Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 465/3895/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 26.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 26.11.2024.
Дата набрання законної сили: 18.11.2024
Номер судового провадження: 61-6614ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                      
		18 листопада 2024 року
		 
		м. Київ
		справа № 465/3895/22
		провадження № 61-6614св24
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		Білоконь О. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідач - Акціонерне товариство «Кредобанк», 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «Кредобанк», в інтересах якого діє адвокат Кальмук Назарій Богданович, на рішення Франківського районного суду м. Львова, у складі судді Ванівського Ю. М., від 26 вересня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Ніткевича А. В., Бойко С. М., Копняк С. М., від 02 квітня 2024 року,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог
		1.           У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Кредобанк» (далі - АТ «Кредобанк») про стягнення заборгованості за договором банківського вкладу.
		2.           Позов обґрунтовано тим, що 12 липня 2010 року між ним та АТ «Кредобанк» укладено договір № 2630/03/3455280 банківського вкладу «Стандарт».
		3.           Згідно з умовами договору № 2630/03/3455280 банк відкриває клієнту рахунок на 1 місяць до 12 серпня 2010 року, вкладник вносить (перераховує) на вкладний рахунок кошти в сумі 6 000 Євро. Розмір процентів, які нараховуються на суму вкладу, становить 1,5 %. 
		4.           Факт внесення грошових коштів за договором № 2630/03/3455280 в сумі 6 000 Євро підтверджується оригіналом квитанції від 12 липня 2010 року № 2814041 (призначення платежу: залучення коштів на депозит, угода 2630/03/3455280), банківськими виписками з рахунку вкладника та договором № 2630/03/3455280.
		5.           Також, 12 липня 2010 року між ним та АТ «Кредобанк»укладено договір № 2630/03/3455279 банківського вкладу «Стандарт».
		6.           Згідно з умовами договору № 2630/03/3455279 банк відкриває клієнту рахунок на 1 місяць до 12 серпня 2010 року, вкладник вносить (перераховує) на вкладний рахунок кошти в сумі 32 310,22 дол. США. Розмір процентів, які нараховуються на суму вкладу, становить 4 %. 
		7.           Факт внесення грошових коштів за договором № 2630/03/3455279 в сумі 32 310,22 дол. США підтверджується оригіналом квитанції № 2814027 від  12  липня 2010 (призначення платежу: залучення коштів на депозит, угода 2630/03/3455279), банківськими виписками з рахунку вкладника та договором № 2630/03/3455279.
		8.           28 травня 2019 року ОСОБА_2 від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності від 28 травня 2019 року № 369 звернувся до АТ  «Кредобанк» з письмовою заявою про проведення службового розслідування щодо відсутності грошових коштів як на його рахунку, так і на рахунку його батьків. 12 липня 2019 року на адресу ОСОБА_2 надійшов лист АТ «Кредобанк»№ 149/М-357/1, згідно якого вбачається те, що на підставі звернення АТ «Кредобанк» до правоохоронних органів з приводу зняття та привласнення коштів із депозитних рахунків, 29 січня 2019 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато кримінальне провадження № 12019140000000134.
		9.           01 серпня 2019 року та повторно 22 серпня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до АТ «Кредобанк»з вимогою про повернення належних йому грошових коштів із депозитних договорів та рахунків разом із нарахованими відсотками.
		10.        16 червня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Медвідь  В.  О. отримав відповідь № 63/М-198/1 від АТ «Кредобанк», згідно з якою відповідач, посилаючись на розпочате досудове розслідування 12019140000000134 від 29 січня 2019 року, відмовив у поверненні позивачу його банківських вкладів до завершення даного досудового розслідування.
		11.        Враховуючи викладене  ОСОБА_1 просив стягнути з АТ «Кредобанк» на свою користь:
		- заборгованість за договором № 2630/03/3455280 банківського вкладу «Стандарт» від 12 липня 2010 року в розмірі 7 080 Євро з яких: 6 000 Євро - сума банківського вкладу, 1 080 Євро - відсотки за вкладом. 
		- заборгованість за договором № 2630/03/3455279 банківського вкладу «Стандарт» від 12 липня 2010 року в розмірі 47 818,80 дол. США, з яких: 32 310 дол. США - сума банківського вкладу, 15 508,80 - відсотки за вкладом.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду
		12.        Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 26 вересня 2023  року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від  02 квітня 2024 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з  АТ  «Кредобанк» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором № 2630/03/3455280 банківського вкладу «Стандарт» від 12 липня 2010 року у розмірі 7 080 Євро з яких: 6 000 Євро - сума банківського вкладу, 1 080 Євро - відсотки за вкладом, та заборгованість за договором № 2630/03/3455279 банківського вкладу «Стандарт» від 12 липня 2010 року у розмірі 47 818,80  дол. США, з яких: 32 310,00 дол. США - сума банківського вкладу, 15  508,80  дол.  США - відсотки за вкладом.
		13.        Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані обґрунтованістю позовних вимог. Суди встановили факт укладення договорів банківського вкладу, внесення готівки та неотримання позивачем вкладу разом з нарахованими відсотками, внаслідок чого перед позивачем виникла заборгованість, яку відповідач не спростував.
		Зазначені договори банківських вкладів від 12 липня 2010 року не розірвані, не визнані недійсними.
		14.        Встановивши такі обставини, суди дійшли висновку про стягнення з відповідача на користь позивачів суми вкладу разом з нарахованими процентами за увесь період користування грошовими коштами.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		15.        02 травня 2024 року через засоби поштового зв`язку адвокат Кальмук Н. Б., який діє в інтересах АТ «Кредобанк», подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Франківського районного суду м. Львова від  26  вересня 2023 року та постанову Львівського апеляційного судувід  02  квітня 2024 року.
		16.        Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, витребувано із Франківського районного суду м. Львова матеріали цивільної справи № 465/3895/22.
		17.        У липні 2023 року матеріали цивільної справи № 465/3895/22 надійшли до Верховного Суду.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		18.        У касаційній скарзі адвокат Кальмук Н. Б., який діє в інтересах АТ «Кредобанк», просить рішення Франківського районного суду м. Львова від  26  вересня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від  02  квітня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		19.        Підставами касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду  від 22 грудня 2023 року у справі № 308/9488/21, від 09 жовтня 2019 року у справі № 521/832/15-ц, від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц, від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц, від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц, від 27 січня 2021 року у справі № 297/3225/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
		20.        Також заявник оскаржує судові рішення з передбачених пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України підстав (вказує на порушення судами норм процесуального права відповідно до пункту 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).
		21.        Позивач не вступав у договірні відносини банківського вкладу з відповідачем. Суди проігнорували факт відсутності договорів банківського вкладу від 12 липня 2010 року з підписом позивача станом на 28 травня 2019 року.
		22.        Відмова суду першої інстанції у задоволенні клопотання банку про призначення у справі судової експертизи давності виконання (проставлення) підпису ОСОБА_1 в договорах банківського вкладу від 12 липня 2010  року не відповідає завданню та основним засадам цивільного судочинства, стандартам доказування, визначеним процесуальним законом та сформованим правовими позиціями Верховного Суду.
		23.        З аналогічних підстав помилковими є мотиви відмови судів у задоволенні клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи щодо виконання ОСОБА_1 підпису у графі «Підпис платника» у квитанціях від 12 липня 2010 року.
		24.        Заявник зазначає, що суди попередніх інстанцій встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі неналежних, недопустимих, недостовірних доказів, зокрема, на підставі підроблених документів.
		25.        Відповідно до усталеної практики вирішення подібних спорів судом касаційної інстанції для стягнення коштів за договорами банківського вкладу необхідно встановити наявність таких коштів на рахунках, відкритих в установі відповідача. Тобто тягар доказування у таких правовідносинах покладається виключно на позивача.
		26.        Позивач не вносив 12 липня 2010 року вкладів до АТ «Кредобанк». При формулюванні мотивів оскаржуваних рішень суди проігнорували встановлений факт підроблення підписів позивача на розрахунково-касових документах про внесення коштів. 
		27.        Згідно з висновком експерта № 14 від 21 квітня 2020 року Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України виконавцем підписів у графах: «Підпис платника» у заявах на переказ готівки від 12 липня 2010 року є не ОСОБА_1 , а інша особа.
		28.        Суди неправильно застосували до спірних правовідносин норми статті 1059 ЦК України.
		29.        Суди безпідставно прийняли виписки про рух коштів за рахунками як докази належного укладення того чи іншого договору банківського вкладу чи доказу внесення позивачем коштів на ці рахунки. 
		30.        Суди не встановили період нарахування процентів, їх розмір та порядок нарахування.
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		31.        У відзиві на касаційну скаргу, поданому до Верховного Суду у серпні 2024  року, представник ОСОБА_1 - адвокат Медвідь В. О.заперечує проти доводів АТ «Кредобанк», просить рішення Франківського районного суду м. Львова від  26  вересня 2023 року та постанову Львівського апеляційного судувід  02  квітня 2024 року залишити без змін, а  касаційну скаргу - без задоволення.
		Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
		32.        12 липня 2010 року між ОСОБА_1 з однієї сторони та ПАТ «Кредобанк» з другої сторони, укладено договір № 2630/03/3455280 банківського вкладу «Стандарт». 
		33.        Відповідно до пунктів 1, 2 договору № 2630/03/3455280 банк відкриває клієнту рахунок на 1 місяць до 12 серпня 2010 року, а вкладник вносить (перераховує) на вкладний рахунок кошти в сумі 6 000 Євро.
		34.        Згідно із пунктом 4 договору № 2630/03/3455280 розмір процентів, які нараховуються на суму вкладу, становить 1,5 %. Нараховані проценти виплачуються вкладнику один раз на місяць готівкою через касу банку, при чому перша виплата процентів відбувається після того, як кошти знаходилися на вкладному рахунку не менше 1 календарного місяця. 
		35.        Пунктом 8 договору № 2630/03/3455280 передбачено, що у разі, якщо за закінченням строку розміщення коштів на вкладному рахунку клієнт не з`явився в банк, вкладні правовідносини продовжується на той самий строк, на умовах процентних ставок банку, які діють на день такого продовження (т. 1, а. с. 6).
		36.        Факт внесення грошових коштів за договором № 2630/03/3455280 банківського вкладу «Стандарт» від 12 липня 2010 року в сумі 6 000 Євро підтверджено квитанцією № 2814041 від 12 липня 2010 року (призначення платежу: залучення коштів на депозит, угода 2630/03/3455280), яка належним завірена, оригінал якої знаходиться у позивача та оглянутий судом першої інстанції (т. 1, а. с. 7).
		37.        Крім цього, 12 липня 2010 року між ОСОБА_1 з однієї сторони та ПАТ «Кредобанк» з другої сторони, укладено договір № 2630/03/3455279 банківського вкладу «Стандарт». 
		38.        Відповідно до пунктів 1, 2 договору № 2630/03/3455279 банк відкриває клієнту рахунок на 1 місяць до 12 серпня 2010 року, а вкладник вносить (перераховує) на вкладний рахунок кошти в сумі 32 310,22 дол. США. 
		39.        Згідно із пунктом 4 договору № 2630/03/3455279 розмір процентів, які нараховуються на суму вкладу, становить 4 %. Нараховані проценти виплачуються вкладнику один раз на місяць готівкою через касу банку при чому перша виплата процентів відбувається після того, як кошти знаходилися на вкладному рахунку не менше 1 календарного місяця. 
		40.        Пунктом 8 договору № 2630/03/3455279 передбачено, що у разі, якщо за закінченням строку розміщення коштів на вкладному рахунку клієнт не з`явився в банк, вкладні правовідносини продовжується на той самий строк, на умовах процентних ставок банку, які діють на день такого продовження (т. 1, а.  с. 8)
		41.        Факт внесення грошових коштів за договором № 2630/03/3455279 банківського вкладу «Стандарт» від 12 липня 2010 року в сумі 32 310,22 дол. США підтверджується квитанцією № 2814027 від 12 липня 2010 року, (призначення платежу: залучення коштів на депозит, угода 2630/03/3455279), оригінал якої знаходиться в позивача та яка належним чином оглянута судом першої інстанції (т. 1, а. с. 9).
		42.        28 травня 2019 року ОСОБА_2 від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності від 28 травня 2019 року № 369 звернувся на адресу АТ «Кредобанк» із письмовою заявою, в якій просив провести службове розслідування щодо відсутності грошових коштів на рахунках, як його, так і його батьків (т. 1, а. с. 10-12).
		43.        12 липня 2019 року на адресу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшов лист АТ «Кредобанк» № 149/М-357/1, з якого вбачається, що на підставі звернення АТ «Кредобанк» до правоохоронних органів з приводу зняття та привласнення коштів із депозитних рахунків 29 січня 2019 року до ЄРДР внесено відомості та розпочато кримінальне провадження № 12019140000000134 (т. 1, а. с. 14).
		44.        01 серпня 2019 року представник позивача по довіреності ОСОБА_2. звернувся на адресу відповідача із вимогою про повернення належних йому грошових коштів із депозитних договорів та рахунків разом із нарахованими відсотками (т. 1, а. с. 15).
		45.        22 серпня 2019 року представник позивача - ОСОБА_2 повторно звернувся із письмовою претензією на адресу відповідача у справі із вимогою про повернення грошових коштів із депозитних договорів та рахунків (т. 1, а. с. 16).
		46.        16 червня 2022 року представник позивача - адвокат Медвідь В. О. отримав від АТ «Кредобанк» відповідь № 63/М-198/1, з якої встановлено, що відповідач посилаючись на розпочате досудове розслідування 12019140000000134 від 29 січня 2019 року відмовляє у поверненні позивачу його банківських вкладів до завершення даного досудового розслідування (т. 1 а.с.61).
		47.        Суди встановили, що оригінали договорів банківських вкладів від  12 липня 2010 року № 2630/03/3455280 та № 2630/03/3455279 долучено до матеріалів кримінального провадження № 1201914000000134 від 29 січня 2019  року, яке перебуває у провадженні СУ ГУ НП у Львівській області та розпочато за заявою АТ «Кредобанк».
		48.        Згідно з висновком експерта № 14 від 21 квітня 2020 року Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України, наданого позивачем разом із позовною заявою, виконавцем підписів у графах: «Клієнт (підпис) ( ОСОБА_1 )» і «Примірник Договору отримав (-ла) 12.07.2010. (підпис) ( ОСОБА_1 )» у договорі № 2630/03/3455279 банківського вкладу «Стандарт» від 12.07.2010 року на суму 32 310,22 дол. США та у графах: «Клієнт (підпис) ( ОСОБА_1 )» і «Примірник Договору отримав (-ла) 12.07.2010. (підпис) ( ОСОБА_1 )» у договорі № 2630/03/3455280 банківського вкладу «Стандарт» від 12.07.2010 року на суму 6 000 Євро, є ОСОБА_1 » (т. 1, а. с. 19-57).
		Виконавцем підписів: у графі «Підпис Отримувача» у заяві на видачу готівки №2007103 від 04.08.2011 на суму 877,00 дол. США; у графі «Підпис Отримувача» у заяві на видачу готівки №30823140 від 28.11.2011 на суму 6000,00 євро; у графі «Підпис платника» у заяві на переказ готівки №30823163 від 28.11.2011 на суму 5200,00 євро; у графі «Підпис платника» у заяві на переказ готівки №2814041 від 12.07.2010 на суму 6000 євро; у графі «Підпис Отримувача» у заяві на видачу готівки №10814007 від 29.04.2011року на суму 32310,22 дол. США; у графі «Підпис Отримувача» у заяві на видачу готівки №1686478 від 26.01.2011 року на суму 14,18 дол. США; у графі «Підпис Отримувача» у заяві на видачу готівки №30062084 від 17.11.2011 на суму 275,00 дол. США; у графі «Підпис платника» у заяві на переказ готівки №22702268 від 02.09.2011 на суму 11810 дол. США; у графі «Підпис платника» у заяві на переказ готівки №22702491 від 02.09.2011 на суму 30,43,00 дол. США; у графі «Підпис платника» у заяві на переказ готівки №11643335 від 07.05.2012 на суму 10000,00 дол. США; у графі «Підпис платника» у заяві на переказ готівки №11808557 від 12.05.2011 на суму 13 810,00 дол. США та у графі «Підпис платника» у заяві на переказ готівки №2814027 від 12.07.2010 на суму 32310,22 дол. США є не ОСОБА_1 , а інша особа.
		49.        Згідно із довідкою про рух коштів по рахунку сума вкладу по договору №2630/03/3455279 з депозитного рахунку ОСОБА_1 була повернута 29 квітня 2011 року (т. 1, а. с. 239).
		50.        Згідно із довідкою про рух коштів по рахунку сума вкладу по договору № 2630/03/3455280 з депозитного рахунку ОСОБА_1 сума депозиту була повернута 28 листопада 2011 року (т. 1, а. с. 268).
		Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
		51.        Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		52.        Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		53.        Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
		54.        Згідно із частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		55.        Відповідно до частини першої статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
		56.        Згідно з частиною першою статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
		57.        Договір банківського вкладу є реальним, оплатним договором і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу).
		58.        Відповідно до частини четвертої статті 1060 ЦК України, якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.
		59.        Відповідно до статті 1062 ЦК України на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім`я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом. Кошти, помилково зараховані на рахунок вкладника, підлягають поверненню відповідно до статті 388 цього Кодексу.
		60.        Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом (частина друга статті 1068 ЦК України).
		61.        Згідно із частиною першою статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.
		62.        Положення статті 1059 ЦК України врегульовують питання форми банківського вкладу та наслідки недодержання письмової форми договору.
		За змістом цієї статті договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.
		63.        Згідно з пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від  03  грудня 2003 року № 516 (далі - Положення), залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
		64.        Відповідно до пункту 2.1 Положення грошові кошти в національній валюті або банківські метали, залучені від юридичних і фізичних осіб, обліковуються банками на відповідних рахунках, відкриття яких здійснюється банком на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту) або договору банківського рахунку та інших документів відповідно до законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України з питань відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті.
		65.        Пункт 10.1 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493 (далі - Інструкція № 492), передбачає порядок відкриття вкладних (депозитних) рахунків фізичним особам. Зокрема, після пред`явлення фізичною особою необхідних документів уповноважений працівник банку ідентифікує цю фізичну особу, після чого між банком і фізичною особою укладається в письмовій формі договір банківського вкладу; після укладення договору банківського вкладу фізична особа вносить або перераховує з іншого власного рахунку кошти на вкладний (депозитний) рахунок, після чого на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вказаний рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.
		66.        Підпунктами 1.1, 1.3, 1.17 глави 1 «Загальні вимоги до оформлення касових документів» розділу IV «Касові операції банків (філій, відділень) з клієнтами» Інструкції № 492 передбачено, що до касових документів, які оформляються згідно з касовими операціями, визначеними цією Інструкцією, належать, зокрема - квитанція, чек банкомата, що формуються платіжними пристроями. Касові документи мають містити такі обов`язкові реквізити: найменування банку, який здійснює касову операцію, дату здійснення операції, зазначення платника та отримувача, суму касової операції, призначення платежу, підписи платника або отримувача та працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію.
		67.        За операціями з видачі готівки або приймання її для зарахування на відповідний рахунок із застосуванням платіжних пристроїв формується та роздруковується відповідний касовий документ (квитанція/чек банкомата, сліп) на паперовому носії, який видається клієнту. За операціями з видачі готівки із застосуванням банкомата формується і роздруковується чек банкомата на вимогу клієнта.
		68.        Отже, виходячи зі змісту статті 1059 ЦК України та пункту 1.4 Положення письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. При цьому квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі (постанови Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 465/1058/14-ц (провадження № 61-22196св18), від 11 вересня 2019 року у справі № 591/678/16-ц (провадження 
		№ 61-22658св18)
		69.        Такий документ повинен містити: найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі її здійснення в післяопераційний час - час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, та відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (постанова Верховного Суду від 17 липня 2019 року у справі № 752/1062/16-ц (провадження № 61-12466св18)).
		70.        Подібні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 01 лютого 2018 року у справі № 727/6902/15-ц (провадження № 61-677св18), від 24 жовтня 2018 року у справі № 752/3746/15-ц (провадження 
		№ 61-21029св18), від 21 листопада 2018 року у справі № 727/6902/15-ц (провадження № 61-40082св18), від 14 листопада 2019 року у справі № 752/3746/15-ц (провадження № 61-6196св19), від 03 червня 2020 року у справі № 752/7208/15-ц (провадження № 61-14740св19), на які є посилання у оскаржуваних судових рішеннях.
		71.        У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19) зазначено, що оскільки саме банк визначає відповідальних працівників, яким надається право підписувати договори банківського вкладу, оформляти касові документи, а також визначає систему контролю за виконанням касових операцій, недотримання уповноваженими працівниками банку вимог законодавства у сфері банківської діяльності та внутрішніх вимог банку щодо залучення останнім вкладу (депозиту) (зокрема, й через видання документів на підтвердження внесення коштів, які не відповідають певним вимогам законодавства та/чи умовам договору банківського вкладу) не може свідчити про недотримання сторонами письмової форми цього договору. Відкриття відповідних рахунків та облік на них коштів у національній та іноземній валютах, залучених згідно з чинним законодавством від юридичних і фізичних осіб на підставі укладених у письмовій формі договорів банківського вкладу (депозиту), є обов`язком банку. Необлікування банком таких коштів не можна вважати недодержанням сторонами відповідного договору банківського вкладу (депозиту) його письмової форми.
		72.        Аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 369/10789/14-ц (провадження 
		№ 14-703цс19) та від 08 червня 2021 року у справі № 662/397/15-ц (провадження № 14-20цс21).
		73.        Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		74.        Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		75.        Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		76.        Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
		77.        Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		78.        У зазначеній категорії справ питання існування між сторонами договірних відносин є предметом доказування у справі, а тому відповідні доводи підлягають доведенню позивачем та спростуванню стороною, яка їх заперечує, на загальних підставах.
		79.        У справі, що переглядається, суди встановили існування між сторонами договірних відносин, зокрема за договорами банківського вкладу «Стандарт» № 2630/03/3455280 від 12 липня 2010 року на суму 6 000 Євро, та № 2630/03/3455279 від 12 липня 2010 року на суму 32 310,22 дол. США, які неодноразово було пролонговано (продовжено).
		80.        Колегія суддів погоджується з такими висновками, оскільки вони підтверджуються наданими сторонами доказами, зокрема, банківськими квитанціями, виписками про рух коштів по відкритим позивачу вкладним рахунках, висновком експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України № 14 від 21 квітня 2020 року.
		81.        Факт внесення грошових коштів за договором № 2630/03/3455280 банківського вкладу «Стандарт» від 12 липня 2010 року в сумі 6 000 Євро підтверджено квитанцією № 2814041 від 12 липня 2010 року (призначення платежу: залучення коштів на депозит, угода 2630/03/3455280), а за договором № 2630/03/3455279 банківського вкладу «Стандарт» від 12 липня 2010 року в сумі 32 310,22 дол. США - квитанцією № 2814027 від 12 липня 2010 року, (призначення платежу: залучення коштів на депозит, угода 2630/03/3455279), оригінали яких оглянуто судом першої інстанції, який встановив належне оформлення вказаних документів, зокрема, наявність відомостей про платника, призначення платежу, підпис касира банку.
		82.        Також, факт внесення грошових коштів позивачем підтверджується:
		- за умовами договору № 2630/03/3455280: випискою із руху коштів по рахунку ОСОБА_1 з 12 липня 2010 року до 25 серпня 2010 року, з 12 липня 2010 року до 29 листопада 2011 року, з 12 липня 2010 року до 25 серпня 2010 року, з 21 серпня 2010 року до 29 листопада 2011 року, з 21 серпня 2010 року до 22 листопада 2018 року, які належним чином завірені відповідачем та долучені представником позивача 27 березня 2023 року до матеріалів справи (т. 1, а. с. 267-279);
		- за умовами договору № 2630/03/3455279: випискою із руху коштів по рахунку ОСОБА_1 з 12 липня 2010 року до 25 серпня 2010 року, з 21 серпня 2010  року до 04 травня 2011 року, з 21 серпня 2010 року до 22 листопада 2018 року, які належним чином завірені відповідачем та долучені представником позивача 27 березня 2023 року до матеріалів справи (т. 1, а. с. 238-236).
		83.        У постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 591/678/16-ц (провадження № 61-22658св18) зазначено, що укладання договору банківського вкладу під час відкриття банком депозитного рахунка клієнту є обов`язковим, а надання володільцем такого рахунка виписки (у паперовій чи електронній формі) про рух (наявність) коштів на його картрахунках за операціями є доказом укладення такого договору. 
		84.        Висновком експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України № 14 від 21 квітня 2020 року встановлено, що виконавцем підписів у графах «Клієнт (підпис) ( ОСОБА_1 )» і «Примірник договору отримав(-ла) 12.07.2010. (підпис) ( ОСОБА_1 )» у договорі № 2630/03/3455279 банківського вкладу «Стандарт» від 12 липня 2010 року на суму 32310,22 дол. США, та у графах «Клієнт (підпис) ( ОСОБА_1 )» і «Примірник договору отримав(-ла) 12.07.2010. (підпис) ( ОСОБА_1 )» у договорі № 2630/03/3455280 банківського вкладу «Стандарт» від 12 липня 2010 року на суму 6000 Євро, є ОСОБА_1 .
		85.        Таким чином, факт виникнення між сторонами договірних відносин та внесення грошових коштів, як вкладу за цими договорами, підтверджується, належними та допустимими доказами.
		86.        За таких умов, оскільки неодноразові звернення позивача щодо повернення вкладів не виконані АТ «Кредобанк», суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про наявність підстав для захисту порушених прав  ОСОБА_1 та стягнення спірних грошових коштів у судовому порядку. 
		87.        Доводи касаційної скарги про відсутність між сторонами договірних відносин на правильність вказаних висновків не впливають, спростовуються матеріалами справи, у тому числі змістом листування ОСОБА_1 з АТ «Кредобанк» щодо питання виплати суми вкладів, в якому банк не заперечував укладення договорів № 2630/03/3455279 та № 2630/03/3455280.
		88.        Крім того, відповідач наполягав на поверненні вкладів за вказаними договорами 29 квітня 2011 року та 28 листопада 2011 року відповідно, що за відсутності доказів отримання вкладів особисто ОСОБА_1 вказує лише про визнання банком обставин існування вказаних договорів. 
		89.        Посилання заявника на те, що відмова судів у задоволенні клопотання банку про призначення у справі судової експертизи давності виконання (проставлення) підпису ОСОБА_1 в договорах банківського вкладу, а також про призначення почеркознавчої експертизи щодо виконання ОСОБА_1 підпису у графі «Підпис платника» у квитанціях від 12 липня 2010 року, не відповідає завданню та основним засадам цивільного судочинства, стандартам доказування, визначеним процесуальним законом та сформованим правовими позиціями Верховного Суду, є власним тлумаченням відповідачем норм цивільного законодавства та спрямоване на встановлення обставин, які не входять до предмета доказування у справі.
		90.        Заперечення відповідача щодо періоду нарахування процентів, їх розмір та порядку нарахування не було предметом перевірки судами, оскільки відповідних аргументів банк не наводив.
		91.        У справі, яка переглядається, достовірно встановлено факт отримання банком коштів на умовах депозиту та порушення ним термінів повернення коштів на обумовлених у депозитному договорі умовах, що призвело до утворення заборгованості та надало клієнту право вимагати від банку повернути кошти та проценти за увесь період користування ними.
		92.        Встановивши такі обставини, суди дійшли висновку про стягнення з відповідача на користь позивачів суми вкладу разом з нарахованими процентами за увесь період користування грошовими коштами.
		93.        В цілому, доводи касаційної скарги висновків судів щодо вирішення справи по суті не спростовують, значною мірою зводяться до встановлення протилежних зазначеному обставин, тоді як встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц). 
		94.        Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони, хоча  пункт 1 статті 6 і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну  відповідь  на  кожний  аргумент (рішення у справі «Ruiz Toriya v. Spaine», заява від 09 грудня 1994 року № 18390/91, § 29). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «HIRVISAARI v. FINLAND», заява від 27 вересня 2001 року № 49684/99, § 2).
		95.        У справі, що розглядається, вичерпно надано оцінку питанню отримання банком коштів на умовах депозиту, порушення ним термінів повернення коштівта можливість їх повернення разом з нарахованими відсотками. Наявність у скаржника іншої точки зору на встановлені судамим обставини та щодо оцінки наявних у матеріалах доказів не спростовує законності та обґрунтованості ухвалених у справі рішень та фактично зводиться до спонукання касаційного суду до прийняття іншого рішення - на користь скаржника.
		96.        Доводи касаційної скарги про те, що суди не врахували висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду  від 22 грудня 2023 року у справі № 308/9488/21, від 09 жовтня 2019 року у справі № 521/832/15-ц, від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц, від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц, від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц, від 27 січня 2021 року у справі № 297/3225/16-ц, є безпідставними з огляду на те, що висновки, наведені в оскаржуваних судових рішеннях, не суперечать висновкам, викладеним у вказаних постановах суду касаційної інстанції, на які посилається заявник у касаційній скарзі, щодо застосування статті 1259 ЦК України.
		Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
		97.        В межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили оскаржувані рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права або із порушенням норм процесуального права.
		98.        Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		99.        Колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому їх, відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України, необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
		Керуючись статтями 400, 401, 409, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		1            Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Кредобанк», в інтересах якого діє адвокат Кальмук Назарій Богданович, залишити без задоволення.
		2            Рішення Франківського районного суду м. Львова від 26 вересня 2023  року та постанову Львівського апеляційного суду від 02 квітня 2024 рокузалишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Судді:О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...