Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 507/2416/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 22.11.2024. Зареєстровано: 22.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 26.11.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/507/86/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024162360000319

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                          Справа № 507/2416/24
		Провадження № 1-кп/507/86/2024
		                                                                 Номер рядка звіту 17
		                              В И Р О К 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		22.11.2024 рокусмт. Любашівка  
		Любашівський районний суд Одеської області у складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с. Любашівка Подільського району Одеської області кримінальне провадження № 12024162360000319 від 22 серпня 2024 року відносно: 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Жеребкове Ананьївського району Одеської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, військо службовця за призовом під час мобілізації, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		про обвинувачення у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,
		з участю сторін кримінального провадження:
		сторона обвинувачення: прокурор - ОСОБА_4 ,
		представник потерпілого - адвокат ОСОБА_5 
		сторона захисту: обвинувачений - ОСОБА_3 , 
		захисник - адвокат ОСОБА_6 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем призваним за мобілізацією та проходячи службу на посаді оператора відділення управління командира батареї мінометної батареї батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «старшого матроса», в порушення вимог ст.ст. 3, 65, 68 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 21 серпня 2024 року приблизно о 21 годині 30 хвилин, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, знаходячись в будівлі літньої кухні за адресою: АДРЕСА_3 , де під час спільного вживання алкогольних напоїв, між ним та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на грунті раптово виниклих неприязних відносин, пов`язаних з непристойною поведінкою останнього, який справив природну потребу на ліжко, відбувся конфлікт, внаслідок якого у ОСОБА_3 виник умисел на умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .
		Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з мотивів раптово виниклої особистої неприязні, кулаками, ліктями рук та ногами завдав не менше 10 ударів в область тулубу ОСОБА_7 та іншим частинам тіла. В подальшому, без перерві у часу, ОСОБА_3 перемістив ОСОБА_7 на ділянку, прилеглу до будівлі Познанської амбулаторії загальної практики сімейної медицини за адресою: АДРЕСА_3 , де руками та ногами наніс ще близько 20 ударів по тулубу ОСОБА_7 .
		Своїми діями ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді: «трьох поверхневих ран в ділянці зовнішнього кінця правої брови, по синцю на повіках обох очей, три садна в тім`яній ділянці голови, дев`ять синців на грудній клітині зліва, синця на лівому плечі, на лівому лікті п`ять на право - шість саден, чотири садна на спині, в ділянці попереку і лівій сідниці, садна на правому стегні, чотири садна на лівій гомілці, три садна на правому коліні, поперечного перелому грудини, перелому правих ребер 2-го по середньо-ключичній лінії, 3-го по середньо-ключичній і лопатковій лініях, 4-го, 5-го, 6-го по біля груднинній та середньо-ключичній лініях, 7-го по біля груднин ній, середньо-ключичній та лопатковій лінії, 8-го по біля груднин ній та середньо-ключичній лінії, 9-го по біля груднин ній лінії; переломів лівих ребер: 2-3-4-5-го по середньо-ключичній лінії, 6-го по передньо-пахвинній лінії, 7-8-го по передньо-пахвинній і лопатковій лініях, 10-11-го по передньо-пахвинній і лопатковій лініях, 12-го по лопатковій лінії (перелом 9-10-11-го ребер по лопатковій лінії з розривом пристінкової плеври); розриву лівої нирки, селезінки і лівої легені, які в сукупності викликали шок тяжкого ступеню, підтверджений гістологічно і по критерію небезпеки для життя згідно п.2.1.3-0 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які перебувають у прямому причинному зв`язку із настанням смерті потерпілого ОСОБА_7 .
		Своїми діями ОСОБА_3 умисно заподіяв тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілого, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 121 КК України.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю та пояснив, що 21 серпня 2024 року у вечірній час він разом із своїм знайомим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перебували в будинку останнього та розпивали алкогольні напої. В процесі розпивання алкогольних напоїв, ОСОБА_7 почав справляти свої природні потреби на ліжко. З цього приводу між ним та ОСОБА_7 виникла сварка, яка переросла в бійку. Він вивів ОСОБА_7 з будинку до приміщення амбулаторії та продовжив наносити удари руками, ліктями та ногами по різних частинах тіла. Через деякий час, його зупинив ОСОБА_8 і сказав, щоб він йшов додому. Всіх деталей бійки він не памітає, так як був в стані алкогольного сп`яніння. Він забрав свій велосипед і пішов додому. Вину свою, як і на досудовому слідстві визнає повністю. В скоєному кається, просив суворо не карати.
		Представник потерпілого адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала позицію прокурора щодо доведеності вини обвинуваченого, однак вважає, що йому необхідно призначити покарання у виді 10 років позбавлення волі, а також просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, стягнувши з обвинуваченого в рахунок відшкодування моральної шкоди 2000000 гривень.
		Обвинувачений окрім визнання своєї вини у скоєному злочині, повністю визнав кваліфікацію його дій, докази, на які посилався орган досудового розслідування, а також визнав позовні вимоги потерпілого в повному обсязі. 
		На підставі ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
		Суд, з`ясувавши думку сторін кримінального провадження, роз`яснив сторонам кримінального провадження вимоги ч.3 ст.349 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів.
		У зв`язку із повним визнанням обвинуваченим своєї вини в скоєні кримінального правопорушення, визнання ним кваліфікації його дій та доказів, на які посилався орган досудового розслідування, визнання цивільного позову, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються та дослідження зібраних у кримінальному провадженні доказів було обмежене допитом обвинуваченого, показання якого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються, дослідженням документів, що його характеризують та щодо речових доказів. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій не має, а також йому зрозуміло, що в такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковано за ч.2 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
		Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_3 про відшкодування моральних збитків, завданих кримінальним правопорушенням, підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
		Відповідно до ст. 127 КПК України підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення.
		Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Статтею 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Згідно ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Згідно ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
		За загальними правилами, визначеними ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, тягар цивільної відповідальності має нести винна у завданні шкоди особа.
		Потерпілий ОСОБА_9 просив стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 2000000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
		Згідно із ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені ст. 1167 ЦК  України і полягають у її відшкодуванні особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім завдання шкоди ушкодженням здоров`я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, яка відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала.
		Статтею 1168 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживають з нею однією сім`єю.
		Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. 
		Розмір моральної шкоди визначається судом залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі 752/17832/14-ц).
		Суд зауважує, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз, хоча у будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним завданій шкоді.
		Так, загиблий ОСОБА_7 був батьком потерпілого. В зв`язку з його загибеллю він втратив батька. Однак, визначений потерпілим ОСОБА_9 розмір моральної шкоди в 2000000 грн., суд вважає явно завищеним. Тому, з урахуванням обставин справи, поведінки обвинуваченого та потерпілого, враховуючи майновий стан обвинуваченого, який не працює, має на утриманні трьох малолітніх дітей, відсутність вимог щодо відшкодування матеріальної шкоди, виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає можливим стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_9 в рахунок відшкодування моральної шкоди 400000 грн. 
		Відповідно до ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. До процесуальних витрат відносяться витрати на правову допомогу. Представник потерпілого не надав доказів про розмір витрат на правову допомогу та інших витрат, які поніс потерпілий. Тому, вимоги потерпілого про стягнення з обвинуваченого витрат на правову допомогу та інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, які взагалі не визначені потерпілим, задоволенню не підлягають.
		Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Виходячи з положень ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Обвинувачений ОСОБА_3 за місцем колишнього проживання характеризуються посередньо, не працює, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, проживав із співмешканкою та трьома малолітніми дітьми, призваний на військову службу за мобілізацією (а.с. ).
		Відповідно до висновку судово-психіатричного експерту № 623 від 02 вересня 2024 року видно, що ОСОБА_3 на момент вчинення кримінального правопорушення, та на даний час не страждав та не страждає психічним захворюванням, іншим хворобливим психічним розладом, в тому числі тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, був здатний та здатний в даний час в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними, не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру. ОСОБА_3 на період вчинення протиправних дій перебував в стані алкогольного сп`яніння, тому він був здатен повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними (а.с. ).
		Відповідно до ст.66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_3 є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
		Відповідно до ст.67 КК України обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3 є вчинення правопорушення в стані алкогольного сп`яніння. 
		На підставі ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, всіх матеріалів справи, особи обвинуваченого, думки потерпілого про призначення суворого покарання, поведінки обвинуваченого та потерпілого, те, що вчинено злочин проти життя та здоров`я людини, що є найвищою цінністю у суспільстві, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства та йому можливо призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій інкримінуємих статтей КК України.
		Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України при призначення покарання ОСОБА_3 суд не вбачає.
		Підстав для зміни запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3  - не має. 
		З обвинуваченого ОСОБА_3 належить стягнути на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи в сумі 1514 грн. 56 коп.
		За вимогами ч. 4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна, накладеного ухвалами слідчих суддів під час досудового розслідування.
		Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 370, 374-376 КПК України, суд, - 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_3 визнати винуватим в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 121 КК України - 8 років позбавлення волі.
		Строк відбування покарання  ОСОБА_3 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_3 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення в період часу з 22.08.2024 року по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 - тримання під вартою, - залишити без зміни до вступу вироку в законну силу.
		Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
		Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 400000 гривень - в рахунок відшкодування моральної шкоди.
		В іншій частині позовних вимог ОСОБА_9 відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи в сумі 1514 грн. 56 коп.
		Речові докази по справі після вступу вироку в законні силу: капець чорного кольору 41 розміру, недопалок цигарки білого кольору, недопалок цигарки білого кольору з маркуванням «Parliament», зрізи нігтів правої руки, зрізи нігтів лівої руки, змив з правої руки, змив з лівої руки, штани спортивні сірого кольору, футболку блакитного кольору, одну пару шкарпеток чорного кольору, одну пару шльопанців темно-синього кольору 45 розміру, шльопанець чорного кольору, чоловічу футболку чорного кольору, чоловічі шорти з надписом «Niкe», дев`ять набоїв калібру 5.45 мм, труси чорного кольору, зрізи нігтів з лівої руки, зрізи нігтів з правої руки, зразок крові на марлі від трупа ОСОБА_7 , які зберігаються в камері речових доказів ВП № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області - знищити,
		скасувавши арешт на вказане майно, накладений ухвалами слідчого судді Любашівського районного суду Одеської області від 23.08.2024 року.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга на протязі 30 днів з моменту його проголошення до Одеського апеляційного суду через Любашівський районний суд Одеської області.
		       Копію вироку вручити прокурору, обвинуваченому ОСОБА_3 , захиснику адвокату  ОСОБА_6 , потерпілому ОСОБА_9 , представнику потерпілого адвокату ОСОБА_5 .
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...