Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/18149/20 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 20.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 21.11.2024.
Дата набрання законної сили: 12.11.2024
Номер судового провадження: 51-1438км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020100080000358

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		12 листопада 2024 року
		м. Київ
		справа № 759/18148/20
		провадження № 51-1438км24
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого                                                           ОСОБА_1 ,
		суддів                                                                       ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання                           ОСОБА_4 ,                          
		прокурора                                                                ОСОБА_5 ,
		захисника                                                                ОСОБА_6 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженої ОСОБА_7 на вирок Київського апеляційного суду від 15 січня 2024 року укримінальному провадженні щодо 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Сімферополя, жительки АДРЕСА_1 ), раніше не судимої,
		засудженої за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. 
		Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 22 березня 2023 року ОСОБА_7 у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, визнано невинуватою та виправдано, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України.
		Не погоджуючись з указаним рішенням, прокурор у провадженні та потерпіла оскаржили його до апеляційного суду.
		Вироком Київського апеляційного суду від 15 січня 2024 року рішення місцевого суду скасовано. Ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_7 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки. На підставі ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_7 звільнено від призначеного покарання, у зв`язку із закінченням строків давності.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 задоволено частково. Ухвалено стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 30 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
		Також ухвалено стягнути із засудженої на користь держави витрати на проведення експертиз у розмірі 4 314, 10 грн.
		Суд визнав ОСОБА_7 винуватою у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження.
		Як установив суд, ОСОБА_7 21 грудня 2019 року о 14 год 35 хв., керуючи транспортним засобом «HONDA JAZZ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись зі швидкістю 5 км/год по території стоянки на вул. Берковецькій, 6-Д у м. Києві, уздовж гіпермаркету «Епіцентр», допустила порушення вимог пунктів 1.3, 1.5, 2.3 (б), 10.1, 10.2 Правил дорожнього руху України та скоїла наїзд на ОСОБА_8 , унаслідок чого потерпіла отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження, які спричинили тривалий розлад здоров`я. 
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі захисник порушує питання про скасування вироку апеляційного суду щодо ОСОБА_7 через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту судового розгляду та закриття кримінального провадження. 
		Обґрунтовуючи свої вимоги, посилається на те, що апеляційний суд безпідставно ухвалив обвинувальний вирок щодо ОСОБА_7 . На думку захисника, у справі не здобуто доказів наїзду транспортного засобу ОСОБА_7 на ОСОБА_8 та отримання внаслідок цього потерпілою тілесних ушкоджень. Зазначає, що висновки експертів є недопустимими доказами, оскільки медична документація, на підставі якої вони сформовані, є неповною та отримана з порушенням вимог процесуального закону. Стверджує, що апеляційний суд порушив вимоги ч. 3 ст. 404 КПК України, оскільки повторно дослідив докази за відсутності відповідних клопотань про це та допитав експерта, хоча таке клопотання під час розгляду справи в суді першої інстанції сторони не заявляли. Вважає вирок апеляційного суду таким, що не відповідає положенням ст.  370 КПК України.
		Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
		Позиції учасників судового провадження
		Захисник підтримав доводи касаційної скарги.
		Прокурор вважав, що касаційна скарга захисника задоволенню не підлягає, а вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_7 має бути залишений без зміни.  
		Мотиви Суду
		Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, міркування прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження та твердження, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла таких висновків.
		Згідно зі ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
		За правиламич. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. 
		У касаційній скарзі захисник, не погоджуючись із судовими рішеннями та вважаючи, що ОСОБА_7 засуджено необґрунтовано, крім іншого, посилається на невідповідність висновків апеляційного суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповноту судового розгляду. 
		У зв`язку із цим колегія суддів наголошує на тому, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу (ч. 1 ст. 433 КПК України).
		Таким чином, неповнота та однобічність судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, з огляду на наведені вимоги закону, не можуть бути предметом перегляду суду касаційної інстанції. 
		Водночас, перевіряючи вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_7 , з огляду на правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність і дотримання вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів уважає, що суд апеляційної інстанції, відповідно до вимог ст.  370  КПК України обґрунтував обвинувальний вирок належними, допустимими та достовірними доказами, які було розглянуто в судовому засіданні й оцінено в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку згідно з вимогами ст. 94 КПК України. 
		Зокрема, апеляційний суд урахував показання потерпілої ОСОБА_8 про те, що в зазначені у вироку день та час вона та її зять ОСОБА_9 приїхали до гіпермаркету «Епіцентр». Запаркувавши своє авто, вони пішли в напрямку входу до магазину. Рухаючись по території парковки вона побачила автомобіль ОСОБА_7 , який передньою частиною наїхав на її праву ногу, почула тріск у коліні та відчула сильний біль. ОСОБА_9 вдарив рукою по капоту, після чого автомобіль зупинився. У подальшому, на вмовляння ОСОБА_7 , вони поїхали до лікаря, де потерпілій зробили рентген, після чого повернулися на місце події, викликали поліцію, а також швидку медичну допомогу. 
		Свідок ОСОБА_9 в апеляційному суді надав показання про те, як він, прямуючи з ОСОБА_8 до входу в гіпермаркет, побачив, що на них рухається транспортний засіб, а водій дивиться в сторону. Він встиг відскочити, ударив рукою по капоту та автомобіль зупинився. ОСОБА_8 , яка була ближче до автомобіля, почала кричати, тому він зрозумів, що стався наїзд. З автомобіля вийшла ОСОБА_7 , яка вибачалась та говорила, що з нею таке трапилось уперше. 
		Щодо обставин події апеляційним судом був допитаний і свідок ОСОБА_10 , котрий повідомив суду, що знаходячись біля «Епіцентру» бачив ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які йшли по території парковки в сторону входу до гіпермаркету. Проходячи повз автомобіля «HONDA JAZZ», під керуванням ОСОБА_7 , який виїжджав з парковки, ОСОБА_9 вдарив рукою по капоту, а ОСОБА_8 , яка була ближче до транспортного засобу, почала кричати з приводу травмування водієм її коліна. 
		Зазначеним показанням потерпілої та свідків суд апеляційної інстанції надав оцінку в сукупності та взаємозв`язку із висновками експертів № 042-167-2020 від 27 лютого 2020 року та № 042-813-2020 від 27 травня 2020 року, згідно з якими ОСОБА_8 були заподіяні закрита травма правого колінного суглоба у вигляді розривів заднього рогу медіального меніска, медіального утримувача надколінника та медіальної колатеральної зв`язки, інтерстиціального розриву власної зв`язки надколінника, забою кісткового мозку латерального та медіального виростків, рідини в порожнині суглоба, навколосуглобових кишенях, забою параартикулярних м`яких тканин; ушкодження спричинені травмуючою дією тупого (тупих) предмета (предметів); могли утворитися 21 грудня 2019 року при транспортній травмі (травма внаслідок зіткнення автомобіля, що рухався, з пішоходом); закрита травма колінного суглоба відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості.
		Також, апеляційним судом був допитаний експерт ОСОБА_11 , який, зокрема, підтвердив зроблений ним висновок № 042-167-2020 від 27 лютого 2020 року та роз`яснив, що виявлені у потерпілої тілесні ушкодження, описані ним у висновку, могли бути спричинені виключно травмуючою дією тупого предмета (розрив медіального утримувача надколінника та медіальної колатеральної зв`язки) та могли утворитися внаслідок наїзду легковим автомобілем, в термін та за обставин, указаних в постанові слідчого, тобто 21 грудня 2019 року. При цьому характер отриманих травм міг не мати видимих зовнішніх тілесних ушкоджень. 
		Надавши оцінку показанням потерпілої, свідків та письмовим доказам відповідно до приписів ст. 94 КПК України, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що 21 грудня 2019 року біля гіпермаркету «Епіцентр» на території стоянки, що на АДРЕСА_2 мала місце ДТП, яка сталася з вини водія автомобіля «HONDA JAZZ», д.н. НОМЕР_1 - ОСОБА_7 , внаслідок чого потерпілій ОСОБА_8 були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження. Цими ж доказами спростовується твердження сторони захисту стосовно недоведеності наїзду транспортного засобу під керуванням ОСОБА_7 на ОСОБА_8 та отримання внаслідок цього потерпілою травми коліна. 
		У касаційній скарзі захисник заперечує допустимість висновків судово-медичних експертиз, оскільки, на його думку, медична документація, на підставі якої вони сформовані, отримана з порушенням вимог КПК. Проте, як убачається зі змісту скарги, сторона захисту не зазначає у чому саме полягають ці порушення. 
		Водночас, як свідчать матеріали справи, потерпіла ОСОБА_8 не заперечувала проти використання її медичних документів слідчим при призначенні експертиз для визначення часу, локалізації, механізму утворення та ступеня тяжкості отриманих нею тілесних ушкоджень, а в судах попередніх інстанцій посилалася на висновки експертів на підтвердження фактів, які стосуються завданої шкоди її здоров`ю.
		За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав вважати, що медична документація надана експерту з порушенням процесуального закону.
		Також Суд не бере до уваги посилання захисника у касаційній скарзі на те, що медична документація, на підставі якої було проведено експертизу, надана не у повному обсязі, оскільки згідно з пояснень експерта в суді апеляційної інстанції, наданої на дослідження медичної документації було достатньо для вирішення поставлених питань.
		Отже, висновок апеляційного суду стосовно допустимості цих доказів сумніву в колегії суддів не викликає.
		З урахуванням встановлених апеляційним судом фактичних обставин справи дії ОСОБА_7 отримали правильну кримінально-правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 286 КК України.
		Обраний засудженій захід примусу відповідає приписам статей 65, 50 КК України. Водночас, у зв`язку із закінченням строків давності, ОСОБА_7 звільнено від покарання, що узгоджується з положеннями статей 74, 49 КК України. 
		Під час перегляду виправдувального вироку місцевого суду щодо ОСОБА_7 за апеляційними скаргами прокурора та потерпілої апеляційний суд дотримався вимог статей 404, 405 КПК України. 
		Доводи сторони захисту про те, що суд апеляційної інстанції повторно дослідив докази за відсутності відповідних клопотань учасників судового провадження, є неприйнятними. Адже, як убачається з апеляційної скарги сторони обвинувачення, прокурор, висуваючи вимогу про ухвалення обвинувального вироку щодо ОСОБА_7 , клопотав про повторне дослідження доказів. 
		Окрім того, колегія суддів звертає увагу і на те, що під час апеляційного розгляду за апеляційною скаргою прокурора, потерпілого чи його представника з вимогою щодо постановлення нового вироку за наявності доводів про невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та/або неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, суд апеляційної інстанції має право повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, безвідносно до того чи заявлено клопотання про повторне дослідження доказів (висновок об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 537/984/20, провадження № 51-1747кмо22).
		Безпідставними є доводи захисника й про те, що апеляційний суд не мав права допитувати експерта, оскільки таке клопотання не заявлялося сторонами під час розгляду справи в суді першої інстанції.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження апеляційний суд за клопотанням сторони обвинувачення викликав експерта ОСОБА_11 для роз`яснення його висновку № 042-167-2020 від 27 лютого 2020 року, що узгоджується з положеннями ч. 1 ст. 405, ст. 356  КПК України. Водночас доказом у цьому кримінальному провадженні є зазначений висновок експерта стосовно часу, локалізації, механізму утворення та ступеня тяжкості тілесних ушкоджень у потерпілої і цей висновок був предметом дослідження судами попередніх інстанцій.
		З огляду на викладене, порушень положень ч. 3 ст. 404 КПК України з боку апеляційного суду не вбачається.
		Відповідно до ст. 412 КПК України істотними є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. При цьому судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено з порушеннями, зазначеними в ч. 2 вказаної статті. Таких порушень судом апеляційної інстанції у кримінальній справі щодо ОСОБА_7 не встановлено. 
		Ураховуючи те, що вирок апеляційного суду відповідає приписам статей 420, 370 КПК України, касаційна скарга захисника задоволенню не підлягає.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд 
		ухвалив:
		Вирок Київського апеляційного суду від 15 січня 2024 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 - без задоволення. 
		Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1                                    ОСОБА_12                                      ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...