Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 624/1066/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина; Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей.
Надіслано для оприлюднення: 26.11.2024. Зареєстровано: 26.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 27.11.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/624/100/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024226070000126

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Кегичівський районний суд Харківської області 
		Справа № 624/1066/24 
		провадження № 1-кп/624/100/24 
		ВИРОК
		іменем України
		селище Кегичівка                                22 листопада 2024 року 
		 
		Кегичівський районний суд Харківської області,
		у складі головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		з участю т.в.о. секретаря  ОСОБА_2 ,
		розглянувши у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду у судовому засіданні в залі суду с-ще Кегичівка кримінальне провадження №12024226070000126 від 05 листопада 2024 року, відповідно до якого:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в с. Лозова Кегичівського району Харківської області, українець, громадянин України, освіта середня, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, не одружений, не працює, інвалідом не являється, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Рішенням Кегичівського районного суду Харківської області від 17 листопада 2016 року по справі № 624/783/16-ц розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
		На підставі судового наказу, виданого Кегичівським районним судом Харківської області від 08 серпня 2019 року по справі № 624/528/19, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньки ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімумів для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 23 серпня 2019 року і до досягнення дітьми повноліття.
		На підставі вищезазначеного судового наказу Кегичівським відділом державної виконавчої служби у Красноградському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), відкрито виконавче провадження №59916631 від 30 серпня 2019 року про примусове стягнення з ОСОБА_3 аліментних платежів на утримання неповнолітніх дітей.
		ОСОБА_3 не маючи наміру працювати задля заробітку коштів на утримання своїх неповнолітніх дітей, тобто маючи прямий злочинний умисел на злісне ухилення від сплати аліментів встановлених судовим наказом від 08 серпня 2019 року по справі № 624/528/19 в період з липня 2019 року по серпень 2020 року, з жовтня 2020 року по вересень 2021 року, з січня 2022 року по листопад 2023 року та з січня 2024 року по жовтень 2024 року не здійснював виплату щомісячних аліментних платежів.
		Відповідно до ст. ст. 18, 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Україною, Держави-учасниці докладають усіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
		Держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
		Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (ст.8 ЗУ «Про охорону дитинства»). Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ст.11 ЗУ «Про охорону дитинства»).
		Згідно положень ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН, ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини і, тим більше, при захисті одного із основних прав дитини - права на утримання.
		Таке право кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дитину до її повноліття, який закріплений в Основному Законі (ст. 51 Конституції України), а також в Сімейному кодексі (ст.180) та гарантується Державою. В свою чергу, статтею 15 Сімейного кодексу чітко регламентовано, що сімейні обов`язки не можуть бути перекладені на іншу особу.
		Під злісним ухиленням від сплати коштів на утримання дітей (аліментів) слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення заборгованості зі сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів.
		При цьому діяння можуть виразитись, як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов`язку.
		За змістом ст.27 Конвенції ООН та вимог ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» саме батьки несуть основну відповідальність за забезпечення фінансових можливостей та умов життя, необхідних для розвитку дитини, яка потребує піклування кожного дня, а тому, навіть у випадку тимчасової втрати доходу, батьки зобов`язані невідкладно вжити всіх необхідних заходів для її належного забезпечення, зокрема шляхом працевлаштування на іншу роботу чи звернення до центру зайнятості.
		Враховуючи вищезазначене, ОСОБА_3 не виконує судовий наказ, виданого Кегичівським районним судом Харківської області від 08 серпня 2019 року по справі № 624/528/19 про стягнення аліментів, і таким чином умисно, злісно ухилився від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання його неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з чим відповідно до розрахунку за виконавчим провадженням № 59916631 від 30 серпня 2019 року заборгованості зі сплати аліментів у період з липня 2019 року по жовтень 2024 року становить 250076,60 грн.
		Таким чином ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення  проступок, передбачений ч. 1 ст. 164 КК України, а саме - злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
		Частиною 1 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
		Прокурор подав до суду обвинувальний акт, в якому зазначив клопотання про розгляд кримінального провадження у спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засіданні відповідно до ч. 1 ст. 302 КПК України.
		Потерпілою ОСОБА_5 подано заяву, яка додана до обвинувального акту, в якій вона висловила згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, вказала, що ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження, згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та погодилася на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні за її відсутності.
		Обвинувачений ОСОБА_3 у ході досудового розслідування беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1ст. 164 КК України, подав письмову заяву, згідно з якою беззаперечно визнає встановлені під час досудового розслідування фактичні обставини і погодився на розгляд кримінального провадження за його відсутності у спрощеному порядку без проведення судового розгляду, ознайомлений з обмеженням його права на апеляційне оскарження відповідно до ч. 2ст. 302 КПК України, а добровільність беззаперечного визнання винуватості та згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за відсутності обвинуваченого ствердив його захисникадвокат ОСОБА_8 .
		Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згідний з розглядом обвинувального акта.
		Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК Українив разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
		Судом встановлено, що учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст фактичних обставин, будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції відсутні. При цьому судом враховано, що учасникам кримінального провадження роз`яснено, що вони будуть позбавлені можливості оскаржити обставини, які ніким із них не оспорюються, в апеляційному порядку.
		Дослідивши наявні у кримінальному провадженні докази, які є належними, допустимими та достатніми, суд приходить до висновку, що пред`явлене органами слідства обвинувачення ОСОБА_3 доведено повністю, його дії суд кваліфікує за ч. 1ст. 164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
		При призначенні покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого, який не притягувався до кримінальної відповідальності, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому, відповідно дост. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
		Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченому, відповідно дост. 67 КК України, судом не виявлено.
		Досліджуючи дані, які характеризують особу обвинуваченого, суд бере до уваги, що ОСОБА_3 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліках в наркологічному та психіатричному кабінетах ІНФОРМАЦІЯ_4 , в центрі пробації не перебуває, не перебуває на обліку військовозобов`язаних та резервістів у ІНФОРМАЦІЯ_5 .
		Згідно з приписами ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
		За змістом статей 50,65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.
		Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.
		Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
		Суд не знаходить підстав для застосування положень ст.ст.69,69-1 КК України.
		З урахуванням наведених висновків щодо порядку призначення покарання, викладених обставин по справі, особу обвинуваченого, тяжкості вчиненого кримінального проступку, покарання, яке передбачено за вчинений кримінальний проступок, наявність обставини пом`якшуючої покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, шляхом призначення ОСОБА_3 покарання у виді громадських робіт.
		Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням ст.65-68,69-1 КК України та буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім для досягнення мети покарання відповідно до ст. 50 КК України.
		Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
		Процесуальні витрати відсутні.
		Речові докази відсутні.
		На підставі зазначеного та керуючись ст.370-374,376 КПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України та призначити йому покарання у виді 100 (ста) годин громадських робіт.
		На вирок може бути подана апеляція до Харківського апеляційного суду через Кегичівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з часу його проголошення.
		Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
		Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
		 
		Суддя                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...