Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 503/850/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 22.11.2024. Зареєстровано: 23.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.11.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/503/26/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022166180000204

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 503/850/23
		Провадження № 1-кп/503/26/24
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		       22 листопада 2024 року Кодимський районний суд Одеської області в складі: 
		головуючого-судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима судове провадження за кримінальним провадженням внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022166180000204 від 11.07.2022 року за обвинуваченням  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кодима Одеської області, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , українця, з вищою освітою, на момент діяння обіймав посаду старшого дільничного інспектора прикордонної служби відділення дільничних інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України,
		сторони кримінального провадження: прокурори ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , потерпіла  ОСОБА_7 , обвинувачений  ОСОБА_3 , захисники - адвокати ОСОБА_8 (до 06.10.2023 року), ОСОБА_9 (з 06.10.2023 року до 05.02.2024 року), ОСОБА_10 , секретарі судового засідання  ОСОБА_11 , ОСОБА_2 , ОСОБА_12 ,
		 
		встановив:
		10.07.2022 близько 22 години 14 хвилин ОСОБА_3 , будучий військовослужбовцем НОМЕР_2 прикордонного загону, старшим дільничним інспектором прикордонної служби відділення дільничних інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України, у військовому званні «лейтенант», та перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, пов`язаних з вживанням спиртних напоїв своєю співмешканкою -  ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка в цей час спочивала на матраці, що лежав на підлозі у кімнаті за вищевказаною адресою, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, маючи намір на заподіяння тілесних ушкоджень останній, наніс чисельні удари руками та ногами по голові і тулубу  ОСОБА_13 , зокрема завдав не менше п`яти ударів по голові, як кулаком так і телефоном тримаючи його в руці та не менше семи ударів ногою, по голові та тулубу останньої, як зверху вниз так і носком з розмаху по життєво важливих органах, а саме в голову, обличчя, і по тулубу останньої, чим заподіяв  ОСОБА_13 тілесні ушкодження у вигляді: синці передній поверхні правого плеча, в верхній, середній та нижній третинах (визначаються шість синців, невизначеної форми, розмірами 2,0х2,9 см, 2,2х3,2 см, 2,6х3,5 см, 3,1х4,3 см, 3,1х4,6 см, 3,2х5,7 см), тильній поверхні правої кисті, передній поверхні лівого плеча в верхній та середній третинах (визначаються два синця розмірами 5,7х9,7 см, 8,5х11,2 см), в ділянці реберної дуги зліва (визначаються два синця розмірами 2,1х3,9 см, 2,9х5,7 см), на передній поверхні лівої гомілки в нижній третині (визначаються один синець, розміром 4,7х7,5 см), що відноситься до легких тілесних ушкоджень; закритої черепно-мозкової травми у вигляді синців на верхній та нижній повіці правого ока, підборіддя зліва, крововиливу в м`які тканини лобово-тім`яно-скроневій ділянці справа, перелому медіальної та нижньої стінок правої орбіти, крововиливу під тверду мозкову оболонку в ділянці передньої та середньої черепних ямок справа, крововиливів під м`яку мозкову оболонку по випуклій поверхні правої лобно-скроневої часток, забою головного мозку, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило смерть  ОСОБА_13 18.07.2022 в КНП «Одеська обласна клінічна лікарня» ООР, оскільки причиною її смерті є закрита черепно-мозкова травма, яка ускладнилась набряком головного мозку та знаходиться в прямому причинному зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями.
		В судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_3 зазначив, що не визнає вини в пред`явленому йому обвинуваченні. При цьому, при наданні показів в ході його допиту в судовому засіданні 08.11.2024 року повідомив суду, що виявив свою співмешканку ОСОБА_13 в непритомному стані у помешканні ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , куди приїхав щоб забрати її звідти, тому викликав швидку медичну допомогу, але тілесних ушкоджень на ній тоді ще не помітив внаслідок не освітлення кімнати.
		Потерпіла  ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання була належним чином повідомлена у порядку встановленому ст. 135 ч.1, 136 ч.1 КПК України, про що свідчить відповідна розписка від 08.11.2024 року (а.п.149 том 8). Таким чином суд вважає, що ним були вжиті передбачені КПК України засоби виклику та сприяння явці потерпілої як в дане судове засідання так і в судові засідання, які проводились раніше, але потерпіла в них неодноразово не з`явилася, то суд з метою дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження при ходить до висновку про необхідність завершення розгляду кримінального провадження. При цьому суд додатково відзначає, що пункт 2 ч.3 ст. 56 КПК України відносить участь потерпілого у судовому провадженні до його прав, а не його обов`язку. У змісті своїх письмових звернень до суду від 12.11.2023 року (а.п.7 том 4) просила про справедливий, об`єктивний розгляд справи в суді задля виявлення справжніх винуватців у скоєнні злочину; від 17.05.2024 року (а.п.207 том 6) висловила бажання щоб у даній справі були покарані люди винні у смерті її дочки ОСОБА_13 ; від 28.08.2024 року (а.п.76-77 том 8) висловила свою позицію про те, що як потерпіла не вважає співмешканця своєї дочки - ОСОБА_3 винним у її побитті. 
		Суд, з врахуванням положень ч.1 ст. 337 КПК України щодо проведення судового розгляду лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, визнає зазначене вище формулювання обвинувачення доведеним, а дії обвинуваченого  ОСОБА_3 , з врахуванням пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» від 07.02.2003 року № 2, кваліфікує за ч.2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
		 
		Докази на підтвердження встановлених судом обставин:
		Вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні вище вказаного кримінального правопорушення доведена, оскільки підтверджується встановленими судом обставинами на підставі сукупності належних і допустимих доказів, які були безпосередньо дослідженні під час судового розгляду, а саме:
		1) рапортом помічника чергового відділу поліцейської діяльності №1 (м.Кодима) Подільського РУП ГУНП в Одеській області від 11.07.2022 року з бази даних «Армор» (а.п.149-151 том 2 та а.п.55-56 том 3), який зареєстрований в журналі єдиного обліку 10.07.2022 року за № 1386, згідно якого о 23:14 годині 10.07.2022 року зі служби 102 надійшло повідомлення з органів охорони здоров`я (Бр-332 Ковбель) про те, що 10.07.2022 року о 22:24 години з адреси:  АДРЕСА_3 до приймального відділення Кодимської лікарні було доставлено ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з діагнозом політравма, алкогольне сп`яніння, начебто побив чоловік.
		Надаючи оцінку використання у повідомленні сполучника «начебто», то суд пов`язує це з тим, що працівник бригади швидкої допомоги № 332 - фельдшер ОСОБА_16 прибув на місце події кримінального правопорушення лише на виклик і не був безпосереднім очевидцем самої події побиття, тому про обставини останнього йому могло стати відомо виключно від осіб присутніх на місці, що пояснює відсутність в його повідомленні саме впевненої констатації відповідного факту з приводу якого в нього не було внутрішньої переконливості. Однак водночас суд відзначає, що хоча фельдшер ОСОБА_16 і не повідомив саме джерело наявної в нього інформації про те, що потерпіла ОСОБА_13 була начебто побита саме своїм чоловіком, або на підставі чого ним тоді було зроблено такий висновок, але згадане однозначно вказує на те, що на той час в нього все ж було певне підґрунтя повідомити саме такі відомості і Він вважав за необхідне це зробити. При цьому відзначення у графі «Зміст» розділу «Подія 102» цього рапорту зазначення «Домашнє насильство. Побив чоловік» вказує на ту обставину, що за змістом сприйняття відомостей отриманих з повідомлення мова в останньому йшла саме про здійснення побиття потерпілої особою з якою вона мала зв`язок притаманний відносинам між дружиною і чоловіком, а не просто як особою чоловічої статі;
		2) витягом від 12.07.2022 року з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12022166180000204 від 11.07.2022 року (а.п.133 том 2), згідно яких до останнього о 23:09 годині 11.07.2022 року було внесено відомості з попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.1 ст. 125 КК України за повідомленням бригади КНП «Кодимська лікарня», яке надійшло 10.07.2022 року до ВПД №1 Подільського РУП, про те, що до згаданого закладу в м. Кодима, Кодимської ТГ Подільського району, близько 22:25 години 10.07.2022 року потрапила  ОСОБА_13 , яка знаходиться в стані алкогольного сп`яніння з наявними тілесними ушкодженнями; 
		3) витягом від 20.07.2022 року з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12022166180000204 від 11.07.2022 року (а.п.141 том 2), згідно яких до останнього о 23:09 годині 11.07.2022 року було внесено відомості вже зі зміненою попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.2 ст. 121 КК України за повідомленням бригади КНП «Кодимська лікарня», яке надійшло 10.07.2022 року до ВПД №1 Подільського РУП, про те, що до згаданого закладу в м. Кодима, Кодимської ТГ Подільського району, близько 22:25 години 10.07.2022 року потрапила ОСОБА_13 , яка знаходиться в стані алкогольного сп`яніння з наявними тілесними ушкодженнями;
		4) витягом від 10.07.2023 року з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12022166180000204 від 11.07.2022 року (а.п.42-43 том 3), із аналогічними за змістом відомостями щодо події кримінального правопорушення, але із зазначенням зміненого складу групи слідчих і прокурорів, внаслідок зміни підслідності кримінального провадження органу ДБР;
		5) протоколом огляду місця події в період 21:34-21:53 години 11.07.2022 року (а.п.152-156 том 2), згідно якого предметом огляду була квартира АДРЕСА_4 , якою користується  ОСОБА_14 , де в кімнаті на підлозі під правою стінкою від входу до неї виявлено дитячий матрац, а сама підлога застелена килимом під яким лінолеум, при цьому відзначено, що у цій кімнаті частково прибрано, слідів біологічної речовини схожої на кров не виявлено, а сліди боротьби відсутні. Додатком до цього протоколу є фототаблиця, яка під № 3 містить фото зовнішнього виду та розташування описаного вище дитячого матрацу на підлозі у кімнаті;
		6) висновком експерта № 1404/2719 за результатом проведення судово-медичної експертизи гістологічних об`єктів, яка була проведена в період з 26 липня по 04 серпня 2022 року (а.п.168-169 том 2) на підставі відповідної постанови прокурора Подільської окружної прокуратури Одеської області, згідно якого на підставі даних судово-медичної експертизи гістологічних препаратів шматочків тканин від трупа  ОСОБА_13 , 1986 р.н., встановлено субарахноїдальні крововиливи в корі великих півкуль і в ділянці стовбуру головного мозку з ознаками резорбції, проліферації і ознаками реактивного гнійного запалення реактивний гнійний лептоменингит. Набряк головного мозку. Серозно-гнійний тубуло-інтерстиційний нефрит на тлі хронічного. Вогнищевий серозний катаральний інтерстиційний кардит. Загальне капілярно-венозне повнокров`я внутрішніх органів є вогнищевими ознаками порушення реологічних властивостей крові; паренхиматозна білкова дистрофія міокарда, нирок. Набряк легень. Субтотальна крупно- і дрібнокрапельна жирова дистрофія печінки з початковими ознаками порушення часточкової структури паренхими; 
		7) висновком експерта № 2719 за результатом проведення судово-медичної експертизи трупа  ОСОБА_13 , яка була проведена в період з 20 липня по 02 вересня 2022 року (а.п.162-166 том 2) на підставі відповідної постанови прокурора Подільської окружної прокуратури Одеської області, згідно якого при дослідженні трупа  ОСОБА_13 виявлена закрита черепно-мозкова травма у вигляді: синців обличчя, перелому медіальної та нижньої стінок правої орбіти (за даними медичної документації), крововиливи в м`які тканини голови лобово-тім`яно-скроневій ділянці, крововиливу під тверду мозкову оболонку в ділянці передньої та середньої черепних ямок справа об`ємом 70 г., крововиливів під м`яку мозкову оболонку по випуклій поверхні правої лобно-скроневої частки, забою головного мозку. Вказана черепно-мозкова травма складає єдиний морфологічний комплекс, спричинений дією тупих предметів (предмету), індивідуальні особливості яких в ушкодженнях не відобразилися. Враховуючи дані судово-гістологічної експертизи (з ознаками резорбції і проліферації), вона могла бути спричинена незадовго до надходження в медичний заклад (10.07.2022). Оскільки закрита черепно-мозкова травма складає єдиний морфологічний комплекс, тому оцінюється у комплексі, і за критерієм небезпеки для життя, згідно з п. 2.1.3 (в,г) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних пошкоджень», затвердженим наказом МОЗ України від 17.01.95 року № 6, по відношенню до живих осіб, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень. Синці правого плеча, тильній поверхні правої кисті, реберної дуги зліва, лівої гомілки, спричинені тупим предметом (предметами), індивідуальні особливості якого (яких) в ушкодженнях, не відобразилися. Враховуючи їх морфологічні особливості, могли бути спричинені за 8-10 діб до дослідження трупу в морзі (тобто в період 10-12.07.2022), і в прямому причинному зв`язку з її настанням смерті не перебувають. Вищезазначені синці, згідно з п. 2.3.5. «Правил …» має ознаки легких тілесних ушкоджень. Смерть  ОСОБА_13 знаходиться у прямому причинному зв`язку із виявленою закритою черепно-мозковою травмою, яка ускладнилась набряком головного мозку, що і стало безпосередньою причиною смерті. Згідно медичної картки стаціонарного хворого №12058 відомо, що 18.07.2022 р. о 15:40 год. констатована біологічна смерть ОСОБА_13 , що не суперечить судово-медичним даним. При судово-медичній експертизі трупу  ОСОБА_13 , кров у відділення судово-медичної токсикології з метою встановлення наявності концентрації етилового спирту не направлялась, у зв`язку тривалим перебуванням ОСОБА_13 в медичному закладі (8 діб). Для уточнення про наявність етилового спирту у крові на момент спричинення травми, доцільно запросити відповідну медичну документацію з м. Кодима КНП Подільська.
		Надаючи оцінку доказового значення цього доказу у відповідності до ч.1 ст. 94 КПК України суд відзначає, що останній підтверджує визначення тілесних ушкоджень завданих ОСОБА_13 , час їх заподіяння 10.07.2022 року і визначення ступеня їх тяжкості, причинний зв`язок між ними і настанням її смерті 18.07.2022 року; 
		8) висновком експерта № 30-2719/22 за результатом проведення судово-медичної експертизи (а.п.176-181 том 2) за фактом смерті ОСОБА_13 , 1986 року народження, яка була проведена в період з 16 лютого по 14 березня 2023 року на підставі відповідної постанови слідчого другому слідчому відділу ТУ ДБР у м. Миколаєві від 15.02.2023 року, згідно якого на підставі даних судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_13 , 1986 року народження, даних медичної документації, у відповідності з поставленими питаннями експерт прийшов до наступних підсумків: 1 (1,2). При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_13 , виявлена закрита черепно-мозкова травма у вигляді синців на верхній та нижній повіці правого ока, підборіддя зліва, крововиливи в м`які тканини голови лобово-тім`яно-скроневій ділянці справа, перелому медіальної та нижньої стінок правої орбіти (за даними медичної документації), крововиливи під тверду мозкову оболонку в ділянці передньої та середньої черепних ямок справа, крововиливів під м'яку мозкову оболонку по випуклій поверхні правої лобно-скроневої частки, забою головного мозку; синці передній поверхні правого плеча, в верхній, середній та нижній третинах (визначаються шість синців, невизначеної форми, розмірами 2,0х2,9 см, 2,2х3,2 см, 2,6х3,5 см, 3,1х4,3 см, 3,1х4,6 см, 3,2х5,7 см), тильній поверхні правої кисті, передній поверхні лівого плеча в верхній та середній третинах (визначаються два синця розмірами 5,7х9,7 см, 8,5х11,2 см), в ділянці реберної дуги зліва (визначаються два синця розмірами 2,1х3,9 см, 2,9х5,7 см), на передній поверхні лівої гомілки в нижній третині (визначаються один синець, розміром 4,7х7,5 см). Дані ушкодження утворилися внаслідок неодноразової дії тупого(тупих) предмета(предметів), індивідуальні особливості якого (яких) в ушкодженнях, не відобразилися, про що свідчить локалізація ушкоджень на різних анатомічних ділянках трупа  ОСОБА_13 . Малоймовірно, що ушкодження на тілі  ОСОБА_13 могли бути «спричинені самостійно», про що свідчить їх тяжкість (закрита черепно-мозкова травма), а також їх різна локалізація (синці тулуба, верхніх та нижніх кінцівок). 2(3). Не виключено, що виявлені на тілі ОСОБА_13 тілесні ушкодження утворилися за обставин (механізмом) зазначеними в протоколах допиту  ОСОБА_14 від 13.07.2022 та від 03.02.2023 р. («Надалі, 10.07.2022 близько 22:00 до квартири ОСОБА_14 прийшов Славік, який помітив, що на підлозі (на матраці) в одній з кімнат лежить  ОСОБА_13 та одразу почав бити її, а саме спочатку наніс удар ногою в область тулуба, а потім наніс удар ногою в область голови. Побачивши вказане, ОСОБА_14 злякалась, забрала дитину та пішла в іншу кімнату, звідки добре чула як ОСОБА_17 бив ОСОБА_13 , а саме було чутно, як він наносив удари.»). 3(4). Виявлені на тілі ОСОБА_13 тілесні ушкодження могли бути утворені за обставин (механізмом) зазначеними ОСОБА_14 під час слідчого експерименту, що підтверджується даними слідчого експерименту: «…  ОСОБА_3 увійшов до квартири та побачив в одній з кімнат (спальній)  ОСОБА_13 , яка лежала на матраці, праворуч від входу, обличчям до стіни. Побачивши вказане,  ОСОБА_3 одразу наніс один удар ногою в область спини  ОСОБА_13 . Після цього,  ОСОБА_3 почав наносити удари рукою, в якій був мобільний телефон, в область голови  ОСОБА_13 у приблизній кількості 2-3 удари. Надалі ОСОБА_3 знову наніс декілька (два-три) ударів ногою (пиром) в область голови ОСОБА_13 , яка в цей час лежала на матраці, на підлозі, обличчям до стіни. Після цього, ОСОБА_3 схопив ОСОБА_13 за волосся та наніс ще близько 5 ударів рукою, тримаючи в ній телефон, в область голови ОСОБА_13 . Відтащивши останню в бік центру кімнати, до дивану,  ОСОБА_3 продовжив наносити удари ногою в область голови ОСОБА_13 . Ногами бив як пиром так і зверху вниз (у приблизній кількості 5 ударів ногою). Піднявши за волосся та тримаючи голову ОСОБА_18 ,  ОСОБА_3 наніс один удар ногою в голову та після цього декілька ударів рукою в голову …».
		Надаючи оцінку доказового значення цього доказу у відповідності до ч.1 ст. 94 КПК України суд відзначає, що останній підтверджує як визначення тілесних ушкоджень завданих ОСОБА_13 так і сам механізм їх заподіяння їй, зокрема у спосіб позах свідка  ОСОБА_14 наданих нею в ході її допитів 13.07.2022 року та 03.02.2023 року. При цьому, сам зміст цих показів ОСОБА_14 , який наведений у змісті цієї експертизи у вигляді цитат прямої її мови дозволяє суду пересвідчитись в тому, що самі ці показання за своїм змістом і суттю є аналогічними показам свідка ОСОБА_14 , які в подальшому нею надавалися в ході її допитів на стадії досудового розслідування 29.06.2023 року (а.п.232-244 том 2) і в судовому засіданні, яке відбулось 22.02.2024 року (а.п.225-241 том 5), а також обставинам події відтвореним нею в ході проведення з нею 02.03.2023 року слідчого експерименту (а.п.199-201 том 2); 
		9) протоколом слідчого експерименту проведеного 02.03.2023 року за адресою: АДРЕСА_2 (а.п.199-201 том 2) за участі свідка  ОСОБА_14 із стенограмою до нього (а.п.217-223 том 2), фототаблицею до нього (а.п.203-216 том 2) та відеозаписом продемонстрованим з носія (а.п.202 том 2), який був досліджений судом в судовому засіданні 05.12.2023 року, якими зафіксовано відтворення даним свідком певних частин обставин вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, очевидцем яких Вона була. Так даний свідок зазначила, що в день коли сталася подія відчинила двері до свого помешкання ОСОБА_3 , який приїхав, а коли останній зайшов до кімнати в її квартирі, де на підлозі на матраці лежала  ОСОБА_13 , то побачивши останню почав кричати на неї матом, наніс їй в спину удар носком своєї взутої ноги, а потім удари три рукою з мобільним телефоном в її голову, після чого відтягнув її з матрацу біля стіни на центр кімнати і наніс їй кілька ударів в голову носком своєї взутої ноги, а потім наніс їй ще кілька ударів в голову підошвою своєї взутої ноги. Після цього  ОСОБА_14 схопила свою дитину, яка перебувала у цій кімнаті на дивані, та вийшла з нею звідти, але в подальшому по характерним звукам чула, що  ОСОБА_3 продовжує бити  ОСОБА_13 Відзначила, що коли  ОСОБА_3 вийшов з кімнати, то в нього руки були у крові. Окрім того ОСОБА_14 повідомила, що на наступний день після відповідної події  ОСОБА_3 пропонував їй сказати, що тілесні ушкодження  ОСОБА_13 були отримані не внаслідок його дій, а падіння в під`їзді будинку. 
		На даючи оцінку доказового значення цього доказу у відповідності до ч.1 ст. 94 КПК України суд відзначає, що останній є прямо підтверджує завдання і сам механізм завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_13 саме ОСОБА_3 , оскільки свідок  ОСОБА_14 була єдиним безпосереднім очевидцем цієї події, що виокремлює важливість цього доказу з поміж інших у його взаємозв`язку з показами наданими свідком ОСОБА_14 під час її допиту 29.06.2023 року (а.п.232-244 том 2), які між собою не містять суперечностей. При цьому, за результатом проведення судової психологічної експертизи (а.п.62-66 том 5) не встановлено обставин, які б спростовували достовірність обставин відтворених свідком ОСОБА_14 під час цієї слідчої дії - слідчого експерименту за її участі. Таким чином за наведених обставин, слідчий експеримент є вагомим доказом на підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. 
		Окрім того матеріали цієї слідчої дії були надані слідчим експерту (а.п.175 том 2) для проведення додаткової судово-медичної експертизи трупа, внаслідок чого враховувались експертом під час проведення відповідної експертизи та наданні висновку за результатом її проведення, зокрема експертом невиключена можливість утворення тілесних ушкоджень виявлених на тілі  ОСОБА_13 саме за обставин (механізмом) зазначеними ОСОБА_14 під час слідчого експерименту в протоколі від 03.02.2023 р., а відтак саме дана слідча дія надала вихідні відомості експерту для співставлення виявлених тілесних ушкоджень на тілі потерпілої ОСОБА_13 з обставинами про механізм і спосіб їх нанесення. Водночас із цим обставини повідомленні свідком  ОСОБА_14 про механізм і спосіб завдання ОСОБА_3 . ударів  ОСОБА_13 під час цього слідчого експерименту відповідає обставинам про них повідомленим ОСОБА_14 під час її допиту як свідка в судовому засіданні, яке відбулось 22.02.2024 року (а.п.225-241 том 5), що надає суду підстави вважати, що експерт надаючи свій висновок за результатом проведення додаткової судово-медичної експертизи трупа на стадії досудового розслідування кримінального провадження керувався тими самими обставинами про подію, які були повідомленні свідком ОСОБА_14 на стадії судового розгляду. Відтак зазначене попереджає виникнення яких-небудь сумнівів в сукупній оцінці як доказів слідчого експерименту за участі свідка  ОСОБА_14 та висновку за результатом проведення додаткової судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_13 ; 
		10) протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками проведеного 02.03.2023 року (а.п.224-230 том 2) за участі свідка ОСОБА_14 , за результатами якого остання вказала на фотознімок  ОСОБА_3 як особи, яка прибувши до її квартири 10.07.2022 року нанесла тілесні ушкодження ОСОБА_13 , який було пред`явлене їй серед фотознімків інших трьох осіб зі схожими рисами зовнішності, зокрема округлі обличчя і коротке волосся на голові.
		На даючи оцінку доказового значення цього доказу суд відзначає, що результат цієї слідчої дії не викликає в суду будь-яких сумнівів, оскільки з показів безпосередньо отриманих судом в ході проведення допитів як свідка ОСОБА_14 22.02.2024 року (а.п.225-241 том 5) так і самого обвинуваченого ОСОБА_3 08.11.2024 року вбачається та обставина, що до події діяння ОСОБА_14 і  ОСОБА_3 знали один одного, хоча ОСОБА_3 і заперечував саме особисте знайомство між ними, а відтак мали можливість взаємно упізнавати себе;
		11) протоколом допиту свідка  ОСОБА_14 від 29.06.2023 року (а.п.232-244 том 2), який був проведений на стадії досудового розслідування із фіксуванням його ходу і результату за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації, відеозапис якої міститься на носії (а.п.244 том 2), який був досліджений судом в судовому засіданні 19.12.2023 року, якими зафіксовано надання цим свідком показів про обставини події діяння, яке мало 10.07.2022 року у її помешканні за адресою: АДРЕСА_2 , зокрема про механізм і спосіб їх нанесення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень потерпілій  ОСОБА_13 , які за своїм змістом відповідають та є аналогічними стосовно цим обставин повідомлених нею раніше - під час проведення 02.03.2023 року слідчого експерименту за її участі. 
		Надаючи оцінку доказового значення цього доказу суд відзначає, що хоча згідно загальних вимог ч.1 ст. 23 та ч.4 ст. 95 КПК України докази суд досліджує безпосередньо, зокрема показання учасників кримінального провадження суд отримує усно і лише цими показами обґрунтовувати свої висновки, але з огляду на положення абзацу першого ч.11 ст. 615 КПК України в умовах воєнного стану вони приймаються судом для їх використання в суді, оскільки хід і результати допиту свідка ОСОБА_14 фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. 
		Водночас із цим суд відзначає, що зазначений допит свідка  ОСОБА_14 , згідно змісту його протоколу і доданих до нього додатків, був проведений з застосуванням психофізіологічного дослідження із використанням поліграфа, але чинна кримінально-процесуальне законодавство, зокрема ст. 224 КПК України, не передбачає можливості застосування згаданого технічного засобу при допиті особи. Суд відзначає, що наразі застосування спеціального технічного засобу - комп`ютерного поліграфа під час опитування особи (в тому числі як свідка), передбачено для отримання експертом-психологом орієнтувальної інформації лише в рамках проведення психологічної експертизи, згідно пункту 6.8 Розділу VI Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5. Тому застосування під час допиту свідка ОСОБА_14 такого технічного засобу як поліграф під час проведення старшим оперуповноваженим органу ДБР, який водночас є ще і спеціалістом-поліграфологом, не оцінюється судом як окремий належний і допустимий доказ перевірки на беззаперечне підтвердження відповідності показів наданих особою (свідком) дійсності і їх правдивості. А відтак таке застосування сприймається судом як застосований слідчим спосіб досягнення внутрішнього переконання з приводу версії події, яка ним перевірялася при здійсненні слідства, з метою виконання ч.2 ст. 9 КПК України для подальшого планування ним ефективного досудового розслідування і самих слідчих дій, які необхідно провести в рамках цього кримінального провадження.
		В свою чергу враховуючи, що проведений допит свідка ОСОБА_14 відповідає загальним вимогам, передбаченим для його проведення ст. 224 КПК України, який був проведений посадовою особою оперативного підрозділу органу Державного бюро розслідувань на виконання доручення слідчого у цьому кримінальному провадженні, тобто згідно положень ст. 41 КПК України, тому приймаються судом у відповідності до ч.1 ст. 94 КПК України як належний і допустимий доказ, який у його взаємозв`язку з іншим доказом -слідчим експериментом проведеним 02.03.2023 року за участі свідка ОСОБА_14 (а.п.199-201 том 2), прямо підтверджує завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_13 саме ОСОБА_3 , а відтак і саму вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, тому є важливим доказом вагомість якого виокремлюється судом з поміж інших доказів внаслідок того, що свідок ОСОБА_14 була єдиним безпосереднім очевидцем цієї події; 
		12) протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками проведеного 03.03.2023 року (а.п.2-8 том 3) за участі свідка  ОСОБА_15 , за результатами якого останній вказав на фотознімок  ОСОБА_3 як особи, яка прибувши до нього додому 10.07.2022 року, щоб забрати свою співмешканку -  ОСОБА_13 , а після залишення ОСОБА_3 його помешкання в кімнаті, де відпочивала ОСОБА_13 , ним було виявлено кров на підлозі та стіні, який було пред`явлене йому серед фотознімків інших трьох осіб зі схожими рисами зовнішності, зокрема округлі обличчя і коротке волосся на голові.
		Надаючи оцінку доказового значення цього доказу суд відзначає, що результат цієї слідчої дії не викликає в суду будь-яких сумнівів, оскільки з показів безпосередньо отриманих судом в ході проведення допитів як свідка  ОСОБА_15 08.02.2024 року (а.п.178-184 том 5) так і самого обвинуваченого ОСОБА_3 08.11.2024 року вбачається та обставина, що до події діяння ОСОБА_15 і  ОСОБА_3 знали один одного, хоча ОСОБА_3 і заперечував саме особисте знайомство між ними, а відтак мали можливість взаємно упізнавати себе;
		13) протоколом слідчого експерименту проведеного 02.05.2023 року за адресою: АДРЕСА_2 (а.п.9-11 том 3) за участі свідка  ОСОБА_15 із фототаблицею до нього (а.п.14-17 том 3) та відеозаписом продемонстрованим з носія (а.п.12 том 3), який був досліджений судом в судовому засіданні 28.11.2023 року (фіксація якого не зберіглась) та внаслідок цього повторно досліджений судом в судовому засіданні 05.12.2023 року, якими зафіксовано відтворення даним свідком обстановки на місця кримінального правопорушення, яке передувала безпосередньо події діяння, зокрема розташування на підлозі у кімнаті матрацу на якому лежала ОСОБА_13 , а також продемонстрував місце, де перебував на балконі квартири на час приїзду до них  ОСОБА_3 , звідки бачив зазначене, та повідомив, що оскільки залишався на балконі, то лише чув крики  ОСОБА_3 на  ОСОБА_13 та звуки шорхання і гуркіт по дерев`яній підлозі, які лунали з кімнати, де лежала  ОСОБА_13 , через деякий час після того до нього на балкон зайшов  ОСОБА_3 та викурюючи сигарету звинуватив в тому, що вони (за змістом малися на увазі  ОСОБА_14 і ОСОБА_15 ) спаюють  ОСОБА_13 , після чого пішов з їх помешкання. Також свідок ОСОБА_15 продемонстрував, де в кімнаті, у якій лежала ОСОБА_13 , з`явились плями крові після візиту до них ОСОБА_3 .
		В судовому засіданні 13.11.2023 року обвинувачений ОСОБА_3 висловив зауваження щодо обставин висловлених свідком ОСОБА_15 в ході проведення з ним слідчого експерименту зазначивши, що коли Він прийшов до тієї квартири, то ОСОБА_13 вже перебувала у стані з тілесними ушкодженнями, тому ним було викликано швидку допомогу для неї. Окрім того обвинувачений ОСОБА_3 звернув увагу суду на репутацію свідків  ОСОБА_15 і  ОСОБА_14 , які за його даними були засуджені за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 КК України. Суд звертає увагу на те, що із сукупності відомостей наявних у публічному доступі на офіційному веб-сайті судової влади України та Єдиного державного реєстру судових рішень дійсно ОСОБА_15 був засуджений вироком Кодимського районного суду Одеської області від 11.04.2011 року у справі № 1-80/11 за ч.3 ст. 185 КК України та зі змісту якого в період 2006-2009 років був ще три рази засуджений за ч.2 і ч.3 ст. 185 КК України, а ОСОБА_14 була засуджена вироком Кодимського районного суду Одеської області від 23.05.2022 року у справі № 503/301/22 за ст. 162 ч.1, 185 ч.1, 2 КК України. Проте суд, з огляду на положення ч.2 ст. 96 КПК України, відзначає, що зазначені засудження ОСОБА_15 і ОСОБА_14 жодним чином непов`язані із завідомо неправдивими показаннями, обманом, шахрайством або іншими діяннями, що підтверджують нечесність свідка. Тому суд не вважає, що вони можуть негативно впливати, зокрема викликати обґрунтований сумнів, у достовірності обставин повідомлених ними;  
		14) протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками проведеного 03.03.2023 року (а.п.18-24 том 3) за участі потерпілої  ОСОБА_7 , за результатами якого остання вказала на фотознімок  ОСОБА_3 як особи, яка до смерті її дочки -  ОСОБА_13 співмешкав з останньою протягом близько шести років. 
		Надаючи оцінку доказового значення цього доказу суд відзначає, що результат цієї слідчої дії не викликає в суду будь-яких сумнівів, оскільки з огляду на пов`язаність відносин ОСОБА_3 і  ОСОБА_7 через  ОСОБА_13 на протязі тривалого часу, а також зміст показів безпосередньо отриманих судом в ході проведення допиту самого обвинуваченого ОСОБА_3 , то здатність потерпілої ОСОБА_7 упізнати за фотознімком співмешканця своєї дочки не викликає в суду сумнівів;
		15) протоколом допиту неповнолітнього свідка  ОСОБА_19 від 03.03.2023 року (а.п.32-36 том 3), який був проведений на стадії досудового розслідування у присутності законного представника неповнолітньої - головного спеціаліста служби у справах дітей Кодимської міської ради Подільського району Одеської області ОСОБА_20 і психолога ОСОБА_21 , із фіксуванням його ходу і результату за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації, відеозапис якої міститься на носії (а.п.37 том 3), який був досліджений судом в судовому засіданні 28.11.2023 року (фіксація якого не зберіглась) та внаслідок цього повторно досліджений судом в судовому засіданні 05.12.2023 року, згідно змісту якого неповнолітня свідок ОСОБА_19 , яка не була очевидцем події кримінального правопорушення, але надала покази про те, що є дочкою померлої  ОСОБА_13 з якою близько п`яти - шести років співмешкав  ОСОБА_3 , який під час сварок, що виникали між ним і її матір`ю - ОСОБА_13 , регулярно бив останню всюди, зокрема використовуючи нанесення ударів кулаком в голову.
		Суд відзначає, що повідомленні неповнолітньою обставини сімейних конфліктів, які мали місце між  ОСОБА_13 і ОСОБА_3 під час їх співмешкання, були відомі неповнолітній як їх безпосередньому очевидцю внаслідок спільного проживання із згаданими особами.
		Окремо суд відзначає, що допит неповнолітнього свідка  ОСОБА_19 , яка мала статус дитини-сироти (а.п.31 том 3), було проведено з дотриманням вимог ч.1 ст. 226 КПК України щодо присутності як законного представника (яким на той час був орган опіки та піклування в особі службової особи служби у справах дітей, згідно положень ч.1 ст. 65 ЦК України, ч.4 ст. 19 СК України та ст. 11-12 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», оскільки питання встановлення піклування над даною неповнолітньою ще не було вирішене) так і психолога.
		Надаючи оцінку доказового значення цього доказу суд відзначає, що хоча згідно загальних вимог ч.1 ст. 23 та ч.4 ст. 95 КПК України докази суд досліджує безпосередньо, зокрема показання учасників кримінального провадження суд отримує усно і лише цими показами обґрунтовувати свої висновки, але з огляду на положення абзацу першого ч.11 ст. 615 КПК України в умовах воєнного стану вони приймаються судом для їх використання в суді, оскільки хід і результати допиту свідка ОСОБА_14 фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
		Хоча сторона захисту під час судового розгляду і не висловила згоди на те, щоб ці покази були визнані як доказ допустимим, у відповідності до положень пункту 1 ч.2 ст. 88 КПК України, як відомості щодо характеру та окремих рис характеру обвинуваченого  ОСОБА_3 , але суд, у відповідності до положень ч.2 ст. 88 КПК України, вважає ці покази неповнолітнього свідка допустимим доказом для доведення того, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 121 КК України, обставини якого пов`язані із нанесенням ОСОБА_13 тілесних ушкоджень шляхом завдання ударів, обвинувачення у вчиненні якого пред`явлене обвинуваченому  ОСОБА_3 , узгоджувалося із звичкою останнього застосовувати насильство у відношенні ОСОБА_13 , зокрема фізичного характеру у вигляді нанесення ударів, в ході конфліктів, які нерідко виникали між ними під час спільного проживання на протязі тривалого проміжку часу, тобто є доказом щодо цієї неправомірної звички обвинуваченого  ОСОБА_3 ;
		16) протоколом огляду предмету від 02.05.2023 року (а.п.45-50 том 3), з роздруківками фотокарток (фотознімків), які містились на флеш-накопичувачі «Verico Wanderer 08» серії НОМЕР_3 володільцем якого є  ОСОБА_22 та містять в собі зображення ОСОБА_13 із тілесними ушкодженнями на її тілі, зокрема - синець на обличчі під лівим оком (зображення 7, 10 і 11 на а.п.48, 50 том 3) та множинні гематоми з крововиливами під шкірою в області лівих стегна і сідниці (зображення 8-10 на а.п.49-50 том 3). При цьому, зі слів ОСОБА_22 , на зазначених фотознімках зафіксовані тілесні ушкодження  ОСОБА_13 , які остання отримала приблизно в 2019 році від свого співмешканця  ОСОБА_3 . Окремо суд відзначає те, що датою зміни цих файлів з фотозображеннями є «18.02.2019», що вбачається із зображення 6 (а.п.48 том 3) огляду сторінки їх зберігання на флеш-накопичувачі.
		Надаючи оцінку доказового значення цього доказу суд відзначає, що зазначений доказ приймається судом в сукупності із показами свідків, а саме неповнолітнього свідка ОСОБА_19 наданими нею на досудовому розслідуванні 03.03.2023 року (а.п.32-36 том 3), свідка ОСОБА_19 наданими нею в судовому засіданні, яке відбулось 05.03.2024 року (а.п.7-13 том 6), та самої ОСОБА_22 наданими нею в судовому засіданні, яке відбулось 22.02.2024 року (а.п.225-241 том 5), про те, що під час спільного проживання  ОСОБА_13 і ОСОБА_3 , яке тривало на протязі близько 5-6 років до події кримінального правопорушення, ОСОБА_3 в ході сімейних конфліктів застосовував до ОСОБА_13 фізичне насильство.
		Хоча сторона захисту під час судового розгляду і не висловила згоди на те, щоб цей огляд був визнаний як доказ допустимим, у відповідності до положень пункту 1 ч.2 ст. 88 КПК України, як відомості щодо характеру та окремих рис характеру обвинуваченого ОСОБА_3 , але суд, у відповідності до положень ч.2 ст. 88 КПК України, вважає протокол огляду відповідних фотознімків допустимим доказом для доведення того, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 121 КК України, обставини якого пов`язані із нанесенням ОСОБА_13 тілесних ушкоджень шляхом завдання ударів, обвинувачення у вчиненні якого пред`явлене обвинуваченому  ОСОБА_3 , узгоджувалося із звичкою останнього застосовувати насильство у відношенні ОСОБА_13 , зокрема фізичного характеру у вигляді нанесення ударів, в ході конфліктів, які нерідко виникали між ними під час спільного проживання на протязі тривалого проміжку часу, тобто є доказом щодо цієї неправомірної звички обвинуваченого  ОСОБА_3 ; 
		17) листом-відповідю Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області від 08.05.2023 року № 5/1-866 (а.п.51-54 том 3) із копіями рапортів від 21.07.2019 року (а.п.52, 54 том 3) і копією заяви  ОСОБА_13 від 21.07.2019 року (а.п.53 том 3), зі змісту яких 21.07.2019 року мало місце повідомлення ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на лінію 102 здійснене нею на прохання  ОСОБА_13 щодо виклику поліції внаслідок застосування до останньої неправомірних дій психологічного характеру її чоловіком, але за результатом відпрацювання цього повідомлення  ОСОБА_13 написала до поліції заяву, в якій просила не розглядати факт вчинення у відношенні неї домашнього насильства, бо особисто на лінію 102 не зверталась, а претензій ні до кого не має.
		При цьому, суд звертає увагу, що у змісті заяви ОСОБА_13 не заперечено самої відсутності факту домашнього насильства стосовно неї, про яке йшлося в повідомленні, а лише викладено прохання не здійснювати його розгляд і відсутність в неї претензій. 
		Надаючи оцінку доказового значення цього доказу суд відзначає, що зазначений доказ приймається судом в сукупності із показами свідків, а саме неповнолітнього свідка ОСОБА_19 наданими нею на досудовому розслідуванні 03.03.2023 року (а.п.32-36 том 3), свідка ОСОБА_19 наданими нею в судовому засіданні, яке відбулось 05.03.2024 року (а.п.7-13 том 6), та самої ОСОБА_22 наданими нею в судовому засіданні, яке відбулось 22.02.2024 року (а.п.225-241 том 5), про те, що під час спільного проживання  ОСОБА_13 і ОСОБА_3 , яке тривало на протязі близько 5-6 років до події кримінального правопорушення,  ОСОБА_3 в ході сімейних конфліктів застосовував до  ОСОБА_13 домашнього насильство (психологічного і фізичного характеру).
		Хоча сторона захисту під час судового розгляду і не висловила згоди на те, щоб ці письмові документи були визнані як доказ допустимим, у відповідності до положень пункту 1 ч.2 ст. 88 КПК України, як відомості щодо характеру та окремих рис характеру обвинуваченого ОСОБА_3 , але суд, у відповідності до положень ч.2 ст. 88 КПК України, вважає ці письмові документи допустимим доказом для доведення того, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 121 КК України, обставини якого пов`язані із нанесенням ОСОБА_13 тілесних ушкоджень шляхом завдання ударів, обвинувачення у вчиненні якого пред`явлене обвинуваченому  ОСОБА_3 , узгоджувалося із звичкою останнього застосовувати насильство у відношенні ОСОБА_13 , в ході конфліктів, які нерідко виникали між ними під час спільного проживання на протязі тривалого проміжку часу, тобто є доказом щодо цієї неправомірної звички обвинуваченого  ОСОБА_3 ; 
		18) копією довідки КНП «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області (а.п.57 том 3), згідно якої 11.07.2022 року о 18:10 годині остання звернулась (поступила) до цього закладу з приводу побутової (непов`язаної з подією ДТП, виробництва або прямуванням на або з роботи) травми, яку вона отримала 10.07.2022 о 22:30 годині внаслідок побиття чоловіком, а встановленим діагнозом є ЗЧМТ, забій головного мозку важкого ступеня; 
		19) листом-відповіддю КНП «Кодимська лікарня» Кодимської міської ради Подільського району Одеської області від 12.05.2023 року № 147 (а.п.60 том 3) в частині зазначення в ньому відомостей про те, 10.07.2022 року ОСОБА_13 була госпіталізована на стаціонарне лікування у відділення інтенсивної терапії КНП «Кодимська лікарня» та була переведена до Подільської лікарні (медична карта стаціонарного хворого № 1019, лікар анастазіолог ОСОБА_24 ) з діагнозом струс головного мозку.
		Надаючи оцінку доказового значення цього доказу суд відзначає, що останній підтверджує час госпіталізації ОСОБА_13 до відповідних закладів охорони здоров`я внаслідок встановлення у неї відповідного діагнозу; 
		20) аудіозаписом повідомлення здійсненого працівником закладу охорони здоров`я (бригади швидкої медичної допомоги) - фельдшер ОСОБА_16 від 10.07.2022 року о 23:13 годині на лінію 102 про спричинення тілесних ушкоджень  ОСОБА_13 на носії (а.п.65 том 3), який був досліджений судом шляхом його відтворення в судовому засіданні 28.11.2023 року (фіксація якого не зберіглась) та внаслідок цього повторно досліджений судом в судовому засіданні 05.12.2023 року, із стенограмою (а.п.66-67 том 3), згідно змісту якого остання була ним госпіталізована до Кодимської лікарні з черепно-мозковою травмою із адреси: АДРЕСА_3 , куди його було викликано о 22:24 годині, із відзначенням того, що згадану жінку «побили …начебто кажуть, що чоловік».
		Надаючи оцінку доказового значення цього доказу суд відзначає, що останній підтверджує обставину госпіталізації  ОСОБА_13 , її попередній діагноз з огляду на можливості під час первинного огляду і рівень професійної компетенції фельдшера, а також відомі фельдшеру обставини про подію за якої вона отримала тілесні ушкодження.
		При цьому надаючи оцінку використання у повідомленні сполучника «начебто кажуть» (його пряма мова містить сполучення слів на російській і українській мовах «вроде кажуть»), то суд пов`язує це з тим, що працівник бригади швидкої допомоги № 332 - фельдшер ОСОБА_16 прибув на місце події кримінального правопорушення лише на виклик і не був безпосереднім очевидцем самої події побиття, тому про обставини останнього йому могло стати відомо виключно від осіб присутніх на місці, що пояснює відсутність в його повідомленні саме впевненої констатації відповідного факту з приводу якого в нього не було внутрішньої переконливості. Однак водночас суд відзначає, що хоча фельдшер ОСОБА_16 і не повідомив саме джерело наявної в нього інформації про те, що потерпіла ОСОБА_13 була начебто побита саме своїм чоловіком, або на підставі чого ним тоді було зроблено такий висновок, але згадане однозначно вказує на те, що на той час в нього все ж було певне підґрунтя повідомити саме такі відомості і Він вважав за необхідне це зробити.
		Окремо суд відзначає, що при здійсненні цього повідомлення фельдшер ОСОБА_16 повідомляючи згадану інформацію про подію стосовно особи, яка вчинила побиття ОСОБА_13 використав термін «чоловік» маючи на увазі саме особу з якою вона мала зв`язок притаманний відносинам між дружиною і чоловіком, а не просто як особою «чоловічої статі», оскільки надалі у повідомленні фельдшер ОСОБА_16 використав при визначенні цієї особи фразу «це її муж (його пряма мова, яка поєднувала використання української і російської мов)», а російське слово «муж» перекладається на українську мову як «чоловік» в розумінні подружжя жінки, а не чоловік як особа за статтю; 
		21) протоколом огляду інформації від 10.07.2023 року (а.п.132-135 том 3) із поєднанням відомостей у довідці за вих. № 16/3-449 від 01.05.2023 року (а.п.70, 72 том 3) про результат радіотехнічного обстеження місцевості проведеного 01.05.2023 року, згідно якої встановлені параметри LAC / CID базових станцій операторів рухомого (мобільного) зв`язку, які діють за адресою: АДРЕСА_3 , у взаємозв`язку з графічною інформацією операторів рухомого (мобільного) зв`язку на носіях (а.п.83, 94 том 3), які були досліджені судом шляхом відтворення їх вмісту на екрані монітору встановленого в залі судового засідання у судовому засіданні 28.11.2023 року (фіксація якого не зберіглась) та внаслідок цього повторно досліджені судом в судовому засіданні 05.12.2023 року; а також на носіях (а.п.115, 126 том 3), які були досліджені судом шляхом відтворення їх вмісту на екрані монітору встановленого в залі судового засідання у судовому засіданні 05.12.2023 року; відомостями у аналітичній довідці і відомостями про з`єднання відповідних абонентів на носії (а.п.131 том 3), який був досліджений судом шляхом відтворення його вмісту на екрані монітору встановленого в залі судового засідання у судовому засіданні 05.12.2023 року.
		Надаючи оцінку доказового значення цього доказу суд відзначає, що останній підтверджує перебування пристроїв мобільного зв`язку з номерами НОМЕР_4 , належного  ОСОБА_3 , та 380636712513, яким користувалась  ОСОБА_13 , у період часу вчинення кримінального правопорушення 10.07.2022 року в м. Кодимі у зоні дії одних базових станцій операторів рухомого (мобільного) зв`язку, які зокрема діють за адресою: АДРЕСА_3 , та наявні між ними взаємних дзвінків, що відповідає підтвердженню обставин здійснення  ОСОБА_3 . дзвінку ОСОБА_13 , при прибутті до будинку АДРЕСА_3 , де перебувала остання в гостях у ОСОБА_14 і ОСОБА_15 з метою забрати її від них. Також підтверджено здійснення з номеру НОМЕР_5 вихідних дзвінків на лінію 102 о 22:20 годині і на лінію 103 о 22:21 годині; 
		22) висновком експерта (експертиза за матеріалами справи) № 110 за результатом проведення комісійної судово-медичної експертизи (а.п.12-60 том 5) за фактом смерті ОСОБА_13 , 1986 року народження, яка була проведена в період з 14 квітня по 15 вересня 2023 року на підставі відповідної постанови слідчого другому слідчому відділу ТУ ДБР у м. Миколаєві від 12.04.2023 року, згідно якого 1(1) Згідно даним висновку експерта №2719 від 20.07.-02.09.2022 р., комісія експертів може дійти до наступного, а саме що смерть  ОСОБА_13 знаходиться у прямому причинному зв`язку із закритою черепно-мозковою травмою у вигляді забою головного мозку, крововиливів під тверду та м`яку мозкову оболонки, перелому медіальної та нижньої стінок правої орбіти, крововиливу м`які тканини голови, синців обличчя, що привело до набряку головного мозку, який є безпосередньою причиною смерті. Враховуючи дані карти виїзду швидкої медичної допомоги №798 від 10.07.2022 року, (прийом виклику 22:24), комісія експертів може дійти до наступного, що вище перелічені ушкодження, які привели до смерті ОСОБА_13 були утворені незадовго до виклику швидкої медичної допомоги тобто 10.07.2022 року. Ушкодження, які привели до смерті ОСОБА_13 утворилися внаслідок неодноразової дії тупого (тупих) предмета (предметів), індивідуальні особливості якого (яких) в ушкодженнях, не відобразилися та не є характерними для «падіння з висоти власного росту». Також комісія експертів вважає малоймовірним, можливість утворення ушкоджень «самостійно», про що свідчить їх тяжкість (закрита черепно-мозкова травма), різна локалізація та характер. Згідно даним медичної карти стаціонарного хворого №1019, при надходженні до стаціонару 10.07.2022 року  ОСОБА_13 було виконано алкотест №08463 «Алкоголь», але результатів тесту у медичній картці немає, таким чином про «стан алкогольного сп`яніння» комісія експертів висловитися не може. 3(4) Комісія експертів може дійти до наступного, що виявлені на тілі ОСОБА_13 тілесні ушкодження, у тому числі, які знаходяться у причинному зв`язку із смертю, могли утворитися за «обставин (механізмом)» зазначеними в протоколах допиту  ОСОБА_14 від 13.07.2022 та від 03.02.2023 р. (у редакції висновку експерта №30-2719/22, аркуш 74 кримінального провадження №12022166180000204) («Надалі, 10.07.2022 близько 22:00 до квартири ОСОБА_14 прийшов ОСОБА_17 , який помітив, що на підлозі (на матраці) в одній з кімнат лежить  ОСОБА_13 та одразу почав бити її, а саме спочатку наніс удар ногою в область тулуба, а потім наніс удар ногою в область голови. Побачивши вказане, ОСОБА_14 злякалась, забрала дитину та пішла в іншу кімнату, звідки добре чула як ОСОБА_17 бив ОСОБА_13 , а саме було чутно, як він наносив удари.»). Також комісія експертів не виключає можливості утворення на тілі ОСОБА_13 тілесних ушкоджень у тому числі які знаходяться у причинному зв`язку із смертю «за обставин (механізмом)» зазначеними ОСОБА_14 під час слідчого експерименту, під час слідчого експерименту, що підтверджується даними слідчого експерименту від 02.03.2023 року (лист 132-148 кримінального провадження №12022166180000204): «… ОСОБА_3 увійшов до квартири та побачив в одній з кімнат (спальній) ОСОБА_13 , яка лежала на матраці, праворуч від входу, обличчям до стіни. Побачивши вказане, ОСОБА_3 одразу наніс один удар ногою в область спини ОСОБА_13 . Після цього, ОСОБА_3 почав наносити удари рукою, в якій був мобільний телефон, в область голови ОСОБА_13 у приблизній кількості 2-3 удари. Надалі  ОСОБА_3 знову наніс декілька (два-три) ударів ногою (пиром) в область голови ОСОБА_13 , яка в цей час лежала на матраці, на підлозі, обличчям до стінки. Після цього,  ОСОБА_3 схопив ОСОБА_13 за волосся та наніс ще близько 5 ударів рукою, тримаючи в ній телефон, в область голови ОСОБА_13 . Відтащивши останню в бік центру кімнати, до дивану, ОСОБА_3 продовжив наносити удари ногою в область голови ОСОБА_13 . Ногами бив як пиром так і зверху вниз (у приблизній кількості 5 ударів ногою). Піднявши за волосся та тримаючи голову ОСОБА_13 , ОСОБА_3 наніс один удар ногою в голову та після цього декілька ударів рукою в голову …». 4 (5). Відповідно даних медичної карти стаціонарного хворого № 1019 КНП «Кодимська лікарня» хвора ургентно доставлена ШМД у лікарню 10.07.2022 року в 23:15 з ознаками краніо-торакальноої травми. При госпіталізації: помірне оглушення, 14 балів по ШКГ, помірна загальномозкова симптоматика. Оглянута хірургом, окулістом, наркологом, проведена рентгенографія черепу у 2-х проекціях, грудної клітини. Почата інфузійна, гемостатична, протинабрякова терапія. Консультована нейрохірургом телемедичного центру: рекомендовано КТ головного мозку. 11.07.2022 року о 8:00 стан хворої погіршився, наросла загальномозкова симптоматика до сопору, 9 балів по ШКГ. Хвора переведена до Подільської міської лікарні для проведення КТ головного мозку. Відповідно документації медичної карти стаціонарного хворого № 1597/286 КНП «Подільська міська лікарня» 11.07.2022 відразу проведена КТ головного мозку, де виявлено: забій головного мозку, САК, гостра субдуральна гематома справа з дислокацією серединних структур. Консультована повторно нейрохірургом телемедичного центру: рекомендовано транспортування хворої до нейрохірургічного відділення ОКЛ для проведення оперативного втручання. Відповідно даних медичної карти стаціонарного хворого № 12058 КНП «Одеська обласна клінічна лікарня» ОМР хвора 11.07.2022 о 23:00 доставлена до ОКЛ, де угентно взята в операційну нейрохірургічного відділення. 12.07.2022 о 01:10 проведено оперативне втручання декомпресійна трепанація черепу в правій лобно-тім`яно-скроневій, видалення субдуральної гематоми правої півкулі головного мозку. Хвора весь післяопераційний період знаходилась у ВІТ, де отримувала курс інтенсивної терапії згідно протоколу МОЗ. Незважаючи на інтенсивну терапію на тілі наростаючого набряка головного мозку стан хворої погіршувався. 18.07.2023 о 15:10 (зазначення в цій даті року «2023», а у цьому часі хвилини «10» суд оцінює як явні описки в зазначені дійсних року «2022», а хвилини «40», які об`єктивно вбачається зі змісту дослідної частини цього висновку, зокрема його 17 сторінки (а.п.28 том 5), та які жодним чином не впливають на сприйняття та оцінку підсумовуючих висновків цього висновку) констатована біологічна смерть. Таким чином, починаючи з етапу госпіталізації та закінчуючи наданням спеціалізованої нейрохірургічної допомоги хвора у повному обсязі та своєчасно отримувала медичну допомогу на всіх етапах її надання. 5 (6). Згідно даних висновку експерта №1404/2719 від 26.07.-04.08.2022 описані наступні соматичні захворювання: серозно-гнійний тубуло-інтерстиціальний нефрит на тлі хронічного, вогнищевий серозний катаральний інтерстиціальний кардит, які не вплинули на перебіг закритої черепно-мозкової травми, яка знаходиться у прямому причинному зв`язку зі смертю ОСОБА_13 .
		Надаючи оцінку доказового значення цього доказу суд у відповідності до ч.1 ст. 94 КПК України відзначає, що останній підтверджує час заподіяння тілесних ушкодженнями  ОСОБА_13 10.07.2022 року, причинний зв`язок між ними і настанням її смерті 18.07.2022 року, можливість заподіяння тілесних ушкодженнями саме у спосіб відтворений свідком ОСОБА_14 в ході проведення з нею 02.03.2023 року слідчого експерименту (а.п.199-201 том 2), належність отриманої  ОСОБА_13 медичної допомоги, яка втім не змогла запобігти наслідку їх отриманим - смерті, а також відсутності впливу на настання останньої захворювань, які існували у ОСОБА_13 і які зазначені у висновку експерта № 1404/2719 за результатом проведення судово-медичної експертизи гістологічних об`єктів (а.п.168-169 том 2).
		Суд приймає цей доказ, який не був відкритий стороні захисту під час завершення досудового розслідування внаслідок своєї відсутності на той час, бо експертиза проводилась до 15.09.2023 року. Вже після здобуття цього доказу обвинуваченням останнім було складено клопотання від 28.12.2023 року про відкриття матеріалів (додаткових матеріалів) стороні захисту, які були здобуті стороною обвинувачення вже після завершення досудового розслідування, але на виконання процесуальних рішень прийнятих саме під час досудового розслідування (а.п.9-10 том 5). Тому суд вважає, що обвинуваченням виконано вимоги ч.11 ст. 290 КПК України, а відомості у висновку цієї експертизи підлягає допущенню як доказ, у відповідності до положень ч.12 ст. 290 КПК України. При цьому, в наданих суду прокурором матеріалах наявна копія самої постанови від 12.04.2023 року (а.п.144-147 том 3) про призначення цієї експертизи, тому суд вважає, що захист був обізнаний із самими проведенням цієї експертизи і мав розраховувати на отримання цього висновку. Окрім того, саме додаткове відкриття було здійснено на стадії дослідження доказів саме сторони обвинувачення; 
		23) висновком експерта № 23-3292 судової психологічної експертизи з додатками до неї (а.п.62-69 том 5) за результатом її проведення 22.11.2023 року на підставі відповідної постанови слідчого другому слідчому відділу ТУ ДБР у м. Миколаєві від 23.06.2023 року, згідно якого: 1. Процес відтворення свідком ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , обстановки та обставин події за матеріалами відеозапису слідчого експерименту, проведеного за її участю має задовільну психологічну організацію та певні особливості: вимогливий, нетерплячий стиль спілкування слідчого зі свідком, переривання ним вільної розповіді підекспертної уточнюючими запитаннями. Водночас відсутні прояви тиску або неповаги до пані Анастасії, мовленнєва діяльність учасників слідчої дії не має ознак психологічного впливу на  ОСОБА_14 . 2. Психологічна характеристика комунікативної діяльності свідка  ОСОБА_14 у процесі відтворення нею подій під час слідчого експерименту від 02.03.2023 року має такі особливості: високий рівень діалогової активності та ініціативності, середня гучність голосу, надання повних та інформативних відповідей, з детальним описом ситуації, відсутні ознаки завченого тексту; темп мови швидкий, не встановлено ознак одноманітності невербального супроводу мови та фіксації зорових реакцій. Підекспертна самостійно відтворює обставини ситуації, що досліджується, вказує на характерні особливості перебігу подій, супроводжує власну промову невербальними ілюстраціями (жестами). Не встановлюється ознак протиріччя між вербальною та невербальною сторонами комунікативного послання (узгодженість смислового навантаження вербальних та невербальних проявів); є ознаки керування власними спогадами та логікою щодо візуалізації події. Побудова промови логічна, у повідомленнях наявні численні деталі та пригадування. 3. В поведінці  ОСОБА_14 під час проведення за її участі слідчого експерименту від 02.03.2023 наявні психологічні маркери, властиві для самостійного відтворення нею певних подій. 4. На відеозаписі відтворення обстановки та обставин подій 02.03.2023 року за участі свідка ОСОБА_14 від 02.03.2023 відсутні ознаки здійснення на неї психологічного впливу з боку осіб, які брали участь у проведенні даної слідчої дії.
		Надаючи оцінку доказового значення цього доказу суд відзначає, що останній у відповідності до ч.1 ст. 85 та ч.1 ст. 94 КПК України підтверджує достовірність іншого доказу - слідчого експерименту проведеного 02.03.2023 року (а.п.199-201 том 2) за участі свідка  ОСОБА_14 , яка є єдиним безпосереднім очевидцем події кримінального правопорушення. При цьому, суд відзначає, що обставини повідомленні свідком ОСОБА_14 під час відтворення нею подій 10.07.2022 року у своєму помешканні в ході проведення з нею слідчого експерименту проведеного 02.03.2023 року відповідають і не містять суперечностей із показами наданими нею під час її допиту 29.06.2023 року як свідка (а.п.232-244 том 2). Водночас із цим даний доказ спростовує твердження сторони захисту, зокрема висловленні самими обвинуваченим ОСОБА_3 в своїх показах під час його допиту в судовому засіданні 08.11.2024 року, про недостовірність показів свідка ОСОБА_14 про дійсні обставини тієї події надані нею під час її допитів як на досудовому розслідуванні так і в судовому засіданні, а також відтворених нею обставин в ході проведення з нею слідчого експерименту.
		Суд приймає цей доказ, який не був відкритий стороні захисту під час завершення досудового розслідування внаслідок своєї відсутності на той час, бо експертиза проводилась до 22.11.2023 року. Вже після здобуття цього доказу обвинуваченням останнім було складено клопотання від 28.12.2023 року про відкриття матеріалів (додаткових матеріалів) стороні захисту, які були здобуті стороною обвинувачення вже після завершення досудового розслідування, але на виконання процесуальних рішень прийнятих саме під час досудового розслідування (а.п.9-10 том 5). Тому суд вважає, що обвинуваченням виконано вимоги ч.11 ст. 290 КПК України, а відомості у висновку цієї експертизи підлягає допущенню як доказ, у відповідності до положень ч.12 ст. 290 КПК України. При цьому, в наданих суду прокурором матеріалах наявна копія самої постанови від 23.06.2023 року (а.п.245-248 том 2) про призначення цієї експертизи, тому суд вважає, що захист був обізнаний із самими проведенням цієї експертизи і мав розраховувати на отримання цього висновку. Окрім того, саме додаткове відкриття було здійснено на стадії дослідження доказів саме сторони обвинувачення;
		24) медичні документи - копія картки виклику швидкої медичної допомоги, копія карти виїду швидкої медичної допомоги, медична карта стаціонарного хворого № 1597/286 на  ОСОБА_13 госпіталізовану о 18:20 годині 11.07.2022 року до КНП «Подільська міська лікарня», запит на телемедичне консультування від 11.07.2022 року, висновок консультанта від 11.07.2022 року, роздруківка направлення за № НОМЕР_6 , дослідження МСКТ Головного мозку від 11.07.2022 року, виписка із медичної карти стаціонарного хворого № 1597 щодо  ОСОБА_13 від 11.07.2022 року, копія результату № 896 імунохроматографічного дослідження (CITO TEST) на COVID-19 Ag від 11.07.2022 року, лист інтенсивної терапії хворого КНП «Подільська міська лікарня» до історії хвороби № 1597 на ОСОБА_13 в період 11-12.07.2022 року, результати трьох досліджень аналізів крові  ОСОБА_13 від 11.07.2022 року, частково заповнений бланк виписки з протоколу (карти) патологоанатомічного обстеження, корінець зазначення призначених ліків, результати двох досліджень аналізів крові ОСОБА_13 від 11.07.2022 року, медична карта стаціонарного хворого № 1019 на ОСОБА_13 госпіталізовану о 23:15 годині 10.07.2022 року до КНП «Кодимська лікарня», супровідний листок № 798 із талоном до нього, результат аналізу № 577 від 10.07.2022 року швидкого тесту на антиген COVID-19, бланки інформованої добровільної згоди пацієнта на обробку персональних даних і надання лікування, запис лікаря приймального відділення, результат обстеження, висновок консультанта від 11.07.2022 року за наслідком телемедичного консультування, листок огляду та консультації спеціалістами, копія виписки № 1019 із медичної карти хворого ОСОБА_13 у КНП «Кодимська лікарня», результати семи досліджень щодо ОСОБА_13 від 11.07.2022 року, листок лікарських призначень, температурний листок, карта епідемічного нагляду за стаціонарним хворим в ВІТ (Енерджі) № 1019 щодо  ОСОБА_13 , висновок за результатом проведеного обстеження з роздруківкою кардіограмного дослідження, медична карта стаціонарного хворого № 12058 на ОСОБА_13 госпіталізовану о 23:00 годині 11.07.2022 року до КНП «Одеська обласна клінічна лікарня», протокол № 7 засідання хірургічної лікувально-контрольної (клініко0експертної) комісії КНП «ООКЛ» від 21.02.2023 року; направлення № 23 в Одеське обласне бюро судовомедичної експертизи на судовомедичне дослідження трупа, виписка відділу судово-медичної експертизи трупів № 1 КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» з висновку експерта № 2719 від 20.07.2022 р. судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_13 , результат консультації лікаря КНП «ООЦСЗХ» ООР, виписка із медичної карти стаціонарного хворого № 1597 щодо ОСОБА_13 , запит на телемедичне консультування від 11.07.2022 року, висновок консультанта від 11.07.2022 року, запис лікаря приймального відділення (огляд нейрохірурга в приймальному відділенні) КНП «ООКЛ» ООР» від 11.07.2022 року, первинний огляд в ВНД КНП «ООКЛ» ООР» від 11.07.2022 року, бланк інформованої добровільної згоди пацієнта на надання лікування, протокол катетеризації магістральних судин, передопераційний огляд анастазіологом та протокол загального знеболення, листок призначень препаратів, протокол знеболення, записи нагляду, дослідження МСКТ Головного мозку від 11.07.2022 року, комп`ютерні томографії органів грудної клітини та головного мозку від 11.07.2022 року, результати восьми досліджень щодо ОСОБА_13 за період 12-16.07.2022 року, результату № 896 імунохроматографічного дослідження (CITO TEST) на COVID-19 Ag від 11.07.2022 року, щоденник, записи нагляду, аналіз спинномозкової рідини № 533 від 18.07.2022 року, листок реєстрації переливання трансфузійних рідин, лист призначень хворій ОСОБА_13 у ВІТ КНП «ООКЛ» ООР» за 18.07.2022 року, лист призначень препаратів, листи лабораторних досліджень проведених в експрес лабораторії, листи призначень хворій ОСОБА_13 у ВІТ КНП «ООКЛ» ООР» за період 13-17.07.2022 року, врахування біологічної проби з ярликом плазми свіжозамороженої лейкофільтрованої №15.01.0018449, розписка-згода хворого на переливання препаратів донорської крові у ВІТ ЗІП від 13.07.2022 року з ярликом еритроцити №15.01.0035126 із протокол обґрунтування переливання, розписка-згода хворого на переливання препаратів донорської крові у ВІТ від 12.07.2022 року з ярликом плазми свіжозамороженої № 2241 із протокол обґрунтування переливання, розписка-згода хворого на переливання препаратів донорської крові у ВІТ від 12.07.2022 року з ярликом еритроцити у додатковому розчині № 1420, листи призначень хворій ОСОБА_13 у ВІТ КНП «ООКЛ» ООР» за 12.07.2022 року, щоденник з листком огляду та консультації спеціалістами за період 12-18.07.2022 року (а.п.70-173 том 5) суд приймає як докази, які були використані слідчим на досудовому розслідуванні для здобуття іншого доказу - висновку експерта (експертиза за матеріалами справи) № 110 за результатом проведення комісійної судово-медичної експертизи (а.п.12-60 том 5) за фактом смерті ОСОБА_13 , 1986 року народження, оскільки комісія експертів надаючи свій висновок за результатом проведення цієї експертизи керувалася саме цими документами.
		При цьому, суд відзначає, що у змісті копії картки виклику швидкої медичної допомоги (а.п.71 том 5) відзначено, що виклик був здійснений 10.07.2022 року о 22:24:11 годині (розбіжність зазначення диспетчером відомостей про час з можливою мінімальною допустимою похибкою до 30 секунд, яка на думку суду не ставить під сумнів та відповідає загальному часу закінчення здійснення цього дзвінка за відомостями протоколу огляду інформації від 10.07.2023 року (а.п.134 том 3)); з номеру 0636712513; для ОСОБА_25 36 років жіночої статі; на адресу: АДРЕСА_3 ; приводу виклику: непритомність / порушення свідомості, є дихання, але свідомість порушена - без свідомості; здійснення цього виклику «знаком», що оцінюється судом як знайомою особою по відношенню до особи для якої здійснюється виклик допомоги. Зазначене не суперечить показам наданим обвинуваченим  ОСОБА_3 в ході його допиту в судовому засіданні 08.11.2023 року в частині свідчень щодо повідомлених причин здійснення виклику під час дзвінка на лінію 103. Самі згадані медичні документи обґрунтовують висновок експертів щодо обсяг медичної допомоги наданої ОСОБА_13 , як належний, для виключення можливості того, що смерть останньої настала внаслідок неналежного надання їй медичної допомоги, яку можливо було їй надати; 
		25) показами свідка ОСОБА_14 , допитаної під час судового засідання 22.02.2024 року (а.п.225-241 том 5), яка надала покази про те, що  ОСОБА_13 до них прийшла 07.07.2022 (на свято ОСОБА_26 ), коли вона зустріла біля магазина її співмешканця (за змістом мова про ОСОБА_15 ), якому вона запропонувала випити і той сказав, щоб не сидіти на вулиці, то запросив її до нас. І вони, з ОСОБА_27 , прийшли. Вона в них пробула три дні. Пам`ятає, що в  ОСОБА_13 на той час з тілесних ушкоджень був лише синяк на якійсь з рук, на її обличчі нічого такого не пам`ятає. Під час її перебування в них ніяких конфліктних ситуації у них з нею не було. На наступний день після свята ОСОБА_26 - 08.07.2022 року до них приходив кум її співмешканця ( ОСОБА_28 ) і вони посиділи за столом десь годину - півтори, після чого той пішов. У  ОСОБА_13 з кумом її співмешканця конфліктних ситуацій не відбувалось. В квартирі, ще були її діти віком, на той час, 4, 6 і 9 років. Коли прийшов до них  ОСОБА_3  ОСОБА_13 спала лежачи, а вона з ОСОБА_27 була на балконі, який виходить на дорогу, тому вона побачила, що під`їхав ОСОБА_17 , мабуть на таксі. Він постукав, вона відкрила йому двері і він трохи на неї покричав з приводу того чому у неї ОСОБА_13 , після чого спитав де остання. Вона провела його у кімнату, де ОСОБА_13 у стані алкогольного сп`яніння спала лежачи на матрацику, який був на підлозі, і показала її йому. В тій кімнаті на дивані, що спала її дитина. ОСОБА_17 зайшов та з криками почав її бити, а вона забрала свою дитину з дивану і пішла з нею в іншу кімнату, щоб її там покласти, але це було небагато за часом. Коли вона повернулась, то ОСОБА_29 лежала, а ОСОБА_17 виходив звідти, почали викликати швидку. Потім приїхала швидка, яка забрала її, а вже потім приїхала і поліція, яка брала покази з приводу того, що сталося.  ОСОБА_3 бив  ОСОБА_13 ногою, руками бив.. за волосся точно брав, бо коли вона вже прибирала, після того як ОСОБА_30 забрали, то там були її волоси. Кров була на підлозі, але не багато, вона її протерла, бо вдома діти ходять і вона її витерла. У  ОСОБА_3 була кров на руках, тоді в крані води не було, мабуть відключена була, і вона йому особисто зливала йому на руки. Швидку допомогу викликав ОСОБА_17 . Поліція приїхала буквально хвилин через 15-20 після того як  ОСОБА_13 забрала швидка. Її мабуть швидка викликала. Після побиття  ОСОБА_13  ОСОБА_3 вийшов з кімнати в коридор і зателефонував у швидку, поки швидка їхала він помив руки, потім разом з швидкою спустився до низу, потім її забрали, а він знову піднявся і пішов на балкон покурити, ще зателефонував ОСОБА_31 дочці, молодшій, до Тані, де вона знаходиться, і пішов. Коли  ОСОБА_13 вже лежала у лікарні, то  ОСОБА_3 під час телефонної розмови з нею пропонував їй, оскільки в нього служба, щоб не говорити, що то він зробив, може що ОСОБА_13 впала, в такому плані. В день події ОСОБА_3 до них прийшов у вечорі, коли вже було темно, приблизно близько 10, бо літом темніє пізно, тому десь так. Коли прийшов до неї ОСОБА_3 та сварився з приводу того чого  ОСОБА_13 у неї перебуває стільки часу. Коли він почав кричати, ще у під`їзді, то цей шум сусідка з квартири АДРЕСА_5 навпроти - тьотя ОСОБА_32 відчинила свої двері (за змістом мова про  ОСОБА_33 ). яка спита що там, а в цей час ОСОБА_17 вже якби трошки зайшов в квартиру, і сусідка сказала « ОСОБА_34 , це ОСОБА_17 » і зачинила двері. Коли ОСОБА_3 зайшов до кімнати, де лежала спляча ОСОБА_13 , то розмови між ним не було, ОСОБА_17 кричав на неї. До приходу до квартири  ОСОБА_3 . ОСОБА_13 лежала на матраці десь години дві, після того як вона випила і її поклонило знову спати, бо перед ти вона вдень також спала після вживання. Вона відкрила двері ОСОБА_3 до квартири, після його стуку, майже одразу, як дійшла до них з балкону. Побачивши побиття  ОСОБА_3  ОСОБА_13 не втручалася, щоб не стати в цій ситуації крайньою, на кшталт чото туди було втручатися. Вона бачила як перше  ОСОБА_3 ударив  ОСОБА_13 по спині, а потім підняв її з підлоги і бив її рукою, і ногою. Це розказується довга, а коли це відбувається, то воно швидко. Коли вона перенесла дитину і поверталась ОСОБА_17 вже виходив з кімнати кажучи, що треба викликати поліцію. Волосся вирване ОСОБА_3 у  ОСОБА_13 вона викинула, бо тоді не знала, що так все закінчиться і треба буде його покласти в кульок. Швидку викликав ОСОБА_17 , а поліцію, вона так розуміє, що викликали мабуть на швидкій. В кімнаті, де була ОСОБА_29 , коли туди прийшов  ОСОБА_3 , було світло від лампочки. Про затиснуті в руці  ОСОБА_13 гроші нічого пояснити не змогла. Не підтвердила обставини того, що дочка  ОСОБА_13 хвилин за 40 до події телефонувала на телефон  ОСОБА_13 , але цей дзвінок прийняла вона замість ОСОБА_13 . Їй дочка  ОСОБА_13 телефонувала вже на другий день, коли  ОСОБА_13 була в лікарні. Але в день події вона не приймала дзвінок дочки  ОСОБА_13 на свій телефон, а ні на телефон Люди. На такий довгий проміжок часу  ОСОБА_13 до неї раніше не приходила, але до того були випадки коли вона приходила в гості, і вони лягали поспати. Раніше була засуджена за крадіжку, умовно, але строк вже закінчився. Не підтвердила обставини повідомленні свідком ОСОБА_35 про те, що перед прибуттям до будинку  ОСОБА_3 хтось по сходинкам збігав вниз з другого поверху і сівши в машину, яка під`їхала до під`їзду і на ній поїхав. Відзначила, що 10 числа в них не було нікого, але відзначила, що на другому поверсі є ще дві квартири, може від них хтось виходив. Свої взаємовідносини з ОСОБА_13 охарактеризувала як не те щоб подружки, а знайомі. При розмовах щодо сімейного життя розповідала про загальне, на насилля щодо себе не скаржилась. В кімнаті (мова про кімнату в квартирі, де лежала  ОСОБА_13 ) було світло. Відповідаючи на запитання обвинуваченого ОСОБА_3 зазначила, що вважає, що ОСОБА_3 наносячи удари ОСОБА_13 дійсно не хотів, щоб вона від цього саме померла, але так сталось. 
		Надаючи оцінку даним показам суд відзначає, що вони стосуються самої події кримінального правопорушення, а свідок ОСОБА_14 є єдиним очевидцем цієї події, тому покази даного свідка мають важливе значення для даного кримінального провадження. При цьому, суд відзначає, що обсяг повідомлених нею обставин про механізм нанесення тілесних ушкоджень хоча і є меншим за обсягом і точністю, аніж повідомлених нею при слідчому експерименті на досудовому розслідуванні, але не суперечить і в загальному відповідає йому. В свою чергу саме зменшення обсягу повідомлених обставин суд пов`язує насамперед із тим, що до її допиту в судовому засіданні 22.02.2024 року минув доволі значний проміжок часу з моменту проведення слідчого експерименту 02.03.2023 року майже рік, а з часу події самого кримінального правопорушення 10.07.2022 року більше одного року і семи місяців, що на думку суду з об`єктивних причин вплинуло на обсяг відомостей повідомлених цим свідком, але жодним чином не вплинуло на їх значущість, оскільки даний свідок показав на обвинуваченого  ОСОБА_3 як особу, яка завдала тілесних ушкоджень  ОСОБА_13 внаслідок нанесення їй ударів своїми руками і ногою. Окремо суд відзначає послідовну узгодженість показів свідка  ОСОБА_14 з показами свідка ОСОБА_33 щодо обставин прибуття до їх будинку  ОСОБА_3 . Покази свідка  ОСОБА_14 судом оцінюються в поєднанні не лише з показами інших свідків, але і з іншими видами наданих суду доказів - протоколом від 29.06.2023 року її допиту як свідка з відеофіксацією (а.п.232-244 том 2), протоколом слідчого експерименту проведеного за її участі 02.03.2023 року (а.п.199-201 том 2), висновку експерта № 23-3292 судової психологічної експертизи (а.п.62-69 том 5) та судово медичними експертизами, які підтвердили можливість заподіяння ОСОБА_13 в час і спосіб (механізм) повідомлений очевидцем події ОСОБА_14 ;
		26) показами свідка  ОСОБА_15 , допитаного під час судового засідання 08.02.2024 року (а.п.178-184 том 5), який надав покази про те, що дати події не пам`ятає, але то був липень 2022 року, коли він у вечорі, вже темно було, точний час не пам`ятає, 10 годин, літом темніє пізно, то був на балконі в себе вдома за адресою: АДРЕСА_2 . Святослав приїхав, почав сваритись з жінкою, а я вирішив не втручатися, бо чужа сім`я. Це ж не просто хлопець з дівчиною, чого лізти, потім крайній буду в сімейних розборках. Бійки не бачив, що там було вже пізніше дізнався, що там все печально. В квартирі, ще знаходилась жінка і троє дітей, а саме жінка - ОСОБА_14 , старший син  ОСОБА_36 , якому було тоді років 5, ОСОБА_37 , йому було 3, і самий менший ОСОБА_38 , йому тоді було 2 місяці, щось таке, був маленький. Крім них, сторонніх осіб в квартирі не було, тобто його, жінки і трьох дітей, ну і Людмили. Почув крики ОСОБА_39 і зрозумів, що то він прийшов. Думав, що не треба лізти в їх розборки. Двері  ОСОБА_3 відкрила жінка. Він був на балконі коли ОСОБА_3 прийшов. Окрім жінки ніхто не відчинить.  ОСОБА_3 посварився з жінкою, а потім вийшов на балкон до нього щоб покурити. Сварився до жінки з приводу того, що та п`є. На балконі  ОСОБА_3 покурив з ним, поговорили, і він так зрозумів, що то ОСОБА_40 викликав швидку.  ОСОБА_13 перед приходом  ОСОБА_3 була у п`яному стані, але тілесних ушкоджені на ній не було. Після сварки заходив до кімнати, де відбувалась подія кримінального правопорушення, там бачив кров на підлозі біля дивана, де вона спала, і на стінці трохи було. Але жінка швидко по прибирала, бо діти вдома. Нащо, щоб вони бачили цього, це ж не для слабонервних. До приходу обвинуваченого цих плям крові не було. Потім приїхала швидка і він мабуть разом із ними пішов. До тієї сварки ніхто із сторонніх до них не приходив. Були тільки жінка, діти, ОСОБА_41 і Станіслав. Після тієї події до нього ніхто не підходив, щоб змінити покази. Крові на ОСОБА_3 не бачив і не бачив чи зливала його жінка на руки ОСОБА_3 .  ОСОБА_13 на час приходу ОСОБА_3 спала в алкогольному сп`янінні на підлозі на матраці в спальні, в квартирі дві кімнаті, одна з них дитяча, а інша наша спальня. 
		Надаючи оцінку даним показам суд відзначає те, що вони обставин самої події кримінального правопорушення стосуються дуже в обмеженому обсягу, оскільки даний свідок не перебував у кімнаті, де відбувалась подія, та стосуються обставин прибуття ОСОБА_3 до квартири, де відбулась подія, та його поведінки на початку потрапляння до цієї квартири щодо висловлення сварки на адресу ОСОБА_13 та безпосередньо після вже події кримінального правопорушення. Ці покази не суперечать показам свідка ОСОБА_14 та узгоджуються з ними у відповідних частинах. 
		27) показами свідка  ОСОБА_22 , допитаної під час судового засідання 22.02.2024 року (а.п.225-241 том 5), яка надала покази про те, що обвинувачений  ОСОБА_3 був громадянським чоловіком її загиблої сестри ( ОСОБА_13 ). Очевидцем події, яка відбулась 10.07.2022 року, не була, але їй відомі факти нанесення  ОСОБА_3 тілесних ушкоджень потерпілій (за змістом мова про  ОСОБА_13 ) неодноразово. Конкретних дат цих фактів повідомити не може, але коли її допитували на досудовому розслідуванні, то вона повідомляла про існування фотографій, були не тільки побиття, а і погрози. Коли вона приїздила побита від нього, то він телефонував їй і погрожував, що якщо вона не поверниться, то краще не буде. Був випадок коли він наздоганяв її сестру, яка втікала від нього, і тоді вона здійснила виклик поліції, але сестра зі страху повідомила прибулому наряду поліції про здійснення хибного виклику. Вона боялася його, що він доведе свою невинуватість, після цього поверниться і знову буде її бити. Потерпіла ні разу не зверталась до поліції. Діти їй казали, що він її неодноразово бив, але вона про це не хотіла нікому говорити, щоб ніхто не знав, щоб мама (за змістом мова про ОСОБА_7 ) не переживала, що в них таке відбувається. На питання як вона може охарактеризувати ОСОБА_3 , то сказала, що якщо чесно, то вона сама його боїться, із відзначенням того, що якщо за наслідком цей суд його випустить, то вона не знає, що буде. Причиною конфліктів між  ОСОБА_3 і її сестрою вважає алкоголь і ним і нею, при цьому зазначила, що не вважає свою сестру «білою і пушистою», вони обоє. На питання як вона може охарактеризувати взаємовідносини між ОСОБА_3 і її сестрою, то сказала, що скоріш «як кіт з мишею», а не «нормальна сімейна пара». Водночас відзначила, що може у компанії спочатку, коли сиділи, вони були хороші, але поки не доходи до чарки, а до чарки доходило часто. ЇЇ сестра отримувала соціальну допомогу, як мати одиначка і малозабезпечена сім`я. Діти їй казали, що ОСОБА_3 перераховував їм якісь кошти, що до того як його помістили до СІЗО, скільки саме не знає. Зазначила, що дочка сестри ОСОБА_42 (за змістом мова про ОСОБА_19 ) назавжди проживала з  ОСОБА_13 і  ОСОБА_3 , бо жила у бабусі (за змістом мова про ОСОБА_7 ) і у соцслужбі можна отримати довідку про те, що у зв`язку з цим «дитячі гроші» на неї нараховувались саме її матері ( ОСОБА_7 ). Пояснити, що було причиною того, що ОСОБА_13 при таких відносинах продовжувала співмешкати з ОСОБА_3 , незмога, але відзначила, що після побиття її сестра все одно поверталась до нього. Вона її питала чому так, вона казала «люблю», як кажуть любо до гроба доведе. 
		Надаючи оцінку даним показам суд відзначає, що вони хоча і не стосуються самої події кримінального правопорушення, але вони характеризують взаємовідносини в сім`ї між  ОСОБА_13 і ОСОБА_3 , як особою, яка була дуже близькою особою до ОСОБА_13 - її сестрою, з якою та в силу родинних відносин і насамперед віку могла дозволити собі ділитися особистим, зокрема проблемними аспектами свого сімейного життя, на відміну від своїх дітей, а також від своєї матері, щоб та не переживала, що на думку суду є доволі звичним і зрозумілим ставленням. Зазначені обставини може повідомити лише настільки близька людина, а не сусіди (про допит яких для цієї мети просив захист), оскільки як повідомила суду при допиті сама свідок ОСОБА_22 її сестра ОСОБА_13 приховувала факти домашнього насильства від сторонніх, що на думку суду є доволі розповсюдженою і типовою поведінкою жертви від домашнього насильства;
		28) показами свідка  ОСОБА_35 , допитаного під час судового засідання 11.07.2024 року (а.п.68-76 том 7), у відсутність захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_10 , що долучився до засідання в режимі відеоконференції пізніше (в судовому засіданні, яке відбулось 20.08.2024 року суд з`ясував у захисника про те, що останній ознайомився із записом допиту і відсутня необхідність у допиті цього свідка за його участі), який надав покази про те, що обвинуваченого  ОСОБА_3 не знає, знає в обличчя матір обвинуваченого. Подія тоді відбулась за адресою АДРЕСА_3 , де він мешкає в квартирі на першому поверсі, близько 10:00 (22:00) години, коли він з дружиною лягли відпочивати, тоді до будинку під`їхала машина. Його спальня так розташована, що чути коли хтось в під`їзді йде сходами, а може навіть і розмову, коли хтось говорить. Після цього хтось по сходинкам збігав і як сів в ту машину і поїхав. Після того хвилин через 15-20 почув, що хтось спокійно тихенько піднявся на гору і почав стукати у двері. Думав, що хай там, що завгодно, бо там таке робиться. Потім бачив у вікно, що швидка приїхала. Хтось вискочив, перед тим як  ОСОБА_3 прийшов це 100 процентів. В будинку два поверхи, на кожному по три квартири. Особу, яка спускалася сходами не бачив, бо машина в яку вона сіла швидко поїхала, але за його сприйняттям кроки були схожі на чоловічі, жінка так не спускається, як колишній опер, який пропрацював в органах. Особа, яка піднялась сходами на гору почала лупити кулаками у дерев`яні двері. Цю особу особисто не бачив, бо не виходив з квартири. Стукав кулаками у двері, де Ася живе, бо він кричав «Ася, відкрий двері! Двері відкрий, Ася!». Сам на гору не піднімався, знає, що інші сусіди піднімались. Голос, який кричав відкрити двері, йому не знайомий. Міліції не бачив.
		Надаючи оцінку даним показам суд відзначає те, що вони відповідають обставина прибуття до будинку ОСОБА_3 , зокрема здійсненними ним стукам у двері квартири  ОСОБА_14 з вимогою відчинити, які були повідомлені суду під час допиту свідків ОСОБА_33 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 і  ОСОБА_14 та в меншому обсязі ОСОБА_45 . Водночас суд відзначає, що повідомлені даним свідком обставини про те, що перед прибуттям до будинку обвинуваченого  ОСОБА_3 хтось швидко спустився сходами та сівши в машину поїхав від будинку є суперечливими з огляду на наступне. З показів даного свідка виходить, що той чув приїзд і від`їзд від будинку згаданого автомобіля (на якому начебто поїхала особа, яка спустилась сходами з другого поверху), а згодом даний свідок чув приїзд до будинку карети швидкої медичної допомоги, але водночас даний свідок нічого не повідомив в своїх показах щодо під`їзду до будинку автомобіля - таксі на якому приїхала друга особа, яка піднявшись сходами до на другий поверх почала стукати у двері квартири  ОСОБА_14 з вимогою їх відчинити ( ОСОБА_3 ). Хоча про свій приїзд до цього будинку на таксі показав сам обвинувачений ОСОБА_3 під час його допиту в судовому засіданні 08.11.2024 року Також про приїзд обвинуваченого  ОСОБА_3 до цього будинку на таксі під час свого допиту в судовому засіданні 08.02.2024 року показав і свідок ОСОБА_15 , який бачив це перебуваючи на балконі квартири  ОСОБА_14 . Суд не вважає за можливе надавати оцінку дійсним причинам повідомлення свідком  ОСОБА_46 . цих обставин, але відзначає те, що з огляду на зміст його показів, той незадоволений обставинами проживання в будинку  ОСОБА_14 внаслідок того, що відбувається в її помешкані, що на думку суду могло негативно вплинути на зміст показів цього свідка. Тому суд до покази свідка ОСОБА_35 з приводу обставин того, що перед прибуттям до будинку обвинуваченого ОСОБА_3 хтось швидко спустився сходами та сівши в машину поїхав від будинку оцінює критично та вважає їх такими, що не можуть бути прийняті для встановлення фактичних обставин справи.
		29) показами свідка  ОСОБА_47 , допитаної під час судового засідання 11.07.2024 року (а.п.68-76 том 7), яка надала покази про те, що коли вона вже спала, то почула крик « ОСОБА_48 (нецензурне слово) відкрий!», потім тихіше « ОСОБА_48 (нецензурне слово) відкрий!». Після чого стихло, але після того не пройшло і п`яти, трьох хвилин (проміжок часу суд оцінює не як буквальне його зазначення, яка дорівнює 3-5 хв., а образний вислів, який означає, що невдовзі) знову чутно було стук у двері зі словами « ОСОБА_48 відкрий, Ася відкрий». Потім тихо, пройшло трохи часу, вона відкрила двері. І мабуть і 5 хвилин не пройшло як приїхала швидка, але вона не одразу паняла, що то швидка, бо туди часто міліція приїздила, там все «отаке робилося». Вона вийшла в коридор, там була сусідка ОСОБА_49 , і вони бачать як з другого поверху медбрат і шофер несуть цю жінку до швидкої. Коли жінку вже завантажили до карети швидкої медичної допомоги вона спитала у сусідки ОСОБА_50 хто ця жінка і в цей час помітила, що позаду стоїть ОСОБА_17 , вона вже потім дізналась про те, що це обвинувачений ОСОБА_3 . Останній стояв там, як нормальний чоловік, потім вони (за змістом показів мова про карету швидкої медичної допомоги) поїхала, коли ОСОБА_49 їй запропонувала піднятися на гору до неї ( ОСОБА_14 ). При цьому,  ОСОБА_3 спросив у них чи можна йому разом з ними. І вони йому сказали «ідьом», відзначила, що ОСОБА_3 був тверезий, хороший хлопець, здоровий, красивий. І ОСОБА_3 разом з ними піднявся. Коли постукали у двері квартири, то та відчинила і вони побачили, що вона щось віником там підмітає. В цей час сусідка ОСОБА_49 сказала  ОСОБА_14 фразу « ОСОБА_48 , коли це вже (нецензурне слово) скінчиться?!». На що  ОСОБА_14 відповіла «Тьотя Таня, я теж не знаю коли це все закінчиться». Після цього вони розвинулися і пішли, ОСОБА_17 пішов, ну спустився і пішов собі до дому, а ми собі до хати. Вже вранці їй сказав чоловік, який інвалід 2 групи і у якого інша спальня, що там сильно стукали і грюкали. В них там завжди ці п`янки. І вона думає як він (за змістом показів мова про  ОСОБА_3 ) міг побити ту жінку, як що там 4 хвилини, там 4 хвилини, тут спускають ту жінку, то треба було добре «ввалити» ту жінку, але це її думка. Квартира  ОСОБА_14 розташована в будинку над її квартирою. Вона не бачила хто заходив до під`їзду. Там завжди грюки, стуки, п`янки, коли це все вже закінчиться, а в неї чоловік інвалід без ніг. Зараз  ОСОБА_14 прекратила, бо вона ходить в «положенні», з вагітністю її. Хто був у квартирі ОСОБА_14 на час коли вони піднялись до неї і та відчинила ним двері не бачили, бо стояли на сходинковому майданчику під`їзду і не було видно, у неї в коридорі ще було погане освітлення бо не увімкнула світло там. Очевидцем обставин побиття не була. Відзначила, що це такий хороший хлопець (за змістом показів мова про  ОСОБА_3 ), він не міг, ви що, вона маму його знає, ця дитина не могла. При цьому, відзначила, що безпосередньо обвинуваченого  ОСОБА_3 не знає. Маму ОСОБА_3 знає, бо навчались з нею в одній школі. Ця дитина не могла побити. Слідів крові у ОСОБА_3 був чистенько одягнутий « ІНФОРМАЦІЯ_6 ». Після того як ОСОБА_14 впустила ОСОБА_3 , після його стуків в її двері, ніяких звуків, криків вона з тієї квартири не чула, а через хвилин 6-7 приїхала швидка, ОСОБА_3 сам викликав швидку, він так сказав. 
		Надаючи оцінку даним показам суд відзначає те, що вони відповідають обставинам прибуття до будинку ОСОБА_3 , зокрема здійсненними ним стукам у двері квартири ОСОБА_14 з вимогою відчинити, які були повідомлені суду під час допиту свідків ОСОБА_33 і ОСОБА_46 . А відтворений свідком ОСОБА_51 . зміст формулювання вимоги висловленої ОСОБА_3 до ОСОБА_14 , щоб остання відчинила двері свого помешкання, засвідчує все ж саме агресивний настрій  ОСОБА_3 при його намірі потрапити до квартири ОСОБА_14 . В свою чергу опис наданий даним свідком особи  ОСОБА_3 на думку суду вказує на однозначну симпатію до нього як людини, натомість характеристика надана нею особі  ОСОБА_14 вказує на відверте незадоволення тим, що остання є її сусідкою по будинку, через що доводиться терпіти наслідки способу життя останньої по сусідству. Тобто свідок ОСОБА_52 позитивно упереджена стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 та негативно упереджена щодо своєї сусідки - свідка ОСОБА_14 . Водночас за умов повідомлення даним свідком, що вона безпосередньо обвинуваченого ОСОБА_3 не знає, то її судження про нього, його оцінки і сприйняття гуртуються зі слів іншої особи (інших осіб). Судження цього свідка про те чи вчинив обвинувачений відповідне діяння суд оцінює критично, як її суб`єктивну думку, та вважає їх такими, що не можуть бути прийняті для встановлення фактичних обставин справи. Окремо суд відзначає, що покази свідка ОСОБА_47 підтверджують ту обставину, що ОСОБА_3 залишився на місці і не супроводжував свою співмешканку до лікарні на госпіталізацію з каретою швидкої допомоги, що на думку суду вказує на те, що було дійсним для нього пріоритетом; 
		30) показами свідка  ОСОБА_53 , допитаної під час судового засідання 11.07.2024 року (а.п.68-76 том 7), яка надала покази про те, що числа, коли це сталося, вона не пам`ятає, але звичний вечір, був шум на сходинковому майданчику, потім за стіною такий самий шум, бо там дуже часто ці «попойки», вона на них вже навіть не звертала свою увагу, потім був трошки сильніший шум, чи то був якийсь удар, бо чути через стінку. Через деякий часу побачила у вікно, що під`їхала швидка. Мешкає на другому поверсі через стінку від Асі, але в неї добре ізольовані стіни. Чутно було звуки через кімнату своєї дочки. Бачила у вікно як когось виносили до швидкої на ношах. В квартирі  ОСОБА_14 були частенько гулянки. Коли відбулась подія з квартири не виходила і навіть не відчиняла двері. Не чула чоловіка, який би бігав по під`їзду і кричав відчинити. Співмешканця ОСОБА_14 ( ОСОБА_15 ) охарактеризувала як доволі спокійного, між ним і  ОСОБА_14 виникають конфлікти, але вона вважає, що їх створювала передусім своїми діями сама ОСОБА_14 Щоб почути гуркіт з квартири ОСОБА_14 це мало бути доволі гучно. Свідок ОСОБА_54 є її дочкою, яка вже 6 місяців перебуває за кордоном. 
		Надаючи оцінку даним показам суд відзначає те, що вони відповідають обставинам прибуття до будинку ОСОБА_3 , зокрема здійсненними ним стукам у двері квартири ОСОБА_14 з вимогою відчинити, які були повідомлені суду під час допиту свідків ОСОБА_33 і ОСОБА_35 , але в значно звуженому обсязі, внаслідок того, що свідок ОСОБА_55 менше чула за умов ізоляції свого помешкання і розташування у квартирі її кімнати, де вона перебувала;
		31) показами свідка ОСОБА_16 , допитаного під час судового засідання 11.09.2024 року (а.с.202-227 том 7), який надав покази про те, що останній працює фельдшером на швидкій медичній допомозі, яка здійснювала 10.07.2022 виїзд на виклик, Відзначив, що  ОСОБА_3 поводив себе спокійно, крові у нього на тілі не бачив. Хто власник квартири, куди він виїздив, та хто така  ОСОБА_14 не знає. На підлозі було грам 100-150 грам крові, і була кров на стінці в кімнаті, не пам`ятає чи був у кімнаті шмат вирваного волосся. В кімнаті, де була  ОСОБА_13 , було освітлено. Повідомляє в поліцію, якщо є ознаки криміналу, побиття, тоді повідомляємо диспетчеру, там була у неї відкрита рана у волосяній частині голови, була кров. По цьому випадку мав телефонувати до поліції, але не пам`ятає, смутно пам`ятає. Зателефонувавши сказав, що жінку побив чоловік, бо жінка її так не могла побити. Відзначив, що спитав у присутнього там  ОСОБА_3 хто побив жінку, але той сказав, що не знає. Вважає, що якби  ОСОБА_3 побив ту жінку, то в нього мала б бути кров на одязі, а  ОСОБА_3 був чистий. Вже ж ні жінка її так побила, а може і сама, упала чи не упала. Пояснити чому повідомив про побиття жінки чоловіком не зміг. Коли він приїхав на виклик біля під`їзду двоповерхового будинку стояв  ОСОБА_3 , з ним піднявся в квартиру на другому поверсі, по дорозі нікого не зустріли. В квартирі після прихожої була кімната, в якій лежить жінка в крові. Не пам`ятає чи хтось заходив тоді до кімнати. Після чого спустився вниз до карети швидкої допомоги і піднялись вже разом із водім взявши розкладні ноші. Тоді там, біля під`їзду, вже стояли жінки, мабуть мешканки будинку - ОСОБА_56 , ОСОБА_57 . Повідомив, що подія була літом вдень. До цього  ОСОБА_3 не знав, знав його батька, але не знав, що ОСОБА_3 це його син, а дід ОСОБА_3 свого часу був його інструктором з водіння на мотоциклі і автомобілі. Після прослуханого аудіозапису його повідомлення диспетчеру уточнив, що під час виїзду мабуть був вечір. Не пам`ятає чи казали йому жінки-мешканці будинку, які були біля під`їзду, що ОСОБА_13 побив чоловік. Хтось з натовпу це сказав йому, хто саме не знає. Але повідомляв диспетчеру те, що було у дійсності, може і казали, не пам`ятає. Уточнив, що біля під`їзду, тоді були десь чотири жінки, ОСОБА_56 , ОСОБА_57 і ще хтось. 
		Надаючи оцінку даним показам суд відзначає те, що з приводу думок даного свідка висловлених у його показах про те, що якби ОСОБА_3 побив ОСОБА_13 , то в нього мала б бути кров на одязі, та можливість отримання таких тілесних ушкоджень від падіння, то суд відзначає, що робити такі висновки не входять до його компетенції як фельдшера та є лише його суб`єктивною оцінкою. Неточності показах з приводу повідомлених обставин щодо причин чому сказав диспетчеру в повідомленні, що жінку побив чоловік, та сам час доби коли був його виїзд на виклик суд пов`язує насамперед з тривалим часом між подією кримінального правопорушення і допиту цього свідка в судовому засіданні, тобто більше двох років, що на думку суду в поєднанні з іншими здійсненими ним виїздами на виклики вплинуло на точність відтворення обставин події. Тому в наявних суперечностях суд надає перевагу обставинам, які були повідомленні даним свідком саме під час повідомлення диспетчеру, яке мало місце безпосередньо після події виклику та набагато більш точно було здатне забезпечити повідомлення деталей. 
		32) показами свідка  ОСОБА_19 , допитаної під час судового засідання 05.03.2024 року (а.п.7-13 том 6), яка надала покази про те, що обвинувачений  ОСОБА_3 був її по суті «відчимом», як цивільний чоловік її матері, хоча її мати і не перебувала з ним в шлюбі. Вона проживала з матір`ю і  ОСОБА_3 та перебувала з останнім в хороших відносинах. В свою чергу відносини, які були між її матір`ю і ОСОБА_3 , охарактеризувала як такі, щоб сильно погані, але і не такі, щоб сильно хороші, жили як нормальна сім`я. Були конфлікти, були сварки, під час яких могло бути застосування фізичної сили один до одного, але не часто. Може раз в півроку могла бути ситуація під час якої когось могли вдарити. Проте ситуації коли хтось за наслідком таких сварок звертався за допомогою до лікарів не було. В день, коли сталася подія кримінального правопорушення та коли мати потрапила до лікарні, її не було в м. Кодима і Одеській області. Про ці події вона дізналась від Асі, коли та прийняла дзвінок, який вона здійснювала телефонуючи своїй матері. Мати і  ОСОБА_3 вживали алкоголь як на свята так і поза них. Конфліктів з приводу зловживання алкоголем кимось із членів сім`ї не було. До  ОСОБА_3 ставиться нормально, не боїться його та не має перед ним страху. І своєю матір`ю спілкувалася в останнє близько 9 години вечора, коли їй зателефонувала і в розмові спитала де вона і та сказала їй, що у ОСОБА_58 ( ОСОБА_14 ). Також мати пообіцяла скинути їй гроші. Вдруге вона зателефонувала матері близько 10 години, але та не прийняла її дзвінок, трубку підняла  ОСОБА_14 і повідомила їй, що мати зараз не може говорити, а на її уточнююче запитання чому саме не може, просто сказала, що зараз не може. Втретє вона зателефонувала матері близько вже близько 10:15 (тобто 22:15) години і Ася, яка підняла трубку, їй сказала, що мати забирає швидка, ОСОБА_3 побив маму. Обіцяні гроші мати так і не скинула їй. ОСОБА_3 їй допомагав матеріально, як до події кримінального правопорушення так і після нього, скидаючи гроші, неодноразово на суми до трьох тисяч. Допомагав її матері, зокрема на лікування після події, оплачував поїздку матері на лікування в Одесу. Причиною конфліктів між матір`ю і ОСОБА_3 могли бути якісь дії матері. Коли сталася подія кримінального правопорушення вона була з хлопцем в Хмельницькій області. 
		Надаючи оцінку даним показам суд відзначає, що вони характеризують взаємовідносини між  ОСОБА_13 і ОСОБА_3 в сім`ї, як особою, яка входила до кола членів сім`ї та внаслідок цього знала внутрішні взаємовідносини. Стосовно самих обставин події не суперечать обставинам пред`явленого обвинувачення щодо послідовності подій у часі, з огляду на власне сприйняття часу цього свідка в своїх спогадах. Проте покази даного свідка в частині здійснення нею дзвінків своїй матері  ОСОБА_13 не підтверджуються відомостям про телефонні з`єднання (а.п.134 том 3) з номером 380636712513, яким користувалася  ОСОБА_13 , оскільки останній дзвінок з номеру відмінного від 38090052196, яким користувався ОСОБА_3 , на номер НОМЕР_5 був 10.07.2022 о 18:02:37, після чого на цей номер були лише вхідні дзвінки з номера НОМЕР_7 , а також здійснювались вихідні дзвінки з номер НОМЕР_5 . Окрім того, обставину дзвінка дочки ОСОБА_13 на телефон останньої, який прийняла ОСОБА_14 , також не підтвердила і сама свідок ОСОБА_14 під час її допиту 22.02.2024 року. На думку суду суперечність у показах цих свідків не впливає на встановлення обставин, які мають для даного кримінального провадження;
		33) показами неповнолітнього (14 років) свідка  ОСОБА_59 , допитаної під час судового засідання 11.04.2024 року (а.с.87-98 том 6), яка в присутності свого законного представника - опікуна/піклувальника  ОСОБА_7 , згідно рішення виконавчого комітету міської ради (а.п.76 том 6), надала покази про те, що обвинуваченого  ОСОБА_3 сприймає як вітчима, який співмешкав з її матір`ю сім років, але у РАЦСі вони шлюб не реєстрували, з ними мешкала вона і її сестра. Між матір`ю і  ОСОБА_3 фізичного насильства не було, виникали невеликі сварки, коли випили. В день коли відбулась подія кримінального правопорушення, у вечірній час, але ще було видно, вона приходила до квартири Асі, де була матір, щоб відпроситися на ночівлю до подружки, там мати лежала на ліжку у стані сп`яніння і надала їй дозвіл, після чого ОСОБА_48 її вивела. Про те що сталося з матір`ю дізналася коли їй зателефонувала у вечорі бабуся і сказала, що завтра можна буде піти в лікарню до матері. Подробиці події їй не повідомляли. Коли вона прийшла до лікарні на наступний день то медсестра віддала їй 600 грн, які були в руці її матері, то були отриманні нею дитячі гроші з якими вона пішла до Асі. Зараз підтримує зв`язок з  ОСОБА_3 , дзвінками, відносини хороші, матеріально допомагає, скидає гроші. 
		Надаючи оцінку даним показам суд відзначає, що вони насамперед підтверджують стан і місцезнаходження  ОСОБА_13 незадовго до події кримінального правопорушення. Водночас покази неповнолітнього свідка щодо взаємовідносин своєї матері і ОСОБА_3 суд оцінює як через призму можливого впливу на неї з боку її законного представника - бабусі ОСОБА_7 (яка висловила суду письмову позицію про те, що не вважає обвинуваченого винним у побитті своєї дочки), внаслідок віку та пов`язаного із цим рівнем психологічного розвитку, здатності відстоювати власні погляди та надавати критичну оцінку, так і з врахуванням можливості того, що самою матір`ю -  ОСОБА_13 свого часу могли вживатися заходи щодо приховання від на той час ще своєї малолітньої дочки можливих негативних проявів її сімейних відносин із своїм співмешканцем задня убезпечення її психічного стану. Зазначене пояснює причини відмінності в обсязі обставин та оцінці відносин наданих під час допиту цього неповнолітнього свідку в порівнянні з іншим свідком - своєю старшою сестрою  ОСОБА_19 , яка також входила до кола членів сім`ї та внаслідок цього знала внутрішні взаємовідносини. Предметом допиту даного неповнолітнього свідка були обставини очевидцем яких вона могла бути в період 2015-2022 років, тобто ще в малолітньому віці (5-12 років), а відтак могли нею сприйматися відповідно до свого вікового психологічного розвитку. Окремо суд при оцінці доказового значення показів цього свідка враховує, те що неповнолітній свідок ОСОБА_59 будучи на час свого допиту у віці чотирнадцяти років, внаслідок положень ч.2 ст. 354 КПК України, не попереджувалась про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання і не приводилась до присяги, а відтак і не була обтяжена останніми. Самі покази неповнолітнього свідка судом оцінюються в сукупності показів інших свідків - ОСОБА_19 і ; 
		34) показами свідка  ОСОБА_33 , допитаної під час судового засідання 11.04.2024 року (а.с.87-98 том 6), яка надала покази про те, що візуально знала обвинуваченого  ОСОБА_3 (назвала його « ОСОБА_17 »). Вона переїхала жити до будинку в якому сталося кримінальне правопорушення, де в квартирі АДРЕСА_6 мешкає особа яку зовуть «Асею» (за змістом мова про  ОСОБА_14 ), проживання якої охарактеризувала як асоціальне. В той день коли сталася подія пам`ятає, що чула як в двері  ОСОБА_14 наполегливо стукали як тоді коли довго не відчиняють, тому вона відкрила двері подивитися, що там відбувається і відкривши побачила як ОСОБА_17 стукав у двері ОСОБА_14 зі словами « ОСОБА_48 … відкрий!» і в цей час ОСОБА_48 відкриває двері з 5 квартири. Так як двері обох квартир відкриваються в під`їзд, то ОСОБА_17 боком просунувся у квартиру  ОСОБА_14 . Вона перепросила у ОСОБА_58 чи то ОСОБА_17 і вона відповіла їй, що так. Обличчя ОСОБА_3 не бачила, але структура тіла була його. Після того ОСОБА_48 закрила двері у квартиру і вона зайшла до себе. Донька їй зробила зауваження з приводу того, що неварте виходити у такий пізній час з квартири, бо всяке може бути. Тому вона подивилась на будильник на якому був час 22:23, але це було вже хвилин через п`ять після того, тому можливо це було близько 22:18-22:19. Прибуття бригади швидкої медичної допомоги та працівників поліції не чула, бо була в своїй кімнаті і могла бути у навушниках;
		Надаючи оцінку даним показам суд відзначає те, що вони відповідають обставина прибуття до будинку ОСОБА_3 , зокрема здійсненними ним стукам у двері квартири ОСОБА_14 з вимогою відчинити, які були повідомлені суду під час допиту свідків ОСОБА_35 , ОСОБА_44 і ОСОБА_14 та в меншому обсязі ОСОБА_53 ;
		35) показами свідка ОСОБА_43 , допитаної під час судового засідання 01.10.2024 року (а.п.46-62 том 8), яка надала покази про те, що 10.07.2022 року близько 22 години вона з чоловіком - ОСОБА_60 вже лягли спати, коли почули, що в під`їзді хтось збіг. В них стінка виходить у під`їзд і все дуже добре чути хто піднімається і спускається. А перед цим приїхала машина. Машини, які проїздять до них, розвертаються біля їх вікон, і вона на це трохи обурююсь, бо заважає спати. І той, хто спустився, сів в машину, яка почала розвертатись і видно наїхала на закопані у них скати в клумбі, бо буксувала. Поки встали подивитись, що там, машина вже поїхала. Після цього, конкретно не може сказати скільки часу прийшло, після 10 години, чує «Ася, відкрий двері!» і гупання. Вона подумала, що коли це закінчиться, бо в них постійно ці стуки, грюки, це не один раз, так постійно. Потім, коли вона вже побачила, що приїхала швидка, то зателефонувала до сусідки - тьоті Ніни (за змістом мова про ОСОБА_47 ) і каже їй виходити, бо мабуть вже щось сталося, раз швидка приїхала. Коли вийшли з  ОСОБА_44 , то потерпіла вже була в машині. Вона побачивши потерпілу підійшла до фельдшера і сказала, що треба викликати поліцію, а той сказав, що не треба. Бо вони викличуть поліцію у лікарні. При цьому позаду стояв Женгал. ОСОБА_52 спитала хто це така і ОСОБА_61 сказав, що то його жінка. Швидка поїхала, а вона запропонувала тьоті ОСОБА_62 піднятися на гору, бо скільки це можна, на що тьотя ОСОБА_63 погодилась. ОСОБА_61 перепитав чи вони йдуть на гору і почувши її відповідь, що так, спитав чи можна разом з ними, на що вона сказала так. І він пішов з ними. Піднявшись на гору вона запитала у  ОСОБА_14 « ОСОБА_48 , коли це все вже закінчиться!?» на що та відповіла, що теж хоче знати коли це закінчиться, бо їй це все набридло. При цьому  ОСОБА_14 біля дверей щось підмітала. Автомобіль про який вона сказала приїхав близько 21:50 години. Особа, яка спускалась сходами, не була схожа на мешканця будинку, бо як ходять по сходах мешканці вона знає. Охарактеризувала ОСОБА_14 негативно, як схильну до п`янок. На ОСОБА_3 вона не бачила крові, як і у  ОСОБА_14 , бо у її квартирі був напівморок. Співмешканець ОСОБА_14 Кушнір, з його появою у їх будинку там почались «п`янки і гулянки». Поліція туди приїздила не одноразово. ОСОБА_3 вона до цього не знала, лише візуально раніше бачила проходячи по вулиці Комсомольській, а у ОСОБА_14 його до цього не бачила. Вважає, що особа, яка спускалась швидко сходами сіла в приїхавши у двір автомобіль, бо чула удар двері цього автомобіля. Не змогла пояснити поведінку ОСОБА_3 , який не поїхав на кареті швидкої допомоги до лікарні разом із своєю жінкою на її госпіталізацію, а залишився разом із ними у під`їзду і після цього пішов з ними до квартири ОСОБА_14 . ОСОБА_3 тоді виглядав спокійним.
		Надаючи оцінку даним показам суд відзначає те, що вони відповідають обставина прибуття до будинку ОСОБА_3 , зокрема здійсненними ним стукам у двері квартири ОСОБА_14 з вимогою відчинити, які були повідомлені суду під час допиту свідків ОСОБА_33 , ОСОБА_35 , ОСОБА_44 і ОСОБА_14 та в меншому обсязі ОСОБА_45 . Водночас суд відзначає, що повідомлені даним свідком обставини про те, що перед прибуттям до будинку обвинуваченого ОСОБА_3 хтось швидко спустився сходами та сівши в машину поїхав від будинку є суперечливими з огляду на наступне. З показів даного свідка виходить, що та чула приїзд і від`їзд від будинку згаданого автомобіля (на якому начебто поїхала особа, яка спустилась сходами з другого поверху), а згодом даний свідок чула приїзд до будинку карети швидкої медичної допомоги, але водночас даний свідок нічого не повідомила в своїх показах щодо під`їзду до будинку автомобіля - таксі на якому приїхала друга особа, яка піднявшись сходами до на другий поверх почала стукати у двері квартири ОСОБА_14 з вимогою їх відчинити ( ОСОБА_3 ). Хоча про свій приїзд до цього будинку на таксі показав сам обвинувачений ОСОБА_3 під час його допиту в судовому засіданні 08.11.2024 року Також про приїзд обвинуваченого ОСОБА_3 до цього будинку на таксі під час свого допиту в судовому засіданні 08.02.2024 року показав і свідок ОСОБА_15 , який бачив це перебуваючи на балконі квартири ОСОБА_14 . Суд не вважає за можливе надавати оцінку дійсним причинам повідомлення свідком  ОСОБА_43 цих обставин, але відзначає те, що з огляду на зміст її показів, та незадоволений обставинами проживання в будинку  ОСОБА_14 внаслідок того, що відбувається в її помешкані, що на думку суду могло негативно вплинути на зміст показів цього свідка. Тому суд до покази свідка ОСОБА_43 з приводу обставин того, що перед прибуттям до будинку обвинуваченого ОСОБА_3 хтось швидко спустився сходами та сівши в машину поїхав від будинку оцінює критично та вважає їх такими, що не можуть бути прийняті для встановлення фактичних обставин справи. Окрім того, сам зміст показів свідка ОСОБА_43 містить численні однакові як за змістом так і за своєю суттю повторювані фрази і в більшості стосуються обставин пов`язаних із проживанням в будинку ОСОБА_14 і її співмешканця ОСОБА_15 ; 
		36) частково показами обвинуваченого  ОСОБА_3 , допитаного під час судового засідання 08.11.2024 року, який надав покази про те, що співмешкав з  ОСОБА_13 із 2015 року. 10.07.2022 року після приїду з м. Одеси потягом до м. Кодима із залізничного вокзалу поїхав на таксі до будинку, в якому мешкала  ОСОБА_14 , оскільки там перебувала його співмешканка  ОСОБА_13 , про що дізнався від дочки останньої -  ОСОБА_64 . Діставшись туди піднявся сходами до відповідної квартири, двері до якої йому відчинила ОСОБА_14 , а увійшовши виявив  ОСОБА_13 лежачою в кімнаті. Внаслідок безпритомного стану ОСОБА_13 здійснив виклик для неї швидкої медичної допомоги, можливо використовуючи для цього її мобільний телефон. На уточнюючі запитання суду пояснив, що після допомоги у поміщенні  ОСОБА_13 до карети швидкої допомоги і від`їзду останньої до лікарні піднявся до квартири  ОСОБА_14 разом із двома її сусідками для з`ясування обставин події, а після того пішов до дому. При цьому додавши, що не поїхав в кареті швидкої допомоги разом із співмешканкою для її госпіталізації, бо фельдшер сказав, що в цьому немає необхідності і можна завтра до неї прийти в лікарню, а після того як залишив будинок в якому відбулась подія не пішов до лікарні куди госпіталізували ОСОБА_59 , бо виконуючи під час воєнного стану обов`язки по службі кілька діб перед тим не спав. 
		Зазначені покази обвинуваченого  ОСОБА_3 підтверджують спосіб його прибуття на місце вчинення правопорушення, який відповідає обставинам повідомленим у показах свідків, та сам час його прибуття на місце вчинення правопорушення, якій відповідає часу заподіяння  ОСОБА_59 тілесних ушкоджень встановленому у судово-медичних експертизах. В свою чергу поведінка обвинуваченого  ОСОБА_3 стосовно  ОСОБА_13 пов`язана із нездійсненням ним супроводження останньої до лікарні на госпіталізацію та його неприбуття одразу після того самостійно (не на кареті швидкої допомоги) до лікарні куди ОСОБА_13 була доставлена на думку суду є наслідком і свідченням конфлікту, який відбувся у ОСОБА_3 з ОСОБА_13 в помешканні ОСОБА_14 , оскільки суд не вважає пояснення своєї поведінки надані ОСОБА_3 такими, що розумно пояснюють відсутність з його боку належного піклування за своєю співмешканкою, яка з його слів свого часу піклувалася про нього свого часу при його перебуванні на стаціонарному лікуванні. 
		 
		Такі документи як доручення начальника сектору дізнання Подільського РУП ГУНП в Одеській області від 11.07.2022 року (а.с.134 том 2) про здійснення досудового розслідування дізнавачу СД Подільського РУП ГУНП в Одеській області; постанову заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області від 12.07.2022 року (а.п.135 том 2) про призначення групи прокурорів; постанову прокурора Подільської окружної прокуратури Одеської області від 19.07.2022 року (а.п.136-137 том 2) про перекваліфікацію кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 12022166180000204 від 11.07.2022 року з ч.1 ст. 125 КК України на ч.2 ст. 121 КК України; постанова прокурора Подільської окружної прокуратури Одеської області від 19.07.2022 року (а.п.138-140 том 2) про визначення підслідності, згідно якої проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12022166180000204 від 11.07.2022 року визначено другому слідчому відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві; доручення про здійснення досудового розслідування від 11.07.2022 року (а.п.134 том 2); доручення в.о. керівника слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві від 10.08.2022 року (а.с.142 том 2) про здійснення досудового розслідування слідчому другого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Миколаєві; постанову в.о. керівника слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві від 10.08.2022 року (а.п.143-144 том 2) про призначення групи слідчих; постанову керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону від 03.08.2022 року (а.п.145-146 том 2) про призначення групи прокурорів; постанову керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону від 23.03.2023 року (а.п.147-148 том 2) про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні; письмове пояснення  ОСОБА_3 від 11 і 19.07.2022 року (а.п.157-159 том 2); постанову прокурора Подільської окружної прокуратури Одеської області від 19.07.2022 року (а.п.160-161 том 2) про призначення судово-медичної експертизи; постанову слідчого другому слідчому відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві від 15.02.2023 року (а.п.170-173 том 2) про призначення додаткової судово-медичної експертизи трупа; супровідні листи слідчого другому слідчому відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві про направлення матеріалів до експертної установи - КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 15.02.2023 року за № 16-05-4755-23 і від 16.03.2023 року № 16-05-6217-23 (а.п.174-175 том 2); запит слідчого другому слідчому відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві від 03.10.2022 року за № 16-05-15131-22 на отримання від КНП «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області про отримання відомостей (а.п.182 том 2); лист-відповідь КНП «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області слідчому другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві від 01.11.2023 року № 1183 щодо не проведення забору крові у ОСОБА_13 на вміст в ній етилового спирту і наркотичних засобів при її надходженні до цього закладу (а.п.183 том 2); запит слідчого другому слідчому відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві від 03.10.2022 року за № 16-05-15124-22 на отримання від КНП «Кодимська лікарня» Кодимської міської ради Подільського району Одеської області про отримання відомостей (а.п.184 том 2); лист-відповідь КНП «Кодимська лікарня» Кодимської міської ради Подільського району Одеської області слідчому другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві без дати і номеру щодо не проведення забору крові у  ОСОБА_13 на вміст в ній етилового спирту і наркотичних засобів при її госпіталізації до цього закладу (а.п.185 том 2); запит слідчого другому слідчому відділу ТУ ДБР у м. Миколаєві від 30.09.2022 року за № 16-05-14988-22 на отримання від КНП «Центральна районна лікарня Подільського району Куяльницької сільської ради» про отримання відомостей (а.п.186 том 2); лист-відповідь КНП «Центральна районна лікарня Подільського району Куяльницької сільської ради» слідчому другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві від 03.10.2022 року № 674 щодо відсутності звернень ОСОБА_13 до цього закладу у запитаний період часу (а.п.187 том 2); заяву  ОСОБА_14 від 02.03.2023 року про надання нею згоди на проведення слідчого експерименту в її житлі (а.п.196 том 2) із долученням до неї копії паспорту громадянина України, яким було документовано цю особу (а.п.197-198 том 2); супровідний лист керівника управління внутрішнього контролю ДБР від 04.07.2023 року за №10-6-02-15701 про направлення слідчому другому слідчому відділу ТУ ДБР у м. Миколаєві матеріалів на виконання доручення про проведення слідчої дії (а.с.231 том 2); постанова слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві від 23.06.2023 року (а.п.245-248 том 2) про призначення проведення судової психологічної експертизи Одеському НДІСЕ у відношенні свідка ОСОБА_14 ; листи-повідомлення Одеського НДІСЕ від 30.06.2023 року №23-3292 щодо строків проведення експертизи та надсилання клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, пов`язаних із проведенням експертизи (а.п.249-250 том 2); клопотання судового експерта Одеського НДІСЕ від 30.06.2023 року №23-3292 про надання додаткових матеріалів для проведення експертизи - стенограми слідчого експерименту від 02.03.2023 року за участі свідка ОСОБА_14 (а.п.1 том 3); заяву ОСОБА_15 від 02.05.2023 року (а.п.13 том 3) про надання ним згоди на проведення слідчого експерименту (в його житлі); заяву  ОСОБА_7 від 03.03.2023 року про визнання її потерпілою у кримінальному провадженні щодо злочину внаслідок якого померла її дочка -  ОСОБА_13 , (а.п.25 том 3) із долученням до нього копії її паспорту громадянина України (а.п.27-28 том 3) і копії свідоцтва про смерть ОСОБА_13 (а.п.29 том 3); пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого у кримінальному провадженні з підписом  ОСОБА_7 про її отримання нею 03.03.2023 року (а.п.26); копії рішень виконавчого комітету Кодимської міської ради Подільського району Одеської області від 29.07.2022 року про надання статусу дітей-сиріт № 405 стосовно ОСОБА_59 і № 406 стосовно ОСОБА_19 та їх тимчасове влаштування на проживання та виховання до сім`ї їх баби - ОСОБА_7 на період до їх влаштування під опіку, піклування, усиновлення тощо (а.п.30-31 том 3); заяву  ОСОБА_22 від 02.05.2023 року (а.п.44 том 3) щодо надання дозволу на огляд її флеш-накопичувача з фото тілесних ушкоджень  ОСОБА_13 ; запит слідчого другому слідчому відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві від 11.05.2023 року за № 16-05-13138-23 на отримання від КНП «Кодимська лікарня» Кодимської міської ради Подільського району Одеської області про отримання відомостей (а.п.58-59 том 3); запит слідчого другому слідчому відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві від 12.04.2023 року за № 16-05-10157-23 на отримання від Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області інформації за повідомленням від 10.07.2022 року щодо спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_13 з наданням аудіозапису останнього (а.п.61-62 том 3); супровідний лист Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Одеській області від 21.04.2023 року за № 5/1-736 (а.п.63-64 том 3) щодо надання слідчому другому слідчому відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві на запит носія із аудіозаписом повідомлення від 10.07.2022 року про спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_13 ; доручення слідчого другому слідчому відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві від 24.04.2023 року за № 16-05-11300-23 оперативному підрозділу на проведення слідчих дій - проведення радіотехнічної розвідки за адресою: АДРЕСА_3 (а.п.68 том 3); супровідні листи Управління карного розшуку ГУНП в Одеській області від 04.05.2023 року № 2/1вх.340-89 та Управління оперативно-технічних заходів ГУНП в Одеській області від 04.05.2023 року № 16/1-165 про надіслання слідчому другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві довідки про результат радіотехнічного обстеження на виконання його доручення (а.п.69, 71 том 3); клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві від 18.04.2023 року про надання дозволу на тимчасовий доступ до інформації оператора рухомого (мобільного) зв`язку ТОВ «лайфселл», яка містить охоронювану законом таємницю (а.п.73-77 том 3); супровідний лист від 21.04.2023 року за № 16-05-11199-23, яким слідчий другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві направив оператору рухомого (мобільного) зв`язку ТОВ «лайфселл» для виконання копію ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 20.04.2023 року у справі № 947/12296/23 (а.п.78 том 3); копія ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 20.04.2023 року у справі № 947/12296/23 про надання доступу до інформації оператора рухомого (мобільного) зв`язку ТОВ «лайфселл», яка містить охоронювану законом таємницю (а.п.79 том 3); протокол тимчасового доступу до речей і документів від 23.05.2023 року (а.п.80-81 том 3); опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, від 23.05.2023 року (а.п.82 том 3), що є додатком до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 23.05.2023 року; клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві від 04.05.2023 року про надання дозволу на тимчасовий доступ до інформації оператора рухомого (мобільного) зв`язку ТОВ «лайфселл», яка містить охоронювану законом таємницю (а.п.84-88 том 3); супровідний лист від 09.05.2023 року за № 16-05-12835-23, яким слідчий другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві направив оператору рухомого (мобільного) зв`язку ТОВ «лайфселл» для виконання копію ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 08.05.2023 року у справі № 947/12296/23 (а.п.89 том 3); копія ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 08.05.2023 року у справі № 947/12296/23 про надання доступу до інформації оператора рухомого (мобільного) зв`язку ТОВ «лайфселл», яка містить охоронювану законом таємницю (а.п.90 том 3); протокол тимчасового доступу до речей і документів від 23.05.2023 року (а.п.91-92 том 3); опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, від 23.05.2023 року (а.п.93 том 3), що є додатком до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 23.05.2023 року; клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві від 04.05.2023 року про надання дозволу на тимчасовий доступ до інформації оператора рухомого (мобільного) зв`язку ПрАТ «Київстар», яка містить охоронювану законом таємницю (а.п.95-99 том 3); супровідний лист від 09.05.2023 року за № 16-05-12837-23, яким слідчий другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві направив оператору рухомого (мобільного) зв`язку ПрАТ «Київстар» для виконання копію ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 08.05.2023 року у справі № 947/12296/23 (а.п.100 том 3); копія ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 08.05.2023 року у справі № 947/12296/23 про надання доступу до інформації оператора рухомого (мобільного) зв`язку ПрАТ «Київстар», яка містить охоронювану законом таємницю (а.п.101 том 3); протокол тимчасового доступу до речей і документів від 24.05.2023 року (а.п.102-103 том 3); опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, від 24.05.2023 року (а.п.104 том 3), що є додатком до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 24.05.2023 року; клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві від 18.04.2023 року про надання дозволу на тимчасовий доступ до інформації оператора рухомого (мобільного) зв`язку ПрАТ «Київстар», яка містить охоронювану законом таємницю (а.п.105-109 том 3); супровідний лист від 21.04.2023 року за № 16-05-11198-23, яким слідчий другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві направив оператору рухомого (мобільного) зв`язку ПрАТ «Київстар» для виконання копію ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 20.04.2023 року у справі № 947/12296/23 (а.п.110 том 3); копія ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 20.04.2023 року у справі № 947/12296/23 про надання доступу до інформації оператора рухомого (мобільного) зв`язку ПрАТ «Київстар», яка містить охоронювану законом таємницю (а.п.111 том 3); протокол тимчасового доступу до речей і документів від 24.05.2023 року (а.п.112-113 том 3); опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, від 24.05.2023 року (а.п.114 том 3), що є додатком до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 24.05.2023 року; клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві від 04.05.2023 року про надання дозволу на тимчасовий доступ до інформації оператора рухомого (мобільного) зв`язку ПрАТ «ВФ Україна», яка містить охоронювану законом таємницю (а.п.116-120 том 3); супровідний лист від 09.05.2023 року за № 16-05-12834-23, яким слідчий другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві направив оператору рухомого (мобільного) зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» для виконання копію ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 08.05.2023 року у справі № 947/12296/23 (а.п.121 том 3); копія ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 20.04.2023 року у справі № 947/12296/23 про надання доступу до інформації оператора рухомого (мобільного) зв`язку ПрАТ «ВФ Україна», яка містить охоронювану законом таємницю (а.п.122 том 3); протокол тимчасового доступу до речей і документів від 23.05.2023 року (а.п.123-124 том 3); опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, від 23.05.2023 року (а.п.125 том 3), що є додатком до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 23.05.2023 року; доручення слідчого другому слідчому відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві від 25.05.2023 року за № 16-05-14414-23 оперативному підрозділу - Управлінню оперативно-технічних заходів ГУНП в Одеській області на проведення слідчих дій - здійснити огляд документів, які містяться на цифрових носіях (дисках), отриманих під час здійснення тимчасового доступу до інформації, яка перебуває у володінні операторів рухомого зв`язку ТОВ «лайфселл», ПрАТ «Київстар» і ПрАТ «ВФ Україна» (а.п.127-129 том 3); супровідний лист Управління оперативно-технічних заходів ГУНП в Одеській області від 21.06.2023 року № 16/1-224 про надіслання слідчому другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві аналітичної довідки і відомостями про з`єднання відповідних абонентів на виконання його доручення (а.п.130 том 3); постанову слідчого другому слідчому відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві від 03.04.2023 року (а.п.136-139 том 3) про призначення амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи щодо ОСОБА_3 ; постанову слідчого другому слідчому відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві від 12.04.2023 року (а.п.144-147 том 3) про призначення комісійної судово-медичної експертизи; клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві від 18.04.2023 року про надання дозволу на тимчасовий доступ до інформації КНП «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради, яка містить охоронювану законом таємницю (а.п.148-152 том 3); копія ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 19.04.2023 року у справі № 947/12296/23 про надання доступу до інформації КНП «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради, яка містить охоронювану законом таємницю (а.п.153 том 3); протокол тимчасового доступу до речей і документів від 01.05.2023 року (а.п.154-155 том 3); опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, від 01.05.2023 року (а.п.156 том 3), що є додатком до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 01.05.2023 року; клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві від 18.04.2023 року про надання дозволу на тимчасовий доступ до інформації КНП «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області, яка містить охоронювану законом таємницю (а.п.157-161 том 3); копія ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 19.04.2023 року у справі № 947/12296/23 про надання доступу до інформації КНП «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області, яка містить охоронювану законом таємницю (а.п.162 том 3); протокол тимчасового доступу до речей і документів від 02.05.2023 року (а.п.163-164 том 3); опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, від 02.05.2023 року (а.п.165 том 3), що є додатком до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 02.05.2023 року; клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві від 18.04.2023 року про надання дозволу на тимчасовий доступ до інформації КНП «Кодимська лікарня» Кодимської міської ради Подільського району Одеської області, яка містить охоронювану законом таємницю (а.п.166-170 том 3); копія ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 19.04.2023 року у справі № 947/12296/23 про надання доступу до інформації КНП «Кодимська лікарня» Кодимської міської ради Подільського району Одеської області, яка містить охоронювану законом таємницю (а.п.171 том 3); протокол тимчасового доступу до речей і документів від 02.05.2023 року (а.п.172-173 том 3); опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, від 02.05.2023 року (а.п.174 том 3), що є додатком до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 02.05.2023 року; запити дізнавача СД Подільського РУП ГУНП в Одеській області від 19.07.2024 року № 66/1/2799 і № 66/1/2813 до 2 прикордонного загону ДПС України щодо отримання копій документів та інформації стосовно проходження  ОСОБА_3 військової служби (а.п.175, 179 том 3); лист-відповідь 2 прикордонного загону ДПС України від 19.07.2022 року № 20/2359-22вих дізнавачу СД Подільського РУП ГУНП в Одеській області (а.п.180 том 3); запит слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві від 07.03.2023 року за № 16-05-6480-23 на отримання від 1 прикордонного загону ДПС України копій документів стосовно проходження ОСОБА_3 військової служби (а.п.181-182 том 3); лист-відповідь 1 прикордонного загону ДПС України від 30.03.2023 року № 12/1923 23-Вих про надання матеріалів запитаних слідчим другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві (а.п.183 том 3); лист-вимога слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві від 15.03.2023 року за № 16-05-7232-23 до Державної прикордонної служби України на забезпечення явки  ОСОБА_3 (а.п.185-186 том 3); супровідний лист слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві від 15.03.2023 року за № 16-05-7237-23 про надіслання до 1 прикордонного загону ДПС України повісток про виклик  ОСОБА_3 для організації їх вручення та забезпечення явки останнього до слідчого (а.п.187-188 том 3); копії повісток про виклик  ОСОБА_3 до слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві на 21, 22 і 23.03.2023 року (а.п.189-191 том 3); лист-відповідь 1 прикордонного загону ДПС України від 17.03.2023 року №32/1886-23-вих слідчому другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві про надання інформації щодо стану виконання вимоги останнього про вручення повісток про виклик ОСОБА_3 та виконання щодо забезпечення його явки до ТУ ДБР у м. Миколаєві; запит слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві від 23.03.2023 року за № 16-05-8301-23 на отримання від 1 прикордонного загону ДПС України щодо місцеперебування військовослужбовця ОСОБА_3 (а.п.193-194 том 3); лист-відповідь 1 прикордонного загону ДПС України від 25.03.2023 року №14/2106-23-Вих слідчому другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві про надання інформації щодо відрядження військовослужбовця ОСОБА_3 з доданням копій відповідних наказів від 13.02.2023 року № 21-ВВ і 08.02.2023 року № 144-ВВ (а.п.195-198 том 3); супровідний лист слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві від 24.03.2023 року за № 16-05-8313-23 про надіслання до 1 прикордонного загону ДПС України повісток про виклик  ОСОБА_3 як підозрюваного до слідчого для їх вручення останньому (а.п.199-200 том 3); копії повісток про виклик  ОСОБА_3 як підозрюваного до слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві на 30 і 31.03.2023 року та 01.04.2023 року (а.п.201-203 том 3); опис вкладення у цінний лист адресованого командиру військовій частині НОМЕР_8 - повідомлення про підозру  ОСОБА_3 , пам`ятки про процесуальні права та обов`язки підозрюваного у кримінальному провадженні і трьох повісток про виклик підозрюваного ОСОБА_3 , який був відправлений поштою 24.03.2023 року (а.п.204 том 3); накладна № 6500509048872 від 24.03.2023 року АТ «Укрпошта» про прийняття відправлення від ТУ ДБР у м. Миколаєві адресованого військовій частині 9937 у Львівській області (а.п.205 том 3); рекомендоване повідомлення № 8007423183164 про вручення 30.03.2023 року відправлення № 6500509048872 (а.п.206 том 3); супровідний лист 1 прикордонного загону ДПС України від 28.03.2023 року №32/2191-23вих про направлення слідчому другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві фотокопій вручених ОСОБА_3 документів (а.п.207 том 3); фотокопія повідомлення про підозру ОСОБА_3 від 24.03.2023 року із підписом останнього про вручення йому її і пам`ятки про процесуальні права та обов`язки підозрюваного у кримінальному провадженні 26.03.2023 року о 10:15 годині (а.п.208-214 том 3); фотокопія пам`ятки про процесуальні права та обов`язки підозрюваного у кримінальному провадженні (а.п.215-218 том 3); запит слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві від 25.03.2023 року за № 16-05-8451-23 на отримання від Державної прикордонної служби України ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ) щодо відрядження військовослужбовця  ОСОБА_3 (а.п.219-220 том 3); паперова копія листа-повідомлення Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31.03.2023 року №32/14241/23-Вих ТУ ДБР у м. Миколаєві про надання дозволу на відкликання ОСОБА_3 з навчання для участі у слідчих діях із доданням копії самого дозволу від 28.03.2023 року №31/13537/23-Вих (а.п.221-222 том 3); супровідний лист слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві від 24.03.2023 року за № 16-05-8315-23 про направлення  ОСОБА_65 (батьку ОСОБА_3 ) повідомлення про підозру  ОСОБА_3 , пам`ятки про процесуальні права та обов`язки підозрюваного у кримінальному провадженні і трьох повісток про виклик підозрюваного ОСОБА_3 з розпискою ОСОБА_66 про їх отримання 24.03.2023 року о 17:15 годині для передачі своєму сину -  ОСОБА_3 (а.п.223 том 3); накладна № 6500509048856 від 24.03.2023 року АТ «Укрпошта» про прийняття відправлення від ТУ ДБР у м. Миколаєві адресованого  ОСОБА_3 у м. Кодима (а.п.224 том 3); опис вкладення у цінний лист адресованого ОСОБА_3 - повідомлення про підозру  ОСОБА_3 , пам`ятки про процесуальні права та обов`язки підозрюваного у кримінальному провадженні і трьох повісток про виклик підозрюваного ОСОБА_3 , який був відправлений поштою 24.03.2023 року (а.п.225 том 3); супровідний лист слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві від 24.03.2023 року за № 16-05-8314-23 про направлення Кодимській міській раді для передачі місцевому мешканцю ОСОБА_3 повідомлення про підозру ОСОБА_3 , пам`ятки про процесуальні права та обов`язки підозрюваного у кримінальному провадженні і трьох повісток про виклик підозрюваного  ОСОБА_3 із розпискою про отримання посадовою особою Кодимської міської ради 24.03.2023 року (а.п.226 том 3); опис вкладення у цінний лист адресованого Кодимській міській раді для вручення ОСОБА_3 - повідомлення про підозру ОСОБА_3 , пам`ятки про процесуальні права та обов`язки підозрюваного у кримінальному провадженні і трьох повісток про виклик підозрюваного ОСОБА_3 , який був відправлений поштою 24.03.2023 року (а.п.227 том 3); накладна № 6500509048864 від 24.03.2023 року АТ «Укрпошта» про прийняття відправлення від ТУ ДБР у м. Миколаєві адресованого Кодимській міській раді у м. Кодима (а.п.228 том 3); рапорт керівнику другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві від слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві про здійснення останнім 24.03.2023 року виїзду за відповідним місцем мешкання та реєстрації  ОСОБА_3 у м. Кодима та відсутності того за цією адресою на час його прибуття (а.п.229 том 3); повідомлення про підозру ОСОБА_3 від 24.03.2023 року із підписом останнього про вручення йому її 31.03.2023 року о 10:16 годині, із підписом адвоката ОСОБА_67 проставленим 31.03.2023 року о 10:17 годині, та із підписом  ОСОБА_3 про його ознайомлення зі змістом процесуальних прав та обов`язків підозрюваного у кримінальному провадженні 31.03.2023 року о 10:18 годині, із підписом адвоката ОСОБА_67 проставленим 31.03.2023 року о 10:21 годині (а.п.230-236 том 3); пам`ятка про процесуальні права та обов`язки підозрюваного у кримінальному провадженні із підписами ОСОБА_3 на кожній сторінці та зазначенням в кінці часу вручення йому її 31.03.2023 року о 10:20 (1000-2000) годині (а.п.237-240 том 3); запит слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві від 08.03.2023 року за №/16-05-299-23 на отримання від КУ «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» відомостей стосовно  ОСОБА_3 (а.п.101 том 4); звернення слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві від 03.10.2022 року за № 16-05-15153-22 до начальника 2 прикордонного загону ДПС України щодо проведення службового розслідування (а.п.103 том 4); супровідний лист 2 прикордонного загону ДПС України від 28.10.2022 року №32/3833-22-Вих про надання слідчому другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві інформації щодо проведення службового розслідування з доданням до нього копій наказу від 19.07.2022 року № 568 про призначення службового розслідування, самого висновку службового розслідування затвердженого 30.07.2022 року, письмового пояснення  ОСОБА_3 від 19.07.2022 року, відомості про доведення до персоналу наказу, письмового пояснення ОСОБА_68 від 22.07.2022 року, витягів із списку особового складу ВПС «Кодима» щодо  ОСОБА_3 і з книги ВПС «Кодима», а також наказу від 30.07.2022 року № 604-АГ про результати службового розслідування (а.п.104-118 том 4); копію паспорта громадянина України № НОМЕР_9 виданого на ім`я  ОСОБА_13 06.09.2017 року органом 5134 (а.п.129 том 4); копію картки платника податків № НОМЕР_10 від 07.05.2021 року щодо  ОСОБА_13 (а.п.130 том 4); копія витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_13 сформованого 19.09.2017 року за № 5134-835572-2017 (а.п.131 том 4); копію паспорта громадянина України НОМЕР_11 виданого на ім`я  ОСОБА_3 . Кодимським РВ ГУМВС України в Одеській області 28.12.2009 року (а.п.132 том 4); доручення процесуального керівника - прокурора Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону від 10.07.2023 року слідчому другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві про відкриття матеріалів кримінального провадження (а.п.133 том 4); запит процесуального керівника - прокурора Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону від 10.07.2023 року захиснику про відкриття матеріалів з наявним в його кінці підписом  ОСОБА_3 про його отримання 11.07.2023 року (а.п.134 том 4); повідомлення слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві від 10.07.2023 року підозрюваному ОСОБА_3 та його захиснику - адвокату ОСОБА_69 про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування з наявним в його кінці підписом ОСОБА_3 про його отримання 11.07.2023 року (а.п.134 том 4); протокол ознайомлення з матеріалами досудового розслідування від 11.07.2023 року, згідно якого підозрюваний ОСОБА_3 ознайомлювався з матеріалами у чотирьох томах у відповідні періоди часу 12-13.07.2023 року (а.п.136-137 том 4); протокол ознайомлення з матеріалами досудового розслідування від 11.07.2023 року, згідно якого захисник - адвокат ОСОБА_70 ознайомлювався з матеріалами у чотирьох томах у відповідні періоди часу 13.07.2023 року (а.п.138-139 том 4); клопотання від 28.12.2023 року про відкриття матеріалів (додаткових матеріалів) стороні захисту, які були здобуті стороною обвинувачення вже після завершення досудового розслідування, але на виконання процесуальних рішень прийнятих саме під час досудового розслідування (а.п.9-10 том 5); супровідний лист КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 15.09.2023 року за Вих. № 110 про направлення слідчому другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві виконаної комісійної судово-медичної експертизи разом із матеріалами наданими для її проведення (а.п.11 том 5); супровідний лист Одеського НДІСЕ від 22.11.2023 року №23-3292 про направлення слідчому другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві паперової копії електронного висновку за виконаною судовою психологічною експертизою разом із матеріалами наданими для її проведення (а.п.61 том 5); супровідний лист КНП «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради» від 17.04.2023 за Вих.№ 828 слідчому другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві копій документів згідно його запиту (а.п.70 том 5), суд оцінює виключно як процесуальні документи, які підтверджують здійснення відповідних процесуальних дій пов`язаних із дотриманням порядку проведення досудового розслідування, але вони жодним чином не є доказами винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення у рамках даного провадження.
		 
		Суд вважає необхідним навести обґрунтування причин своєї незгоди із запереченнями висловленими стороною захисту, зокрема обвинуваченим ОСОБА_3 : 
		- під час свого допиту в судовому засіданні 08.11.2024 року обвинувачений ОСОБА_3 надав покази про те, що вже виявив свою співмешканку ОСОБА_13 в непритомному стані у помешканні ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , куди приїхав щоб забрати її звідти, тому викликав швидку медичну допомогу, але тілесних ушкоджень на ній тоді ще не помітив внаслідок не освітлення кімнати, а відтак тілесні ушкодження були їй заподіяні не ним, а іншою особою, яку ще треба встановити. Так суд ці твердження оцінює критично, як обраний спосіб відстоювання своєї позиції та побудови свого захисту з метою введення суду по хибному шляху, пов`язаному із викривленням дійсних обставин події, для свого ухилення від кримінальної відповідальності за вчинене діяння, оскільки такі твердження спростовуються сукупністю вагомих і переконливих доказів наданих суду стороною обвинувачення і були наведені судом вище, які не викликають в суду сумнівів у своїй достовірності; 
		- зауваження (заперечення) захисника - адвоката ОСОБА_8 від 14.08.2023 року (а.п.62-64 том 1) щодо наявності порушення при визначені 23.03.2023 року керівником Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону (а.п.147-148 том 2) групи прокурорів пов`язаним зміною прокурорів у даному кримінальному провадженні визначених раніше - 03.08.2022 року постановою керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону (а.п.145-146 том 2) є безпідставними, оскільки самим даним захисником надано суду роздруківку наказу Офісу Генерального прокурора від 17.03.2023 року № 74 (а.п.162-164 том 1), який своїм наслідком мав, серед іншого, перейменування юридичної особи Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону на юридичну особу Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону на яку було покладено забезпечення реалізації функцій прокуратури відповідно до компетенції на території, в тому числі Одеської області, тобто було наслідком останнього.
		Окремо суд відзначає те, що здійснення початку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні відповідним слідчим органом Національної поліції, а процесуального керівництва прокурором Подільської окружної прокуратури Одеської області, а відтак і проведення ними відповідних процесуальних дій, зокрема слідчих дій за наслідком яких було здобути докази, на думку суду жодним чином не впливає на доказове значення останніх. Так як здійснення процесуального керівництва у цьому кримінальному провадженні, яке стосується загального кримінального злочину і не пов`язаного з проходженням служби, за принципами територіальності прокурорами Подільської окружної прокуратури, а не прокурорами військової прокуратури, не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і не тягне за собою визнання доказів недопустимими, а слідчих і процесуальних дій (а.п.160-161 том 2) проведеним під час досудового розслідування під їх процесуальним керівництвом незаконними, аналогічний висновок зазначений в постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 01 серпня 2022 року у справі № 161/7088/20 (провадження № 51-3815км20).
		 
		Мотиви не врахування окремих доказів 
		- висновок експерта № 650/2719 за результатом проведення судово-медичної імунологічної експертизи рідкої крові трупа ОСОБА_13 , 1986 року народження, яка була проведена в період з 26 по 26 липня 2022 року (а.п.167 том 2) на підставі відповідної постанови прокурора Подільської окружної прокуратури Одеської області, згідно якого кров трупа ОСОБА_13 , 1986 року народження, відноситься до групи АВ (ІV) за системою АВО. Так як даний висновок не має доказового значення для встановлення обставин, які мають значення для даного кримінального провадження, оскільки суду не надано ніяких доказів щодо виявлення слідів такої крові на у обвинуваченого ОСОБА_3 , зокрема на одязі в якому той був на час події кримінального правопорушення, або на змивах з його тіла (рук), щоб могло вказувати на його причетність до цієї події, як не надано і доказів на підтвердження того, що у самого обвинуваченого ОСОБА_3 інша група крові, а не така сама. Внаслідок зазначеного відомості встановленні в результаті проведення цієї експертизи втратили / не набули свого процесуального призначення, бо відсутня можливість їх співставлення з чим небудь;
		- лист-відповідь КНП «Кодимська лікарня» Кодимської міської ради Подільського району Одеської області від 12.05.2023 року № 147 (а.п.60 том 3) в частині зазначення в ньому відомостей про звернення  ОСОБА_13 за медичною допомогою до цього закладу охорони здоров`я 12.08.2021 року (з діагнозом струс головного мозку) і в період з 21.09.2021 року по 27.09.2021 року, оскільки ці відомості не стосуються події кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, а самі матеріали кримінального провадження не містять доказів, які давали підстави вважати, що отримання  ОСОБА_13 медичної допомоги за цими зверненнями було наслідками саме дій обвинуваченого ОСОБА_3 , а відтак відсутні підстави вважати згадану частину цього листа-відповіді допустимим доказом, у відповідності до положень ч.2 ст. 88 КПК України, звички обвинуваченого  ОСОБА_3 наносити ОСОБА_13 ударів під час конфліктів між ними. 
		 
		Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 112 від 11.04.2023 року (а.п.140-143 том 3),  ОСОБА_3 на момент вчинення кримінального правопорушення, а саме 10.07.2022 приблизно о 22 год. 00 хв., не страждав на будь-який психічний розлад, за своїм психічним станом був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. В даний час (за змістом мова про дату складення висновку 11.04.2023 року) ОСОБА_3 не страждає на будь-який психічний розлад, за своїм психічним станом здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними, а також за своїм психічним станом здатний самостійно реалізовувати своє право на захист, не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру. У зв`язку з чим та на виконання вимог пунктів 8-10 ч.1 ст. 368 КПК України суд вважає необхідним відзначити те, що відсутні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності, а тому відсутні і підстави для застосування до обвинуваченого примусового заходу медичного характеру, передбаченого частиною другою статті 94 Кримінального кодексу України, або примусового лікування у випадках, передбачених статтею 96 Кримінального кодексу України.
		 
		Діючи у відповідності до вимог ст. 337 КПК України суд, з урахування доказів досліджених під час судового розгляду, вважає доведеною вину  ОСОБА_3 відповідно до висунутого йому обвинувачення, а тому останній повинен нести відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.
		- щодо обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого:
		Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд вважає відсутніми.
		При цьому, суд не вважає можливим визнати лише сам по собі виклик  ОСОБА_3 швидкої медичної допомоги для  ОСОБА_13 (на чому наголошував під час свого допиту ОСОБА_3 08.11.2024 року та двічі підтверджено показами наданими під час допиту свідком ОСОБА_14 22.02.2024 року) безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення обставиною, яка пом`якшують покарання обвинуваченого відповідно до пунктом 21 ч.1 ст. 66 КК України, оскільки обставини вказують на те, що за умов нездійснення цього ним на місці події перебували інші особи, які мали змогу зробити це, а те, що той зробив це першим за подальших дій обвинуваченого щодо не супроводження співмешканки до лікарні на госпіталізацію та його неприбуття одразу після того самостійно (не на кареті швидкої допомоги) до лікарні не підтверджує дійсного щирого бажання надати їй допомогу або принаймні дізнатися в лікарні чи потрібна їй яка-небудь додаткова допомога, як члену його сім`ї. Водночас суд відзначає, що при самому здійсненні виклику швидкої медичної допомоги причиною цього виклику було повідомлено не наслідки побиття / тілесні ушкодження на ОСОБА_13 , а її непритомний стан (а.п.71 том 5). За таких умов виклик швидкої медичної допомоги ОСОБА_3 оцінюється судом більше як вимушений крок у ситуації, яка сталася саме внаслідок його дій, аніж дійсної наявності бажання надати допомогу внаслідок критичної оцінки своїх дій. 
		 
		- щодо обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого:
		Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних відносинах, яка передбачена пунктом 61 ч.1 ст. 67 КК України. При цьому, суд відзначає, що встановлена судом тривалість спільного проживання  ОСОБА_3 з ОСОБА_13 із 2015 року дозволяє зробити висновок про те, що в розумінні положень ч.2 ст. 3 СК України їхні відносини були саме сімейними, а не просто близькими відносинами. 
		 
		Відповідно до наявних у суду відомостей  ОСОБА_3 є військовослужбовцем, який був призваний на військову службу за мобілізацією у військовому званні «молодшого лейтенанта», а на час діяння у військовому званні «лейтенанта» (з 08.03.2022 року) обіймаючи посаду старшого дільничного інспектора прикордонної служби відділення дільничних інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_12 ) ДПС України (а.п.188-189, 192-195 том 2, а.п.176, 178, 184 том 3, а.п.119-128 том 4), при цьому в період з 04.08.2022 року по 03.11.2022 року залучався для несення служби у зоні ведення бойових дій під час воєнного стану в оперативному підпорядкуванні начальника НОМЕР_13 прикордонного загону Державної прикордонної служби (а.п.117 том 1). Згідно характеристики від 27.03.2023 року (а.п.120 том 1), складеної депутатом Кодимської міської ради Подільського району Одеської області ОСОБА_71 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_3 характеризується позитивно, як особа з активною життєвою позицією, ніяких негативних ситуацій не помічено, з сусідами підтримує добрі відносини, конфліктних ситуацій з сусідами і жителями сусідніх будинків зафіксовано не було, веде спокійний спосіб життя. При цьому 14.04.2027 року ОСОБА_3 був нагороджений грамотою голови Кодимської районної державної адміністрації Одеської області (а.п.121 том 1) за заслуги пов`язані із військовою службою і захисту державного суверенітету та територіальної цілісності. Також був нагороджений грамотою командира військової частини НОМЕР_14 (а.п.122 том 1) за сумлінне виконання військового обов`язку, зразкову військову дисципліну, проявлену ініціативу і особисту дисциплінованість. В свою чергу згідно службових характеристик: 
		- начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 від 14.05.2013 року (а.п.123 том 1) на ОСОБА_3 як солдата строкової служби останній зарекомендував себе з позитивного боку, як дисциплінований, працьовитий, старанний військовослужбовець, який до виконання своїх службових обов`язків становиться сумлінно, проявляючи при цьому ініціативу, організований та самостійний в роботі, у досягненні намічених цілей проявляє наполегливість, вміє виділити головне у вирішенні поставлених завдань, постійно працює над підвищенням свого професійного рівня, швидко орієнтується в складній ситуації та здатний прийняти правильне рішення, статут та настанови Збройних Сил України знає, користується авторитетом та повагою у командування та товаришів, у стройовому відношенні підтягнутий, зовнішньо охайний, здоровий, фізично розвинений відмінно; 
		- заступника начальника виробничого підрозділу пасажирського депо станції Одеса-Головна філії «Пасажирська компанія» ПАТ «Українська залізниця» у 2017 році (а.п.124 том 1) на  ОСОБА_3 , який працював у ній з жовтня 2014 року на посаді провідника пасажирського вагону, а з жовтня 2016 року сторожем цеху з охорони підприємства та об`єктів та зарекомендував себе як відповідальний і дисциплінований працівник, який може проявляти ініціативу і прийняти правильне рішення в питаннях, що стосуються його професійної діяльності, порушень трудової, технологічної дисципліни, громадського порядку та вимог нормативних документів не допускав, а у спілкуванні з колегами, сторонніми особами ввічливий та тактичний, має організаторські здібності та бере активну участь у громадському житті колективу; 
		- начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 03.03.2016 року (а.п.125 том 2) ОСОБА_3 за час проходження військової служби зарекомендував себе як такий, що знає вимоги статутів та керується ними у повсякденній діяльності, стан військової дисципліни задовільний, завжди дисциплінований у виконанні службових обов`язків, до виконання службових завдань пов`язаних з охороною Державного кордону відноситься завжди відповідально, піддатливий до заходів виховного впливу, організаторськими якостями володіє на задовільному рівні, завжди здатний виділити в діяльності головне, правильно спланувати роботу, проявляє розумну ініціативу, самостійний та відповідальний в прийнятті рішень, рівень фізичної підготовки добрий, завжди користується авторитетом у колег по службі, готовий до конструктивної взаємодії та допомоги оточуючим, на критику реагує завжди правильно, стійкий у поглядах, здатний протидіяти негативному впливу з боку оточення, має добрий рівень загальної культури, в стройовому відношенні підготовлений, в розголошенні державно таємниці помічений не був (хоча відомостей про наявність у ОСОБА_3 допуску до державної таємниці судом не встановлено, тому суд сприймає останнє як не був помічений у розголошенні службової таємниці); 
		- начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 02.02.2023 року (а.п.190 том 2)  ОСОБА_3 за час проходження військової служби зарекомендував себе як невідповідальний військовослужбовець, який хоча і є акуратним, охайно ставиться до військової форми, має фізично добре розвинутий і підтягнутий у стройовому відношенні, має в цілому добру пам`ять і здатний переносити фізичні та морально-психологічні навантаження, без зауважень щодо здатності зберігання таємної інформації, але водночас із цим до виконання своїх службових обов`язків ставився байдуже, працездатність мав на низькому рівні, а на критику та зауваження реагував неадекватно та зухвало, не здатний контролювати свої емоції та дотримувався позиції, що тільки його точка зору є вірною, при цьому думає шаблонно і не здатен до прийняття виважених рішень, з іншими військовослужбовцями будував стосунки неправильно, не користувався серед них авторитетом та повагою, був схильний до вживання спиртних напоїв на службі та у позаслужбовий час. Згідно медичної характеристики від 01.02.2023 року № б/н (а.п.191 том 2, а.п.177 том 3) військовослужбовець  ОСОБА_3 за час проходження служби за медичною допомогою не звертався, на диспансерному обліку в групі осіб з нервово-психічною нестійкістю не знаходився. Раніше ОСОБА_3 не судимий та вперше притягається до кримінальної відповідальності (а.п.102 том 4).
		Узагальнюючи вище зазначені характеристики  ОСОБА_3 суд приходить до висновку, що за місцем проживання у відносинах із сусідами останній характеризується позитивно, аналогічно характеризувався за місцями служби / роботи принаймні до початку 2023 році, але після того за місцем військової служби почав характеризуватись негативно внаслідок зміни відношення до останньої та втрати тих високих особистих якостей, які демонстрував раніше. Тому суд не вважає обґрунтованими заперечення висловленні захистом в судовому засіданні 08.11.2024 року стосовно того, що остання характеристика не відповідає дійсності та пов`язана насамперед з зміною ставлення до  ОСОБА_3 з боку командування, яке змінилось. 
		 
		При призначенні міри основного покарання ОСОБА_3 суд враховує, ступінь тяжкості вчиненого діяння - кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу винного, відсутність обставин, що пом`якшують покарання, та наявність обставини, що обтяжує покарання. У зв`язку з вище зазначеним суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого  ОСОБА_3  та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень можливо лише у разі його ізоляції від суспільства та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу, тому вважає за необхідне призначити міру безальтернативного покарання у виді позбавлення волі у межах, установлених у санкції ч.2 ст. 121 Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення та є необхідним й достатнім як для кари обвинуваченого так і для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Підстав для застосування до обвинуваченого  ОСОБА_3 положень ст. 69 КК України суд не знаходить.
		Окрім того, за умов засудження обвинуваченого ОСОБА_3 , який на час вчинення кримінального правопорушення був військовослужбовцем Державної прикордонної служби України та має військове звання «лейтенант», за тяжкий злочин, то суд вважає необхідним відповідно до ч.2 ст. 52 і ст. 54 КК України та положень абзацу третього пункту 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 застосувати до нього також додаткове покарання у виді позбавлення військового звання. Згідно положень Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, який затверджений Законом України № 548-XIV від 24 березня 1999 року, одним із загальних обов`язків військовослужбовців є поважання честі і гідність кожної людини, не допускання порушень, пов`язаних із дискримінацією за ознакою статі, насильством за ознакою статі (абзац восьмий статті 11); військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов`язані завжди пам`ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому (абзац перший статті 49). У відповідності до абзацу шостого ст. 4 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24 березня 1999 року № 551-XIV, військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків. Таким чином вчинення тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, за встановлених судом обставин, ганьбить військове звання, а подальша поведінка винного свідчить про те, що він за своїми моральними якостями втратив здатність бути військовим начальником та бути частиною Збройних Сил України так як за своїми внутрішніми духовними якостями не відповідає вимогам до такого звання, що вимагає від військовослужбовця постійно бути зразком високої культури, витримки, поважати гідність інших людей, у відповідності до Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» зобов`язаний не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, пам`ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому, натомість своїми діями підірвав авторитет захисників Вітчизни. Аналогічні за своєю суттю висновки викладенні в постановах Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року і від 01 червня 2021 року у справі № 707/981/18 (провадження № 51-3718 км 19 і № 51-3718км19) та від 15 вересня 2022 року у справі № 718/3154/21 (провадження № 51-1911км22).
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений. 
		Ураховуючи, що ризик, передбачений ст. 177 КПК України, а саме переховування від суду, не зменшився а також те, що обставини, передбачені ст. 178 КПК України, не змінилися, то суд не вбачає підстав для зміни або скасування раніше обраного до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому строк останнього підлягає продовженню до набрання вироком законної сили.
		Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_3 обчислювати з дня набрання даним вироком законної сили.
		Зарахувати обвинуваченому  ОСОБА_3  у строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі, а саме строк його досудового тримання під вартою та під час судового розгляду у період з 31.03.2023 року (а.п.85-100 том 4) по день набрання даним вироком законної сили або до дня зміни чи скасування цього запобіжного заходу.
		Процесуальні витрати в сумі 7169,4 грн, пов`язані із проведенням судової психологічної експертизи (а.п.61, 68 том 5), яка була виконана за рахунок асигнувань загального фонду Державного бюджету України, згідно положень ст. 118, 124 ч.2, 126 ч.1 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
		Керуючись ст. 369-374, 381-382 КПК України, суд
		 
		ухвалив:
		Визнати  ОСОБА_3 винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, та призначити йому основне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років і 6 (шість) місяців. 
		На підставі ст. 54 КК України застосувати до ОСОБА_3  додаткове покарання у виді позбавлення військового звання лейтенант.
		Запобіжний захід обраний у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою продовжити до набрання вироком законної сили.
		Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_3 обчислювати з дня набрання даним вироком законної сили.
		Зарахувати обвинуваченому  ОСОБА_3  у строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення, з розрахунку день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі, а саме з 31.03.2023 року по день набрання даним вироком законної сили або до дня зміни чи скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із проведенням судової психологічної експертизи, в розмірі 7169,4 грн.
		Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через суд, який ухвалив його - Кодимський районний суд Одеської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...