Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 14/86/2012/5003 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Лізингові правовідносини.
Надіслано для оприлюднення: 22.11.2024. Зареєстровано: 22.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.11.2024.
Дата набрання законної сили: 22.11.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 листопада 2024 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  14/86/2012/5003 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Ємця А. А. - головуючого, Бенедисюка І. М., Малашенкової Т. М.,
		розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Брацлав"
		на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 17.06.2024 (колегія суддів: Тварковський А. А. - головуючий, Міліціанов Р. В., Маслій І .В.) 
		та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 (колегія суддів: Бучинська Г. Б. - головуюча, Філіпова Т. Л., Василишин А. Р.)
		за скаргою Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" на бездіяльність і дії приватного виконавця Тульчинського відділу ДВС у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ) Парубок Я. С. у справі
		за позовом Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (далі - компанія, позивач)
		до Товариства з додатковою відповідальністю "Брацлав" (далі - відповідач, Товариство),
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Національний університет біоресурсів та природокористування України та Науково-дослідне господарство "Ворзель",
		про повернення майна, переданого згідно з договором відповідального зберігання № 84-10вз/1006 від 09 грудня 2010 року та стягнення 163612, 40 грн неустойки за неповернення майна.
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1. Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" звернулося до суду зі скаргою на бездіяльність головного державного виконавця Тульчинського відділу ДВС у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ) Парубок Я. С. № б/н від 23.05.2024.
		1.2. Обґрунтовуючи мотиви поданої скарги, позивач зазначає про протиправність відмови державного виконавця Парубок Я. С. щодо проведення товарознавчої експертизи у ВП № НОМЕР_1. 
		Узагальнений зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
		2. Господарський суд Вінницької області ухвалою від 17.06.2024 у справі                                      № 14/86/2012/5003 частково задовольнив скаргу Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" на бездіяльність головного державного виконавця Тульчинського відділу ДВС у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ) Парубок Я. С. №б/н від 23.05.2024 у цій справі.
		2.1. Зобов`язав головного державного виконавця Тульчинського відділу ДВС у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ) Парубок Я. С. призначити товарознавчу експертизу у ВП № НОМЕР_1 з метою визначення обставин знищення предметів, що мали передаватися відповідно до мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду Вінницької області від 19.02.2013 у справі № 14/86/2012/5003, або встановлення факту їх відсутності.
		2.2. В решті вимог скарги відмовив.
		2.3. Вказана ухвала мотивована тим, що у цьому випадку мова йде про комплект обладнання для утримання дійного стада ОДС (160 од.), а тому, на думку суду, для встановлення його наявності, факту знищення або відсутності необхідні спеціальні знання, якими може володіти лише експерт або спеціаліст. З огляду на зміст відповіді державного виконавця у формі листа вих. № 18928/22.21-24 від 01.05.2024, а також вжиті заходи щодо виконання рішення суду, які систематично обмежуються складанням актів обстеження майна, колегія суддів дійшла висновку про недотримання відповідних принципів організації та здійснення виконавчого провадження. Тому, на переконання суду, відмова у призначенні експертизи не ґрунтується на профільному Законі.
		2.4. Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 11.09.2024 в задоволенні апеляційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю "Брацлав" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 17.06.2024 у справі № 14/86/2012/5003 відмовив.
		2.5. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 17.06.2024 у справі                                  № 14/86/2012/5003 змінив. Виклав пункт 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Вінницької області від 17.06.2024 у справі № 14/86/2012/5003 в такій редакції:
		"2. Зобов`язати головного державного виконавця Тульчинського відділу ДВС у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ) Парубок Я. С. призначити товарознавчу експертизу у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з метою визначення наявності та комплектності доїльного обладнання переданого за договором зберігання від 09 грудня 2010 року № 84/10 вз/1006".
		2.6. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для часткового задоволення скарги стягувача, оскільки, зважаючи на широке коло повноважень та законодавчо визначені механізми, які мають бути застосовані державними виконавцями в процесі виконання судових рішень, проте впродовж значного періоду часу ухвала господарського суду у цій справі, що набрала законної сили та є обов`язковою на всій території України, так і не виконана. Державний виконавець у визначений період не виконав усіх можливих і необхідних виконавчих дій, спрямованих на своєчасне, повне і неупереджене виконання рішення суду у цій справі. Однак, вважав за необхідне змінити пункт 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Вінницької області від 17.06.2024 у справі № 14/86/2012/5003, виклавши в редакції, яка вказана в скарзі ДПАТ "НАК Украгролізинг" № б/н від 23.05.2024, оскільки зазначений судом пункт не ґрунтується на послідовності застосування приписів статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" та не відповідає поданій скарзі. Заявник у скарзі не ставив питання про знищення предметів або встановлення факту їх відсутності. 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		3. Товариство, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області від 17.06.2024 у справі № 14/86/2012/5003 в частині задоволення скарги Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" на бездіяльність головного державного виконавця Тульчинського відділу ДВС у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ) Парубок Я. С. № б/н від 23.05.2024 та зобов`язання головного державного виконавця Тульчинського відділу ДВС у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ) Парубок Я. С. призначити товарознавчу експертизу у ВП № НОМЕР_1 з метою визначення обставин знищення предметів, що мали бути передані відповідно до мирової угоди, затверджено в ухвалі Господарського суду Вінницької області від 19.02.2013 у справі № 14/86/2012/5003, або встановлення факту їх відсутності.
		3.1. Скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 у справі № 14/86/2012/5003.
		3.2. Відмовити в задоволенні скарги Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" повністю.
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		4. У касаційній скарзі Товариство наводить підставу оскарження судових рішень, зазначену у пункті 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України), а саме: 
		- неправильно застосували норми матеріального права, викладені в статті 18 "Обов`язки і права виконавців, обов`язковість вимог виконавців", статті 20 "Участь експерта, спеціаліста та суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання у виконавчому провадженні", статті 60 "Передача стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі" Закону України "Про виконавче провадження";
		- не застосували статті 63 Закону України "Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення";
		- допустили порушення норм процесуального права, зокрема, статей 341, 343 ГПК України.
		Доводи інших учасників справи
		5. Позивач у відзиві на касаційну скаргу просив залишити постанову апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, зазначаючи, зокрема, про дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
		5.1. Інші учасники цієї справи правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу, передбаченим статтею 295 ГПК України, не скористалися.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
		6. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
		6.1. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
		6.2. Предметом касаційного оскарження є ухвала господарського суду Вінницької області від 17.06.2024 у справі № 14/86/2012/5003 в частині задоволення скарги Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" на бездіяльність головного державного виконавця Тульчинського відділу ДВС у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ) Парубок Я. С. № б/н від 23.05.2024 та постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 у справі № 14/86/2012/5003.
		6.3. Як встановили суди попередніх інстанцій, 19.02.2013 Господарський суд Вінницької області ухваливши затвердив мирову угоду від 18.02.2013 у справі № 14/86/2012/5003, укладену між позивачем та відповідачем та припинив провадження у справі № 14/86/2012/5003 на підставі пункту 7 частини першої статті 80 ГПК України.
		6.4. Згідно з умовами затвердженої судом мирової угоди відповідач підтверджує факт затримки повернення комплекту обладнання для утримання дійного стада ОДС у кількості 160 одн. (умовних місць) загальною вартістю 4 674 640,00 грн (далі - Майно) зі зберігання за договором № 84-10вз/1006 від 09.12.2010 (придбане позивачем у відповідача на підставі договору № 10-01 Б/1465 від 09.03.2010), яке позивач планував у строк до 11.10.2012 передати у фінансовий лізинг за договором № 10-10-626 стс-фл/1059 від 22.12.2010 Національному університету біоресурсів і природокористування України.
		6.5. Сторони домовилися, що відповідач зобов`язується на першу вимогу позивача, але не пізніше до 20.12.2013, повернути позивачу майно, або за його письмовою згодою передати майно третій особі, склавши при цьому тристоронній акт.
		6.6. У будь-якому разі повернення майна позивачу слід здійснити за актом приймання-передачі.
		6.7. Відповідач зобов`язується нести відповідальність в обсязі вартості майна за його втрату (нестачу) або пошкодження до моменту його повернення позивачу.
		6.8. Відповідач забезпечує позивачу або його довіреним особам безперешкодний доступ до майна для його огляду, повернення або здійснення будь-яких інших дій, що встановлених законодавством для Позивача як власника майна.
		6.9. Суди попередніх інстанцій встановили, що ухвала Господарського суду Вінницької області про затвердження мирової угоди пред`являлася стягувачем до виконання, в результаті чого неодноразово відкривалося виконавче провадження, що підтверджується у письмових поясненнях відділу ДВС № 8550/02.2-27/7 від 07.11.2016.
		6.10. 22.01.2016 повторно постановою Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Вінницькій області відкрив виконавче провадження № НОМЕР_2 з виконання ухвали суду від 19.02.2013 у справі № 14/86/2012/5003.
		6.11. 28.01.2016 до відділу ДВС надійшов лист відповідача від 27.01.2016, в якому відповідач (боржник) наголошував на бажані добровільно виконати умови мирової угоди від 18.02.2013.
		6.12. 12.02.2016 на адресу відділу ДВС надійшла заява стягувача від 11.02.2016 № 97, в якій останній зазначив, що для прийняття та повного виконання ухвали необхідно залучити відповідно фахівця (експерта), який об`єктивно та в повному обсязі ідентифікує наявність або відсутність майна, що підлягає поверненню, або його складових. Крім того, у вказаній заяві останній просив призначити експерта ТОВ "Експертна компанія "Укравтоекспертиза-Стандарт". 
		6.13. 15.02.2016 державний виконавець виніс постанову про експерта ТОВ "Експертна компанія "Укравтоекспертиза-Стандарт" для участі у проведенні виконавчих дій, а саме: надання письмового висновку з питань, чи є майно, яке знаходиться у боржника за адресою 22870, Вінницька обл., Немирівський р-н, смт Брацлав, вул. Леніна, буд. 124, комплектом обладнання для утримання дійного стада ОДС 160 одиниць (умовних одиниць) загальною вартістю 4674640,00 грн та проведення ідентифікації зазначеного майна.
		6.14. Відповідно до звіту про експертну оцінку майно, що знаходиться в ТДВ "Брацлав", за адресою: вул. Леніна 124, смт Брацлав Немирівського району Вінницької області, розукомплектоване і є складовими комплекту обладнання для утримання дійного стада ОДС у кількості 160 одиниць (умовних одиниць). Крім того, у вказаному звіті зазначено, що експерт позбавлений можливості визначити вартість складових обладнання, а також провести його ідентифікацію.
		6.15. 17.10.2016 державний виконавець за місцем знаходження боржника здійснив виїзд, де встановив, що представники стягувача відмовляються отримати надане боржником майно, оскільки зазначене майно є розкомплектованим та, зі слів останніх, немає комплекту обладнання електричних мереж в корівнику і в доїльному залі, відсутні обладнання водопостачання в серединні укриття в доїльному залі, місткість для охолодження молока, укриття, установка скреперна для прибирання гною УС-80 або УС-100, або УС-120 2 шт., відсутня доїльна установка "Ялинка" УДЯ-16.
		6.16. Вказані обставини і стали підставою звернення позивача до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання ухвали суду від 19.02.2013 у справі № 14/86/2012/5003.
		6.17. Відмовляючи у задоволенні заяви позивача про зміну способу та порядку виконання ухвали суду від 19.02.2013, суд касаційної інстанції, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, виходив з того, що позивач не довів наявності конкретних обставин, з якими процесуальний закон пов`язує можливість зміни способу виконання судового рішення. Оскільки під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими, а суд не може змінювати прийняте рішення по суті, у випадку задоволення заяви про зміну способу виконання судового рішення з повернення майна (спосіб захисту: відновлення становища, яке існувало до порушення - пункт 4 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)) на стягнення його вартості (спосіб захисту: відшкодування майнової шкоди - пункт 8 частини другої статті 16 ЦК України) суди фактично змінили б рішення суду по суті та самостійно змінили спосіб захисту, передбачений статтею 16 ЦК України.
		6.18. 22.06.2017 до Господарського суду Вінницької області надійшла повторно заява позивача про зміну способу та порядку виконання ухвали суду від 19.02.2013 у справі № 14/86/2012/5003.
		6.19. Ухвалою від 29.06.2017 у справі № 14/86/2012/5003 Господарський суд Вінницької області відмовив позивачу у задоволенні зазначеної заяви про зміну способу та порядку виконання ухвали суду від 19.02.2013 у справі № 14/86/2012/5003.
		6.20. Ухвала господарського суду від 29.06.2017 у справі № 14/86/2012/5003 обґрунтована тим, що, звертаючись з позовом у цій справі, позивач просив повернути за договором відповідального зберігання № 84-10вз/1006 від 09.12.2010 конкретне індивідуально визначене майно, а саме: комплект обладнання для утримання дійного стада ОДС (160 од.), а не будь-яке інше обладнання. Крім того, заявник просить змінити спосіб виконання ухвали, але не вказує, яку конкретно суму він просить стягнути з відповідача та конкретно який спосіб виконання і на який замінити.
		6.21. 21 лютого 2024 року повторно постановою головний державний виконавець Тульчинського відділу ДВС у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ) Парубок Я. С. відкрила виконавче провадження ВП № НОМЕР_1 з виконання ухвали суду від 19.02.2013 у справі № 14/86/2012/5003, відповідно до якої зобов`язано ТДВ "Брацлав" повернути Державному публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" комплект обладнання для утримання дійного стада ОДС у кількості 160 одиниць (умовних місць) загальною вартістю 4 674 640 грн.
		6.22. Скаржник звернувся до головного державного виконавця Парубок Я. С. із клопотанням про залучення експерта для проведення товарознавчої експертизи у ВП № НОМЕР_1. Заявник просив провести товарознавчу експертизу з визначенням наявності та комплектності доїльного обладнання за зовнішнім оглядом та за можливості перевірити його технічну працездатність.
		6.23. Проте листом вих. № 18928/22.21-24 від 01.05.2024 головний державний виконавець Парубок Я. С. повідомила скаржника про відмову в задоволенні клопотання, оскільки в ухвалі суду про затвердження мирової угоди не вказано про проведення товарознавчої експертизи.
		6.24. Підставою для звернення скаржника із зазначеною скаргою на дії державного виконавця є бездіяльність головного державного виконавця Тульчинського відділу ДВС у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ) Парубок Я. С. - відмова в задоволенні клопотання позивача про залучення експерта для проведення товарознавчої експертизи у ВП № НОМЕР_1.
		6.25. Скаржник у касаційній скарзі посилається на: 
		- неправильне застосування судами попередніх інстанцій ст.18 "Обов`язки і права виконавців, обов`язковість вимог виконавців", ст. 20 "Участь експерта, спеціаліста та суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання у виконавчому провадженні", 60 "Передача стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі" Закону України "Про виконавче провадження";
		- незастосування ст. 63 "Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення" Закону України "Про виконавче провадження";
		- порушення норм процесуального права, зокрема ст.ст. 341, 343 ГПК України.
		6.26. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження".
		6.27. В силу статей 129, 1291 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
		6.28. Принцип обов`язковості судового рішення закріплений також у статтях 2, 18, 326 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
		6.29. У статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі- рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		6.30. У рішенні від 13.12.2012 № 18-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
		6.31. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження".
		6.32. За вимогами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		6.33. У статті 2 зазначеного Закону передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
		6.34. У частині першій статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
		6.35. В частині третій вказаної статті визначено перелік прав, якими наділений виконавець під час здійснення виконавчого провадження, та, відповідно, якими може скористатися для виконання рішення, крім іншого, залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання (пункт 15), залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача (пункт 20).
		6.36. За статтею 60 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що під час виконання рішень про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, виконавець вилучає такі предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає акт передачі. У разі знищення предмета, що мав бути переданий стягувачу в натурі, виконавець складає акт про неможливість виконання рішення, що є підставою для закінчення виконавчого провадження, а в разі встановлення факту відсутності предмета, що мав бути переданий стягувачу, повертає виконавчий документ стягувачу. У разі письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про їх передачу стягувачу, виконавець повертає зазначені предмети боржникові, про що складає акт, і виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. При цьому внесений стягувачем авансовий внесок поверненню не підлягає.
		6.37. Стаття 63 Закону України "Про виконавче провадження" визначає порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. 
		6.38. У частині 1 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
		6.39. Як встановили суди попередніх інстанцій державним виконавцем уже призначалася експертиза з питання, чи є майно, яке знаходиться у боржника за адресою 22870, Вінницька обл., Немирівський р-н, смт Брацлав, вул. Леніна, буд. 124, комплектом обладнання для утримання дійного стада ОДС 160 одиниць (умовних одиниць) загальною вартістю 4674640,00 грн, та щодо проведення ідентифікації зазначеного майна.
		6.40. Відповідно до звіту про експертну оцінку майно, що знаходиться в ТДВ "Брацлав", за адресою: вул. Леніна 124, смт Брацлав Немирівського району Вінницької області, розукомплектоване і є складовими комплекту обладнання для утримання дійного стада ОДС у кількості 160 одиниць (умовних одиниць). Крім того, у вказаному звіті зазначено, що експерт позбавлений можливості визначити вартість складових обладнання, а також провести його ідентифікацію.
		6.41. Тобто майно знаходиться не в тому стані, в якому було передано відповідачу на зберігання. Крім того, позивач підставою для відмови у виконанні мирової ухвали, а саме прийняти відповідне майно, що знаходиться у відповідача, зазначає про відсутність його частини.
		6.42. Суд погоджується із судом апеляційної інстанції, що подання стягувачем клопотання про призначення у виконавчому провадженні товарознавчої експертизи вказує на доцільність її проведення в контексті саме статті 60 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки в позивача у справі наявні сумніви щодо цілісності майна, переданого відповідачу на зберігання, тому доцільним є визначення наявності та комплектності доїльного обладнання, переданого за договором зберігання від 09.12.2010 № 84/10 вз/1006.
		6.43. Довід скаржника, про те що в цій справі, розглядаючи питання в контексті зазначених вище обставин, суди вийшли за межі свої повноважень, оцінюється судом критично через призму обов`язковості виконання судових рішень, верховенства права, юридичної визначеності, оскільки сторони не можуть більше ніж 10 років виконати укладену ними мирову угоду, а отже, вказаний довід спростовується конкретно в цьому випадку, тому такий довід скаржника суд відхиляє.
		6.44. Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" надіслало відзив на касаційну скаргу, в якому вказало, що 28.10.2024 державний виконавець Тульчинського відділу ДВС у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ) Парубок Я. С. винесла постанову про задоволення клопотання про розгляд постанови від 11.09.2024 у справі № 14/86/2012/5003, яка зобов`язує призначити товарознавчу експертизу у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з метою визначення наявності та комплектності доїльного обладнання, переданого за договором зберігання від 09.112.2010 № 84/10 вз1006, та призначила суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання Приватне підприємство 2Ажіо№, в особі Клименко Вікторії Олександрівни. На підтвердження зазначеного додало копію постанови державного виконавця від 28.10.2024.
		6.45. З огляду на зазначене доводи касаційної скарги скаржника не знайшли своє підтвердження для скасування оскаржуваних судових рішень і ухвалення нового рішення з мотивів, викладених у цій постанові.
		6.46. У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, § 54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
		6.47. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, ураховуючи доводи касаційної скарги та відзиву.
		6.48. Верховний Суд, враховуючи рішення ЄСПЛ від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		7. Доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм права при ухваленні оскаржуваних судових рішень за результатами перегляду справи в касаційному порядку не знайшли свого підтвердження з мотивів, викладених у цій постанові.
		7.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
		7.2. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		7.3. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін як таких, що ухвалені із додержанням норм права.
		Судові витрати
		8. Судовий збір за подання касаційної скарги покладається на скаржника, оскільки Касаційний господарський суд касаційну скаргу залишає без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційної інстанції - без змін.
		Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
		П О С Т А Н О В И В:
		1. Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Брацлав", залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Вінницької області від 17.06.2024 в редакції викладеній в резулятивній частині постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 у справі № 14/86/2012/5003 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 у справі № 14/86/2012/5003 - без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Суддя                                                                                  А. Ємець
		Суддя                                                                                 І. Бенедисюк
		Суддя                                                                                  Т. Малашенкова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...