Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 391/52/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано судом: 20.11.2024. Зареєстровано: 20.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 21.11.2024.
Дата набрання законної сили: 21.12.2024
Номер судового провадження: 1-кп/391/59/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023120000001353

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Компаніївський районний суд Кіровоградської області 
		Справа № 391/52/24 
		Провадження № 1-кп/391/59/24 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		"20" листопада 2024 р. селище Компаніївка
		 
		Компаніївський районний суд Кіровоградської області у складі:
		головуючої судді - ОСОБА_1 , 
		при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , 
		за участю прокурора  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_5 ,
		його захисників  адвоката ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		потерпілих- ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		представника потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10  адвоката ОСОБА_11 ,
		розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Компаніївського районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження за обвинуваченням:
		    ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Тарасівка,
		 
		Звенигородського району, Черкаської області, громадянина України, з повною середньою освітою, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , призваного за мобілізацією, молодший сержант, перебуває на посаді розвідник-оператор відділення радіорозвідки взводу спостереження та технічних засобів розвідки розвідувальної роти військової частини, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 286 КК України, -
		ВСТАНОВИВ:
		25.01.2023 року ОСОБА_5 на підставі Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 в Збройні сили України по мобілізації.
		Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 призначено на посаду розвідника-оператора відділення радіорозвідки взводу спостереження та технічних засобів розвідки розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «молодший сержант».
		Згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов`язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації, є день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо).
		Відтак, з 25.01.2023, тобто з моменту мобілізації та зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_5 набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов`язку - проходження військової служби по мобілізації.
		У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України відповідно до указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-ІХ) з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який указом Президента України №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 18.04.2022 р. продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.05.2022 № 341/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22.05.2022 № 2262-ІХ, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12.08.2022 №573/2022, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ, та Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Тобто, з 24.02.2022 почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу.
		Згідно зі ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Також, у ст. 1 Закону України «Про оборону України» надається визначення терміну особливий період як періоду, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Згідно ст. ст. 3, 65, 68 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; захист Батьківщини, незалежності і територіальної цілісності України є обов`язком громадян України; кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Відповідно до ст.ст. 11, 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999 № 548-XIV, ст.ст. З, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999 № 551-XIV, військовослужбовці зобов`язані свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати і виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати і утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України.
		ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, проходячи військову службу на посаді розвідника- оператора відділення радіорозвідки взводу спостереження та технічних засобів розвідки розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «молодший сержант», 11.11.2023 в темну пору доби, в порушення вимог ст.ст. 3, 65, 68 Конституції України, ст.ст. 11, 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. З, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, будучи особою тимчасово обмеженою у праві керування транспортними засобами (на підставі постанови від 03.12.2020 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами), не маючи посвідчення водія на право керування транспортними засобами будь-якої категорії, керував легковим автомобілем "Subaru Legasy" реєстраційний номер, НОМЕР_2 та рухався по автомобільній дорозі Н-14 "Олександрівка-Кропивницький-Миколаїв", зі сторони міста Бобринець Кропивницького району Кіровоградської області в напрямку міста Кропивницький. Рухаючись у вказаному напрямку ОСОБА_5 , грубо порушуючи вимоги п.п. 1.2, 1.5, 2.1 "а", 2.3 «б» і «д» ПДР України (п. 1.2 В Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів; 1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду дляруху,загрожувати життюабо здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п.2.1 Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити задорожньою обстановкою,відповідно реагуватина їїзміну....і невідволікатися відкерування цимзасобом удорозі;д)не створюватисвоїми діямизагрози безпецідорожнього руху), через власну недбалість позбавив себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати транспортним засобом, щоб мати змогу постійно контролювати напрямок його руху, та не створювати небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, рухаючись по вищевказаній ділянці дороги, яка має по одній смузі руху, під час руху на автомобілі "Subaru Legasy" реєстраційний номер, НОМЕР_3 , діючи протиправно самовпевнено та недбало, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків, хоча повинен був та міг їх передбачити, у даній дорожній обстановці не вибрав безпечної швидкості руху керованого транспортного засобу в складних погодних та дорожніх умовах, які обумовлювалися наявністю опадів у вигляді дощу, мокрим покриттям проїзної частини та заокругленням вправо по напрямку свого руху, в порушення п. 10.1 ПДР України (п.10.1Перед початкомруху,перестроюванням табудь-якоюзміною напрямкуруху водійповинен переконатися,що цебуде безпечнимі нестворить перешкодабо небезпекиіншим учасникамруху), допустиввиїзд вбезпосередній близькостііз автомобілем"ВАЗ-21114",реєстраційний номер НОМЕР_4 ,який рухавсяв зустрічномуйому напрямку,допустив виїздв безпосереднійблизькості ізавтомобілем "ВАЗ-21114",реєстраційний помер НОМЕР_4 ,який рухавсяв зустрічномуйому напрямку,на смугудороги зустрічногоруху привільній своїйправій смузіруху,чим грубопорушив вимоги п.12.1ПДР України(п. 12.1 Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним) та 12.4 ПДР України (У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.).
		Здійснюючи рух по смузі зустрічного руху ОСОБА_5 , не впевнився, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху та в порушення вимог п.п. 13.1 та 13.3ПДР (п.13.1.Водій залежновід швидкостіруху,дорожньої обстановки,особливостей вантажу,шо перевозиться,і станутранспортного засобуповинен дотримуватибезпечної дистанціїта безпечногоінтервалу;п.13.3Під часобгону,випередження,об`їздуперешкоди чизустрічного роз`їздунеобхідно дотримуватибезпечного інтервалу,щоб нестворювати небезпекидля дорожньогоруху) створив умови при яких 11.11.2023 року о 19 годині 11 хвилин на 84 км.+350 метрів автомобільної дороги Н-14 "Олександрівка- Кропивницький-Миколаїв" в межах села Мар`ївка Кропивницького району Кіровоградської області, він як водій допустив зіткнення керованого ним автомобіля "Subaru Legasy" реєстраційний номер, НОМЕР_2 з автомобілем ''ВАЗ-21114", реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який рухався в зустрічному напрямку. 
		Всі вищевикладені невідповідні та протиправні дії водія ОСОБА_5 та порушення ним вимог п.п.1.2,1.5, 2.3 (б) і (д), 10.1,12.1,12.4, 13.1 та 13.3 ПДР України знаходяться в причинному зв`язку з фактом зіткнення автомобіля "Subaru Legasy", реєстраційний номер, НОМЕР_5 з автомобілем "ВАЗ-21114", реєстраційний номер НОМЕР_4 .
		Внаслідок зіткненняавтомобіля "SubaruLegasy",реєстраційний номер НОМЕР_2 завтомобілем "ВАЗ-21114",реєстраційний номер НОМЕР_4 ,що булодопущене врезультаті порушення ОСОБА_5 Правил дорожньогоруху України: пасажир автомобіля ВАЗ-2114  ОСОБА_12 ,  ІНФОРМАЦІЯ_4 , отримала тілесніушкодження увигляді закритоїтупої травмиголови:крововиливу вм`які тканинита садно(1)в лобнійділянці головиліворуч,закритої тупоїтравми грудноїклітки тахребта,крововиливів вкорені легень,крововиливів вм`які тканинисередостіння,по ходустравоходу тааорти,крововиливу всерцеву сорочку,забою передньоїстінки серця,перелому тілагрудини,множинних переломівребер:праворуч -7,8та 9ребра посередньо-ключичній,10ребро полопатковій лінії,11,12ребра побіляхребтовій лінії;ліворуч -4,5,6ребра попередньопахвовій лінії,7,8ребра посередньо ключичнійлінії,осколкового переломутіла 8грудного хребця,крововиливів внавколишні м`якітканин вділянках переломів;закритої тупоїтравми животата органівзаочеревного простору:крововиливу вбрижу тонкогокишківника,в сальник,розриву селезінкипо вісцеральнійповерхні,множинних надривівта розривівобох частокпечінки подіафрагмальній поверхні,крововиливів вклітковину обохнирок;відкритого уламковогоперелому лівогонаколінника тавнутрішньо суглобовогоосколкового переломупроксимального метаепіфізу лівоївеликогомілкової кісткиз крововиливамив навколишнім`які тканини,рани ділянкилівого колінав місціперелому,рани середньоїтретини лівоїгомілко попередній поверхні,які маютьознаки тяжких як небезпечних для життя в момент заподіяння і знаходяться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті. Смерть ОСОБА_12 настала від тяжкої поєднаної тупої травми голови, грудної клітки, хребта, живота, органів позаочеревного простору та кінцівок, з переломом грудини, множинними переломами ребер, грудного відділу хребта, ушкодженням легень, забоєм серця, травмою живота з ушкодженням внутрішніх органів (розриви печінки, селезінки), відкритого перелому лівої нижньої кінцівки, що ускладнилися розвитком травматичного шоку, про що свідчать дані судово-медичної експертизи трупа та дані судово-гістологічної експертизи.
		Пасажир автомобіля "Subaru Legasy"  ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми голови: садна (1) та крововиливу в м`які тканини центральної частини лобно-тім`яної ділянки, дещо ліворуч; закритої тупої травми грудної клітки, живота та органів заочеревного простору: садно (1) в ділянці верхньої третини грудної клітки по передній поверхні, великого масивного садна (1) ділянки спини, що охоплює частково середню та нижню третини грудної кліпси праворуч по задній поверхні, ділянку попереку та частково верхні квадрати обох сідниць, перелому 11 ребра ліворуч по лопатковій лінії з ушкодженням пристінкової плеври та крововиливом в навколишні м`які тканини, масивних розривів (2) лівої долі печінки та селезінки, крововиливів в сальник та брижу тонкого кишківника,в навколониркову клітковинуз обохсторін;садна (1)в ділянців верхньоїтретини лівогопередпліччя,но задньозовнішнійповерхні,які маютьознаки тяжких як небезпечних для життя в момент заподіяння і знаходяться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті. Смерть ОСОБА_13 настала від тяжкої поєднаної закритої тупої травми грудної клітки та живота з переломом ребра і пошкодженням плеври, розривом та забоєм печінки, селезінки, що ускладнилася розвитком внутрішньої кровотечі та явищами травматичного шоку, про що свідчать дані судово-медичної експертизи трупа та дані судово-гістологічної експертизи;
		-водій автомобіля ВАЗ-2114  ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримав тілесніушкодження увигляді політравми:закритої травмигрудної клітки:перелом 2-8ребер зліва,2-8ребер справа,забою правоїлегені,перелому рукояткита грудинизі зміщенням,правобічного післятравматичного пневмотораксу,струсу головногомозку,саден м`якихтканин правоїкисті,обох коліннихсуглобів,перелому лівоїкульшової западинибез зміщення,які маютьознаки середнього ступеня тяжкості, так як викликають тривалий розлад здоров`я строком понад 21 добу.
		 
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_14 свою винність у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст. 286 КК Українивизнав, суду пояснив, що дійсно скоїв правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, які не заперечує та не оспорює.
		Також суду зазначив, що з потерпілою ОСОБА_13 він планував створити родину, інших потерпілих не знав. Того вечора, він разом з ОСОБА_13 їхали з ОСОБА_15 . Як він опинився на зустрічній полосі, пояснити не може. Пам`ятає, що коли рухався на автомобілі, побачив світло, потім почув удар та втратив свідомість. Коли прийшов до тями, побачив, що збоку автомобіля лежала потерпіла ОСОБА_16 , який він намагався надати допомогу. Згодом до нього підійшли поліцейській, його забрали до лікарні. 
		Також обвинувачений зазначив, що після поранення, він проходив лікування в Херсоні, Миколаєві, Одесі. Коли сталося ДТП, з військової частини його відпустили неофіційно, під чесне слово.
		Винуватість визнає, в скоєному розкаюється. Йому також важко, оскільки він втратив близьку людину. Знає, що в потерпілої ОСОБА_13 залишилась малолітня донька, обов`язується допомагати їй матеріально. 
		Цивільні позови, заявлені: потерпілим ОСОБА_9 визнає частково  на суму 100 000 грн. моральну шкоду, витрати на професійну правничу допомогу визнає, потерпілою ОСОБА_10  визнає повністю в частині стягнення матеріальної шкоди, пов`язаної з похованням та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн., позов ОСОБА_8  витрати на поховання визнає, моральну шкоду частково на суму 100000 грн. 
		 
		Винуватість обвинуваченого ОСОБА_14 в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 286 КК Українипідтверджується наступними доказами.
		Поясненнями потерпілого ОСОБА_9 , який в судовому засіданні пояснив, що того вечора приблизно о 19 годині, він забрав свою жінку ОСОБА_12 , яка працювала в кафе, з роботи. Він був за кермом автомобіля, дружина знаходилась на передньому пасажирському сидінні. Коли він рухався по дорозі, побачив світло фар автомобілю, які світили йому в очі. Він почув, як дружина крикнула «що це?», після чого почув удар, втратив свідомість. Коли прийшов до тями, побачив, що автомобіль знаходиться в кюветі. Його витягли з машини, забрали до реанімації. Дружину врятувати не вдалося. 
		Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, на даний час йому нічого не відшкодовано. Покарання  відповідно до Закону.
		 
		Поясненнями потерпілої ОСОБА_10 , яка в судовому засіданні пояснила, що потерпілі ОСОБА_17  це її батько та мати. Того вечора, вона була в іншому населеному пункті, коли їй подзвонили, сказали, що сталося ДТП, що мати загинула, а батько забрали до лікарні. Про те, як сталося ДТП, їй не відомо.
		Позовні вимоги підтримує, на даний час їй нічого не відшкодовано. Покарання вважає повинно бути суворим.
		 
		Поясненнями потерпілого ОСОБА_8 , який в судовому засіданні пояснив, що загибла ОСОБА_13  це його донька. Про обставини ДТП йому нічого не відомо, слідчий казав, що автомобіль обвинуваченого виїхав на зустрічну полосу. 
		Позовні вимоги підтримує, покарання  на розсуд суду, йому головне, щоб обвинувачений допомагав онуці (доньці загиблої), оскільки він вже похилого віку, в онуки крім нього, нікого немає. 
		 
		На підставі ч. 3ст. 349 КПК України, враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї вини, а також те, що всі учасники процесу не оспорюють всі обставини справи, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним подальше дослідження доказів, стосовно тих обставин провадження, які ніким не оспорюються. Судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву в добровільності та істинності їх позицій немає. Сторонам судового провадження роз`яснено, що в такому випадку вони будуть позбавленні права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
		При цьому, суд обмежився допитом обвинуваченого, допитав потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , дослідив документи, які характеризують особу обвинуваченого, в тому числі досудову доповідь, матеріали цивільних позовів, а також інші документи, які були надані прокурором (щодо процесуальних витрат, речових доказів).
		 
		Суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_14 у порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель двох осіб, а також спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження повністю доведеною та правильною кваліфікацію його дій за ч. 3ст. 286 КК України.
		 
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_14 , у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є необережним тяжким злочином, його наслідки (загибель двох потерпілих, спричинення потерпілому тілесного ушкодження середньої тяжкості), який раніше не судимий, офіційно не одружений, має на утриманні малолітнього сина, ІНФОРМАЦІЯ_6 , на обліку в лікарівнарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, є військовослужбовцем ЗСУ, учасником бойових дій, брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, позитивно характеризується за місцем несення служби (як порядна та чесна людина, викликає повагу до себе, уміє триматися та висловлювати думку. До виконання професійних обов`язків ставиться сумлінно, з відповідальністю, проявляючи при цьому достатню активність та наполегливість). 
		Суд також приймає до уваги повне визнання обвинуваченим своєї вини в скоєнні кримінального правопорушення, вибачення перед потерпілими, намаганням надати допомогу потерпілій ОСОБА_13 після ДТП, намір повернутися до служби в ЗСУ, а також стан його здоров`я, який внаслідок ДТП отримав консолідуючий перелом лонної кістки справа. Консолідуючий закритий перелом бокової маси крижі праворуч із задовільним стоянням уламків, у зв`язку з чим перебував на стаціонарному лікуванні з 24.11.2023 р. по 26.01.2024 р. 
		Суд враховує думку потерпілого ОСОБА_9 , який просив призначити обвинуваченому покарання відповідно до Закону, думку потерпілої ОСОБА_10 , яка просила призначити обвинуваченому суворе покарання, думку потерпілого ОСОБА_8 , який просив призначити покарання на розсуд суду. Потерпілим обвинуваченим ОСОБА_5 шкоду не відшкодовано, але обвинувачений зобов`язався спричинену шкоду відшкодувати.
		Згідно досудової доповіді, « ОСОБА_5 за місцем проживання (на території Тарасівського старостинського округу Звенигородського району, Черкаської області) характеризується позитивно, не конфліктний громадського порядку не порушував, з особами з антисоціальною поведінкою зв`язків не підтримує, компрометуючі матеріали за місцем проживання відсутні. За місцем служби (за словами командира) характеризується позитивно - спокійний, доброзичливий, відповідальний, чітко виконував поставлені перед ним завдання, до адміністративних стягнень не притягувався. 
		Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, оцінюється як середній. 
		Беручи до уваги особу обвинуваченого, відсутність попередніх судимостей можна дійти висновку, що обвинувачений усвідомлює правові наслідки неправомірної поведінки. Орган пробації вважає за можливе виправлення правопорушника без ізоляції від суспільства. У випадку прийняття судом рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним, крім обов`язків, передбачених ч.1 ст. 76 КК України, покласти на особу додаткові обов`язки, передбачені ч.3 ст.76 КК України. (Т.1 а.с.137-138). 
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_14 , суд вважає визнання вини. 
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_14 , суд не вбачає.
		Оскільки в даному випадку, активні дії щодо відшкодування завданих збитків, усунення, виправлення наслідків вчиненого правопорушення, ОСОБА_5 не здійснені, тому суд, з врахуванням практики Верховного Суду, не вважає обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_5  щире каяття (Постанова ВС від 15.11.2021 р., справа №199\6365\19, провадження №51-3198км21). У зв`язку з чим суд не погоджується з висновком органу пробації щодо можливості виправлення обвинуваченого без ізоляції його від суспільства із застосуванням ст. 75 КК України. 
		З урахуванням вищевикладених обставин по справі (вчиненні необережного, але тяжкого злочину внаслідок якого настала загибель двох потерпілих, спричинено середньої тяжкості ушкодження потерпілому ОСОБА_9 ), особи обвинуваченого ОСОБА_5 , суд вважає, що його виправлення можливе виключно в умовах ізоляції від суспільства, тобто обвинуваченому необхідно призначити покарання в вигляді позбавлення волі на певний строк, яке необхідно відбувати реально. Підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України до обвинуваченого ОСОБА_5 суд не вбачає. Разом з тим, враховуючи визнання обвинуваченим своєї винуватості, його згоду із всіма обставинами, встановленими в ході досудового розслідування, те, що обвинувачений раніше не судимий, є військовослужбовцем, позитивно характеризується за місцем несення служби, має намір повернутися до військової служби, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання в вигляді позбавлення волі на рівні, найближчому до нижчої межі,встановленої санкцієюч.3ст.286КК Україниз призначеннямйому додатковогопокарання ввиді позбавленняправа керуватитранспортними засобами. 
		Суд вважає, що таке покарання не є таким, що не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, оскільки суд переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. 
		Потерпілими ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 заявлено цивільні позови про стягнення з ОСОБА_5 шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
		При вирішенні заявлених цивільних позовів, суд приходить до наступного.
		У відповідності до роз`яснень, які містяться в п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином і стягнення безпідставно нажитого майна» №3 від 31.03.1989 року, вирішуючи при постановленні вироку питання про відшкодування матеріальної шкоди, суд має керуватися відповідними нормами цивільного, трудового та іншого законодавства, які регулюють майнову відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам, підприємствам, установам, організаціям, державі.
		Згідност. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Згідност. 1176 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
		У відповідності до вимогст. 1166 ЦК України, майнова, шкода, завдана неправомірними, діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Згідно п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" № 6 від 27.03.1992р., розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.
		Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. 
		Моральнашкода відшкодовуєтьсянезалежновідвини органудержавноївлади,органувладиАвтономної РеспублікиКрим,органумісцевогосамоврядування,фізичноїабоюридичної особи,якаїїзавдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (п.1 ч.,2 ст. 1167 ЦК України).
		Відповідно до ст. 23 ЦК України:
		1. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		2. Моральна шкода полягає, в тому числі:
		2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;
		3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		4. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		При вирішенні цивільного позову про стягнення моральної шкоди, суд керується вимогами Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року з наступними змінами та доповненнями «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», зокрема відповідно до п.9 «розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При 
		цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та 
		справедливості».
		Потерпілим ОСОБА_9 заявлено цивільний позов про стягнення моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, з обвинуваченого ОСОБА_5 в сумі 200 000 грн., а також 10000 грн. витрат на професійну правничу допомогу. 
		Потерпілою ОСОБА_10 заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_5 на її користь моральної шкоди в сумі 200000 грн., стягнення матеріальної шкоди в сумі 50000 грн., а також стягнення 10000 грн. витрат на професійну правничу допомогу. 
		Як встановленосудом,потерпілий ОСОБА_9  11.11.2023 року керував автомобілем ВАЗ-2114, внаслідок зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_5 , отримав тілесні ушкодження, які мають ознаки середнього ступеня тяжкості, так як викликають тривалий розлад здоров`я строком понад 21 добу.
		Пасажиром в його автомобілі була його дружина ОСОБА_12 , яка внаслідок зіткнення, отримала травми несумісні з життям.
		На думку суду, спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_9 , смерть потерпілої ОСОБА_12 настала внаслідок ДТП, винуватим в якому, є обвинувачений ОСОБА_5 . У зв`язку з чим суд вважає, що потерпілому ОСОБА_9 було спричинено моральну шкоду, оскільки потерпілий у зв`язку з отриманням ним середньої тяжкості тілесних ушкоджень, зазнав душевних страждань, так як отримання тілесних ушкоджень, пов`язано з лікуванням, та як наслідок, вимушених змін у способі життя. 
		Крім того, суд вважає, що потерпілому ОСОБА_9 було спричинено моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких зазнав потерпілий у зв`язку із смертю близької людини  своєї дружини.
		Суд погоджується з тим, що смерть близької особи, безумовно спричиняє душевних страждань потерпілому ОСОБА_9 , оскільки позивач позбавлений можливості спілкування з близькою людиною, з якою прожив у шлюбі протягом тривалого часу, що тягне порушення нормальних життєвих зв`язків, докладання з його боку додаткових зусиль для організації життя. Смерть рідної людини  є не відновлюваною втратою, та беззаперечно тягне за собою вимушені негативні зміни у житті позивача. З цих підстав суд вважає й спричинення моральної шкоди потерпілій ОСОБА_10 , яка є донькою загиблої ОСОБА_12 . 
		На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 слід задовольнити - стягнути з ОСОБА_5 на їх користь моральну шкоду в розмірі 200 000 гривен кожному. Саме таку суму суд вважає співмірною заподіяній моральній шкоді потерпілим. Також при визначенні розміру моральної шкоди, суд враховує, що смерть рідної людини  є не відновлюваною втратою, що безумовно тягне за собою тяжкі негативні вимушені зміни у житті, необхідності в додаткових зусиллях для відновлення та організації нормального способу життя. 
		Потерпла ОСОБА_10 також просить стягнути на її користь матеріальну шкоду в сумі 50000 грн., яка складається з: 27200 грн.  витрати на поховання ОСОБА_12 , 22800 грн.  витрати на поховальний обід. 
		Відповідно до п.1ст.1201 ЦК Україниособа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.
		Враховуючи, що потерпілими ОСОБА_9 , ОСОБА_10 підтверджені витрати на професійну правничу допомогу (квитанція від 01.02.2024 Т.1 а.с.72 та від 01.02.2024 р. Т.1,а.с.80), потерпілою  ОСОБА_10 підтверджено документально витрати на поховання, а обвинуваченим Лагодою ці витрати визнані, суд вважає, що в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
		Потерпілим ОСОБА_8 заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди, яка пов`язана з похованням доньки, а саме: безпосередньо поховання  46765 грн., поминальний обід  19558 грн., вартість пам`ятника  60207 грн., всього на суму 126530 грн., про що надані суду відповідні документи, та моральної шкоди в сумі 500000 грн. Витрати на поховання обвинуваченим визнано в повному обсязі, моральну шкоду визнано в сумі 100000 грн., у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди підлягають задоволенню. 
		Враховуючи вищевикладене, на думку суду підлягають частковому задоволенню й позовні вимоги про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди в сумі 200000 грн., оскільки, суд вважає, що смерть близької особи  доньки потерпілого - призвела до моральних душевних страждань ОСОБА_8 , що призвело до порушення нормальної життєвої обстановки, вимушених змін звичайного способу життя в негативну сторону, та необхідності в додаткових зусиллях для відновлення та організації нормального способу життя, в тому числі займатися справами, пов`язаними з опікою онуки, яка залишилась без батьків, а потерпілий  є людиною похилого віку. Саме таку суму суд вважає співмірною заподіяній моральній шкоді потерпілому. Також при визначенні розміру моральної шкоди, суд враховує, що смерть рідної людини  є не відновлюваною втратою, що безумовно тягне за собою тяжкі негативні вимушені зміни у житті, додаткових зусиль для відновлення та організації нормального способу життя. 
		Суд також керується принципом розумності,виваженості тасправедливості,враховує визнанняобвинуваченим сумиморальної шкодина загальнусуму 300000тис. (100000 тис. кожному).
		Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.
		Питання про долю речових доказів вирішити у відповідності дост. 100 КПК України.
		Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
		Оскільки в даному випадку суд вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання в вигляді позбавлення волі, яке необхідно відбувати реально, з метою забезпечення виконання вироку, суд підстав щодо зміни обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який, не вбачає.
		Керуючись ст. ст.349,368,370,373,374 КПК України, суд,
		 
		ЗАСУДИВ:
		ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3ст. 286 КК України, та призначити йому покарання в вигляді позбавлення волі строком на шість років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.
		Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з дня набрання вироком законної сили.
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення ОСОБА_5 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з 19.01.2024 р. по день набрання вироком законної сили.
		До набрання вироком законної сили залишити ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди в сумі 200 000 грн., витрат на професійнуправничу допомогув сумі10000грн. задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_9 моральну шкоду в сумі 200 000 (двісті тисяч) грн., а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн. (десять тисяч).
		Цивільний позов ОСОБА_10 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 50000 грн., моральної шкоди в сумі 200000 (двісті тисяч) грн., витрат на професійнуправничу допомогу в сумі 10000 грн. задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_10 матеріальну шкоду в сумі 50000 (п`ятдесят тисяч) грн., моральну шкоду в сумі 200 000 (двісті тисяч) грн. а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн. (десять тисяч).
		Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі  126530 грн. та моральної шкоди в сумі 500 000 грн., задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 матеріальну шкоду в сумі 126530 (сто двадцять шість тисяч п`ятсот тридцять) грн. та моральну шкоду в сумі 200000 (двісті тисяч) грн.
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16.11.2023 року, на автомобіль ВАЗ-21114, реєстраційний номер НОМЕР_4 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_9 та повернути власнику ОСОБА_9 (т.2 ст. 108,178). 
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16.11.2023 року, на автомобіль Subaru-Legasy, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить юридичній особі  Благодійний фонд «Роял Рейнджерс», юридична адреса: м.Хмельницький, вул.Шухевича Романа, 6/5, в особі директора ОСОБА_18 , та повернути Благодійному фонду «Роял Рейнджерс» ( Т.2 а.с.168, 181). 
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14.11.2023 року, на майно, а саме 2 подушки безпеки, вилучених з автомобіля Subaru-Legasy, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить юридичній особі  Благодійний фонд «Роял Рейнджерс», юридична адреса: АДРЕСА_2 , в особі директора ОСОБА_18 , та повернути Благодійному фонду «Роял Рейнджерс» (т.2 а.с.175, 189). 
		Витрати запроведення експертизпо справів сумі 29 751 гри. 20 грн.(двадцять дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят одна гривня 20 коп) стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави.
		 
		Вирок може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду через Компаніївський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_5 в той же строк та в тому ж порядку з моменту вручення йому копії вироку.
		Згідно ч.2 ст. 394 КПК України судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3статті 349 КПК України.
		Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому, його захиснику, прокурору, копії направити потерпілим, представнику потерпілих, які не були присутні при проголошенні вироку.
		 
		Суддя                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...