Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 300/5457/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано судом: 20.11.2024. Зареєстровано: 21.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 22.11.2024.
Дата набрання законної сили: 26.02.2025
Результат оскарження 26.02.2025 Восьмий апеляційний адміністративний суд: відмовлено у відкритті провадження
Номер судового провадження: П/300/5916/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"20" листопада 2024 р. справа № 300/5457/24
		м. Івано-Франківськ
		Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Главача І.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_1 (надалі, також  позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Лісова Н.В., 11.07.2024 звернувся в суд з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 (надалі, також  відповідач), в якій просить:
		- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (всіх його складових), допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за період з 18.03.2022 по 19.05.2023, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 01.01.2018, на відповідні тарифні коефіцієнти, тобто без врахуванням положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (в редакції чинній з 29.01.2020);
		- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок, нарахувати ОСОБА_1 грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, премію), допомоги для оздоровлення та матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань за період з 18.03.2022 по 19.05.2023, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум;
		- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 надбавки за вислугу років за період з 18.03.2022 по 18.03.2023;
		- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за вислугу років за період з 18.03.2022 по 18.03.2023, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
		В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що військова частина НОМЕР_1 не провела в повному обсязі нарахування та виплату грошового забезпечення за період з 18.03.2022 по 19.05.2023, а саме: нарахування та виплата грошового забезпечення, а також виплаченої за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, було здійснене виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 01.01.2018, на відповідні тарифні коефіцієнти, тобто без врахуванням положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020. Також відповідачем з березня 2022 року по березень 2023 року включно безпідставно не нараховувалась надбавка за вислугу років.
		Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.07.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків.
		22.07.2024 представник позивача усунула недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом. Зокрема подала заяву про поновлення процесуального строку.
		Згідно з ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 визнано поважними причини пропуску позивачем встановленого законом строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та поновлено пропущений строк звернення до суду, відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
		Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав. Копію ухвали про відкриття провадження від 29.07.2024 отримав 29.07.2024 в електронному вигляді в електронному кабінеті, що довідкою про доставку електронного листа (а.с.26).
		Так, частиною 4 статті 159 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
		Водночас, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
		Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		З огляду на те, що відповідачем у встановлений судом строк (з урахуванням часу на пересилання поштової кореспонденції) не надано суду відзив на позов та не повідомлено суд про причини за яких такий відзив не може бути подано, суд кваліфікує неподання відповідачем відзиву на позов, як визнання позову у повному обсязі.
		Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи, дослідивши письмові докази, зазначає наступне.
		На виконання Указу Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 "Про загальну мобілізацію", на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.03.2022 № 93-ос ОСОБА_1 був зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується відповідним записом у військовому квитку та копією наказу № 93-ос. 19.11.2023 він був переміщений до військової частини НОМЕР_2 для продовження несення військової служби. 
		Отже, ОСОБА_1 у період з 18.03.2022 по 19.11.2023 проходив військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 .
		Згідно витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 20.03.2024 за №219-ОС солдата ОСОБА_1 , техніка-водія другої мобільної групи зв`язку відділення зв`язку першої прикордонної комендатури швидкого реагування, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, звільненого з військової служби у запас наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону від 13.03.2024 №196-ОС за підпунктом "г" (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв`язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону, з 21 березня 2024 року виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. Останній день проходження військової служби вважати 21.03.2024.
		Представник позивача, у зв`язку із затриманням виплати грошового забезпечення та інших виплат при звільненні ОСОБА_1 , звернулась із запитами 05.04.2024 до військової частини НОМЕР_2 для отримання довідки (помісячно з розбивкою по видам грошового забезпечення) про отримання грошового забезпечення та додаткових видів винагород ОСОБА_1 за весь період служби у військовій частині; інформації про тарифний розряд та тарифний коефіцієнт, який використовувався для нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 ; інформації про розмір посадового окладу ОСОБА_2 ; інформацію про розмір премії (розмір % премії від посадового окладу), яка нараховувалась ОСОБА_1 за весь період служби (в разі її зміни - дату коли та до якого розміру була змінена); розмір % надбавки за особливості несення військової служби, яка нараховувалась ОСОБА_1 за весь період служби (в разі її зміни - дату коли та до якого розміру була змінена). 
		Листом від 12.04.2024, на адвокатський запит в інтересах ОСОБА_1 , що надійшов на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 08.04.2024 за вх.№4599-24-Вх, позивача повідомлено, що грошове забезпечення ОСОБА_1 за період проходження служби у військовій частині НОМЕР_2 нараховувалося відповідно до пункту 4 постанови КМУ від 30.82017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" з урахуванням розміру посадового окладу, що визначався шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018 на тарифний коефіцієнт 9 тарифного розряду згідно з додатком 1 даної постанови. Додатково надано довідку про види грошового забезпечення, що нараховані ОСОБА_1 в період проходження служби у військовій частині НОМЕР_2 . 
		Проаналізувавши отримані довідки про розміри грошового забезпечення, вважаючи, що військова частина НОМЕР_1 могла нараховувати грошове забезпечення з порушеннями, представником позивача 24.04.2024 направлено адвокатський запит до військової частини НОМЕР_1 . Не отримавши відповіді на такий, представником позивача 27.05.2024 повторно направлено адвокатський запит на офіційну електронну пошту відповідача.
		Листом від 29.04.2024, який отримано позивачем 10.06.2024, на адвокатський запит від 24.04.2024, військова частина НОМЕР_1 повідомила, що згідно з постановою КМУ №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року. Інформація про розмір грошового забезпечення з зазначенням процентної надбавки за особливості проходження служби, розмір премії, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та тарифний розряд за період проходження служби в НОМЕР_4 прикордонному загоні зазначена в особистих картках грошового забезпечення, що додаються. 
		Згідно особистих карток на грошове забезпечення за 2022 рік та 2023 рік, архівних відомостей №1 за період з січня 2022 року по грудень 2022 року та №1 за період з січня 2023 року по грудень 2023 року, за період з травня 2022 року по грудень 2023 року посадовий оклад ОСОБА_1 визначено в розмірі 3170 гривень, з розрахунку: 1 762,00 гривень (прожитковий мінімум на 01.01.2018) помножений на 1,8 (тарифний коефіцієнт за 9 тарифним розрядом), а не посадовий оклад у розмірі 2820,00 грн з розрахунку: 1 762,00 гривень (прожитковий мінімум на 01.01.2018) помножений на 1,6 як помилково зазначає представник позивача у позовній заяві. Також з травня 2022 року оклад за військовим званням "солдат" визначено позивачу в розмірі 530,00 гривень, з яких 1 762,00 гривень - прожитковий мінімум на 01.01.2018, помножений на 0,3 - тарифний коефіцієнт. 
		Вказані архівні відомості військовослужбовця містить відомості про нараховане грошове забезпечення за період з квітня 2022 року по грудень 2023 року помісячно пропорційно до відпрацьованого часу, яке включає в себе, зокрема, серед іншого:
		- посадовий оклад в розмірі 4579,03 грн (квітень 2022 року) та в розмірі 3170,00 гривень (з травня 2022 року по грудень 2023 року);
		- оклад за військовим (спеціальним) званням в розмірі 769,36 грн (квітень 2022 року) та в розмірі 530,00 гривень (з травня 2022 року по грудень 2023 року);
		- надбавка за вислугу років (ПО+ОВЗ) в розмірі 0,00 грн (квітень-грудень 2022 року по лютий 2023 року), в розмірі 414,74 (березень 2023 року), в розмірі 925,00 грн (з квітня по грудень 2023 року);
		- надбавка за особливості проходження служби в розмірі 2674,20 грн (квітень 2022 року), в розмірі 1850,00 гривень (з травня 2022 року по лютий 2023 року), в розмірі 2058,87 грн (березень 2023 року), в розмірі 2312,50 грн (з квітня по грудень 2023 року);
		- надбавка за особливості проходження служби (додаткова) в розмірі 246,11 грн (квітень 2022 року), в розмірі 1544,21 грн (травень 2022 року), в розмірі 740,00 грн (за червень-серпень 2022 року), в розмірі -1790,32 грн (вересень 2022 року), -2220,00 (жовтень 2022 року), в розмірі 0,00 грн (листопад-грудень 2022 року);
		- премія по наказу в розмірі 0,00 грн (2022 рік);
		- премія по окладу в розмірі 8150,68 грн (квітень 2022 року), в розмірі 7608,00 _травень 2022 року  січень 2023 року), в розмірі 16167,00 грн (лютий-грудень 2023 року);
		- додаткова премія в розмірі 915,81 грн (квітень 2022 року), в розмірі 634,00 грн (травень 2022 року  грудень 2023 року);
		- винагорода за чергування в розмірі 704,00 грн (листопад, грудень 2022 рокі та січень 2023 року);
		- матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань з окладу с звання 150 відсотків в розмірі 795,00 грн (червень 2022 року та березень 2023 року);
		- допомога для оздоровлення в розмірі в розмірі 14532,00 грн (травень 2022 року) та в розмірі 23738,50 грн (березень 2023 року);
		- індексація (2022 рік);
		- відпустка за сімейним обставинами (2022 рік);
		- додаткова винагорода (30000 грн) (за 2022-2023 роки);
		- додаткова винагорода (70000 грн) (за 2022-2023 роки);
		- разова грошова винагорода ветеранам (2023 рік);
		- додаткова винагорода за безпосередню участь у бойових діях (100000) без утримання військового збору (2023 рік).
		В розгляді справи військова частина підтвердила, що посадовий оклад і оклад за військовим званням здійснювався відповідно до пункту 4 Постанови №704 зі змінами. Розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальними) званнями військовослужбовців визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. 
		Також, у витязі з розрахунково платіжних відомостей зазначено, що з березня 2022 року по лютий 2023 року нарахування надбавки за вислугу років не здійснювалось. Хоча факт наявності вислуги років (несення військової служби більше року до мобілізації) підтверджено відповідними записами у військовому квитку. Особа справа військовослужбовця ОСОБА_1 також містить відповідні відомості.
		Вважаючи такий розрахунок грошового забезпечення здійсненим з порушенням адвокат звернулась до військової частини НОМЕР_1 в порядку статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" із заявою про усунення порушень прав ОСОБА_1 шляхом здійснення перерахунку грошового забезпечення та виплати різниці.
		Станом на дату подання даної позовної заяви вищезазначене порушення не усунуте відповідачем, то позивач вимушений звернутись до суду.
		Позивач вважаючи, що дії відповідача з обчислення та виплати з 18.03.2022 по 19.05.2023 грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 2022 та 2023 роки відповідно та не нарахування та не виплати надбавки за вислугу років з 18.03.2022 по 18.03.2023, є протиправними, що порушують його право на належний розмір грошового забезпечення, у зв`язку з чим й звернувся до суду з даним позовом.
		Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне. 
		З фактичних обставин справи вбачається, що спірні правовідносини врегульовано, зокрема Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) та Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) (в редакціях чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
		Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби.
		Статтею 2 Закону №2232-XII встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
		Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (частина 1 статті 9 Закону №2011-XII).
		Згідно з частиною 2 статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
		За приписами частини 4 статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
		Кабінет Міністрів України 30 серпня 2017 року прийняв Постанову №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. 
		Станом на час прийняття Постанови №704 пункт 4 передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
		Починаючи з 24.02.2018 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб, якою пункт 4 Постанови №704 викладено в новій редакції, яка передбачала, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. 
		Отже, станом на 01.03.2018 пункт 4 Постанови №704 (в редакції п.6 Постанови №103) визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року.
		Разом з цим, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 02.08.2022 (справа №440/6017/21) зазначив, що Закон України від 05.10.2000 №2017-III "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (далі - Закон №2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
		В свою чергу базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти (стаття 6 Закону №2017-III).
		Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
		При цьому, згідно з частиною 2 статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).
		Верховний Суд зазначив, що законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб і разом з цим наголосив, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
		Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 №2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
		В свою чергу Закон України від 14.11.2019 № 294-IX Про Державний бюджет України на 2020 рік та Закон України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" №1082-IX таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020 та 2021 роки, відповідно, не містять.
		Тобто, положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, до 01.01.2020 - набрання чинності Законом №294-IX, не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
		В підсумку Верховний Суд, враховуючи те, що з 01.01.2020 положення щодо застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року як розрахункової величини для визначення посадових окладів не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, виснував, що для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням підлягає використанню розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
		Вказане свідчить, що відповідач протиправно нараховував та виплачував позивачу грошове забезпечення без врахування посадового окладу та окладу за військове звання, які визначені шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01.01.2022 та 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови №704, що призвело до порушення прав позивача та недоотримання належного розміру грошового забезпечення починаючи з 18.03.2022.
		Одночасно суд приймає до уваги те, що Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481 скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою №103, тобто скасовано положення яким було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. 
		Крім того, Кабінет Міністрів України цією постановою вніс зміну до пункту 4 Постанови КМУ №704 установивши при цьому, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
		З аналізу цієї постанови, яка набрала чинності 20.05.2023, можна зробити висновок, що з 20.05.2023 розрахункова величина для розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб застосовується в розмірі 1762 грн. 
		Відповідач у своїй діяльності повинен керуватися, зокрема, обов`язковими до виконання постановами Кабінету Міністрів України, який за своїм конституційним статусом є вищим органом у системі органів виконавчої влади, при цьому відповідач не наділений правом діяти на власний розсуд всупереч вимог підзаконних нормативно правових актів, відступати від положень останніх, якщо такі є чинними, їх дія не зупинена в порядку, передбаченому Конституцією і законами України, або вони не визнані неконституційними, протиправними, нечинними чи не скасовані у судовому порядку.
		З метою запобігання порушення права позивача на належне йому грошове забезпечення та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав, суд вважає необхідним зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення позивача за період з 18.03.2022 по 19.05.2023 (включно) із визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 та 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови №704, та з урахуванням процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), премії. 
		Крім того, згідно з пунктом 2 розділу I Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 р. № 558 "Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України" (далі - Інструкція № 558) грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
		Місячне грошове забезпечення складається із: основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням); щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія).
		Пункт 3 розділу І Інструкції № 558 закріплює, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату. 
		Згідно з наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.03.2022 р. № 93-ос ОСОБА_1 був зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та поставлений на всі види забезпечення.
		Пункт 7 Інструкції № 558 встановлює, що грошове забезпечення, що належить військовослужбовцю і своєчасно не виплачено йому або виплачено в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.
		Згідно із пунктом 1 підрозділу 1 розділу ІІ Інструкції № 588 розмір окладу за військовим званням військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) визначається шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт, установлений у додатку 14 до Постанови № 704.
		Згідно з положеннями підрозділу 2 розділу ІІІ Інструкції № 588 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які проходять військову службу в органах Держприкордонслужби, виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням 
		Згідно підрозділу 14 розділу ІІІ Інструкції № 588 начальники (командири) органів Держприкордонслужби мають право преміювати військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів з числа осіб, які не проходили до зарахування на навчання військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менше ніж 10 відсотків посадових окладів, та економії фонду грошового забезпечення. Розміри премії для відповідних категорій військовослужбовців органів Держприкордонслужби щороку встановлюються Адміністрацією Держприкордонслужби виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі.
		Відповідно до відомостей, що містяться у відповіді відповідача у витягу з розрахунково-платіжної відомості премія за спірний період змінювалась та складала 178% з березня по квітень 2022 року, 240% з травня 2022 року по січень 2023 року, 510% з січня 2023 року і до переведення позивача з в/ч НОМЕР_1 .
		Згідно підрозділу 6 розділу IV Інструкції № 588 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) за рішенням начальника (командира) органу Держприкордонслужби може надаватися у межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисі органу Держприкордонслужби, один раз на рік матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань (далі - матеріальна допомога) в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
		Позивач в червні 2022 року отримав матеріальну допомогу для вирішення соціально- побутових питань. Тому розмір даної допомоги також підлягає перерахунку.
		Згідно підрозділу 7 розділу IV Інструкції № 588 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) один раз на рік надається допомога для оздоровлення (далі - допомога) в розмірі місячного грошового забезпечення. Такі допомоги позивач отримував в травні 2022 року та в березні 2023 року, які також підлягають перерахунку у відповідності до доводів, викладених вище.
		Як наслідок, слід зобов`язати відповідача здійснити також перерахунок і виплату матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших сум, належних при звільненні, з урахуванням виплачених сум.
		Щодо визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 надбавки за вислугу років за період з 18.03.2022 по 18.03.2023 та зобов`язання військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за вислугу років за період з 18.03.2022 по 18.03.2023, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року.
		Пункт 56 Постанови № 704 встановлює виплату надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців розвідувальних органів), особам рядового і начальницького складу в розмірах згідно з додатком 16 цієї постанови. Додаток 16 передбачає виплату надбавки за вислугу років в розмірі 25% при вислузі від 1 до 5 років.
		Відповідно до пункту 1 підрозділу 1 розділу ІІІ Інструкції № 588 до вислуги років військовослужбовців для виплати їм надбавки за вислугу років зараховуються в календарному обчисленні періоди військової служби в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони України, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державній спеціальній службі транспорту України.
		Тобто позивач мав право на отримання надбавки на вислугу років, адже проходив строкову військову службу з 11.11.2000 по 30.04.2002. Витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 20.03.2024 № 219-ОС містить розрахунок вислуги років, відповідно до якого можна також підтвердити, що станом на дату мобілізації 18.03.2023 позивач вже мав вислугу років, а тому мав право на нарахування надбавки за вислугу років.
		Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
		Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1); обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3); безсторонньо (пункт 4); добросовісно (пункт 5); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації (пункт 7); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункт 8); своєчасно, тобто протягом розумного строку (пункт 10). 
		У відповідності до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.
		Враховуючи вищевикладені висновки, суд вважає, що позовна заява підлягає до задоволення.
		Суд вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд користується повноваженнями, передбаченими частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: самостійно визначає формулювання резолютивної частини рішення суду, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.
		Судові витрати, які відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають розподілу, відсутні.
		На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		Позов задовольнити повністю. 
		Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (всіх його складових), допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за період з 18.03.2022 по 19.05.2023, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 01.01.2018, на відповідні тарифні коефіцієнти, тобто без врахуванням положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (в редакції чинній з 29.01.2020).
		Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, премію), допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань за період з 18.03.2022 по 19.05.2023, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
		Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 надбавки за вислугу років за період з 18.03.2022 по 18.03.2023.
		Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 надбавку за вислугу років за період з 18.03.2022 по 18.03.2023, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти, з урахуванням раніше виплачених сум. 
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
		Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
		Представнику позивача та відповідачу ухвалу надіслати через підсистему "Електронний суд". Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету відповідача в розділ "Мої справи".
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		Суддя Главач І.А.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...