Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 572/3632/15-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 22.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 22.11.2024.
Дата набрання законної сили: 13.11.2024
Номер судового провадження: 61-18514ск23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                             
		 
		13 листопада 2024 року                           
		м. Київ                                                               
		 
		справа № 572/3632/15-ц
		 
		провадження № 61-18514св23
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Луспеника Д. Д. 
		суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць, Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),  
		 
		учасники справи:
		позивачі за первісним позовом (відповідачі за зустрічним позовом):  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
		відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) -  ОСОБА_3 ,
		треті особи: уповноважена особа від власників майнових паїв ОСОБА_4 , Немовицька сільська рада Сарненського району Рівненської області, Міністерство юстиції України,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу  ОСОБА_3 , яка подана його представником - адвокатом Меркуловим Сергієм Анатолійовичем,на постанову Рівненського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року у складі колегії суддів:                             Ковальчук Н. М., Боймиструк С. В., Гордійчук С. О.,
		 
		ВСТАНОВИВ: 
		 
		1.    Описова частина 
		 
		Короткий зміст позовних заяв
		 
		У вересні 2015 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , треті особи: Немовицька сільська рада Сарненського району Рівненської області, Реєстраційна служба Сарненського районного управління юстиції в Рівненській області, про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, визнання недійсним та скасування загальних зборів колективу співвласників майнових паїв.
		 
		Позовна заява мотивована тим, що у лютому 2008 року між ОСОБА_3 та власниками майнових паїв колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства «Україна» (далі - КСП «Україна») укладено договори купівлі-продажу майнових паїв (майнових сертифікатів). На підставі цих договорів 22 вересня                   2009 року Немовицькою сільською радою Сарненського району Рівненської області відповідачу було видано свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії   РВ № 0034701 на загальну суму 145 582 грн. 22 вересня 2011 року Рівненським обласним бюро технічної інвентаризації виготовлено технічний паспорт на виробничий будинок - будівлю для зберігання хімічних речовин АДРЕСА_1 , де власником зазначено ОСОБА_3 . Згідно з характеристикою у технічному паспорті будівля складається з хімічного складу площею 893,5 кв. м, прибудови                               площею 5,4 кв. м, навісу для зберігання площею 989,7 кв. м та силосної ями                   площею 427,7 кв. м. За заявою відповідача поштову адресу на зазначену                          будівлю - АДРЕСА_1 , присвоєно рішенням Немовицької сільської ради від 19 серпня 2009 року.
		 
		08 липня 2015 року реєстраційною службою Сарненського районного управління юстиції право власності на будівлю для зберігання хімічних речовин № 7 «о»                               на АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 
		 
		Вказував, що 15 червня 2014 року загальними зборами співвласників майнових паїв КСП «Україна», реформованого у Сільськогосподарське приватне підприємство «Україна» (далі - СГПП «Україна») прийнято рішення, яким йому виділено в натурі                   у рахунок майнових паїв (майнових сертифікатів) майно у вигляді піднавісу (навісу для сіна № НОМЕР_1 ), що побудований у 1986 році та розміщений на АДРЕСА_1 , загальною                                   площею 980,7 кв. м. 28 травня 2014 року Рівненським обласним бюро технічної інвентаризації виготовлено технічний паспорт на його ім`я на вказаний піднавіс,              що складається з бетонних стовпів та шиферної покрівлі з асфальтованою підлогою.
		 
		У зв`язку із цим 25 червня 2014 року Немовицькою сільською радою на його ім`я видано свідоцтво на майновий пай (майновий сертифікат) серії НОМЕР_2 , де вартість його частки склала 58 341 грн. За його заявою рішенням Немовицької сільської ради від 21 травня 2014 року присвоєно поштову адресу на                                   піднавіс - АДРЕСА_1 .
		 
		Зазначав, що 26 червня 2014 року реєстраційною службою Сарненського районного управління юстиції право власності на будівлю для зберігання хімічних речовин                     № 5 «к» на АДРЕСА_1 зареєстровано за ним. Того ж дня реєстраційною службою Сарненського районного управління юстиції йому видано відповідне свідоцтво про право власності, індексний номер 23548708. Отже, ОСОБА_3 зареєстрував право власності на спірний піднавіс у складі будівлі для зберігання хімічних речовин, хоча саме він                                  є власником вказаного об`єкта нерухомості.
		 
		На його думку, реєстрація права власності на піднавіс у складі іншого об`єкта нерухомості за відповідачем є незаконною, оскільки за рішенням загальних зборів колективу співвласників майнових паїв КСП «Україна», цей об`єкт розпаювання був виділений йому, а ОСОБА_3 рішенням загальних зборів піднавіс не виділявся.
		 
		Посилається на те, що власники майнових паїв КСП «Україна» реалізували свої права на отримання паю рішенням загальних зборів колективу співвласників майнових паїв (майнових сертифікатів) КСП «Україна» від 02 грудня 2008 року про виділ в натурі групі співвласників майнових паїв (майнових сертифікатів) приміщення бані (банно-прального комплексу). Разом з тим, 136 осіб-співвласників майнових паїв із 211 вказаних у зазначеному рішенні були відсутні на засіданні загальних зборів колективу співвласників майнових паїв (майнових сертифікатів) КСП «Україна» 02 грудня 2008 року, їм не видавалися свідоцтва про право власності на майновий пай та не складалися акти приймання-передачі майна. Наведене свідчить про недійсність вказаного рішення загальних зборів колективу співвласників майнових паїв (майнових сертифікатів) КСП «Україна».
		 
		Ураховуючи наведене, уточнивши позовні вимоги,  ОСОБА_5 просив суд:
		- визнати недійсним та скасувати право власності ОСОБА_3 , набуте                         08 липня 2015 року на підставі свідоцтва про право власності, зареєстроване реєстраційною службою Сарненського районного управління юстиції Рівненської області на прибудову до будови для зберігання хімічних речовин у виді навісу                         для зберігання загальною площею 989,7 кв. м, розташованого за адресою:                            АДРЕСА_1 ;
		- визнати недійсним та скасувати рішення загальних зборів колективу співвласників майнових паїв реформованого КСП «Україна» від 02 грудня 2008 року щодо виділення в натурі групі співвласників майнових паїв відповідно до витягу протоколу № 6 загальних зборів співвласників майнових паїв реформованого                    КСП «Україна» приміщення бані (банно-прального комплексу).
		 
		У листопаді 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_5 , треті особи: Немовицька сільська рада Сарненського району Рівненської області, Реєстраційна служба Сарненського районного управління юстиції в Рівненській області, про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів колективу співвласників майнових паїв.
		 
		Зустрічна позовна заява мотивована тим, щоу лютому 2008 року між ним та власниками майнових паїв колишнього КСП «Україна» укладено договори               купівлі-продажу майнових паїв (майнових сертифікатів). На підставі вказаних договорів 22 вересня 2009 року Немовицькою сільською радою йому видано свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії РВ № 0034701  на загальну суму 145 582 грн. Рівненським обласним бюро технічної інвентаризації 22 вересня 2011 року виготовлено технічний паспорт на виробничий будинок - будівлю для зберігання хімічних речовин № 7 «о» на АДРЕСА_1 , згідно з характеристикою у технічному паспорті будівля складається з хімічного складу площею 893,5 кв. м, прибудови площею 5,4 кв. м, навісу для зберігання площею 989,7 кв. м та силосної ями площею 427,7 кв. м. Реєстраційною службою Сарненського районного управління юстиції          08 липня 2015 року зареєстровано за ним право власності на будівлю для зберігання хімічних речовин № 7 «о» на АДРЕСА_1 .
		 
		Зазначав, що ОСОБА_5 з порушенням встановленого порядку зареєстрував право власності на піднавіс, який не є капітальною спорудою та є приналежністю головної речі - хімічного складу. Підставою реєстрації права власності на спірний об`єкт за ОСОБА_5 є рішення загальних зборів колективу співвласників майнових паїв (майнових сертифікатів) реформованого КСП «Україна» від 15 червня 2014 року. Разом з тим, власники майнових паїв КСП «Україна» реалізували свої права на отримання паю рішенням загальних зборів колективу співвласників майнових паїв (майнових сертифікатів) КСП «Україна» від 02 грудня 2008 року про виділ в натурі групі співвласників майнових паїв (майнових сертифікатів) приміщення бані (банно-прального комплексу). Отже, співвласники майнових паїв не мали повноважень на повторне вирішення питання щодо виділу їм паю в натурі.
		 
		Ураховуючи наведене, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_3 просив суд: 
		- визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 23548708, видане 26 червня 2014 року реєстраційною службою Сарненського районного управління юстиції Рівненської області на ім`я ОСОБА_5 на будівлі, піднавіс, розташовані на АДРЕСА_1 ;
		- визнати незаконним та скасувати рішення загальних зборів колективу співвласників майнових паїв (майнових сертифікатів) реформованого                                    КСП «Україна» від 15 червня 2014 року про передачу ОСОБА_5 майна (об`єкта) піднавісу, що знаходиться на АДРЕСА_1 в натурі в рахунок майнових паїв (майнових сертифікатів)                        з отриманням ОСОБА_5 нового свідоцтва про право власності на майновий пай члена колишнього КСП «Україна» з відміткою у даному свідоцтві про виділення майна - піднавісу (піднавіс для сіна № НОМЕР_1 ) на АДРЕСА_1 в натурі індивідуально та оформлення акта приймання-передачі зазначеного майна через уповноважену особу для оформлення ОСОБА_5 права власності на вказаний об`єкт нерухомості.
		 
		Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 20 листопада                    2015 року позов  ОСОБА_5 та зустрічний позов ОСОБА_3 об`єднано в одне провадження для спільного розгляду.
		 
		Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 08 жовтня 2019 року залучено до участі у справі правонаступника позивача за первісним позовом ОСОБА_6 .
		Залучено до участі у справі як співвідповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 .
		 
		Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 17 лютого 2021 року, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 20 травня            2021 року, провадження у справі в частині залучення Реєстраційної служби Сарненського районного управління юстиції в Рівненській області як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, за зустрічним позовом ОСОБА_3 закрито.
		 
		Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 01 липня 2021 року залучено до участі у справі як позивача за первісним позовом правонаступника ОСОБА_5 - ОСОБА_1 .
		 
		Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 серпня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
		Ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 17 лютого 2021 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 20 травня 2021 року скасовано (провадження № 61-9722св21).
		 
		Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 09 вересня 2021 року залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів правонаступника реєстраційної служби Сарненського районного управління юстиції в Рівненській області - Міністерство юстиції України.
		 
		Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 24 січня 2022 року залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивачів за первісним позовом уповноважену особу від власників майнових паїв ОСОБА_4 .
		 
		Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
		 
		Справа розглядалася судами неодноразово.
		 
		Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 20 квітня 2016 року у складі судді Ведяніної Т. О. у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено.
		У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.
		 
		Рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 04 липня 2016 року у складі колегії суддів Хилевича С. В., Максимчук З. М., Шимківа С. С. апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.
		Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено.
		Рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 20 квітня 2016 року скасовано.
		Позов ОСОБА_5 задоволено.
		Визнано незаконним та скасовано свідоцтво про право власності, видане ОСОБА_3 на прибудову до будівлі для зберігання хімічних речовин                             у вигляді піднавісу для зберігання загальною площею 989,7 кв. м, що розташований на АДРЕСА_1 .
		Визнано незаконним та скасовано рішення загальних зборів співвласників майнових паїв реформованого колективного КСП «Україна» від 02 грудня 2008 року щодо виділення в натурі групі співвласників майнових паїв відповідно до витягу                з протоколу № 6 загальних зборів співвласників майнових паїв (майнових сертифікатів) реформованого КСП «Україна» приміщення бані (банно-прального комплексу).
		У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.
		 
		Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 жовтня 2018 року касаційну скаргу  ОСОБА_3 задоволено частково.
		Рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 20 квітня 2016 року та рішення апеляційного суду Рівненської області від 04 липня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (провадження                                  № 61-2224св18).
		 
		Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 11 січня 2023 року позов ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2 задоволено.
		Визнано недійсним та скасовано рішення загальних зборів колективу співвласників майнових паїв реформованого КСП «Україна» від 02 грудня 2008 року щодо виділення в натурі групі співвласників майнових паїв відповідно до витягу протоколу № 6 загальних зборів співвласників майнових паїв реформованого Колективного сільськогосподарського підприємства «Україна», с. Немовичі Сарненського району Рівненської області, приміщення бані (банно-прального комплексу).
		Визнано недійсним та скасовано право власності ОСОБА_3 , набуте                           08 липня 2015 року на підставі свідоцтва про право власності, зареєстроване реєстраційною службою Сарненського районного управління юстиції Рівненської області на прибудову до будови для зберігання хімічних речовин у виді                                    навісу для зберігання загальною площею 989,7 кв. м, розташованого за адресою :                                                   АДРЕСА_1 .
		У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_3 незаконно набув право власності на спірне майно, оскільки рішення загальних зборів співвласників щодо виділення йому під навісу в натурі не приймалося. Тобто право на спірний піднавіс, усупереч вимог закону, одночасно зареєстровано як на складову частину будівлі для зберігання хімічних речовин на АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_3 , а також як на самостійний об`єкт нерухомості на АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_5 .
		 
		Оскільки оспорюваним свідоцтвом про право власності ОСОБА_3 порушуються права ОСОБА_5 , з огляду на необхідність судового захисту порушеного права, районний суд дійшов висновку про задоволенню позову         ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2 в частині визнання незаконним і скасування свідоцтва про право власності від 27 липня 2015 року.
		 
		Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5 про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів колективу співвласників майнових паїв реформованого                               КСП «Україна» від 2 грудня 2008 року щодо виділення в натурі групі співвласників майнових паїв приміщення бані (банно-прального комплексу) у с. Немовичі Сарненського району Рівненської області, суд першої інстанції виходив із того,                 що загальні збори власників майнових паїв (майнових сертифікатів) 02 грудня                     2008 року відбулися з порушенням порядку, оскільки більш як 1/2 частина учасників не була присутня на зборах.
		Вимог за зустрічним позовом  ОСОБА_3 не довів, оскільки відповідно до висновку експертного дослідження від 08 квітня 2016 року № 160406\1.С будівля піднавісу є нерухомим майном. Районним судом було встановлено законність набуття ОСОБА_5 права власності на піднавіс на АДРЕСА_1 .
		 
		Постановою Рівненського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.
		Рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 11 січня 2023 року             в частині задоволення позову ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2 , які є правонаступниками ОСОБА_1 , до ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів колективу співвласників майнових паїв реформованого Колективного сільськогосподарського підприємства «Україна» від 02 грудня                   2008 року щодо виділення в натурі групі співвласників майнових паїв відповідно до витягу протоколу № 6 загальних зборів співвласників майнових паїв реформованого Колективного сільськогосподарського підприємства «Україна» приміщення бані (банно-прального комплексу) в с. Немовичі Сарненського району Рівненської області скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову                    у задоволенні цих вимог.
		У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
		 
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішенням загальних зборів колективу співвласників майнових паїв (майнових сертифікатів) КСП «Україна»                  від 02 грудня 2008 року, яким виділено в натурі групі співвласників майнових паїв (майнових сертифікатів) реформованого КСП «Україна» приміщення бані                      (банно-прального комплексу), права та інтереси ОСОБА_5 не порушені, відтак                       у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2 , які є правонаступниками                          ОСОБА_1 , про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів колективу співвласників майнових паїв реформованого КСП «Україна» від 02 грудня 2008 року щодо виділення в натурі групі співвласників майнових паїв приміщення бані (банно-прального комплексу) у с. Немовичі Сарненського району Рівненської області слід відмовити.
		 
		У решті рішення районного суду апеляційний суд вважав обґрунтованим та таким, яке ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		У касаційній скарзі представник  ОСОБА_3 - адвокат Меркулов С. А., посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить постанову Рівненського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		 
		У грудні 2023 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду                        у складі Верховного Суду.
		 
		Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями                від 26 грудня 2023 року касаційна скарга  ОСОБА_3 , яка подана його                             представником - адвокатом Меркуловим С. А., на постанову Рівненського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року передана для розгляду колегії суддів: ОСОБА_7. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.                          (провадження № 61-18514ск23).
		 
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями                від 08 січня 2024 року касаційна скарга  ОСОБА_3 , яка подана його                             представником - адвокатом Меркуловим С. А., на постанову Рівненського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року передана для розгляду колегії суддів: ОСОБА_7. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.                          (провадження № 61-18514ск23).
		 
		Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду                                          від 31 січня 2024 року касаційну скаргу  ОСОБА_3 , яка подана його                             представником - адвокатом Меркуловим С. А., на постанову Рівненського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року повернуто заявнику на підставі  пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України.
		 
		Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду                                          від 31 січня 2024 року касаційну скаргу  ОСОБА_3 , яка подана його                             представником - адвокатом Меркуловим С. А., на постанову Рівненського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків. Зазначено строк виконання ухвали та попереджно про наслідки її невиконання.
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 березня 2024 року заявнику поновлено строк на касаційне оскарження судового рішення, відкрито касаційне провадження у справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
		 
		У квітні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
		 
		Відповідно до розпорядження Заступника керівника Апарату Верховного                            Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2024 року   № 1171/0/226-24 про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_7 та на підставі службової записки Секретаря Третьої судової палати Фаловської І. М. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 572/3632/15-ц                                        за касаційним провадженням № 61-18514ск23.
		 
		Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 жовтня 2024 року для розгляду касаційної скарги  ОСОБА_3 , яка подана його представником - адвокатом Меркуловим С. А., на постанову Рівненського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року визначено                            суддю-доповідача - Лідовця Р. А. та суддів, які входять до складу колегії:               Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 жовтня 2024 року справу призначено до розгляду.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		 
		Касаційна скарга представника  ОСОБА_3 - адвоката Меркулова С. А. мотивована тим, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не відповідає положенням статей 263-265 ЦПК України та підлягає скасуванню. Вважає, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки.
		 
		Посилається на те, що суд апеляційної інстанції, у порушення вимог частини першої статті 417 ЦПК України, не виконав вказівки, що містилися у постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року.
		 
		Вказує, що апеляційний суд не звернув уваги на те, що КСП «Україна» припинило свою діяльність внаслідок його ліквідації, на момент його ліквідації майно, яке підлягало розпаюванню, було розділене між усіма співвласниками майнових паїв, тому збори співвласників, які відбулися 15 червня 2014 року, не мали права приймати будь-які рішення щодо майна, котре їм не виділялося і повноважень на його управління чи розпорядження ним не надавалося.
		 
		Зазначає, що апеляційний суд порушив його право на користування правничою допомогою, оскільки безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи для укладення договору про надання правової допомоги з новим адвокатом, оскільки  ОСОБА_3 не є фахівцем у галузі права, проте бажав скористатися своїм правом на правничу допомогу.
		 
		Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення представник  ОСОБА_3 - адвокат Меркулов С. А. вказує неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року та від 24 грудня 2021 року у справі                                 № 572/3632/15-ц, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
		 
		Також представник  ОСОБА_3 - адвокат Меркулов С. А. зазначає про порушення апеляційним судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме, постанова суду апеляційної інстанції оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, оскільки суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
		 
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		 
		У квітні 2024 року  ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, в якій зазначив про необґрунтованість доводів касаційної скарги та відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції. Вважає оскаржувану постанову апеляційного суду такою, що відповідає вимогам статей 263-265 ЦПК України.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		У лютому 2008 року між  ОСОБА_3 та власниками майнових паїв колишнього КСП «Україна» укладено договори купівлі-продажу майнових паїв (майнових сертифікатів).
		 
		На підставі цих договорів 22 вересня 2009 року Немовицькою сільською радою Сарненського району Рівненської області ОСОБА_3 видано свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії НОМЕР_3 на загальну                                        суму 145 582 грн (том 1, а. с. 38).
		 
		22 вересня 2011 року Рівненським обласним бюро технічної інвентаризації виготовлено технічний паспорт на виробничий будинок - будівлю для зберігання хімічних речовин АДРЕСА_1 , де власником значиться ОСОБА_3 (том 1, а. с. 39-44). 
		 
		За наявною в технічному паспорті характеристикою будівля складається із хімічного складу площею 893,5 кв. м, прибудови площею 5,4 кв. м, навісу для зберігання площею 989,7 кв. м та силосної ями площею 427,7 кв. м (том 1, а. с. 44).
		 
		Поштову адресу на зазначену будівлю на АДРЕСА_1 за заявою ОСОБА_3 присвоєно 19 серпня 2009 року рішенням Немовицької сільської ради Рівненської області                    № 113 (том 1, а. с. 107).
		 
		08 липня 2015 року реєстраційною службою Сарненського районного управління юстиції Рівненської області право власності на будівлю для зберігання хімічних речовин з прибудовами на АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 , що підтверджується відповідною інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (том 1, а. с. 45-45 зворот).
		 
		Рішенням загальних зборів власників майнових паїв (майнових сертифікатів)                  КСП «Україна», реформованого у СГПП «Україна», від 15 червня 2014 року, оформленим протоколом № 1 вирішено: включити будівлю для зберігання хімічних речовин з прибудовою, навіс для зберігання та силосну яму до переліку об`єктів,                 що залишилися від КСП «Україна» в пайовому фонді та не були реалізовані в рахунок майнових паїв станом на 15 червня 2014 року; виділити в натурі об`єкт                       нерухомості - піднавіс, розміщений по АДРЕСА_1 загальною площею 980,7 кв. м у рахунок майнових паїв для власників майнових паїв: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,   ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ,                   ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_4 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 ,                              ОСОБА_36 ; укласти договори купівлі-продажу майнових паїв (майнових сертифікатів) КСП «Україна» між співвласниками майнових паїв та ОСОБА_5 та передати йому вказаний піднавіс в натурі в рахунок майнових паїв (майнових сертифікатів) з отриманням нового свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП (том 1, а. с. 19-28).
		 
		28 травня 2014 року Рівненським обласним бюро технічної інвентаризації виготовлено на ім`я ОСОБА_5 технічний паспорт на вказаний піднавіс, який складається із бетонних стовпів та шиферної покрівлі з асфальтованою підлогою (том 1, а. с. 14-18).
		 
		25 червня 2014 року між ОСОБА_5 та власниками майнових паїв укладені договори купівлі-продажу майнового паю. 
		 
		25 червня 2014 року Немовицькою сільською радою Рівненської області                                  на ім`я ОСОБА_5 видано свідоцтво на майновий пай (майновий сертифікат)                     серії НОМЕР_2 , де вартість його частки склала 58 341 грн (том 1, а. с. 13).
		 
		Поштову адресу на піднавіс, що розташований на АДРЕСА_1 21 травня 2014 року присвоєно рішенням Немовицької сільської ради Рівненської області № 41 на підставі заяви ОСОБА_5 (том 1, а. с. 29).
		 
		26 червня 2014 року реєстраційною службою Сарненського районного                        управління юстиції Рівненської області право власності на будівлю «Піднавіс»                     на АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_5 , що підтверджується інформаційною довідкою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та 26 червня 2014 року ОСОБА_5 видано свідоцтво про право власності, індексний номер 23548708 (том 1, а. с. 11-13).
		 
		ОСОБА_5 , звертаючись до суду зі вказаним позовом, на підтвердження своїх вимог надав висновок експерта Приватного підприємства «Фірма «Експерт-Рівне» Сайка С. Л. від 08 квітня 2016 року № 160406\1.С, виготовлений на його замовлення, відповідно до якого піднавіс на АДРЕСА_1 є нерухомим майном та є будівлею як станом на час реєстрації права власності на майно (26 червня 2014 року), так і на час проведення дослідження (том 2, а. с. 127-130).
		 
		2.    Мотивувальна частина 
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій                   статті 389 ЦПК України.
		 
		Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою                     статті 411 цього Кодексу.
		 
		Касаційна скарга  ОСОБА_3 , яка подана його представником - адвокатом Меркуловим С. А., задоволенню не підлягає.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи                                    з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		 
		У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним                           і обґрунтованим. 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.
		 
		Частиною першою статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		 
		Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		 
		Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		 
		Питання щодо виділення в натурі частки в майні колективного сільськогосподарського підприємства врегульовано, зокрема, Законом України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», Указом Президента України «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки» від 29 січня 2001 року № 62/2009, постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177                                   «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян                           у процесі реформування аграрного сектору економіки», Порядком розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України                               від 14 березня 2001 року № 62 (далі - Порядок), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04 квітня 2001 року за № 306/5496, який втратив чинність 24 травня 2013 року на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства                  від 11 квітня 2013 року № 253 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25 квітня 2013 року                           за № 673/23205 та Рекомендаціями щодо порядку здійснення права спільної часткової власності власниками майнових паїв колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 20 травня 2008 року № 315.
		 
		Статтею 4 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» визначено, що підприємство діє на основі статуту. У статуті підприємства вказуються найменування підприємства, його місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, порядок вступу до підприємства і припинення членства в ньому, принципи формування спільної власності та права членів щодо неї, порядок розподілу прибутку, отриманого від операцій із цінними паперами, загальні права та обов`язки членів підприємства; передбачаються органи самоврядування, порядок їх формування та компетенція, права та обов`язки підприємства і його членів щодо використання й охорони земель, водних та інших природних ресурсів, виробничо-господарської, фінансової і трудової діяльності, питання оплати та охорони праці, соціальні гарантії, умови і порядок реорганізації та ліквідації підприємства.
		 
		Відповідно до пункту 3 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 року № 62 (був чинний на момент виникнення спірних правовідносин), дія Порядку поширюється на підприємства, у тому числі реорганізовані, у яких не завершено процес паювання майна і не здійснено належного оформлення цього процесу та не реалізовано права селян відповідно до законодавства.
		 
		Частиною другою статті 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» визначено, що пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві.
		 
		За змістом частини третьої статті 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» у разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.
		 
		Згідно з пунктом 8 Порядку кожен зі співвласників має право скористатися своїм майновим паєм в один із таких способів: об`єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно у натурі у спільну часткову власність та передати його до статутного (пайового) фонду новостворюваної юридичної особи, у тому числі до обслуговуючого кооперативу; об`єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно у натурі у спільну часткову власність, укласти договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном та передати його в оренду; отримати свій майновий пай у натурі індивідуально чи разом із членами своєї сім`ї і використати його на свій розсуд; відчужити пай будь-яким способом в установленому законом порядку.
		 
		Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої                                           статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		 
		Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		 
		Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		 
		Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування                       (частина перша статті 77 ЦПК України).
		 
		Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
		 
		Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
		 
		У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		 
		Забезпечивши повний та всебічний розгляд справи, проаналізувавши усі доводи сторін, дослідивши та надавши правову оцінку всім зібраним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, правильно виходив із того, що  ОСОБА_3 незаконно набув право власності на спірне майно, оскільки рішення загальних зборів співвласників щодо виділення йому піднавісу            в натурі не приймалося. Тобто право на спірний піднавіс одночасно зареєстровано як на складову частину будівлі для зберігання хімічних речовин на АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_3 , а також як на самостійний об`єкт нерухомості на АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_5 .
		 
		Оскільки оспорюваним свідоцтвом про право власності ОСОБА_3 порушуються права ОСОБА_5 , з огляду на необхідність судового захисту порушеного права, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволенню позову ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2 в частині визнання незаконним                і скасування свідоцтва про право власності від 27 липня 2015 року.
		 
		Апеляційний суд правильно погодився з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні зустрічного позову  ОСОБА_3 з підстав недоведеності позовних вимог та відсутності порушеного права позивача за зустрічним позовом, зважаючи на те, що судом було встановлено законність набуття ОСОБА_5 права власності на піднавіс на АДРЕСА_1 .
		 
		При цьому, на виконання вимог частини п`ятої статті 411 ЦПК України судом апеляційної інстанції обґрунтовано взято до уваги обов`язкові висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано попереднє судове рішення апеляційного суду.
		 
		Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. 
		Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. 
		Відтак зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.
		Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
		При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
		 
		Отже, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
		 
		Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав           у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
		 
		Отже, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
		 
		Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
		 
		Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначено                    у статті 16 ЦК України.
		 
		Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55,                            124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини                                      і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
		 
		Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема                                           статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
		 
		Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові                       від 12 червня 2013 року у справі № 6-32цс13.
		 
		Аналіз норм процесуального права, а також норм статей 4, 15, 16 ЦК України дає підстави стверджувати, що захисту в суді підлягає не будь-яке право особи, а саме порушене.
		Звертаючись до суду з позовом, особа повинна довести як те, що її права були дійсно порушеними, так і особу, яка їх порушила.
		 
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2 , які є правонаступниками ОСОБА_1 , про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів колективу співвласників майнових паїв реформованого КСП «Україна» від 02 грудня 2008 року щодо виділення в натурі групі співвласників майнових паїв приміщення бані (банно-прального комплексу)                                     у с. Немовичі Сарненського району Рівненської області, апеляційний суд, виконавши вказівки Верховного Суду при попередньому скасуванні судового рішення, виходив із того, що рішенням загальних зборів колективу співвласників майнових паїв (майнових сертифікатів) КСП «Україна» від 02 грудня 2008 року, яким виділено                      в натурі групі співвласників майнових паїв (майнових сертифікатів) реформованого КСП «Україна» приміщення бані (банно-прального комплексу), права та інтереси ОСОБА_5 не порушені.
		 
		З такими висновками судів колегія суддів Верховного Суду погоджується та вважає їх правильними.
		 
		При цьому апеляційний суд відповідно до частини першої статті 417 ЦПК України при новому розгляді справи врахував вказівки Верховного Суду, викладені ним                        у постанові від 28 жовтня 2018 року (провадження № 61-2224св18).
		 
		Отже, доводи касаційної скарги про невиконання апеляційним судом вказівок, що містилися у постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року спростовуються вищевикладеним.
		 
		Посилання у касаційній скарзі на те, що апеляційний суд порушив його право на користування правничою допомогою, оскільки відмовився відкласти розгляд справи для залучення іншого адвоката, є безпідставними з огляду на таке.
		 
		Частиною першої статті 368 ЦПК України визначено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи                      в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
		 
		Згідно зі статтею 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
		Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		 
		Відповідно до частини першої статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
		 
		Згідно з матеріалами справи правова допомога ОСОБА_3 надавалась адвокатом Данильченком В. І. на підставі договору про надання правової допомоги від 06 листопада 2023 року (том 6, а. с. 161-162).
		 
		06 листопада 2023 року до Рівненського апеляційного суду надійшло клопотання представника  ОСОБА_3 - адвоката Данильченка В. І. про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю представника ознайомитися                                                  з матеріалами справи (том 6, а. с. 160).
		 
		06 листопада 2023 року, у зв`язку із задоволенням клопотання представника позивача, Рівненським апеляційним судом відкладено розгляд справи                                          на 21 листопада 2023 року (том 6, а. с. 164).
		 
		07 листопада 2023 року Рівненський апеляційний суд направив на поштову адресу  ОСОБА_3 та його представника - адвоката Данильченка В. І. судові повістки-повідомлення, якими повідомив їх про дату, час і місце судового розгляду справи (том 6, а. с. 167, 168).
		 
		10 листопада 2023 року адвокат Данильченко В. І. та 15 листопада 2023 року  ОСОБА_3  отримали судову повістку суду, що підтверджується їх особистим підписами на наявних у справі рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень (том 6, а. с. 172, 175).
		 
		20 листопада 2023 року до Рівненського апеляційного суду надійшла заява адвоката Данильченка В. І. про розірвання договору про надання правової допомоги                             від 06 листопада 2023 року за взаємною згодою сторін з 17 листопада 2023 року (том 6, а. с. 179).
		 
		У судове засідання, яке відбулося 21 листопада 2023 року, з`явився, зокрема, позивач та просив відкласти розгляд справи для залучення іншого адвоката. Апеляційний суд розглянув подане позивачем клопотання про відкладення розгляду справи та відхилив його у зв`язку зі зловживанням позивачем своїми процесуальними правами, зважаючи на тривале перебування справи на розгляді у судах. З метою дотримання основних засад цивільного судочинства, зокрема і розумних строків розгляду справи судом, керуючись положенням частини другої статті 372 ЦПК України, апеляційний суд дійшов правильного висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача. Крім того, залучення іншого адвоката для участі у судовому засіданні не є обов`язком суду.
		 
		ОСОБА_3  скористався наданим йому процесуальним правом щодо подання апеляційної скарги, доводам якої суд апеляційної інстанції надав належну правову оцінку.
		 
		Доводи касаційної скарги  ОСОБА_3 , яка подана його                             представником - адвокатом Меркуловим С. А., зводяться до незгоди з оцінкою апеляційним судом доказів у справі та не містять посилань на неправильне застосування норм матеріального права, що не може бути підставою для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції, оскільки є переоцінкою Верховним Судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
		 
		Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді апеляційної інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.
		 
		Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено                             з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для його скасування.
		 
		Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою,                      а тому підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.
		 
		Щодо судових витрат
		 
		Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		 
		Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, то судові витрати, понесені                у зв`язку з переглядом цієї справи в суді касаційної інстанції, покладаються на заявника.
		 
		Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу  ОСОБА_3 , яка подана його представником - адвокатом Меркуловим Сергієм Анатолійовичем, залишити без задоволення.
		 
		Постанову Рівненського апеляційного суду від 21 листопада 2023 рокузалишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття,  є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                           Д. Д. Луспеник
		 
		 
		Судді:І. Ю. Гулейков     Б. І. Гулько     Г. В. Коломієць     Р. А. Лідовець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...