Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 470/672/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Самовільне залишення військової частини або місця служби.
Надіслано для оприлюднення: 25.11.2024. Зареєстровано: 25.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 26.11.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/470/87/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62024150010001444

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Провадження № 1-кп/470/87/24
		Справа № 470/672/24
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		22 листопада 2024 року с-ще Березнегувате
		 
		Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 , за участю прокурорів Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , секретаря судового засідання ОСОБА_5 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 червня 2024 року за №62024150010001444 по обвинуваченню:
		ОСОБА_4  - ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця станції Нікольське Хохольського району Воронежської області РФ, українця, громадянина України, з професійно - технічною освітою, не одруженого, утриманців не маючого, пенсіонера за віком, раніше не судимого, не військовозобов`язаного, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, стрільця 1 кулеметного відділення кулеметного взводу 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , військове звання «солдат», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , 
		у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		25 лютого 2022 року обвинуваченого ОСОБА_4 на підставі Указів Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», від 24.02.2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, було призвано на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25 лютого 2022 року № 14 (по стройовій частині) обвинуваченого ОСОБА_4 , який перебував у військовому званні «солдат» було призначено на посаду стрільця 1 відділення охорони 3 взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » Сухопутних військ Збройних Сил України) від 07.05.2022 року № 50-РС солдата ОСОБА_4 було призначено на посаду стрільця 1 кулеметного відділення кулеметного взводу 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , а наказом командира військової частини НОМЕР_1 №137 від 17.05.2022 року (по стройовій частині) ОСОБА_4 який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_2 зараховано до списків особового складу вказаної військової частини, поставлено на всі види забезпечення та з 17 травня 2022 року обвинувачений вважався таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків.
		Відповідно до положень п.4 ч.1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», початком проходження військової служби для громадян призваних на військову службу під час мобілізації вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного ( НОМЕР_3 .
		Відтак, з 25 лютого 2022 року, тобто з моменту зарахування обвинуваченого ОСОБА_4 до особового складу ІНФОРМАЦІЯ_5 , останній набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов`язку - проходження військової служби.
		Згідно зі ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності є обов`язком громадян України.
		Згідно зі ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		За статтею 1 Закону України «Про оборону України» - воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. 
		Відповідно до Указу Президента України «Про введення в Україні воєнного стану» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан, який триває дотепер.
		Згідно з п.п. 1-3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби, а також поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
		Про запровадження в Україні воєнного стану та порядок проходження військової служби в умовах воєнного стану солдату ОСОБА_4 достеменно було відомо і до самовільного залишення місця служби останній дотримувався встановленого порядку несення служби та виконував покладені на нього завдання.
		Проходячи військову службу, солдат ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 16,49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 2-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати службові обов`язки які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
		Проте, близько 12 год. 15 вересня 2022 року, обвинувачений ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи військову службу на посаді стрільця 1 кулеметного відділення кулеметного взводу 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 діючи умисно, в порушення вимог вищевказаного законодавства, з метою тимчасово ухилитися від обов`язків військової служби в умовах воєнного стану, самовільно залишив місце служби - базовий табір кулеметного взводу 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 в межах території Баштанського району Миколаївської області та незаконно перебував за його межами, проводячи час на власний розсуд, приховуючи свою належність до Збройних Сил України, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам, як про військовослужбовця, який самовільно залишив місце несення служби до 21 листопада 2022 року. 21 листопада 2022 року солдат ОСОБА_4 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 та заявив про себе як про військовослужбовця військової служби за мобілізацією на період дії воєнного стану та вчинений ним злочин. 
		Таким чином, судом в межах судового розгляду, визначених ст. 337 КПК України, встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем, самовільно залишив місце служби, в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України.
		Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.407 КК України визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся. Суду показав, що на початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну був добровільно призваний на військову службу за мобілізацією та направлений до військової частини НОМЕР_1 . Їх взвод, для виконання бойових завдань, було направлено на територію Березнегуватської ОТГ Баштанського району Миколаївської області, однак там відбувалися активні бойові дії, постійні обстріли з різних видів зброї у тому числі і хімічної, оскільки засобів захисту, підготовлених позицій, необхідного забезпечення та командування, вони (бійці) не мали, вирішили скласти зброю та відійти з позицій. Тому він покинув бойові позиції в межах населеного пункту Березнегуватської ОТГ Баштанського району Миколаївської області, здав зброю, написав рапорти на переведення та повернувся до місця проживання, де став на облік у військкоматі. Перебуваючи вдома критично та негативно оцінив вчиненні дії, тому в листопаді 2022 року, повернувся на військову службу. Його було переведено до іншої бригади, де він і продовжив службу до досягнення шістдесяти років, з цієї підстави був демобілізований з військової служби. 
		В зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину, погодився з кваліфікацією вчиненого ним кримінального правопорушення, та не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин. Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, за відсутності їх заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, згідно положень ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, тому під час судового розгляду обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів та документів характеризуючих особу обвинуваченого.
		За данними копії витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 (по стройовій частині) № 14 від 25 лютого 2022 року, солдата запасу ОСОБА_4 було призвано і прийнято на військову службу під час мобілізації на особливий період, та з 25 лютого 2022 року зараховано до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 на всі види забезпечення роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 , на посаду стрільця 1 відділення охорони 3 взводу охорони роти, охорони ВОС -100915А ( а.п.83-84).
		За даними витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 (по стройовій частині) №76 від 16 травня 2022 року обвинуваченого, солдата ОСОБА_4 було зарахованого наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (по особовому складу) № НОМЕР_4 - РС від 07 травня 2022 року в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 та визнано вважати таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби, до військової частини НОМЕР_1 ( а.п.85-91). 
		Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №137 від 17 травня 2022 року, обвинуваченого солдата ОСОБА_4 призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 07 травня 2022 року №50-РС на посаду стрільця 1 кулеметного відділення кулеметного взводу 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , який прибув із ІНФОРМАЦІЯ_3 для подальшого проходження військової служби в місце тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 , з 17 травня 2022 року було зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення військової частини НОМЕР_1 та визнано вважати таким, що справи і посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків ( а.п.73).
		За даними витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №270 від 27 вересня 2022 року обвинуваченого солдата ОСОБА_4 стрільця 1 кулеметного відділення кулеметного взводу 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , було визнано вважати таким, що15 вересня 2022 року самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 та знято з усіх видів забезпечення ( а.п.74). 
		Відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_7 від 13 червня 2024 року № 10/3952 військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_8 повідомив ІНФОРМАЦІЯ_9 про себе як про військовослужбовця за призовом під час мобілізації та про факт залишення ним 15.09.2022 року місця служби - базового табору кулеметного взводу 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 на території Миколаївської області, та висловив бажання повернутися на військову службу у військову частину ( а.п.99). 
		Заявою обвинуваченого ОСОБА_4 ТУ ДБР у м.Миколаєві, у якій він повідомив про себе, як про військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , який 15 вересня 2022 року самовільно залишив місце служби на території Миколаївської області (а.п.100).
		Відповідно до даних витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 188 від 07 липня 2023 року, солдата ОСОБА_4 , який перебував у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 09 березня 2023 року №72-РС у розпорядження командира НОМЕР_5 окремої механізованої бригади, було визнано вважати таким, що справи і посаду здав і вибув до нового місця служби ( а.п.97).
		За даними листа військової частини НОМЕР_1 від 09 квітня 2024 року обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07.07.2023 року № 188 було переведено для подальшого проходження військової служби до 41 окремої механізованої бригади (а.п.96).
		Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 27.12.2023 року №527/1117 солдат ОСОБА_4 з 24 серпня по 15 вересня 2022 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України перебуваючи у відповідному населеному пункті Миколаївської області (який не підлягає розголошенню в умовах воєнного стану) ( а.п.127).
		Крім цього за даними довідки військової частини НОМЕР_6 від 10 грудня 2023 року солдат ОСОБА_4 у період з 09 по 29 липня 2023 року та з 05 вересня по 13 листопада 2023 року брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в межах населеного пункту Харківської області(який не підлягає розголошенню в умовах воєнного стану) ( а.п.126).
		14 листопада 2023 року обвинуваченого ОСОБА_4 було звільнено з військової служби на підставі пп.А п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - за віком ( а.п.112).
		Таким чином, суд доходить висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є доведеною та кваліфікує його дії в межах пред`явленого йому обвинувачення за ч.5 ст.407 КК України, як - самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану.
		Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 судом встановлено, що він за місцем проживання має стійкі соціальні зв`язки та характеризується позитивно, утриманців не має, раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягався, перебуває на пенсії за віком, є Учасником Бойових Дій, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, за досудовою доповіддю Голованівського районного сектору ДУ «Центр пробації» в Кіровоградській області, має середні ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі окремих осіб (а.с.36-39).
		Обставинами пом`якшуючими покарання обвинуваченому ОСОБА_4 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин обтяжуючих покарання обвинуваченому судом встановлено не було. 
		Відповідно до ч.1, 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. При призначенні покарання судом повинні враховуватись тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення що відповідно до ч.5 ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, особу обвинуваченого, наявність обставин пом`якшуючих покарання, відсутність обтяжуючих обставин, та доходить висновку про призначення обвинуваченому покарання в межах санкції ч.5 ст.407 КК України.
		Разом з тим, з урахуванням особи винного ОСОБА_4 який не є суспільно - небезпечною особою, вперше притягається до кримінальної відповідальності, є Учасником Бойових Дій, наявність пом`якшуючих вину обставин, а саме його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, його поведінку після вчинення злочину, а саме те, що обвинувачений самостійно та добровільно повернувся на військову службу, фактично до дати звільнення перебував в зоні активних бойових дій, де брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони держави, її інтересів та безпеки населення, та був звільнений у зв`язку з досягненням граничного віку перебування на військовій службі (60 років), суд доходить висновку про можливість звільнення ОСОБА_4 від покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України з покладенням обов`язків визначених статтею 76 КК України.
		При призначенні  ОСОБА_4  покарання із застосуванням ст.75 КК України суд також керується тим, що зміни,  які було внесено до розділу ХІХ Кримінального Кодексу України, (та які мають зворотну дію в часі) направленні на мотивацію військовослужбовців до повернення на військову службу та передбачають звільнення від кримінальної відповідальності тих військовослужбовців, які вчинили кримінальне правопорушення передбачене ч.5 ст.407 КК України, однак добровільно, за власним бажанням, та за погодженням з військовими частинами повернулися на військову службу. Враховуючи встановленні судом обставини у цьому кримінальному провадженні, а саме те, що після самовільного залишення місця служби ОСОБА_4 повернувся та продовжив виконання обов`язків військової служби до досягнення граничного віку, суд доходить висновку, що призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі з реальним його відбуттям буде явно недоцільним та несправедливим, та не відповідатиме меті покарання визначеної статтею 50 КК України.
		Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
		Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався. 
		Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд,
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України і призначити йому покарання, у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
		На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Березнегуватський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку. 
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...