Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 140/1438/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них.
Надіслано для оприлюднення: 25.11.2024. Зареєстровано: 26.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 26.11.2024.
Дата набрання законної сили: 25.11.2024
Номер судового провадження: К/990/31677/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 листопада 2024 року 
		м. Київ
		 
		справа № 140/1438/24
		адміністративне провадження № К/990/31677/24 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого судді Рибачука А.І.,
		суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
		розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 140/1438/24
		за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
		за касаційною скаргою Міністерства оборони України 
		на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2024, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Іщук Л.П., суддів  Обрізка І.М., Шинкар Т.І.,
		ВСТАНОВИВ:
		І. РУХ СПРАВИ 
		1. Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 30.05.2024 частково задовольнив адміністративний позов:
		зобов`язав Міністерство оборони України як головного розпорядника бюджетних коштів здійснити виділення ІНФОРМАЦІЯ_2 коштів для виплати ОСОБА_1 одноразової допомоги у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 , передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в повному розмірі 15 000 000, 00 грн, з урахуванням раніше виплаченої суми;
		в задоволенні решти позовних вимог - відмовив.
		2. Не погодившись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Міністерство оборони України звернулось до Восьмого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою.
		3. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30.07.2024 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) повернув цю апеляційну скаргу скаржнику.
		4. 14.08.2024 Міністерство оборони України через підсистему «Електронний суд» звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2024, а справу № 140/1438/24 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
		5. Верховний Суд ухвалою від 22.08.2024 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою з підстави, визначеної абзацом 2 частини четвертої статті 328 КАС України, та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
		ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		6. Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 30.05.2024 частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
		Не погодившись із прийнятим судом першої інстанції рішенням Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу, підписану її представником ОСОБА_4 .
		На підтвердження своїх повноважень ОСОБА_5 (особа, яка підписала апеляційну скаргу від імені Міністерства оборони України) надала витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), з якого убачається, що ОСОБА_5 - представник, має повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (діє виключно в судах України без окремого доручення керівника з правом посвідчення копій документів щодо повноважень; без права: відмови, зміни, відкликання, визнання позову, відмови від апеляційних, касаційних скарг, укладення мирової угоди, а також копії довіреностей у порядку передоручення від 07.11.2023 та від 08.11.2023, за змістом яких ОСОБА_5 уповноважена представляти інтереси Міністерства оборони в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні у справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи.
		ІІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
		7. Повертаючи апеляційну скаргу Міністерства оборони України, суд апеляційної інстанції виходив із того, що апеляційна скарга підписана представником за довіреністю Міністерства оборони України Оленою Шведою, посадове становище якої не зазначено. 
		IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		8. Касаційна скарга відповідача мотивована, зокрема тим, що судом апеляційної інстанції при постановлені оскаржуваної ухвали від 30.07.2024 про повернення апеляційної скарги не враховано наявного у матеріалах справи витягу з ЄДР, який є достатнім та належним доказом на підтвердження повноважень підписанта апеляційної скарги як представника Міністерства оборони України. 
		Також, в апеляційній  скарзі Міністерство оборони України зазначило, що судом апеляційної інстанції не враховано правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 28.12.2022 у справі № 826/23910/15, у якій суд касаційної інстанції досліджував питання щодо достатності витягу з ЄДР на підтвердження повноважень особи діяти від імені суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва та у якій він зазначив, що згідно з відомостями у державному реєстрі, особа, яка підписала скаргу, має повноваження вчиняти дії від імені суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва, та дійшов висновку, що такі відомості є достатнім та належним доказом на підтвердження повноважень підписанта; від 04.08.2022 у справі №640/12628/21, у якій Верховний Суд зауважував, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі №826/5500/18 сформувала універсальне правило, зміст якого полягає у тому, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень. 
		V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		9. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та аналізуючи доводи касаційної скарги, а також, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Верховний Суд зазначає таке.
		10. Спірним питанням у цій справі, в межах якого відкрито касаційне провадження, є можливість особи, посадове становище якої не зазначено у довіреності,  представляти в суді апеляційної інстанції інтереси Міністерства оборони України, за наявності  витягу з ЄДР як документа, що підтверджує відповідні повноваження на самопредставництво суб`єкта владних повноважень.
		11. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається заявнику в разі, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
		12. Специфіка представництва в адміністративному судочинстві зумовлена його публічно-правовим та офіційним характером і визначена відповідними нормами КАС України.
		13. Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.
		14. Частиною третьою статті 55 КАС України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.
		15. Аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що право на подання і підписання, зокрема, апеляційної скарги має особисто керівник, член виконавчого органу (для юридичних осіб, в яких створений такий орган) чи інша особа в порядку самопредставництва, або представник на підставі довіреності.
		16. Повноваження представника підтверджуються документами, визначеними статтею 59 КАС України, а саме: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
		У тих випадках, коли законом для деякої категорії справ передбачено участь лише адвоката як представника, його повноваження підтверджуються одним з таких документів:  1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
		Таким чином, КАС України надано можливість учасникам справи брати участь у судовому процесі через самопредставництво або через представника та чітко визначено перелік документів, які необхідно подати для підтвердження такої участі.
		17. З огляду на імперативні вимоги статей 1, 3 КАС України про те, що процесуальні повноваження суду та порядок здійснення судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, адміністративний суд, для підтвердження повноважень особи на участь в судовому процесі через самопредставництво або через представника, має право вимагати тільки ті документи, які визначені статтею 55 КАС України (для підтвердження повноважень по самопредставництву) або статтею 59 КАС України (для підтвердження повноважень представника). 
		18. Проте суд не має права відмовляти у доступі до правосуддя, якщо із поданих учасником справи або його представником документів можна установити вид участі в судовому процесі та повноваження такої особи.
		19. Окрім цього, колегія суддів уважає за необхідне звернути увагу на правову позицію, висловлену Верховним Судом у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду в постанові від 11.09.2024 у справі № 440/14831/23, згідно із якою особа, яка бере участь у судовому процесі через самопредставництво, не позбавлена права додатково подати інші документи до тих, які визначені статтею 55 КАС України, у тому числі й витяг з ЄДР.
		20. До того ж, колегія суддів звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі № 826/5500/18 сформувала універсальне правило, зміст якого полягає у тому, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.
		21. Усталеною є також позиція Верховного Суду, що за наявності сумнівів щодо наявності у особи, що підписала заяву (скаргу) повноважень на вчинення таких дій в порядку самопредставництва юридичної особи, суд може скористатися відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а у разі неусунення таких сумнівів - запропонувати заявнику (скаржнику) надати додаткові документи на підтвердження таких повноважень у порядку, встановленому статтею 169 КАС України.
		22. Отже, за наявності сумніву щодо повноважень підписанта апеляційної скарги (у порядку самопредставництва) суд апеляційної інстанції не позбавлений процесуальної можливості пересвідчитись у наявності такого права, зокрема, скориставшись безкоштовним онлайн доступом до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
		23. Інше (протилежне) трактування положень статті 59 КАС України матиме наслідком неправомірне обмеження права на доступ до правосуддя, що полягає у надмірному формалізмі.
		24. Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
		25. У справі, яка розглядається з матеріалів справи видно, що до апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі, підписаної Оленою Шведою як представником Міністерства оборони України, було додано витяг з ЄДР), з якого видно, що ОСОБА_5 - представник, має повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (діє виключно в судах України без окремого доручення керівника з правом посвідчення копій документів щодо повноважень). 
		26. Отже, враховуючи наведені вище висновки Великої Палати Верховного Суду, Верховного Суду, а також беручи до уваги те, що відповідно до витягу з ЄДР ОСОБА_5 була обмежена лише у праві: відмови, зміни, відкликання, визнання позову, відмови від апеляційних, касаційних скарг, укладення мирової угоди, відсутні підстави вважати, що вона не мала права підписувати апеляційну скаргу від імені Міністерства оборони України. 
		27. При цьому, незазначення посадового  становища особи, яка підписала апеляційну скаргу в довіреностях у порядку передоручення від 07.11.2023 та від 08.11.2023, які містяться у матеріалах справи, та  за змістом яких ОСОБА_5 уповноважена представляти інтереси Міністерства оборони в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні у справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, не свідчить про відсутність у цієї особи повноважень, передбачених інститутом самопредставництва, оскільки з поданих представником відповідача до суду апеляційної інстанції документів можна було установити вид участі в судовому процесі та повноваження такої особи.  
		28. З урахуванням наведеного, висновок суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги Міністерства оборони України з огляду на те, що  апеляційна скарга підписана представником за довіреністю Міністерства оборони України Оленою Шведа, посадове становище якої не зазначено, є помилковим та суперечить вищенаведеним підходам Верховного Суду, що викладені, зокрема, в постанові від 11.09.2024 у справі № 440/14831/23.
		29. З огляду на викладене, суд касаційної інстанції вважає передчасним висновок апеляційного суду про наявність підстав для повернення апеляційної скарги відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України, а тому касаційну скаргу слід задовольнити, скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги з направленням справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду, в ході якого має бути вирішено питання про можливість відкриття провадження у справі.
		30. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
		31. Частиною четвертою статті 353 КАС України визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
		Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд -
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.
		Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2024 у справі № 140/1438/24 про повернення апеляційної скарги скасувати.
		Справу № 140/1438/24 направити до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:                                                                                                    А.І. Рибачук
		 
		 
		                                                                                                    С.Г. Стеценко
		 
		 
		                                                                                                    Л.В. Тацій

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...