Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 164/1622/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 22.11.2024. Зареєстровано: 23.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.11.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/164/53/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023030540000134

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                   Справа № 164/1622/23 
		                                   п/с 1-кп/164/53/2024
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		    
		   22 листопада 2024 року Маневицький районний суд Волинської області
		 
		в складі:    головуючого - судді                 ОСОБА_1 ,
		з участю    секретаря судового засідання         ОСОБА_2 ,
		   прокурора             ОСОБА_3 ,
		   обвинуваченого             ОСОБА_4 ,
		       захисників                     ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		   потерпілого                     ОСОБА_7 ,
		       педагога                     ОСОБА_8 ,
		       
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Маневичі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023030540000134 від 1 червня 2023 року,про обвинувачення  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця смт.Олика Ківерцівськогорайону Волинськоїобласті,жителя АДРЕСА_1 ,українця,громадянина України,з повноюзагальною середньоюосвітою,неодруженого,маєна утриманнітроє малолітніхдітей, солдата військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого, запобіжний західу виглядітримання підвартою щодообвинуваченого застосовувавсяухвалою слідчогосудді Маневицькогорайонного судуВолинської областівід 2червня 2023року настрок 60днів безвизначення розмірузастави тав подальшомунеодноразово продовжувавсясудом,останній разухвалою Маневицькогорайонного судуВолинської областівід 9 жовтня 2024 року на строк на 60 днів до7грудня 2024 року включнобез визначення розміру застави,
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		   
		Обвинувачений ОСОБА_4 24 жовтня 2022 року був призваний на військову службу за мобілізацією до Збройних Сил України.
		Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 347 від 11 грудня 2022 року солдата ОСОБА_4 з 11 грудня 2022 року зараховано до списків особового складу військової частини та призначено на посаду в підрозділ військової частини НОМЕР_1 .
		Згідно з ст.ст. 3, 21, 68 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Відповідно до вимог ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бездоганно і неухильно додержуватись порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, поважати честь і гідність кожної людини.
		31 травня 2023 року, біля 15 години 00 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи в житловому будинку, що по АДРЕСА_1 , під час словесної суперечки з ОСОБА_9 , яка виникла на ґрунті особистих неприязних відносин, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно наніс один удар кулаком правої руки в область обличчя ОСОБА_9 , яка знаходилась в лежачому положенні на ліжку, внаслідок чого спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку із крововиливами під його оболонки субдурального та субарахноїдального характеру, деструктивного крововиливу в тканину головного мозку лівої скроневої долі, правобічного параорбітального синця, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент їх заподіяння, від яких ОСОБА_9  померла.
		Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав у повному обсязі, показавши, що 24 жовтня 2022 року він був призваний на військову службу за мобілізацією до Збройних Сил України та є солдатом військової частини НОМЕР_1 . З ОСОБА_9 у зареєстрованому шлюбі ОСОБА_4 не перебував, але за час їх спільного проживання з 2012 року по 2022 рік вони мають троє спільних малолітніх дітей: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . 31 травня 2023 року ОСОБА_4 , який проходив лікування після поранення, вранці приїхав в АДРЕСА_1 до дітей на свято останнього дзвінка. ОСОБА_9 до дітей на свято не прийшла. Йому було відомо, що вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 . Після проведення шкільних заходів діти пішли додому. ОСОБА_4 вирішив зайти додому до ОСОБА_9 , маючи намір поговорити з останньою. Він пересувався за допомогою милиць. Коли ОСОБА_4 31 травня 2023 року, біля 15 години 00 хвилин, зайшов в будинок по АДРЕСА_1 , то виявив, що ОСОБА_9 лежала на ліжку. Вона перебувала в стані алкогольного сп`яніння. Він присів на ліжко навпроти неї та почав запитувати ОСОБА_9 про те, чому вона не прийшла до дітей на свято, зловживає спиртним, не здійснює догляд за дітьми. Між ними виникла словесна суперечка, під час якої ОСОБА_9 стала висловлюватись на його адресу нецензурними та образливими словами, сказала, що це його не стосується, так як не він батько цих дітей. Ці її слова ОСОБА_4 дуже образили. Він не витримав та наніс ОСОБА_9 , яка лежала на ліжку, один удар рукою в область обличчя. Чому так трапилось, пояснити не може, він в той момент не контролював свої дії. Після цього, ОСОБА_4 вийшов з будинку та, викликавши таксі, поїхав в селище Маневичі, де поселився в готелі. 1 червня 2023 року його затримали працівники поліції. У вчиненому розкаюється, просив його суворо не карати. Не заперечує, що саме внаслідок його дій ОСОБА_9 отримала вказані у висновку судово-медичної експертизи тілесні ушкодження, які в подальшому призвели до її смерті. Крім того, додав, що ОСОБА_9 почала зловживати спиртним з 2019 року. Влітку 2021 року та в лютому 2022 року вона за його кошти перебувала на стаціонарному лікуванні в зв`язку із зловживанням спиртними напоями, але це лікування не дало бажаного результату. 
		Незважаючи на повне визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини в інкримінованому йому злочині, його винуватість у вчиненому підтверджується іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні та встановленими під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженню.
		Так, потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердив, що про обставини спричинення його дружині ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, які в подальшому призвели до її смерті, йому стало відомо від працівників поліції. Про смерть дружини він вперше дізнався з повідомлення її дочки ОСОБА_10 в соцмережі „Фейсбук. ОСОБА_13 , яка є матір`ю дружини, йому про її смерть не повідомила. З ОСОБА_9 він зареєстрував шлюб 20 травня 2022 року. ОСОБА_7 її бачив раз в кілька місяців, так як перебував на військовій службі. 31 травня 2023 року він також перебував на військовій службі, знаходився у відрядженні на території Київської області. Йому відомо, що ОСОБА_9 зловживала спиртними напоями. Він два рази оплачував їй стаціонарне лікування в зв`язку із зловживанням спиртними напоями, але це лікування не дало бажаного результату. ОСОБА_7 мав намір розірвати шлюб з ОСОБА_9 , так як йому стало відомо, що вона після реєстрації з ним шлюбу продовжувала проживати в одному будинку з ОСОБА_4 . У виборі покарання, на яке заслуговує обвинувачений, покладається на думку суду. Вважає, що ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді позбавлення волі, нижче від найнижчої межі, передбаченої ч. 2 ст. 121 КК України. 
		Свідок ОСОБА_14 суду підтвердила, що 31 травня 2023 року було свято останнього дзвінка. До неї на свято приїхав тато ОСОБА_4 . Після свята вона із сестрами пішла додому. Мама ОСОБА_9 до школи на свято не ходила. Коли ОСОБА_14 прийшла зі школи, мама спала на ліжку. ОСОБА_14 залишилася в кімнаті. Через деякий час до будинку зайшов тато ОСОБА_4 . Він почав кричати на маму, що вона лежить п`яна, не ходила до дітей на свято, нічого не робить, не дає дітям їсти. Мама з ліжка не вставала, почала сваритися з татом. Під час сварки вона сказала, що це його не стосується, так як не він батько цих дітей. У відповідь тато ОСОБА_4 вдарив маму, яка лежала на ліжку, два рази рукою в область голови. В цей час до будинку зайшла баба ОСОБА_13 , яка стала кричати на тата, щоб він не бив маму. Після цього, тато ОСОБА_4 вийшов з будинку на вулицю і більше не повертався. ОСОБА_14 бачила у мами лише синець біля правого ока, інших тілесних ушкоджень, крові вона не побачила.
		Свідок ОСОБА_13 в судовомузасіданні підтвердила,що 31 травня 2023 року вона знаходилася за місцем постійного проживання по АДРЕСА_1 . Вранці діти її дочки ОСОБА_9 пішли в школу на свято останнього дзвінка. ОСОБА_9 з ними йти на свято не захотіла, залишилася в будинку. Вона знаходилася в стані алкогольного сп`яніння після спільного розпивання горілки із односельчанином ОСОБА_15 , спала на ліжку. Будь-яких тілесних ушкоджень у ОСОБА_9 не було. ОСОБА_13 відомо, що на святі останнього дзвінка з дітьми був їх батько ОСОБА_4 , який перебував на лікуванні після поранення. 31 травня 2023 року, біля 15 години, ОСОБА_13 побачила, що на її подвір`я зайшов ОСОБА_4 разом з односельчанином ОСОБА_16 . Після отриманого поранення ОСОБА_4 пересувався за допомогою милиць. Він запитав у ОСОБА_13 , яка в цей момент знаходилася на городі, чи ОСОБА_9 є вдома та дозволу зайти до неї в будинок. ОСОБА_13 не заперечувала. ОСОБА_16 допоміг ОСОБА_4 зайти в будинок, а сам вийшов на подвір`я, де присів на лавці. Через деякий час ОСОБА_13 почула крики з будинку та відразу побігла до будинку. Як вона зрозуміла, ОСОБА_4 під час сварки вдарив її дочку ОСОБА_9 , яка лежала на ліжку. ОСОБА_13 стала на нього кричати, щоб він не бив ОСОБА_9 , яка також кричала, щоб ОСОБА_4 її не бив. Після цього, ОСОБА_4 вийшов з будинку, викликав таксі та поїхав у невідомому напрямку. ОСОБА_9 після того, як її побив ОСОБА_4 , скаржилась, що їй дуже болить голова. ОСОБА_13 бачила у неї лише синець біля правого ока, інших тілесних ушкоджень, крові вона не побачила. Дочка не вставала з ліжка, говорила, що їй постійно хочеться спати. На другий день ОСОБА_13 , виявивши, що ОСОБА_9 перебуває без свідомості, викликала автомобіль швидкої меддопомоги. Як їй пізніше стало відомо, коли дочку везли автомобілем швидкої меддопомоги в м. Луцьк, вона по дорозі до лікарні померла. Крім того, додала, що ОСОБА_4 та ОСОБА_9 спільно проживали по АДРЕСА_1 без реєстрації шлюбу з 2012 року до жовтня 2022 року, поки його не мобілізували до ЗСУ. ОСОБА_4 являється батьком трьох їх спільних малолітніх дітей: ОСОБА_10 , Софії та ОСОБА_12 . До 31 травня 2023 року він ОСОБА_9 ніколи не бив. Сварки між ними були, але до бійок жодного разу не доходило. Зі слів внучки ОСОБА_10 , яка 31 травня 2023 року на момент сварки теж була в будинку, ОСОБА_13 відомо, що ОСОБА_9 , коли ОСОБА_4 почав на неї кричати, що вона лежить п`яна, не ходила до дітей на свято, нічого не робить по господарству та не дає дітям їсти, йому сказала, що це його не стосується, так як не він батько цих дітей. Відразу після цих її слів ОСОБА_4 кілька разів вдарив ОСОБА_9 Підтвердила, що її дочка ОСОБА_9 зловживала спиртними напоями, кілька разів через зловживання спиртним опинялася на стаціонарному лікуванні, але це лікування не давало бажаного результату. За дітьми ОСОБА_9 майже не доглядала, по господарству ОСОБА_13 не допомагала. Горілку ОСОБА_9 неодноразово приносив односельчанин ОСОБА_15 , з яким вона часто розпивала спиртні напої. 20 травня 2022 року ОСОБА_9 зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 , хоча до жовтня 2022 року з нею в одному будинку ще проживав ОСОБА_4 . 
		Свідок ОСОБА_15 суду підтвердив, що 31 травня 2023 року, біля 17 години, до нього зателефонувала ОСОБА_9 , сказала, що її побив ОСОБА_4 , та попросила приїхати до неї додому. Коли він зайшов в будинок, то побачив, що ОСОБА_9 лежала на ліжку. У неї на обличчі було видно синець біля правого ока, інших тілесних ушкоджень ОСОБА_15 не побачив. Вона йому нічого не розповідала, що трапилось, взагалі з ним не говорила. Коли він її запитав, чи їй десь болить, ОСОБА_9 у відповідь йому лише щось пробурмотіла, що саме він не зрозумів. ОСОБА_15 подумав, що вона спить. Після цього, він поїхав велосипедом додому. Наступного дня після 9 години його попросила ОСОБА_13 прийти до них додому, сказала, що з її дочкою ОСОБА_9 щось не так, вона важко дихає. ОСОБА_15 , коли прийшов до них, побачив, що ОСОБА_9 перебувала без свідомості, ні на що не реагувала. Тоді ОСОБА_13 викликала автомобіль швидкої меддопомоги і ОСОБА_9 забрали в лікарню. Крім того, додав, що з ОСОБА_9 він підтримував дружні стосунки. Вранці 31 травня 2023 року ОСОБА_15 був у неї вдома, приходив подивитися телевізор. Будь-яких тілесних ушкоджень у ОСОБА_9 він не бачив, вона йому не скаржилась, що її хтось побив. Не заперечує, що вона вранці вживала горілку, яку він приніс. Коли діти пішли на свято останнього дзвінка, ОСОБА_15 пішов додому.     Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні підтвердив, що він працює фельдшером ЕМД. 1 червня 2023 року, біля 13 години, він виїжджав по АДРЕСА_1 автомобілем екстреної меддопомоги на виклик. В будинку він побачив на ліжку жінку. Як було встановлено, це була ОСОБА_9 . Вона була без свідомості, тому її госпіталізували у реанімаційне відділення КНП „Маневицька багатопрофільна лікарня Маневицької селищної ради. Зі слів матері ОСОБА_13 йому стало відомо, що ОСОБА_9 хтось побив, ніби її чоловік. В будинку, крім ОСОБА_13 , ще був якийсь старший чоловік. Його прізвища, ім`я та по батькові ОСОБА_17 не запам`ятав. У ОСОБА_9 під час огляду він виявив травму в області правого ока. Крові видно не було. Вона дихала, але була без свідомості. На больові подразники вона реагувала. Запаху спиртного від неї ОСОБА_17 не почув. Причину, із-за якої вона перебувала без свідомості, він не встановив. Інших тілесних ушкоджень ОСОБА_17 не побачив.
		Свідок ОСОБА_18 суду підтвердив, що 1 червня 2023 року йому стало відомо, що ОСОБА_9 побив 31 травня 2023 року ОСОБА_4 . Коли він прийшов до їх будинку, її вже забрали в лікарню. ОСОБА_13 йому розповіла про те, як все було. ОСОБА_4 він бачив вранці 31 травня 2023 року на святі останнього дзвінка. ОСОБА_13 та ОСОБА_9 біля школи 31 травня 2023 року на святі не було. Чому ОСОБА_4 31 травня 2023 року побив ОСОБА_9 , йому не відомо. Раніше в цій сім`ї ніколи бійок не було.
		Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні підтвердив, що 31 травня 2023 року після 16 години ОСОБА_4 викликав таксі в с. Галузія Камінь-Каширського району Волинської області. ОСОБА_19 його забрав з с. Галузія та завіз в селище Маневичі. ОСОБА_4 після поранення пересувався за допомогою милиць. В присутності ОСОБА_19 він в с. Галузія ні з ким не сварився та нікого не бив. По дорозі він лише сказав, що в с. Галузія посварився з жінкою, подробиць не повідомляв.
		Свідок ОСОБА_16 суду підтвердив, що 31 травня 2023 року він зустрів ОСОБА_4 в с. Галузія Камінь-Каширського району Волинської області. ОСОБА_4 після поранення пересувався за допомогою милиць, а тому ОСОБА_16 вирішив його провести до будинку по АДРЕСА_1 , де проживають його діти. ОСОБА_13 та ОСОБА_9 були вдома. ОСОБА_16 допоміг йому зайти в будинок, а сам в середину будинку не заходив. Що відбувалося в будинку, йому не відомо, він цього не бачив. Трохи зачекавши на подвір`ї, ОСОБА_16 пішов додому.
		Свідки ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 в судовому засіданні підтвердили, що ОСОБА_9 ніде не працювала, зловживала спиртними напоями, за дітьми не доглядала, не готувала їм їсти, їх вихованням не займалася, не допомагала ОСОБА_13 по господарству. ОСОБА_4 до мобілізації працював на пилорамі, матеріально забезпечував свою сім`ю, купляв дітям все необхідне. Після мобілізації постійно пересилав для дітей кошти на придбання як продуктів харчування, так і необхідних речей та одягу. Діти дуже люблять свого батька. ОСОБА_4 більше дбав про своїх дітей, ніж їх мама, займався їх вихованням та належним утриманням. Всі в селі його знають як добру та порядну людину. Про ОСОБА_9 він ніколи нічого поганого не говорив, завжди їй все пробачав. ОСОБА_4 ніколи до односельчан чи членів своєї сім`ї агресії не проявляв. 
		Об`єктивність показаньобвинуваченого тавказаних свідківпідтверджується дослідженимив судовомузасіданні матеріаламикримінального провадження,зокрема,заявою ОСОБА_13 від 1червня 2023року,протоколом оглядумісця подіївід 1червня 2023року тафототаблицею донього (а.с.180-196Т.1),якими підтверджується,що вході проведенняданої слідчоїдії булозафіксовано обстановкуна подвір?їта вприміщенні житловогобудинку,що по  АДРЕСА_1 ,після вчиненнязлочину,а такожвиявлено тавилучено двінаволочки,жіночу кофтузі слідамиречовини бурогокольору,схожої накров;протоколом оглядумісця подіївід 1червня 2023року тафототаблицею донього (а.с.201-205Т.1),з якоговстановлено,що підчас проведенняслідчої діїбуло оглянутотруп ОСОБА_9 та описановиявлені наньому тілесніушкодження; протоколом проведенняслідчого експериментувід 22серпня 2023року тавідеозаписом донього (а.с.228-229Т.1),якими підтверджується,що вході проведенняслідчої діїсвідок ОСОБА_13  намісціпоказала,де 31травня 2023року таяк наліжку вбудинку по  АДРЕСА_1 лежалаїї дочкаОСОБА_9 ,де тав якомуположенні знаходивсябіля неї ОСОБА_4 в моментнанесення нимудару таяк віннаносив ударв областьобличчя ОСОБА_9 ,а також розповілапро відоміїй обставинивчинення ОСОБА_4 злочину;протоколом проведенняслідчого експериментувід 22серпня 2023року тавідеозаписом донього (а.с.64Т.2),згідно якогопід часпроведення слідчоїдії підозрюваний ОСОБА_4 на місціпоказав,де 31травня 2023року таяк наліжку вбудинку по  АДРЕСА_1 лежала ОСОБА_9 ,де тав якомуположенні знаходивсябіля неї ОСОБА_4 в моментнанесення нимудару таяк віннаносив ударв областьобличчя ОСОБА_9 ,а також розповівпро обставинивчиненого злочину;висновком судово-медичноїекспертизи №254від 14серпня 2023року (а.с. 1-7 Т.2), з якого встановлено, що ОСОБА_9 31 травня 2023 року були спричинені ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку із крововиливами під його оболонки субдурального та субарахноїдального характеру, деструктивного крововиливу в тканину головного мозку лівої скроневої долі, правобічного параорбітального синця, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент їх заподіяння, від яких ОСОБА_9 померла 1червня 2023року;висновком судовоїгістологічної експертизи№ 598від 10серпня 2023року (а.с. 9-10 Т.2), яким підтверджується,що ЗЧМТмогла бутиотримана ОСОБА_9 31травня 2023року;висновком судовоїімунологічної експертизи№ 54/івід 14липня 2023року,висновком судовоїімунологічної експертизи№ 55/івід 20липня 2023року (а.с. 73-74, 77-80 Т.2), з яких встановлено, що кров, виявлена на двох наволочках та жіночій кофті може походити від ОСОБА_9 ; висновком амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 220 від 14 липня 2023 року (а.с. 99-102 Т.2), яким підтверджується, що у ОСОБА_4 в період вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення ознак будь-якого психічного захворювання, тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявлялося. Він міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. На даний час у ОСОБА_4 ознак будь-якого психічного захворювання не виявляється. Він може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 не потребує. На період делікту ОСОБА_4 перебував у стані вираженої фрустрації, який виник раптово, у відповідь на діяння та образи з боку потерпілої. Стан вираженої фрустрації міг суттєво вплинути на свідомість та діяльність ОСОБА_4 , обмежуючи його здатність віддавати звіт своїм діям. Емоційний стан - виражена фрустрація є особливим і може розглядатися судом як психологічна підстава сильного душевного хвилювання; повідомленням КНП „Маневицька багатопрофільна лікарня Маневицької селищної ради від 1 червня 2023 року (а.с. 173 Т.1), з якого встановлено, що 1 червня 2023 року о 13 годині 51 хвилина на лікування у реанімаційне відділення поступила ОСОБА_9 , жителька АДРЕСА_1 , з діагнозом: ЗЧМТ. Забій головного мозку? Гематома головного мозку? Кома ІІ ст. Навколоорбітальна гематома правого ока. Алкогольне сп`яніння. Зі слів мами побив чоловік 31 травня 2023 року; лікарським свідоцтвом про смерть № 277 від 2 червня 2023 року (а.с. 246 Т.1), яким підтверджується, що ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 вм.Луцьк підчас перебуванняна стаціонарномулікуванні.
		В судовому засіданні судмедексперт ОСОБА_24 підтвердив, що виявлені у ОСОБА_9 тілесні ушкодження можливо спричинити внаслідок нанесення одного удару рукою, коли потерпіла перебувала у лежачому положенні. Для цього лише необхідно, щоб удар був достатньої сили. Удар був здійснений в праву параорбітальну ділянку.
		Згідно зст.337КПК Українисудовий розглядпроводиться лишестосовно особи,якій висунутеобвинувачення,і лишев межахвисунутого обвинуваченнявідповідно дообвинувального акта,крім випадків,передбачених цієюстаттею. Підчас судовогорозгляду прокурорможе змінитиобвинувачення,висунути додатковеобвинувачення,відмовитися відпідтримання державногообвинувачення,розпочати провадженнящодо юридичноїособи. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
		В ході судового розгляду даного кримінального провадження прокурором не заявлялись клопотання про зміну обвинувачення чи висунення додаткового обвинувачення, а тому суд при розгляді зазначеного кримінального провадження виходить ізвисунутогоОСОБА_4 обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
		Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 121 КК України, оскільки спричинив ОСОБА_9 умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.
		При призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив умисний тяжкий злочин.
		   Разом зтим судприймає доуваги даніпро особуобвинуваченого,а саме:його посереднюхарактеристику помісцю проходженнявійськової служби,посередню характеристикуза місцемпроживання тареєстрації,що вінвперше притягуєтьсядо кримінальноївідповідальності,має наутриманні троємалолітніх дітей,зареєстрований в АДРЕСА_1 ,є солдатом військової частини НОМЕР_1 , під час проходження військової служби та участі у бойових діях, пов`язаних із захистом Батьківщини, виконання бойового завдання отримав вогнепальне осколкове поранення правого стегна з вогнепальним багатоскалковим переломом правої стегнової кістки зі зміщенням відламків, що за ступенем тяжкості поранення є тяжким.
		До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку, вчинення злочину в стані сильного душевного хвилювання, що виник внаслідок дій потерпілої.
		До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відносить вчинення кримінального правопорушення у присутності дитини.
		При призначенні ОСОБА_4 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого, які викладені вище, а також те, що потерпілий ОСОБА_7 у виборі покарання, на яке заслуговує обвинувачений, покладається на думку суду та вважає, що йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, нижче від найнижчої межі, передбаченої ч. 2 ст. 121 КК України.
		Враховуючи наявність у обвинуваченого ОСОБА_4 кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, беручи до уваги дані про його особу, які викладені вище, обставини вчинення злочину, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_4 , у відповідності зі ст. 69 КК України, основне покарання за вчинений ним злочин, передбачений ч. 2 ст. 121 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини КК України, по якій він притягується до кримінальної відповідальності. 
		Суд вважає, що призначення обвинуваченому покарання за вчинений ним злочин, передбачений ч. 2 ст. 121 КК України, у виді позбавлення волі, у відповідності зі ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини КК України, по якій він притягується до кримінальної відповідальності, буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень.
		Виходячи з наведеного, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 , а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами можливе лише при ізоляції його від суспільства шляхом призначення покарання у виді позбавлення волі, у відповідності зі ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі, за вчинений ним злочин, передбачений ч. 2 ст. 121 КК України.
		Оскільки обвинуваченому ОСОБА_4 призначається покарання у виді позбавлення волі реально, міру запобіжного заходу відносно нього до вступу вироку в законну силу слід залишити попередню - у вигляді тримання під вартою.
		Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. 
		Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що слід скасувати арешт на дві наволочки, жіночу кофту зі слідами речовини бурого кольору, схожої на кров, штани військового зразка, зеленого кольору, футболку, сірого кольору, пару шкарпеток, чорного кольору. 
		Речові докази: дві наволочки, жіночу кофту зі слідами речовини бурого кольору, схожої на кров, зрізи нігтьових пластин з обох рук ОСОБА_4 , зразок його крові у паперовому конверті, змиви з обох рук ОСОБА_4 слід знищити, штани військового зразка, зеленого кольору, футболку, сірого кольору, пару шкарпеток, чорного кольору, слід передати власнику ОСОБА_4 . 
		Керуючись ст.ст. 98-100, 110, 174, 369-371, 373-374, 395 КПК України, суд, -
		 
		З А С У Д И В:
		 
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, призначивши покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, - 3 (три) роки позбавлення волі.
		Міру запобіжного заходу відносно засудженого  ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити у вигляді тримання під вартою.
		Строк відбування покарання засудженому  ОСОБА_4 рахувати з моменту затримання - 1 червня 2023 року.
		Скасувати арешт на дві наволочки, жіночу кофту зі слідами речовини бурого кольору, схожої на кров, штани військового зразка, зеленого кольору, футболку, сірого кольору, пару шкарпеток, чорного кольору. 
		Речові докази: дві наволочки, жіночу кофту зі слідами речовини бурого кольору, схожої на кров, зрізи нігтьових пластин з обох рук ОСОБА_4 , зразок його крові у паперовому конверті, змиви з обох рук ОСОБА_4 - знищити, штани військового зразка, зеленого кольору, футболку, сірого кольору, пару шкарпеток, чорного кольору, - передати власнику ОСОБА_4 .
		На вирок може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду через Маневицький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		       Суддя районного суду ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...