Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 304/1950/24 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління; Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України.
Надіслано судом: 25.11.2024. Зареєстровано: 25.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 26.11.2024.
Дата набрання законної сили: 03.12.2024
Номер судового провадження: 3/304/1230/2024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 304/1950/24 Провадження № 3/304/1230/2024
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		  22 листопада 2024 року м. Перечин
		Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., розглянувши матеріали, які надійшли з НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності 
		 
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого у АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , менеджера супермаркету «Вопак», громадянина України, 
		 
		за ч. 2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, 
		 
		У С Т А Н О В И В:
		 
		з протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 142997 від 24 червня 2024 року видно, що того ж дня о 14.00 год ОСОБА_1 був виявлений та затриманий прикордонним нарядом «Контрольний пост» на околиці населеного пункту Дубриничі Ужгородського району Закарпатської області на відстані 8 000 м до державного кордону у напрямку 198 прикордонного знаку за спробу незаконного перетину державного кордону в умовах воєнного стану з України у Словацьку Республіку поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон, у складі групи осіб спільно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушив вимоги ст. 9, 12 Закону України «Про Державний кордон України» від 04 листопада 1991 року, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 204-1 КУпАП. 
		Зазначені дії ОСОБА_1 інспектором прикордонної служби 2 категорії ВПС «Великий Березний» ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП як ті самі дії (перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади), вчинені групою осіб. 
		У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що на час події працював у ТОВ «Ужгород П.С.Ю.», де був заброньований та відповідно користувався відстрочкою від призову на військову службу, а відтак наміру незаконно перетинати державний кордон не мав.
		Вказані обставини у судовому засіданні підтвердив також й захисник  адвокат Рижиков В.Г., який з цього приводу подав суду відповідні докази та просив закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП. 
		Заслухавши їх пояснення, вивчивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення та додані стороною захисту документи, суддя прийшов до такого висновку.
		Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
		Підставою притягнення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
		Склад правопорушення  це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.
		Як видно з протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 142997 від 24 червня 2024 року, громадянин України ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, а саме о 14.00 год того ж дня був виявлений та затриманий прикордонним нарядом «Контрольний пост» на околиці населеного пункту Дубриничі Ужгородського району на відстані 8 000 м до державного кордону у напрямку 198 прикордонного знаку за спробу незаконного перетину державного кордону з України у Словацьку Республіку поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон у складі групи осіб.
		Згідно з вказаним вище протоколом, ОСОБА_1 ставиться у провину порушення ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України», однак не вказано, які саме положення порядку перетинання державного кордону порушено та які конкретні дії ним вчинено в порушення цих статей.
		За таких обставин, неконкретизованість у цьому протоколі є неприпустимою та вказує на те, що цей протокол є цілком необґрунтованим з точки зору юридичної визначеності.
		Із пояснень ОСОБА_1 у судовому засіданні також не вбачається, якими саме діями він вчинив незаконну спробу перетину державного кордону.
		На думку суду, ані протокол про адміністративне затримання, ані пояснення інспектора прикордонної служби самі по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовними та беззаперечними доказами на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
		Інших беззаперечних доказів, в тому числі відео чи фото доказів, або ж пояснення інших осіб, які, на думку особи, яка склала протокол, були у складі групи осіб та які б вказували на причетність ОСОБА_1 на вчинення правопорушення, яке ставиться йому у провину, суду не надано.
		Той факт, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками прикордонної служби на відстані 8 000 метрів від лінії державного кордону України, сам по собі не свідчить про його намір незаконно перетнути кордон України.
		Згідно з ч. 1 ст. 204-1 КУпАП передбачено відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
		Частина 2 вказаної статті передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
		Виходячи з положень частини 2 статті 204-1 КУпАП вбачається, що об`єктивну сторону даного правопорушення складає перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України; перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів; перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом в пунктах пропуску через державний кордон України з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади  вчинене групою осіб.
		На підтвердження зазначених у протоколі обставин до протоколу про адміністративне правопорушення додано протокол про адміністративне затримання від 24 червня 2024 року, пояснення інспектора К.Марини від 24 червня 2024 року та Витяг з книги прикордонної служби ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на 23/24 червня 2024 року, а також протокол про адміністративне затримання ОСОБА_2 та письмові пояснення ОСОБА_1 від 24 червня 2024 року, в яких останній свою вину також не визнав, вказував, що наміру перетинати кордон не має, їде по роботі до смт В.Березний.
		Така позиція ОСОБА_1 не спростована наданими інспектором ОСОБА_4 доказами.
		Натомість захисник Рижиков В.Г. на підтвердження їх позиції надав копії наказу Мінекономіки від 20 квітня 2024 року № 10003 «Про бронювання військовозобов`язаних за ТОВ «Ужгород П.С.Ю.»», а також витяг з такого наказу, з якого видно, що військовозобов`язаному ОСОБА_1 , 1997 року народження, що працює на ТОВ «Ужгород П.С.Ю.» надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на шість місяців до 20 жовтня 2024 року. 
		З огляду на викладене суддя вважає, що доказів того, що дії ОСОБА_1 яким-небудь чином були спрямовані на спробу незаконного перетину Державного кордону України матеріали справи не містять.
		Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та інше.
		При цьому слід зазначити, що розглядаючи адміністративні матеріали, які направлені до суду з метою притягнення винної особи до адміністративної відповідальності і які визнані органом, що їх направляє достатніми для досягнення поставленої мети, суд не може вийти за межі обвинувачення або уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути певні розбіжності або неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки в такому випадку суд перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу. За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.
		З врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
		Частиною 1 ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
		Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 463/1352/16-а (провадження № К/9901/21241/18) у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
		У своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції», Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
		Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
		Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 цього Кодексу провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
		Таким чином справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
		Керуючись ст. 7, 9, 247, 277, 278-280, 283-285 КУпАП, суддя, 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП  закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
		Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження. 
		Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення. 
		 
		  Суддя:Ганько І. І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...