Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/8407/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; скасування арешту майна.
Надіслано судом: 20.11.2024. Зареєстровано: 21.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 22.11.2024.

Номер судового провадження: 1-кс/753/2820/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024105020000613

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
		справа № 753/8407/24
		провадження № 1-кс/753/2820/24
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"08" листопада 2024 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:250:0004, площею 0,1 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та об`єкт незавершеного будівництва, що розміщений на ній, із забороною відчуження, розпорядження, користування та забороною проведення будь-яких будівельних робіт , що був накладений ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 11 червня 2024 року у кримінальному провадженні № 12024105020000613 від 07 квітня 2024 року, у в`язку із тим, що відпала потреба у подальшому арешті цього нерухомого майна.
		Клопотання мотивоване тим, що відомості до ЄРДР за ст. 356 КК України внесено безпідставно і незаконно без наявності події кримінального правопорушення, оскільки стороною обвинувачення протягом 6 місяців не встановлено обставин, які б доводили, що ОСОБА_5 будівництвом власного будинку спричинив значну шкоду інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам, не встановлено у чому полягає така шкода та її розмір.
		Адвокат зазначає, що протягом цього часу про підозру жодній особі не повідомлено, пояснення у ОСОБА_5 , не відбиралися, копії дозвільних документів не отримувалися, натомість майно продовжує перебувати під арештом, тим самим блокується процес будівництва, вчиняється психологічний тиск на ОСОБА_5 та призводить до псування і руйнації недобудованого будинку внаслідок несприятливого атмосферного впливу, дощу, мокрого снігу, вітру, ерозії тощо.
		Подальше перебування майна під арештом, з огляду на його тривалість, на думку заявника, не відповідає юридичній гарантії захисту права власності та порушує справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав кожної особи. 
		Згідно із протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 02 жовтня 2024 року клопотання було передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 .
		У судовому засіданні заявник доводи клопотання підтримав та просив його задовольнити за наведених в ньому підстав, надав додаткові документи на підтвердження своїх вимог.
		Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що вказані об`єкти визнані речовим доказом у кримінальному провадженні, крім того, справу направлено до експертної установи для проведення експертизи, до звершення проведення якої є необхідним збереження цих об`єктів.
		Заслухавши учасників провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
		Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
		Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
		При розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.
		Судом встановлено, що у провадженні відділу дізнання Дарницького УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024105020000613 від 07 квітня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 КК України.
		Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 11 червня 2024 року задоволено клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 про арешт майна у цьому кримінальному провадженні та накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:250:0004, площею 0,1 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та об`єкт незавершеного будівництва, що розміщений на ній із забороною відчуження, розпорядження, користування та забороною проведення будь-яких будівельних робіт. 
		На даний час матеріали кримінального провадження згідно з постановою дізнавача про призначення експертизи направленні до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення експертизи з питань землеустрою. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України).
		Як слідує з ухвали слідчого судді арешт на земельну ділянку та об`єкт незавершеного будівництва накладався у зв`язку з тим, земельна ділянка у встановленому законом порядку визнана речовим доказом у межах кримінального провадження №12024105020000613 від 07 квітня 2024 року, та відповідає критеріям, передбаченим статтею 98 КПК України. З метою ефективного розслідування та збереження вказаного майна до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення й застосовано захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 липня 2024 року ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 11 червня 2024 року залишено без змін.
		Переглядаючи вказану ухвалу, суд апеляційної інстанції в тому числі дав оцінку і відхилив доводи заявника про неврахування слідчим суддею відсутності підозри власнику земельної ділянки ОСОБА_5 , відсутності доказів заподіяння значної шкоди інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника, неотримання працівниками органу дізнання, прокурором пояснень у ОСОБА_5 , невитребування ними копій дозвільних документів на будівництво, про дійсність і чинність права власності ОСОБА_5 на земельну ділянку та будівлю та про те, що заборона використовувати та користуватися зазначеною земельною ділянкою невиправдано обмежує право власності ОСОБА_5 , блокує здійснення на ній незабороненої законом діяльності. 
		Такі доводи є аналогічними тим, які наводить заявник у поданому до суду клопотанні. 
		Отже, посилання заявника на те, що арешт на майно накладено необґрунтовано є безпідставними, оскільки оцінка такої обгрунтованості вже надана судом апеляційної інстанції. 
		Дослідивши матеріали клопотання та заслухавши представника власника майна, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання також не містить нових, істотних обставин, які б спростовували висновки слідчого судді про наявність передбачених КПК підстав для накладення арешту, а наведені заявником доводи щодо законності здійснення будівництва на земельній ділянці і є предметом досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні та підлягають в подальшому встановленню та перевірці у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
		Згідно з вимогами ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
		Слідчий суддя вважає необґрунтованими доводи заявника про те, що відпала потреба у застосуванні арешту на майно ОСОБА_5 відповідно до ухвали слідчого судді від 11 червня 2024 року, оскільки досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні не закінчене, дізнавачем призначено експертизу з питань землеустрою, а матеріали провадження направлено до експертної установи для її проведення. Наведене свідчить про необхідність запобігання можливості відчуження, знищення, перетворення, зміни майна принаймні до завершення проведення такої експертизи і фіксування її результатів, а тому збереження арешту майна із забороною відчуження, розпорядження, користування та забороною проведення будівельних робіт є доцільним та виправданим. 
		Водночас, оцінюючи наслідки арешту майна для власника майна та співмірність обмеження його прав, слідчий суддя вважає частково обґрунтованими доводи клопотання щодо ризиків для зберігання об`єкту незавершеного будівництва від негативного впливу атмосферних явищ в умовах осінньо-зимового періоду року.
		Так, порядок здійснення комплексу робіт та заходів, пов`язаних із забезпеченням зберігання об`єкта, на якому припинено будівництво і використання тимчасових та постійно діючих захисних або конструктивних заходів, які запобігають руйнації об`єкта, визначено Положенням про порядок консервації та розконсервації об`єктів будівництва, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2005 року № 2 (з подальшими змінами). 
		З цією метою пунктом 3 цього Положення, зокрема, передбачено складання переліку робіт з проведення консервації об`єкта, переліку робіт і заходів, необхідних для забезпечення збереження законсервованого об`єкта або його конструктивних елементів; складання (або доручення складання проектувальнику) та затвердження кошторису на проведення таких робіт з консервації об`єкта.
		Посилаючись на те, що продовження арешту земельної ділянки та об`єкту незавершеного будівництва призведе до його руйнації під впливом атмосферних опадів, низьких температур та інших несприятливих умов, заявник втім не надав документи (перелік робіт, проектно-кошторисна документація тощо) для запобігання таким обставинам.
		Водночас, слідчий суддя вважає, що за обставинами цієї справи, враховуючи тривалість застосованого арешту майна, існує ймовірність завдання шкоди об`єкту незавершеного будівництва.
		За таких обставин часткове скасування заборони проведення будівельних робіт та дозвіл власнику майна на проведення робіт для запобіганні дії атмосферних і природних явищ, а саме шляхом влаштування гідроізоляції перекриття верхнього (останнього) поверху об`єкту незавершеного будівництва (влаштування поліетиленової плівки, рубероїду, армованої поліпропіленової плівки) та шляхом закриття прорізів зовнішніх дверей та отворів для вікон (поліетиленовою плівкою, дошками, руберойдом або листами металу), дозволить уникнути ризиків завдання шкоди об`єкту незавершеного будівництва дією атмосферних явищ, на що посилався заявник.
		Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню.
		Керуючись ст. ст.  98, 131, 132, 170-174, 309  КПК України 
		 
		УХВАЛИВ:
		1. Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна - задовольнити частково. 
		2. Частково скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 11 червня 2024 року у справі № 753/8407/24 (провадження № 1-кс/753/1785/24) у кримінальному провадженні № 12024105020000613 від 07 квітня 2024 року, на об`єкт незавершеного будівництва, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:250:0004, площею 0,1 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 - в частині заборони проведення будівельних робіт, дозволивши виключно проведення робіт з влаштування гідроізоляції перекриття верхнього (останнього) поверху об`єкту незавершеного будівництва (влаштування поліетиленової плівки, рубероїду, армованої поліпропіленової плівки) та робіт із закриття прорізів зовнішніх дверей та отворів для вікон (поліетиленовою плівкою, дошками, руберойдом або листами металу).
		У задоволенні решти вимог клопотання - відмовити.
		Попередити ОСОБА_5 про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України - необхідність збереження арештованого майна.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
		 
		Слідчий суддя                                                                          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...