Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/4795/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; валютного регулювання і валютного контролю, з них.
Надіслано для оприлюднення: 20.11.2024. Зареєстровано: 21.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 22.11.2024.
Дата набрання законної сили: 20.11.2024
Номер судового провадження: К/990/11744/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 листопада 2024 року 
		м. Київ
		 
		справа № 320/4795/23
		адміністративне провадження № К/990/11744/24 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Олендера І.Я.,
		суддів: Гончарової І.А.,  Васильєвої І.А., 
		 
		розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Міністерства економіки України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року (суддя Кушнова А.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2024 року (судді: Оксененко О.М. (головуючий),      Аліменко В.О., Мельничук В.П.) у справі № 320/4795/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕС Україна» до Міністерства економіки України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
		У С Т А Н О В И В:
		І. Суть спору
		Короткий зміст позовних вимог
		1. Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕС Україна» (далі - позивач, ТОВ «ТЕС Україна») звернулося до суду з позовом до Міністерства економіки України (далі - відповідач, Мінекономіки) про визнання протиправним та скасування рішення Мінекономіки про відмову у видачі висновку ТОВ «ТЕС Україна» за операціями, що здійснюються відповідно до контракту від 22.09.2021 № 2209/2021, укладеного з «Т-Т Electric» (Франція), яке затверджено Наказом Мінекономіки від 25.01.2023 за № 620; зобов`язання Мінекономіки видати ТОВ «ТЕС Україна» (код ЄДРПОУ 41261304) висновок щодо продовження граничних строків розрахунків за операцією з імпорту Електродвигунів постійного струму LAK 6315А відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 22.09.2021 № 2209/2021, укладеного з компанією-нерезидентом «Т-Т Electric» (Франція) в частині здійсненої 30.09.2021 передоплати в сумі 137  520,00 Євро на строк з 04 грудня 2022 року до 04 березня 2023 року.
		2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем разом із заявою від 04.12.2022 щодо продовження граничних строків розрахунків за операцією з імпорту електродвигунів постійного струму LAK 6315А відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 22.09.2021 № 2209/2021 було подано повний пакет необхідних документів для прийняття Мінекономіки позитивного рішення. Проте, не зважаючи на вказані обставини, відповідач не тільки протиправно відмовив у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком України, а й прийняв таке рішення поза межами строків, встановлених законом. Крім того, позивач посилається на дотримання принципу мовчазної згоди та правову позицію, викладену в адміністративній справі № 160/9440/21.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		3. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2024 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства економіки України про відмову у видачі Товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕС Україна» висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за операціями, що здійснюються відповідно до контракту від 22.09.2021 № 2209/2021, укладеного з «Т-Т Electric» (Франція), яке затверджено Наказом Міністерства економіки України від 25.01.2023 за № 620. Зобов`язано Міністерство економіки України видати Товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕС Україна» (ідентифікаційний код 41261304) висновок щодо продовження граничних строків розрахунків за операцією з імпорту Електродвигунів постійного струму LAK 6315А відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 22.09.2021 № 2209/2021, укладеного з компанією-нерезидентом «Т-Т Electric» (Франція) в частині здійсненої 30.09.2021 передоплати в сумі 137 520 Євро на строк з 04 грудня 2022 року до 04 березня 2023 року.
		4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що при розгляді заяви позивача від 04.12.2022 з додатками щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, в межах зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2209/2021 від 22.09.2021, відповідач діяв формально, із порушенням строків розгляду такої заяви, прийнявши рішення, яке не є пропорційним наслідкам, на досягнення яких воно спрямоване та враховуючи відсутність інших підстав, визначених у пункті 10 Порядку видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2019 № 104) для відмови у видачі відповідного висновку, а тому наявні правові підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Мінекономіки подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2024 року у справі № 320/4795/23 та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «ТЕС Україна» у повному обсязі.
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ «ТЕС Україна» подано відповідачу заяву від 21.09.2022 щодо продовження граничних строків розрахунків за операцією з імпорту Електродвигунів постійного струму LAK 6315А відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 22.09.2021 № 2209/2021, до якої долучено: копію контракту від 22.09.2021 №2209/2021; копію додатку № 1 від 22.09.2021 до контракту від 22.09.2021 № 2209/2021; копію платіжного доручення на перерахування валюти від 30.09.2021; копію листа «Т-Т Electric» від 10.08.2022 стосовно результатів виробничих випробувань та вдосконалень; копію доповнення № 1 від 09.09.2022 до контракту від 22.09.2021 № 2209/2021; сертифікат партнера від «Т-Т Electric».
		Наказом Міністерства економіки України від 07.10.2022 № 3656, на підставі матеріалів ТОВ «ТЕС Україна» від 21.09.2022 (вх. № П 908 від 22.09.2022) надано позивачу висновок щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, яким продовжено граничні строки розрахунків по контракту від 22.09.2021 № 2209/2021 до 04.12.2022.
		У подальшому, ТОВ «ТЕС Україна» було подано відповідачу заяву від 04.12.2022 з додатками щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, в межах зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2209/2021 від 22.09.2021, до якої долучено наступні документи: лист ТОВ «ТЕС Україна» від 04.12.2022 № 97 «Стосовно видачі Висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями» із додатками, копію контракту № 2209/2021 від 22.09.2021; копію додатку № 1 від 22.09.2021 до контракту № 2209/2021 від 22.09.2021; копію платіжного доручення на перерахування валюти від 30.09.2021; копію листа «Т-Т Electric» від 25.11.2022 стосовно результатів виробничих випробувань та вдосконалень; копію доповнення № 2 від 01.12.2022 до договору № 2209/2021 від 22.09.2021.
		За результатами розгляду поданих позивачем документів, керуючись статтею 13 Закону України «Про валюту та валютні операції», абзацом 3 пункту 10 Порядку видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2019 № 104, наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 27.02.2019 № 329 «Про затвердження форми заяви на одержання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.03.2019 № 218/33189, наказу Міністерства економіки України від 19.12.2021 № 944 «Про надання права підпису деяких наказів Міністерства економіки України та свідоцтв про реєстрацію представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності» відповідачем видано наказ № 620 від 25.01.2023 «Про відмову у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, ТОВ «ТЕС Україна».
		Крім того, 26.01.2023 о 17:58 Міністерством економіки України сформовано лист № 4432-10/3564-07 «Щодо розгляду звернення», яким позивача повідомлено про видачу спірного наказу та роз`яснено підстави його прийняття.
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		7. Підставою касаційного оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідач зазначив неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема, пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Водночас, відповідач обґрунтовує касаційну скаргу тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень, допущено порушення норм процесуального права, які полягають у неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для вирішення справи. 
		Відповідач вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій того, що позивачем не було виконано всіх вимог Закону України «Про валюту та валютні операції», а також Порядку видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2019 № 104; далі - Порядок № 104) щодо надання Мінекономіки разом із заявою про продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, в межах зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2209/2021 від 22.09.2021 всіх визначених положеннями вказаних нормативно-правових актів документів для прийняття відповідачем відповідного рішення щодо продовження таких строків (зокрема, Доповнення № 1 до вказаного контракту, що є його невід`ємною частиною, зовнішньоекономічний договір (контракт) № 2209/2021 від 22.09.2021 в перекладі на українську мову).
		Так, відповідач зазначає, що положеннями пункту 3 Порядку № 104 передбачено, що для одержання висновку резидент надсилає поштою або подає особисто у паперовому вигляді чи через Єдиний державний портал адміністративних послуг Мінекономіки в електронній формі відповідні документи, зокрема копії зовнішньоекономічного договору (контракту), усіх специфікацій, додатків, додаткових угод та інших документів, які є невід`ємними частинами договору (контракту), засвідчені в установленому законодавством порядку. У разі коли зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено іноземною мовою, резидент додає його переклад на українську мову. Крім того, відповідач звертає увагу, що Закон України «Про валюту і валютні операції», Порядок № 104, Інструкція щодо заповнення форми заяви на одержання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком (затвердженою наказом Мінекономрозвитку від 27.02.2019 № 329, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.03.2019 за № 218/33189) не передбачено право резидента щодо надсилання до Мінекономіки довільного перекладу зовнішньоекономічного договору (контракту).
		Також, в контексті спірних правовідносин, відповідач зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень не було надано належної оцінки доводам відповідача, що для Мінекономіки не породжує обов`язку щодо нової видачі позивачу спірного висновку та обставина, що раніше відповідачем вже видавались позивачу відповідні висновки, навіть за умови відсутності перекладу зовнішньоекономічного договору (контракту) на українську мову.
		Таким чином, відповідач вважає, що ТОВ «ТЕС Україна» при зверненні до Мінекономіки із заявою від 04.12.2022 було допущено порушення вимог пункту 3 Порядку № 104, що стало однією з підстав для відмови у видачі Мінекономіки спірного Висновку.
		Крім того, відповідач зазначає про помилковість висновків судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ТЕС Україна» в частині зобов`язання Мінекономіки видати ТОВ «ТЕС Україна» (код ЄДРПОУ 41261304) висновок щодо продовження граничних строків розрахунків за операцією з імпорту Електродвигунів постійного струму LAK 6315А відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 22.09.2021 № 2209/2021, укладеного з компанією-нерезидентом «Т-Т Electric» (Франція) в частині здійсненої 30.09.2021 передоплати в сумі 137  520,00 Євро на строк з 04 грудня 2022 року до 04 березня 2023 року, оскільки такі повноваження належать до виключної компетенції Мінекономіки, а тому адміністративний суд не повноважний перебирати на себе функції іншого суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до компетенції такого суб`єкта та зобов`язувати його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу.
		8. Позивач надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
		Також позивачем було подано клопотання про закриття касаційного провадження мотивоване тим, що відповідачем при поданні касаційної скарги не було враховано вимог статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України щодо його представництва в суді та зазначено, що у випадку самопредставництва, відповідні повноваження представника відповідача повинні підтверджувати те, що такий заявлений представник вправі діяти від імені відповідача відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), тоді як таких документів на підтвердження повноважень представника відповідача надано не було.
		Суд зазначає про безпідставність таких доводів позивача виходячи з наступного.
		Згідно з частинами першою та третьою статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
		Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.
		Стаття 59 Кодексу адміністративного судочинства України містить вимоги до документів, що підтверджують повноваження представників. Так, частина перша цієї статті визначає, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
		З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що юридичні особи, суб`єкти владних повноважень беруть участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника на підставі довіреності.
		Тобто, процесуальний закон встановлює можливість участі у справі суб`єктів владних повноважень та/або юридичних осіб через уповноважених осіб, як представників у порядку самопредставництва за наявності підтверджуючих на це документів.
		Відповідно до частини першої статті 10 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
		При цьому пункт 13 частини другої статті 9 вказаного Закону встановлює, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
		У справі, що розглядається, касаційна скарга на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2024 року сформована в підсистемі «Електронний суд» та підписана кваліфікованим електронним підписом представника Мінекономіки Харабарою Т.І., при цьому, на підтвердження своїх повноважень представник відповідача додав: довіреність в електронній формі у порядку передоручення, відповідно до якої Свириденко Ю.А. - керівник Мінекономіки (згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) уповноважує в порядку передоручення Харабара Т.І. представляти інтереси Мінекономіки, зокрема, в судах України (в тому числі в касаційній інстанції); копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань де міститься інформація, що Свириденко Ю.А. - керівник Мінекономіки, а також зазначено її повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи.
		Таким чином, Суд зазначає, що особою, яка підписала касаційну скаргу, було надано належні докази, які свідчать про наявність у неї повноважень на вчинення процесуальних дій від імені скаржника (відповідача) в розумінні статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України.
		9. Касаційний розгляд справи проведено в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
		10. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша  статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
		11. Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях норм матеріального права та дотримання норм процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.
		У справі, що розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій розглянувши позовні вимоги дійшли висновку про наявність правових підстав для їх повного задоволення, зокрема, зазначаючи про те, що позивачем не було порушено вимог Закону України «Про валюту та валютні операції», а також Порядку № 104 при поданні заяви до Мінекономіки про продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, в межах зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2209/2021 від 22.09.2021 із відповідними додатками до неї, тоді як відповідач підійшов формально до розгляду такої заяви позивача та безпідставно відмовив йому у наданні висновку про продовження вказаних граничних строків за операціями з експорту та імпорту товарів в межах зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2209/2021 від 22.09.2021. Крім того, суди зазначили, що при прийнятті спірного наказу Мінекономіки не було враховано раніше подані позивачем документи, що стосуються одного і того ж договору (контракту) № 2209/2021 від 22.09.2021, що також свідчить про формальний підхід до розгляду заяви позивача від 04.12.2022 щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком за договором (контракту) № 2209/2021 від 22.09.2021. Також суди попередніх інстанцій зазначили, що відсутність у відповідача письмового перекладу контракту № 2209/2021 від 22.09.2021 не може бути підставою для відмови у наданні позивачу позитивного висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком.
		Суд зазначає про передчасність та помилковість таких висновків суду апеляційної інстанції.
		Суд звертає увагу, що з урахуванням змісту касаційної скарги, спірного рішення Мінекономіки, яким було відмовлено у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, ТОВ «ТЕС Україна, з посиланням на положення статті 13 Закону України «Про валюту та валютні операції», а також пункту 3 Порядку видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2019 № 104, для правильного вирішення цієї справи ключовим є питання чи дотримано позивачем вимог вказаного законодавства щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком (при реалізації зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2209/2021 від 22.09.2021) в межах спірних правовідносин з Мінекономіки, зокрема, щодо подання в установленому порядку заяви та відповідних документів у повному обсязі.
		Так, Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 року № 959-XII (тут і далі у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 959-XII) встановлено, що зовнішньоекономічна діяльність будується на окремих принципах здійснення такої та одним з таких принципів є -  принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у: праві суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв`язки; праві суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України; обов`язку додержувати при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності порядку, встановленого законами України; виключному праві власності суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності на всі одержані ними результати зовнішньоекономічної діяльності (стаття 2 Закону № 959-XII).
		Згідно з положеннями статті 5 Закону № 959-XII усі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб`єктами господарської діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у тому числі заходами захисту, запровадженими Національним банком України відповідно до  Закону України  «Про валюту і валютні операції».
		Законом України «Про валюту та валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII (далі - Закон № 2473-VIII) визначено правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.
		Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 2473-VIII відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються  Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
		Положеннями статті 13 Закону № 2473-VIII визначено особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
		Так, частинами першою та четвертою вказаної статті встановлено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
		За окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.
		Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, приймає рішення про видачу чи відмову у видачі зазначеного висновку протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідної заяви. Інформація про виданий висновок оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу не пізніше наступного робочого дня після видачі висновку.
		Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п`яти робочих днів з дня видачі висновку, зазначеного в  абзаці першому  цієї частини, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про видачу такого висновку.
		Порядок видачі висновку, у тому числі перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду, включаючи перелік товарів, за якими документи для видачі висновку підлягають залишенню без розгляду, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Видача висновку здійснюється безоплатно.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2019 року № 838 затверджено Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.
		У відповідності до пункту 1 вказаного положення, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Мінекономіки) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
		Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема, формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, державну промислову політику, державну військово-промислову політику, державну інвестиційну політику, державну зовнішньоекономічну політику, державну політику у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, управління об`єктами державної власності, розвитку підприємництва, державно-приватного партнерства, інтелектуальної власності, інноваційної діяльності в реальному секторі економіки, туризму та курортів (крім здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів), державних та публічних закупівель, а також державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів.
		Таким чином, Мінекономіки є суб`єктом владних повноважень (центральним органом виконавчої влади), який наділений повноваженнями за окремими операціями з експорту та імпорту товарів продовжувати граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, шляхом видачі відповідного висновку (з урахуванням положень статті 13 Закону № 2473-VIII).
		Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2019 № 104 затверджено Порядок видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, який визначає механізм видачі висновків щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком (далі - висновки), перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду і перелік товарів, за якими документи для видачі висновку залишаються без розгляду (пункт 1 Порядку № 104).
		Згідно з положеннями пункту 2 Порядку № 104 висновок видається Мінекономіки за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, що здійснюються резидентами, а саме: під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) виробничої кооперації - операціями з постачання сировини, матеріалів, вузлів, деталей, запасних частин, заготовок напівфабрикатів, комплектувальних та інших виробів галузевого і міжгалузевого призначення, що технологічно взаємозв`язані і необхідні для виготовлення кінцевої продукції; під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) консигнації - операціями з реалізації товарів, відповідно до яких одна сторона (консигнатор) зобов`язується за дорученням іншої сторони (консигнанта) продати протягом визначеного часу дії угоди консигнації за обумовлену винагороду з консигнаційного складу від свого імені товари, які належать консигнанту; під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) у будівництві - операціями з виробництва та постачання будівельних матеріалів, конструкцій, машин і механізмів, обладнання та матеріалів для виконання необхідних робіт; під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) тендерної поставки - операціями з постачання товарів, замовлених за результатами міжнародних торгів (тендерів); під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) гарантійного обслуговування - експортними операціями з постачання товарів та проведення розрахунків частинами після підписання відповідних актів технічного приймання (випробовування, установки, монтажу, налагодження) товарів, а також проведення остаточних розрахунків після закінчення відповідного гарантійного періоду; під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) постачання складних технічних виробів - імпортними операціями з постачання устаткування частинами або складних технічних виробів, що потребують установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх у дію на місці експлуатації, а також з постачання складних технічних виробів, строк виготовлення та транспортування яких перевищує 180 днів; під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) постачання товарів спеціального призначення - операціями з міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання згідно з переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України; операціями з постачання природного газу за контрактами з постачальниками природного газу, які здійснює Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», та з транспортування (транзиту) природного газу іноземного власника для його подачі у визначені договором місця (точки) та проведення остаточних розрахунків після підписання відповідних актів.
		Відповідно до пункту 3 Порядку № 104 для одержання висновку резидент надсилає поштою або подає особисто у паперовому вигляді чи через Єдиний державний портал адміністративних послуг Мінекономіки в електронній формі такі документи:
		заяву на одержання висновку (далі - заява) за формою, затвердженою Мінекономіки, що містить відомості про стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на момент звернення та обґрунтування необхідності продовження установленого строку розрахунків на певний період;
		копії зовнішньоекономічного договору (контракту), усіх специфікацій, додатків, додаткових угод та інших документів, які є невід`ємними частинами договору (контракту), засвідчені в установленому законодавством порядку. У разі коли зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено іноземною мовою, резидент додає його переклад на українську мову;
		копії документів, що підтверджують здійснення операції з експорту (імпорту) товарів, зокрема платіжних банківських документів, довідок банків, митних декларацій, коносаментів, транспортних документів, актів приймання-передачі товару (виконання робіт, надання послуг), засвідчені в установленому законодавством порядку;
		копії листів, повідомлень, які обумовлюють та обґрунтовують необхідність продовження установлених строків розрахунків, засвідчені в установленому законодавством порядку.
		Оформлення та подання резидентами в електронній формі для одержання висновку документів, оформлення та видача Мінекономіки в електронній формі висновку здійснюються через Єдиний державний портал адміністративних послуг згідно з вимогами законодавства у сфері електронних довірчих послуг і цього Порядку.
		У разі коли документи подано резидентом в електронній формі у вихідний, святковий, інший неробочий день або в неробочий час робочого дня, днем подання таких документів вважається перший робочий день, що настає за таким днем.
		Мінекономіки розглядає подані резидентом для одержання висновку документи згідно з цим Порядком і протягом 10 робочих днів з дати їх одержання приймає рішення про видачу або про відмову у видачі висновку (пункт 4 Порядку № 104).
		Пунктом 10 Порядку № 104 встановлено, що у видачі висновку може бути відмовлено у разі, коли:
		у поданих резидентом документах виявлено недостовірну інформацію;
		документи подано з порушенням вимог, зазначених у  пункті 3  цього Порядку, в тому числі вимог щодо комплектності та оформлення документів;
		заява, додані до неї документи (документ) підписані (засвідчені) особою, яка не має на це повноважень;
		у зовнішньоекономічному договорі (контракті) відсутні істотні умови договору, передбачені законодавством;
		операція резидента з експорту (імпорту) товарів не належить до окремої операції, визначеної  пунктом 2  цього Порядку;
		операція резидента здійснюється з товарами, що включені до  переліку товарів, за якими звернення про видачу висновку залишаються без розгляду, згідно з додатком;
		продовження строків розрахунків виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) за операцією з експорту (імпорту) товарів зумовлено форс-мажорними обставинами;
		у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні відомості про резидента або наявні відомості про його припинення.
		Згідно з положеннями пункту 12 Порядку № 104 у рішенні про відмову у видачі висновку зазначаються причини відмови з посиланням на положення законодавства.
		Повідомлення про відмову у видачі висновку надсилається резиденту поштою на адресу його місцезнаходження та/або в електронній формі через Єдиний державний портал адміністративних послуг до персонального кабінету резидента (за його наявності) не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття рішення про відмову у видачі висновку. За вибором резидента повідомлення про відмову у видачі висновку може бути отримано резидентом особисто.
		Таким чином, Порядком № 104 визначено перелік документів, які подаються резидентом для отримання висновку (визначений у пункті 3), неподання яких зумовлює відмову у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком.
		У справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях зазначено, що ТОВ «ТЕС Україна» разом із заявою від 04.12.2022 з додатками щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, у межах зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2209/2021 від 22.09.2021 не було подано відповідачу копії, зокрема, додаткових угод до зовнішньоекономічного договору (контракту), а саме - Доповнення № 1, а також копії зовнішньоекономічного договору (контракту) російською та англійською мовою без перекладу останнього на українську мову.
		У додатках до листа ТОВ «ТЕС Україна» від 04.12.2022 № 97 «Стосовно видачі Висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями» вказані такі документи: копія Контракту № 2209/2021 від 22.09.2021; копія додатку № 1 від 22.09.2021 до Контракту № 2209/2021 від 22.09.2021; копія платіжного доручення на перерахування валюти; копія листа «Т-Т Electric» від 25.11.2022 стосовно результатів виробничих випробувань та вдосконалень; копія доповнення № 2 від 01.12.2022 до Договору № 2209/2021 від 22.09.2021.
		Суди попередніх інстанцій, з урахуванням зазначеного, дійшли висновку, що ТОВ «ТЕС Україна» було надано разом із заявою від 04.12.2022 щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком пакет документів, які обумовлюють та обґрунтовують необхідність продовження установлених строків розрахунків за договором (контрактом) № 2209/2021 від 22.09.2021.
		При цьому, судами першої та апеляційної інстанцій при наданні оцінки обставинам неподання позивачем Доповнення № 1 до договору (контракту) № 2209/2021 від 22.09.2021, зазначено, що таке доповнення надавалось ТОВ «ТЕС Україна» разом із заявою від 21.09.2022 (тобто попередньою заявою позивача поданою ним до Мінекономіки), а тому Доповнення № 1 до договору (контракту) № 2209/2021 від 22.09.2021 було у наявності в Мінекономіки.
		Тоді як, при наданні оцінки обставинам неподання позивачем копії вказаного договору в перекладі на українську мову судами попередніх інстанцій зазначено, що з наданих відповідачем пакетів документів до заяв позивача від 21.09.2022 та від 04.12.2022 слідує, що позивачем до обох заяв надавався контракт від 22.09.2021 № 2209/2021 між Компанією «Т-Т Electric» та ТОВ «ТЕС Україна» без його перекладу на українську мову, натомість, відповідачем на підставі заяви позивача від 21.09.2022 було видано позивачу висновок щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, яким продовжено граничні строки розрахунків по контракту від 22.09.2021 № 2209/2021 до 04.12.2022 на підставі Наказу Міністерства економіки України від 07.10.2022 № 3656 без надання перекладу вказаного договору на українську мову.
		Суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що відсутність письмового перекладу на українську мову контракту від 22.09.2021 № 2209/2021, укладеного між Компанією «Т-Т Electric» та ТОВ «ТЕС Україна» англійською та російською мовами, не зумовила відмову позивачу у видачі висновку за заявою позивача від 21.09.2022.
		При цьому, позивачем до суду першої інстанції було надано письмовий переклад контракту № 2209/2021 від 22.09.2021, вчинений 19 вересня 2022 року перекладачем Миклуш М.І. , письмовий переклад додатку № 1 від 22.09.2021 до контракту № 2209/2021 від 22.09.2021, вчинений 19 вересня 2022 року перекладачем Миклуш М.І. , письмовий переклад Доповнення № 1 від 09.09.2022 до контракту № 2209/2021 від 22.09.2021, вчинений 19 вересня 2022 року перекладачем Миклуш М.І. , а також письмовий переклад Доповнення № 2 від 12.12.2022 до контракту № 2209/2021 від 22.09.2021, вчинений 03 грудня 2022 року перекладачем Миклуш М.І . Також позивачем додано копію диплому магістра з відзнакою №087059 від 31.12.2017 про закінчення Миклуш М.І. в 2017 році Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» та здобуття кваліфікації магістр за спеціальністю філологія, професійна кваліфікація: перекладач. Позивачем було зазначено, що ним було подано у складі пакету документів за заявами як від 21.09.2022, так і від 04.12.2022 письмовий переклад контракту № 2209/2021 від 22.09.2021, вчинений 19 вересня 2022 року перекладачем         Миклуш М.І .
		Судом першої та апеляційної інстанції не було встановлено обставин надання/ненадання позивачем до Мінекономіки разом із заявою від 04.12.2022, серед іншого, копії перекладу договору (контракту) від 22.09.2021 № 2209/2021 на українську мову. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що навіть за умови відсутності у відповідача письмового перекладу контракту № 2209/2021 від 22.09.2021, вчиненого 19 вересня 2022 року перекладачем        Миклуш М.І. , така обставина не може бути підставою для відмови у наданні позивачу позитивного висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком.
		Суд зазначає про передчасність та помилковість таких висновків судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки положеннями Закону України «Про валюту та валютні операції» та Порядку видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2019 № 104) не передбачено обов`язку Мінекономіки (іншого центрального органу виконавчої влади) приймаючи відповідне рішення про надання або відмову у наданні висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком враховувати заяви, документи подані заявником до раніше поданих ним заяв щодо отримання такого висновку.
		Суд звертає увагу, що за змістом вказаних положень Закону України «Про валюту та валютні операції», а також Порядку видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2019 № 104) таке подання заяви відповідною особою щодо отримання висновку про продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком є окремою адміністративною процедурою, що передбачає подання від такої особи заяви (визначеної чинним законодавством форми, а саме - у відповідності до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 27.02.2019 № 329 «Про затвердження форми заяви на одержання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком) з обґрунтованим поясненням щодо необхідності продовження встановленого строку розрахунків за зовнішньоекономічними операціями на певний період (який є новим), а також документи, перелік яких визначений пунктом 3 Порядку № 104. Тоді як, надання/ненадання заявником відповідних документів до попередніх заяв не зумовлює жодних обов`язків для Мінекономіки щодо врахування/неврахування таких, як і не зумовлює обов`язкового прийняття висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, за умови прийняття такого за поданою раніше заявою щодо отримання вказаного висновку.
		Також, Суд зазначає, про необґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції, що відсутність у відповідача письмового перекладу контракту № 2209/2021 від 22.09.2021 на українську мову не може бути підставою для відмови у наданні позивачу позитивного висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, оскільки, як уже зазначалось, пунктом 3 Порядку № 104 визначено перелік документів, які для одержання такого висновку резидент надсилає до  Мінекономіки.
		Так, пунктом 3 Порядку № 104, зокрема, передбачено, що для одержання висновку резидент надсилає поштою або подає особисто у паперовому вигляді чи через Єдиний державний портал адміністративних послуг Мінекономіки в електронній формі копії зовнішньоекономічного договору (контракту), усіх специфікацій, додатків, додаткових угод та інших документів, які є невід`ємними частинами договору (контракту), засвідчені в установленому законодавством порядку. У разі коли зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено іноземною мовою, резидент додає його переклад на українську мову.
		Тобто, вказаними положеннями Порядку № 104 закріплено обов`язок резидента у разі коли зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено іноземною мовою - надати його переклад на українську мову Мінекономіки. У справі, що розглядається судами попередніх інстанцій встановлено, що договір (контракт) від 22.09.2021 № 2209/2021 між Компанією «Т-Т Electric» та ТОВ «ТЕС Україна» укладений двома мовами, а саме - англійською та російською, про що зазначено, зокрема, в пункті 13.7 вказаного контракту.
		Відповідно до абзацу 3 пункту 10 Порядку № 104 встановлено, що у видачі висновку може бути відмовлено у разі, коли документи подано з порушенням вимог, зазначених у  пункті 3  цього Порядку, в тому числі вимог щодо комплектності та оформлення документів. 
		Тобто, Мінекономіки може відмовити резиденту у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, якщо таким подано документи з порушенням пункту 3 Порядку № 104, зокрема, ненаданням перекладу на українську мову відповідного зовнішньоекономічного договору (контракту) укладеного іноземною мовою.
		Суд звертає увагу, що у спірному рішенні (та поясненнях до нього) відповідач зазначає про недотримання позивачем саме абзацу 3 пункту 10 Порядку № 104, обґрунтовуючи таке порушення ненаданням до Мінекономіки перекладу договору (контракту) від 22.09.2021              № 2209/2021 укладеного між Компанією «Т-Т Electric» та ТОВ «ТЕС Україна» на українську мову.
		Водночас, Суд зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції не встановлено, а з матеріалів справи не вбачається, чи дотримано позивачем вимог вказаного законодавства щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком (при реалізації зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2209/2021 від 22.09.2021 укладеного між Компанією «Т-Т Electric» та ТОВ «ТЕС Україна») в межах спірних правовідносин з Мінекономіки, зокрема, в частині подання в установленому порядку відповідного обсягу документів для прийняття відповідачем висновку про продовження таких строків, як і не встановлено чи було позивачем разом із заявою від 04.12.2022 щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком та додатків до неї подано до Мінекономіки переклад договору (контракту) № 2209/2021 від 22.09.2021 на українську мову, що має вирішальне значення, для правильного вирішення справи.
		12. Положення статі 341 Кодексу адміністративного судочинства України не наділяють суд касаційної інстанції повноваженнями встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		13. Таким чином, Суд зазначає, що у справі, що розглядається, в контексті спірних правовідносин суди першої та апеляційної інстанцій не встановили всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення цього спору, що позбавляє суд касаційної інстанції можливості здійснити касаційний перегляд справи із прийняттям остаточного судового рішення, яке б вирішило спір між сторонами, і реалізувати мету, з якою касаційне провадження було відкрито.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		14. За змістом частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів. 
		Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.
		Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України).
		Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків (стаття 72 Кодексу адміністративного судочинства України). 
		Для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно дослідити докази, надати належну правову оцінку як кожному окремому доказу та сукупності доказів, які міститься в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
		15. Згідно статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають.
		16. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
		17. За правилами частин другої та четвертої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Міністерства економіки України задовольнити частково.
		Рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2024 року у справі № 320/4795/23 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова   І.А. Васильєва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...