Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/36090/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано судом: 21.11.2024. Зареєстровано: 21.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 22.11.2024.
Дата набрання законної сили: 15.11.2024
Номер судового провадження: 11-сс/801/871/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024020000000657

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 127/36090/24
		Провадження №11-сс/801/871/2024
		Категорія: крим.
		Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1 
		Доповідач: ОСОБА_2 
		 
		 
		ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		15 листопада 2024 року   м. Вінниця
		Вінницький апеляційний суд у складі:
		головуючого-судді ОСОБА_2 
		суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		при секретарі судового засідання: ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6  в інтересах підозрюваного ОСОБА_7  на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 02.11.2024 року  про застосування  запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12024020000000657 від 06.09.2024 за підозрою
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Козятин Вінницької області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , одруженого, з вищою юридичною освітою, раніше не судимого
		у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 190 КК України, ч. 1 ст. 114-1 КК України
		за участі учасників судового провадження:
		прокурорів: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 
		захисника: ОСОБА_6 
		підозрюваного: ОСОБА_7 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Ухвалою  слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 02.11.2024 року   клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області підполковника юстиції ОСОБА_10   задоволено.
		Застосовано до підозрюваного  ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.
		Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання особи, тобто з 31.10.2024 по 29.12.2024 включно.
		Згідно клопотання слідчого встановлено, що громадянин України ОСОБА_7 , незважаючи на обставини триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України, будучи засновником та керівником інформаційного агентства ТОВ «Інформаційне агентство «ШАВЛЮК МЕДІАКОР» (код юридичної особи 44906563), знаючи, що діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки по здійсненню мобілізаційних заходів викликала широкий резонанс у державі, усвідомлюючи, що він може впливати на думку людей в українському суспільстві, використовуючи свої канали на відеохостингу «Youtube» із найменуваннями «ІНФОРМАЦІЯ_21», на який підписалося більше 388 тисяч користувачів (ІНФОРМАЦІЯ_9), «NewsMediakor», на який підписалося більше 1 тисячі користувачів (ІНФОРМАЦІЯ_2 ), « ІНФОРМАЦІЯ_19 », на який підписалося більше 3 тисяч користувачів (ІНФОРМАЦІЯ_4 ), « ІНФОРМАЦІЯ_20 », на який підписалося більше 16 тисяч користувачів (ІНФОРМАЦІЯ_5 ), канал у «Telegram» із найменуванням « ІНФОРМАЦІЯ_21 », на який підписалося більше 12 тисяч користувачів ( ІНФОРМАЦІЯ_6 вебсайт « ІНФОРМАЦІЯ_7 », діючи з умислом, спрямованим на перешкоджання законної діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, зокрема, територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, систематично публікував інформаційні матеріали, що містили відомості про нібито незаконність діяльності та функціонування територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, що в умовах воєнного стану здійснюють критично важливі функції під час проведення мобілізаційних заходів в особливий період для захисту українського народу та держави Україна.
		У своїх відео публікаціях ОСОБА_7 поширював інформацію, яка мала на меті дискредитацію законних мобілізаційних заходів, які у тому числі проводяться територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, оголошених згідно з чинним законодавством України, зокрема, Указами Президента України, відповідно до положень Закону України «Про оборону України», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також персоніфіковані образи честі і гідності військовослужбовців територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, у зв`язку з виконанням ними своїх службових обов`язків.
		Ця інформація поширювалась з метою спонукання невизначеного кола громадян України до ігнорування законних вимог територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, тим самим ухилення від мобілізації та невиконання військового обов`язку, що є прямим порушенням ст. 17 Конституції України, ст. 1, ст. 14 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
		Оскільки поширювані матеріали мали систематичний характер, були спрямовані на широке коло осіб через відеохостинг «YouTube» та інші сервіси доведення інформації до необмеженого кола осіб, і враховуючи їх дестабілізуючий вплив на обороноздатність держави, кримінально протиправні дії ОСОБА_7 не узгоджується з доктриною інформаційної безпеки України, яка підкреслює важливість захисту держави від деструктивних інформаційних впливів, що в умовах воєнного стану стають особливо небезпечними для національної безпеки України.
		Відповідно до Конституції України - Основного Закону України, Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Суверенітет України поширюється на всю її територію. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Виключно законами України встановлюються порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України.
		Згідно із ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
		Пунктом 9 ст. 1 Закону України «Про національну безпеку» передбачено, що національна безпека України - це захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз.
		Відповідно до п. 2 ст. 1 Закону України «Про національну безпеку України», воєнна безпека - це захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності і демократичного конституційного ладу та інших життєво важливих національних інтересів від воєнних загроз.
		Згідно з пунктом 44 Рішення Ради національної безпеки та оборони України від 14.09.2020, основним завданням у сфері воєнної безпеки є розвиток потенціалу стримування. Безумовним пріоритетом є боєздатні Збройні Сили України, підготовлений і вмотивований військовий резерв та ефективна територіальна оборона, які у поєднанні зі спроможностями інших органів сектору безпеки і оборони здатні завдати таких неприйнятних для противника втрат на землі, у повітрі, на морі та у кіберпросторі, що унеможливить реалізацію його агресивних намірів. Також пунктом 20 зазначеного Рішення визначено, що деструктивна пропаганда як ззовні, так і всередині України, використовуючи суспільні протиріччя, розпалює ворожнечу, провокує конфлікти, підриває суспільну єдність.
		Частиною 4 ст. 3 Закону України «Про національну безпеку України» передбачено, що державна політика у сферах національної безпеки і оборони спрямовується на забезпечення воєнної, зовнішньополітичної, державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, безпеки критичної інфраструктури, кібербезпеки України та на інші її напрями.
		Відповідно до положень Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.10.2021, інформаційна безпека України - складова частина національної безпеки України, стан захищеності державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу, інших життєво важливих інтересів людини, суспільства і держави, за якого належним чином забезпечуються конституційні права і свободи людини на збирання, зберігання, використання та поширення інформації, доступ до достовірної та об`єктивної інформації, існує ефективна система захисту і протидії нанесенню шкоди через поширення негативних інформаційних впливів, у тому числі скоординоване поширення недостовірної інформації, деструктивної пропаганди, інших інформаційних операцій, несанкціоноване розповсюдження, використання й порушення цілісності інформації з обмеженим доступом. Інформаційна загроза - потенційно або реально негативні явища, тенденції і чинники інформаційного впливу на людину, суспільство і державу, що застосовуються в інформаційній сфері з метою унеможливлення чи ускладнення реалізації національних інтересів та збереження національних цінностей України і можуть прямо чи опосередковано завдати шкоди інтересам держави, її національній безпеці та обороні.
		Крім того, у цьому Рішенні зазначено, що основними напрямами забезпечення інформаційної безпеки України є стійкість та взаємодія, для досягнення яких необхідним є виконання стратегічних цілей та завдань. А стратегічна ціль - протидія дезінформації та інформаційним операціям, насамперед держави-агресора, спрямованим, серед іншого, на ліквідацію незалежності України, повалення конституційного ладу, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, пропаганду війни, насильства, жорстокості, розпалювання національної, міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі та ненависті, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини.
		Тобто, інформаційна безпека є невід`ємною складовою національної безпеки України, особливо в умовах воєнного стану, коли інформаційний простір держави стає об`єктом атак, дезінформації та пропаганди держави-агресора Російської Федерації. В умовах воєнного стану ці загрози стають ще більш небезпечними, оскільки інформація може використовуватись для дезорганізації суспільства, підбурення до масових заворушень або саботажу мобілізаційних заходів, що безпосередньо підриває обороноздатність України.
		Згідно із ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.
		Згідно із ст. 12 Закону України «Про Збройні Сили України», підготовка Збройних Сил України до виконання покладених на них Конституцією України завдань, організація та забезпечення їх виконання, підтримання на належному рівні бойової і мобілізаційної готовності та боєздатності, виховна робота, збереження життя і здоров`я особового складу, забезпечення законності та військової дисципліни у Збройних Силах України здійснюються органами військового управління, командирами і начальниками всіх рівнів відповідно до вимог Конституції України та законів України, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері оборони.
		Статтею 4 Закону України «Про оборону України» передбачено, що у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
		Цим же законом особливий період визначено як період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
		Пунктом 8 ст. 4 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
		Згідно з п. 5 ст. 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади. Пунктами 1, 3 цієї ж статті Закону зобов`язано громадян з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період; під час мобілізації з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин.
		Частиною 2 ст. 26 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено настання відповідальності громадян за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
		Згідно з ст. 17 Закону «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
		Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством.
		Громадяни проходять військову службу, службу у військовому резерві та виконують військовий обов`язок у запасі відповідно до законодавства.
		Відповідно до ст. 1 Закону «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
		Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
		Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», зокрема, зобов`язані: уточнювати свої персональні дані; прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
		У відповідності до ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України», організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
		Згідно із п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
		Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
		При цьому, відповідно до п. 7 Положення, Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
		Пунктом 8 Положення визначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів з приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил, ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
		Відповідно до п. 9 Положення, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; проводять серед населення рекламно-агітаційну роботу із залучення на військову службу за контрактом, службу у військовому резерві, вступу до вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти; проводять агітацію, відбір, вивчення, оформлення документів кандидатів на військову службу за контрактом, у тому числі осіб офіцерського складу, та їх направлення до військових частин, навчальних військових частин (центрів); здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
		Відповідно до п. 12 Положення, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в особі його керівника представляє інтереси Збройних сил України у відносинах, у тому числі з громадянами на відповідній території.
		Окрім цього, пунктом 6 Положення передбачено, що штатні посади територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки комплектуються військовослужбовцями, державними службовцями та працівниками Збройних Сил (далі - працівники) відповідно до їх штату та штатного розпису.
		Добір військовослужбовців для комплектування територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, їх призначення на посади, проходження військової служби та звільнення з неї здійснюються відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 № 1153.
		24 лютого 2022 року приблизно о 5 годині Російська Федерація, за результатами здійснених нею підготовчих неправомірних дій, розпочала так звану «спеціальну військову операцію» в Україні, про що оголосив президент Російської Федерації.
		Надалі, Збройні Сили Російської Федерації, які діяли за наказом вищого політичного та військового керівництва, вторглися на територію Україну шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно увійшли на територію Україну через державні кордони України в Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснила збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, цивільні та інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське, оборонне значення, та здійснили окупацію частини території України, чим змінили межі території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі людей та інших тяжких наслідків. Аналогічні дії були вчинені підрозділами терористичних організацій самопроголошених «Луганської народної республіки» та «Донецької народної республіки», які увійшли до складу Збройних Сил Російської Федерації.
		Крім того, відповідно до вимог Конституції України перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, а також всупереч вимогам Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року, Гельсінського заключного акту 1975 року, Гаазької конвенції 1907 року, Женевських конвенцій 1949 року та інших міжнародно-правових актів є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Усупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент Російської Федерації та інші високопосадові представники влади держави-агресора, діючи у порушення вимог пунктів 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі 1975 року та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту Організації Об`єднаних Націй, Декларацій Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV), від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали повномасштабну агресивну війну проти України, шляхом віддання наказу на збройне вторгнення підрозділів Збройних Сил Російської Федерації на територію України.
		Незважаючи на те, що вищенаведеними міжнародними документами закріплено обов`язок держав утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності, інших дій, що заборонені міжнародним гуманітарним правом, Російська Федерація, у порушення Статуту ООН, ігноруючи норми міжнародного права та рішення міжнародних органів, продовжила агресію проти України шляхом застосування збройної сили проти суверенітету, територіальної недоторканності, політичної незалежності України, а також продовжила здійснювати вторгнення та раніше розпочату у 2014 році окупацію території України.
		Згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан, який у подальшому неодноразово продовжено Указами Президента України та який діє на даний час. Укази Президента України про введення воєнного стану в Україні, відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 85 Конституції України та ст. 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», затверджені Верховною Радою України шляхом прийняття відповідних законів.
		Також, Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022, затвердженого Законом України від 03.03.2022 року № 2105-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, оголошено проведення загальної мобілізації, строк проведення якої, у подальшому, неодноразово продовжено Указами Президента України та який діє на даний час.
		На виконання вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України «Про оборону України», Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Указів Президента України про проведення загальної мобілізації, Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, інших нормативних документів, наказів та директив Генерального штабу, мобілізаційних розпоряджень територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, у тому числі Вінницької області, стали систематично проводитись заходи з встановлення мобілізаційного ресурсу держави та подальшого доукомплектування Збройних Сил України й інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, внесенні відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, виклику громадян для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, призову під час мобілізації, у тому числі серед внутрішньо переміщених осіб, які не виконують правила військового обліку, і після початку повномасштабного вторгнення Збройних Сил Російської Федерації змінили місце проживання та не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, не стали на військовий облік та ухиляються від нього, та інші заходи з мобілізації людських ресурсів з метою доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань з метою забезпечення оборони України в особливий період, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями, а також забезпечення виконання військового обов`язку громадянами України.
		Таким чином, викладені вище положення чинного законодавства України свідчать про те, що забезпечення мобілізаційної готовності є невід`ємною частиною законної діяльності Збройних Сил України та забезпечення національної безпеки України.
		У зв`язку з цим, кримінально протиправні діяння ОСОБА_7 створюють пряму загрозу інформаційній безпеці України, що є складовою національної безпеки України, через поширення дезінформації, яка дискредитує мобілізаційні заходи та підриває довіру населення до законної діяльності Збройних Сил України. У своїх матеріалах ОСОБА_7 умисно викривляв факти про правомірність мобілізації та діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, що пов`язані з нею, здійснював висловлювання, зміст яких вказує на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, зокрема, шляхом закликів до громадян України щодо ігнорування законних вимог зазначених державних інституцій.
		Ці кримінально протиправні дії ОСОБА_7 , який має велику аудиторію в мережі Інтернет, також призвели до підвищення рівня недовіри в суспільстві щодо законної діяльності Збройних Сил України, до яких організаційно входять територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, про що у тому числі свідчать коментарі до його відео публікацій на відеохостингу «YouTube» та значний суспільний резонанс серед його аудиторії. У цьому випадку, дії ОСОБА_7 виходять за межі допустимої свободи вираження, оскільки його дезінформаційні публікації мали на меті порушити правопорядок та знизити обороноздатність держави у критичний період, тим самим завдати шкоди національній безпеці та громадському порядку. Дезінформація, спрямована на дискредитацію мобілізаційних заходів та законності діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки підриває довіру до державних інституцій, які відповідають за обороноздатність держави. У свою чергу, це є частиною ширшої інформаційної війни, яку веде проти України держава-агресор Російська Федерація з метою ослаблення її здатності протистояти збройній агресії.
		Окрім цього, відео звернення ОСОБА_7 до невизначеного кола осіб з числа громадян України задля формування у останніх негативного відношення до військовослужбовців територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у період дії воєнного стану, несуть собою образу честі і гідності зазначених військовослужбовців, які здійснюють заходи щодо забезпечення виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, що у період дії воєнного стану призводить до підриву морально-психологічного стану та бойового духу військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, створює негативний образ військовослужбовців територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у суспільстві і призводить до зниження рівня їх підтримки суспільством.
		Таким чином, ОСОБА_7 , з початком повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України та по даний час, перебуваючи на території Вінницької області, зокрема, у м. Вінниця, умисно, знаючи, що діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки по здійсненню мобілізаційних заходів викликає широкий резонанс в суспільстві, у тому числі і серед осіб, які мають намір ухилитися від мобілізації або не виявляють бажання бути призваними на військову службу, маючи також корисливі мотиви щодо монетизації своєї діяльності на « YouTube », отримання фінансової підтримки його інформаційного агентства від користувачів платформи, розпочав здійснювати кримінально протиправні дії, спрямовані на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом поширення негативних інформаційних впливів, зокрема, поширення недостовірної інформації, деструктивної пропаганди, з метою унеможливлення чи ускладнення реалізації національних інтересів та збереження національних цінностей України та які можуть прямо чи опосередковано завдати шкоди інтересам держави, її національній безпеці та обороні, за таких обставин.
		Відповідно до висновку експерта Вінницького наукового-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/102-24/19546-ЛД від 18.10.2024, в об`єктивному змісті наданих на дослідження матеріалах (відеофайлах), наявні висловлювання, зміст яких вказує на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
		Так, ОСОБА_7 , перебуваючи на території Вінницької області, більш точну адресу досудовим розслідуванням не встановлено, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, використовуючи особистий канал на відеохостингу « Youtube » із найменуванням « ІНФОРМАЦІЯ_21 » (ІНФОРМАЦІЯ_9 ), який є публічним і налічує понад 388 тисяч учасників, що дозволяє ознайомлюватися із поширеними на ній матеріалами необмеженій кількості осіб з числа користувачів вказаного відеохостингу, достовірно знаючи, що відеоматеріали відкриті для сприйняття масовою аудиторію та доступні для подальшого вільного збереження і поширення іншими особами, реалізуючи свій кримінально протиправний умисел, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, в умовах воєнного стану, протистояння Збройних Сил України та всього Українського народу державі-агресору, 04.04.2023 поширив, попередньо виготовлений ним відеозапис провокативного характеру, за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_10 , тривалістю 06 хвилин 02 секунди, під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_22» у формі особистого монологу до невизначеного кола осіб.
		У зазначеному відеозаписі ОСОБА_7 , зокрема, доносить масовому адресатові інформацію про те, що, як сам стверджує, «Верховний суд України, як-то кажуть, спустив на землю наші територіальні центри комплектування» та вербалізує власний висновок з цього приводу: «А отже, по суті, визнав їх не те, що незаконними, а такими, яких взагалі не існує». Далі під час монологу мовець нагадує масовому адресатові про те, що лише підписники-спонсори можуть розраховувати на допомогу ютуб-каналу, зауважуючи при цьому: «Це приватне інформаційне агентство, якому ви нічого не платите, а отже, не маєте права нічого вимагати. Ви платите «Єдиному марафону», а отже, можете з нього вимагати. …», закликаючи та посилаючись на допомогу Україні: « Робіть хоча б щось ради України. Поширюйте правдиву інформацію, аби люди її знали».
		Під час монологу мовець висловлює реципієнтові таку інформацію: «Оскільки згідно Цивільного кодексу України саме з моменту державної реєстрації юридична особа набуває правоздатності та дієздатності, в інших випадках в неї немає жодних прав і жодних обов`язків. Тобто, це незаконне формування, яке не має реєстрації.» та підводить адресата у формі розгорнутої розповіді-пояснення про незаконність ТЦК в Україні, тобто таких, що «не існує в юридичній природі».
		Мовець, по суті, протягом мовленнєвих актів неодноразово, наполегливо вказуючи на незаконність ТЦК в Україні, вербалізує суперечливе висловлювання: «Ми як завжди, закликаємо усіх до виваженості, розсудливості та поміркованості, аби ви розуміли інформацію такою, якою її подає автор. А не перекручували, начебто щось незаконно, значить не треба захищати Батьківщину і так далі. Це різні речі. Отож-бо, майте вуха, щоб чути, і розум, щоб аналізувати. Слава Україні!».
		Вказане дає лінгвістичні підстави стверджувати, що у висловлюваннях ОСОБА_7 , найчастіше стверджувального характеру, як-от: ТЦК «не існує в юридичній природі»; «це незаконне формування, яке не має реєстрації», «Верховний суд України, як-то кажуть, спустив на землю наші територіальні центри комплектування», «А отже, по суті, визнав їх не те, що незаконними, а такими, яких взагалі не існує», хоч мовець і закликає адресата «…до виваженості, розсудливості та поміркованості, аби … розуміли інформацію такою, якою її подає автор. А не перекручували, начебто щось незаконно, значить не треба захищати Батьківщину і так далі», у проаналізованих матеріалах експліцитно та імпліцитно культивується ідея про незаконність ТЦК, їхню нікчемність (мовець посилається на Цивільний кодекс України), про те, що документи, видані такими ТЦК, не мають жодної юридичної сили.
		Відповідно до дослідницької частини висновку експерта Вінницького наукового-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/102-24/19546-ЛД від 18.10.2024, за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи у змісті висловлювань ОСОБА_7 , які зафіксовані у вказаній вище публікації (відеоматеріалі), експліцитно та імпліцитно культивується ідея про незаконність ТЦК, їхню нікчемність, про те, що документи, видані такими ТЦК не мають жодної юридичної сили та мовленнєві дії автора, полягають в тому, щоб переконати масового адресата в тому, аби (через незаконність ТЦК) не виконувати рішень ТЦК, у зв`язку з чим міститься перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань у період збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в 2014 році та продовженої у формі повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України 24.02.2022.
		Надалі, ОСОБА_7 продовжуючи реалізацію свого кримінально протиправного умислу, спрямованого на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, в умовах воєнного стану та протистояння Збройних Сил України та всього Українського народу державі-агресору, перебуваючи на території Вінницької області, більш точну адресу досудовим розслідуванням не встановлено, діючи умисно в той же спосіб, достовірно знаючи, що відеоматеріали відкриті для сприйняття масовою аудиторію та доступні для подальшого вільного збереження і поширення іншими особами, 25.05.2024? поширив, попередньо виготовлений ним відеозапис провокативного характеру, за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_12 , тривалістю 49 хв. 08 с., під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_23» у формі особистого монологу до невизначеного кола осіб.
		У зазначеному відеозаписі ОСОБА_7 , зокрема, доносить масовому адресатові «цікаву», як він стверджує, інформацію про те, що «троє чоловіків добре надавали шістьом ТЦКшникам, та й так надавали, що ТЦКшники деякі в лікарні. Також надавали поліцаям», по суті, висловлюючи зловтіху з цього приводу та, очевидно, перебуваючи на боці тих, хто завдав фізичної шкоди працівникам ТЦК та працівникам правоохоронних органів (поліцейським), називаючи їх поліцаями («поліцай» - лексема, що має негативно-оцінну конотацію, семантика лексеми «поліцай» така: під час Великої Вітчизняної війни так називалася особа, завербована з місцевого населення тимчасово окупованих фашистами районів на службу в поліцію). Далі під час монологу мовець анонсує, що сьогодні «На прикладі реальної справи будемо читати реальний документ» про те, чому «в Україні поліції більше немає, є тільки поліцаї», крім цього, мовець висловлює обіцянку показати документ, що « ТЦК не існує взагалі». Крім іншого, мовець продукує обіцянку розказувати «як завжди жахаючу правду,… що наші працівники ТЦК, а також деякі поліцаї поїдуть в Гаагу, тому що вони внутрі, в нас всередині коять злочини проти людяності. Так, так, не тільки орки коять злочини проти українського народу, а й деякі поліцейські та працівники ТЦК. Там взагалі зашквар», по суті, ототожнюючи деяких працівників ТЦК та поліцейських із російськими загарбниками, окупантами, які зараз здійснюють збройну агресію проти України.
		Як випливає з об`єктивного змісту висловлювань ОСОБА_7 , останній протягом монологу культивує та доносить масовому адресатові ідею про те, що йому вручили повістку, щоб вбити, а «вбивство починається з моменту готування», акцентуючи увагу на тому, що «бандитське угрупування під назвою ТЦК вручає журналістам повістки, щоб їх вбити», і це відбувається, як наполегливо стверджує мовець, для знищення журналістів, аби громадяни не мали права слова.
		ОСОБА_7 протягом усього монологу наполегливо намагається переконати масового реципієнта в незаконності існування ТЦК в Україні загалом та у Вінницькій області зокрема, послуговуючись мовними конструкціями із заперечною часткою «не»: « ТЦК не існує взагалі»; «…ІНФОРМАЦІЯ_24 не існує»; « ІНФОРМАЦІЯ_25 з кодом бившого воєнкомата НОМЕР_9 не існує»; «обласного навіть ТЦК нема. У Вінницькій області його не існує. Все, крапка. Це злочинне збройне угрупування. Не зареєстровано, нема, вуаля.», «Мені вручав повістку бандит, який начебто працює за наші з вами гроші в неіснуючому воєнкоматі»; «…оцих неіснуючих ТЦК, яких не існує», «… ТЦК не існує» тощо, а отже, такі висловлювання спрямовані на донесення (в імпліциті) до адресата інформації щодо необов`язковості виконувати рішення та вказівки ТЦК щодо мобілізації громадян України в час повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України 24.02.2022.
		Продукуючи мовні засоби та лінгвістичні прийоми (щодо працівників ТЦК та поліцейських), які містять номінації з вираженою негативною конотацією, що мають образливу семантику й викликають поняття ворога українського народу, злочинного угрупування («бандитське угрупування під назвою ТЦК») тощо, ототожнюючи працівників ТЦК та деяких українських поліцейських зі збройними формуваннями рф, окупантами «…що наші працівники ТЦК, а також деякі поліцаї поїдуть в Гаагу, тому що вони внутрі, в нас всередині коять злочини проти людяності. Так, так, не тільки орки коять злочини проти українського народу, а й деякі поліцейські та працівники ТЦК. Там взагалі зашквар», звинувачуючи ТЦК в грабунках «…ТЦК не існує. Не існує. Але мільйони доларів вони награбували таки реально» тощо, іменуючи працівників поліції, працівників ТЦК та самі ТЦК лексемами та словосполуками, що позначені вкрай негативно-оцінною конотацією: «поліцаї», «мусор», «бандформування», «незаконне збройне угрупування банди», «злочинне збройне угрупування», «бандит незареєстрованої структури», «незаконна злочинна група», «бандитське угрупування під назвою ТЦК», «…неіснуючий чупакабр» тощо, мовець резюмує: «оці ось злочинці в поліцайні, які разом з неіснуючою злочинною групою, незареєстрованою, точніше, якщо правильно, коять злочини проти українського народу. Є аналогічними злочинцями в розумінні міжнародного права, так само, як і орки. Орки вбивають український народ, і ці тварини вбивають український народ».
		Відповідно до дослідницької частини висновку експерта Вінницького наукового-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/102-24/19546-ЛД від 18.10.2024, за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи в об`єктивному змісті висловлювань ОСОБА_7 , які зафіксовані у вказаній вище публікації (відеоматеріалі), міститься інформація, що має публічний та пропагандистський характер і спрямована на формування у суспільства настроїв, відповідних до поширюваних ним ідей та переконань, а вжиті мовцем мовні засоби і лінгвістичні прийоми у ній є проявом мовленнєвої поведінки, яка реалізує прагматичну мовленнєву мету - нав`язати масовому адресатові за допомогою вказаних у цьому дослідженні деструктивних лінгвістичних форм і прийомів негативне ставлення до працівників правоохоронних органів як до внутрішнього ворога українського народу, до ТЦК та СП , а також їхніх працівників - як до незаконного збройного формування або ж таких, яких взагалі не існує. У висловлюваннях ОСОБА_7 , зафіксованих у проаналізованому вище відеоматеріалі, на лінгвістичному рівні містяться ознаки, які вказують на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, а також наявні мовні ознаки, що містять негативну оцінку особистості людини, у тому числі у формі, що суперечить встановленим правилам поведінки і вимогам загальнолюдської моралі (лексеми з образливою семантикою, обсценна лексика, кримінальний жаргон, лайливі та брутальні слова, прокляття), персоніфіковані образи честі і гідності військовослужбовця у зв`язку з виконанням ним своїх службових обов`язків, тому містять перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
		У подальшому, ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію свого кримінально протиправного умислу, спрямованого на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, в умовах воєнного стану та протистояння Збройних Сил України та всього Українського народу державі-агресору, перебуваючи на території Вінницької області, більш точну адресу досудовим розслідуванням не встановлено, діючи умисно в той же спосіб, достовірно знаючи, що відеоматеріали відкриті для сприйняття масовою аудиторію та доступні для подальшого вільного збереження і поширення іншими особами, 15.08.2024 поширив попередньо виготовлений ним відеозапис провокативного характеру, за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_14 тривалістю 43 хв. 35 сек., під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_26» у формі особистого монологу до невизначеного кола осіб.
		У зазначеному відеозаписі ОСОБА_7 , неодноразово (протягом стріму) спонукає масового адресата здійснювати, крім іншого, фінансову підтримку його інформаційного агентства, пропонує розібратися «з юридичної точки зору, хто ж насправді правий, а хто вас усіх підманув», «розбирається» з коментарем «пресофіцерки ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_18 у коментарі місцевому виданню… «Волинські новини», «наскільки це законно і чи це незаконно, і що ж насправді це буде, бо з завтрашнього дня вступає в силу відповідна постанова, і повістки можуть направлятися поштою». Намагаючись «розставити всі крапки над «і» та використовуючи спеціально підібрані факти, іронічні натяки та зауваження, мовець, крім іншого, послуговується номінаціями з вираженою негативною оцінною конотацією, які мають образливу семантику і викликають:
		- поняття України, як неправової держави, де, зокрема, як стверджує мовець, відсутня судова система, причому сталінські часи адресант у цьому аспекті вважає кращими, ніж часи незалежної України «Щодо України: Ну , дико, дико, коли живеш в країні, де без підстав, без вироків судів тебе можуть звинуватити. Навіть в сталінські часи, до речі, була трійця. Тобто був державний адвокат, який топив за державу, був суддя державний і прокурор державний. Тобто для вигляду навіть судова система була. А в нас судової системи немає», держави України, яка не виконує вимог міжнародного права: «Україна не хоче виконувати міжнародне право, а кричить, що вона правова країна»;
		- поняття неадекватності діяльності державної влади України, яка, як стверджує мовець, має проблеми з психікою: «Ви розумієте, от який маразм цей в української влади?»;
		- поняття Верховної Ради як парламенту, який намагається приховувати від громадян України інформацію «Верховна Рада України хотіла заборонити доступ до реєстру саме в частині цих ось позовів. То єсть, для того, щоб ви не бачили, як захищати свої права, для того, щоб ви як скот йшли»; що «протягнула» закон про мобілізацію як «повію», самі ж депутати іменовані мовцем як «зрадівці» (лексема «зрадівці» має соціально осудливу семантику), «тупаки, тлумаки», ці лексеми корелюють за семантикою з лексемою «тупі, тобто розумово обмежені люди», що сприймається в мовленні як негативна характеристика, що наносить моральну та професійну травму тим особам, на адресу яких була вербалізована така інформація: «В законі про мобілізацію, який протягнули, я не знаю, як його тягали, напевне, як ту, знаєте, повію, «наші зрадівці - депутати Верховної зради» якби закони писали юристи, а не оці ось тупаки, тлумаки, то не було б цих питань взагалі»;
		- поняття ТЦК, яких «в більшості областей … не існує юридично, вони не зареєстровані», у повідомленнях мовця ТЦК - це «паразити»; «неучі»; у наступних мовних конструкціях мовець висловлює зневажливе ставлення до ТЦК «якісь ТЦК, які не мають жодної освіти взагалі (там більша половина взагалі без освіти, про що ми говоримо, яка там юридична!)»; «Конституцію тлумачать неучі з ТЦК»; «якоїсь там ТЦК. До речі, в більшості областей їх не існує юридично, вони не зареєстровані. Є такі, що зареєстровані, є такі, що не зареєстровані».
		Відповідно до дослідницької частини висновку експерта Вінницького наукового-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/102-24/19546-ЛД від 18.10.2024, за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи в об`єктивному змісті висловлювань ОСОБА_7 , які зафіксовані у вказаній вище публікації (відеоматеріалі), наявні мовні ознаки, які вказують на дискредитацію, тобто підривання мовцем авторитету, іміджу незалежної України, довіри до України, до її державної влади, Верховної Ради України, ТЦК та СП, і такі деструктивні мовленнєві дії мовця поширюються не лише в межах України, а й в міжнародному просторі, зважаючи на розповсюдження мовцем негативної інформації через засоби мас-медіа, зокрема, інформаційним агентством « Медіакор », що є, крім іншого, перешкоджанням законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, а саме в час повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, що відбулося 24.02.2022.
		Крім цього, ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію свого кримінально протиправного умислу, спрямованого на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, в умовах воєнного стану та протистояння Збройних Сил України та всього Українського народу державі-агресору, перебуваючи на території Вінницької області, більш точну адресу досудовим розслідуванням не встановлено, діючи умисно в той же спосіб, достовірно знаючи, що відеоматеріали відкриті для сприйняття масовою аудиторію та доступні для подальшого вільного збереження і поширення іншими особами, 05.09.2024 поширив попередньо виготовлений ним відеозапис провокативного характеру, за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_16 , тривалістю 10 хв. 18 сек., під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_27», з особистим монологом та відеовставками відповідей та коментарів інших осіб, в тому числі у поліцейській формі до невизначеного кола осіб.
		Як випливає з об`єктивного змісту усномовленнєвих повідомлень ОСОБА_7 у зазначеному відеозаписі, він звертається до слідчої оперативної групи з метою написати заяву, інформуючи адресатів (правоохоронців) про те, що його «ЗМІ висвітлює злочинні дії працівників ТЦК, яких не існує в Вінницькій області (не дог.)», вербалізуючи погрозу, що в разі нападу на нього застосовуватиме зброю: «Тому вони скоро дограються. Ви ж прекрасно розумієте, що в разі нападу на мене, я маю право застосовувати зброю», знову-таки стверджуючи, що « ТЦК не існує в Вінницькій області». ОСОБА_7 , позиціонуючи себе журналістом, магістром права, людиною, яка має право надавати юридичні консультації громадянам та провадить «Конституційну діяльність щодо перешкоджання незаконній, щодо перешкоджання незаконній злочинній діяльності деяких працівників ТЦК, які навіть не зареєстровані у Державному реєстрі», вербалізуючи ТЦК бандою, «фільчиною грамотою», такою структурою, яка не існує, вважає дії ТЦК «злочинними, скоєними проти батьків, аби тиснути на нього», поліцейського називає твариною (лексема містить образливу семантику, що принижує особистість людини), іншого поліцейського іменує рябою конякою, нібито щоб краще запам`ятати це прізвище, наполегливо доносить масовому адресатові ідею про те, що він є жертвою ТЦК, яке видало йому повістку, щоб вбити, «кинути на орків і дати … «Героя» посмертно», а таке вбивство замовили колаборанти.
		Відповідно до дослідницької частини висновку експерта Вінницького наукового-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/102-24/19546-ЛД від 18.10.2024, за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи в об`єктивному змісті повідомлень та смислів, зафіксованих у висловлюваннях ОСОБА_7 , у вказаній вище публікації (відеоматеріалі), міститься негативна інформація, висловлена в грубій мовній формі з послуговуванням інвективною лексикою та лексикою, що принижує честь і гідність людини, щодо ТЦК та поліції, де ТЦК вербалізовано неіснуючими, злочинними, оскільки вручають повістки, щоб вбивати громадян, а поліція - така, що ховає злочини та, порушуючи закон, вручає повістки в райвідділі, хоч не має на це права, як стверджує (в імпліциті) ОСОБА_7 , що на лінгвістичному рівні є перешкоджання з боку останнього законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, а саме в час повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України 24.02.2022.
		Також, ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію свого кримінально протиправного умислу, спрямованого на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, в умовах воєнного стану та протистояння Збройних Сил України та всього Українського народу державі-агресору, перебуваючи на території Вінницької області, більш точну адресу досудовим розслідуванням не встановлено, діючи умисно в той же спосіб, достовірно знаючи, що відеоматеріали відкриті для сприйняття масовою аудиторію та доступні для подальшого вільного збереження і поширення іншими особами, 06.09.2024 поширив, попередньо виготовлений ним відеозапис провокативного характеру, за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_17 , тривалістю 04 хв. 39 сек., під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_28 », з особистим монологом та відео вставками відповідей та коментарів інших осіб, в тому числі у поліцейській формі до невизначеного кола осіб.
		У зазначеному відеозаписі ОСОБА_7 , позиціонуючи себе особою, яка бореться, як сам стверджує, за права людей, та доносячи масовому адресатові інформацію про те, що він «особисто та» його «близькі родичі терплять репресії ТЦК, які вранці о сьомій годині ранку гепають по дверях» його «батьків, щоб начебто» його «розшукати», возвеличуючи себе «Вся Україна знає, де я, що я керівник відомого мільйонного ЗМІ», тобто, що немає потреби його особливо розшукувати, висловлює адресатові «здивування» з цього приводу: «а козятинське ТЦК не знає, де я. І при чому навіть не знає, що в мене є документи, в яких зазначено, що я списаний з військової служби у зв`язку зі станом здоров`я» та вживаючи щодо працівника ТЦК найменування з негативно-оцінною конотацією «тицикун», «чупакабра», «фашист», «тварина», таким, що скоїв злочин, висловлює погрозу розквитатися з ним і з його «шайкою».
		Як випливає з об`єктивного змісту мовленнєвих повідомлень ОСОБА_7 , у них містяться висловлювання з вираженою негативно-оцінною конотацією, а саме іменникові лексеми, стосовно працівника ТЦК («тицикун», «чупакабра», «фашист», «тварина»), що принижує честь і гідність цього представника ТЦК, семантико-синтаксичні конструкції деструктивного змісту щодо самого ТЦК « ТЦК постійно знищують наш український народ зсередини » та щодо діяльності ТЦК, від яких, як категорично стверджує мовець, «близькі родичі терплять репресії ТЦК, які вранці о сьомій годині ранку гепають по дверях».
		Відповідно до дослідницької частини висновку експерта Вінницького наукового-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/102-24/19546-ЛД від 18.10.2024, за результатами проведення судово-лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи, в об`єктивному змісті мовленнєвих повідомлень ОСОБА_7 , зафіксованих у вказаній вище публікації (відеоматеріалі), містяться висловлювання, що принижують честь і гідність представника ТЦК, семантико -синтаксичні конструкції деструктивного змісту щодо самого ТЦК, щодо діяльності ТЦК, погрози-покарання (із вживанням лексики з образливою семантикою та із приписуванням злочину працівникові ТЦК), що спрямовані на реалізацію комунікативної мети - сформувати в масового адресата образ ТЦК та його працівників як ворогів українського народу, дії ТЦК - як вкрай непрофесійні, а Україну, її державну владу, як бездіяльні щодо захисту своїх громадян.
		Далі, ОСОБА_7 продовжуючи реалізацію свого кримінально протиправного умислу, спрямованого на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, в умовах воєнного стану та протистояння Збройних Сил України та всього Українського народу державі-агресору, перебуваючи на території Вінницької області, більш точну адресу досудовим розслідуванням не встановлено, діючи умисно в той же спосіб, достовірно знаючи, що відеоматеріали відкриті для сприйняття масовою аудиторію та доступні для подальшого вільного збереження і поширення іншими особами, 09.09.2024 поширив, попередньо виготовлений ним відеозапис провокативного характеру, за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_18 тривалістю 05 хв. 53 сек., під назвою «Поліція ОФІЦІЙНО визнає що "КРИШУЄ" злочини ТЦК! #медіакор», з висловлюваннями у формі особистого монологу та відео вставками відповідей та коментарів інших осіб, в тому числі у поліцейській формі, до невизначеного кола осіб.
		Відповідно до дослідницької частини висновку експерта Вінницького наукового-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/102-24/19546-ЛД від 18.10.2024, за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи інформація, що зафіксована у висловлюваннях ОСОБА_7 у вказаній вище публікації (відеоматеріалі) має публічний і пропагандистський характер, спрямована на формування у суспільстві настроїв, відповідних до поширюваних автором ідей і переконань, а вжиті ним мовні засоби негативної характеристики працівників поліції і ТЦК, де вказано останнім на бездіяльність, свавілля, а то й злочинність цих структур, є проявом мовленнєвої поведінки, яка реалізує прагматичну мовленнєву мету - нав`язати масовому адресатові за допомогою деструктивних лінгвістичних форм і прийомів негативне ставлення до державної влади України, яка нібито проводить репресії проти мовця, який має намір балотуватися в президенти України, до правоохоронців та працівників ТЦК, приписуючи представникам ТЦК злочини (вбивство людини).
		Враховуючи викладене, за результатами проведення експертом Вінницького наукового-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи № СЕ-19/102-24/19546-ЛД від 18.10.2024 встановлено, що в об`єктивному змісті мовленнєвих повідомлень ОСОБА_7 та відображених у них смислів, які, крім іншого, спрямовані на дискредитацію України, її державної влади, Верховної ради України, ТЦК та СП, правоохоронних органів, насамперед поліції, зокрема, на заперечення існування ТЦК («неіснуючі ТЦК») в Україні загалом та у Вінницькій області як законних структур, а також найменування мовцем ТЦК «бандитським угрупуванням під назвою ТЦК», «бандою», «незаконним збройним формуванням», «злочинним збройним угрупуванням», а отже, спрямовані на підрив їхнього авторитету, іміджу та довіри до них, а також наявності мовних ознак, які спрямовані на приниження честі і гідності працівників ТЦК та представників правоохоронних органів, та з урахуванням комунікативно-прагматичних характеристик досліджуваних повідомлень, а саме: використання в промовах інформації про факти і їх оцінок, різних видів спонукань, мовленнєвих прийомів переконання, мовного впливу і маніпуляції, виражених відповідними мовними засобами, що вказує на те, що комунікативний намір адресанта полягає в тому, щоб переконати адресатів у правильності своєї позиції та схилити їх діяти відповідно до поширюваних ними ідей, поглядів та спонукань; наявності у досліджуваних промовах значної цільової аудиторії (великої кількості адресатів насамперед серед української аудиторії) та їхньої дискурсивної належності; тенденційності викладеної у промовах інформації; належність каналу до публічної інтернет-комунікації, є лінгвістичні підстави зробити висновки про те, що: в об`єктивному змісті наданих на дослідження матеріалів (відеофайлах), наявні висловлювання, зміст яких вказує на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період; в об`єктивному змісті наданих на дослідження матеріалів (відеофайлах) наявні висловлювання, що містять негативну оцінку особистості людини, у тому числі, що суперечить встановленим правилам поведінки і вимогам загальнолюдської моралі (прямі образи, брутальна, інвективна та обсценна лексика, сленг, лайливі слова, кримінальний жаргон, прокльони (прокляття), у тому числі персоніфіковані образи честі і гідності військовослужбовців у зв`язку з виконанням ними своїх службових обов`язків.
		Таким чином, громадянин України ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, тобто, перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
		Окрім цього, під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 , маючи кримінально протиправний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи умисно, з корисливих мотивів, розуміючи, що під час повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну, завдяки відчуттю єдності та підтримки між українцями, значно посилилася культура донатів (внесків) і благодійних зборів на підтримку Збройних Сил України та постраждалих від збройної агресії Російської Федерації, використовуючи всесвітню мережу Інтернет та відеохостинг « YouTube », на своєму каналі із найменуваннями « ІНФОРМАЦІЯ_21 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_9 , на який підписалося більше 388 тисяч користувачів, під власними відеоматеріалами розмістив оголошення з неправдивою інформацією про збір грошових коштів на підтримку Збройних Сил України, зазначивши реквізити банківських карток, на які можна здійснювати перекази грошових коштів, серед яких були вказані банківські картки АТ КБ «ПриватБанк» №  НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 , відкриті на ім`я матері ОСОБА_7 - ОСОБА_20 , та які перебували у користуванні останнього.
		Так, 24.02.2024 приблизно о 15 год. 12 хв. ОСОБА_21 , після перегляду одного із відео ОСОБА_7 , що викладено на каналі із найменуваннями « ІНФОРМАЦІЯ_21 » відеохостингу «YouTube» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_9 , з неправдивим оголошенням про збір грошових коштів пораненим військовослужбовцям Збройних Сил України, будучи введеною ОСОБА_7 в оману, переказала зі своєї банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_5 грошові кошти в сумі 7000 гривень на вказані в описі до відео реквізити банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_4 , зазначивши коментар до платежу: «Благодійність на лікування військового».
		Після надходження зазначених коштів на банківську картку ОСОБА_20 , не маючи на меті допомогу Збройним Силам України, ОСОБА_7 грошові кошти за призначенням не використав та 24.02.2024, перебуваючи у м. Вінниця та потім у м. Козятин, зняв грошові кошти та розпорядився ними на власний розсуд, у результаті чого своїми умисними діями завдав ОСОБА_21 матеріальну шкоду в сумі 7000 гривень.
		При цьому, ОСОБА_7 на своїх каналах на відеохостингу «Youtube», на каналі у «Telegram» та вебсайті будь-які звіти щодо використання коштів, які надійшли на банківську картку від користувачів зазначених платформ, на потреби Збройних Сил України не виклав.
		Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
		Надалі, продовжуючи свою кримінально протиправну діяльність, ОСОБА_7 , маючи кримінально протиправний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, розуміючи, що під час повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну, завдяки відчуттю єдності та підтримки між українцями, значно посилилася культура донатів (внесків) і благодійних зборів на підтримку Збройних Сил України та постраждалих від збройної агресії Російської Федерації, використовуючи всесвітню мережу Інтернет та відеохостинг « YouTube », на своєму каналі із найменуваннями « ІНФОРМАЦІЯ_21 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_9 , на який підписалося більше 388 тисяч користувачів, під власними відеоматеріалами розмістив оголошення з неправдивою інформацією про збір грошових коштів на підтримку Збройних Сил України, зазначивши реквізити банківських карток, на які можна здійснювати перекази грошових коштів, серед яких були вказані банківські картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 , відкриті на ім`я матері ОСОБА_7 - ОСОБА_20 , та які перебували у користуванні останнього.
		Так, 18.09.2024 приблизно о 13 год. 50 хв. ОСОБА_22 , після перегляду одного із відео ОСОБА_7 , що викладено на каналі із найменуваннями « ІНФОРМАЦІЯ_21 » відеохостингу «YouTube» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_9 , з неправдивим оголошенням про збір грошових коштів для потреб Збройних Сил України, будучи введеним ОСОБА_7 в оману, переказав із своєї банківської картки АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (monobank) № НОМЕР_6 грошові кошти в сумі 4800 гривень на вказані в описі до відео реквізити банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» №  НОМЕР_3 , зазначивши призначення платежу: «На військову допомогу силам оборони України, на закупівлю амуніції».
		Після надходження зазначених коштів на банківську картку ОСОБА_20 , не маючи на меті допомогу Збройним Силам України, ОСОБА_7 грошові кошти за призначенням не використав та, перебуваючи у м. Вінниця, зняв грошові кошти та розпорядився ними на власний розсуд, у результаті чого своїми умисними діями завдав ОСОБА_22 матеріальну шкоду в сумі 4 800 гривень.
		При цьому, ОСОБА_7 на своїх каналах на відеохостингу «Youtube», на каналі у «Telegram» та вебсайті будь-які звіти щодо використання коштів, які надійшли на банківську картку від користувачів зазначених платформ, на потреби Збройних Сил України не виклав.
		Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, тобто, заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
		Крім того, продовжуючи свою кримінально протиправну діяльність, ОСОБА_7 , маючи кримінально протиправний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, розуміючи, що під час повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну, завдяки відчуттю єдності та підтримки між українцями, значно посилилася культура донатів (внесків) і благодійних зборів на підтримку Збройних Сил України та постраждалих від збройної агресії Російської Федерації, використовуючи всесвітню мережу Інтернет та відеохостинг « YouTube », на своєму каналі із найменуваннями « ІНФОРМАЦІЯ_21 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_9 , на який підписалося більше 388 тисяч користувачів, під власними відеоматеріалами розмістив оголошення з неправдивою інформацією про збір грошових коштів на підтримку Збройних Сил України, зазначивши реквізити банківських карток, на які можна здійснювати перекази грошових коштів, серед яких були вказані банківські картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 , відкриті на ім`я матері ОСОБА_7 - ОСОБА_20 , та які перебували у користуванні останнього.
		Так, 26.09.2024 приблизно о 13 годині 55 хвилин ОСОБА_23 , після перегляду одного із відео ОСОБА_7 , що викладено на каналі із найменуваннями « ІНФОРМАЦІЯ_21 » відеохостингу «YouTube» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_9 , з неправдивим оголошенням про збір грошових коштів пораненим військовослужбовцям Збройних Сил України, будучи введеним ОСОБА_7 в оману, переказав із своєї банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_7 грошові кошти в сумі 4020,10 гривень на вказані в описі до відео реквізити банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» №  НОМЕР_3 , зазначивши призначення платежу: « Дякую що допомагаєте хлопцям з ЗСУ передаю кошти на допомогу на ліки хлопцям».
		Після надходження зазначених коштів на банківську картку ОСОБА_20 , не маючи на меті допомогу Збройним Силам України, ОСОБА_7 грошові кошти за призначенням не використав та 26.09.2024 та пізніше, перебуваючи у м. Вінниця, зняв грошові кошти та розпорядився ними на власний розсуд, у результаті чого своїми умисними діями завдав ОСОБА_23 матеріальної шкоди в сумі 4 020,10 гривень.
		При цьому, ОСОБА_7 на своїх каналах на відеохостингу «Youtube», на каналі у «Telegram» та вебсайті будь-які звіти щодо використання коштів, які надійшли на банківську картку від користувачів зазначених платформ, на потреби Збройних Сил України не виклав.
		Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, тобто, заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
		Крім того, продовжуючи свою кримінально протиправну діяльність, ОСОБА_7 , маючи кримінально протиправний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, розуміючи, що під час повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну, завдяки відчуттю єдності та підтримки між українцями, значно посилилася культура донатів (внесків) і благодійних зборів на підтримку Збройних Сил України та постраждалих від збройної агресії Російської Федерації, використовуючи всесвітню мережу Інтернет та відеохостинг « YouTube », на своєму каналі із найменуваннями « ІНФОРМАЦІЯ_21 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_9 , на який підписалося більше 388 тисяч користувачів, під власними відеоматеріалами розмістив оголошення з неправдивою інформацією про збір грошових коштів на підтримку Збройних Сил України, зазначивши реквізити банківських карток, на які можна здійснювати перекази грошових коштів, серед яких були вказані банківські картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 , відкриті на ім`я матері ОСОБА_7 - ОСОБА_20 , та які перебували у користуванні останнього.
		Так, 30.09.2024 приблизно о 19 год. 57 хв. ОСОБА_25 , після перегляду одного із відео ОСОБА_7 , що викладено на каналі із найменуваннями «ІНФОРМАЦІЯ_21» відеохостингу «YouTube» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_9 , з неправдивим оголошенням про збір грошових коштів для потреб Збройних Сил України, будучи введеним ОСОБА_7 в оману, через термінал самообслуговування АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_8 , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , переказав грошові кошти в сумі 3500 гривень на вказані в описі до відео реквізити банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» №  НОМЕР_3 , зазначивши призначення платежу: «На військову допомогу силам оборони України, на закупівлю амуніції».
		Після надходження зазначених коштів на банківську картку ОСОБА_20 , не маючи на меті допомогу Збройним Силам України, ОСОБА_7 грошові кошти за призначенням не використав та, перебуваючи у м. Вінниця, отриманими коштами розпорядився на власний розсуд, у результаті чого своїми умисними діями завдав ОСОБА_25 матеріальну шкоду в сумі 3 500 гривень.
		Окрім цього, ОСОБА_7 на своїх каналах на відеохостингу «Youtube», на каналі у «Telegram» та вебсайті будь-які звіти щодо використання коштів, які надійшли на банківську картку від користувачів зазначених платформ, на потреби Збройних Сил України не виклав.
		Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, тобто, заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
		 
		Захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, просила ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду від 02.11.2024 року скасувати, визначити ОСОБА_7 розмір застави в межах , передбачених п.2 ч.5 ст. 182 КПК України.
		 
		Вимоги апеляційної скарги захисника мотивовано тим, що стороною обвинувачення не була доведена наявність обгрунтованої підозри у вчиненні  ОСОБА_7  кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 114-1 та ч.1, ч.2 ст. 190 КК України, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
		 Крім того, суд не взяв до уваги, що на момент розгляду клопотання всі невідкладні першочергові заходи вже здійснені  органом досудового розслідування, і дана обставина знайшла своє відображення у самому клопотанні про застосування до підозрюваного ОСОБА_7  запобіжного заходу.
		  На момент розгляду клопотання підозрюваний  ОСОБА_7 , незважаючи на погане самопочуття, вирішив надати детальні покази по справі, чим підтвердив своє бажання співпрацювати з органом досудового розслідування у встановленні всіх обставин даного кримінального провадження. 
		Вказане свідчить про те, що у підозрюваного ОСОБА_7  не мас жодного наміру і жодних можливостей вчиняти будь-які дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. 
		   В порушення вимог ст.178 КПК України слідчий суддя не врахував наявності соціально стримуючих факторів, які свідчать про особу підозрюваного, та могли б стати запорукою його подальшої законослухняної поведінки : він є раніше несудимою особою;  має постійне місце реєстрації та проживання у Вінницькій області: мас законне джерело доходу; у нього наявні стійкі соціальні зв`язки (одружений, має на своєму утриманні двох малолітніх дітей  трьох років та одного року); має важкі хронічні захворювання, які потребують постійного лікування та особливої уваги.
		  Незважаючи на наявність великої кількості соціально стримуючих факторів, суд обрав стосовно ОСОБА_7  найсуворіший вид запобіжного заходу та не визначив йому розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків.
		 
		Заслухавши доповідача, прокурорів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги захисника, ухвалу слідчого судді залишити без змін, захисника ОСОБА_6 , яка просила задоволити апеляційну скаргу з підстав зазначених у ній, підозрюваного ОСОБА_7 , який підтримав думку свого захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		 
		Відповідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо покурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу .
		Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, які перешкодять виконанню покладених на нього процесуальних обов`язків.
		У відповідності до п. «с» ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, допускається взяття особи під варту з метою запобігти цій особі зникнути після скоєння злочину.
		Слідчим відділом УСБУ у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024020000000657 від 06.09.2024, за підозрою ОСОБА_7 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 190 КК України, 
		ч. 1 ст. 114-1 КК України.
		Згідно підозри, оголошеної ОСОБА_7 31.10.2024 року, останній підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
		Згідно повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру від 01.11.2024 ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 190 КК України, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
		Обгрунтованість підозри слідчим суддею перевірено належним чином.
		 
		Відповідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
		1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
		2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
		3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
		4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
		5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
		 
		Слідчий суддя належним чином, в дотримання вимог ст.ст.177,178 КПК України перевірив та ретельно дослідив наявність підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та дійшов до вірного висновку, що прокурором доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
		Приймаючи рішення, щодо доцільності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував особу підозрюваного ОСОБА_7 , який має постійне місце проживання, раніше не судимий, одружений, має на утриманні двох дітей, підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого кримінальних правопорушень, обставини кримінальних правопорушень, їх наслідки, наявність та доведеність ризиків. 
		 
		Суд апеляційної інстанції вважає, що слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про наявність обставин, які виправдовують тримання підозрюваного ОСОБА_7 під вартою, оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст. 114-1 КК України. 
		Відповідно до ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 КК України застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України. 
		При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу   ОСОБА_7 слідчий суддя оцінив в сукупності всі обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, що враховуються при обранні запобіжного заходу, належним чином мотивував своє рішення, яке колегія суддів вважає обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам кримінального процесуального закону, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відповідає практиці Європейського суду з прав людини. 
		Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" зазначив що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
		Суд апеляційної інстанції вважає, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
		 
		Щодо твердження захисника про можливість застосування до підозрюваного застави колегія суддів зазначає наступне.
		ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 190 КК України, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
		Суди здійснюючи кримінальне провадження, в тому числі, розглядаючи клопотання органу досудового розслідування щодо застосування заходів забезпечення кримінального провадження мають застосовувати і керуватись спеціальними нормами кримінального процесуального закону, які врегульовують процесуальні дії суду в умовах воєнного стану.
		Слідчим суддею правильно застосовано положення абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, відповідно до яких під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 125-258-5, 260,261, 437-442 КК України.
		У контексті посилання захисника з приводу можливого визначення застави, а також доводів апеляційної скарги про особу підозрюваного ОСОБА_7 , враховуючи фактичні обставини кримінальних правопорушень у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , що можуть свідчити про перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, підрив незалежності, суверенітету України, зухвалість вчинення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, ту обставину, що досудове розслідування перебуває на початковій стадії, апеляційний суд погоджується із висновками слідчого судді відносно того, що потреби досудового розслідування та суспільний інтерес на даному етапі провадження виправдовують застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення застави.
		Керуючись ст. 422 КПК України, суд апеляційної інстанції -
		п о с т а н о в и в :
		Відмовити в задоволенні апеляційної скарги захисника.
		Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 02.11.2024 року про  застосування  запобіжного заходу   ОСОБА_7  у вигляді тримання під вартою залишити без змін. 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		 ОСОБА_2   ОСОБА_3 ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...