Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 495/1856/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 22.11.2024. Зареєстровано: 22.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.11.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/495/250/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022162240001419

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа № 495/1856/23
		Номер провадження 1-кп/495/250/2024
		22 листопада 2024 рокум. Білгород-Дністровський
		Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі: 
		головуючого  одноособово судді ОСОБА_1 
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Білгород-Дністровського кримінальне провадження внесеного в ЄРДР № 12022162240001419 за обвинуваченням:
		 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Черкеси, Білгород-Дністровського району, Одеської області, громадянина України, працюючого за наймом, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, -
		 
		сторони кримінального провадження:
		прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_4 
		обвинувачений ОСОБА_3 
		захисник ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 
		потерпіла ОСОБА_6 
		представник потерпілої ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 
		представник цивільного відповідача ОСОБА_8 
		   
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Обвинувачений ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення при наступних обставинах:
		Так, 13.12.2022 року о 15.00 годині, обвинувачений ОСОБА_3  порушив Правила дорожнього руху України, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, які зобов`язують водія: 
		- п. 18.1 водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
		Так,обвинувачений ОСОБА_3  у вказаний день та світлий час доби, без опадів, керуючи технічно справним автомобілем марки ГАЗ-2705 реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , біля будинку АДРЕСА_3 , у напрямку вулиці Плавневій, де організований двосторонній однорядний у кожному напрямку рух, порушуючи вимоги п. 18.1 ПДР, які забороняють водіям продовжувати рух не переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода або небезпека.
		Далі,обвинувачений ОСОБА_3  край уважний не був, заходів що сприяють безпечному проїзду цієї ділянки дороги не вжив, нехтуючи безпекою керування транспортним засобом для інших учасників дорожнього руху, у міру наближення до нерегульованого пішохідного переходу, завчасно не обравши безпечний режим наближення до нього та швидкість, маючи категоричну й безумовну технічну можливість запобігти наїзду на пішохода своєчасним зниженням швидкості та дати дорогу пішоходам, які мали перевагу під час переходу проїзної частини вул. Ізмаїльській зліва на право за напрямком руху автомобіля ГАЗ-2705 реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 .
		Далі,обвинувачений ОСОБА_3 здійснив наїзд вказаним автомобілем передньою частиною зліва з подальшим закиданням на вітрове скло зліва на пішохода ОСОБА_6 2003 р.н., внаслідок дорожньо-транспортної пригоди остання отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, закритої тупої травми тулуба з закритим переломом верхньої гілки лівої лонної кістки, закритим перелом бічної маси крижової кістки, із забоєм нирок, що супроводжувався гематурією, що відноситься до категорії СЕРЕДНЬОЇ тяжкості по критерію тривалості розладу здоров`я.
		Допущені обвинуваченим ОСОБА_3  порушення вимог п. 18.1, Правил Дорожнього руху України, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками. 
		Обвинувачений ОСОБА_3 винним себе визнав у повному обсязі.
		Суд, з`ясувавши думку сторін кримінального провадження, роз`яснив сторонам вимоги ч.3 ст. 349 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинуваченого ОСОБА_3 , допитом потерпілої ОСОБА_6 відносно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються, дослідженням тільки доказів, які характеризують особистість обвинуваченого.
		Обвинувачений ОСОБА_3 та іншіучасники кримінальногопровадження погодилисяз тим,щоб судовийрозгляд обмеживсядопитом обвинуваченого,допитом потерпілої, дослідженням доказів, які характеризують особистість обвинуваченого. Йому було роз`яснено, що в даному випадку він позбавляється права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини кримінального правопорушення.
		Не оспорюючи фактичні обставини кримінального правопорушення у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що дійсно 13.12.2022 року о 15:00 год. у світлий час доби він керував технічно справним автомобілем марки «ГАЗ-2705» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , по АДРЕСА_1 у напрямку вулиці Плавневій, був неуважний, завчасно не знизив швидкість руху, знехтував безпекою керування транспортним засобом на ділянці дороги, яка приближена до нерегульованого пішохідного переходу в результаті чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6 . У скоєному щиро розкаявся, просив суворо його не карати. Цивільний позов потерпілої не визнає.
		Потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що 13.12.2022 року вона переходила дорогу біля готелю Ластівка по АДРЕСА_1 , з однієї сторони побачила як їхала машина марки «ГАЗ», яка рухалась на достатній відстані щоб зупинитися, після вона втратила свідомість, прийшовши до тями зрозуміла що на неї наїхала машина. Здійснивши наїзд на неї, обвинувачений ОСОБА_3 на власній машині відвіз її до лікарні де їй було надано першу медичну допомогу. Обвинувачений ОСОБА_3 надавав їй матеріальну допомогу на лікування лише коли привіз її до лікарні після ДТП, а під час її шпиталення до лікарні обвинувачений ОСОБА_3 будь-якої матеріальної допомоги не здійснював, вона перебувала на у лікарні на протязі двох тижнів та лікувалась за власний рахунок. В результаті ДТП, протягом трьох місяців вона не працювала та не отримувала заробітну плату. Обвинувачений ОСОБА_3 у добровільному порядку надавати матеріальну допомогу відмовився та повідомив її щоб вона збирала всі чеки та зустрінеться з нею в суді. Сума матеріальної допомоги склала приблизно 4000 гривень без ліків, а суму витрачені на ліки поки що не можу назвати. Цивільний позов підтримує у повному обсязі.
		Оцінюючи докази у сукупності, суд визнає винним обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні та кваліфікує його за ч.1 ст. 286 КК України  порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
		Відповідно до ст. 66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відносить каяття.
		Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено.
		Відповідно до ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року ратифікованої законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Оскільки в судовому засіданні було встановлено обґрунтованість висунутого проти обвинуваченого ОСОБА_3 кримінального обвинувачення, суд вважає необхідним призначити йому покарання.
		Відповідно до приписів ст. 65 КК України, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує суспільну небезпеку і характер вчиненого ним кримінального правопорушення, посередню характеристику за місцем мешкання, його вік, стан здоров`я те, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, його каяття в скоєному.
		Враховуючи викладене та те, що обвинувачений ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, його ставлення до вчиненого кримінального правопорушення, а саме те, що він щиро розкаявся у скоєному, має постійне місце проживання на території Білгород-Дністровського району Одеської області, суд вважає недоцільним відбування покарання обвинуваченим у вигляді обмеження волі та приходить до переконання про можливість його звільнення від відбування покарання з випробуванням у відповідності до ст.ст. 75, 76 КК України.
		Суд приходить до переконання, що саме таке покарання для обвинуваченого ОСОБА_3 відповідає вимогам справедливості при застосуванні покарання і відображує співмірність злочину та кари і тільки таке покарання буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
		У ході досудового розгляду прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_4 в інтересах держави заявив цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь КНП «Білгород-Дністровська міська багатопрофільна лікарня» Білгород-Дністровської міської ради витрати на лікування потерпілого ОСОБА_6 у сумі 14586 грн. 
		З урахуванням не надання прокурором письмових доказів в обґрунтування позовних вимог, суд вважає необхідним залишити зазначений позов без розгляду, з правом звернення з позовом у порядку цивільного судочинства.
		У ході судового розгляду потерпіла ОСОБА_6 заявила цивільний позов, а саме про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 на її користь моральну шкоду у сумі 100 000 грн. Крім, того потерпіла просить стягнення з ПРАТ «СК «ЕТАЛОН» на її користь матеріальну шкоду у сумі 13 240 грн. та моральну шкоду у сумі 16 000 грн. 
		При вирішенні питання про задоволення цивільного позову потерпілого в частині стягнення з обвинуваченого моральної шкоди, суд приймає до уваги постанову Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», де вказано, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при рішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача і вини останнього в її спричиненні.
		За змістом ч.ч.1, 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичної білі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Таким чином, суд вважає, що потерпіла ОСОБА_6 має право на відшкодування моральної шкоди, оскільки судом встановлено, що їй в наслідок протиправних дій обвинуваченого було заподіяно моральну шкоду, яка виразилася у душевних стражданнях у зв`язку з ушкодженням здоров`я.
		Між тим, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України, згідно яких розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		З урахуванням викладеного, та не визнання обвинуваченим цивільного позову потерпілого ОСОБА_6 , враховуючи душевні страждання останнього у зв`язку з ушкодженням здоров`я, суд вважає необхідним позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди задовольнити частково, стягнувши з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_6 компенсацію моральної шкоди у сумі 20 000 грн.
		В частині стягнення з ПРАТ «СК «ЕТАЛОН» матеріальної та маральної шкоди, суд вважає необхідним задовольнити позов потерпілої у повному обсязі та стягнути з ПРАТ «СК «ЕТАЛОН» на користь потерпілої ОСОБА_6 компенсацію моральної шкоди у сумі 16 000 грн. та майнової шкоди у сумі 13 240 грн., оскільки потерпілою у судовому засіданні було документально підтверджені свої витрати.
		 
		Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на корить держави витрати за провадження судової автомеханічної експертизи по дослідженню технічного стану системи керування і ходової частини автомобіля в сумі 1510, 16 грн. 
		Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на корить держави витрати за провадження судової транспортно-трасологічної експертизи по дослідженню механізму наїзду на пішохода в сумі 1510, 16 гривень.
		Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на корить держави витрати за провадження судової авто-технічної експертизи обставин наїзду на пішохода в сумі 2454 грн 1 коп.
		 
		Речові докази: автомобіль марки ГАЗ-2705 реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який під розписку переданий на зберігання ОСОБА_3  залишитиостанньому. 
		Скасувати арештз автомобіля марки ГАЗ-2705 реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який був накладений ухвалою слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16.12.2022 року.
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.
		 
		Керуючись ст.ст. 349, 369, 371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та на підставі санкції вказаної статті призначити йому покарання у виді 1 року 6 місяців обмеження волі з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
		 
		Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк в 1 рік.
		Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 наступні обов`язки:
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи.
		 
		Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 не обирався.
		 
		Цивільний позов прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_4 в інтересах держави в особі: КНП «Білгород-Дністровська міська багатопрофільна лікарня» Білгород-Дністровської міської ради залишити без розгляду, з правом звернення з позовом у порядку цивільного судочинства.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 про стягнення с засудженого ОСОБА_3 на її користь моральну шкоду у сумі 100 000 грн. та про стягнення з ПРАТ «СК «ЕТАЛОН» на її користь матеріальну шкоду у сумі 13 240 грн. та моральну шкоду у сумі 16 000 грн. задовольнити частково:
		Стягнути с засудженого ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_6 компенсацію моральної шкоди в сумі 20 000 грн.
		Стягнути с ПРАТ «СК «ЕТАЛОН» (код ЕДРОПОУ 20080515) на користь потерпілої ОСОБА_6 компенсацію моральної шкоди у сумі 16 000 грн.
		Стягнути с ПРАТ «СК «ЕТАЛОН» (код ЕДРОПОУ 20080515) на користь потерпілої ОСОБА_6 компенсацію матеріальної шкоди в сумі 13 240 грн.
		В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.
		 
		Стягнути с засудженого ОСОБА_3 на корить держави витрати за провадження судової автомеханічної експертизи по дослідженню технічного стану системи керування і ходової частини автомобіля в сумі 1510, 16 грн. 
		Стягнути с засудженого ОСОБА_3 на корить держави витрати за провадження судової транспортно-трасологічної експертизи по дослідженню механізму наїзду на пішохода в сумі 1510, 16 гривень.
		Стягнути с засудженого ОСОБА_3 на корить держави витрати за провадження судової авто-технічної експертизи обставин наїзду на пішохода в сумі 2454 грн 1 коп.
		Речові докази: автомобіль марки ГАЗ-2705 реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який під розписку переданий на зберігання ОСОБА_3  залишитиостанньому. 
		Скасувати арештз автомобіля марки ГАЗ-2705 реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який був накладений ухвалою слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16.12.2022 року.
		 
		Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення, через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.
		Вирок суду у відповідності з вимогами ст. 394 ч.2 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до частини 3 ст. 349 КПК України.
		 
		Копію вироку негайно видати засудженому та прокурору.
		 
		Суддя:                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...