Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/1007/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 22.11.2024. Зареєстровано: 23.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.11.2024.
Дата набрання законної сили: 21.11.2024
Номер судового провадження: К/990/18079/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 листопада 2024 року 
		м. Київ
		справа № 160/1007/24
		адміністративне провадження № К/990/18079/24 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Жука А.В.,
		суддів: Єресько Л.О.,  Мельник-Томенко Ж.М., 
		розглянувши в порядку письмового провадження справу
		за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
		за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Михайленка Дмитра Петровича на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року (у складі судді Врона О.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року (у складі колегії суддів: головуючого судді Баранник Н.П., суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А., ) у справі №160/1007/24,
		ВСТАНОВИВ:
		І. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		1. Адвокат Михайленко Д.П., діючи в інтересах ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник), через систему «Електронний суд» подав до суду позов, в якому просив:
		- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач) щодо не розгляду відповідно до частини 2 статті 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатського запиту від 19 листопада 2023 року в інтересах ОСОБА_1 ;
		- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути адвокатський запит від 19 листопада 2023 року в інтересах ОСОБА_1 відповідно до частини 2 статті 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та надати копії належним чином завірених матеріалів службового розслідування про отримання ОСОБА_1 травми 10 червня 2022 року під час виконання бойового завдання;
		- якщо розслідування не проводилось, зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 провести таке розслідування і надати належним чином завірені матеріали.
		2. В обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 мобілізований на військову службу з 28 лютого 2022 року та зарахований до особового складу Військової частини НОМЕР_1 . Зазначив, що під час проходження служби в зоні бойових дій 10 червня 2022 року попав під обстріл та отримав травму. В подальшому, позивач постановою ВЛК був визнаний обмежено придатним до військової служби. Командиру військової частини НОМЕР_1 направлено адвокатський запит від 19 листопада 2023 року про надання копій належним чином завірених матеріалів службового розслідування про отримання ОСОБА_1 травми 10 червня 2022 року під час виконання бойового завдання. Крім того, представник позивача вказав, що ненадання відповіді на адвокатський запит та зазначених в ньому документів позбавляє позивача можливості отримати статус часника бойових дій відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
		3. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року позовну заяву залишено без руху. 
		3.1 Так, суд першої інстанції вказав, що зі змісту позовних вимог вбачається, що вони фактично заявлені від представника позивача у зв`язку із здійсненням адвокатської діяльності при наданні правової допомоги позивачу. Тому, позивачу необхідно привести зміст позовної заяви до вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - КАС України), уточнити/привести у відповідність вимоги, викладені у позовній заяві.
		3.2 Крім того, суд вказав, що відповідно до частини 1 статті 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
		3.3 Позовна заява подана позивачем до суду в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", при цьому, до позовної зави не надано доказів надсилання відповідачу її копії та копій доданих до неї документів. Позивачем не дотримано норм КАС України при поданні позовної заяви через систему "Електронний суд", у зв`язку з чим слід надати докази надсилання відповідачу копії позову та долучених до нього документів листом з описом вкладення або докази надсилання до Електронного кабінету відповідача поданих до суду документів.
		3.4 Позивачу надано десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позову без руху для усунення недоліків позовної заяви, шляхом:
		- приведення змісту позовної заяви відповідно до вимог пунктів 4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України. Уточнення/приведення у відповідність вимог, викладених у позовній заяві;
		- подання доказів надсилання відповідачу копії позову та долучених до нього документів листом з описом вкладення або докази надсилання до Електронного кабінету відповідача поданих до суду документів.
		4. 24 січня 2024 року від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків. В зазначеній заяві представник позивача посилаючись на абзац 3 частини 9 статті 44 КАС України вказав, що позивач звільнений від обов`язку надсилання копії документів учаснику справи, який зобов`язаний зареєструвати Електронний кабінет, але не зареєстрував його.
		4.1. Також представник вказав, що підстави для надання уточненої позовної заяви відсутні, оскільки в даній справі адвокат Михайленко Д.П. є представником ОСОБА_1 в розумінні статті 57 КАС України, звертався до Військової частини НОМЕР_1 з адвокатським запитом виключно в інтересах клієнта і взаємовідносини, які виникли лише між Військовою частиною НОМЕР_1 та ОСОБА_1 , а не між Військовою частиною та адвокатом.
		5. В той же час, Дніпропетровський окружний адміністративний суд в ухвалі від 29 січня 2024 року прийшов до висновків, що позивачем не виконані вимоги ухвали суду від 15 січня 2024 року, недоліки позовної заяви не усунуті та відповідно повернув позовну заяву позивачу на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.
		6. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач, діючи через свого представника адвоката Михайленко Д.П., подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, позивач просив оскаржену ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду в іншому складі суду.
		7. В апеляційній скарзі зазначим, що на виконання ухвали суду про залишення позову без руху представник позивача подав пояснення, в яких навів доводи безпідставності вимог суду та вказав на їх невідповідність вимогам КАС України. Вважає, що у суду не було законних підстав для повернення позовної заяви позивачу. Зазначає, що суд позбавлений права з`ясовувати обставини справи до стадії судового розгляду, надавати оцінку доказам, підставам позовної заяви та повноті обґрунтування позовних вимог. Той факт, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не зареєстрував електронний кабінет в системі ЄСІТС, не покладає на позивача обов`язку направляти позовну заяву в письмовому вигляді через відділення пошти.
		8. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року у справі № 160/1007/24 залишено без змін.
		8.1. Залишаючи без змін ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року, суд апеляційної інстанції виснував, що зміст позовних вимог викладено таким чином, що вони фактично стосуються інтересів представника позивача, пов`язаних із здійсненням адвокатської діяльності при наданні правової допомоги позивачу, а не направлені на захист порушеного права самого позивача. Апеляційний суд вважав, що суд першої інстанції обґрунтовано звернув на це увагу представника позивача, запропонувавши усунути такі недоліки, з урахуванням вимог статті 160 КАС України. 
		8.2.При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що представник позивача в заяві, адресованій суду, вказав, що підстави для надання уточненої позовної заяви відсутні, оскільки в даній справі адвокат Михайленко Д.П. є представником ОСОБА_1 в розумінні статті 57 КАС України, звертався до Військової частини НОМЕР_1 з адвокатським запитом виключно в інтересах клієнта і взаємовідносини, які виникли лише між Військовою частиною НОМЕР_1 та ОСОБА_1 , а не між Військовою частиною та адвокатом.
		8.3 Проте, на переконання Третього апеляційного адміністративного суду така заява не є усуненням недоліків позовної заяви у спосіб, запропонований судом першої інстанції.
		8.4 Водночас, апеляційний суд вказав, що позивач у спірному випадку звільняється від обов`язку надсилання копій документів відповідачу, який є суб`єктом владних повноважень та зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його.
		8.5 Оскільки, на думку суду апеляційної інстанції, у межах встановленого судом першої інстанції строку, а також станом на день постановлення оскарженої ухвали недоліки позовної заяви усунуті не були, він дійшов висновку, що у суду першої інстанції були підстави, передбачені пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України, для повернення позовної заяви ОСОБА_1 .
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
		9. Не погоджуючись із зазначеними судовим рішеннями, представник ОСОБА_1 - адвокат Михайленко Д.П. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
		9.1. Представник позивача вказує, що з урахуванням правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 25 січня 2024 року у справі №320/14843/23, неповнота, з якою позивач обґрунтував позовні вимоги, в тому числі й щодо правової підстави позову, а також ненадання доказів на підтвердження позовних вимог не можуть бути підставою для залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви у подальшому.
		9.2 Вказує, що адвокат, який звернувся з адвокатським запитом, не є суб`єктом права на інформацію у тому значенні, що він має окреме від права свого клієнта право на запитувану інформацію. Професійне право адвокат реалізує лише для надання правової допомоги клієнту, а не у власних інтересах.
		10. Відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, однак в силу частини 4 статті 328 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.
		ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
		11. Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Михайленко Д.П. до Верховного Суду надійшла 09 травня 2024 року.
		12. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 травня 2024 року визначено склад колегії суддів: головуючу суддю (суддю-доповідач) Жука А.В., суддів: Єресько Л.О., Мельник-Томенко Ж.М.
		12. Верховний Суд ухвалою від 21 травня 2024 року відкрив провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Михайленка Д.П. на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року у справі №160/1007/24.
		14. Ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2024 року цю справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
		IІІ. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		15. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		16. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
		17. Перевіривши за матеріалами справи доводи і вимоги касаційної скарги та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.
		18. Частиною першою статті 5 КАС визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті, зокрема шляхом визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3 частини першої статті 5 КАС).
		19. Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, вимоги щодо форми та змісту якої встановлені нормами статті 160 КАС.
		20. Так, згідно із частиною першою цієї статті у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
		21. У позовній заяві зазначаються (частина п`ята статті 160 КАС): 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
		22. Правило щодо зазначення в позовній заяві обов`язкових відомостей, визначених статтею 160 КАС, не виключає право позивача навести у позовній заяві й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору, про що прямо зазначено в частині дев`ятій цієї статті.
		23. Процесуальний наслідок недодержання особою вимог статті 160 КАС при зверненні з позовною заявою передбачений частиною першою статті 169 КАС, згідно з якою суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
		24. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
		25. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
		26. Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (частини друга, третя, пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС).
		27. Згідно із частиною сьомою статті 169 КАС ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Водночас нормами КАС не передбачено оскарження в апеляційному та касаційному порядку ухвали суду про залишення позовної заяви без руху окремо від рішення суду. У разі оскарження особою ухвали суду про повернення позовної заяви її доводи в апеляційній скарзі щодо відповідності нормам процесуального права ухвали про залишення позовної заяви без руху підлягають перевірці, оскільки це стосується підстав повернення позовної заяви.
		28. Встановлюючи вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, стаття 160 КАС (так само, як і інші норми цього Кодексу) не вимагає конкретної форми, в якій мають бути викладені позовні вимоги та підстави на їх обґрунтування. Позивач має право довільно викладати зміст позовних вимог, підстави позову, спосіб (способи) захисту порушеного права або інтересу, передбачений законом або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити в рішенні.
		29. Перш за все, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що відкриття провадження у справі регламентовано нормами глави 2 розділу ІІ КАС, які не наділяють суд повноваженнями при вирішенні питання про відкриття провадження у справі давати оцінку обраному позивачем способу захисту порушеного права, належності, допустимості та достатності доказів, на які посилається позивач у позовній заяві, визначати належних учасників справи.
		30. Ці питання можуть вирішуватись на інших стадіях адміністративного процесу. Неповнота, навіть очевидна з точки зору професійного судді, з якою позивач обґрунтував позовні вимоги, в тому числі й щодо правової підстави позову, а також ненадання доказів на підтвердження позовних вимог не можуть бути підставою для залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви позивачу в подальшому.
		31. Після відкриття провадження у справі суд першої інстанції (в разі наявності підстав, визначених нормами КАС) може провести підготовче судове засідання для з`ясування відповідно до частини другої статті 173 цього Кодексу, зокрема, питань щодо остаточної визначеності предмета спору, характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.
		32. Відповідний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 25 січня 2024 року у справі № 320/14843/23.
		33. В наведеному аспекті суд першої інстанції не мав необхідності залишати позовну заяву без руху для приведення змісту позовної заяви відповідно до вимог пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України.
		34. При цьому, прийшовши до висновку, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви не у спосіб встановлений судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції не проаналізував чи справді були підстави для залишення позовної заяви без руху, оскільки, у разі оскарження особою ухвали суду про повернення позовної заяви її доводи щодо відповідності нормам процесуального права ухвали про залишення позовної заяви без руху підлягають перевірці, оскільки це стосується підстав повернення позовної заяви.
		35. Повертаючись до вказаних судом першої інстанції недоліків позовної заяви, які стали підставою для залишення позовної заяви без руху та її подальшого повернення, Суд зазначає наступне.
		36. Щодо висновків судів попередніх інстанцій, що зміст позовних вимог викладено таким чином, що вони фактично стосуються інтересів представника позивача, пов`язаних із здійсненням адвокатської діяльності при наданні правової допомоги позивачу, а не направлені на захист порушеного права самого позивача, Верховний Суд вважає такі передчасними з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду викладених в постанові від 25 січня 2024 року у справі № 320/14843/23
		37. Стосовно необхідності надання до суду доказів надсилання відповідачу копії позову та долучених до нього документів, Верховний Суд зазначає наступне.
		38. Згідно із частиною першою статті 18 КАС України у судах функціонує ЄСІТС.
		39. Частиною шостою статті 18 КАС України встановлено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
		40. Таким чином, ця норма визначає суб?єктний склад осіб, реєстрація офіційної електронної адреси в системі ЄСІТС для яких є обов?язковою, до якого, серед інших, належить відповідач.
		41. Особливості використання електронного підпису в ЄСІТС визначаються Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 8 статті 18 КАС України).
		42. Вища рада правосуддя 17 серпня 2021 року затвердила Положення № 1845/0/15-21 (Електронний кабінет, Електронний суд, відеоконференцзв?язок). З 05 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв?язку.
		43. Засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
		44. У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.
		45. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
		46. Відповідно до п.29 розділу 2 Положення, у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів. В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.
		47. Абзац 3 частини 9 статті 44 КАС України якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який не є суб`єктом владних повноважень та подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
		48. Позовна заява подана позивачем до суду в електронній формі з використанням системи «Електронний суд».
		49. Тобто, позивач у цьому випадку звільняється від обов`язку надсилання копій документів відповідачу, який є суб`єктом владних повноважень та зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет.
		50. Враховуючи викладені вище обставини, у суду першої інстанції не було підстав для залишення позовної заяви без руху (а в подальшому - для повернення позовної заяви), як такої, що не відповідає пунктам 4, 5, 9 частини п`ятої статті 160 КАС, а також з підстав не подання доказів надсилання відповідачу копії позову та долучених до нього документів.
		51. Враховуючи викладене Суд вважає, що суди попередніх інстанцій дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі частини четвертої статті 169 КАС України, що призвело до порушення норм процесуального права.
		52. Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги вимоги касаційної сарги Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		53. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
		54. Згідно з частиною четвертою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції. 
		55. Враховуючи, що скаржником судовий збір за подання касаційної скарги не сплачувався, судові витрати не розподіляються.
		Керуючись статтями 341, 345, 353, 356 КАС України, Верховний Суд
		П О С Т А Н О В И В:
		1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Михайленка Дмитра Петровича задовольнити частково.
		2. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року у справі №160/1007/24 - скасувати, а справу направити до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
		Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
		СуддіА.В. Жук Л.О. Єресько   Ж.М. Мельник-Томенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...