Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/5283/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано для оприлюднення: 21.11.2024. Зареєстровано: 22.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 22.11.2024.
Дата набрання законної сили: 21.11.2024
Номер судового провадження: К/990/4502/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 листопада 2024 року 
		м. Київ
		справа № 640/5283/22
		адміністративне провадження № К/990/4502/23
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого-судді - Мацедонської  В.  Е.,
		суддів: Білак  М.  В., Губської  О.  А.,
		розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
		за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - Міністерство оборони України, про визнання дій протиправними та скасування рішення, провадження у якій відкрито
		за касаційною скаргою адвоката Грабчака Віктора Михайловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2023 року (суддя-доповідач Коротких  А.  Ю., судді: Сорочко  Є.  О., Чаку  Є.  В.),
		І. Суть спору
		У лютому 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач, Департамент ДВС), третя особа - Міністерство оборони України (далі - МОУ), у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Назаровця  А.  Т. від 27 січня 2022  року про закінчення виконавчого провадження №  НОМЕР_2.
		На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що на виконанні Департаменту ДВС перебувало виконавче провадження №  НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа по адміністративній справі №  826/19352/15, яким зобов`язано МОУ поновити ОСОБА_1 на посаді заступника командира військової частини НОМЕР_1 з 05  серпня 2015  року. Однак, станом на момент винесення оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження поновлення на роботі фактично не відбулося, оскільки позивач до виконання трудових обов`язків не приступив, а відтак, на його думку, державний виконавець не перевірив факт виконання судового рішення, чим порушив приписи Закону України «Про виконавче провадження».
		ІІ. Установлені судом першої інстанції фактичні обставини справи, судове рішення суду апеляційної інстанції та мотиви його ухвалення.
		На виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16  березня 2021  року у справі №  826/19352/15, 08  вересня 2021  року Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчий лист №  826/19352/15 щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника командира військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України.
		21  грудня 2021  року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №  НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа №  826/19352/15.
		06  січня 2022  року МОУ направило заяву №  222/7/28 до відповідача, якою  повідомило про повне виконання судового рішення у справі №  826/19352/15 та про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника командира військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України з 05  серпня 2015  року, що підтверджується витягом з наказу МОУ від 02  квітня 2021  року №  1Р.
		27  січня 2022  року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №  НОМЕР_2 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
		Не погоджуючись з таким рішенням суб`єкта владних повноважень, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
		Рішенням Окружного адміністративного суду від 15  вересня 2022  року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Суд дійшов висновку, що наказ МОУ від 02  квітня 2021  року №  1Р свідчить про відновленням трудових відносин між працівником і роботодавцем, що в силу вимог статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є правовою підставою для закінчення виконавчого провадження №  НОМЕР_2 та свідчить про правомірність оскаржуваної постанови відповідача від 27  січня 2022  року.
		Уважаючи таке судове рішення протиправним, 11 жовтня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Грабчак  В.  М. звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15  вересня 2022  року. При цьому, у апеляційній скарзі представник позивача додатково пояснив, що станом на 11  жовтня 2022  року ОСОБА_1 не отримував копію судового рішення суду першої інстанції. Про наявність такого рішення апелянту стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень.
		Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05  грудня 2022  року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху. Запропоновано апелянту протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги, а саме надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для його поновлення.
		На виконання вимог цієї ухвали, 09 грудня 2022  року надав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивуючи тим, що повний текст рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15  вересня 2022  року ані позивачу, ані його представнику не направлявся. Крім того, апелянт зауважив, що у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги під час розгляду цієї справи у судовому засіданні (15  вересня 2022  року), суд першої інстанції перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження, а тому вступна та резолютивна частини рішення судом не проголошувалися.
		Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18  січня 2023  року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15  вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту ДВС, третя особа - МОУ, про визнання дій протиправними та скасування рішення.
		Суд апеляційної інстанції зазначив, що не вбачає підстав для визнання наведених підстав пропуску строку апеляційного оскарження поважними, так як скаржником не надано жодних доказів на підтвердження неможливості подання апеляційної скарги в межах строку, установленого Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України). 
		Шостий апеляційний адміністративний суд уважає, що в своєму клопотанні, яке представником позивача подано на виконання вимог ухвали від 05 грудня 2022  року про залишення апеляційної скарги без руху, апелянт не зазначає причин пропуску десятиденного строку на оскарження в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції. 
		Водночас, суд апеляційної інстанції наголосив, що в своїй апеляційній скарзі представник позивача зазначає про те, що з текстом оскаржуваного судового рішення він ознайомився 19 вересня 2022 року, після його оприлюднення на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень, однак апеляційна скарга подана лише 10 жовтня 2022 року, тобто з пропуском строку, визначеного частиною шостою статті 287 КАС України.
		ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
		08 лютого 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга адвоката Грабчака  В.  М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2023 року.
		Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 лютого 2023  року визначено склад колегії суддів: Кашпур  О.  В. (головуючий суддя), Уханенко  С.  А., Радишевська  О.  Р.
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09 лютого 2023  року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі частини третьої статті 328 КАС України.
		Згідно з Розпорядженням заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 05  лютого 2024  року №  169 та на підставі службової записки секретаря судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Мельник-Томенко Ж. М. від 02  лютого 2024  року №  86/0/64-24 щодо настання обставин, які унеможливлюють розгляд судових справ, у зв`язку з тривалою тимчасовою непрацездатністю судді Кашпур  О.  В., яку визначено головуючим суддею у розгляді цієї справи, призначено повторний автоматизований розподіл у справі №  640/5283/22.
		Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05  лютого 2024  року визначено склад колегії суддів: Мацедонська  В.  Е. (головуючий суддя), Білак  М.  В., Губська  О.  А.
		Листом судді Верховного Суду Мацедонської  В.  Е. від 08  серпня 2024  року №  640/5283/22/38932/24 повторно витребувано справу №  640/5283/22 з Київського окружного адміністративного суду.
		30 серпня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
		ІV. Касаційне оскарження
		У касаційній скарзі представник позивача просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
		На обґрунтування позиції скаржник посилається на те, що судом першої інстанції порушено вимогу частини п`ятої статті 251 КАС України щодо вручення судового рішення, оскільки ані позивачем, ані його представником не було отримано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15  вересня 2022  року. Про наявність такого рішення скаржнику стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень. 
		При цьому, представник позивача, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 16  вересня 2021  року у справі №  240/10995/20, від 22  липня 2021  року у справі №  340/141/21, зазначає, що неналежне виконання судом обов`язку щодо вручення стороні справи судового рішення не може бути підставою для застосування до особи, яка самостійно не отримала таке рішення, негативних процесуальних наслідків.
		Також, скаржник наголосив, що оприлюднення оскаржуваного судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не скасовує обов`язку суду вчасно направляти сторонам копії судового рішення, що також узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 25  лютого 2021  року у справі №  679/219/20.
		Інші учасники справи відзив на касаційну скаргу не подавали, що не перешкоджає перегляду ухвали суду апеляційної інстанції.
		V. Релевантні джерела права й акти їх застосування.
		Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02  червня 2016 року №  1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
		За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		Відповідно до частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
		Положеннями частини першої статті 287 КАС України установлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
		Частиною шостою статті 287 КАС України передбачено порядок апеляційного оскарження у цій категорії справ, а саме апеляційні скарги на судові рішення можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення. 
		При цьому, за правилами, встановленими статтею 271 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення. 
		Водночас, частиною першою статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення .
		Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
		За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
		VІ. Висновки Верховного Суду
		У силу положень статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. 
		Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
		Як убачається з матеріалів справи, спірне рішення Окружного адміністративного суду міста Києва датоване 15  вересня 2022  року. Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень указане судове рішення надіслано для оприлюднення 16  вересня 2022  року, зареєстровано - 17  вересня 2022  року та забезпечено надання загального доступу - 19  вересня 2022  року.
		Поряд з цим, відповідно до Протоколу судового засідання від 15  вересня 2022  року №  896278 суд першої інстанції не проголошував ані повне судове рішення, ані вступну та резолютивну його частини, оскільки з оголошенням повітряної тривоги суд перейшов до розгляду цієї справи у порядку письмового провадження, про що не заперечували учасники цієї справи (у тому числі представник позивача).
		Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва було опублікування в Єдиному державному реєстрі судових рішень 19  вересня 2022  року і в апеляційній скарзі ці обставини зазначено самим апелянтом, а тому Шостий апеляційний адміністративний суд уважає, що скаржник ознайомився з текстом оскаржуваного судового рішення 19  вересня 2022 року і саме з цієї дати слід застосовувати десятиденний строк на апеляційне оскарження.
		Верховний Суд уважає помилковими такі висновки суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
		Стаття 287 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, та частина шоста якої встановлює спеціальний у відношенні до статті 295 цього Кодексу строк на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).
		Однак загальний аналіз статті 287 КАС України дає підстави для висновку про те, що нею не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини третьої статті 295 КАС України.
		Отже, причини пропуску строку на апеляційне оскарження у справах цієї категорії підлягають оцінці на предмет їх поважності в загальному порядку, передбаченому КАС України, із урахуванням визначених частиною шостою статті 287 КАС України особливостей, і суд апеляційної інстанції не обмежений у повноваженні щодо поновлення цього строку за наявності відповідних підстав.
		Крім того, у справах цієї категорії, які є терміновими в розумінні КАС України, надзвичайно важливим в аспекті реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження є дотримання судом першої інстанції порядку проголошення та вручення (надсилання) копій судових рішень, визначеного частиною другою статті 271 КАС України. Недотримання судом першої інстанції цього порядку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням інших фактичних обставин.
		Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах, зокрема, від 04  квітня 2019  року у справі №  391/609/18, від 17  квітня 2019  року у справі №  522/17819/17, від 27  лютого 2020  року у справі №  201/1557/19, і Верховний Суд не вбачає підстав для відступу від таких висновків.
		Інше тлумачення зазначених норм процесуального права нівелює доцільність застосування частини третьої статті 298 КАС України із метою належної оцінки причин пропуску строку на апеляційне оскарження у відповідних категоріях справ, а також створює передумови для безпідставного обмеження права особи на апеляційне оскарження, що є неприпустимим.
		Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17  квітня 2019 року у справі №  212/2354/18 (2-а/212/93/18) та від 02  серпня 2023  року у справі №  620/830/23.
		Поряд з цим, колегія суддів зауважує, що висновуючи про неповажність причин пропуску строку на апеляційне провадження та відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, Шостий апеляційний адміністративний суд не перевірив матеріали даної адміністративної справи на наявність доказів та відомостей, що можуть свідчити про направлення копій рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15  вересня 2022  року на адресу позивача та (або) його представника, а також отримання останніми цієї копії судового рішення.
		Водночас, у матеріалах справи відсутні належні докази направлення оскаржуваного судового рішення на адресу апелянта, що свідчить про порушення судом першої інстанції порядку проголошення та вручення (надсилання) копій судових рішень.
		Крім того, факт оприлюднення рішення суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень не може встановити момент належного ознайомлення учасника справи зі змістом такого рішення, водночас і у випадках, коли судом порушено порядок проголошення та вручення (надсилання) копій судового рішення.
		Норми КАС України не містять вичерпного переліку поважних причин для поновлення процесуального строку, такі причини визначаються в кожному конкретному випадку, виходячи з обставин справи.
		Колегія суддів вважає, що ненаправлення судового рішення судом може унеможливити учасника справи скористатись правом на оскарження такого рішення. Порушення порядку проголошення та вручення (надсилання) копій судового рішення судом може позбавити можливості учасника справи вчасно підготувати скаргу та скерувати її у визначені строки, що за сукупності обставин може слугувати поважною причиною для поновлення процесуального строку на оскарження судового рішення.
		Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28  квітня 2022  року у справі №  207/1711/19.
		Відтак, Верховний Суд уважає, що покладені в основу оскаржуваного судового рішення висновки суду апеляційної інстанції є передчасними.
		Крім того, колегія суддів уважає помилковим твердження Шостого апеляційного адміністративного суду про те, що в апеляційній скарзі адвокат Грабчак  В.  М. зазначає, що з текстом оскаржуваного судового рішення він ознайомився 19  вересня 2022 року після його оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень, оскільки такі висновки суду апеляційної інстанції не відповідають дійсності (ані в апеляційній скарзі, ані в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження представник позивача не вказує конкретну дату коли саме він дізнався про наявність повного тексту рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15  вересня 2022  року).
		Відповідно до частин першої-третьої статті 242 КАС України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Згідно з частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
		За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
		Таким чином, касаційна скарга адвоката Грабчака  В.  М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , підлягає задоволенню, а ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2023 року скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
		З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу адвоката Грабчака Віктора Михайловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
		Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2023 року скасувати.
		Справу направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
		Судові витрати не розподіляються.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Головуючий суддя                                                                                В.  Е.  Мацедонська
		Судді                                                                                                    В.  М.  Білак
		                                                                                                    О.  А.  Губська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...