Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 568/1777/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі.
Надіслано судом: 20.11.2024. Зареєстровано: 21.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 22.11.2024.
Дата набрання законної сили: 24.12.2024
Номер судового провадження: 1-кп/568/137/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62024240030002309

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа № 568/1777/24
		Провадження № 1-кп/568/137/24
		 
		"20" листопада 2024 р. м.Радивилів
		 
		Радивилівський районний суд Рівненської області
		суддя ОСОБА_1 
		секретар судового засідання ОСОБА_2 
		за участю прокурора ОСОБА_3 
		обвинуваченого ОСОБА_4 
		захисника ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні угоду про визнання винуватості в кримінальному провадженні №62024240030002309 (від 22.10.2024 р.) по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Мильча, Дубенський район, Рівненська область, фактично проживає АДРЕСА_1 , громадянин України, одружений, на утримання неповнолітня дитина, раніше судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		14.11.2024 р. між прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника обвинуваченого ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості, яка погоджена заступником керівника Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_6 .
		Встановлено, ОСОБА_4 перебуваючи на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав 28.11.2023 р. о 15:00 год. повістку про виклик та необхідність прибуття 29.11.2023 р. о 08:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проведення призову за мобілізацією та відправлення до військової частини НОМЕР_1 для проходження військової служби, на виконання якої ОСОБА_4 діючи за вказівкою поліцейського ОСОБА_7 , не з`явився задля уникнення подальшого проходження військової служби.
		Ввечері 28.11.2023 р. поліцейський офіцер громади сектору взаємодії з громадянами ВП № 2 Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_7 , діючи із заздалегідь розробленим з іншими особами злочинним планом, будучи обізнаний, що ОСОБА_4 підлягає призову та на нього покладається низка обов`язків, як військовозобов`язаного, використовуючi своє службове становище та пов`язані з цим можливості, перебуваючи у АДРЕСА_1 , озвучив ОСОБА_4 протиправний механізм, за допомогою якого можливо уникнути мобілізації (реєстрація кримінального провадження, притягнення його до кримінальної відповідальності, неявка до ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання будь-якої повістки), за умови надання йому неправомірної вигоди в сумі 600 доларів США, що станом на дату вчинення злочину еквівалентно 21730,38 грн. 
		В подальшому, 28.11.2023 р. ОСОБА_4 надав поліцейському громади сектору взаємодії з громадами ВП № 2 Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_7 неправомірну вигоду в розмірі 600 доларів США, що еквівалентно 21730,38 грн. за реалізацію злочинного механізму щодо реєстрації кримінального провадження, вжиття заходів щодо подальшого притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, що у сукупності унеможливить його призов під час мобілізації в особливий період і проходження служби.
		29.11.2023 р. слідчим ВП № 2 Дубенського РВП ГУНП в Рівнеській області внесено відомомсті до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом ухилення ОСОБА_4 від призову під час мобілізації в особливий період та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадження №12023181210000280 від 29.11.2023 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, яке об`єднано з кримінальним провадженням №12023181210000273 від 24.11.2023 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
		Дії ОСОБА_4 кваліфікуються, як надання службовій особі неправомірної вигоди за вчинення та невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службовим становищем, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
		14.11.2024 р. між прокурором у кримінальному провадженні, обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості.
		Згідно угоди, сторони домовилися про те, що обвинувачений беззастережно визнає свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
		Сторони погоджуються на призначення ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 369 КК України у виді штрафу в розмірі 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 25500 грн.
		Зазначено, що ОСОБА_4 раніше засуджений вироком Радивилівського районного суду Рівненської області від 12.12.2023 р. у справі № 568/1737/23 до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком один рік та покладенням обов`язків, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 76 КК України.
		На підставі ч. 3 ст. 72 КК України сторони узгодили, що вирок у цій справі слід виконувати самостійно.
		В угоді зазначено наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки невиконання угоди.
		 
		В судовому засіданні прокурор, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання, вирок Радивилівського районного суду Рівненської області від 12.12.2023 р. у справі № 568/1737/23 виконувати самостійно.
		Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що повністю розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення. Визнав себе винни у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання.
		Захисник обвинуваченого просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання.
		Враховуючи викладене, заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов висновку про доцільність затвердження угоди про визнання винуватості, виходячи з наступного.
		Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: корупційних кримінальних проступків, нетяжких або тяжких корупційних злочинів, а також кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, у разі відсутності ознак вчинення цих кримінальних правопорушень у співучасті, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, і за умови повного відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо таких збитків або шкоди було завдано).
		Судом встановлено, що угода про визнання винуватості, за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468-470, 472 КПК України, правовій кваліфікації кримінального правопорушення щодо узгодженого покарання. В діях обвинуваченого відсутні ознаки співучасті, внаслідок його злочинних дій не завдано збитки та не заподіяна шкода.
		Шляхом вивчення документів кримінального провадження, опитування сторін, суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч. 6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		Судом встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченим.
		Окрім цього, обвинуваченому роз`яснено частини 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, положення яких йому зрозумілі, ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 пункту 1 частини 4 статті 474 КПК України, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права на оскарження вироку, згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу. Наслідки невиконання угоди обвинуваченому зрозумілі.
		Суд вважає, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 369 КК України.
		Перевіряючи покарання, яке узгоджене сторонами угоди на відповідність вимогам КК України, суд враховує ступінь тяжкості та ступінь суспільної небезпечності вчиненого правопорушення, які відповідно до ст. 12 КК України за ч. 1 ст. 369 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.
		Судом досліджено дані про особу обвинуваченого, який судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, на утриманні одна неповнолітня дитина, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання обвинуваченого.
		У відповідності до ст. 66 КК України в якості обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
		У відповідності до ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого - рецидив злочину.
		На підставі викладеного, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_4 узгоджене в угоді покарання за ч. 1 ст. 369 КК України у виді штрафу в розмірі 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
		Крім того, суд враховує, що вироком Радивилівського районного суду Рівненської області від 12.12.2023 р. ОСОБА_4 засуджений за ст. 336 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком три роки та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік та покладенням обов`язків, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 76 КК України.
		Відповідно до положень ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах 1-3 цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 цього Кодексу.
		Згідно з висновком, викладеним у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 лютого 2021 року по справі 760/26543/17 у випадку, коли попередній вирок залишився незмінним і прийняте в ньому рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням зберігає свою законну силу, а новим вироком особі призначається покарання, яке вона має відбувати реально, положення ч. 4 ст. 70 КК щодо призначення остаточного покарання особі з урахуванням попереднього вироку не застосовуються, а кожний вирок - попередній, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, та новий, за яким їй призначено покарання у виді штрафу, яке підлягає реальному відбуванню, виконується самостійно.
		А відтак, у даному випадку не можуть бути застосованими вимоги частин першої-третьої ст. 70 КК України, з огляду на те, що вироком Радивилівського районного суду Рівненської області від 12.12.2023 р. за ст. 336 КК України ОСОБА_4 був звільнений від відбування покарання у виді позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України, а за вчинення кримінального правопорушення у даному провадження йому належить призначити покарання у виді штрафу, тобто до покарання, яке підлягає реальному відбуванню.
		Таким чином, вирок Радивилівського районного суду Рівненської області від 12.12.2023 р., за яким ОСОБА_4 засуджений за ст. 336 КК України, слід виконувати самостійно.
		Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про доцільність затвердження угоди про визнання винуватості.
		Питання щодо речових доказів у справі належить вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
		Процесуальні витрати відсутні.
		Запобіжний захід не обирався.
		На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд 
		 
		УХВАЛИВ:
		Затвердити угоду про визнання винуватості від 14.11.2024 року, укладену між прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , погоджену заступником керівника Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №62024240030002309 (від 22.10.2024 р.) по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України та призначити йому узгоджене в угоді покарання у виді штрафу в розмірі 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 25500 грн.
		Вирок Радивилівського районного суду Рівненської області від 12.12.2023 р. у справі №568/1737/23 яким ОСОБА_4 засуджено за ст. 336 КК України - виконувати самостійно.
		На вирок суду може бути подана апеляцiйна скарга до Рiвненського апеляцiйного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...