Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 474/44/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 22.11.2024. Зареєстровано: 22.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.11.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/484/5/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42016150000000189

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 474/44/17
		Провадження № 1-кп/484/5/24
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		22.11.2024 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
		в складі колегії суддів: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
		суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		при секретарі - ОСОБА_4 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайськ Миколаївської області кримінальне провадження №42016150000000189 від 24.08.2016 за обвинуваченням
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Первомайськ Миколаївської області, громадянина України, маючого базову вищу освіту, одруженого, маючого на утриманні 2 малолітніх дітей 2013 р.н. та 2016 р.н., на момент скоєння інкримінуємих кримінальних правопорушень працюючого поліцейським - водієм Кривоозерського відділення поліції Врадіївського відділу поліції ГУ Національної поліції України в Миколаївській області, маючого спеціальне звання - старший сержант поліції, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 115, ч.3 ст.365 КК України;
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Криве Озеро Миколаївської області, громадянина України, маючого неповну вишу освіту, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину 2013 р.н., на момент скоєння інкримінованого діяння працював поліцейським сектору реагування патрульної поліції Кривоозерського відділення поліції Врадіївського відділу поліції ГУ Національної поліції України в Миколаївській області, маючого спеціальне звання сержант поліції зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України;
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця смт. Криве Озеро Миколаївської області, громадянина України, маючого вищу освіту, одруженого, маючого на утриманні 2 малолітніх дитей, на момент скоєння інкримінованого діяння працюючого поліцейським з обліку та збереження речових доказів і озброєння Кривоозерського відділення поліції Врадіївського відділу поліції ГУ Національної поліції України в Миколаївській області, маючого спеціальне звання  сержант поліції, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України,
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора  ОСОБА_8 
		потерпілих  ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , 
		обвинувачених  ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 
		захисників  ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_5 будучи представником правоохоронного органу, відповідно до ст.1 Закону України «Про національну поліцію» (далі Закону), оскільки відповідно до наказу тимчасово виконуючого обов`язки начальника ГУНП в Миколаївській області №177 від 15.07.2016 він призначений на посаду поліцейського - водія Кривоозерського відділення поліції Врадіївського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області, маючи спеціальне звання «старший сержант поліції», будучи службовою особою, діючи всупереч Присязі працівника національної поліції, текст якої затверджений ст.64 Закону, а порядок складання - наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2015 №1453, грубо порушив вимоги п.1 ст.2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, ст.3 Конституції України, згідно з якою людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, перевищуючи свої службові повноваження, надані йому ст.ст. 2, 6, 7, 18, 23, 29, 43-46 Закону, скоїв тяжкий умисний злочин - у сфері службової діяльності та особливо тяжкий умисний злочин проти життя та здоров`я особи за наступних обставин:
		Так, наказом тимчасово виконуючого обов`язки начальника ГУНП в Миколаївській області № 177 від 15.07.2016 ОСОБА_5 призначений па посаду поліцейського - водія Кривоозерського відділення поліції Врадіївського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області (далі - Кривоозерський ВП) - та па підставі наказу ГУНІ1 в Миколаївській області №3 від 07.11.2015 в порядку переатестування, йому присвоєне спеціальне звання - старший сержант поліції.
		Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів», органи Національної поліції відносяться до правоохоронних органів. Таким чином, ОСОБА_5 працюючи на посаді поліцейського - водія Кривоозерського ВП є службовою особою правоохоронного органу, який відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
		Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
		Відповідно до п.2 ч.1 ст.2 Закону в обов`язки ОСОБА_5 , зокрема, входило надання поліцейських послуг у сфері охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави.
		Крім цього, відповідно до ст.23 Закону до повноважень ОСОБА_5 як працівника поліції, крім іншого входило:
		- вживати заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень;
		- припиняти виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення;
		- вживати заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення;
		- здійснювати своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події;
		- доставляти у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення;
		- вживати заходів для запобігання та припинення насильства в сім`ї.
		Частиною 1 статті 6 Закону передбачено, що поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями.
		Статтею 7 Закону передбачено дотримання прав і свобод людини, зокрема:
		-    під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації;
		- обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції;
		- здійснення заходів, що обмежують права та свободи людини, має бути негайно припинене, якщо мета застосування таких заходів досягнута або немає необхідності подальшого їх застосування;
		- поліцейським за будь-яких обставин заборонено сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання.
		У разі виявлення таких дій кожен поліцейський зобов`язаний негайно вжити всіх можливих заходів щодо їх припинення.
		Відповідно до ст.18 Закону ОСОБА_5 зобов`язаний був також:
		1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
		2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;
		3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
		4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я.
		Для виконання покладених на поліцію обов`язків, ОСОБА_5 як співробітнику поліції відповідно до ст. 29 Закону було надано право використовувати комплекс дій примусового характеру у вигляді фізичного впливу (сили), застосування спеціальних засобів, застосування вогнепальної зброї, що обмежує певні права і свободи людини та застосовується поліцейськими відповідно до закону для забезпечення виконання покладених на поліцію повноважень, при цьому обраний поліцейський захід має бути законним, необхідним, пропорційним та ефективним. Обраний поліцейський захід є законним, якщо він визначений законом. Поліцейському заборонено застосовувати будь-які інші заходи, ніж визначені законами України. Обраний поліцейський захід є необхідним, якщо для виконання повноважень поліції неможливо застосувати інший захід або його застосування буде неефективним, а також якщо такий захід заподіє найменшу шкоду як адресату заходу, так і іншим особам. Застосований поліцейський захід є пропорційним, якщо шкода, заподіяна охоронюваним законом правам і свободам людини або інтересам суспільства чи держави, не перевищує блага, для захисту якого він застосований, або створеної загрози заподіяння шкоди. Порядок застосування заходів примусового характеру передбачений ст.ст.43-46 Закону, зокрема поліцейський зобов`язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання па життя і здоров`я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим, вид та інтенсивність застосування заходів примусу визначаються з урахуванням конкретної ситуації, характеру правопорушення та індивідуальних особливостей особи, яка вчинила правопорушення. Поліцейські зобов`язані надавати невідкладну медичну допомогу особам, які постраждали в результаті застосування заходів примусу.
		Відповідно до ст.19 Закону у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть втому числі і кримінальну відповідальність.
		При цьому ОСОБА_5 , перебуваючи на вказаній посаді, будучи досвідченим працівником органів національної поліції, якому достовірно відомі вищенаведені вимоги Закону та інші нормативно - правові акти щодо діяльності працівників органів національної поліції, грубо ігноруючи зазначені вище норми Закону вчинив кримінальні правопорушення за наступних обставин.
		ОСОБА_6 будучи представником правоохоронного органу, відповідно до ст.1 Закону України «Про національну поліцію» (далі Закону), оскільки відповідно до наказу тимчасово виконуючого обов`язки начальника ГУНП в Миколаївській області №177 від 15.07.2016 він призначений на посаду поліцейського сектору реагування патрульної поліції Кривоозерського відділення поліції Врадіївського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області, маючи спеціальне звання «сержант поліції», будучи службовою особою, діючи всупереч Присязі працівника національної поліції, текст якої затверджений ст.64 Закону, а порядок складання - наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2015 №1453, грубо порушив вимоги п.1 ст.2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, ст.3 Конституції України, згідно з якою людина. її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, перевищуючи свої службові повноваження, надані йому ст.ст.2, 6, 7, 18, 23, 29, 43-46 Закону, скоїв тяжкий умисний злочин у сфері службової діяльності за наступних обставин:
		Так, наказом тимчасово виконуючого обов`язки начальника ГУНП в Миколаївській області №177 від 15.07.2016 ОСОБА_6 призначений па посаду поліцейського сектору реагування патрульної поліції Кривоозерського відділення поліції Врадіївського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області (далі - Кривоозерський ВП) та па підставі наказу ГУНП в Миколаївській області №3 від 07.11.2015 в порядку переатестування йому присвоєне спеціальне звання - сержант поліції.
		Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів», органи Національної поліції відносяться до правоохоронних органів. Таким чином, ОСОБА_6 працюючи на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції Кривоозерського ВП є службовою особою правоохоронного органу, який відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
		Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
		Відповідно до п.2 ч.1 ст.2 Закону в обов`язки ОСОБА_6 , зокрема, входило надання поліцейських послуг у сфері охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави.
		Крім цього, відповідно до ст.23 Закону до повноважень ОСОБА_6 як працівника поліції, крім іншого входило:
		- вживати заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень;
		- припиняти виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення;
		- вживати заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення;
		- здійснювати своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події;
		- доставляти у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення;
		- вживати заходів для запобігання та припинення насильства в сім`ї.
		Частиною 1 статті 6 Закону передбачено, що поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями.
		Статтею 7 Закону передбачено дотримання прав і свобод людини, зокрема:
		-    під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації;
		- обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції;
		- здійснення заходів, що обмежують права та свободи людини, має бути негайно припинене, якщо мета застосування таких заходів досягнута або немає необхідності подальшого їх застосування;
		- поліцейським за будь-яких обставин заборонено сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання.
		У разі виявлення таких дій кожен поліцейський зобов`язаний негайно вжити всіх можливих заходів щодо їх припинення.
		Відповідно до ст.18 Закону ОСОБА_6 зобов`язаний був також:
		1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
		2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;
		3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
		4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я.
		Для виконання покладених на поліцію обов`язків, ОСОБА_6 як співробітнику поліції відповідно до ст. 29 Закону було надано право використовувати комплекс дій примусового характеру у вигляді фізичного впливу (сили), застосування спеціальних засобів, застосування вогнепальної зброї, що обмежує певні права і свободи людини та застосовується поліцейськими відповідно до закону для забезпечення виконання покладених на поліцію повноважень, при цьому обраний поліцейський захід має бути законним, необхідним, пропорційним та ефективним. Обраний поліцейський захід є законним, якщо він визначений законом. Поліцейському заборонено застосовувати будь-які інші заходи, ніж визначені законами України. Обраний поліцейський захід є необхідним, якщо для виконання повноважень поліції неможливо застосувати інший захід або його застосування буде неефективним, а також якщо такий захід заподіє найменшу шкоду як адресату заходу, так і іншим особам. Застосований поліцейський захід є пропорційним, якщо шкода, заподіяна охоронюваним законом правам і свободам людини або інтересам суспільства чи держави, не перевищує блага, для захисту якого він застосований, або створеної загрози заподіяння шкоди. Порядок застосування заходів примусового характеру передбачений ст.ст.43-46 Закону, зокрема поліцейський зобов`язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання па життя і здоров`я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим, вид та інтенсивність застосування заходів примусу визначаються з урахуванням конкретної ситуації, характеру правопорушення та індивідуальних особливостей особи, яка вчинила правопорушення. Поліцейські зобов`язані надавати невідкладну медичну допомогу особам, які постраждали в результаті застосування заходів примусу.
		Відповідно до ст.19 Закону у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть втому числі і кримінальну відповідальність.
		При цьому ОСОБА_6 , перебуваючи на вказаній посаді, будучи досвідченим працівником органів національної поліції, якому достовірно відомі вищенаведені вимоги Закону та інші нормативно - правові акти щодо діяльності працівників органів національної поліції, грубо ігноруючи зазначені вище норми Закону вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
		ОСОБА_7  будучи представником правоохоронного органу, відповідно до ст.1 Закону України «Про національну поліцію» (далі Закону), оскільки відповідно до наказу тимчасово виконуючого обов`язки начальника ГУНП в Миколаївській області №177 від 15.07.2016 він призначений на посаду поліцейського з обліку та збереження речових доказів і озброєння Кривоозерського відділення поліції Врадіївського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області, маючи спеціальне звання «сержант поліції», будучи службовою особою, діючи всупереч Присязі працівника національної поліції, текст якої затверджений ст.64 Закону, а порядок складання - наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2015 №1453, грубо порушив вимоги п.1 ст.2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, ст.3 Конституції України, згідно з якою людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, перевищуючи свої службові повноваження, надані йому ст.ст.2, 6, 7, 18, 23. 29. 43-46 Закону, скоїв тяжкий умисний злочин у сфері службової діяльності за наступних обставин:
		Так, наказом тимчасово виконуючого обов`язки начальника ГУНП в Миколаївській області №177 від 15.07.2016 ОСОБА_7 призначений на посаду поліцейського з обліку та збереження речових доказів і озброєння Кривоозерського відділення поліції Врадіївського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області (далі - Кривоозерський ВП) та на підставі наказу ГУНП в Миколаївськім області №3 від 07.11.2015 в порядку переатестування йому присвоєне спеціальне звання - сержант поліції.
		Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів», органи Національної поліції відносяться до правоохоронних органів. Таким чином, ОСОБА_7  працюючи на посаді поліцейського з обліку та збереження речових доказів і озброєння Кривоозерського ВП є службовою особою правоохоронного органу, який відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
		Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
		Відповідно до п.2 ч.1 ст.2 Закону в обов`язки ОСОБА_7 , зокрема, входило надання поліцейських послуг у сфері охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави.
		Крім цього, відповідно до ст.23 Закону до повноважень ОСОБА_7 як працівника поліції, крім іншого входило:
		- вживати заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень;
		- припиняти виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення;
		- вживати заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення;
		- здійснювати своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події;
		- доставляти у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення;
		- вживати заходів для запобігання та припинення насильства в сім`ї.
		Частиною 1 статті 6 Закону передбачено, що поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями.
		Статтею 7 Закону передбачено дотримання прав і свобод людини, зокрема:
		-    під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації;
		- обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції;
		- здійснення заходів, що обмежують права та свободи людини, має бути негайно припинене, якщо мета застосування таких заходів досягнута або немає необхідності подальшого їх застосування;
		- поліцейським за будь-яких обставин заборонено сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання.
		У разі виявлення таких дій кожен поліцейський зобов`язаний негайно вжити всіх можливих заходів щодо їх припинення.
		Відповідно до ст.18 Закону ОСОБА_7 зобов`язаний був також:
		1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
		2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;
		3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
		4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я.
		Для виконання покладених на поліцію обов`язків, ОСОБА_7 як співробітнику поліції відповідно до ст. 29 Закону було надано право використовувати комплекс дій примусового характеру у вигляді фізичного впливу (сили), застосування спеціальних засобів, застосування вогнепальної зброї, що обмежує певні права і свободи людини та застосовується поліцейськими відповідно до закону для забезпечення виконання покладених на поліцію повноважень, при цьому обраний поліцейський захід має бути законним, необхідним, пропорційним та ефективним. Обраний поліцейський захід є законним, якщо він визначений законом. Поліцейському заборонено застосовувати будь-які інші заходи, ніж визначені законами України. Обраний поліцейський захід є необхідним, якщо для виконання повноважень поліції неможливо застосувати інший захід або його застосування буде неефективним, а також якщо такий захід заподіє найменшу шкоду як адресату заходу, так і іншим особам. Застосований поліцейський захід є пропорційним, якщо шкода, заподіяна охоронюваним законом правам і свободам людини або інтересам суспільства чи держави, не перевищує блага, для захисту якого він застосований, або створеної загрози заподіяння шкоди. Порядок застосування заходів примусового характеру передбачений ст.ст.43-46 Закону, зокрема поліцейський зобов`язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання па життя і здоров`я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим, вид та інтенсивність застосування заходів примусу визначаються з урахуванням конкретної ситуації, характеру правопорушення та індивідуальних особливостей особи, яка вчинила правопорушення. Поліцейські зобов`язані надавати невідкладну медичну допомогу особам, які постраждали в результаті застосування заходів примусу.
		Відповідно до ст.19 Закону у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть втому числі і кримінальну відповідальність.
		При цьому ОСОБА_7 , перебуваючи на вказаній посаді, будучи досвідченим працівником органів національної поліції, якому достовірно відомі вищенаведені вимоги Закону та інші нормативно - правові акти щодо діяльності працівників органів національної поліції, грубо ігноруючи зазначені вище норми Закону вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
		24.08.2016 о 02.30 години до чергової частини Кривоозерського ВП телефоном надійшла заява від ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з проханням про вжиття заходів до її чоловіка, ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який знаходячись в нетверезому стані, вчинив за місцем їх мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 , сімейну сварку, спричинив їй тілесні ушкодження, повибивав шибки у вікнах.
		На місце події інспектором-черговим Кривоозерського ВП ОСОБА_16 направлена група сектору реагування патрульної поліції (далі ГСРПП) у складі: Особи стосовно якої виділені матеріали в окреме кримінальне провадження, поліцейського-водія Кривоозерського ВП старшого сержанта поліції ОСОБА_5 , який 23.08.2016 заступив на добове чергування для виконання обов`язків водія службового автомобіля ВАЗ 2110, д.н. 0450, для забезпечення діяльності слідчо-оперативної групи та поліцейського з обліку та збереження речових доказів та озброєння Кривоозерського ВП сержанта поліції ОСОБА_7 , яка виїхала на місце події на службовому автомобілі ВАЗ 2109, д.н. 0183.
		По прибуттю за вищевказаною адресою члени ГСРПП з`ясували, що в дворі будинку знаходиться ОСОБА_15 , який перебуває в нетверезому стані, а також встановили, що вхід у двір здійснюється через хвіртку в воротах, яка зачинена з середини, через що потрапити в двір неможливо.
		У цей час, на вказаному місці до членів ГСРПП особисто звернувся місцевий мешканець ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який повідомив, що о 02.00 годині, на прохання дружини ОСОБА_15  ОСОБА_10 , він на власному автомобілі ВАЗ 2102, д.н. НОМЕР_1 , підвіз ОСОБА_15 додому за адресою: АДРЕСА_2 та за проханням ОСОБА_10 провів його до будинку. В подальшому, через декілька хвилин, ОСОБА_15 вибіг з воріт вказаного подвір`я та безпричинно вчинив з ним бійку, спричинивши йому тілесні ушкодження. Потім ОСОБА_15 безпричинно пошкодив його автомобіль, після чого зірвав з нього жилетку, в якій знаходились два мобільні телефони та гроші у сумі 500 грн. та пішов з нею у бік свого домоволодіння, чим відкрито заволодів майном ОСОБА_17 .
		Отримавши від ОСОБА_17 вказане усне повідомлення про злочин, ОСОБА_7 зателефонував інспектору-черговому Кривоозерського ВП ОСОБА_16 та повідомив про подію. У свою чергу, ОСОБА_16 вказав, що ОСОБА_17 вже особисто звертався до чергової частини Кривоозерського ВП з вказаного приводу та він направив його на місце події, повідомивши, що там вже знаходяться працівники поліції. Крім того, з метою реагування на повідомлення ОСОБА_17 про злочин та його документування, ОСОБА_16 на місце події направив слідчо-оперативну групу у складі: слідчого Кривоозерського ВП лейтенанта поліції ОСОБА_18 , оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Кривоозерського ВП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_19 та поліцейського сектору реагування патрульної поліції Кривоозерського ВП сержанта поліції ОСОБА_6 , який 23.08.2016 зступив на добове чергування у складі ГСРПП та у разі потреби виїзду групи на виклик, здійснював керування службовим автомобілем ВАЗ 2107, д.н. 0542.
		По прибуттю на місце події слідчий ОСОБА_18 почав складати процесуальні документи за фактом пограбування ОСОБА_17 , а інші працівники поліції перебували біля воріт будинку АДРЕСА_2 , та намагались потрапити в двір вказаного будинку з метою затримання ОСОБА_20 . У цей час ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_16 та повідомив, що на телефон чергової частини знову зателефонувала ОСОБА_10 та розповіла, у якій спосіб відчинити хвіртку, щоб потрапити до їх двору. Скориставшись цією інформації працівники поліції у складі ОСОБА_5 , Особи стосовно якої виділені матеріали в окреме кримінальне провадження, ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_19 зайшли в двір вказаного домоволодіння, при цьому кожен із працівників поліції мали при собі табельну вогнепальну зброю  пістолет ОСОБА_21 , а ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , крім цього, були одягнуті в бронежилети та мали при собі спеціальні засоби  гумові кийки, також у ОСОБА_5 були кайданки. У дворі вони побачили матір ОСОБА_15 , яка повідомила, що її син заспокоївся і спить у власному автомобілі, який був розташований в гаражі двору. Під час того, як поліцейські почали наближатись до гаражу, ОСОБА_15 прокинувся, вийшов із салону автомобіля з місця водія, схопив в руки совкову лопату, яка до цього перебувала в гаражі та висловлюючи погрози завдання тілесних ушкоджень працівникам поліції, почав наближатись до них, ображаючи їх, при цьому, нецензурною лайкою. Зважаючи на виниклу ситуацію та сприйнявши загрози ОСОБА_15 як реальні, вказані працівники поліції разом з ОСОБА_10 та її сином ОСОБА_22 2003 р.н., вибігли з двору та побігли в бік вулиці Шевченка смт. Криве Озеро, а ОСОБА_15 , тримаючи в руках вищевказану совкову лопату, продовжив їх переслідувати, виражаючись нецензурною лайкою та продовжуючи погрожувати завданням тілесних ушкоджень. 
		В цей час, приблизно о 03.30 годин, точного часу встановити не представилось можливим, знаходячись на АДРЕСА_4 Озеро приблизно на відстані 30 метрів від воріт, за межами зазначеного двору ОСОБА_5 обернувся та побачив, що на відстані приблизно 10 метрів від нього знаходиться ОСОБА_15 , який наближається до нього, тримаючи в руках совкову лопату, висловлюючи при цьому наміри її застосувати та завдати працівникам поліції тілесні ушкодження.
		При таких обставинах, ОСОБА_5 з метою завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_15 та в такий спосіб припинення його незаконних дій, вирішив застосувати по відношенню до останнього не табельну зброю та спеціальні засоби, які передбачені Законом України «Про Національну поліцію» (далі Закону) та знаходились при ОСОБА_5 , а особисту зброю, яку мав при собі  револьвер калібру 4 мм Флобер моделі «STALKER 4.5», № НОМЕР_2 .
		Діючи умисно, розуміючи, що відповідно до вимог ст. 29 Закону заборонено застосування інших заходів примусового характеру, ніж визначені законами України, діючи в порушення вищевказаних положень Закону ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на протиправне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_15 , усвідомлюючи, що посягає на здоров`я та життя іншої особи та бажаючи цього, виходячи за межі наданих йому повноважень, перебуваючи від ОСОБА_15 на відстані не більше 10 м завдав не менше двох пострілів в бік останнього з вказаного револьверу калібру 4 мм Флобер моделі «STALKER 4.5», № НОМЕР_2 . Оскільки ОСОБА_15 , жодним чином не відреагував на ці постріли ОСОБА_5 , зрозумів, що не влучив в ОСОБА_15 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на протиправне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_15 , розуміючи при цьому, що оскільки ОСОБА_15 був одягнутий лише в труси, то безперешкодне потрапляння кулі від вказаного револьверу в грудну клітину ОСОБА_15 може привести до ураження життєво важливих органів останнього та бажаючи цього ОСОБА_5 здійснив з близької відстані ще не менше двох пострілів в область грудної клітини ОСОБА_15 . 
		Під час вказаних протиправних дій ОСОБА_5 поруч знаходились працівники поліції ОСОБА_7 , Особа стосовно якої виділені матеріали в окреме кримінальне провадження та ОСОБА_6 , які спостерігали за його діями і усвідомлювали, що ОСОБА_5 завдав ОСОБА_15 тілесні ушкодження у вигляді вогнепальних поранень.
		ОСОБА_5 та вказані вище працівники поліції, усвідомлюючи, що ОСОБА_15 завдано тілесні ушкодження у вигляді вогнепальних поранень, в зв`язку із чим він не може більше продовжувати свої протиправні дії, в порушення вимог ч.ч. 3, 4 ст. 43 Закону не надали своєчасно останньому медичну допомогу, а навпаки, діючи умисно, перевищуючі свої службові повноваження, продовжили вчиняти дії, які явно виходять за межі наданих їм повноважень, супроводжуючи їх насильством, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, застосували по відношенню до ОСОБА_15 фізичну силу та спеціальні засоби. 
		Так, після того як від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_15 почав втрачати рівновагу, до нього підбіг ОСОБА_7 , який схопивши ОСОБА_15 за праву руку, повалив на землю. Далі, застосовуючи фізичну силу у виді спеціальних прийомів боротьби (рукопашного бою), завернув праву руку ОСОБА_15 за спину останнього та надягнув на неї кайданки передані ОСОБА_5 .
		Одночасно з цим Особа стосовно якої виділені матеріали в окреме кримінальне провадження, схопивши ОСОБА_15 за ліву руку, застосовуючи фізичну силу у виді спеціальних прийомів боротьби (рукопашного бою), завернув її за спину останнього, а ОСОБА_7 надягнув на неї кайданки передані ОСОБА_5 . таким чином з`єднавши обидві руки ОСОБА_15 кайданками за спиною. 
		В цей час ОСОБА_5 , розуміючи, що ОСОБА_15 після отриманих тілесних ушкоджень у вигляді вогнепальних поранень, дій ОСОБА_7 та Особи стосовно якої виділені матеріали в окреме кримінальне провадження у вигляді застосування спеціальних прийомів боротьби (рукопашного бою) та надягання кайданків, не може вчиняти супротив, оскільки знаходиться у безпорадному стані, завдав ОСОБА_23 , який перебував в положенні лежачі на землі обличчям вниз не менше двох ударів спеціальним засобом  гумовим кийком в область лівого плечового суглобу та лівої бокової поверхні грудної клітини, не менше двох ударів кулаком лівої руки в область шиї та спини та притиснув своєю ногою шию потерпілого.
		Після чого, до ОСОБА_15 , який після отриманих від ОСОБА_5 тілесних ушкоджень у вигляді вогнепальних поранень, ударів гумовим кийком та кулаком, дій ОСОБА_7 та Особи стосовно якої виділені матеріали в окреме кримінальне провадження у вигляді застосування спеціальних прийомів боротьби (рукопашного бою), не може вчиняти супротив, оскільки знаходиться у безпорадному стані, підбіг ОСОБА_6 та завдав ОСОБА_23 , який перебував в положенні лежачи на землі обличчям вниз не менше одного удару спеціальним засобом  гумовим кийком в праву поперекову область та декілька разів, не менше двох, наніс удари ногою в область тулуба зліва та в область середньої третини лівого стегна.
		Вказані працівники поліції, не знімаючи кайданки підняли ОСОБА_15 , посадивши його на землю біля місця завдання тілесних ушкоджень останньому, де він через декілька хвилин, точного часу встановити не представилося можливим, помер.
		Відповідно до висновку експерта № 2388 від 24.09.2016 та висновку експерта (додаткової судово-медичної експертизи) № 2388 від 08.12.2016 смерть ОСОБА_15 наступила від гострої крововтрати, яка розвилась внаслідок однократного, сліпого травматичного (вогнепального) поранення грудної клітини з пошкодженням серця, лівої легені. 
		Крім цього, відповідно до вказаного висновку експерта в потерпілого ОСОБА_15 виявлено наступні тілесні ушкодження, які по ступеню тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень та в причинному зв`язку з настанням смерті не перебувають, а саме:
		- на задній поверхні лівого плечового суглобу є рана від вогнепального поранення; 
		- на задній поверхні лівого плечового суглобу, на лівій боковій поверхні грудної клітини, в правій поперекової області  є по одному синцю, які могли утворитися від 3-х ударів тупим предметом з обмеженою подовженою поверхнею зіткнення, яким міг бути поліцейський гумовий кийок;
		- синці в проекції променевозап`ястних суглобів (зліва та справа), які утворились від дії тупих твердих предметів з обмеженої поверхнею зіткнення, якими могли бути металеві кайданки;
		- синці в проекції лівої реберної дуги з переходом на ліву бокову поверхню живота, на боковій поверхні лівого стегна в середній третині, які утворились від дій тупих твердих предметів;
		- крововиливи на правій боковій поверхні шиї, які утворились від дій тупих твердих предметів.
		Таким чином ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.365 КК України, як перевищення влади та службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, що супроводжувалися насильством та застосуванням спеціальних засобів і спричинили тяжкі наслідки.
		Таким чином ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.365 КК України,- перевищення влади та службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, що супроводжувалися насильством та застосуванням спеціальних засобів щодо потерпілого, за відсутності ознак катування.
		Таким чином ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене за ч.2 ст.365 КК України, як перевищення влади та службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, що супроводжувалися насильством та застосуванням спеціальних засобів щодо потерпілого, за відсутності ознак катування.
		Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні провину та заявлений цивільний позов не визнав. Пояснив суду, що 23.08.2016 року заступив на патрулювання, біля 03.00 години ОСОБА_10 повідомила про сімейне насильство, вчинене її чоловіком. Біля воріт домоволодіння знаходився автомобіль марки ВАЗ з побитим лобовим склом та іншими пошкодженнями. В дворі був нетверезий ОСОБА_15 , який викрикував до нас погрози. Тут підійшла мати ОСОБА_9 , але ОСОБА_15 продовжував кричати та погрожувати нам розправою. Також до нас підійшов ОСОБА_17 , який розповів, що ОСОБА_15 безпричинно побив його, пошкодив його автомобіль та стягнув з нього жилетку, в якій знаходились два мобільні телефони та кошти в сумі 700 грн. Черговий повідомив як відкрити хвіртку, щоб потрапити до домоволодіння, і він у складі добового наряду зайшли на територію домоволодіння. В гаражі в машині сидів ОСОБА_15 , біля нього знаходилась його мати ОСОБА_9 . Коли з будинку вийшла потерпіла ОСОБА_10 з дитиною то ОСОБА_15 схопив лопату та кинувся з нею до нас, через що всі представники добового наряду, які перебували на території домоволодіння почали вибігати з двору. Дружина потерпілого з дитиною вибігли на вулицю, а він вибігав останнім і коли він був біля хвіртки, то біля його голови пролетіла лопата. Всі працівники поліції та він вибігли на вулицю, ОСОБА_15 , піднявши лопату, вибіг за ними на вулицю. Коли останній кинув лопату, він вирішив його затримати і, підбігши до ОСОБА_15 , вдарив його тричі гумовим кийком, після чого ОСОБА_7 , за допомогою особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, наділи на ОСОБА_15 кайданки, та посадили його. Він з ОСОБА_7 зайшли у двір ОСОБА_15 та знайшли там жилетку Нездолій з мобільними телефонами та грошима останнього. ОСОБА_15 сидів на дорозі, а потім почав хрипіти і вони викликали йому швидку. Вважає, що він діяв в межах, передбачених діючим законодавством, і ніяких злочинів не вчинив. 
		Захисники обвинуваченого ОСОБА_5 адвокати ОСОБА_11 , ОСОБА_12 в судовому засіданні просили виправдати свого підзахисного за ч. 1 ст. 115 КК України та ч. 3 ст. 365 КК України оскільки дослідженні під час судового розгляду докази і покази свідків вказують саме на вчинення кримінального правопорушення, яке вчинене в межах необхідної оборони та заходів необхідних для затримання особи, а тому відсутнє доведення вини у їх вчиненні.
		Обвинувачений ОСОБА_7 у судовому засіданні провину та заявлений цивільний позов не визнав. Пояснив суду, що з 23.08. на 24.08.2016 року на номер оперативного чергового прийшов виклик ОСОБА_10 про вчинення відносно неї домашнього насильства її чоловіком ОСОБА_15 . Він в складі опер групи виїхав на виклик. Під`їзжаючи до домоволодіння Цукерманів ми зустріли автомобіль таксі. ОСОБА_15 не пустив нас у двір. В цей час прийшла мати ОСОБА_9 . В цей час зателефонував черговий про пограбування і побиття водія таксі ОСОБА_17 , який підійшовши до них розповів, що ОСОБА_15 безпричинно побив його, пошкодив його автомобіль та стягнув з нього жилетку, в якій знаходились два мобільні телефони та кошти в сумі 500 грн. Тут з двору почувся крик та звук биття скла. ОСОБА_10 подзвонила черговому і розповіла як відкрити хвіртку, а останній пояснив мені по телефону як це зробити. Відкривши хвіртку, ми зайшли до двору. Гараж був відкритий, де в машині сидів ОСОБА_15 і біля нього стояла мати ОСОБА_9 . ОСОБА_10 з дитиною вийшли з будинку, а ОСОБА_15 , схопивши совкову лопату, побіг на нас. Вибігаючи з подвір`я, я почув удар лопатою по воротях і побачив, що ОСОБА_15 почав присідати і він підбіг до нього, схопивши його за праву руку, надів на нього кайданки, які хтось передав йому у руки. Надівши кайданки залишили ОСОБА_15 сидіти. Вогнепальна зброя була у всіх та у всіх крім нього були спецзасоби. Біля ОСОБА_15 лишився ОСОБА_19 , мати затриманого та ще хтось. Особа стосовно якої виділені матеріали в окреме кримінальне провадження, допитував водія таксі, а він з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 знайшли жилетку ОСОБА_17 . Швидку допомогу на місце події визивав черговий, якому спочатку телефонував він, а потім ОСОБА_6 . ОСОБА_15 залишили на вулиці приблизно посередині між його двором та «Універсамом», де стояло поліцейське службове авто. На тому місці він залишався до приїзду «Швидкої» та був вдягнутий лише у червоні труси. У пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 365 КК України просив виправдати в зв`язку з відсутністю в його діяннях складу вказаного в обвинувальному акті складу кримінального правопорушення.
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_13 в судовому засіданні просила виправдати свого підзахисного на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України через відсутність в діянні останнього складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України. В обґрунтування зазначила, що ОСОБА_7 обвинувачується стороною обвинувачення у тому, що він вчинив дії, які явно виходять за межі наданих повноважень, що супроводжувались відносно ОСОБА_24 насильством, за відсутності ознак катування. Кримінальний закон зобов`язує довести вину особи перед судом саме на сторону обвинувачення. 
		Вважає, що сторона обвинувачення поза розумним сумнівом не довела в суді, що обвинувачений ОСОБА_7 допустив стосовно потерпілого ОСОБА_24 незаконні заходи примусу. ОСОБА_7 не мав можливості припинити дії ОСОБА_15 іншим чином, а застосування фізичної сили у відповідь на загрозу позбавити поліцейських їх життя та здоров`я, одяганням кайданків свідчить про пропорційність поліцейського заходу. З урахуванням доказів досліджених безпосередньо судом, вважає, що застосування фізичної сили її підзахисним не виходило за межі наданих йому повноважень відповідно до Закону України «Про Національну поліцію». Протилежного сторона обвинувачення не довела. Ст. 17 КПК України передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні провину та заявлений цивільний позов не визнав. Пояснив суду, що 23.08.2016 року заступив на службу. Біля половини третьої черговий повідомив про заяву ОСОБА_17 та вони приїхали на місце вчинення правопорушення, а саме до двору ОСОБА_15 . В складі оперативної групи були він та слідчий ОСОБА_18 і оперуповноважений ОСОБА_19 ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та Особа стосовно якої виділені матеріали в окреме кримінальне провадження, вже були біля двору ОСОБА_15 . ОСОБА_10 просила допомоги. Зайшовши до двору домоволодіння, побачили ОСОБА_15 в гаражі в машині, біля якого була мати ОСОБА_9 . Коли ОСОБА_10 з дитиною вийшли з будинку, то ОСОБА_15 схопив совкову лопату та кинувся на них. Коли вони вибігли з подвір`я, він побіг до машини, яка стояла біля суду і яку останній перегнав до « ОСОБА_25 ». Коли повернувся, то ОСОБА_15 вже сидів на дорозі в кайданках. По вказівці ОСОБА_18 знайшли жилетку ОСОБА_17 . Особа стосовно якої виділені матеріали в окреме кримінальне провадження, допитував ОСОБА_10 . У пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 365 КК України просив виправдати в зв`язку з відсутністю доведення вини у його вчиненні.
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_14 в судовому засіданні просив виправдати свого підзахисного, оскільки стороною обвинувачення не доведено його вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.
		В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_9 по суті заданих питань пояснила суду, що 24.08.2016 року о 02.20 до неї зателефонувала її невістка ОСОБА_26 та повідомила, що її син ОСОБА_27 п`яний прийшов додому, побив таксиста, бушує. Вона одразу пішла до них додому, на дорогу витратила близько 10 хвилин. Біля «Універсаму» стояв таксист та сказав їй, подивіться, що наробив ваш син. Біля домоволодіння сина була машина жовта, лобове скло в якій було розбите. Вона пройшла до двору і побачила біля хвіртки сина в червоних трусах і почала одразу його сварити за перебування у нетверезому стані. Невістка була в хаті. Хвилин через 15 приїхало 3 поліцейських. Син відкрив хвіртку і сказав їм, що у них сімейні розбори і поліцейські пішли. Вона закрила хвіртку, а син взяв серед дров пеньок і двічі кинув у вікно хати, а потім пішов в гараж, де сів в машину і заснув. Хвилин через 15 приїхали 6 поліцейських і відкривши хвіртку зайшли в двір. ОСОБА_26 з сином вийшла з будинку і одразу вийшла з двору. Син вийшов з гаражу, я йому повідомила, що він побив та ограбив таксиста. Син підійшов до хвіртки і крикнув, щоб таксист підійшов сюди і розповів йому як він його ограбив. 2 поліцейських підійшли до нього, скрутили руки і вивели його з двору. На вулиці наділи кайданки і почали бити його. Коли на сина одягли кайданки, то біля нього були всі 6 поліцейських, які били його. Хто бив і куди вона сказати не може, але вся голова була побита. Надівши кайданки вони проштовхали його метрів 30 поки він не впав. Весь цей час били дубинками, потім кулаками, ногами. Син впав, його продовжували бити, а потім хтось наступив на шию. Перед тим як син впав стріляли, хто саме не знає. Потім підняли на ноги, але він не міг стояти. Він лежав на дорозі, хрипів. Вона сиділа на бордюрі, коло неї сидів поліцейський Лемеха. Всі інші були біля « ОСОБА_25 ». Там в машині сиділа ОСОБА_26 , її опитував Особа стосовно якої виділені матеріали в окреме кримінальне провадження. До неї мабуть підійшов поліцейський ОСОБА_28 , який хотів також взяти її пояснення, однак вона відмовилась. Сина положили на дорозі, де він і продовжував лежати. Його поливали водою, хто саме вона не бачила. Потім приїхала швидка і фельдшер сказала, що син мертвий. Я зателефонувала чоловікові і той прибіг. Вважає, що саме працівники поліції перевищили свої повноваження під час затримання її сина, що призвело до трагічних наслідків, його смерті. В частині призначеного покарання підтримала позицію обвинувачення, просила призначити максимальне покарання в межах санкції ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 365 КК України обвинуваченому ОСОБА_5 та в межах санкції ч. 2 ст. 365 КК України іншим обвинуваченим, цивільний позов підтримала, просила задовольнити та стягнути солідарно зі всіх відповідачів в рахунок матеріальної шкоди 10000,00 грн., в рахунок моральної шкоди 300000,00 грн. 
		Потерпіла ОСОБА_10 пояснила суду, що в той день 23.08.2016 її чоловік ОСОБА_15 був дома, а ввечері до нього прийшли друзі, з якими вони розпивали пиво і біля 23.00 год. пішли до місцевого бару продовжувати розпивати алкогольні напої. О 01.50 год. він зателефонував з проханням викликати йому таксі. Вона зателефонувала місцевому таксисту дядьку ОСОБА_29 . Через хвилин 7 таксист подзвонив, щоби я допомогла забрати чоловіка, оскільки він заснув. Таксист завів чоловіка до порогу будинку і пішов з двору до машини. Хоча чоловік її не пускав, але вона зайшла до будинку і зразу лягла біля меншого сина, оскільки чоловік в такому стані агресивний і міг розпускати руки. Чоловік зайшов слідом за мною, став лаятися і стягувати мене і сина з ліжка. Дитина прокинулась, почала говорити батьку, щоб він заспокоївся. В цей час близько 02.20 год. вона зателефонувала матері чоловіка ОСОБА_9 , яка проживала поряд з ними в 5 хвилинах ходьби, з проханням заспокоїти свого сина. Вона відразу вибігла з будинку і з двору на вулицю щоб зустріти свекруху. Чоловік вибіг на вулицю слідом за нею в той момент як вона зайшла за машину таксиста  ВАЗ кофейного кольору, державний номер не пам`ятає. За двором досі стояв таксист зі своїм автомобілем, кришка капоту була піднята і той щось намагався полагодити у капоті автомобіля. Чоловік кинувся до таксиста, якого він знає як і вона, чи навіть краще, та став бити його руками, кулаками, у верхню частину тіла, а таксист закривав голову від ударів своїми руками та задавався питанням «Чому він його б`є?», жодних дій у відповідь таксист не прийняв. Бійка тривала близько 2 хвилин, при цьому автомобіль таксиста чоловік не пошкодив. Вона чекала на свекруху на відстані 8-10 м від них. Припинивши бити таксиста її чоловік підбіг до неї, збив її з ніг та почав бити її руками, ногами, лаяти її матюками, що є його звичайною поведінкою в стані сильного алкогольного сп`яніння, а він був саме таким. Вона змогла вирватися від нього та побігла до будинку, зачинивши вхідні двері, одразу зателефонувала до поліції та повідомила про вчинення домашнього насильства відносно неї та у будинку налякана неповнолітня дитина. Після того до двору зайшов чоловік, почав стукати у двері, які вона йому не відкривала, та вікна будинку, кинув у вікно кухні поліно та розбив скло. Від розбитого скла він не міг отримати ушкодження, оскільки поліно кинув з відстані від вікна. Слідом за ним прийшла його мати, яка стала його заспокоювати словами, не лаялася з ним, а розмовляла спокійно. Чоловік заспокоївся, пройшов у гараж, сів в їх машину марки ВАЗ  21015 і стало тихо. Свекруха стояла біля гаражу. Після того хвилин через 15 вона через розбите скло побачила, що приїхали працівники поліції, однак вони не заходили до двору, оскільки була закрита хвіртка воріт. Вона зателефонувала до чергового районного відділку із запитанням чому ніхто не заходить до домоволодіння та розповіла як відкрити хвіртку воріт. Потім 6 поліцейських зайшли до двору, а вона з дитиною вийшла з будинку. Один з поліцейських був в чорній формі. Тут загавкала собака і чоловік вийшов з гаража, пішов в її сторону, але вона з дитиною вийшла з двору, а ОСОБА_27 скрутили поліцейські та вивели з двору, де наділи кайданки. Біля чоловіка були всі шестеро поліцейських, скільки крутили йому руки вона не бачила. Коли вдягали кайданки, то там знову були всі. Яким чином їх одягали вона не бачила, а вже бачила як в них його тягнули поліцейські. Коли вийшла з двору таксиста вже не було, лише стояла його машина. Продовжуючи йти в напрямку «Універсаму», за нею вели поліцейські чоловіка, кричали та били його, двоє тягнули його по під руки. Будучи попереду в метрах 5-6, освітлення не було і було темно, обертаючись бачила, що біля чоловіка була його мати. Чоловік продовжував чинити опір і хтось кричав, що таких треба вбивати. Хто саме бив, куди, скільки разів вона сказати не може. Потім вона побачила, що чоловіка кинули на землю і стали бити руками, ногами, дубинками. Коли вона підійшла до « ОСОБА_25 », там в поліцейській машині таксист якійсь особі в цивільному диктував заяву. Поліцейський в чорному, як встановлено вже під час слідства це був ОСОБА_5 , підійшов до машини, взяв пістолет з машини маленький, темний. Вона чула 3-4 хлопка, після чого чоловік впав. До цього його двоє тримали під руки, а коли впав то його знову били, а один з них поставив йому на шию ногу. Це вона знає точно, оскільки чула як кричала ОСОБА_9 , щоб прибрали ногу з шиї, а чоловік кричав, що досить хлопці. Поліцейські відійшли від чоловіка, біля нього залишився лише один із них, і вона тоді сказала його матері, що він заснув, а коли приїхала швидка, то їй повідомили, що чоловік помер. На запитання чому її чоловік був лише в спідній білизні і чи не помітила вона тілесних ушкоджень на його тілі, потерпіла ОСОБА_10 відповіла, що коли він зайшов до будинку, то він роздягнувся в залі одразу до трусів, при цьому вона не помітила на його тілі тілесні ушкодження. На запитання де знаходився ОСОБА_30 після того як до її чоловіка почали застосовувати фізичне насильство, за чиєї участі проводився слідчий експеримент, вона пояснила, що слідчий експеримент проводився за її участі, а ОСОБА_30 в момент побиття її чоловіка за територією домоволодіння від інших працівників направлявся до службового авто. На запитання де, на якому місці і при яких обставинах на ї чоловіка наділи кайданки, вона пояснила, що коли поліцейські зайшли на територію домоволодіння її чоловік виходив із гаража та сказав, що тут відбувається сімейна сварка, працівники поліції почали крутити йому руки, а з подвір`я його вивели та наділи кайданки. Чого працівники поліції стали крутити руки, а потім бити її чоловіка вона не знає. Згадала, що на подвір`ї працівники поліції забрали жилетку та телефон таксиста. В частині призначеного покарання підтримала позицію обвинувачення, просила призначити максимальне покарання в межах санкції ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 365 КК України обвинуваченому ОСОБА_5 та в межах санкції ч. 2 ст. 365 КК України іншим обвинуваченим, цивільний позов підтримала, просила задовольнити та стягнути солідарно зі всіх відповідачів в рахунок матеріальної шкоди 20000,00 грн. та в рахунок моральної шкоди 900000,00 грн. Крім цього просила стягнути солідарно з відповідачів ГУ НП в Миколаївській області, ГУ Державної казначейської служби України у Миколаївській області відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого на двох неповнолітніх дітей з кожного по 2000,00 грн. на кожну дитину щомісячно до повноліття кожного із дітей.
		Представник потерпілої ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_31 підтримав позовні вимоги цивільного позову потерпілої ОСОБА_9 в повному обсязі та просив його задовольнити, вказавши, що окрім покарання визначеного судом за кримінально-карні діяння, суми матеріальної та моральної шкоди, завданої протиправними діями обвинувачених, є співмірними до тієї шкоди, що була завдана потерпілим та неповнолітнім дітям потерпілої ОСОБА_10 .
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_32 пояснив суду, що 24.08.2016 року близько 3 години ранку черговий повідомив, що при затриманні ОСОБА_15 помер, хвилин через 15 прибув на місце, де знаходилось тіло, що лежало на землі, швидка констатувала смерть. На той час виконував обов`язки начальника Кривоозерського відділення поліції Врадіївського відділу поліції.Черговий ОСОБА_16 ,помічник чергового ОСОБА_7 ,оперуповноважені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Особа стосовно якої виділені матеріали в окреме кримінальне провадження, інших не пам`ятає, отримували табельну вогнепальну зброю  пістолети, гумові кийки, кайданки та спеціальні засоби. Відповідальна була ОСОБА_33 , тоді начальник групи швидкого реагування. Коли він під`їхав, підійшли всі члени групи, хто говорив не пам`ятає, говорили, що виїхали на виклик про вчинення домашнього насильства, а там виявили, що ОСОБА_15 вчинив грабіж відносно таксиста, який його підвозив додому. На місце також виїхала слідчо-оперативна група. Тоді за допомогою застосування спецзасобів та кайданів здійснили затримання ОСОБА_15 . ОСОБА_7 на місце направив черговий. Коли приїхали родичі ОСОБА_15 , то розповіли, що чули постріли під час його затримання.
		Свідок ОСОБА_16 пояснив суду, що біля 02.00  02.30 год. був дзвінок про домашнє насильство ОСОБА_24 . На місце виїхали ОСОБА_6 та Особа стосовно якої виділені матеріали в окреме кримінальне провадження, де до них підійшов ОСОБА_17 , який повідомив про побиття його та його транспортного засобу гр. ОСОБА_15 . Крім цього ОСОБА_15 забрав у нього жилетку, в якій було два мобільні телефони та грошові кошти в сумі 500 грн. На місце ним було направлено слідчо-оперативну групу. Інструктаж проводив ОСОБА_34 . ОСОБА_7 був з табельною зброєю, однак без спецзасобів, оскільки він в період часу з 02.00 до 06.00 години мав би відпочивати, але поїхав на місце події. На запитання чи чув він про постріли, пояснив, що жоден представник слідчо-оперативної групи не розповідав, що на місці події хтось стріляв.
		Свідок ОСОБА_35 пояснила суду, що біля 03.00 години ночі з 23.08. на 24.08.2016 року, вона працювала фельдшером на швидкій, поступив виклик в лікарню, що людині погано. Приїхали на місце, чоловік лежав на землі в трусах на лівій стороні весь у воді, руки в кайданках ззаду, лице синьо-багрове, ноги підігнуті в колінах, пульсу не було. На запитання про причини смерті відповіла, що ОСОБА_15 не помер своєю смертю, тіло було в синяках та брудне, руки ззаду в кайданках. Чи то синяки на тілі чи то бруд не може сказати. Біля «Універмагу» стояла одна автомашина поліції, біля якої знаходились двоє поліцейських.
		Свідок ОСОБА_36 пояснив суду, що біля 3 години вийшов на двір і побачив біля двору машину. ОСОБА_15 кричав, кілька разів ударив ОСОБА_29 і по лобовому склу автомобіля останнього. Він його трохи зупинив, однак затримати не зміг. Прийшла мати ОСОБА_15 , яка почала його заспокоювати і вони пішли до двору. Потім він пішов додому, ліг та задрімав. Чув 4-5 схожих на постріли звуків, потім через деякий час почався крик. Вийшовши на двір, побачив біля магазину поліцейських ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , який трусився і на моє питання сказали, що це не вони, а другі, та швидку допомогу, біля якої стояла фельдшер та сказала, що ОСОБА_15 вбили. ОСОБА_15 лежав, руки в кайданках, біля роту була кров.
		Свідок ОСОБА_18 пояснив суду, що на момент дій, вказаних у обвинувальному акті, працював слідчим Кривоозерського відділення поліції Врадіївського відділу поліції, заступив на чергування з ОСОБА_19 та ОСОБА_6 . Близько 03.00 год. повідомили, що у ОСОБА_17 відібрали гроші та телефони. Він разом з ОСОБА_19 та ОСОБА_6 , приїхали на місце події, де вже перебували ОСОБА_5 , Особа стосовно якої виділені матеріали в окреме кримінальне провадження, та ОСОБА_7 . Він стан оглядати автомобіль ОСОБА_17 , після чого відійшов до магазину та став відбирати пояснення у потерпілого ОСОБА_17 . Почувши два хлопки, схожих на звук петарди, він обернувся і побачив чотири силуети, один з яких напівсидів, і за ним було три силуети. Один із силуетів зробив два махи руками до сидячого, хто його вдарив чи ні він сказати не може. ОСОБА_17 стояв та скаржився на головний біль і він продовжив його допит. Мимо пройшов лише ОСОБА_5 і в руці ніс щось схоже на барабан від револьвера. Потім приїхала швидка і повідомила про смерть ОСОБА_15 . Потім на місці чекали вказівок керівництва. На запитання учасників справи відповів, що відстань до тих силуетів була метрів 40, удари наносились рукою з чимось. Потім за ним та ОСОБА_19 приїхав ОСОБА_32 і вони поїхали до лікарні на перевірку на стан сп`яніння. Біля 00.00 годин він разом з ОСОБА_19 та ОСОБА_6 перебували на автозаправці «WOG», а біля 03.00 години вони поїхали додому ОСОБА_15 , так як черговий ОСОБА_16 повідомив ОСОБА_6 , що біля «Універсаму» скоєно злочин. Біля дому ОСОБА_15 були ОСОБА_10 , Особа стосовно якої виділені матеріали в окреме кримінальне провадження, ОСОБА_7 , ОСОБА_5 Біля «Універсаму» стояв таксист, до якого він підійшов. На обличчі ОСОБА_17 були пошкодження. Він сказав, що його побив ОСОБА_15 , забрав два мобільні телефони, гроші та желетку, після чого він побіг до райвідділу. За повідомленням ОСОБА_17 . ОСОБА_15 був в нетверезому стані. Патруль виїхав на адресу проживання ОСОБА_15 на сімейну сварку, а він на пограбування ОСОБА_17 .
		Свідок ОСОБА_17 пояснив суду, що в ту ніч він таксував і по виклику біля 03 години ночі під`їхав до кафе. Там стояв п`яний ОСОБА_15 , якого він відвіз до його дому, де з ним за проїзд останнього розрахувалася дружина ОСОБА_10 . ОСОБА_15 пішов в двір і він став заводити машину, яка не завелася одразу. Він почув крик в дворі ОСОБА_24 , биття посуду. Потім з двору вибігла ОСОБА_26 , а за нею ОСОБА_15 , який підбіг до мене і ударив в обличчя. Від несподіваного удару він впав, а ОСОБА_15 продовжив бити його. Потім ОСОБА_15 стягнув з нього жилетку і він пішов в поліцію, в середину відділку його не пустили, сказали, що наряд уже там. Він пішов до двору ОСОБА_15 , де вже була його мати, якій він пояснив, що її син побив його і забрав речі, що йому належать, на що ОСОБА_15 почав кричати, що вб`є його. Мати завела ОСОБА_15 в двір, а він пішов до своєї побитої машини, де вже стояла поліцейське службове авто, яку поліцейський відігнав до «Універмагу». В дворі ОСОБА_24 розпочався шум. Перед цим хтось на моє прохання подзвонив за номером мого мобільного телефону, який задзвонив у дворі ОСОБА_15 . Далі біля поліцейського авто він надавав пояснення і йому принесли жилетку з телефонами та грошима. В результаті побиття він отримав перелом носової перегородки, що було виявлено фельдшером швидкої допомоги, від якої він дізнався, що ОСОБА_15 вже мертвий. Раніше він не раз підвозив ОСОБА_15 у справах, в ту трагічну ніч виклик зроблено його дружиною, яка вказала де потрібно забрати ОСОБА_15 .
		Свідок ОСОБА_19 пояснив суду, що працює у Кривоозерському відділенніполіції Врадіївськоговідділу поліції на посаді оперуповноваженого і 23.08.2016 року з 08 години ранку разом з ОСОБА_18 та ОСОБА_6 перебували на чергуванні. Біля 3 години ночі поступив виклик на грабіж, стали службовим автомобілем біля «Універсаму». Там вже були Особа стосовно якої виділені матеріали в окреме кримінальне провадження, ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та таксист, у якого був пошкоджений ніс, синець під оком. Потім він, ОСОБА_18 і ОСОБА_17 пішли до автомобіля останнього, сфотографували пошкодження, а інші пішли до домоволодіння ОСОБА_15 . ОСОБА_18 пішов з ОСОБА_17 назад до «Універмагу», а він підійшов до хвіртки домоволодіння ОСОБА_15 , де на подвір`ї ОСОБА_5 , Особа стосовно якої виділені матеріали в окреме кримінальне провадження та ОСОБА_7 , розмовляли з матір`ю ОСОБА_15 , а з будинку виглядала дружина ОСОБА_10 з дитиною і благала забрати її з дому, оскільки її чоловік може її вбити. Після цього загорілося світло в гаражі і з нього вийшов чоловік з совковою лопатою в руках. Жінка з дитиною вибігли з двору, а за ними почув сильний удар по паркану з металопрофілю. Всі вибігли з двору Цукерманів і я пішов до ОСОБА_18 , куди підійшов і ОСОБА_39 , який сів в машину та поїхав. Він почув голоси на вулиці, пішов туди та побачив, що на землі лежить ОСОБА_15 , біля нього ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , напроти них сиділа мати ОСОБА_9 . На одній руці ОСОБА_15 були кайданки, а друга рука була під тілом. ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та Особа стосовно якої виділені матеріали в окреме кримінальне провадження перевернули ОСОБА_15  ОСОБА_5 та ОСОБА_7 сказали,що бвін подививсяза ОСОБА_15 ,а вонипідуть наподвір`я.Потім послалийого запонятими.Сходив налітню площадку,де горілосвітло,повернувся назадоскільки жодноїлюдини тамне було.Потім продовживопитувати матірі сходивдо ОСОБА_18 ,який сказаввідібрати заявуу дружини ОСОБА_10 Повернувшись намісце,побачив,що Особа стосовно якої виділені матеріали в окреме кримінальне провадження в машині вже опитує дружину. Вони з ним помінялися і він почав відбирати заяву у ОСОБА_10 , а тут піднявся крик матері ОСОБА_9 , що вбили сина. Одразу він повідомив чергового ОСОБА_16 , який сказав чекати. Потім приїхало керівництво, після чого вони поїхали до відділку, здали зброю, спецзасоби, а потім поїхали до лікарні для проходження огляду на стан сп`яніння. На запитання щодо події з таксистом пояснив наступне, що на місце виклику вони приїхали о 03.00 годині (+/- 5 хвилин), де таксист ОСОБА_17 розповів, що по дзвінку від дружини забрав ОСОБА_15 з кафе і відвіз додому. Там стався між ними скандал, в процесі якого ОСОБА_15 його побив, пошкодив машину та забрав гроші, жилетку.
		Свідок ОСОБА_33 пояснила суду, що 23.08.2016 року на чергування по районному відділенню заступили обвинувачені, ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_16 . Одна слідчо-оперативна група в складі ОСОБА_18 і ОСОБА_19 , друга група  патрульні поліція ОСОБА_5 і ОСОБА_40 . Всі отримали табельну вогнепальну зброю та спецзасоби. Вказівку на виїзд давав черговий.
		Свідок ОСОБА_41 як кадровий працівник пояснила суду, що 24.08.2016 року біля 05.00 години їй повідомили про надзвичайну подію та повезли всіх 6 працівників, що були на місці події, на освідування до медичного закладу. Відповідальною була ОСОБА_33 , ОСОБА_16  черговий, ОСОБА_7  помічник чергового, добовий наряд - Особа стосовно якої виділені матеріали в окреме кримінальне провадження, ОСОБА_5 , ОСОБА_39 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 . Пояснення у них відібрала інспекція по особовому складу. ОСОБА_32 приїхав пізніше. ОСОБА_5 працював у відділенні поліції з грудня 2015 року і все було нормально. Коли вона приїхала до хлопців у районному відділенні не було, з ними вона не спілкувалась по суті того, що відбулося. Всі характеризуються позитивно.
		Свідок ОСОБА_42 , який на той час був заступником начальника Кривоозерського відділення поліції Врадіївського відділу поліції, пояснив суду, що 24.08.2016 року вранці йому здається зателефонував ОСОБА_18 . Він приїхав до « ОСОБА_25 », де побачив мертвого ОСОБА_15 в одних трусах. ОСОБА_18 пояснив, що він прибув на виклик про грабежу ОСОБА_17 . При затриманні ОСОБА_15 виник конфлікт в результаті якого ОСОБА_15 загинув. ОСОБА_18 повідомив, що він відбирав у ОСОБА_17 пояснення біля «Універсаму», почув шум якоїсь сутички, а потім хтось крикнув, що ОСОБА_15 помер. З приводу пограбування ОСОБА_17 було відкрито кримінальне провадження, яке на даний час не розкрито. По матеріалам ОСОБА_17 вказував на ОСОБА_15 , який побив його, забрав жилетку з телефонами та грошима, і він втік. 
		Свідок ОСОБА_43 в судовому засіданні пояснив суду, що 24.08.2016 року о 02.20 год. подзвонила невістка. Дружина ОСОБА_9 пішла до них і через деякий час дзвонить і плаче. Він пішов і побачив, що з провулку виїжджає швидка, а на землі лежить син, руки в наручниках за спиною, бездиханний. На місці події були поліцейські  ОСОБА_19 і ще один. Дружина плаче, що вбили. Тіло сина лежало метрів 30 від воріт, було все побите.
		Свідок сторони захисту ОСОБА_44 пояснив суду, що біля 2 години вісім років тому біля моста він з дружиною їхав машиною. Перелазивши через перила ОСОБА_15 впав перед його автомобілем. В нього було «поцарапане» лице, текла кров. Він підійшов до нього, на що ОСОБА_15 відповів, що думав, що це за ним. Попрощалися і він поїхав. ОСОБА_15 був в нетверезому стані. Через 2-3 дні почув, що саме в ту ніч ОСОБА_15 вбили. Подряпини були на руках, на лиці та на лобі.
		Незважаючи на невизнання вини обвинуваченими ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , окрім їх показів, показів потерпілих, свідків, вина обвинуваченого ОСОБА_5 у позбавленні життя ОСОБА_15 та його ж вина і ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у перевищеннівлади таслужбових повноважень,тобто вумисному вчиненняпрацівником правоохоронногооргану дій,які явновиходять замежі наданихйому правта повноважень,що супроводжувалисянасильством тазастосуванням спеціальнихзасобів іспричинили тяжкінаслідки,та уперевищенні владита службовихповноважень,тобто наумисне вчиненняпрацівником правоохоронногооргану дій,які явновиходять замежі наданихйому правта повноважень,що супроводжувалисянасильством тазастосуванням спеціальнихзасобів щодопотерпілого,за відсутностіознак катування,відповідно підтверджується наданими прокурором письмовими доказами:
		-заявою ОСОБА_17 про дозвіл на огляд автомобіля від 24.08.2016 року та протоколом огляду місця події від 24.08.2016 території поблизу будинку АДРЕСА_4 з таблицями зображень до нього, в ході проведення якого виявлено труп ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та вилучено: на лобовому склі автомобіля ВАЗ 2102 фрагменти деревини (мікрооб`єкти), наручні браслети ХК26636, одягнуті на трупі, камінці та ґрунт з плямами речовини бурого кольору з проїзної частини (т. 8 а.с. 76-123);
		-протоколом огляду трупа ОСОБА_15 від 24.08.2016 проведеного в м. Миколаєві в МОБ СМЕ з фототаблицями до нього, в ході якого вилучено: труси-шорти; металевий предмет (дробинка); нігтьові зрізи з правої та лівої рук; металевий предмет круглої форми, знайдений в тканині лівої легені; металевий предмет, знайдений в товщі м`язів лівого плечового суглобу; два клаптики шкіри з пораненнями (т. 8 а.с. 124-137);
		-супровідним листом та додатком до нього  рапортом чергового Кривоозерського відділення поліції Врадіївського відділу поліції, внесеного до ЄО за №1832 від 24.08.2016 за фактом смерті ОСОБА_15 (т. 8 а.с. 138-139);
		-протоколом додаткового огляду трупу ОСОБА_15 від 30.08.2016 проведеного у 
		м. Первомайську з додатком у вигляді оптичного диску (т. 8 а.с. 140-143);
		-протоколом огляду документів від 24.08.2016  матеріалів реєстрації кримінального провадження за заявою ОСОБА_17 в ході якого зроблено копії зазначених матеріалів (т. 8 а.с. 144-152);
		-протоколом огляду документів (журналу інструктажів, книги нарядів, книги видачі та прийняття спецзасобів) від 29.08.2016 з додатками (т. 8 а.с. 153-161);
		-протоколом обшуку домоволодіння ОСОБА_10 від 02.11.2016, в ході якого вилучено лопату совкову з дерев`яним держаком довжиною не більше 1,5м (т. 8 а.с. 172-176);
		-протоколом тимчасового доступу до речей та документів, що знаходяться у володінні ПрАТ «Київстар» від 11.11.2016 (т. 8 а.с. 169-171);
		-протоколом огляду документів від 14.11.2016, а саме інформації оператора ПрАТ «Київстар» (т. 8 а.с. 177-197);
		-протоколом огляду місця події від 11.11.2016  ділянки річки Кодима на відстані 50м від спуску з краю мосту в бік м.Одеси, в ході якого вилучено фрагмент пістолету «Сталкер» №0513-034512(т. 8 а.с. 198-201); 
		-згодою ОСОБА_5 на дослідження пістолету «Сталкер» (т. 8 а.с. 202); 
		-запитом Прокуратури Миколаївської області від 25.10.2016 та відповіддю Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області від 31.10.2016 щодо пошуку інших частин пістолета «Сталкер» (т. 8 а.с. 205-206);
		-протоколами пред`явлення речей особі стосовно якої виділені матеріали в окреме кримінальне провадження, ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_19 для впізнання від 06.12.2016, а саме лопати, вилученої в ході обшуку домоволодіння ОСОБА_10 02.11.2016 (т. 8 а.с. 123-142);
		-протоколом слідчого експерименту від 05.10.2016 за участю потерпілої ОСОБА_10 та диском з відеозаписом, на якому зафіксовано проведення вищезазначених слідчих експериментів (т. 14 а.с.5-19);
		-протоколом слідчого експерименту від 10.10.2016 за участю підозрюваного ОСОБА_5 та диском з відеозаписом, на якому зафіксовано проведення зазначеного слідчого експерименту в ході якого ОСОБА_5 фактично підтвердив обставини та умови викладені в обвинувальному акті (т. 14 а.с. 20-40); 
		-протоколом слідчого експерименту від 11-12.10.2016 за участю підозрюваного ОСОБА_7 та диском з відеозаписом, на якому зафіксовано проведення вищезазначених слідчих експериментів (т. 14 а.с. 48-66);
		-висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_17 №559 від 01.09.2016 (т.12 а.с. 199-200);
		-висновком судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_45 № 2388 від 24.09.2016, відповідно до якого смерть ОСОБА_15 наступила від гострої крововтрати, яка розвилась внаслідок однократного, сліпого (вогнепального) поранення грудної клітини з пошкодженням серця, лівої легені. Крім того, у померлого ОСОБА_15 виявлено наступні тілесні ушкодження, які по ступеню тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень та в причинному зв`язку з настанням смерті не перебувають, а саме: - на задній поверхні лівого плечового суглобу є рана від вогнепального поранення; - на задній поверхні лівого плечового суглобу, на лівій боковій поверхні грудної клітини, в правій поперекової області  є по одному синцю, які могли утворитися від 3-х ударів тупим предметом з обмеженою подовженою поверхнею зіткнення, яким міг бути поліцейський гумовий кийок; - синці в проекції променевозап`ястних суглобів (зліва та справа), які утворились від дії тупих твердих предметів з обмеженої поверхнею зіткнення, якими могли бути металеві кайданки; - синці в проекції лівої реберної дуги з переходом на ліву бокову поверхню живота, на боковій поверхні лівого стегна в середній третині, які утворились від дій тупих твердих предметів; - крововиливи на правій боковій поверхні шиї, які утворились від дій тупих твердих предметів (т. 10 а.с. 145-149);
		-висновком додаткової судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_15 № 2388 від 08.12.2016, відповідно до якого підтверджується можливість отримання ушкоджень при обставинах, зазначених ОСОБА_19 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 під час слідчих експериментів з зазначеними особами (т. 10 а.с. 155-157);
		-висновком медико-криміналістичної експертизи фрагментів шкіри, вилученої з трупу ОСОБА_15 № 165 від 14.09.2016 (т. 10 а.с. 161-162);
		-висновком судово-медичної експертизи речових доказів № 595 від 13.09.2016, а саме одягу ОСОБА_15 , відповідно до якого на трусах знайдена кров людини (т. 10 а.с. 176-177);
		-висновком судово-медичної експертизи речових доказів № 581 від 13.09.2016, а саме одягу ОСОБА_5 , відповідно до якого на туфлі на праву ногу знайдена кров людини (т. 10 а.с. 171-172);
		-висновком судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи №103 від 16.12.2016 туфлі на праву ногу, вилученої у ОСОБА_5 , відповідно до якого, кров не походить від ОСОБА_5 та може походити від ОСОБА_15 (т. 10 а.с. 213-218);
		-висновком судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи трусів ОСОБА_15 , № 102 від 16.12.2016, відповідно до якого, кров може походити від ОСОБА_15 (т. 10 а.с. 223-229);
		-висновком судово-балістичної експертизи № 2202 від 07.12.206, відповідно до якої предмет, вилучений в ході огляду місця події 11.11.2016 є частиною пістолета «Сталкер»  рамкою зі стволом та спусковою скобою револьвера калібру 4 мм Флобер моделі «Сталкер» 4,5 № НОМЕР_2 , а також сама рамка зі стволом та спусковою скобою, оглянута в ході судового засідання (т. 10 а.с. 235-240);
		-висновком судово-балістичної експертизи об`єктів, вилучених з трупу ОСОБА_15 , № 4485/04 від 23.09.2016, відповідно до якого об`єкти 1 та 2 є складовою частиною патронів  кулями патронів Флобера кільцевого запалення калібру 4мм, які до категорії боєприпасів не належать (т. 10 а.с. 182-184).
		Зазначені докази повністю узгоджуються між собою та відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті в частині пред`явленого обвинувачення ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 365 КК України, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 365 КК України.
		Оцінивши за своїм внутрішнім переконанням у сукупності досліджені докази, з точки зору належності, допустимості, достовірності та взаємозв`язку, колегія суддів приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 365 КК України, вина ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у вчинені інкримінованого їм кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 365 КК України знайшла своє повне підтвердження під час судового розгляду. 
		Характер дій ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 встановлених судом, свідчать про умисний характер, направлений на перевищення влади та службових повноважень, тобто на умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, що супроводжувалися насильством та застосуванням спеціальних засобів і спричинили тяжкі наслідки, та на перевищення влади та службових повноважень, тобто на умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, що супроводжувалися насильством та застосуванням спеціальних засобів щодо потерпілого, за відсутності ознак катування, відповідно. 
		Колегія суддів зауважує, що обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 наносили удари потерпілому руками ногами та гумовими кийками вже після подолання опору потерпілого та після застосування до нього спецзасобу  металевих браслетів.
		У даному випадку, об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, вичерпується самим фактом вчинення дій, які явно виходять за межі наданих працівником правоохоронного органу прав чи повноважень, і містять одну з ознак, визначених у вказаній нормі кримінального закону, супроводжуються: насильством або з погрозою застосування насильства, застосування зброї або спеціальних засобів, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування. Заподіяння наслідків у вигляді істотної шкоди в розумінні п. 3 примітки до ст. 364 КК не є обов`язковою умовою для кваліфікації дій за ч. 2 ст. 365 КК.
		Така позиція повною мірою узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у вище зазначеній мною постанові № 13-57кс18 від 0.512.2018 у справі № 301/2178/13-к.
		Отже,дії обвинуваченого ОСОБА_5 вірно кваліфікованіза ч.3ст.365КК України,а діїобвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_6 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 365 КК України.
		Також, згідно обвинувального акту орган досудового розслідування обвинувачує ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення правова кваліфікація якого за ч.1 ст.115КК України при наступних обставинах.
		24.08.2016 приблизно о 03.30 годин, точного часу встановити не представилось можливим, знаходячись на вул. Некрасова в смт. Криве Озеро приблизно на відстані 30 метрів від воріт, за межами зазначеного двору ОСОБА_5 обернувся та побачив, що на відстані приблизно 10 метрів від нього знаходиться ОСОБА_15 , який наближається до нього, тримаючи в руках совкову лопату, висловлюючи при цьому наміри її застосувати та завдати працівникам поліції тілесні ушкодження. При таких обставинах, ОСОБА_5 з метою завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_15 та в такий спосіб припинення його незаконних дій, вирішив застосувати по відношенню до останнього не табельну зброю та спеціальні засоби, які передбачені Законом України «Про Національну поліцію» (далі Закону) та знаходились при ОСОБА_5 , а особисту зброю, яку мав при собі  револьвер калібру 4 мм Флобер моделі «STALKER 4.5», № НОМЕР_2 . Діючи умисно, розуміючи, що відповідно до вимог ст. 29 Закону заборонено застосування інших заходів примусового характеру, ніж визначені законами України, діючи в порушення вищевказаних положень Закону ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на протиправне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_15 , усвідомлюючи, що посягає на здоров`я та життя іншої особи та бажаючи цього, виходячи за межі наданих йому повноважень, перебуваючи від ОСОБА_15 на відстані не більше 10 м завдав не менше двох пострілів в бік останнього з вказаного револьверу калібру 4 мм Флобер моделі «STALKER 4.5», № НОМЕР_2 . Оскільки ОСОБА_15 , жодним чином не відреагував на ці постріли ОСОБА_5 , зрозумів, що не влучив в ОСОБА_15 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на протиправне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_15 , розуміючи при цьому, що оскільки ОСОБА_15 був одягнутий лише в труси, то безперешкодне потрапляння кулі від вказаного револьверу в грудну клітину ОСОБА_15 може привести до ураження життєво важливих органів останнього та бажаючи цього ОСОБА_5 здійснив з близької відстані ще не менше двох пострілів в область грудної клітини ОСОБА_15 . Відповідно до висновку експерта № 2388 від 24.09.2016 та висновку експерта (додаткової судово-медичної експертизи) № 2388 від 08.12.2016 смерть ОСОБА_15 наступила від гострої крововтрати, яка розвилась внаслідок однократного, сліпого травматичного (вогнепального) поранення грудної клітини з пошкодженням серця, лівої легені.
		Колегія суддів не може погодитись з позицією сторони обвинувачення, щодо кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч.1 ст.115 КК України, так як ця позиція ґрунтується на припущеннях, догадках, але не на доказах наданих суду, а також не відповідає викладеним в обвинувальному акті обставинам та умовам кримінального правопорушення.
		Так, кримінальна відповідальність заст. 118 ККУкраїни настає за умисне вбивство при перевищенні заходів необхідних для затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.
		З об`єктивної сторони цей злочин, як і умисне вбивство, характеризується дієюу вигляді протиправного посягання на життя людини, наслідками у вигляді смерті та причинним зв`язком між зазначеними діями та наслідками,а з суб`єктивної сторониумисною формою вини (прямим або непрямими умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти смерть особи, передбачає такі наслідкиі бажає або свідомо припускає їх настання.
		Проте, на відміну від умисного вбивства, відповідальність за вчинення якого передбачена статтею 115 КК, обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони злочину, передбаченогостаттею 118 КК, є мотив діяннязахист винною особою охоронюваних законом прав та інтересів від суспільно небезпечного посягання. При цьому відповідальність настає лише у випадку перевищення особою, яка захищається, меж необхідної оборони.
		Відповідно дост. 27 Конституції Україникожен має право захищати своє життяі здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань.Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду (ст. 30 Конституції України).
		Згідно із частиною першоюстатті 36 ККнеобхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
		Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому,хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту (частина третястатті 36 КК).
		Отже, для вирішення питання про кваліфікацію складу злочину, пов`язаного з умисним позбавленням життя особи, зокрема щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж, суд у кожному випадку, враховуючи конкретні обставини справи, повинен здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання. До критеріїв визначення правомірності необхідної оборони належать: наявність суспільно небезпечного посягання, його дійсність та об`єктивна реальність, межі захисних дій, які б не перевищували меж необхідності, а шкода особі, яка здійснює посягання, не перевищувала б ту, яка для цього необхідна.
		Аналогічна позиція викладена у постановах Другої судовоїпалати Касаційногокримінального судуВерховного Судувід 26.04.2018 року у справі № 342/538/14-к та від 20.02.2024 року у справі №204/7957/21.
		Таким чином,пояснення обвинувачуваного ОСОБА_5 на досудовомуслідстві підчас проведенняслідчого експерименту,в якихвін фактичнопідтвердив обставинискоєння кримінальногоправопорушення викладенів обвинувальномуакті,об`єктивнопідтверджується показамисвідків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_46 , ОСОБА_16 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_17 , ОСОБА_49 , ОСОБА_35 , ОСОБА_50 ,показами обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , що підтверджують хронологію подій та обставини справи, в умовах яких з метою захисту від суспільно небезпечного посягання, уникнення можливого удару совковою лопатою в область своєї голови та припинення опору і насилля з боку ОСОБА_15 , обвинувачений здійснивпару пострілівв напрямокруху потерпілого ОСОБА_15 ,що явноне відповідаєнебезпечності посягання,обстановці захистута заходам,необхідним длязатримання особи,яка вчинилакримінальне правопорушення,та підтверджує мотив діяння- захист винною особою охоронюваних законом прав та інтересів від суспільно небезпечного посягання, та дослідженими судом доказами, а саме: заявою ОСОБА_17 про дозвіл на огляд автомобіля від 24.08.2016 року та протоколом огляду місця події від 24.08.2016 території поблизу будинку АДРЕСА_4 з таблицями зображень до нього, з яких вбачається, що обвинувачений ОСОБА_5 у складі групи виїхав на місце вчинення кримінального правопорушення у відношенні потерпілого ОСОБА_17 та домашнього насильства, що є адміністративним правопорушенням, у відношенні ОСОБА_10 та її неповнолітнього сина; протоколом обшуку домоволодіння ОСОБА_10 від 02.11.2016, протоколами пред`явлення речей Особі стосовно якої виділені матеріали в окреме кримінальне провадження, ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_19 для впізнання від 06.12.2016, з яких вбачається, що на території домоволодіння по АДРЕСА_4 , вилучено лопату совкову з дерев`яним держаком довжиною не більше 1,5 м якою ОСОБА_15 намагався завдати тілесних ушкоджень працівникам поліції в день його затримання, які спростовують деякі пояснення потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , наданих ними під час судового слідства; протоколами слідчого експерименту від 10.10.2016 за участю підозрюваного ОСОБА_5 та від 11-12.10.2016 за участю підозрюваного ОСОБА_7 та дисками з відеозаписами, на яких зафіксовано проведення вищезазначених слідчих експериментів, які спростовують пояснення потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , що померлий ОСОБА_15 не чинив опору і не намагався завдати тілесних ушкоджень працівникам поліції, на яких ОСОБА_5 та ОСОБА_7 показали місце влучання у ворота, біля місця залишення працівниками поліції території двору через хвіртку воріт, вилученої під час обшуку совкової лопати ОСОБА_15 .
		Отже, на підставі викладеного та оцінивши досліджені докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 перебуваючи у стані необхідної оборони, з метою захисту від суспільно небезпечного посягання, уникнення можливого удару совковою лопатою в область своєї голови та припинення опору і насилля з боку ОСОБА_15 , взявши револьвер калібру 4 мм Флобер моделі «STALKER 4.5», № НОМЕР_2 , маючи намір на припинення опору збоку потерпілого, не передбачаючи настання його смерті, однак усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, допустив явну невідповідність способу та знаряддя захисту, навмисно здійснив пару пострілів в напрямок руху тіла ОСОБА_15 , що явно не відповідає небезпечності посягання, обстановці захисту та заходам, необхідним для затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, своїми навмисними діями за обставин вказаних у обвинувальному акті, скоїв саме кримінальне правопорушення, передбачене ст. 118 КК України, тобто умисне вбивство, вчинене при перевищені заходів, необхідних для затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.
		Відповідно до вимог, викладених в п. п. 1, 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		Згідно ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини Кримінального кодексу України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Статтею 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		Відповідно до ст.12 КК України, вчинені обвинуваченим  ОСОБА_5 кримінальні правопорушення є закінченим нетяжким та тяжким злочинами.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому  ОСОБА_5 , відповідно до ст. 66 КК України є активне сприяння розкриттю злочинів, наявність на утриманні 2 дітей.
		Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченому  ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
		Вчинене обвинуваченим ОСОБА_5 кримінальне правопорушення за ст.118КК України  є нетяжким злочином.
		Пунктом 2 частини 1 статті 49 КК України, як в редакції Закону від 5.04.2001 року, чинній на момент вчинення злочину, так і нині чинній редакції, передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до набрання вироком законної сили минули такі строки:
		- три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді обмеження або позбавлення волі (редакція Закону від 5.04.2001 року);
		-три роки- у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років (нині діюча редакція).
		З моменту вчинення обвинуваченим інкримінованого йому кримінального правопорушення минуло понад 8 років. Перебіг давності не зупинявся та не переривався.
		Клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності з цієї нереабілітуючої підстави обвинувачений не заявив та згоди на таке звільнення не надав.
		Разом з тим, відповідно до ч.5ст.74 КК Україниособа також може бути за вироком суду звільнена від покарання, на підставах, передбаченихст. 49 КК України.
		Колегія суддів вважає, що оскільки визначений Законом строкдавності закінчився, тому обвинувачений ОСОБА_5 , як то визначено ч.5ст. 74 КК України, підлягає звільненню від покарання, без його призначення, адже обвинувачений звільняється від будьякого можливого покарання. Саме на таку позицію вказав Верховний Суд у постанові від 10.06.2020 року у справі №161/7253/18, зазначивши, щотаке звільнення від покарання є звільненням від призначення покарання і особа підлягає звільненню від покарання без призначення конкретного покарання.
		Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень відповідно до ст. 12 КК України, обставини справи, вказані дані про особу обвинуваченого, який на момент вчинення кримінального правопорушення був працівником правоохоронного органу, мав спеціальне звання «старший сержант поліції», присвоєне згідно наказу № 3 від 07.11.2015, який неодноразовопроходив інструктажіз правилповодження звогнепальною зброєю,застосування вогнепальноїзброї таспецзасобів,а такожрегулярно здававзаліки ззазначених питань, одружений, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, вчинив умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони потерпілого ОСОБА_15 , умисний характер, направлений на перевищеннявлади таслужбових повноважень,тобто наумисне вчиненняпрацівником правоохоронногооргану дій,які явновиходять замежі наданихйому правта повноважень,що супроводжувалисянасильством тазастосуванням спеціальнихзасобів іспричинили тяжкінаслідки,спосіб їхвчинення, а також відсутність визнання вини та каяття з його боку, відсутність судимості, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та наявність обставин, що пом`якшують покарання, наявність тяжкихнаслідків унематеріальному виді увиді смертіпотерпілого ОСОБА_15 , позитивної характеристики за попереднім місцем служби та місцем проживання, не перебування на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, не перебування на військовому обліку в зв`язку зі службою в органах поліції, надання послуг за договором цивільно-правового характеру Благодійному Фонду «Лікарі без кордонів  Бельгія» на думку колегії суддів свідчить про небезпечність ОСОБА_5 для суспільства, та дають підстави для призначення покарання у виді позбавлення волі, яке він має відбувати реально в умовах ізоляції від суспільства.
		Колегія суддів вважає необхідним і достатнім призначити покарання у виді позбавлення волі в межах передбачених санкцією ч. 3 ст. 365 КК України з позбавленням права обіймати посади в органах Національної поліції України, судових та правоохоронних органах.
		Колегія суддів вважає, що підстав для обрання більш м`якого покарання, в т.ч. із застосуванням ст. 75 КК України, не встановлено. 
		Крім того, на підставі ст. 54 КК України колегія суддів вважає за необхідне позбавити ОСОБА_5 звання «старший сержант поліції», присвоєного наказом ГУНП в Миколаївській області № 3 від 07.11.2015.
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати  ОСОБА_5 у строк відбуття покарання строк тримання під вартою в період з 24.08.2016 року по 13.12.2019 року включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Враховуючи те,що до ОСОБА_5  не застосовано запобіжний захід і він з`являється на виклики суду не ухиляючись від судового розгляду без поважних причин, то суд не знаходить підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
		Відповідно до ст.12 КК України, вчинене обвинуваченим  ОСОБА_7 кримінальне правопорушення є закінченим тяжким злочином.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому  ОСОБА_7 , відповідно до ст. 66 КК України є активне сприяння розкриттю злочинів, наявність на утриманні 2 дітей.
		Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченому  ОСОБА_7 , відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
		Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення відповідно до ст. 12 КК України, обставини справи, вказані дані про особу обвинуваченого, який на момент вчинення кримінального правопорушення був працівником правоохоронного органу, мав спеціальне звання «сержант поліції», присвоєне згідно наказу № 3 від 07.11.2015, який неодноразовопроходив інструктажіз правилповодження звогнепальною зброєю,застосування вогнепальноїзброї таспецзасобів,а такожрегулярно здававзаліки ззазначених питань, одружений, має на утриманні одну неповнолітню дитину, умисний характер, направлений на перевищеннявлади таслужбових повноважень,тобто наумисне вчиненняпрацівником правоохоронногооргану дій,які явновиходять замежі наданихйому правта повноважень,що супроводжувалисянасильством тазастосуванням спеціальнихзасобів щодопотерпілого,за відсутностіознак катування,спосіб йоговчинення, а також відсутність визнання вини та каяття з його боку, відсутність судимості, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та наявність обставини, що пом`якшує покарання, наявність тяжкихнаслідків унематеріальному виді увиді смертіпотерпілого ОСОБА_15 , позитивної характеристики за попереднім місцем служби та місцем проживання, не перебування на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, не перебуванням на військовому обліку в зв`язку зі службою в органах поліції, та те, що в теперішній час він перебуває за межами території України, на думку колегії суддів свідчить про небезпечність ОСОБА_7 для суспільства, та дають підстави для призначення покарання у виді позбавлення волі, яке він має відбувати реально в умовах ізоляції від суспільства.
		Колегія суддів вважає необхідним і достатнім призначити покарання у виді позбавлення волі в межах передбаченої санкцією ч. 2 ст. 365 КК України з позбавленням права обіймати посади в органах Національної поліції України, судових та правоохоронних органах, що буде відповідати вимогам ч.2 ст.65 КК України, тобто бути таким, яке є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
		Колегія суддів вважає, що підстав для обрання більш м`якого покарання, в т.ч. із застосуванням ст. 75 КК України, не встановлено.
		Крім того, на підставі ст. 54 КК України колегія суддів вважає за необхідне позбавити  ОСОБА_7 звання «сержант поліції», присвоєного наказом ГУНП в Миколаївській області № 3 від 07.11.2015.
		21.10.2016 року згідно ухвали слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою до 18.12.2016 року та визначено розмір застави в сумі 120000,00 грн. 24.10.2016 року вказаний розмір застави згідно квитанції №0.0.639853419.1 було внесено заставодавцем ОСОБА_51 на відповідний депозитний рахунок №37316051016294 ТУ ДСА України в Миколаївській області в ДКС України м. Київ, МФО 820172, і ОСОБА_7 був звільнений з під варти.
		Колегія суддів вважає, що на підставі ч. 5 ст. 72 КК України необхідно зарахувати  ОСОБА_7 у строк відбуття покарання строк тримання під вартою в період з 25.08.2016 року по 24.10.2016 року включно із розрахунку один попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Згідно із п.п. 7 та 8 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 15, кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України. Застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка-готівкою через банки або підприємства поштового зв`язку.
		Відповідно до ч. 11 ст.182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
		Враховуючи відсутність правових підстав для звернення застави внесеної за обвинуваченого  ОСОБА_7  в дохід держави, запобіжний захід під час судового розгляду не був порушений, тому запобіжний захід підлягає продовженню із встановленими обвинуваченому процесуальних обов`язків до набрання вироком суду законної сили, а внесена застава підлягає поверненню заставодавцю після набрання вироком законної сили.
		Відповідно до ст.12 КК України, вчинене обвинуваченим  ОСОБА_6 кримінальне правопорушення є закінченим тяжким злочином.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому  ОСОБА_6 , відповідно до ст. 66 КК України є наявність на утриманні дитини.
		Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченому  ОСОБА_6 , відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
		Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення відповідно до ст. 12 КК України, обставини справи, вказані дані про особу обвинуваченого, який на момент вчинення кримінального правопорушення був працівником правоохоронного органу, мав спеціальне звання «сержант поліції», присвоєне згідно наказу № 3 від 07.11.2015, який неодноразовопроходив інструктажіз правилповодження звогнепальною зброєю,застосування вогнепальноїзброї таспецзасобів,а такожрегулярно здававзаліки ззазначених питань, одружений, має на утриманні одну неповнолітню дитину, умисний характер, направлений на перевищеннявлади таслужбових повноважень,тобто наумисне вчиненняпрацівником правоохоронногооргану дій,які явновиходять замежі наданихйому правта повноважень,що супроводжувалисянасильством тазастосуванням спеціальнихзасобів щодопотерпілого,за відсутностіознак катування,спосіб йоговчинення, а також відсутність визнання вини та каяття з його боку, відсутність судимості, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та наявність обставини, що пом`якшує покарання, наявність тяжкихнаслідків унематеріальному виді увиді смертіпотерпілого ОСОБА_15 , позитивної характеристики за попереднім місцем служби та місцем проживання, не перебування на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, не перебуванням на військовому обліку в зв`язку зі службою в органах поліції, на думку колегії суддів свідчить про небезпечність ОСОБА_6 для суспільства, та дають підстави для призначення покарання у виді позбавлення волі, яке він має відбувати реально в умовах ізоляції від суспільства.
		Колегія суддів вважає необхідним і достатнім призначити покарання у виді позбавлення волі в межах передбаченої санкцією ч. 2 ст. 365 КК України з позбавленням права обіймати посади в органах Національної поліції України, судових та правоохоронних органах, що буде відповідати вимогам ч.2 ст.65 КК України, тобто бути таким, яке є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
		Колегія суддів вважає, що підстав для обрання більш м`якого покарання, в т.ч. із застосуванням ст. 75 КК України, не встановлено.
		Крім того, на підставі ст. 54 КК України колегія суддів вважає за необхідне позбавити  ОСОБА_6 звання «сержантполіції»,присвоєного наказомГУНП вМиколаївській області№ 3від 07.11.2015. 
		Строк відбуття покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту затримання після набрання вироком законної сили.
		Враховуючи, що ОСОБА_6 з`являється на виклики суду не ухиляючись від судового розгляду без поважних причин, то суд не знаходить підстав для обрання йому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з обвинувачених на користь держави судові витрати по справі, які складаються із вартості проведених під час досудового розслідування експертних досліджень, у загальній сумі 56104,50 грн. в наступному порядку: 
		-стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати в загальній сумі 21838,50 грн., 
		-стягнути з ОСОБА_7 на користь держави судові витрати в загальній сумі 17133,00 грн., 
		-стягнути з ОСОБА_6 на користь держави судові витрати в загальній сумі 17133,00 грн.
		Також, в межах кримінального провадження до початку судового розгляду звернулися до суду представники потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 адвокат ОСОБА_52 та адвокат ОСОБА_53 з цивільними позовами про стягнення з обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Особі стосовно якої виділені матеріали в окреме кримінальне провадження, з урахуванням уточнених позовних вимог на користь ОСОБА_9 матеріальної шкоди в сумі 10000,00 грн. і моральної шкоди в сумі 300000,00 грн., на користь ОСОБА_10 матеріальної шкоди в сумі 20000,00 грн. і моральної шкоди в сумі 900000,00 грн., а також про стягнення з Головного управління національної поліції в Миколаївській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області на користь ОСОБА_10 відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого на дітей ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у розмірі по 2000,00 грн. на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття.
		Свої вимоги представники потерпілих мотивують тим, що протиправними діями обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Особи стосовно якої виділені матеріали в окреме кримінальне провадження, завдано матеріальної та моральної шкоди потерпілим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , яка полягає матеріальних витратах на поховання, лікування потерпілих, завданих злочинними діями обвинувачених, а також у моральних переживаннях, які вплинули на стан їх здоров`я, оскільки після позбавлення життя їх сина та чоловіка обвинуваченими, завдано значних душевних страждань та переживань, в тому числі, що діти залишились без батька. Враховуючи ступінь вини відповідачів, характер вчиненого діяння та заподіяння шкоди, яка є відчутною для потерпілих, потерпілі та їх представники вважають розумним, виваженим та справедливим визначенням сум відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди в зазначених розмірах згідно позовних вимог, а також стягнення з держави в особі ГУНП в Миколаївській області щомісячної виплати в розмірі по 2000 грн. в рахунок відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого на кожну дитину до їх повноліття.
		На підтвердження матеріальних витрат з приводу поховання, проведення поминальних обідів представниками позивачів надано довідки ФОП ОСОБА_54 (ІПН НОМЕР_3 ) (власника кафе «Мрія») від 14.04.2017 про витрати ОСОБА_10 на проведення обіду з приводу 9 днів з дня смерті чоловіка на суму 6000,00 грн., від 14.04.2017 про витрати ОСОБА_10 на проведення обіду з приводу 40 днів з дня смерті чоловіка на суму 6000,00 грн., від 14.04.2017 про витрати ОСОБА_9 на проведення обіду з приводу півроку з дня смерті сина на суму 7000,00 грн., від 14.04.2017 про витрати ОСОБА_9 на проведення обіду з приводу смерті сина на суму 16000,00 грн., накладну ФОП ОСОБА_55 (код НОМЕР_4 ) від 24.08.2016 №2, за якою ОСОБА_9 купила необхідного товару для поховання на загальну суму 8359 грн., накладну ФОП ОСОБА_56 від 23.08.2016 без номеру, за якою ОСОБА_9 купила необхідного товару для поховання на загальну суму 13265,00 грн..
		На підтвердження лікування потерпілих та доходів померлого, наявності на його утриманні неповнолітніх дітей представниками надано: довідку МСЕК №260487 від 22.09.2016 про встановлення ОСОБА_10 ІІІ групи інвалідності загального захворювання, довідки лікарських установ про лікування у 2017 році сина ОСОБА_22 , який знаходиться на обліку у сімейного лікаря з діагнозом: «Вегето-судинна дистонія по гіпертонічному та кардіальному типу. Кардіоваскулярний синдром. АКТ із дифузним зобом ІІ ст.., тиреотоксикоз вперше виявлений.», виписку №563 від 31.03.2017 із медичної картки стаціонарного хворого, виданої КЗ « ІНФОРМАЦІЯ_9 », за якої в період з 22.03.2017 по 31.03.2017 ОСОБА_9 пройшла лікування з приводу гіпертонічної хвороби ІІ ступеня, ризик 3 гіпертонічний неускладнений, криз І порядку, довідку Кривоозерської центральної районної лікарні від 13.04.2017 №01-27/375 про те, що ОСОБА_9 двічі зверталась до лікарні: в період з 15.08.2016 по 13.09.2016 з діагнозом «Карбункул лівого стегна, проведено амбулаторну операцію, розтин карбункула», 22.03.2017 звернулась до лікаря-невропатолагу, встановлено діагноз «Тунельна нейропатія середнього ліктьового нерва, Астеноневротичний синдром», рекомендовано огляд психіатра, довідку ТОВ «Енергетично-дорожнє будівництво» від 09.02.2017 №02-03Д про доходи померлого ОСОБА_15 за період квітень 2016  серпень 2016, за якою його дохід після сплати податків та обов`язкових платежів складав 40012,43 грн., копії свідоцтв про народження дітей ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , серія НОМЕР_5 від 07.10.2003, ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , серія НОМЕР_6 від 23.03.2012.
		У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , цивільний позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди на користь потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 позовні вимоги не визнали, просили у їх задоволенні відмовити. 
		Представник Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області ОСОБА_57 позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні, оскільки управління є неналежним відповідачем у справі, а вказані суми матеріальної і моральної шкоди мають відшкодовувати саме обвинувачені, оскільки саме ними були порушені встановлені правила та норми під час виконання службових обов`язків.
		Представник Головного управління Державної казначейської служби України ОСОБА_58 надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги не визнають та просять відмовити у їх задоволенні згідно наданих заперечень від 23.02.2017 року №12-12/1658.
		Прокурор ОСОБА_8 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги потерпілих, просив їх задовольнити.
		Згідно ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
		Згідно п.1 ч.2 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
		Статтями1166,1167 ЦК Українивизначено, що майнова шкода, завдана особистим немайновимправам фізичної або юридичної особи, шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі відшкодовуються особою, яка її завдала.
		Згідно частини 1 статті 19 Закону України«Про Національнуполіцію» (іззмінами начас розглядуспірних правовідносин)у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеногоЗаконом України"Про оборону України".
		Згідно п.3, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
		Колегія суддів вважає, що є безумовним, що в результаті спричинення смерті сину та чоловіку потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , останні понесли матеріальні витрати та перенесли емоційні, душевні переживання, а отже вважає доведеною наявність моральної шкоди, спричиненої потерпілим даним кримінальним правопорушенням.
		Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (ст. 1173 ЦК України).
		Згідно зі ст. 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
		Відповідно доч. 1 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
		Право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним (див. постанова Верховного Суду України від 20 січня 2016 року по справі №6-2808цс15).
		Відповідно до частини 3 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) держава відповідно до закону відшкодовує шкоду, завдану фізичній або юридичній особі рішеннями, дією чи бездіяльністю органу або підрозділу поліції, поліцейським під час здійснення ними своїх повноважень.
		Так, дійсно, поліцейський-водій Кривоозерського відділення поліції Врадіївського відділу поліції старший сержант поліції ОСОБА_5 , поліцейський з обліку та збереження речових доказів і озброєння Кривоозерського відділення поліції Врадіївського відділу поліції сержант поліції ОСОБА_7 , поліцейський сектору реагування патрульної поліції №2 Кривоозерського відділення поліції Врадіївського відділу поліції сержант поліції ОСОБА_6 заподіяли цивільним позивачам матеріальну та моральну шкоду під час виконання своїх службових повноважень, допустивши їх перевищення, що супроводжувалося насильством та застосуванням спеціальних засобів щодо потерпілого, за відсутності ознак катування, і спричинило тяжкі наслідки, відповідно.
		Разом з тим, з урахуванням того, що саме на Державу покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 27 листопада 2019 року в справі № 242/4741/16 дійшла висновку про те, що належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило,в особі органу, якого відповідач зазначає порушником своїх прав.
		Держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду. Разом із тим залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів Державної казначейської служби України (далі - ДКС України) чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не ДКС України чи її територіальний орган.
		При цьому фактичною стороною у спорі є Держава, навіть якщо позивач визначив відповідачем певний її орган.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 січня 2024 у справі №686/13456/16-к.
		Судом встановлено, що поліцейський-водій Кривоозерського відділення поліції Врадіївського відділу поліції старший сержант поліції ОСОБА_5 , поліцейський з обліку та збереження речових доказів і озброєння Кривоозерського відділення поліції Врадіївського відділу поліції сержант поліції ОСОБА_7 , поліцейський сектору реагування патрульної поліції №2 Кривоозерського відділення поліції Врадіївського відділу поліції сержант поліції ОСОБА_6 заподіяли позивачу матеріальну та моральну шкоду під час виконання свої службових повноважень, допустивши їх перевищення,а тому ця шкода, на переконання суду, повинна відшкодовуватись державою Україна, яка, відшкодувавши вказану шкоду, матиме в порядку ст.1191ЦК України право зворотної вимоги до ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_59 .
		Позову до держави Україна, яка, у відповідності дост. 2 ЦК України, є самостійним суб`єктом цивільноправових відносин, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не подали; клопотання про залучення її до участі в справі у якості співвідповідача, як то визначеност. 51 ЦПК України,не заявили. Замінити неналежного відповідача чи залучити іншого відповідача у справі колегія судів з власної ініціативи не вправі.
		Враховуючи зазначене, колегія суддів прийшла до висновку, що оскільки цивільний позов пред`явлений до початку судового розгляду, то не має потреби у поновленні строку для його пред`явлення, та про часткове задоволення цивільного позову потерпілих в частині стягнення моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_9 з обвинуваченого ОСОБА_5 в сумі 100 000,00 грн., з обвинуваченого ОСОБА_7 в сумі 50000,00 грн., з обвинуваченого ОСОБА_6 в сумі 50000,00 грн., та в частині стягнення моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_10 з обвинуваченого ОСОБА_5 в сумі 100 000,00 грн., з обвинуваченого ОСОБА_7 в сумі 50000,00 грн., з обвинуваченого ОСОБА_6 в сумі 50000,00 грн., оскільки вважає достатньою сатисфакцією завданої потерпілій моральної шкоди на підставі ст. 1167 ЦК України.
		Арешти, накладені за ухвалами слідчого судді Центрального районногосуду м.Миколаєва від 30.08.2016 у справі №490/8389/16-к провадження №1-кс/490/4037/2016 на форменний одяг ОСОБА_7 , вилучений за протоколом затримання від 25.08.2016 року, від 30.08.2016 у справі №490/8389/16-к провадження №1-кс/490/4040/2016 на форменний одяг ОСОБА_5 , вилучений за протоколом затримання від 25.08.2016 року, від 30.08.2016 у справі №490/8389/16-к провадження №1-кс/490/4003/2016 на труси  шорти, вилучені 24.08.2016 року під час огляду трупу ОСОБА_15 в приміщенні МОБСМЕ, від 30.08.2016 у справі №490/8389/16-к провадження №1-кс/490/4002/2016 на формений відео регістратор що був вилучений 24.08.2016р. в ході проведення огляду магазину "Універсам" за адресою АДРЕСА_2 , на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України, підлягають скасуванню.
		Питання про речові докази необхідно вирішити відповідно до вимог ч.9 ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст. 369 - 371 , 373 - 376 КПК України, суд,
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_5  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 118 КК Україниі на підставі ч.5ст.74 КК України, п.п. 2 ч.1 ст. 49 КК Українивід покарання його звільнити у зв`язку із закінченням строків давності.
		ОСОБА_5  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. ч. 3 ст. 365 КК України і призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах Національної поліції України, судових та правоохоронних органах строком на 3 роки.
		На підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_5 звання «старший сержант поліції», присвоєного наказом ГУНП в Миколаївській області № 3 від 07.11.2015.
		До вступу вироку в законну силу не обирати ОСОБА_5  запобіжний захід. 
		Строк відбуття покарання рахувати з моменту затримання після набрання вироком законної сили.
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати  ОСОБА_5  у строк відбуття покарання строк тримання під вартою в період з 24.08.2016 року по 21.06.2017 року включно із розрахунку один попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, та строк тримання під вартою в період з 22.06.2017 року по 13.12.2019 року включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		ОСОБА_7  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, і призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах Національної поліції України, судових та правоохоронних органах строком на 3 роки.
		На підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_7 звання «сержант поліції», присвоєного наказом ГУНП в Миколаївській області № 3 від 07.11.2015.
		Строк відбуття покарання рахувати з моменту затримання після набрання вироком законної сили.
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_7 у строк відбуття покарання строк тримання під вартою в період з 25.08.2016 року по 24.10.2016 року включно із розрахунку один попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_7 у виді застави із встановленими процесуальними обов`язками не змінювати.
		Після набрання вироком законної сили заставу в сумі 120 000 (сто двадцять тисяч) гривень сплачену ОСОБА_60 на депозитний рахунок Територіального управління державної судової адміністрації України в Миколаївській області повернути заставодавцю.
		ОСОБА_6  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, і призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах Національної поліції України, судових та правоохоронних органах строком на 3 роки.
		На підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_6 звання «сержант поліції», присвоєного наказом ГУНП в Миколаївській області № 3 від 07.11.2015.
		Строк відбуття покарання рахувати з моменту затримання після набрання вироком законної сили.
		До набрання вироком законної сили не обирати ОСОБА_6 запобіжний захід. 
		Стягнути з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на користь держави судові витрати по справі, які складаються із вартості проведених під час досудового розслідування експертних досліджень, у загальній сумі 56104,50 грн. в наступному порядку: 
		-стягнути з ОСОБА_5 накористь держави судові витрати в загальній сумі 21838,50 грн.,
		-стягнути з ОСОБА_7 накористь держави судові витрати в загальній сумі 17133,00 грн., 
		-стягнути з ОСОБА_6 накористь держави судові витрати в загальній сумі 17133,00 грн.
		Цивільний позов ОСОБА_9 задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 , на користь ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , в рахунок відшкодування моральної шкоди 100000 (сто тисяч) гривень 00 копійок.
		Стягнути ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_8 , на користь ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , в рахунок відшкодування моральної шкоди 50000 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок.
		Стягнути ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_9 , на користь ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , в рахунок відшкодування моральної шкоди 50000 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок.
		Цивільний позов ОСОБА_10 задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 , на користь ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в рахунок відшкодування моральної шкоди 100000 (сто тисяч) гривень 00 копійок.
		Стягнути ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_8 , на користь ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в рахунок відшкодування моральної шкоди 50000 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок.
		Стягнути ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_9 , на користь ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в рахунок відшкодування моральної шкоди 50000 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок.
		Скасувати арешти, накладені за ухвалами слідчого судді Центрального районногосуду м.Миколаєва від 30.08.2016 у справі №490/8389/16-к провадження №1-кс/490/4037/2016 на форменний одяг ОСОБА_7 , вилучений за протоколом затримання від 25.08.2016 року, від 30.08.2016 у справі №490/8389/16-к провадження №1-кс/490/4040/2016 на форменний одяг ОСОБА_5 , вилучений за протоколом затримання від 25.08.2016 року, від 30.08.2016 у справі №490/8389/16-к провадження №1-кс/490/4003/2016 на труси  шорти, вилучені 24.08.2016 року під час огляду трупу ОСОБА_15 в приміщенні МОБСМЕ, від 30.08.2016 у справі №490/8389/16-к провадження №1-кс/490/4002/2016 на формений відео регістратор, що був вилучений 24.08.2016р. в ході проведення огляду магазину "Універсам" за адресою вул. Некрасова в смт. Криве Озеро Миколаївської області.
		Речові докази:- форменний одяг ОСОБА_7 , вилучений за протоколом затримання від 25.08.2016 року  повернути ОСОБА_7 ; - форменний одяг ОСОБА_5 , вилучений за протоколом затримання від 25.08.2016 року  повернути ОСОБА_5 ; - труси  шорти, вилучені 24.08.2016 року під час огляду трупу ОСОБА_15 в приміщенні МОБСМЕ, два фрагменти шкіри з трупа ОСОБА_15 , фрагмент револьверу «Сталкер» - знищити; - лопату совкову з дерев`яним держаком довжиною не більше 1,5 м, вилучену 02.11.2016 під час обшуку на території домоволодіння по АДРЕСА_4  повернути потерпілій ОСОБА_10 ; - формений відео регістратор, що був вилучений 24.08.2016р. в ході проведення огляду магазину "Універсам" за адресою АДРЕСА_5  повернути власнику магазину.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області з моменту його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		ГОЛОВУЮЧИЙ: ОСОБА_1 
		СУДДІ: ОСОБА_2 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...