Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 932/6614/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.11.2024.
Дата набрання законної сили: 19.11.2024
Номер судового провадження: 61-11970ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		19 листопада 2024 року
		м. Київ
		справа № 932/6614/23
		провадження № 61-11970св24
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (далі - Верховний Суд): Гудими Д. А., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. (суддя-доповідач)
		 
		розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу  ОСОБА_1 
		на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 травня 2024 року у складі судді Куцевола В. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 липня 2024 року у складі колегії суддів 
		Городничої В. С., Петешенкової М. Ю., Красвітної Т. П.
		у справі за заявою ОСОБА_1 (далі - заявник) про встановлення факту, що має юридичне значення,заінтересовані особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Тимофєєва Анна Олегівна (далі - приватний нотаріус), Дніпровська міська рада 
		(далі - рада),
		прийняв постанову про наступне:
		I. Вступ
		1.           У липні 2023 року заявник звернулась до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. 
		2.           Рада заперечувала проти задоволення заяви, приватний нотаріус не надав пояснень.
		3.           Суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви і його позицію підтримала апеляційна інстанція.
		4.           Заявник оскаржила рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку. Підставами касаційного оскарження вказала те, що суди не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду, перелік яких навела у касаційній скарзі.Також вказала на те, що суди не дослідили зібрані 
		у справі докази.
		5.           Ключовим питаннями в даних правовідносинах є: 
		Чи доведено заявником наявність підстав для встановлення факту, що має юридичне значення? 
		6.           Оскаржувані судові рішення переглядаються в межах, передбачених статтею 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), 
		у зв`язку із чим Верховний Суд вирішує питання права, а не факту.
		ІІ. Короткий зміст вимог заяви
		7.           Заява обґрунтована так:
		-                  заявник проживала однією сім`єю з ОСОБА_2 , починаючи з грудня 
		2011 року і до дня смерті останньої, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
		-                   ОСОБА_2 не мала родичів, а піклування про неї здійснювала заявник.
		8.           Враховуючи викладене, заявник просила суд:
		-                  встановити факт постійного спільного проживання спадкоємця 
		ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, а саме з грудня 2011 року до 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 - дня смерті ОСОБА_2 .
		ІII. Короткий зміст судових рішень
		9.           Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська 
		від 14 травня 2024 року, яке залишене без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 липня 2024 року, у задоволенні заяви відмовлено. 
		10.        Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з таких підстав:
		-                  заявником не надано належних доказів, які б свідчили про проживання заявника та померлої однією сім`єю протягом п`яти років до моменту відкриття спадщини, зокрема, пов`язаність спільним побутом, ведення спільного господарства, наявність взаємних прав і обов`язків.
		IV. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальненні доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		11.        У касаційній скарзі заявник просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення заяви.
		12.        Касаційна скарга мотивована такими обставинами:
		-                  суди не з`ясували всіх фактичних обставин справи, не перевірили усіх доводів заявника та не надали їм належної правової оцінки;
		-                  суди застосували статті 1264, 1268 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), статті 12, 81 ЦПК без врахування висновку щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду;
		-                  суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали належної оцінки показанням свідків;
		-                  проігноровано судами докази, надані заявником, зокрема, акт про спільне проживання заявника та ОСОБА_2 , квитанції, деклараціюпро вибір лікаря, заяву померлоїпро розпорядження майном.
		V. Рух справи у суді касаційної інстанції
		13.        23 серпня 2024 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
		14.        Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2024 року відкрито касаційне провадження.
		15.        Матеріали справи надійшли до Верховного Суду 07 жовтня 2024 року. 
		16.        Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2024 року повернуто без розгляду відзив ради.
		17.        Приватний нотаріус не скористалась своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
		VI. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
		18.         ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 .
		19.         ОСОБА_2 на праві власності належить квартира 
		АДРЕСА_2 .
		20.        Відповідно до копії спадкової справи, відкритої після смерті 
		ОСОБА_2 , з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 звернулась лише ОСОБА_1 .
		21.        Згідно із заявами ОСОБА_1 від 19 січня 2022 року та 02 лютого 
		2023 року, остання звернулася з заявою до приватного нотаріуса про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 за заповітом.
		22.        Відповідно до постанови приватного нотаріуса від 02 лютого 2023 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку 
		з відсутністю заповіту, оформленого у відповідності до вимог чинного законодавства.
		23.        Згідно з листом приватного нотаріуса від 26 квітня 2023 року роз`яснено механізм отримання спадщини у порядку встановленому статтями 1233, 1261-1265 ЦК.
		VII. Позиція Верховного Суду
		24.        Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах розгляду справи судом касаційної інстанції (див. пункт 6) та даючи відповідь на ключове питання (див. пункт 5), Верховний Суд зазначає наступне.
		25.        В даному випадку заявником ставилось питання про встановлення факту, що має юридичне значення, що врегульовано Розділом ІV ЦПК (див. пункти 7-8).
		26.        Зокрема, відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
		27.        Частиною першою статті 315 ЦПК передбачено перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені у судовому порядку.
		28.        Встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб в судовому порядку можливо лише тоді, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
		29.        Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року, тощо.
		30.        Верховний Суд раніше робив висновки про те, що необхідною умовою для встановлення факту постійного проживання заявника разом зі спадкодавцем є доведеність факту їх спільного проживання, як осіб, які складали сім`ю, що передбачає їх пов`язаність спільним побутом, веденням спільного господарства, наявністю між ними взаємних прав і обов`язків у період, не менше ніж п`ять років [1].
		31.        Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи становлять сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.
		32.        Для встановлення факту проживання однією сім`єю, тобто доведення існування передбачених статтею 1264 ЦК підстав для визнання особи спадкоємцем четвертої черги, необхідні докази, які доводили б у всій сукупності факти щодо ведення особами спільного господарства, наявності 
		у сторін спільного бюджету, спільних витрат, взаємних прав та обов`язків [2].
		33.        Згідно зі статтями 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
		34.        Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК).
		35.        Відповідно до статті 89 ЦПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		36.        В силу частини третьої статті 294 ЦПК під час розгляду справ окремого провадження не діють положення щодо змагальності, але застосовним є принцип «affirmanti incumbit probatio», який означає, що «хто стверджує, той і доводить», що спростовує доводи касаційної скарги про необхідність застосування стандарту більшої переконливості, який характерний для змагального процесу.
		37.        У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій надали належну правову оцінку наданим заявником доказам та зробили правильні висновки про те, що вони не є достатніми для встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцемза період з грудня 2011 року до 28 грудня 2021 року.
		38.        Також апеляційний суд обґрунтовано відхилив аргументи апеляційної скарги щодо наявності обставин наміру ОСОБА_2 залишити майно заявнику шляхом написання заповіту, оскільки цей документ складений у простій письмовій формі (без нотаріального посвідчення), що суперечить вимогам ЦК щодо оформлення заповіту.
		39.        За таких обставин, дослідивши наявні у справі докази, надавши їм належну оцінку, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, зробив обґрунтований висновок про те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження проживання заявника зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини за місцем проживання спадкодавця ОСОБА_2 , пов`язаність їх спільним побутом, наявність взаємних прав та обов`язків, що є визначальним у вирішенні питання про спадкування на підставі статті 1264 ЦК, у зв`язку з чим дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви.
		40.        Посилання у касаційній скарзі про неврахування судами обставин їх спільного проживання зі спадкодавцем, пов`язаності їх спільним побутом та існування взаємних прав і обов`язків відхиляються касаційним судом, оскільки суди вважали такі обставини не доведеними належними 
		і допустимими доказами. 
		41.        Доводи касаційної скарги в основному зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК не належить до повноважень суду касаційної інстанції. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів [3].
		42.        Незгода заявника із судовими рішеннями, висновками щодо встановлених обставин та оцінкою доказів не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.
		43.        За встановлених обставин висновки судів не суперечать висновкам Верховного Суду, на які заявник посилалась в касаційній скарзі.
		44.        Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК).
		45.        Суди належним чином виконали вимоги статті 89 ЦПК щодо оцінки доказів і дотримали вимог статті 263 ЦПК щодо законності та обґрунтованості рішення суду, повно і всебічно встановили обставини справи та правильно вирішили спір.
		46.        За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд вважає, що відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, що відповідатиме частині третій статті 401 та статті 410 ЦПК.
		47.        Оскільки рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають залишенню без змін, тому судовий збір покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.
		Із цих підстав,
		керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 415, 416, 419 ЦПК, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1.           Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		2.           Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська 
		від 14 травня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду 
		від 24 липня 2024 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		[1] Постанова Верховного Суду від 05 жовтня 2023 року у справі № 711/2094/22 (провадження № 61-12949св23) // https://reyestr.court.gov.ua/Review/113985419
		[2] Постанова Верховного Суду від 24 червня 2021 року у справі № 694/646/20 (провадження № 61-5208св21) // https://reyestr.court.gov.ua/Review/97903657
		[3] Постанова Верховного Суду від 13 листопада 2019 року по справі № 207/1385/16-ц (провадження № 61-23193св18) // http://reyestr.court.gov.ua/Review/86565287    Судді:П. І. Пархоменко Д. А. Гудима Є. В. Краснощоков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...