженнями ставити під сумнів та/або давати оцінку повноти, якості, достовірності інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР). Вважають, що Антимонопольний комітет надав перевагу припущенням над фактичними даними і діяв упереджено. Стверджували, що відмітка «жодна особа не відповідає критеріям визначення кінцевого бенефіціарного власника» є обґрунтованою причиною відсутності кінцевого бенефіціарного власника у товариства і не може розцінюватися як відсутність відомостей про кінцевого бенефіціарного власника. Також вважають, що АМКУ не мали право направляти товариству запит про надання документів. Звертали увагу на протиправне, на думку позивача, посилання у оскаржуваному рішенні на інформацію у Єдиному реєстрі судових рішень, зважаючи на презумпцію невинуватості та відсутністю відомостей про те, що відповідач звертався до органів судової влади із офіційними запитами для отримання відповідної інформації.
		У відзиві відповідач просив відмовити у задоволенні позову. Зазначили, що у Комісії були відсутні підстави для задоволення скарги позивача. Вказали, що відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформації про кінцевого бенефіціарного власника є підставою для відмови в участі у відкритих торгах. Звертали увагу, що засновники товариства припинені, у ЄДР міститься запис про невідповідність критеріям визначення кінцевого бенефіціарного власника жодної особи, тому у ході розгляду скарги у позивача витребовувалися додаткові документи, матеріали та інформація. Звертали увагу на відсутність інформації про такого власника і наявність відомостей про накладення арешту на акції товариства під час кримінального провадження за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 110-2 Кримінального кодексу України (фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України). Наголошували, що не робили припущень з такої інформації, і висновки у оскаржуваному рішенні базуються не на ній. Також вказали, що обов`язковість наявності і подання інформації про кінцевого бенефіціарного власника або його відсутність та структуру власності і на те, що Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення регулювання кінцевої бенефіціарної власності та структури власності юридичних осі» не звільняє юридичних осіб від необхідності подання інформації про кінцевого бенефіціарного власника.
		Також письмові пояснення подала третя особа - Державне підприємство «Морський торговельний порт «Південний», де зазначили про безпідставність і необґрунтованість позову. Вказали, що оскільки в ЄДР стосовно позивача була відсутня інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, то тендерна пропозиція такого учасника правомірно відхилена.
		У відповіді на відзив ПрАТ «Київстар» зазначило, що не погоджується доводами, викладеними у відзиві і поясненнях третьої особи. Також звертали увагу, що вважають, що оскільки товариство зареєстроване до набрання чинності постановою, якою затверджено методологію визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника (до 03.10.2023), то і обов`язок подання інформації про кінцевого бенефіціарного власника та структури власності виникне не раніше 90 днів з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.
		Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
		Приватне акціонерне товариство «Київстар» є юридичною особою, зареєстроване 03.09.1997, місцезнаходження якої: 52300, місто Кам`янське, пр. Свободи, буд. 15. Основним видом економічної діяльності товариства є: 61.20 Діяльність у сфері безпроводового електрозв`язку.
		З`ясовано, що державним підприємством «Морський порт «Південний» було розпочато процедуру закупівлі (відкриті торги) ідентифікатор закупівлі: UA-2024-01-26-010862-a. Предмет закупівлі: класифікатор та його відповідний код: ДК 021:2015:48620000-0: Операційні системи.
		Позивач виявив бажання взяти участь у такому тендері та згідно з тендерною документацією подав тендерну пропозицію. 
		Як видно із протоколу прийняття рішення №117-3УО від 14.02.2024 тендерну пропозицію позивача відхилено відповідно до підпункту 1 пункту 44 та підпункту 2 пункту 44 Особливостей (а.с.93).
		Підставою відхилення тендерної пропозиції позивача стала невідповідність вимогам тендерної документації, а саме:
		- ПрАТ «Київстар» у складі тендерної пропозиції не надало сертифікат партнерства з компанією-виробником програмної продукції, що призвело до невиконання ним вимог частини першої додатку 1 до тендерної документації «Технічна специфікація»;
		- стосовно ПрАТ «Київстар» у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа).
		Позивач не погодився із таким відхиленням і 19.02.2024 подав через веб-портал Уповноваженого органу до Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель скаргу про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (а.с.27-32).
		Рішенням №3270-р/пк-пз від 21.02.2024 відповідач прийняв до розгляду названу скаргу (а.с.33-34).
		Рішенням від 28.02.2024 №20-29/12-314-пз перенесено розгляд скарги товариства, а також витребовано у позивача документи, які підтверджують наявність або відсутність кінцевого бенефіціарного власника ПрАТ «Київстар»; інформацію щодо обґрунтованої причини відсутності кінцевого бенефіціарного власника з урахуванням абзацу другого пункту 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (а.с.35-36). 
		Товариством подавалися додаткові пояснення на такий запит (а.с.50-52,91-92). До пояснень додали копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно ПрАТ «Київстар» станом на 19.02.2024. Наголосили, що у такому витягу зазначено, що жодна особа не відповідає критеріям визначення кінцевого бенефіціарного власника стосовно товариства позивача. Вказали, що у разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі її засновника, якщо засновник юридична особа, вноситься відмітка про зазначення у структурі власності юридичної особи обґрунтованої причини його відсутності. Зазначили, що відповідно до Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» у товариства відсутні кінцеві бенефіціарні власники, через відсутність осіб, які б відповідали таким вимогам.
		06.03.2024 на веб-порталі Уповноваженого органу опубліковано інформацію про резолютивну частину рішення від 05.03.2024, згідно якого відмовлено позивачу у задоволенні скарги від 19.02.2024 №UA-2024-01-26-010862-a.b1 (а.с.37).
		У подальшому на веб-порталі АМКУ опубліковано повний текст рішення № 4104-р/пк-пз від 05.03.2024 про відмову у задоволенні скарги від 19.02.2024 (а.с.38-49). При цьому, стосовно першої причини відхилення (ненадання сертифікату партнерства з компанією-виробником програмної продукції), відповідач констатував, що пропозиція скаржника була неправомірно відхилена замовником з такої підстави. Тобто відмова у задоволенні скарги пов`язана саме з відсутністю інформації в ЄДР стосовно позивача, яка передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник юридична особа).
		Також у цьому рішенні АМКУ послався на інформацію з Єдиного державного реєстру судових рішень, а саме  у справі №761/35853/23 при розгляді і задоволенні колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора про накладення арешту, в тому числі, 47,85 % статутного капіталу ПрАТ «Київстар» у вигляді 47,85 % акцій номінальною вартістю 50,00 гривень кожна, які належать іноземній юридичній особі «VEON HOLDINGS B.V.» (Королівство Нідерландів), депозитарій цінних паперів ПАТ «Національний депозитарій України», у кримінальному провадженні стосовно кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 110-2 Кримінального кодексу України (Фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України).
		Як вбачається із витягу з ЄДР стосовно ПрАТ «Київстар» станом на 31.01.2024, який подавався разом із тендерною документацією, у графі «Інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи» зазначено: «жодна особа не відповідає критеріям визначення кінцевого бенефіціарного власника» (а.с.108-118).
		Як видно із довідки ПрАТ «Київстар» №20 від 06.02.2024 (а.с.119), засновниками товариства є ТОВ «Сторм» (Україна, 252067, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 8, здійснена державна реєстрація припинення юридичної особи) та ТОВ «Омега» (Україна, 320070, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, буд. 66, здійснена державна реєстрація припинення юридичної особи).
		Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить із такого.
		За приписами статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		За визначенням у статті 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» №3659-XII (Закон №3659-XII) Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель. 
		Серед основних завдань Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції (стаття 3 Закону №3659-XII).
		Згідно із частиною сьомою статті 6 Закону №3659-XII Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, Комісія (комісії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, уповноважені з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.
		Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначені у Законі України №922-VIII «Про публічні закупівлі» (Закон №922-VIII).
		За визначенням у статті 1 Закону №922-VIII :
		замовники - суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону; 
		суб`єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб`єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, яка звернулася до органу оскарження з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи; 
		орган оскарження - Антимонопольний комітет України. 
		Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює Комісію (комісії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та здійснює інші повноваження, визначені цим Законом та Законом України «Про Антимонопольний комітет України». Рішення Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель ухвалюються від імені Антимонопольного комітету України (частина перша статті 18 Закону №922-VIII).
		За нормами частини шістнадцятої цієї ж статті орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на підставі інформації, розміщеної в електронній системі закупівель станом на момент подання скарги, та інформації, одержаної за скаргою.
		За змістом частини вісімнадцятої статті 18 Закону №922-VIII за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення: 1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом); 2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов`язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз`яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
		Орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, в якому зазначаються: 1) висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі; 2) висновок органу оскарження про задоволення скарги повністю чи частково або про відмову в її задоволенні; 3) підстави та обґрунтування прийняття рішення; 4) у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково - зобов`язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника (частина дев`ятнадцята статті 18 Закону №922-VIII).
		За визначенням у статті 1 Закону №922-VIII тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункти 31 та 32 частини першої статті 1 Закону №922-VIII).
		За правилами статті 16 Закону №922-VIII Замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.
		Загальні вимоги до тендерної документації визначені у статті 22 Закону №922-VIII. Так, тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (Особливості, Особливості здійснення публічних закупівель). 
		За приписами пункту 44 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі підпадає під підстави, встановлені пунктом 47 цих особливостей.
		За правилами підпункту 9 пункту 47 Особливостей замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (крім нерезидентів).
		Як закріплено у пункті 9 частини другої статті 9 Закону України №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа (крім юридичних осіб, зазначених у частині восьмій статті 5-1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»): прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства (підданства), а в разі, якщо кінцевий бенефіціарний власник-іноземець є громадянином (підданим) декількох країн, - усі країни його громадянства (підданства), серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності), місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), а також повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу).
		У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа, вноситься відмітка про зазначення у структурі власності юридичної особи обґрунтованої причини його відсутності.
		У разі зміни кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи державна реєстрація змін до відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи проводиться протягом 30 робочих днів з дня виникнення таких змін.
		За нормами статті 5-1 Закону України №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (Закон №361-IX) юридичні особи повинні мати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника або його відсутність та структуру власності.
		Юридичні особи зобов`язані подавати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника або про його відсутність та структуру власності для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
		Юридичні особи, які є засновниками (учасниками) юридичних осіб, і фізичні особи, які є засновниками (учасниками) юридичних осіб та/або здійснюють вирішальний вплив на їхню діяльність, зобов`язані надавати на запит юридичних осіб інформацію, необхідну для подання юридичною особою для внесення або актуалізації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань інформації про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи, а також самостійно повідомляти юридичних осіб про зміну кінцевого бенефіціарного власника та/або структури власності юридичної особи протягом 5 робочих днів з дати виникнення такої зміни.
		У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника юридична особа зобов`язана повідомити про це державного реєстратора під час проведення державної реєстрації створення юридичної особи, державної реєстрації включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
		Вимоги цієї статті не поширюються на політичні партії, структурні утворення політичних партій, професійні спілки, їх об`єднання, організації профспілок, передбачені статутом профспілок та їх об`єднань, творчі спілки, місцеві осередки творчих спілок, організації роботодавців, їх об`єднання, адвокатські об`єднання, адвокатські бюро, організації, що здійснюють професійне самоврядування у сфері нотаріату, релігійні організації, державні органи, органи місцевого самоврядування, їх асоціації, публічні компанії (юридичні особи, створені у формі публічного акціонерного товариства, акції яких допущені до торгів принаймні на одній фондовій біржі (регульованому ринку) з переліку іноземних фондових бірж (регульованих ринків), який формується в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України, на які розповсюджуються вимоги щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників, рівнозначні тим, що були прийняті Європейським Союзом), державні та комунальні підприємства, установи, організації, торгово-промислові палати, державні пенсійні фонди, житлово-будівельні кооперативи, дачні (дачно-будівельні) кооперативи, садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства), об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників житлових будинків, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські кооперативні об`єднання, відокремлені структурні підрозділи із статусом юридичної особи (крім відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації).
		У відповідності до пункту 4 розділу 10 Закону №361-IX юридичні особи, зареєстровані до набрання чинності нормативно-правовими актами, якими затверджені положення про форму та зміст структури власності і методологія визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника (крім осіб, зазначених у частині восьмій статті 5-1 цього Закону, та юридичних осіб, які подали відомості про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності), подають інформацію про кінцевого бенефіціарного власника в обсязі, визначеному цим Законом, та структуру власності в порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», протягом шести місяців з дня набрання чинності нормативно-правовими актами, якими будуть затверджені положення про форму та зміст структури власності і методологія визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника, але не раніше 90 днів з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.
		У разі виявлення юридичною особою після набрання чинності нормативно-правовими актами, якими будуть затверджені положення про форму та зміст структури власності і методологія визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника, неповноти, неточностей чи помилок у раніше поданій державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи така особа протягом шести місяців з дня набрання чинності такими нормативно-правовими актами повторно подає виправлені відомості в порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
		19.10.2023 постановою Кабінету Міністрів України та Національного банку України №1011 затверджено Методологію визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника, яку розроблено відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 5-1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та з метою створення ефективної системи у сфері розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників, удосконалення процесу визначення юридичними особами кінцевих бенефіціарних власників.
		На підставі з`ясованих у справі обставин та за наслідками аналізу наведених правових норм, суд приходить до таких висновків.
		При розв`язанні ситуації, яка склалася, суд, перш за все, зазначає, що законодавець запровадив обов`язок зазначення інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не просто так, а з конкретною метою, зокрема, задля протидії відмивання коштів та фінансуванню тероризму, пошуку доходів, отриманих злочинним шляхом, виявлення інших злочинних зв`язків, у тому числі можливих зв`язків із державою-агресором тощо. У зв`язку із цим, необхідним є наявність адекватної, точної та актуальної інформації про кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб.
		У досліджуваному випадку обов`язок наявності інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи чітко передбачений положеннями пункту 9 частини другої статті 9 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», у зв`язку із чим як замовник процедури закупівлі, так і відповідач правомірно розраховували на наявність такої інформації в учасника процедури закупівлі.
		При цьому, у названій вище статті 9 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» закріплено, що у разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа, вноситься відмітка про зазначення у структурі власності юридичної особи обґрунтованої причини його відсутності.
		Разом із тим, під обґрунтуванням суд розуміє переконливі підстави і пояснення причин, у той час як запис у такому реєстрі наступного змісту «жодна особа не відповідає критеріям визначення кінцевого бенефіціарного власника» не обґрунтовує причин відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи.
		Пункт 4 розділу 10 Закону №361-IX суд не вважає застосовним у цьому випадку, оскільки він регулює інші правовідносини (стосовно підтвердження форми і змісту структури власності у спеціально регламентованому порядку, а також подання інформації про кінцевого бенефіціарного власника саме згідно відповідної методології), а не дозволяє позивачу не зазначати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника у ЄДР на цей час. Так само затвердження Методології визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника 19.09.2023 постановою Кабінету Міністрів України та Національного банку України №1011 не звільняє позивача від необхідності наявності у ЄДР на час винекнення спірних відносин інформації передбаченої пунктом 9 частини другої статті 9 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
		Стосовно доводів про протиправність витребування АМКУ у товариства у ході розгляду скарги додаткових пояснень, доказів та матеріалів, то суд у цій частині не погоджується із порушенням прав позивача, оскільки відповідач навпаки давав можливість ПрАТ «Київстар» обґрунтувати і підтвердити свою позицію, а не порушував його права.
		Зазначення у оскаржуваному рішенні посилання на відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень про арешт акцій ПрАТ «Київстар» у ході кримінального провадження порушеного за статтею 110-2 Кримінального кодексу України також не може розцінюватися як підстава для скасування оскаржуваного рішення, тим більш позивач не усунув поданими поясненнями сумніви у обґрунтованості/необґрунтованості відсутності інформації про кінцевого бенефіціарного власника у позивача, а відповідач отримав відповідну інформацію з офіційного державного реєстру, який є автоматизованою системою збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
		За наведеного вище, стверджувані позивачем порушення не знайшли свого підтвердження.
		Отже, ПрАТ «Київстар» не доведено у належний спосіб і належними доказами, а судом не встановлено наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.
		За змістом частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		За правилами частини другої цієї ж статті 77 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Із урахуванням викладеного, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
		У зв`язку із відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.
		Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		в и р і ш и в:
		У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
		 
		 
		 
		Суддя Скрипка І.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...