Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 570/752/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 22.11.2024. Зареєстровано: 22.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.11.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/570/224/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023181180000834

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 570/752/24
		номер провадження 1-кп/570/224/2024
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		   19 листопада 2024 року                                 м. Рівне 
		Рівненський районний суд Рівненської області 
		 
		в особі судді                      ОСОБА_1 ,
		з участю прокурора               ОСОБА_2 ,
		обвинуваченого                  ОСОБА_3 ,
		захисника                     ОСОБА_4 ,
		законного представник потерпілого     ОСОБА_5 ,
		представників потерпілого             ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		при секретарі судового засідання          ОСОБА_8 ,
		   
		   розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12023181180000834 про обвинувачення 
		    ОСОБА_9 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с.Хотин Березнівськогорайону Рівненськоїобласті,громадянина України,який маєповну загальнусередню освіту, є солдатом, військовослужбовцем Збройних Сил України за контрактом, є стрільцем взводу охорони роти матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , зареєстрований та фактично проживає по АДРЕСА_1 , який є раніше не судимий,
		 
		   у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		ОСОБА_9 05 листопада 2023 року приблизно о 17 год. 10 хв., у темну пору доби, будучи особою, яка керує технічно-справним транспортним засобом марки BMW 520D, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись зі сторони міста Рівне у напрямку села Тучин Рівненського району по прямій ділянці на 11 км + 300м автодороги Р-77 Рівне-Тучин-Гоща, що в межах села Котів Рівненського району Рівненської області, яка не освітлювалася дорожніми ліхтарями, з увімкненим ближнім світлом фар та габаритами, діючи із злочинною самовпевненістю, тобто передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, передбачених пунктом 12.3 Правил дорожнього руху, які виразились у тому, що проявив неуважність до дорожньої обстановки, та під час виникнення небезпеки для руху у вигляді пішохода, яку водій об`єктивно спроможний виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для іншого учасника руху об`їзду перешкоди, маючи технічну можливість уникнути наїзду на пішохода при своєчасному прийнятті мір до реагування, допустив наїзд на ОСОБА_10 , який перетинав проїзну частину дороги зліва на право по ходу руху автомобіля.
		Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав наступні тілесні ушкодження: закриту черепно-мозкову травму у вигляді забою головного мозку легкого ступеня поєднаної із зовнішніми ушкодженнями - забійно-рваною раною м`яких тканин голови справа; хребетно-спіральної травми у вигляді забою спинного мозку важкого ступеня на рівні шийного відділу з наявністю перелому поперечних відростків 2-го шийного хребця (С2) з обох сторін та заднього краю тіла 2-го шийного хребця (С2) ліворуч, перелому остистого паростка тіла 11-го грудного хребця (Th11), поперечного відростка тіла 12-го грудного хребця (Th12) з ліва, поперечних відростків 1-го поперечного хребця (L1) з обох сторін, 2-го та 3-го поперечних хребців (L2 та L3) зліва, ускладненої Frankel A; переломовивиху головки правої плечової кістки; закритої травми грудної клітки у вигляді забою обох легень з наявністю перелому голівки 12-го ребра справа, ускладненої правобічним гемотораксом; множинні забої-осаднення м`яких тканин тулуба та кінцівок, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя.
		Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_9 знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв`язку із скоєнням дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали  заподіянням потерпілому ОСОБА_10 тяжких тілесних ушкоджень.
		Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 вину у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження потерпілому не визнав.
		Суду пояснив,що 05 листопада 2023 року приблизно о 17 год. 10 хв., у темну пору доби, будучи особою, яка керує технічно-справним транспортним засобом марки BMW 520D, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись зі сторони міста Рівне у напрямку села Тучин Рівненського району по прямій ділянці на 11 км + 300 м автодороги Р-77 Рівне-Тучин-Гоща, що в межах села Котів Рівненського району Рівненської області, яка не освітлювалася дорожніми ліхтарями, з увімкненим ближнім світлом фар та габаритами, рухався помалу десь зі швидкістю 50 км/год, однак небезпеку для руху у вигляді пішохода з велосипедом побачив геть перед самим транспортним засобом, почав гальмувати, однак асфальтне покриття було мокре, тому не зміг зупинити транспортний засіб. Вказав, що потерпілий ОСОБА_10 йшов по обочині, ведучи велосипед по краю проїзної частини, а потім різко захотів перед автомобілем перейти дорогу.
		Обвинувачений повністю підтвердив фактичні обставини події, однак не ввжає, що проявив неуважність. Темна пора доби та мокре дорожнє покриття не дали йому змоги вчасно побачити пішохода та зупинити транспортний засіб.
		 
		Від представника потерпілого  адвоката ОСОБА_7 до суду надійшла заява, в якій він зазначає, що обвинувачений ОСОБА_9 відшкодував потерпілому шкоду, завдану кримінальним правопорушенням. Також повідомив суд, що законний представник потерпілого просила суд призначити обвинуваченому міру покарання, яка не буде пов`язана з реальним позбавленням волі. Вказав, що потерпілий просить залишити без розгляду поданий ним цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди..
		 
		Судом під час судового розгляду було досліджено ряд доказів та вивчено характеризуючі дані обвинуваченого, що в сукупності своїй є належними, допустимими доказами та такими, що не суперечать один одному. 
		 
		Обставини дорожньо-транспортної пригоди, описані в обвинувальному акті, та винуватість обвинуваченого у вчиненні вказаної ДТП, підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами:
		 
		- протоколом огляду місця ДТП від 05.11.2023 року та долученої до нього схеми ДТП, з яких вбачаються обставини виявленої події, місце розташування транспортного засобу та частин велосипеда, зафіксовані погодні умови, дорожнє покриття, місце скоєння ДТП тощо;
		- протоколом допиту потерпілого, який показав, що переходив дорогу, тримаючи в руках свій велосипед, та знаходячись ближче до правого краю вулиці відчув сильний удар у праву частину свого тулуба, після чого впав на землю;
		- висновком експерта від 28.12.2023 року №СЕ-19/118-23є11941-ІТ за наслідками проведення судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження технічного стану транспортного засобу, відповідно до якого встановлено, що на момент експертного дослідження гальмівна система, система зовнішнього освітлення, система рульового керування автомобіля BMW 520D (номерний знак НОМЕР_2 ) знаходились у працездатному стані;
		- висновком експерта від 03.01.2024 року №СЕ-19/118-23/11943-ІТ за наслідками проведення судової інженерно-транспортної експертизи, відповідно до якого контактування транспортних засобів відбулось між передньою частиною (передній бампер, передній номерний знак та капот двигуна) автомобіля BMW 520D (номерний знак НОМЕР_2 ) на відстані 0,55-1,0м від лівого бокового габариту кузова із задньою правою боковою частиною наданого на експертизу велосипеда синього колеса (заднє колесо, задній трикутник рами та сидіння); Наїзд автомобіля BMW 520D (номерний знак НОМЕР_2 ) на пішохода, який з правого боку вів велосипед, відбувся на проїзній частині автодороги Рівне-Тучин-Гоща, 11 км + 300м, в межах с. Котів, Рівненського району перед початком уламків від тз у вигляді 2 частин пластмасових деталей від переднього бамперу довжиною 1,1м, що зафіксовані у наданих на експертизу копіях ОМП від 05.11.2023 року і схеми долученої до нього, відбувся рух зі сторони м. Рівне в напрямку с. Тучин;
		- протоколом слідчого експерименту від 04.01.2024 року за участю ОСОБА_9 , яким було повністю відтворено виявлену подію, зафіксовано місце розташування автомобіля під керуванням ОСОБА_9 , траєкторію руху пішохода з велосипедом та дії учасників ДТП щодо його уникнення та інші обставини події;
		- висновком експерта від 23.12.2024 року №70 за наслідками проведення судово-медичної експертизи, відповідно до якого потерпілому ОСОБА_10 заподіяні тяжкі тілесні ушкодження;
		- висновком експерта від 24.01.2024 року №СЕ-19/118-24/545-ІТ за наслідками проведення судової інженерно-транспортної експертизи, відповідно до якого експертом встановлено, що в ДТП, яка наведена у наданих на експертизу вихідних даних, водій автомобіля BMW 520D (номерний знак НОМЕР_2 ) для забезпечення безпеки дорожнього руху, з технічної точки зору, повинен був діяти у відповідності до вимог п.12.2, 12.4, 12.3 Правил дорожнього руху України; З технічної точки зору вихідні дані механізму зближення автомобіля з пішоходом згідно Варіанту 2 у відповідності до показів ОСОБА_9 є технічно неспроможними, за причиною. При заданому комплексі вихідних даних, в умовах заданої дорожньо-транспортної ситуації, з технічної точки зору, водій автомобіля BMW 520D (номерний знак НОМЕР_2 ) з вказаного слідчим моменту виникнення небезпеки для руху, мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода із велосипедом при своєчасному прийнятті мір реагування. В заданій дорожній обстановці в діях водія автомобіля BMW 520D (номерний знак НОМЕР_2 ) вбачаються невідповідності вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, яка з технічної точки зору перебуває у причинному зв`язку з виникненням події ДТП та іншими зібраними у ході досудового розслідування доказами.
		Прокурор в судовому засіданні звернув увагу суду, що обвинувачений ОСОБА_9 при проведенні вказаного слідчого експерименту надав слідчому неправдиві показання, маючи намір уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин, адже висновком експерта підтверджена неспроможність обставин, згідно показань ОСОБА_9 , під час скоєння відповідної ДТП.
		 
		Дослідивши зібрані органом досудового слідства докази, суд вважає доведеними обставини вчиненої ОСОБА_9 дорожньо- транспортної пригоди, яка мала місце 05 листопада 2023 року.
		 
		Суд погоджується з кваліфікацією прокурором дій ОСОБА_9 за ч.2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло тяжке тілесне ушкодження потерпілому. Суд виключає з формулювання обвинувачення посилання державного обвинувача на порушення ОСОБА_9 вимог ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, оскільки вказані норми не регламентують порядок дорожнього руху, отже порушення військовослужбовцем ОСОБА_9 зазначених норм не впливає а ні на формулювання обвинувачення, а ні на правову кваліфікадію вчиненого обвинуваченим діяння. Суд виключає також посилання на порушення п.5 ч.14 Закону України "Про дорожній рух" з наведених вище мотивів. Пункт 5 вказаної частини Закону України "Про дорожній рух" має ряд підпунктів, які прокурором не конкретизовані та у формулюванні обвинувачення не зазначені.
		 
		У відповідності до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу.
		   Зміст доведеності винуватості особи у вчиненні злочину поза розумним сумнівом закріплено, зокрема, в практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якою цей Суд підтверджує, що критерієм, який застосовується при оцінюванні доказів, є доведення «поза розумним сумнівом», що може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справі «Авшар проти Туреччини», «Рудяк проти України»).
		   Згідно з п.22 постанови Верховного Суду від 04.07.2018 року в справі № 688/788/15-к стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		   Виходячи з вищенаведеного суд враховуючи визнання вини самої обвинуваченої та на підставі стандарту доведення поза розумним сумнівом, зважаючи також на досліджені в судовому засіданні докази, приходить до висновку, що наявні підстави для визнання винуватості обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, що викладено в обвинувальному акті.
		За роз`ясненнями, що містяться в п.п. 20,21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» при призначенні покарання за відповідною частиною ст.286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, але й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, та особу винного. У кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст.286 і ст.287 КК необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно. 
		 
		   Досліджені дані, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_9 вказують на те, що обвинувачена характеризується за місцем проходження військової служби виключно позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинив кримінальне правопорушення, яке є тяжким необережним злочином, в результаті вчиненого ним злочину потерпілий отримав тяжке тілесне ушкодження, а добровільно відшкодував матеріальну та моральну шкоду потерпілому лише по закінченню судового слідства  перед судовими дебатами.
		Оцінюючи поведінку обвинуваченого після дорожньо-транспортної пригоди, судом встановлено, що на стадії досудового розслідування ОСОБА_9 повністю визнавав себе винним та щиро каявся у скоєному. З цих підстав, у обвинувальному акті прокурором було зазначено обставину щирого каяття як таку, яка пом`якшує покарання обвинуваченому. Проте, позиція сторони захисту змінилась під час судового розгляду  обвинувачений не вважав себе винним та не намагався відшкодувати потерпілому завдані злочином збитки, тому суд погоджується з думкою прокурора про відсутність обставини щирого каяття обвинуваченого як такої, яка пом`якшує йому покарання.
		 
		   Виходячи з вищенаведеного суд зазначає, що обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого відсутні, а обставини, які обтяжують покарання прокурором не заявлено та судом під час судового розгляду не встановлено.
		   Як встановленост.50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
		   За положеннями ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. При обранні виду та визначенні міри покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного кримінального правопорушення, а також ставлення особи до вчиненого та до потерпілої сторони.    
		   При призначені покарання суд враховує позитивну характеристику обвинуваченого з місця служби, добровільне відшкодування завданої шкоди до кінця судового розгляду, відсутність обтяжуючої покарання обставини, думку законного представника потерпілого та представника потерпілого, які в своїх заявах просили не застосовувати до обвинуваченого реальне позбавлення волі. 
		Зважаючи на вищенаведені обставини суд вважає що неможливо призначити основне покарання за нижньою межею санкції вказаної статті.
		   Щодо клопотння захисника про застосування судом при призначенні покарання положень ст. 69 КК України та призначення покарання у виді штрафу та клопотання потерпілої сторони про призначення покарання, не пов`язаного з реальним позбавленням волі, суд вважає, що в такому випадку повинні бути встановлені виключні обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості саме вчиненого кримінального правопорушення. У кожному випадку факт зниження ступеня тяжкості кримінального правопорушення повинен оцінюватися судом з урахуванням індивідуальних особливостей конкретного кримінального провадження. В даному конкретному випадку клопотання захисника не підлягає задоволенню, оскільки суд, враховуючи дані, що характеризують особу обвинуваченого, вважає, що хоча кримінальне правопорушення ОСОБА_9 вчинив з необережності, однак відповідно до ст. 12 КК України воно належить до тяжких злочинів, і внаслідок таких протиправних дій потерпілий отримав тяжке тілесне ушкодження, а поведінка засудженого після вчинення ним вказаного кримінального правопорушення та відношення до потерпілих не вказували на підтримку потерпілих з його сторони та каяття з приводу вчиненого. Крім того, позитивні характеристики ОСОБА_9 як військовослужбовця, жодним чином не зменшують суспільної небезпечності як його самого, так і правопорушення вчиненого ним.
		   Також суд зазначає, що приписи ст. 69 КК України про призначення винній особі більш м`якого покарання, вказують на обов`язковість встановлення судом наявності кількох пом`якшуючих обставин. Однак у вказаному конкретному випадку такі обставини відсутні.
		Отже, при визначенні можливості застосування положень ст. 69 КК України, про застосування якої просив захисник та потерпілі, суд враховує, що ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення в сфері безпеки дорожнього руху внаслідок грубої необережності оскільки завчасно бачив пішода, який рухався по обочині, а також відсутність пом`якшуючих покарання обставин, та вважає, що виправлення засудженого неможливе без ізоляції від суспільства.
		 
		Питання про судові витрати, що підтверджені документально, суд вирішує відповідно до ст. 124 КПК України, питання про долю речових доказів - на підставі ст. 100 КПК України.
		 
		   На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -
		 
		                       у х в а л и в:
		 
		    ОСОБА_9  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
		 
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 до обвинуваченого ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишити без розгляду.
		 
		Стягнути із ОСОБА_9 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта за проведення судових експертиз - 12116 (дванадцять тисяч сто шістнадцять) гривень 48 копійок.
		 
		Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Рівненського районного суду Рівненської області від 08 листопада 2023 року.
		 
		Речові докази: автомобіль BMW520D,реєстраційний номер НОМЕР_2 ,2008року випуску,сірого кольору,та  велосипед синього кольору з механічними пошкодженнями та переднє колесо з механічними пошкодженнями від вказаного велосипеда повернути їх законним володільцям.
		   Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
		Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		   Суддя                                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...