Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 340/4021/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; зупинення реєстрації податкових накладних.
Надіслано для оприлюднення: 22.11.2024. Зареєстровано: 23.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.11.2024.
Дата набрання законної сили: 22.11.2024
Номер судового провадження: К/990/33057/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		22 листопада 2024 року 
		м. Київ
		справа № 340/4021/23
		адміністративне провадження № К/990/33057/24  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача Дашутіна І. В.,
		суддів Шишова О. О., Яковенка М. М.,
		розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС в Кіровоградській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2024 року постановлену колегією суддів у складі Суховарова А. В. (суддя-доповідач),                Ясенової Т. І., Головко О. В., у справі № 340/4021/23 за позовом Фермерського господарства ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Кіровоградській області, Державної податкової служби України про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
		У червні 2023 року Фермерське господарство ОСОБА_1 звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду до Головного управління ДПС в Кіровоградській області (далі - скаржник), Державної податкової служби України, у якому просило:
		- визнати протиправним та скасування рішення від 22 грудня 2022 року № 7916269/23684260 про відмову у реєстрації податкової накладної від 26 вересня 2022 року № 35 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
		- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 26 вересня 2022 року № 35 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Кіровоградський окружний адміністративний суд рішенням від 03 січня 2024 року адміністративний позов задовольнив повністю.
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Кіровоградській області направило до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.
		Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в частині сплати судового збору.
		Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2024 року апеляційну скаргу повернуто заявнику у зв`язку з неусуненням недоліків.
		Головне управління ДПС в Кіровоградській області 27 березня 2024 року повторно направило до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.
		Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 296 КАС України в частині сплати судового збору.
		Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року апеляційну скаргу повернуто заявнику у зв`язку з неусуненням недоліків.
		26 квітня 2024 року Головне управління ДПС в Кіровоградській області втретє направило до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.
		Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2024 апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 296 КАС України в частині  дотримання строку на апеляційне оскарження та сплати судового збору.
		Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
		Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд керувався пунктом 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України та указав, що встановлений законом строк на оскарження рішення суду першої інстанції сплинув, а апеляційна скарга подана через три з половиною місяці після прийняття оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
		Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги: 
		Не погодившись з ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2024 року, Головне управління ДПС в Кіровоградській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить зазначену ухвалу скасувати, а справу направити до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
		Обґрунтовуючи касаційну скаргу, податковий орган стверджує, що відповідач не допустив пропуску строку оскарження судового рішення, подавши первісну апеляційну скаргу в строк, визначений статтею 295 КАС України. При цьому, звертає увагу на те, що податковий орган скористався правом на апеляційне оскарження із незначним пропуском строку на апеляційне оскарження і звернувся з клопотанням про його поновлення в установленому КАС України порядку, а тому у цьому випадку апелянт не допустив безпідставного зволікання з поданням повторної апеляційної скарги. При цьому пропуск строку на апеляційне оскарження є вочевидь незначним. Проте, суд апеляційної інстанції вказаного не врахував та дійшов передчасного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, що призвело до обмеження реалізації права заявника на апеляційне оскарження судового рішення.
		Також скаржник зазначає про те, що апеляційним судом не було враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 15 травня 2020 року у справі № 820/1212/17 та від 08 липня 2020 року у справі № 804/16540/15.
		Верховний Суд ухвалою від 15 жовтня 2024 року відкрив касаційне провадження за указаною касаційною скаргою.
		Позивач правом подачі відзиву на касаційну скаргу не скористався. Про відкриття касаційного провадження у справі повідомлений належним чином.
		 
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
		Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.
		Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України. Проте, дане право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, зокрема і документу про сплату судового збору.
		Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п`ятої якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
		Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.
		Так, частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Відповідно до частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
		1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
		2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
		Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, встановлених частиною другою статті 299 КАС України (частина третя статті 295 КАС України).
		Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
		Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
		Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).
		За змістом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
		Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
		Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
		Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
		Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
		При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.
		Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, зокрема на апеляційне оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
		Усталеною є практика Верховного Суду, що сам по собі факт повернення вчасно поданої вперше апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.
		У постановах від 24 липня 2023 року (справа №200/3692/21), від 07 вересня 2023 року (справа  № 120/3679/22) Верховний Суд сформував висновок, відповідно до якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
		- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
		- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
		- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
		- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
		- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
		З матеріалів справи вбачається, що вперше апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції Головного управління ДПС в Кіровоградській області подало 02 лютого 2024 року, тобто у межах строку, встановленого статтею 295 КАС України. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2024 року апеляційну скаргу повернуто заявнику, у зв`язку з неусуненням недоліків.
		Отримавши копію ухвали про повернення апеляційної скарги 15 березня 2024 року, скаржник 27 березня 2024 року звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою повторно. Проте, документ про сплату судового збору до вказаної скарги апелянт не долучив, про причини, які зумовили невиконання пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України не повідомив, що обґрунтовано слугувало підставою для залишення без руху первинної апеляційної скарги. Надалі, повернення вдруге поданої апеляційної скарги було зумовлене невиконанням вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору.
		26 квітня 2024 року скаржник втретє звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, але вимоги КАС України щодо сплати судового збору так і не були виконані. 
		Тому ухвалою від 03 травня 2024 року суд апеляційної інстанції зауважив, що оскаржуване відповідачем рішення на момент подачі апеляційної скарги набрало законної сили та надав податковому органу строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги у спосіб надання доказів сплати судового збору, а також обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням поважних причин пропуску такого строку й поданням належних та допустимих доказів на їх підтвердження.  
		Натомість, скаржником не була виконана вимога ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху, у зв`язку з чим Третій апеляційний адміністративний суд оскаржуваною ухвалою від 21 червня 2024 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за скаргою Головного управління ДПС в Кіровоградській області.
		З огляду на зазначене, сплив такого проміжку часу об`єктивно не може свідчити про подання втретє апеляційної скарги без надмірних зволікань. При цьому недоліки апеляційної скарги не були усунуті й під час подання апеляційної скарги втретє - судовий збір так і не було сплачено, що не демонструє добросовісне ставлення скаржника до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжиття усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги
		Верховний Суд звертає увагу, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
		Суд касаційної інстанції зазначає, що питання поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження вирішується на підставі тих доказів, які можуть об`єктивно свідчити про відсутність в апелянта можливості оформити апеляційну скаргу відповідно до вимог статті 296 КАС України у встановлені законом строки.
		У цій справі скаржник обґрунтовує поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження лише загальними посиланнями на відсутність у нього коштів на сплату судового збору. Водночас усталеною є практика Верховного Суду, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
		Окрім того, ГУ ДПС в Кіровоградській області ні до повторної апеляційної скарги, ні до поданої втретє апеляційної скарги, скаржником не долучено документ про сплату судового збору та не долучило жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили, що у період з 02 лютого 2024 року (дати подання апеляційної скарги вперше) по 26 квітня 2024 року апелянт дійсно не мав можливості сплатити судовий збір. Суд касаційної інстанції вважає, що сама лише вказівка у скарзі чи клопотанні про обставини неналежного фінансування не може бути доказом дійсної відсутності у скаржника коштів на сплату судового збору.
		Така поведінка суб`єкта владних повноважень не може бути визнаною сумлінною, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для поновлення відповідачу пропущеного строку звернення на апеляційне оскарження.
		Крім того, колегія суддів зауважує, що судова практика, на яку посилаються скаржники у касаційній скарзі, є нерелевантною обставинам цієї справи. Оскільки у висновках Верховного Суду, викладених у постановах від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22 та від 08 липня 2020 року у справі № 804/16540/15 скаржник залишив поза увагою, що у всіх приведених вище справах суб`єкт владних повноважень при повторному зверненні до суду з апеляційною скаргою сплатив судовий збір у встановленому законом розмірі, тобто, усунув недолік, який слугував підставою для повернення первинної апеляційної скарги. Суд касаційної інстанції вчергове наголошує, що ця обставина є істотною для вирішення питання про поважність/неповажність причин пропуску строку на апеляційне оскарження при поданні апеляційної скарги повторно. Водночас у межах цієї справи таких обставин встановлено не було.
		З огляду на викладене, ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2024 року ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, судом не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, тому підстави для скасування ухваленого судового рішення та задоволення касаційної скарги відсутні.
		Згідно із частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Кіровоградській області залишити без задоволення.
		Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2024 року у справі                      № 340/4021/23 залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                І. В. Дашутін
		 
		Судді                                                                                                    О. О. Шишов
		 
		                                                                                                    М. М. Яковенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...