Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/42167/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; продовження строків тримання під вартою.
Надіслано судом: 20.11.2024. Зареєстровано: 20.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 21.11.2024.
Дата набрання законної сили: 09.12.2024
Результат оскарження 09.12.2024 Апеляційний суд міста Києва: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кс/761/27869/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22024000000000563

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 761/42167/24
		Провадження № 1-кс/761/27869/2024
		 
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		       12 листопада 2024 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю прокурора ОСОБА_2 , захисників   ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , при секретарі  ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України  ОСОБА_7 , погоджене прокурором  другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 22024000000000563 від 20.06.2024 відносно
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердичів Житомирської області, громадянина України, з вищою освітою, війсковослужбовця, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України
		ВСТАНОВИЛА
		В провадження слідчої судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України  ОСОБА_7 , погодженого прокурором  другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 22024000000000563 від 20.06.2024 відносно ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
		Клопотання мотивоване тим, що Головним слідчим управління СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000563 від 20.06.2024 за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 369 КК України та ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 369, ст. 368-5 КК України. 
		16.08.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 369 КК України.
		17.08.2024 ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 58 діб, тобто до 13.10.2024 включно.
		27.08.2024 ухвалою Київського апеляційного суду залишено без змін ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 17.08.2024 про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
		09.10.2024 ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_5 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах досудового розслідування, тобто до 15.11.2024 включно.
		02.10.2024 постановою першого заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування продовжено до 15.11.2024 включно.
		07.11.2024 ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва строк досудового розслідування продовжено.
		Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, та доводять, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів крім тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, підтверджуються матеріалами кримінального провадження, зокрема копії яких долучено до клопотання.
		У клопотанні слідчий зазначає про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які вказують, що підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі, зможе переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. 
		У судовому засіданні прокурор ОСОБА_2 клопотання підтримав в повному обсязі, зазначив, що в даному кримінальному провадженні здійснюється досудове розслідування, ОСОБА_5 , обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, просив клопотання задовольнити та продовжити підозрюваному ОСОБА_5 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, з огляду на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, які є обґрунтованими.
		Захисник ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання, зазначила, що доводи прокурора будуються лише на припущеннях та не підтверджені жодним доказом, вказала, що іншим підозрюваним в даному кримінальному провадженні було визначено розмір застави. Крім того, зазначила, що доводи сторони обвинувачення щодо обґрунтованості повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень є необґрунтованими та жодним чином не підтверджуються, ризики необґрунтовані, просила відмовити в задоволенні клопотання та змінити застосований запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, про що подано відповідне клопотання.
		Захисник ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що начальник ТЦК не має жодного відношення до проходження військово-лікарської комісії, рішення про непридатність були винесені комісією ТЦК, вказав, що ризики на які посилається сторона обвинувачення жодним чином не підтверджені та ґрунтуються лише на припущеннях сторони обвинувачення. Просив відмовити в задоволенні клопотання та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а у разі задоволення клопотання просив визначити помірний розмір застави.
		Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію захисників, просив відмовити в задоволенні клопотання та змінити запобіжний захід на домашній арешт, зазначив, що його було відсторонено від займаної посади, вважав, що ризики наведені стороною обвинувачення ґрунтуються лише на припущеннях.
		Дослідивши матеріали кримінального провадження, долучені до клопотання, документи, що долучено в судовому засіданні, заслухавши думку учасників судового розгляду, слідча суддя дійшла наступного висновку.
		Слідчою суддею встановлено, що Головним слідчим управління СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000563 від 20.06.2024 за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 369 КК України та ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 369, ст. 368-5 КК України.
		З наданих матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 369 ч.2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, що підтверджується наявними в матеріалах та дослідженими слідчим суддею документами під час розгляду клопотання.
		09.10.2024 ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 15 листопада 2024 року.
		07.11.2024 ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №2202400000000563 до восьми місяців, тобто до 15 квітня 2025 року.
		Під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. 
		Про обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_5 , причетність підозрюваного до вчинення інкримінованих дій, свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження в їх сукупності.
		Зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 369, ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 114-1 КК України. При цьому висновок органу досудового розслідування з приводу причетності ОСОБА_5 до вчинення зазначених кримінальних правопорушень не є очевидно необґрунтованим.
		Слідчому судді під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу не надається весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування та дані щодо джерел їх отримання. Такі матеріали мають надаватися суду при судовому провадженні відповідного кримінального провадження та саме на цій стадії, передбачено здійснення оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, яким закінчується судове провадження, що спростовує доводи сторони захисту щодо обґрунтованості підозри.
		Прокурор зазначив, що наразі попередньо встановлені ризики, з урахуванням яких щодо підозрюваного було застосовано найсуворіший запобіжний захід не змінилися та продовжують існувати.
		Відповідно до ст.177 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, що дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснювати дії, передбачені частиною першою даної статті.
		Висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри наведений вище.
		Відповідно до ст.199 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою.
		Прокурор, просив продовжити тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою, вважаючи, що існують ризики, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
		Виходячи із загальних визначень вказаних понять, слід відмітити, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню або судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
		При аналізі питання наявності зазначених слідчим та прокурором ризиків, які не зменшилися слідча суддя дійшла висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження та відомості про особу ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, покаранням, яке може бути призначене, у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, така тяжкість кримінального правопорушення є вагомим доводом, що збільшує ризик переховування від суду а відтак існує ризик, що останній зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду. 
		Слідча суддя переконана, що ймовірна можливість переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується перш за все тим, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, відтак тяжкість покарання, саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду. 
		Разом з тим, в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня («Панченко проти Росії»). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови»).
		Врахування цієї обставини відповідає практиці Європейського суду з прав людини. При цьому, цей фактор не є визначальним.
		Враховуючи викладене вище, слідча суддя приходить до висновку, що існує ризик переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та/або суду на даному етапі провадження та такий ризик не зменшився, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні триває.
		Слідча суддя зобов`язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України). Втім, для всебічної оцінки обставин справи, слідча суддя аналізує доводи слідчого стосовно інших ризиків, про які згадано у клопотанні.
		Зі змісту клопотання встановлено, що ОСОБА_5 може чинити тиск на свідків.
		При встановленні наявності вказаного ризику, слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
		При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
		За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження до моменту їх допиту, а й продовжує існувати на подальших стадіях, в тому числі до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків. 
		Щодо ризику знищення, спотворення будь-якої з речей та документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідча суддя бере до уваги дані про особу  ОСОБА_5 , та те що на даний час не встановлено всі фактичні обставини, досудове розслідування триває, проводяться слідчі дії, направлені, в тому числі, на відшукання слідів та можливих знарядь вчинення злочину, що свідчить, про те що підозрюваним можуть бути умисно створені та спотворені будь-які документи, які він може в подальшому надавати органу досудового розслідування та суду на підтвердження своєї невинуватості.
		З огляду на це, слідча суддя вважає, що ОСОБА_5 ймовірно може сховати, знищити або спотворити важливі для кримінального провадження речі та документи, які на цій стадії кримінального провадження ще не були одержані та належним чином зафіксовані органом досудового слідства.
		Наявність у підозрюваного ОСОБА_5 місця проживання, відсутність судимостей, з урахуванням наведених вище фактичних обставин справи та інших даних про особу підозрюваного не переважають існуючих ризиків.
		Зазначені ризики є суттєвими, і, як засвідчили обставини, якими обґрунтовується клопотання, їм неможливо запобігти в умовах застосування до ОСОБА_5 будь-якого іншого запобіжного заходу, крім тримання під вартою.
		З огляду на кваліфікацію кримінальних правопорушень, які інкримінуються підозрюваному, а саме вчинення тяжких кримінальних правопорушень, слідча суддя дійшла висновку, що продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 буде виправданим та таким, що буде відповідати завданням кримінального провадження.
		В той же час, прокурором не доведено наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки, на думку слідчого судді, такий ризик є сумнівним та розцінюються, як домисел на даній стадії кримінального провадження, оскільки будь-яких доказів на підтвердження вказаного слідчому судді не надано, а тому такі твердження є лише припущеннями з боку сторони обвинувачення.
		Прокурор просив продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 на 60 днів, покликаючись на обґрунтованість підозри та наявність ризиків, які залишились незмінні та продовжують існувати, необхідність у проведенні слідчих та процесуальних дій для забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду.
		Оцінюючи наявність обставин, які перешкоджали завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання підозрюваного під вартою, слідча суддя виходить з того, що слідчим в клопотанні доведено та прокурором в суді обґрунтовано існування потреби у подальшому проведенні ряду слідчих (розшукових) та процесуальних дій, обсяг яких є доволі значним і проведення/завершення, яких є дійсно необхідним для забезпечення повного та неупередженого досудового розслідування, виявлення і дослідження усіх обставин, які підлягають доказуванню у відповідності до вимог ч. 2 ст. 91 КПК України.
		У зв`язку з існуванням потреби у проведенні відповідних слідчих та процесуальних дій, а також наявністю об`єктивних обставин, що перешкоджали їх проведенню, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.11.2024 строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні було продовжено до восьми місяців, що учасниками не оспорювалось. 
		Враховуючи викладене, слідча суддя вважає, що наведені у клопотанні слідчим обставини дійсно об`єктивно перешкоджали завершенню досудового розслідування за період дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
		Разом з тим, при вирішенні питання про продовження застосованого до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідча суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності також існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 369, ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 114-1 КК України; пред`явлення йому підозри у вчиненні тяжких злочинів, у разі визнання винуватим, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі до восьми років; підозрюваний ОСОБА_5 раніше не судимий; вік підозрюваного ОСОБА_5 ; наявність хронічних хвороб у підозрюваного, які несумісні з триманням під вартою, відсутні; особу підозрюваного та міцність його соціальних зв`язків, який має місце проживання; одружений, має на утримані двох малолітніх дітей; відомостей про застосування до підозрюваного раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано. 
		Враховуючи обставини, які перешкоджали закінченню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу до підозрюваного, слідча суддя вважає, що прокурором доведено обставини, які свідчать про те, що ризики не зменшились та є такими, що виправдовують тримання під вартою ОСОБА_5 , оскільки існує нагальна потреба у проведенні слідчих та процесуальних дій у цьому кримінальному провадженні, які забезпечать повне та неупереджене досудове розслідування усіх обставин, які підлягають доказуванню.
		Строк дії ухвали суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, сукупний строк тримання під вартою підозрюваного під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів (п. 2 ч. 3 ст. 197 КПК).
		Водночас, вказане не є достатнім стримуючим фактором для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з огляду на мотив та спосіб вчинення кримінальних правопорушень, яке має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
		Щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, то слідча суддя вважає зазначити таке. За наведених обставин, необхідним є саме тримання під вартою, оскільки з урахуванням індивідуальних обставин кримінального правопорушення, зазначених вище, застосування домашнього арешту, в тому числі цілодобовий, унеможливить обмежити доступ підозрюваного до технічних пристроїв та можливість спілкування з іншими особами, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі. Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки для запобігання встановленим ризикам, буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_5 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.
		Слідчою суддею враховуються доводи, наведені стороною захисту щодо особи підозрюваного, міцності його соціальних зв`язків, проте встановлені органом досудового розслідування обставини підозри у вчиненні тяжких злочинів свідчать, що продовжують існувати раніше встановлені ризики, які не зменшилися. 
		Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості клопотання та відсутність ризиків, спростовуються стадією кримінального провадження, та встановленими слідчим суддею обставинами. 
		За викладених вище обставин слідча суддя вважає, що стосовно ОСОБА_5 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов`язків у цьому провадженні.
		Слідча суддя також враховує, що метою продовження запобіжного заходу є забезпечення дієвості кримінального провадження, тобто досягнення його завдань, чого можливо досягнути лише за умови нівелювання ризиків кримінального провадження. За таких обставин, необхідним є саме тримання підозрюваного під вартою, оскільки застосування більш м`якого запобіжного заходу у цьому кримінальному провадженні буде не недієвим. Домашній арешт, у тому числі цілодобовий, пов`язаний з доступом підозрюваного до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на цьому його етапі.
		Інші доводи сторони захисту щодо суті підозри, слід перевірити під час подальшого проведення досудового розслідування, докази щодо обґрунтованості підозри на їх належність та допустимість мають бути перевірені в судовому засіданні складом суду під час судового розгляду справи по суті та їм буде надана відповідна правова оцінка, з огляду на те, що слідчому судді на момент розгляду клопотання не надається весь обсяг доказів у кримінальному провадженні та досудове розслідування продовжено.
		Таким чином, сукупність всіх цих обставин вказує на необхідність продовження відносно ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 10 січня 2025 року включно.
		Так, відповідно до наведеної норми закону, а саме абз. 2 п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114 - 2, 258-258 - 6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
		При цьому, згідно положень ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
		1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
		2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
		3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;
		4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
		5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
		6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
		7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
		8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
		9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
		10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
		11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
		12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
		Відтак, аналізуючи наведені вище норми закону та, враховуючи обставини, визначені ст. 178 КПК України, тобто дані, які характеризують особу підозрюваного, зокрема, міцність його соціальних зв`язків, стан здоров`я, те, що підозрюваний вперше притягується до кримінальної відповідальності, а також його роль у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, слідча суддя приходить до висновку про необхідність визначення підозрюваному ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
		Визначаючи розмір застави у даному кримінальному провадженні, слідча суддя приймає до уваги положення ч. 4 ст. 182 КПК України, згідно якої розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
		Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:
		1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
		2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
		3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
		Суд приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваної особи, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
		У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
		Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа. Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
		Отже розмір застави повинен, головним чином, визначатися виходячи з особи підозрюваного, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки підозрюваного в суд достатнім стримуючим фактором для підозрюваного, щоб не здійснити втечу.
		У той же час, не можуть залишатися поза увагою обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , його роль.
		У зв`язку з викладеним суд приходить до висновку про доцільність визначити  ОСОБА_5 заставу, як альтернативу застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак при цьому, визначити заставу в розмірі, що перевищує зазначені ст.182 КПК України межі.
		Тож, за наведеного слід визначити  ОСОБА_5  заставу у 5000 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 15 140 000 (п`ятнадцять мільйонів сто сорок тисяч) гривень, оскільки такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваною процесуальних обов`язків і таким, що не суперечить положенням ч.5 ст.182 КПК України та вимогам ст.ст.178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на неї процесуальні обов`язки, та не є явно непомірним, беручи до уваги розмір предмета злочину.
		При цьому, у разі внесення застави, з урахуванням встановлених ризиків, існує необхідність контролю дій та поведінки підозрюваного, у зав`язку з чим обґрунтованим є покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. 
		З урахуванням викладеного вище, у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 , слід відмовити.
		На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 197, 199, 331, 323,140, 372 КПК України, слідча суддя,
		ПОСТАНОВИЛА
		Клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 залишити без задоволення.
		Клопотання слідчого задовольнити частково.
		Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 10 січня 2025 року включно.
		Визначити ОСОБА_5  заставу у 5000 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 15 140 000 (п`ятнадцять мільйонів сто сорок тисяч) гривень.
		Застава вноситься підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок: для внесення застави (код ЄДРПОУ - 26268059, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, МФО - 820172, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок № UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за … (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) від … (дата ухвали) по справі № …., внесені … (П.І.Б. особи, що вносить заставу).
		З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
		У випадку внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України:
		- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;
		- не відлучатись із населеного пункту де він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;
		- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання, роботи та засобів зв`язку;
		- здати уповноваженому органу на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають йому право на виїзд з України та в`їзд в Україну;
		- утримуватись від спілкування із свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні - ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ;
		- носити електронний засіб контролю.
		Визначити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного в межах строку досудового розслідування, однак не більше 2 (двох) місяців з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави в розмірі, визначеному судом.
		У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.
		Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
		Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.        
		 
		Слідча суддя                                                          ОСОБА_11

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...