Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 925/1301/24 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин; про невиконання або неналежне виконання зобов’язань; що виникають з договорів оренди.
Надіслано судом: 25.11.2024. Зареєстровано: 26.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 28.11.2024.
Дата набрання законної сили: 27.05.2025
Результат оскарження 27.05.2025 Північний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		21 листопада 2024 року                                
		м. Черкаси                    
		 
		Справа № 925/1301/24
		 
		за позовом Черкаської міської ради 
		до Фізичної особи-підприємця Плахотнія Максима Михайловича 
		про стягнення 36297,08 грн.
		 
		Представники учасників справи:
		Позивач - не з`явився;
		Відповідач - Кирман О.Д. , адвокат.          
		          
		Секретар судового засідання Драченко Т.О.
		Суддя Гладун А.І.
		 
		1.          Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників справи.
		 
		1.1.           21.10.2024 Черкаська міська рада звернулася до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Плахотнія Максима Михайловича .
		 
		1.2.          Змістом позову є майнова вимога стягнути 36297,08 грн безпідставно утримуваних коштів за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.
		 
		1.3.          Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідачу на праві власності належить нерухоме майно, що розташоване не земельній ділянці комунальної власності. Відповідач договору оренди земельної ділянки з позивачем не уклав та не зареєстрував речове право оренди. За користування земельною ділянкою у відповідача виник обов`язок сплати плату у розмірі орендної плати.
		 
		1.4.          22.10.2024 суд ухвалив позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі №925/1301/24, ухвалив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін. Судовий розгляд справи призначив об 11 год. 00 хв. 19.11.2024. 
		 
		1.5.          Ухвалу суду від 22.10.2024 про відкриття провадження у справі суд надіслав позивачу, яку 22.10.2024 доставлено до його електронного кабінету в ЄСІТС (а.с. 56), відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення за його адресою місця проживання, який 25.10.2024 вручено відповідачу (а. с. 57).
		 
		1.6.          31.10.2024 відповідач подав до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи (а.с. 58). Цього ж дня - 31.10.2024 суд надав можливість відповідачу ознайомитися з матеріалами справи.
		 
		1.7.          12.11.2024  відповідач подав до суду відзив на позов, у якому просив застосувати до вимог позивача строк позовної давності та відмовити у позові повністю (а.с. 61-63). 
		 
		1.8.          В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що позивач як власник землі не вжив жодних дій для укладення з відповідачем договору оренди земельної ділянки, а відповідач не мав змоги прийняти пропозицію позивача щодо укладення договору оренди землі. Будь-якого рішення позивач про передачу земельної ділянки відповідачу не приймав. Отже, орендні відносини, чи право постійного користування земельною ділянкою (її частиною) між сторонами не виникли. Договір оренди не було укладено і речове право оренди за відповідачем на даний час на ці ж ділянки не зареєстровано. 
		 
		Відповідач ствердив, що ставка орендної плати у розмірі 9% застосована позивачем необґрунтовано, розмір плати не повинен перевищувати 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. 
		 
		Відповідача ствердив, що позивач безпідставно включив до вимог про стягнення плату за змелю за 2017-2020 роки. Просив до цих вимог застосувати наслідки спливу строку позовної давності звернення до суду.
		 
		1.9.          14.11.2024 позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій заперечив проти доводів відповідача та просив суд позов задовольнити повністю (а.с.67-70). 
		 
		1.10.          На спростування доводів відповідача, викладених у відзиві, позивач зазначив, що відповідач у 2015 році набув право власності на частину нежитлового приміщення торгового центру. Тобто, відповідач з моменту набуття права власності на об`єкт нерухомого майна, почав фактично користуватися земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.
		 
		Розмір орендної плати встановлюється за згодою сторін, а законом лише встановлено верхню та нижню межу, в яких сторони мають право визначити розмір орендної плати.
		 
		Цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, код КВЦПЗ: 03.15. Рішенням Черкаської міської ради від 25.06.2015 №2-1313 встановлено розмір орендної плати для таких земельних ділянок у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки. Відповідно до Положення про встановлення плати за землю на території міста Черкаси, затвердженого рішеннями Черкаської міської ради №2-2219 від 27.06.2017 та №2-4690 від 27.06.2019 розмірі орендної плати за користування земельними ділянками, яким присвоєно код 03.15, становить 9% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Отже, доводи відповідача про невірне встановлення розміру плати за землю не відповідають дійсності та відповідно спростовані.
		 
		Продовження строків позовної давності на час дії карантину та воєнного стану є безумовним, а тому заява відповідача про застосування строку позовної давності не підлягає до задоволення.
		 
		1.11.          19.11.2024 суд ухвалив оголосити перерву в судовому засіданні до 08 год 30 хв. 21.11.2024.
		 
		1.12.          У судове засідання 21.11.2024 з`явився представник відповідача адвокат Кирман О.Д.  Представник позивача  у судове засідання не з`явився. 
		 
		1.13.          Представник відповідача адвокат Кирман О.Д. у судовому засіданні просив суд застосувати до вимог позивача наслідки спливу строку позовної давності звернення до суду та відмовити у позові повністю.
		 
		1.14.          21.11.2024 суд завершив розгляд справи по суті та видалився до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.
		 
		1.15.          Керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення суду у справі №925/1301/24.
		 
		Вислухавши пояснення учасника справи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		2.          Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.
		 
		2.1.          Предметом позову є майнова вимога позивача до відповідача про стягнення безпідставно утримуваних коштів за фактичне користування земельною ділянкою без укладення договору оренди земельної ділянки.
		 
		2.2.          Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує набуття відповідачем права власності не нерухоме майно, що знаходиться на земельній ділянці комунальної власності, користування земельною ділянкою безоплатно.
		 
		2.3.          Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		 
		2.4.          Предметом доказування у справі є обставини користування відповідачем земельною ділянкою комунальної власності, на якій розміщене нерухоме майно відповідача, без укладення договору оренди землі; строк користування земельною ділянкою; розмір земельної ділянки; розмір плати за землю; порушення суб`єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.
		 
		3.          Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі. 
		 
		3.1.          На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:
		 
		3.1.1.          14.02.2014 Управління Держземагентства у Черкаському районі Черкаської області зареєструвало земельну ділянку кадастровий номер 7110136700:03:026:0002, що знаходиться у АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови: землі житлової та громадської забудови; форма власності: комунальна, площа земельної ділянки 0,9456 га, у підтвердження чого позивач подав витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.01.2024 №НВ-0000094182024 та Інформацію з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 12.08.2024 (а.с. 25-31, 32-33).
		 
		3.1.2.          Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 15.01.2021 становила 6507713,76 грн, станом на 20.02.2023 - 8232488,16 грн, , станом на 26.02.2024 - 8652334,56 грн (а.с. 25-31, 32-33, 37, 38);
		 
		3.1.3.          Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 25.09.2024 №396528217, №396528542 та №396528733, свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13.05.2015 та технічного паспорту на нежитлові приміщення громадського будинку відповідачу на праві приватної власності належить нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема: 
		 
		- нежитлові приміщення площею 111,7 кв. м, а саме приміщення третього підземного поверху з №62 до №65, А-2, 1пд, 2пд, 3пд, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 634653971101 (а.с. 13, 16-19);
		 
		- нежитлові приміщення площею 30,1 кв. м., а саме приміщення №26 2-го підземного поверху будівлі (літ. А-2, 1 пд,  2пд, 3пд), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1229540371101 (а.с. 14, 20, 22);
		 
		- нежитлові приміщення площею 80,87 кв.м, а саме приміщення торгового центру (літ. А-2, 1пд, 2пд, 3пд), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 567671101 (а.с. 15, 23).
		 
		3.1.4.          23.11.2015 Департамент архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради наказом №1528а присвоїв приміщенню №26 нежитловому приміщенню №26 2-го підземного поверху будівлі (літ. А-2,  1 пд, 2 пд, 3 пд) загальною площею 30,1 кв.м адресу АДРЕСА_1 (а.с. 21).
		 
		3.1.5.          29.05.2024 КП "Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" у відповідь на запит позивача листом №343 повідомило, що згідно з матеріалами інвентаризаційної справи торгового центру літ. А-2, 1пд, 2пд, 3пд по АДРЕСА_1 , за даними інвентаризації на 02.04.2012 та 31.10.2012, загальна площа по будівлі літ. А-2, 1пд, 2пд, 3пд становить 24652,6 кв.м, зокрема загальна площа 1 пд (першого підземного поверху) 7020,9 кв. м, 2пд  (другого підземного поверху) 6859,2 кв. м, 3пд (третього підземного поверху) 6886,2 кв. м, першого надземного поверху 1724,7 кв. м, другого надземного поверху 2161,6 кв. м (а.с. 34).
		 
		3.1.6.          Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 28.06.2024 №384776693 за адресою: у АДРЕСА_1 , знаходиться приміщення торгового центру А-2 загальною площею 2546,7 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1767881371101  (а.с. 35).
		 
		3.1.7.          Згідно з розрахунком частки та площі нежитлових приміщень для нарахування відповідачу орендної плати за земельну ділянку частка відповідача у спільній частковій власності від загальної площі нежитлових приміщень у розмірі 27199,3 кв.м становить:
		 
		- щодо приміщення 111,7 кв.м - 0,00410672. Частка землекористування відповідача (площа для нарахування плати за землю) становить 39 кв.м (0,00410672 х 9456 кв. м (площа земельної ділянки);
		 
		- щодо приміщення 30,1 кв.м - 0,00110665. Частка землекористування відповідача (площа для нарахування плати за землю) становить 10 кв. м (0,00110665 х 9456 кв. м (площа земельної ділянки);
		 
		- щодо приміщення 80,78 кв.м. - 0,00296992. Частка землекористування відповідача (площа для нарахування плати за землю) становить 28 кв. м (0,00296992 х 9456 кв. м (площа земельної ділянки).
		Загальна площа земельної ділянки для нарахування плати за землю становить 77,0 кв.м (39,0 кв.м. + 10 кв.м. + 28,0 кв.м) (а.с. 36).
		 
		3.1.8.          25.06.2015 Черкаська міська рада ухвалила рішення № 2-1312 "Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси", яким затвердила Положення про встановлення плати за землю на території міста Черкаси. Відповідно до Положення розмір відсотків від грошової оцінки землі, що застосовується для обчислення орендної плати за користування земельними ділянками на території міста Черкаси з 01.01.2016 становить: для земельних ділянок комерційного призначення 3% (а.с. 39-41).
		 
		3.1.9.          27.06.2017 Черкаська міська рада ухвалила рішення №2-2219 "Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси", яким затвердила Положення про встановлення плати за землю на території міста Черкаси. Відповідно до Положення розмір відсотків від грошової оцінки землі, що застосовується для обчислення орендної плати за користування земельними ділянками на території міста Черкаси з 01.01.2018 становить: для земельних ділянок, яким згідно КВЦПЗ присвоєно код 03.15 9% (а.с. 42-43).
		 
		3.1.10.          27.06.2019 Черкаська міська рада ухвалила рішення №2-4690 "Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси", яким затвердила Положення про встановлення плати за землю на території міста Черкаси. Відповідно до Положення розмір відсотків від грошової оцінки землі, що застосовується для обчислення орендної плати за користування земельними ділянками на території міста Черкаси з 01.01.2020 становить: для земельних ділянок, яким згідно КВЦПЗ присвоєно код 03.15 9% (а.с. 44-45).
		 
		3.1.11.          Відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 12.01.2024 значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2023 рік становить 1,051. Коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років становить: 2015 рік - 1,433; 2016 - 1,06; 2017 - 1,0; 2018 - 1,0; 2019 -1,0; 2020 - 1,0; 2021 - 1,1; 2022 - 1,15 (а.с. 46).
		 
		3.1.12.          За розрахунком позивача (а.с. 48-49) заборгованість відповідача за користування земельною ділянкою площею 77 кв. м за період з 02.04.2017 до 30.09.2024 становить 36297,08 грн, зокрема:
		 
		- 1193,41 грн за період з 02.04.2017 до 31.12.2017 за 274 дні у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 52992,17 грн; 
		- 4769,30 грн за період з 01.01.2018 до 31.12.2018 за 365 дні у розмірі 9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 52992,17 грн; 
		- 4769,30 грн за період з 01.01.2019 до 31.12.2019 за 365 дні у розмірі 9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 52992,17 грн; 
		- 4769,30 грн за період з 01.01.2020 до 31.12.2020 за 366 дні у розмір 9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 52992,17 грн; 
		- 4769,30 грн за період з 01.01.2021 до 31.12.2021 за 365 дні у розмірі 9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 52992,17 грн;
		- 5246,22 грн за період з 01.01.2022 до 31.12.2022 за 365 дні у розмірі 9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 58291,39 грн; 
		- 6033,16 грн за період з 01.01.2023 до 31.12.2023 за 365 дні у розмірі 9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 67035,10 грн; 
		- 4747,10 грн за період з 01.01.2024 до 30.09.2024 за 274 дні у розмірі 9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 70455,74 грн.
		 
		3.2          Відповідач на спростування обставин, яким позивач обґрунтовує позовні вимоги, письмових доказі не подав.
		 
		3.3          Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.
		 
		3.4          Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
		 
		3.5          На підставі поданих позивачем доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані позивачем докази суд визнає належними.
		 
		3.6          Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів"). 
		 
		3.7          На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, позивач подав письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані позивачем отримані з порушенням закону. Докази подані позивачем суд визнає допустимими.
		 
		3.8          Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи
		 
		3.9          Подані позивачем докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані позивачем, суд визнає достовірними.
		 
		3.10          Відповідно до  статті 129 Конституції України  та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. 
		 
		3.11          Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		 
		3.12          Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів у суду не виникло.
		 
		4.          Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
		 
		4.1.          Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. 
		 
		4.2.          Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
		 
		4.3.          З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
		 
		4.4.          Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		 
		4.5.          Враховуючи належність, допустимість та достовірність доказів, поданих позивачем, суд, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, визнає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та визнає встановленими наступні обставини:
		 
		4.5.1.          відповідачу Плахотнію Максиму Михайловичу на праві приватної власності з 07.05.2015 та з 28.03.2017 належить нерухоме майно - нежитлові приміщення площею 111,7 кв.м, 30,1 кв.м. та 80,87 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;
		 
		4.5.2.          відповідач використовує нерухоме майно у власній господарській діяльності та надає його у користування (оренду) іншим суб`єктам підприємницької діяльності;
		 
		4.5.3.          нежитлові приміщення розташовані на земельній ділянці кадастровий номер 7110136700:03:026:0002, площею 0,9456 га у АДРЕСА_1 та належить Черкаській міській раді на праві комунальної власності; 
		 
		4.5.4.          земельна ділянка є сформованою та може бути об`єктом цивільних прав;
		 
		4.5.5.          відповідач з моменту набуття права власності на нерухоме майно користується частиною земельної ділянки без укладення договору оренди з власником земельної ділянки;
		 
		4.5.6.          загальна площа земельної ділянки для нарахування плати за землю з урахуванням частки відповідача у спільній частковій власності на нерухоме майно, що розташоване на земельній ділянці, становить 77,0 кв.м;
		 
		4.5.7.           нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 77,0 кв.м у 2017-2021 роках) становила 52992,17 грн; у 2022 році - 58291,39 грн; у 2023 році - 67035,10 грн; у 2024 році - 70035,74 грн;
		 
		4.5.8.          Розмір орендної плати за користування земельною ділянкою у 2017 році становив 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; у 2018-2024 - 9%;
		 
		4.5.9.          розмір плати за користування земельною ділянкою площею 77 кв. м за період з 02.04.2017 по 30.09.2024 становить 36297,08 грн, зокрема:
		 
		- 1193,41 грн за період з 02.04.2021 до 31.12.2017 (52992,17 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки) х 3% : 365 днів х 274 днів);
		- 4769,30 грн за період з 01.01.2018 до 31.12.2018 (52992,17 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки) х 9% : 365 днів х 365 днів); 
		- 4769,30 грн за період з 01.01.2019 до 31.12.2019 (52992,17 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки) х 9% : 365 днів х 365 днів); 
		- 4769,30 грн за період з 01.01.2020 до 31.12.2020 (52992,17 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки) х 9% : 366 днів х 366 днів); 
		- 4769,30 грн за період з 01.01.2021 до 31.12.2021 (52992,17 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки) х 9% : 365 днів х 365 днів);
		- 5246,22 грн за період з 01.01.2022 до 31.12.2022 (58291,39 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки) х 9% : 365 днів х 365 днів);
		- 6033,16 грн за період з 01.01.2023 до 31.12.2023 (67035,10 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки) х 9% : 365 днів х 365 днів);
		- 4747,10 грн за період з 01.01.2024 до 30.09.2024 (70455,74 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки) х 9% : 366 днів х 274 дні).
		 
		5.          Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися учасники справи, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.
		 
		5.1.          Відповідно до статті 206 Земельного Кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
		 
		5.2.          За змістом визначення, наведеного у частині 1 статті 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
		 
		5.3.          Відповідно до частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
		 
		5.4.          Відповідно до статті 287.1 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
		 
		5.5.          Згідно зі статтею 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до  Податкового кодексу України).
		 
		5.6.          Відповідно до статті 12 Закону України "Про оцінку земель" нормативно-методичне регулювання оцінки земель здійснюється у відповідних нормативно-правових актах, що встановлюють порядок проведення оцінки земель, організації і виконання землеоціночних робіт, склад і зміст технічної документації та звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, вимоги до них, порядок їх виконання.  
		 
		5.7.          Згідно з абзацом 3 частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності. 
		 
		5.8.          Згідно з абзацом 1 пункту 289.1 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
		 
		5.9.          Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (стаття 13 цього Закону); нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5 - 7 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").
		 
		5.10.          Згідно з положеннями частини третьої статті 23 цього Закону    витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
		 
		5.11.          Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. (ч. 3 ст. 21 Закону України "Про оренду землі").
		 
		5.12.          Відповідно до п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
		 
		5.13.          Розділу XII Податкового кодексу України передбачає, що орендна плата - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (п. п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
		 
		5.14.          Відповідно до п. 289.1. статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
		 
		5.15.          Відповідно до п. 289.3 статті 289 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог  статей 285-287  цього розділу.
		 
		5.16.          Відповідно до пункту 285.1. статті 285 Податкового кодексу України Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
		 
		5.17.          Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців). (п. 285.2. ст. 285 ПК України).
		 
		5.18.          Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки  податкову декларацію  на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому  статтею 46  цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
		 
		5.19.          Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного Кодексу України реалізуються через право постійного користування або право оренди.
		 
		5.20.          Частиною 1 статті 93 Земельного Кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. 
		 
		5.21.          Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права  (стаття 125 Земельного Кодексу України).
		 
		5.22.          Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частина 1 стаття 96 Земельного Кодексу України). 
		 
		5.23.          Згідно із частиною 1 статті 1212 Цивільного Кодексу України   особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
		 
		5.24.          Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина 2 статті 1212 Цивільного Кодексу України). 
		 
		5.25.          Відносини щодо повернення безпідставно збережених грошових коштів є кондикційними, в яких вина не має значення, важливим є лише факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Зобов`язання з повернення безпідставно набутого або збереженого майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна;  б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна. 
		 
		Такий висновок про застосування норм права наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду 14.12.2021 у справі №643/21744/19.
		 
		5.26.          Відсутність правової підстави  це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці  закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. 
		 
		Аналогічні правові висновки Великої Палати Верховного Суду наведені у постановах від 13 лютого 2019 року у справі №320/5877/17, від 23 травня2018 року у справі №629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі №922/3412/17.
		 
		5.27.          Тлумачення статті 1212 Цивільного кодексу України свідчить, що для її застосування необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов`язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.
		 
		5.28.          Стаття 1212 Цивільного кодексу України застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Такий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 29 липня 2019 року у справі №756/3966/17.
		 
		5.29.          Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		 
		5.30.          Відповідно до частини статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
		 
		6.          Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
		 
		6.1.          Передумовою виникнення спору є набуття відповідачем права власності на нерухоме майно, що знаходиться на земельній ділянці комунальної власності.
		 
		6.2.          Причиною виникнення спору є користування відповідачем земельною ділянкою комунальної власності без укладення договору оренди землі.
		 
		6.3.          Звертаючись з позовом, позивач прагне захистити своє право на отримання плати за користування земельною ділянкою. 
		 
		6.4.          На підставі письмових доказів, що містяться у справі суд встановив, що відповідач є власником нерухомого майна, що розташоване на земельні ділянці комунальної власності.
		 
		6.5.          Земельна ділянка є сформованою та може бути об`єктом цивільних прав.
		 
		6.6.          Відповідач використовує нерухоме майно у власній господарській діяльності та надає його у користування (оренду) іншим суб`єктам підприємницької діяльності;
		 
		6.7.          Відповідач з моменту набуття права власності на нерухоме майно користується частиною земельної ділянки без укладення договору оренди з власником земельної ділянки;
		 
		6.8.          Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.
		 
		6.9.          У зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно у відповідача виник обов`язок сплачувати за користування земельною ділянкою. 
		 
		6.10.          Плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
		 
		6.11.          Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди.
		 
		6.12.          Відповідач договір оренди з власником земельної ділянки не уклав та не сплатив за користування земельною ділянкою до міського бюджету.
		 
		6.13.          Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення  глави 83 Цивільного кодексу України  застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
		 
		6.14.          У разі не оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди, внаслідок чого її власник не доотримує дохід у вигляді орендної плати, за своїм змістом є кондикційними. 
		 
		Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц.
		 
		6.15.          Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
		 
		6.16.          Для кондикційних зобов`язань важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна.
		 
		6.17.          Відповідач є власником нерухомого майна та користуються земельною ділянкою, на якій знаходиться це майно.  Відповідач, без достатньої правової підстави, за рахунок позивача - власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування земельною ділянкою. 
		 
		6.18.          Ухилення відповідача від обов`язкової сплати орендної плати за користування землею є підставою для застосування до спірних правовідносин норм статті 1212 Цивільного кодексу України. 
		 
		Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2017 у справах №922/207/15, №922/5468/14, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17.
		 
		6.19.          Відповідач, усвідомлюючи свій обов`язок сплачувати за користування земельною ділянкою, договору оренди земельної ділянки у розмірі, яким фактично користується, не уклав. 
		 
		6.20.          Збереження відповідачем коштів, які він повинен сплатити за користування земельною ділянкою, є результатом недобросовісної поведінки відповідача та відбулося без достатньої правової підстави.
		 
		6.21.          Збереження коштів відповідачем без достатньої правової підстави є формою порушення права позивача. 
		 
		6.22.          Безпідставне збагачення відповідача за рахунок позивача не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Застосування норм статті 1212 Цивільного кодексу України у цьому разі є належним та ефективним способом захисту.
		 
		6.23.          Заперечуючи проти позову, відповідач просив суд застосувати до вимог позивача наслідки спливу строку позовної давності звернення з позовом до суду. 
		 
		6.24.          Позивач, заперечуючи проти заяви відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності, зазначив, що строки позовної давності до вимог про стягнення безпідставно збережених коштів несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою не пропущені. З урахуванням норм Цивільного кодексу України строк позовної давності продовжено на час запровадження в Україні карантину та правового режиму воєнного стану.
		 
		6.25.          Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 Цивільного кодексу України).
		 
		6.26.          Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).
		 
		6.27.          За розрахунком позивача заборгованість відповідача за користування земельною ділянкою площею 77 кв. м виникла за період з 02.04.2017 до 30.09.2024.
		 
		6.28.          Згідно пунктом 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), що був встановлений на усій території України з 12.03.2020 та продовжений до 30.06.2023, строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. 
		 
		6.29.          Правова позиція щодо застосування норм статей  257,  258 Цивільного кодексу України та продовження строку позовної давності звернення з позовом до суду на період дії карантину наведена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.05.2021 у справі №903/323/20, від 31.05.2022 у справі №926/1812/21, від 22.06.2022 у справі №916/1157/21.
		 
		6.30.          Отже, з 12.03.2020 строк позовної давності звернення з позовом до суду  продовжений до 30.06.2023.
		 
		6.31.          Пунктом 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України встановлен, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
		 
		6.32.          Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, який на час розгляду цієї справи не скасований та не припинений.
		 
		6.33.          З урахуванням вказаних норм цивільного законодавства з 12.03.2020 по 30.06.2023 під час дії карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та з 24.02.2022 по теперішній час у період дії в Україні воєнного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжені на строк дії карантину та воєнного стану.
		 
		6.34.          Отже, завершення строку позовної давності звернення позивача з позовом до відповідача з вимогою про стягнення безпідставно збережених коштів несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 02.04.2017 по 30.09.2024 припало на період, у який такі строки продовжені.
		 
		6.35.          З огляду на вказане суд дійшов висновку відмовити відповідачу у заяві про застосування до вимог позивача наслідків спливу строку позовної давності звернення з позовом до суду.
		 
		6.36.          Суд відхиляє твердження відповідача про неправильність розрахунку позивачем розміру орендної плати та застосування норм пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.
		 
		6.37.          Норми підпунктів 288.5.1 та 288.5.2 Податкового кодексу України встановлюють нижню та верхню межу розміру орендної плати.
		 
		6.38.          Нижня межа розміру орендної плати не може бути меншою від розміру земельного податку, який для земельних ділянок нормативно грошову оцінку яких проведено становить не більше 3% від їх нормативної грошової оцінки та 5% для земельних ділянок нормативно грошову оцінку, яких не проведено.
		 
		6.39.          Верхня межа становить 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та може бути більшою, у випадку визначення орендаря на конкурентних засадах (підпункти 288.5.2 та 288.5.3 Податкового кодексу України).
		 
		6.40.          При нарахуванні орендної плати відповідачу позивач застосував ставки у розмірі 3% - у 2017 році та 9% у 2018-2024 роках, з урахуванням розміру орендної плати, встановленої рішенням сесії міської ради на відповідний рік. 
		 
		6.41.          Розмір безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 77 кв. м за період з 02.04.2017 по 30.09.2024 становить 36297,08 грн.
		 
		6.42.          Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. 
		 
		6.43.          Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
		 
		6.44.          Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
		 
		6.45.          Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).
		 
		6.46.          Користування відповідачем земельною ділянкою, яка належить до земель комунальної власності, безоплатно, без укладення договору оренди порушує вимоги земельного законодавства та є формою порушення права позивача на отримання плати за користування земельною ділянкою.
		 
		6.47.          Вимогу позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 36297,08 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 02.04.2017 до 30.09.2024 суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належний та ефективний, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.
		 
		7. Розподіл судових витрат.
		 
		7.1.          Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		 
		7.2.          За подання позовної заяви до суду Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн на підставі платіжної інструкції від 09.10.2024 №540 (а. с. 11).
		 
		7.4. У позові позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору на користь платника - Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради у розмірі 3028,00 грн.
		 
		7.5.          Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 
		 
		7.6.          Оскільки позовні вимоги позивача задоволенні повністю, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3028,00 грн, суд покладає на відповідача.
		 
		Керуючись статтями 14, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов задовольнити повністю.
		 
		Стягнути з Фізичної особи-підприємця Плахотнія Максима Михайловича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) на користь міського бюджету м. Черкаси (рахунок UA608999980314000611000023759; Банк: Казначейство України (ЕАП); одержувач платежу: ГУК у Черк.обл./тг м. Черкаси; код ЄДРПОУ: 37930566; код бюджетної класифікації: 24062200 призначення платежу - безпідставно утримувані кошти) 36297,08  грн (тридцять шість тисяч двісті дев`яносто сім гривень 08 копійок) боргу. 
		 
		Стягнути з Фізичної особи-підприємця Плахотнія Максима Михайловича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (ідентифікаційний код: 38715770, адреса місця знаходження: 18001, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36) 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) судових витрат зі сплати судового збору.
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.
		 
		Повне рішення суду складене 25.11.2024.
		 
		Суддя                                                                                                              А.І. Гладун

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...