Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 824/128/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про оскарження рішень третейських судів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 21.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 21.11.2024.
Дата набрання законної сили: 14.11.2024
Номер судового провадження: 61-10117ав24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 листопада 2024 року
		м. Київ
		 
		справа № 824/128/23
		провадження № 61-10117ав24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		 
		Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І.,  Литвиненко І. В.,
		 
		за участю секретаря судового засідання - Тримайло В. М.,
		 
		заявник (скаржник) -  ОСОБА_1 ,
		особа, дії якої оскаржуються - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Овчаренко Микола Олександрович,
		заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Пан Кредит», Приватне підприємство «Еммануїл нерухомість»,
		 
		за участі представника заявника (скаржника)  - ОСОБА_2 ,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Верховного Суду                     (м. Київ, проспект Повітряних Сил, 28) апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кеню Денис Васильович, на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 червня 2024 року в складі судді               Соколової В. В. у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Овчаренка Миколи Олександровича, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Пан Кредит», Приватне підприємство «Еммануїл нерухомість»,
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОПИСОВА ЧАСТИНА 
		 
		Короткий зміст вимог заяви 
		 
		У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Овчаренка М. О., в якій просила:
		 
		- визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Овчаренка М. О. в частині визначення вартості належного їй нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 (далі - квартира № 86 ) та квартири АДРЕСА_3 (далі - квартира № 60 );
		 
		- визнати таким, що не підлягає застосуванню, звіт про оцінку майна квартири № 86 ;
		 
		- визнати таким, що не підлягає застосуванню, звіт про оцінку майна квартири № 60 .
		 
		В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначала, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Овчаренка М. О. перебувають виконавчі листи від 12 жовтня 2023 року, видані Київським апеляційним судом, про стягнення з неї на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан Кредит» (далі - ТОВ «Пан Кредит») заборгованості за кредитним договором від 03 грудня 2021 року № КД-0030/12-21/1712 на підставі рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «БОНА ДЕА» від 22 травня 2023 року в справі                             № 0705-23/06.
		 
		Скаржник зазначала, що приватний виконавець вчинив виконавчі дії без її належного повідомлення, а оскаржувані звіти складені на основі зовнішнього огляду без фактичного огляду, тобто без врахування внутрішнього оздоблення приміщень, що вплинуло на визначення їх вартості.
		 
		Короткий зміст ухвали апеляційного суду як суду першої інстанції
		 
		Ухвалою від 10 червня 2024 року Київський апеляційний суд скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Овчаренка М. О. залишив без задоволення.
		Ухвалу суду мотивовано тим, що боржник ОСОБА_1 звернулася до Київського апеляційного суду зі скаргою на дії приватного виконавця засобами поштового зв`язку 25 квітня 2024 року. При цьому вона оскаржує дії щодо визначення вартості належного їй майна, які були вчинені у проміжок часу з              26 грудня 2023 року до 28 лютого 2024 року, зазначаючи, що про їх вчинення їй стало відомо лише після ознайомлення з виконавчим провадженням 15 квітня 2024 року. Врахувавши те, що в матеріалах справи відсутні інші дані про дату ознайомлення боржника з вказаними діями, з метою додержання права на доступ до правосуддя суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на звернення до суду з цією скаргою.
		 
		Відмовляючи у задоволенні скарги, суд керувався тим, що приватний виконавець як замовник оцінки майна вжив всіх необхідних заходів для забезпечення проведення оцінки описаного та арештованого майна. Також матеріали виконавчого провадження містять докази того, що приватний виконавець вчинив всі необхідні дії для повідомлення боржника про хід виконавчого провадження, у тому числі про прийняття постанови про залучення суб`єкта оціночної діяльності для проведення оцінки майна та про результати проведеної оцінки. ОСОБА_1 не довела належними та допустимими доказами, що вартість майна, визначена в оспорюваних звітах, є заниженою порівняно з ринковою, а наведені скаржником доводи скарги є лише припущенням про ймовірну невідповідність цієї оцінки про вартість описаного та арештованого майна, у зв`язку з чим суд не взяв їх до уваги. Крім того, суд врахував, що відповідно до положень статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передання майна на реалізацію. За твердженням стягувача та приватного виконавця, майно боржника реалізоване до моменту звернення зі скаргою. А отже, оскарження результатів оцінки в цій справі не є належним способом захисту.
		 
		Короткий зміст вимог апеляційної скарги
		 
		Не погодившись з цією ухвалою, ОСОБА_1 через адвоката Жабченко Т. М.  подала до Верховного Суду як суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 10 червня 2024 року та задовольнити її скаргу в повному обсязі.
		 
		 
		 
		Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції
		 
		Ухвалою від 18 липня 2024 року Верховний Суд відкрив апеляційне провадження у цій справі та витребував її матеріали із Київського апеляційного суду. Надіслав іншим учасникам справи копію апеляційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснив їм право подати відзив на апеляційну скаргу.
		 
		У жовтні 2024 року справу передано до Верховного Суду.
		 
		Ухвалою від 24 жовтня 2024 року Верховний Суд закінчив підготовчі дії у справі та призначив справу до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
		 
		Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд не повно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків про залишення скарги ОСОБА_1 без задоволення.
		 
		Так, скаржник не погоджується з висновком суду про те, що оскарження результатів оцінки в цій справі не є належним способом захисту. Звертає увагу на те, що, звертаючись до суду зі скаргою на дії приватного виконавця, вона не просила визнати недійсним звіт про оцінку спірного майна, а просила визнати неправомірними дії приватного виконавця Овчаренка М. О. в частині визначення вартості спірних квартир та визнати вказані звіти про оцінку майна такими, що не підлягають застосуванню. Вважає, що обрала належний спосіб захисту порушених прав, оскільки під час звернення до суду з позовною заявою про визнання електронних торгів недійсними скаржник має надати докази, що підтверджують порушення вимог порядку та інших норм законодавства під час проведення електронних торгів та порушення її прав і законних інтересів. 
		 
		Також скаржник не погоджується з висновком суду про те, що у разі незгоди із результатами оцінки майна боржник мав право звернутися з клопотанням про визначення рецензування звіту про оцінку майна, однак із такими вимогами у спосіб, визначений законом, боржник не зверталася. Зазначає, що звернення з клопотанням про визначення рецензування звіту про оцінку майна є правом боржника, а не обов`язком, тому відсутність рецензії на звіт про оцінку майна, складений на замовлення ОСОБА_1 , не перешкоджає суду визнати неправомірними дії приватного виконавця за наявними матеріалами справи.
		 
		Також ОСОБА_1 зазначає, що вона не отримувала жодного процесуального повідомлення від приватного виконавця щодо виконавчих проваджень, відритих на підставі виконавчих листів від 12 жовтня 2024 року № 824/128/23, виданих Київським апеляційним судом, крім постанови про арешт та опис майна у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, у зв`язку з тим, що з 16 квітня 2023 року до 02 жовтня 2023 року та з 15 жовтня 2023 року до 08 лютого                        2024 року перебувала за кордоном.
		 
		Тому, не отримавши від боржника доступ до спірних квартир, щоб здійснити внутрішній огляд приміщень для складання звітів про оцінку майна, приватний виконавець мав звернутися до органів судової влади для отримання вмотивованого рішення суду на примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника для опису і оцінки арештованого майна. Однак виконавець не вчинив жодних дій для забезпечення доступу суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці. У зв`язку з чим заявник вважає помилковими висновки суду, що приватний виконавець як замовник оцінки майна вжив всіх необхідних заходів для забезпечення проведення оцінки описаного та арештованого майна.
		 
		Скаржник зазначає, що оцінка спірних квартир була проведена з порушенням норм чинного законодавства, зокрема у зв`язку з тим, що суб`єкт оціночної діяльності не здійснював огляду нерухомого майна, що безпосередньо вплинуло на визначення його вартості, у зв`язку з чим звіти про оцінку майна спірних квартир є необ`єктивними та такими, що не підлягають застосуванню.
		 
		Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу
		 
		У липні 2024 року ОСОБА_3 подав до Верховного Суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, оскільки суд апеляційної інстанції як суд першої інстанції забезпечив повний і всебічний розгляд справи й ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
		 
		 
		 
		 
		Фактичні обставини справи
		 
		Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «БОНА ДЕА» від 22 травня 2023 року в справі № 0705-23/06 задоволено позовні вимоги ТОВ «Пан Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. 
		 
		Стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Пан Кредит» заборгованість за кредитним договором від 03 грудня 2021 року № КД-0030/12-21/1712 у розмірі 2 349 155,60 грн, штраф за неналежне виконання умов договору іпотеки               від 03 грудня 2021 року в розмірі 1 300 000,00 грн та судові витрати у розмірі 30 150,00 грн (а. с. 8, 9).
		 
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2023 року в справі                        № 824/128/23 задоволено заяву ТОВ «Пан Кредит» та видано виконавчий лист на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «БОНА ДЕА» від 22 травня 2023 року в справі № 0705-23/06 (а. с. 10, 10а).
		 
		На підставі вказаної ухвали суду 12 жовтня 2023 року видано чотири виконавчі листи (а. с. 11-14).
		 
		Постановою від 20 жовтня 2023 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Овчаренко М. О. відкрив виконавче провадження                               № НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Пан Кредит» заборгованість за кредитним договором                                     від 03 грудня 2021 року № КД-0030/12-21/1712 у розмірі 2 349 155,60 грн                          (а. с. 15).
		 
		Постановою від 20 жовтня 2023 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Овчаренко М. О. відкрив виконавче провадження                               № 73111611 з виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Пан Кредит» штрафу за неналежне виконання умов договору іпотеки від 03 грудня 2021 року в розмірі 1 300 000,00 грн (а. с. 16).
		 
		Постановою від 20 жовтня 2023 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Овчаренко М. О. відкрив виконавче провадження                                   № 73111747 з виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Пан Кредит» судових витрат у розмірі 30 150,00 грн (а. с. 17).
		 
		Постановою від 20 жовтня 2023 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Овчаренко М. О. відкрив виконавче провадження                              № 73111881 з виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Пан Кредит» судових витрат у розмірі 1 342,00 грн (а. с. 18).
		 
		Постановою від 20 жовтня 2023 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Овчаренко М. О. об`єднав виконавчі провадження у зведене виконавче провадження № НОМЕР_1 (а. с. 19).
		 
		31 жовтня 2023 року приватний виконавець здійснив виклик боржника                  ОСОБА_1 07 листопада 2023 року на 10:00 год (а. с. 104).
		 
		07 листопада 2023 року приватний виконавець здійснив вимогу боржнику ОСОБА_1 подати декларацію про майновий стан (а. с. 106).
		 
		08 листопада 2023 року приватний виконавець здійснив виходи за трьома відомими адресами боржника ОСОБА_1 , але її не виявлено, доступ до майна не надано (а. с. 107-109).
		 
		29 листопада 2023 року приватний виконавець здійснив вимогу боржника ОСОБА_1 бути присутньою 08 грудня 2023 року особисто на виконавчих діях щодо опису і арешту майна - спірної квартири № 86 (а. с. 57, 58, 110, 111 ).
		 
		Відповідно до листа АТ «УКРПОШТА» від 06 травня 2024 року, адресованого адвокату боржника Жабченко Т. М. , вказаний лист надійшов 01 грудня                     2023 року, вручений не був, а був залишений у поштовій скриньці (а. с. 90).
		 
		Постановою від 08 грудня 2023 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Овчаренко М. О. (ВП № НОМЕР_1) здійснив опис та арешт майна боржника ОСОБА_1 квартири № 86 (а. с. 20, 21).
		 
		Постановою від 26 грудня 2023 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Овчаренко М. О. (ВП № НОМЕР_1) призначив суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання Приватне підприємство «Еммануїл нерухомість» (далі - ПП «Еммануїл нерухомість») та зобов`язав надати письмовий звіт щодо ринкової вартості спірної квартири № 86 . Попередив суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ПП «Еммануїл нерухомість» в особі ОСОБА_5 про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого звіту (а. с. 22).
		Згідно зі звітом про оцінку майна, складеним ПП «Еммануїл нерухомість»                   від 03 січня 2024 року, ринкова вартість об`єкта оцінки - квартири № 86 станом на дату оцінки становить 2 177 500,00 грн, без урахування ПДВ (а. с. 23-36).
		 
		Матеріали справи містять копію рецензії на звіт про оцінку майна, складений 03 січня 2024 року ПП «Еммануїл нерухомість» на замовлення приватного виконавця Овчаренка М. О., здійснену ТОВ «Оціночна компанія РЕАЛ ЕСТЕЙТ СІТІ», згідно з якою вказаний звіт повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна (а. с. 122-125).
		 
		08 січня 2024 року приватний виконавець здійснив повідомлення сторін про оцінку арештованого майна - квартири № 86 (а. с. 60).
		 
		29 січня 2024 року приватний виконавець здійснив вимогу боржника                    ОСОБА_1 бути присутньою 09 лютого 2024 року особисто на виконавчих діях щодо опису і арешту майна - квартири № 60 (а. с. 92, 113).
		 
		Постановою від 09 лютого 2024 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Овчаренко М. О. (ВП № НОМЕР_1) здійснив опис та арешт майна боржника ОСОБА_1 - спірної квартири № 60 (а. с. 37, 38, 115, 116 ). Копію цієї постанови направлено боржнику ОСОБА_1 і відповідно до даних АТ «УКРПОШТА» було їй вручено (а. с. 117, 118).
		 
		Постановою від 28 лютого 2024 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Овчаренко М. О. (ВП № НОМЕР_1) призначив суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ПП «Еммануїл нерухомість» та зобов`язав надати письмовий звіт щодо ринкової вартості квартири № 60 . Попередив суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання                                ПП «Еммануїл нерухомість» в особі ОСОБА_5 про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого звіту (а. с. 39).
		 
		Згідно зі звітом про оцінку майна, складеним 11 березня 2024 року                                 ПП «Еммануїл нерухомість», ринкова вартість об`єкта оцінки - квартири № 60 станом на дату оцінки становить 1 189 500,00 грн, без урахування ПДВ (а. с. 40-55).
		 
		Матеріали справи містять і копію рецензії на звіт про оцінку майна, складений ПП «Еммануїл нерухомість» 11 березня 2024 року на замовлення приватного виконавця Овчаренка М. О., здійснену ТОВ «Оціночна компанія РЕАЛ ЕСТЕЙТ СІТІ», згідно з якою вказаний звіт повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна (а. с. 126-129).
		 
		18 березня 2024 року приватний виконавець здійснив повідомлення сторін про оцінку арештованого майна - квартири № 60 (а. с. 62).
		 
		Представник ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами виконавчого провадження 15 квітня 2024 року, про що свідчить копія розписки (а. с. 6).
		 
		Боржник ОСОБА_1 вказувала на її відсутність в Україні з 15 жовтня 2023 року до 08 лютого 2024 року, що підтверджується даними Державної прикордонної служби України (а. с. 56). Також за даними Державної прикордонної служби України ОСОБА_1 здійснила виїзд з України 18 лютого 2024 року (а. с. 121).
		 
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА 
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		У частині другій статті 24, частині другій статті 351 ЦПК України встановлено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
		 
		У судовому засідання представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.
		 
		Інші сторони у судове засідання не з`явилися, про місце і час розгляду справи повідомлені належним чином.
		 
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. 
		 
		Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Відповідно до частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги є необґрунтованими.
		 
		Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. 
		 
		У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
		 
		Згідно із частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
		 
		Виконання судового рішення відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 у справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
		 
		Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження під час проведення виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
		 
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		 
		Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
		 
		У статті 449 ЦПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду:                а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
		 
		Апеляційний суд як суд першої інстанції встановив, що боржник ОСОБА_1 з матеріалами виконавчого провадження ознайомилася 15 квітня 2024 року, а з відповідною скаргою звернулася до суду 25 квітня 2024 року, тобто в межах строку, передбаченого статтею 449 ЦПК України.
		 
		Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
		 
		Згідно з пунктом 15 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.
		 
		Для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець приймає постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання. Експертом або спеціалістом може бути будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі. Експерт або спеціаліст зобов`язаний надати письмовий висновок, а суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться у постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем. Експерт або спеціаліст зобов`язаний надавати усні рекомендації щодо дій, які виконуються в його присутності (частини перша-третя статті 20 Закону України «Про виконавче провадження»).
		 
		Згідно із частинами першою-третьою статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.
		 
		Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем (частина п`ята статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»).
		 
		Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
		 
		Оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності (стаття 3 ЗаконуУкраїни «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
		 
		Відповідно до частин першої, шостої статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.
		 
		За положеннями статті 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» замовники оцінки повинні забезпечити доступ об`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним (замовником) необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.
		 
		Згідно із частинами першою, другою статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної             діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
		 
		Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.
		 
		Згідно з пунктами 15, 16 Національного стандарту № 1 методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.
		 
		Визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки.
		 
		Відповідно до пункту 52 Національного стандарту № 1 оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов`язані з об`єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.
		 
		Пунктами 50-55 Національного стандарту № 1 визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.
		 
		Національний стандарт № 2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1442, є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.
		 
		Отже, оцінка нерухомого майна має здійснюватися відповідно до Національного стандарту № 2 «Оцінка нерухомого майна», з урахуванням вимог Національного стандарту № 1.
		 
		Суди мають враховувати, що суб`єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби, і його звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу.
		 
		Звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.
		 
		Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.
		 
		Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 08 січня                  2024 року в справі № 2-3894/09 (провадження № 61-8199св23), від 08 серпня 2024 року в справі № 824/10/23 (провадження № 61-5854ав24).
		 
		Встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.
		 
		Подібні за змістом висновки висловлено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17 (провадження                           № 12-18гс18), і враховано судом апеляційної інстанції під час розгляду цієї справи, а також у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року в справі № 168/828/16-ц (провадження № 61-21793св18), від 07 лютого 2024 року у справі № 607/12426/18 (провадження № 61-4767св23), від 10 вересня 2024 року в справі № 754/10703/22 (провадження № 61-9923св24).
		 
		Водночас визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року в справі № 308/12150/16, від 20 березня 2019 року в справі № 821/197/18/4440/16, від 20 липня 2022 року в справі                                               № 910/10956/15).
		 
		Оскільки у цій справі оцінка майна проводилася на виконання рішення третейського суду, то приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Овчаренко М. О. відповідно до вимог закону прийняв постанову про залучення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.
		 
		Також матеріали виконавчого провадження містять докази того, що приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Овчаренко М. О. вчинив всі необхідні дії для повідомлення боржника ОСОБА_1 про хід виконавчого провадження, у тому числі про прийняття постанови про залучення суб`єкта оціночної діяльності для проведення оцінки майна та про результати проведеної оцінки. 
		 
		Під час підготовки звітів про оцінку майна, а саме спірних квартир, суб`єкт господарювання встановив всі економічно-планувальні характеристики майна, місце розташування оцінюваних квартир, підібрав аналоги, які мають схожу площу з об`єктом оцінки та розташовані у місті Києві.
		 
		Водночас Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до  пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.
		 
		Відповідно до частин першої, третьої статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).
		 
		Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов`язковим.
		 
		Тобто зазначений Закон передбачає, що однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає у їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.
		 
		Отже, рецензування звіту з оцінки є законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки, який у межах виконавчого провадження дозволяв швидко та ефективно захистити права боржника.
		 
		У свою чергу, Закон України «Про виконавче провадження» не містить обов`язку приватного виконавця здійснювати рецензування звіту про оцінку майна, здійснену суб`єктом оціночної діяльності.
		 
		Зазначене узгоджується із правовими висновками, викладеними, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року в справі № 826/6706/18, від 01 липня 2020 року в справі № 2-1160/11, від 27 серпня 2020 року в справі № 295/11078/14, від 03 лютого 2021 року в справі № 442/649/17.
		 
		Натомість матеріали справи містять рецензії, зроблені на замовлення приватного виконавця іншим суб`єктом оціночної діяльності, якими підтверджена відповідність оскаржуваних звітів нормам чинного законодавства.
		 
		Установивши, що приватний виконавець виконавчого округу міста Києва                 Овчаренко М. О. під час вчинення виконавчих дій щодо визначення вартості описаного та арештованого майна, зокрема під час визначення суб`єкта оціночної діяльності, доручення йому подати звіт про оцінку майна та повідомлення сторін виконавчого провадження про вартість майна, діяв у межах наданих йому повноважень, у порядку та у спосіб, визначені чинним законодавством України, суд апеляційної інстанції як суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні скарги.
		Крім того, боржник ОСОБА_1 , ознайомившись зі звітами про оцінку спірного майна, не скористалася законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки - рецензування звітів з оцінки спірного нерухомого майна. Тобто ОСОБА_1 не довела належними та допустимими доказами, що вартість майна, визначена в оспорюваних звітах, є заниженою порівняно з ринковою, а наведені скаржником доводи є лише припущенням про ймовірну невідповідність цієї оцінки про вартість описаного та арештованого майна, у зв`язку з чим не можуть бути взяті колегією суддів до уваги.
		 
		Крім того, колегія суддів враховує те, що ОСОБА_1 не довела належними та допустимими доказами, що її права чи свободи як боржника були порушені діями приватного виконавця щодо організації і проведення оцінки спірного майна в межах виконавчого провадження.
		 
		З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції як суд першої інстанції зробив правильний висновок про відмову у задоволенні вимог скарги.
		 
		Колегія суддів бере до уваги доводи апеляційної скарги про помилковість висновків суду апеляційної інстанції про обрання скаржником неналежного способу захисту, однак звертає увагу на те, що такі висновки апеляційного суду не призвели до неправильного вирішення справи, оскільки не є єдиною підставою для відмови у задоволенні скарги ОСОБА_1 .
		 
		Доводи апеляційної скарги про те, що звернення з клопотанням про визначення рецензування звіту про оцінку майна є правом боржника, а не обов`язком, а тому відсутність рецензії на звіт про оцінку майна, складений на замовлення ОСОБА_1 , не перешкоджає суду визнати неправомірними дії приватного виконавця за наявними матеріалами справи, не можуть бути взяті колегією суддів до уваги, оскільки рецензування звіту з оцінки є єдиним законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки. Скаржник не спростувала результати оцінки, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції не вбачав підстав для задоволення скарги на дії приватного виконавця. 
		 
		Доводи апеляційної скарги про те, що боржник не отримувала жодного процесуального повідомлення від приватного виконавця щодо виконавчих проваджень, відритих на підставі виконавчих листів від 12 жовтня 2024 року    № 824/128/23, виданих Київським апеляційним судом, крім постанови про арешт та опис майна у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, у зв`язку з тим, що з 16 квітня 2023 року до 02 жовтня 2023 року та з 15 жовтня 2023 року до 08 лютого 2024 року перебувала за кордоном, не можуть бути взяті колегією суддів до уваги з огляду на таке.
		 
		У частині першій статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
		 
		Як відомо з матеріалів справи, боржнику направлялися постанови про відкриття виконавчих проваджень, повідомлення про заплановані виконавчі дії з опису спірних квартир, постанови про опис та арешт спірних квартир, одна з яких була вручена скаржнику особисто, що вона не заперечує, а також оскаржувані звіти про результати спірного нерухомого майна.
		 
		У зв`язку з зазначеним колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що приватний виконавець не вчиняв дій щодо її повідомлення про виконавчі провадження. Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження»боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Доказів того, що боржник зверталася до приватного виконавця із заявою-повідомленням про зміну свого  місця проживання чи перебування або місцезнаходження матеріали справи не містять.
		 
		Доводи апеляційної скарги про те, що оцінка спірних квартир була проведена з порушенням норм чинного законодавства, зокрема у зв`язку з тим, що суб`єкт оціночної діяльності не здійснював огляду нерухомого майна, що безпосередньо вплинуло на визначення його вартості, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки приватний виконавець повідомляв боржника про заплановані виконавчі дії, а також просив надати доступ до спірних квартир.                У зв`язку з тим, що скаржник не надала доступу до спірного майна, оцінка майна здійснювалася за порівняльним підходом.
		 
		Оскільки скаржник не надала належних та допустимих доказів того, що вартість майна, визначена в оспорюваних звітах, є заниженою, то колегія суддів вважає скаргу ОСОБА_1 необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
		 
		Посилання в апеляційній скарзі на порушення суб`єктом оціночної діяльності під час проведення спірної оцінки вимог національних стандартів оцінки майна, що призвело до заниження вартості нерухомого майна, є необґрунтованими. Суд апеляційної інстанції як суд першої інстанції надав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи звітам про оцінку спірного майна, урахував висновки рецензування таких звітів, надані призначеним приватним виконавцем рецензентом, попередженим про кримінальну відповідальність за ухилення від надання висновку та надання завідомо неправдивого висновку, та з урахуванням принципу оцінки доказів у їх сукупності обґрунтовано зазначив про відсутність підстав для висновку про порушення прав заявниці під час проведення спірної оцінки.
		 
		Установивши відсутність у діях приватного виконавця порушення норм законодавства України, оскільки вчинені ним заходи щодо прийняття постанов є законними, своєчасними і такими, що відповідають меті виконавчого провадження, враховуючи те, що ОСОБА_1 не довела належними та допустимими доказами того, що вартість квартир, визначена в оспорюваних звітах, є заниженою порівняно з ринковою, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні скарги.
		 
		Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
		 
		 
		Висновки Верховного Суду за результатами розгляду апеляційної скарги
		Згідно з частиною першою статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
		 
		Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, тому підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи
		в апеляційному порядку, відсутні.
		 
		Керуючись статтями 24, 351, 367, 368, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Жабченко Тетяна Миколаївна, залишити без задоволення.
		 
		Ухвалу Київського апеляційного суду від 10 червня 2024 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                     Є. В. Петров
		 
		А. І. Грушицький
		 
		І. В. Литвиненко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...