Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/3674/24 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин.
Надіслано для оприлюднення: 25.11.2024. Зареєстровано: 26.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 27.11.2024.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
		E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13.11.2024м. ДніпроСправа № 904/3674/24Господарський суд Дніпропетровської області
		у складі судді Дупляка С.А.,
		за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є., 
		представників учасників справи: 
		позивач: Філіпенко С.В.,
		від відповідача: не з`явилися,
		дослідивши матеріали справи №904/3674/24
		за позовом  ОСОБА_1 
		до Обслуговуючого кооперативу "Гаражний Кооператив "ТАВРІЯ 1"
		про скасування протоколу та рішення загальних зборів,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
		 
		ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою до Обслуговуючого кооперативу "Гаражний Кооператив "ТАВРІЯ 1" (далі - відповідач), у якій позивач просив суд скасувати п. 4 Протоколу №1 рішення загальних зборів відповідача від 14.09.2021 щодо виключення його (позивача) із членів кооперативу відповідача як такого, що прийнято із грубим порушенням положень статуту кооперативу та прав його члена, визнавши дане рішення протиправним.
		Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.
		Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/3674/24 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2024.
		Ухвалою від 23.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 19.09.2024.
		Через відділ документального забезпечення 16.09.2024 від відповідача надійшла заява №1, у якій відповідач просить суд розібратися в поставленому позивачем питанні та прийняти правильне рішення.
		Через відділ документального забезпечення 19.09.2024 від позивача надійшла заява, у якій позивач просив суд до участі у розгляді справи залучити в якості захисників громадян  членів Громадської організації «Об`єднана правозахисна група «Багнет Нації».
		Ухвалою від 19.09.2024 продовжено підготовче провадження, відкладено підготовче засідання до 16.10.2024.
		Ухвалою від 16.10.2024 позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі захисників як представників позивача, підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті на 13.11.2024.
		Через відділ документального забезпечення 16.10.2024 від позивача надійшла заява про відвід судді від розгляду справи.
		Ухвалою від 16.10.2024 суд визнав необґрунтованим заявлений позивачем відвід, а матеріали справи вирішив передати для розгляду вказаного відводу складом суду, визначеним в порядку ст. 32 ГПК України. 
		Розпорядженням керівника апарату від 17.10.2024 №486 відповідно до пункту 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №904/3674/24 за вх. №4-4332/24.
		Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заявленого відводу визначено суддю Бажанову Юлію Андріївну, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2017.
		Ухвалою від 18.10.2024 позивачу відмовлено у задоволенні заяви про відвід судді Дупляка С.А. від розгляду справи №904/3674/24.
		Через відділ документального забезпечення 13.11.2024 від позивача надійшла заява про відвід судді від розгляду справи.
		Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду заяву позивача про відвід судді від розгляду справи передано судді Дупляку С.А.
		Ухвалою від 13.11.2024 позивачу відмовлено у задоволенні заяви про відвід судді.
		Того ж дня (13.11.2024) через відділ документального забезпечення від позивача надійшла заява про відвід судді від розгляду справи.
		Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду заяву позивача про відвід судді від розгляду справи передано судді Дупляку С.А.
		Ухвалою від 13.11.2024 позивачу відмовлено у задоволенні заяви про відвід судді.
		 
		В судовому засіданні 13.11.2024 суд звернув увагу позивача на те, що чергове заявлення відводу з інших підстав, які позивач мав змогу викласти у попередніх заявах, буде розцінене судом як зловживання процесуальними правами. 
		Позивач надав пояснення у справі, відповів на запитання суду та наполягав на задоволенні позовних вимог.
		Відповідач явку представника не заперечив, правом на подачу доказів в обґрунтування обраної правової позиції не скористався.
		 
		Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.
		З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
		 
		Стислий виклад позиції позивача
		 
		Оскаржуваним пунктом рішення загальних зборів порушено право позивача на участь в господарській діяльності кооперативу та управління кооперативом, право обирати та бути обраним. На думку позивача, неповідомлення його, як члена кооперативу про проведення загальних зборів в установленому законом порядку є грубим порушенням його прав та підставою для визнання рішення загальних зборів недійсними у відповідній частині.
		 
		Стислий виклад позиції відповідача
		 
		Відповідач повідомив суд, що позивач не сплачує членські внески з 2019 року, та зазначив, що позивач запрошувався на загальні збори, проте докази цього відсутні.
		 
		2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
		 
		Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		У даному випадку до предмета доказування входять обставини: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів кооперативу; позбавлення члена кооперативу можливості взяти участь у загальних зборах; прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення.
		 
		Суд встановив, що згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань кооператив відповідача був заснований 08.10.2008. Вказане також підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №050780.
		 
		Протоколом зборів членів кооперативу відповідача від 11.04.2019 за №1 вирішено статут викласти у новій редакції та затвердити нову редакцію статуту.
		Також зазначеним протоколом встановлено, що загальна кількість членів кооперативу складає 220 осіб.
		 
		До справи долучена нова редакція статуту Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Таврія», затвердженого загальними зборами членів кооперативу відповідача (протокол №1 від 11.04.2019).
		 
		До справи долучено протокол №1 загальних зборів кооперативу відповідача від 14.09.2021, у якому вказано, що на зборах були присутні 118 чоловік. У пункті 4 вказаного протоколу зазначено, що по питанню членства в гаражному кооперативі виступив заступник голови Ревізійної комісії, який запропонував виключити із членів кооперативу позивача - колишнього власника гаражу №32 (позивача). За прийняття вказаного рішення проголосувало 117 членів, 1 член  проти. 
		 
		Незгода позивача з рішенням кооперативу відповідача про виключення ОСОБА_1 з членів кооперативу і зумовила звернення останнього до суду з даним позовом.
		 
		3. ПОЗИЦІЯ СУДУ
		 
		Предметом позову позивач визначив питання фактично недійсності загальних зборів відповідача, оформленого протоколом №1 від 14.09.2021, в частині виключення позивача з членів кооперативу.
		 
		За змістом положень ч. 1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
		Стаття 55 ГК України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
		Господарською діяльністю у Господарському кодексі України вважається діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (ст. 3).
		За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 ГК України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.
		Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.
		Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (ст. 93 ГК України).
		Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (ст. 94 ГК України).
		Зазначені норми кореспондуються із нормами ст. ст. 83, 85, 86 ЦК України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.
		Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України "Про кооперацію".
		За змістом положень ст. ст. 2, 6, 9 Закону України "Про кооперацію" кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.
		Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (ст. ст. 2, 23 Закону України "Про кооперацію").
		Таким чином, обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.
		 
		Згідно з положеннями ст. 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.
		 
		За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.
		Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.
		 
		Відповідно до ст. 15 Закону України "Про кооперацію" загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.
		 
		Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера, члена) товариства. Також слід з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори.
		 
		Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Разом з тим, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.
		Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
		Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.03.2020 у справі №922/756/19, від 05.07.2022 у справі №911/2269/20, від 01.09.2023 у справі №909/1154/21.
		 
		До основної і виняткової компетенції загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу відноситься, зокрема припинення членства (п. 5.2.4 статуту).
		Варто наголосити, що позивачем оскаржується рішення загальних зборів в частині виключення його з членів кооперативу.
		Причиною виникнення даного спору про визнання недійсним пункту рішення загальних зборів членів кооперативу відповідача, оформленого протоколом №1 від 14.09.2021, стало, як вважає позивач, наявність процедурних порушень під час скликання та проведення таких загальних зборів, а саме, неповідомлення позивача про дату, час і місце їх проведення та порядок денний, ухвалення рішення про виключення саме позивача з членів кооперативу за відсутності позивача, чим порушено права останнього брати участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, мати право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління.
		 
		Згідно зі ст. 15 Закону України «Про кооперацію» про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.
		У пункті 5.2.3 статуту визначено, що про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.
		Як вбачається зі змісту позовної заяви, відповідач не повідомив позивача про дату, місце, час проведення загальних зборів.
		Відповідач у відзиві зауважив, що голова кооперативу особисто запрошував позивача, зокрема на загальні збори, проте докази вказаних дій відсутні, про що зазначив голова правління відповідача у письмовій заяві, поданій до суду.
		Також відповідач зазначив, що в гаражному кооперативі є дошка оголошень та група у вайбері (в якій, за твердженням відповідача, бере участь, в тому числі позивач), за допомогою якої члени кооперативу повідомляються про призначення загальних зборів, дату, час і місце їх проведення.
		Суд бере до уваги позицію Верховного Суду, відповідно до якої у випадку заперечення учасником факту повідомлення його про проведення загальних зборів, обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється (така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №916/2584/18, від 06.02.2020 у справі №906/307/19).
		Оцінивши позиції сторін та наявні у справі докази, суд дійшов висновку про відсутність доказів повідомлення відповідачем позивача про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів, на яких було прийняте оскаржуване позивачем рішення. Докази зворотного в матеріалах відсутні, незважаючи на те, що суд зобов`язував відповідача надати до справи письмові пояснення (докази на їх підтвердження) щодо повідомлення позивача про проведення загальних зборів 14.09.2024. 
		Отже, суд вбачає порушення відповідачем п. 5.2.3 статуту, що має наслідком і порушення прав позивача.
		 
		Разом із цим, відповідно до положень статуту (п. 6.5) член кооперативу має право, зокрема брати участь в управлінні кооперативу, загальних зборах членів (зборах уповноважених) кооперативу з правом одного вирішального голосу, обирати і бути обраним до всіх органів управління кооперативу.
		З огляду на неповідомлення відповідачем позивача про скликання загальних зборів, за результатами проведення яких прийнято оскаржуване позивачем рішення (докази зворотного матеріали справи не містять), підставною є позиції позивача про порушення його прав як члена кооперативу відповідача бути присутнім на загальних зборах, брати участь у господарській діяльності товариства, обирати та бути обраним в органи управління.
		 
		Згідно зі ст. 15 Закону України «Про кооперацію» на загальних зборах мають бути присутніми більше половини членів кооперативу, тобто не менше ніж 50% від загальної кількості членів кооперативу.
		Відповідно до п. 5.2.1 статуту відповідача чергові загальні збори членів (збори уповноважених) кооперативу скликаються правлінням або головою правління кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік.
		Загальні збори правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених  за наявності не менше двох третин уповноважених.
		Отже, положення п. 5.2.1 статуту відповідають положенням ст. 15 Закону України «Про кооперацію».
		 
		Пунктом 5.2.5 статуту закріплено, що рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативу або вихід з нього та про реорганізацію та ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше 75% членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на загальних зборах. З інших питань рішення приймається простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах.
		 
		Оскільки для належного дослідження питання наявності/відсутності кворуму на загальних зборах, за результатами яких прийнято оскаржене позивачем рішення, суд має встановити фактичну кількість членів кооперативу, кількість членів присутніх на спірних загальних зборах, права таких членів на голосування, та, відповідно, на підставі таких доказів зробити висновок про наявність/відсутність необхідної кількості голосів членів (кворуму) для прийняття відповідних рішень.
		В силу приписів ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Так, кількість присутніх на загальних зборах членів кооперативу має підтверджуватися реєстром присутніх на загальних зборах членів кооперативу. Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 24.09.2024 у справі №910/11661/23.
		 
		З метою правильного вирішення спору, суд ухвалою від 19.09.2024 зобов`язав відповідача надати копії реєстраційних листків учасників загальних зборів кооперативу, проведених 14.09.2021, інших документів, які підтверджують участь у цих зборах 118 (ста вісімнадцяти) членів з відповідними підписами тощо.
		Як вбачається з матеріалів справи та наявних у ній доказів, відповідач не скористався можливістю надати суду докази фактичної кількості членів кооперативу та кількості членів присутніх на спірних загальних зборах.
		 
		Суд вважає за необхідне зазначити, що ст. ст. 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
		Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.
		Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).
		Згідно частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
		 
		Суд зауважує, що відповідач був обізнаний з наявністю даного судового провадження, що підтверджується поданою ним (відповідачем) заявою №1 (арк. 85-87, том 1).
		Більш того, відповідач має право викласти свої заперечення проти позову, зокрема шляхом подання відзиву та надати докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем (п. 1 ч. 6 ст. 165 ГПК України).
		Варто звернути увагу і на те, що відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містять інформацію, що власниками кооперативу відповідача є члени гаражного кооперативу, однак не містять інформації щодо кількості таких членів.
		Таким чином суд вказує на відсутність у матеріалах справи доказів, які б дали змогу встановити фактичну кількість членів кооперативу, присутніх на спірних загальних зборах, права таких членів на голосування, та, відповідно, зробити висновок про наявність необхідної кількості голосів членів (кворуму) для прийняття оскаржуваного позивачем рішення.
		 
		Як зазначалось вище, відсутність необхідної кількості голосів членів (кворуму) для прийняття відповідних рішень є безумовною підставою для підставою для визнання недійсними рішень, прийнятих на таких загальних зборах.
		 
		Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позову позивача та визнання недійсним рішення загальних зборів членів кооперативу відповідача, оформленого протоколом №1 від 14.09.2021, в частині виключення позивача з членів вказаного кооперативу, оскільки даним рішенням порушуються корпоративні права позивача як учасника кооперативу відповідача, а факт прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму є безумовною підставою для визнання такого рішення недійсним.
		 
		При цьому, викладаючи у резолютивній частині рішення позовні вимоги, задоволені судом, суд також врахував позицію Верховного Суду, висвітлену у постанові від 17.05.2023 у справі №914/4024/21, щодо необхідності коректного формулювання судом позовних вимог, також позицію Великої Палати Верховного Суду, висвітлену у постанові від 20.06.2023 у справі №633/408/18, згідно з якою у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог (частина перша статті 13 ЦПК України), але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України). Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі №9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 1 липня 2021 року у справі № 9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 1 лютого 2022 року у справі № 750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22 вересня 2022 року у справі №462/5368/16-ц (пункти 4, 36), від 4 липня 2023 року у справі № 233/4365/18 (пункт 31)).
		 
		Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
		Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		 
		Позивач довів наявність підстав для визнання частково недійсним оскарженого ним рішення загальних зборів членів кооперативу відповідача, в частині виключення його (позивача) з членів вказаного кооперативу.
		 
		На підтвердження своїх доводів відповідач зазначав, що підставою для прийняття рішення про виключення позивача зі складу членів є несплата членських внесків з середини 2019 року. Також відповідач стверджував, що гаражний бокс був демонтований, проте належних доказів на підтвердження такого демонтажу не надав.
		Ухвалою від 19.09.2024 суд зобов`язав відповідача надати до справи копію витягу із журналу обліку членських та інших цільових внесків кооперативу щодо сплати позивачем таких внесків за період з 2019 року до 2021 рік включно, копію положення про порядок сплати членських внесків та інших платежів, передбачених п. 5.3.4 статуту, копії рішень загальних зборів членів (зборів уповноважених) відповідача, передбачених п. 5.2.4 статуту, про затвердження розміру членських та інших цільових внесків (передбачених, зокрема, п. 4.4 статуту) і терміну їх оплати за період з 2019 року до 2021 рік включно.
		Відповідач не скористався можливістю подати зазначені докази.
		 
		Водночас, встановлений судом факт прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму є безумовною підставою для визнання такого рішення недійсним в оскаржуваній позивачем частині.
		 
		Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й відрізних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Суд також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
		Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
		Беручи до уваги наведене, всі інші аргументи учасників справи суд з урахуванням п. 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України відхиляє як такі, що не стосуються предмета спору, є явно необґрунтованими та неприйнятними з огляду на законодавство та усталену судову практику.
		 
		У справі, що розглядається, суд, дійшов висновку, що позовні вимоги із зазначених позивачем підстав підлягають задоволенню.
		 
		Судові витрати
		 
		Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
		 
		Керуючись ст. ст. 73-79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позов задовольнити повністю.
		 
		Визнати недійсним рішення загальних зборів Обслуговуючого кооперативу "Гаражний Кооператив "ТАВРІЯ 1" (49000, м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, 31-В, код ЄДРПОУ 36162640), оформлене протоколом від 14.09.2021, в частині виключення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт: НОМЕР_1 , ІНПП відсутній) з членів Обслуговуючого кооперативу "Гаражний Кооператив "ТАВРІЯ 1".
		 
		Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Гаражний Кооператив "ТАВРІЯ 1" (49000, м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, 31-В, код ЄДРПОУ 36162640) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт: НОМЕР_1 , ІНПП відсутній) 3.028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 к.) судового збору.
		 
		Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		 
		Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повне судове рішення складене 25.11.2024.
		 
		 
		Суддя С.А. Дупляк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...