Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 991/9118/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано судом: 26.11.2024. Зареєстровано: 26.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 27.11.2024.
Дата набрання законної сили: 21.11.2024
Номер судового провадження: 11-сс/991/676/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42022000000001543

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 991/9118/24
		Провадження №11-сс/991/676/24
		 
		 
		ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
		АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 листопада 2024 року        м. Київ
		 
		Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
		головуючого судді                   ОСОБА_1 , 
		суддів                                         ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		прокурора   ОСОБА_5 ,
		захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		підозрюваного   ОСОБА_8 , 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  апеляційні скарги прокурора САП ОСОБА_9 та захисників ОСОБА_7 і ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.09.2024 про застосування запобіжного заходу у виді застави в межах кримінального провадження №42022000000001543 від 02.11.2022, 
		ВСТАНОВИЛА:
		Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.09.2024 частково задоволено клопотання детектива НАБУ ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_8 . Застосовано заставу в розмірі 30 000 000 грн та покладено процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на два місяці. Приймаючи дане рішення слідчий суддя виходив з обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливості застосувати більш м`який запобіжний захід.
		Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням в частині відмови у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та в частині зменшення розміру визначеної застави, вважаючи його необґрунтованим, прийнятим внаслідок невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, прокурор САП подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді ВАКС від 16.09.2024 скасувати та постановити нову, якою клопотання детектива НАБУ про застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в розмірі 41 483 600 грн. задовольнити повністю. Зазначає, що слідчий суддя, вірно встановивши обґрунтованість підозри, доведеність ризиків, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, визнала це недостатнім для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому, єдиним обґрунтуванням такого рішення зазначено оцінку особи (позитивні характеристики в окремих статтях ЗМІ за час його роботи в ДнОДА, наявність держаних та відомчих відзнак) та стан здоров`я ОСОБА_8 . Таким чином, з огляду на встановлені ризики, обставини злочину, розмір ймовірних збитків , застава як самостійний вид запобіжного заходу в розмірі 30 000 000 грн., на думку прокурора, є необґрунтованою та не дасть можливості здійснити дієвий контроль за поведінкою підозрюваного і дотримання ним процесуальних обов`язків. 
		Не погодившись з оскаржуваним рішенням через невідповідність рішення вимогам ст. 370 КПК України, прийнятого з істотним порушенням вимог КПК України, захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 подали апеляційні скарги, в яких просять ухвалу слідчого судді ВАКС від 16.09.2024 скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання детектива НАБУ про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 відмовити повністю. 
		Захисники вважають повідомлену ОСОБА_8 підзору необґрунтованою через відсутність об`єктивної сторони злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, та відсутність доказів на підтвердження такої. На думку захисника ОСОБА_6 прокурором не доведено правомірність кваліфікації дій підозрюваного за ч. 2 ст. 364 КК України. Захист вважає, що долучені в якості доказів розпорядчі документи не свідчать про організацію вчинення будь-якого кримінального правопорушення, а підписані ОСОБА_8 виключно в рамках виконуваних повноважень голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації, передбачених чинним законодавством. 
		Захисник ОСОБА_7 звертає увагу на те, що повноваження голови місцевої державної адміністрації виступати розпорядниками коштів відповідних державних адміністрацій, використовуючи їх лише за цільовим призначенням, в межах затверджених бюджетів, не мають жодного відношення до інкримінованих кримінальних правопорушень, адже Департамент житлово-комунального господарства та будівництва ДнОДА є самостійною юридичною особою та окремим головним розпорядником бюджетних коштів в розумінні бюджетного законодавства України. Зазначає, що під час складання та вручення підозри стороною обвинувачення допущено порушення вимог КПК України, а саме принципу верховенства права, законності та права на захист. Дане порушення полягає в тому, що сторона обвинувачення на підтвердження клопотання додала не повні тексти документів або взагалі не додала їх. На думку сторони захисту, прокурором не надано жодного рішення обласної ради Дніпропетровської області, саме якою і було винесено рішення про прийняття бюджетів та внесення до них змін, в тому числі у 2022 році, більш того, листи, про які йдеться в повідомленні про підозру щодо змін планів бюджету були складені без участі ОСОБА_8 (на них немає ані його підписів, ані резолюцій погодження тощо), та не були направлені Дніпропетровській обласній державній адміністрації (адресовані Департаменту фінансів). Всі обставини, викладені в повідомленні про підозру, є припущеннями, нічим не підтверджуються, оскільки відсутні докази що ОСОБА_8 приймав участь у підписанні чи укладенні договорів, актів приймання-передачі, дефектних актів та будь-яких інших документів, які були складені та підписані від імені Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва, та на підставі яких здійснено перерахування бюджетних коштів. Окрім цього не надано доказів, що саме ОСОБА_8 був організатором вчинення кримінального правопорушення, доказів змови, фактів надання вказівок на підписання актів, фактів спілкування. 
		Захисник ОСОБА_6 стверджує, що долучений стороною обвинувачення висновок експертів за результатом проведення комплексної судової інженерно-технічної та економічної експертизи на підтвердження завищеної вартості використаних матеріалів, не відповідає вимогам закону та є нерелевантним з огляду на те, що на момент проведення закупівель у замовників та підрядників не було обов`язку враховувати середньоринкові ціни. З огляду на що, на думку ОСОБА_6 , даний висновок не є доказом виду і розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та самої події злочину.
		Захисники заперечують наявність встановлених ризиків. Зокрема, для застосування запобіжного заходу кожен конкретний ризик має бути доведений, а не існувати на рівні припущень. На думку захисників, сама по собі тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення не може бути безумовною підставою для вирішення питання про обрання запобіжного заходу. Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, зазначають про належну процесуальну поведінку підозрюваного. Зокрема, ОСОБА_8 у даному кримінальному провадженні з`являвся кожного разу на виклики до детектива, жодного разу не ухилявся та не перешкоджав органу досудового розслідування у розслідуванні. Будучи обізнаним про кримінальне провадження з жовтня 2022 року підозрюваний жодного разу не переховувався. Заперечують відсутність міцних соціальних зв`язків через перебування дітей за кордоном. Вважають, що проживання ОСОБА_8 не за місцем реєстрації відповідає вимогам законодавства та ст. 33 Конституції України, а не висвітлення свого місця проживання або транспортного засобу з огляду на раніше займану ним посаду є вжиттям заходів забезпечення власної безпеки. 
		Захисники вважають недоведеним ризик знищити сховати або спотворити будь-які речі, що мають значення для кримінального провадження, оскільки відсутні докази видалення всієї наявної інформації з телефонів, вилучених під час обшуку в ОСОБА_8 та ОСОБА_11 . 
		Щодо ризику незаконного впливу на свідків, потерпілого та інших учасників провадження зазначають про відсутність доказів такого. Крім того, з огляду на частину протоколів допитів, ОСОБА_6 стверджує про відсутність показів проти їх підзахисного. 
		Захисники також заперечують ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вважаючи його безпідставним та неконкретним, не підтвердженим жодним доказом, без врахування матеріального становища ОСОБА_8 до вступу на державну службу та документів, які характеризують особу. 
		Захисник ОСОБА_7 окремо звертає увагу на те, що обов`язок «не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду» та «носити електронний засіб контролю» порушують конституційні права ОСОБА_8 на свободу пересування та можуть зашкодити його стану здоров`я.
		Розмір застави, на думку захисників, є надмірним, неузгодженим з майновим становищем, спрямований на неможливість внесення та перебування якомога довше під вартою, є нерелевантним до нібито встановлених фактичних обставин справи, які не підтверджують активну поведінку чи будь-яку іншу роль ОСОБА_8 в даному кримінальному провадженні.
		Заслухавши суддю-доповідача, думку захисників, підозрюваного та прокурора, які підтримали свої апеляційні скарги відповідно та просили їх задовольнити, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступних висновків.
		Як вбачається з матеріалів справи, детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000001543 за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 366-2, ч. 1 ст. 368-5, ч. 2 ст. 210 КК України. В межах даного кримінального провадження 12.09.2024 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, тобто в організації умисного, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
		Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України при вирішенні питання застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. 
		Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
		Даючи оцінку доводам захисника про необґрунтованість підозри, колегія суддів зазначає наступне. Підозра - це процесуальне рішення прокурора, слідчого (за погодженням з прокурором), яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах та в якому формується припущення про причетність конкретної особи до вчинення кримінального правопорушення, з повідомленням про це такій особі та роз`ясненням її прав та обов`язків відповідно до чинного законодавства. При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, однією з підстав є саме обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення повідомлення про підозру. Звертаючись до практики ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy), «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану» (Ilgar Mammadov v. Azerbaijan), «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), зазначається, що наявність «обґрунтованої підозри» передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ця особа могла вчинити злочин. Факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи, тобто мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
		З огляду на те, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, слідчий суддя лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу. 
		На підтвердження цього слідчим суддею досліджено матеріли, долучені детективом до клопотання про застосування запобіжного заходу, які в своїй сукупності дають підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_8 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.
		Так, згідно підозри ОСОБА_8 , обіймаючи посаду голови ДнОДА - начальника Дніпропетровської обласної військової адміністрації, діючи за попередньою змовою групою осіб із заступником голови ДнОДА ОСОБА_12 , директором Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва ДнОДА ОСОБА_13 та начальником відділу розвитку дорожнього господарства управління дорожньо-транспортного господарства Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва ДнОДА ОСОБА_14 , будучи в силу займаних посад обізнаними із вимогами нормативних актів щодо порядку проектування, будівництва, реконструкції та капітального ремонту автомобільних доріг загального користування, а також усвідомлюючи черговість здійснення видатків на поточний та капітальний ремонт доріг та можливість фінансування таких робіт за рахунок коштів обласного бюджету лише у третій (останній) черзі згідно з Постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 09.06.2021 № 590, діючи всупереч інтересам служби, за попередньою змовою із директором ТОВ «БУДІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» ОСОБА_15 у березні 2022 року, використовуючи свою посаду та авторитет розробив злочинний план, спрямований на зловживання службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для пов`язаної із ОСОБА_8 та ОСОБА_14 юридичної особи - ТОВ «БУДІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ», до реалізації якого залучив інших співучасників. В результаті зазначених дій територіальній громаді Дніпропетровської області в особі ДнОДА спричинені тяжкі наслідки в розмірі 286 282 409,64 грн, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на момент вчинення злочину.
		Вказаний злочинний план полягав у наступному:
		- безпідставному перерозподілі видатків обласного бюджету Дніпропетровської області у бік суттєвого збільшення видатків на експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення в тих випадках, коли фактично планувалось проведення робіт з поточного та капітального ремонту доріг;
		- укладенні Департаментом житлово-комунальних послуг та будівництва ДнОДА договорів на експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, ціни яких відповідали б сумі збільшеного обсягу фінансування напрямку експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення у Дніпропетровській області, із пов`язаним з ними ТОВ «БУДІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» з урахуванням фактичного проведення і оплати саме капітального ремонту доріг;
		- проведенні ТОВ «БУДІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» на виконання договорів із Департаментом житлово-комунальних послуг та будівництва ДнОДА робіт з поточного та капітального ремонту автомобільних доріг замість робіт з їх експлуатаційного утримання із завищенням при цьому вартості використаних матеріальних ресурсів та прийняття вказаних робіт Департаментом житлово-комунальних послуг та будівництва ДнОДА;
		- перерахуванні Департаментом житлово-комунальних послуг та будівництва ДнОДА коштів на користь ТОВ «БУДІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» за фактичне здійснення робіт з поточного та капітального ремонту автомобільних доріг під виглядом сплати за роботи з експлуатаційного утримання автомобільних доріг.
		Про причетність ОСОБА_8 до вчиненого кримінального правопорушення свідчать досліджені докази, а саме:
		- акти обстеження доріг загального користування місцевого значення, підписані ОСОБА_14 у період часу із 29.03.2022 по 26.09.2022, до яких внесено відомості про необхідність приведення покриття дороги до належного експлуатаційного стану шляхом проведення ремонтних робіт (т.2, а.с. 26-30, 52-67, 90-102, 134, 149-153, 164, 173 );
		- дефектні акти на експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, підписані ОСОБА_14 та погоджені ОСОБА_13 (т.2, а.с. 31, 32, 68, 103, 104, 135, 154, 165, 174, 175);
		- договори на експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, укладені між Департаментом житлово-комунального господарства та будівництва ДнОДА, в особі директора департаменту ОСОБА_13 та ТОВ «БУДІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ», в особі директора ОСОБА_15 , а саме: № 9 від 09.05.2022 на суму 204 907 500,25 грн з ПДВ; № 13 від 01.06.2022 на суму 299 999 998,73 грн з ПДВ; № 16 від 23.06.2022 на суму 572 006 416,57 грн з ПДВ; № 18 від 17.08.2022 на суму 199 999 983,19 грн з ПДВ; № 24 від 14.09.2022 на суму 47 013 367,69 грн з ПДВ; № 25 від 14.09.2022 на суму 52 984 203,43 грн з ПДВ; № 26 від 26.09.2022 на суму 108 982 596,35 грн з ПДВ (т.2, а.с. 37-39, 77-79, 115-117, 142-144, 157-159, 166-168, 176-178);
		- акти приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) до вищеназваних договорів на експлуатаційне утримання автомобільних доріг, у які включені відомості про надання послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг за підписом ОСОБА_15 як підрядника, ОСОБА_13 як замовника та ОСОБА_14 як особи, яка перевірила об`єм виконаної роботи (т. 2, а.с. 40-44, 80-84, 118-125, 145, 146, 160, 161, 169, 170, 179-181);
		- листи ОСОБА_13 , погоджені ОСОБА_12 від 29.03.2022 № 684/0/112-22, 28.04.2022 № 767/0/112-22, 02.05.2022 № 780/0/112-22, 25.05.2022 № 857/0/112-22, 10.06.2022 № 932/0/112-22, 02.08.2022 № 1337/0/112-22, 03.08.2022 № 1346/0/112-22 щодо внесення змін до обласного бюджету на 2022 рік, збільшення обсягів фінансування на експлуатаційне утримання доріг (т.2, а.с. 14-16, 33, 74, 110, 136-138) ;
		- розпорядження голови ДнОДА ОСОБА_8 від 09.05.2022 № 187/0/527-22, від 25.05.2022 № 857/0/112-22, від 22.06.2022 № 349/0/527-22, від 17.08.2022 № 544/0/527-22, від 15.09.2022 № 656/0/527-22, від 13.04.2022 № 124/0/527-22 щодо внесення змін до бюджету на 2022 рік та збільшення обсягів фінансування на експлуатаційне утримання автомобільних доріг (т.2, а.с. 34-36, 75-76, 112-114, 139-141, 155-156) ;
		- платіжні доручення з призначенням платежу «…Екс.утр.авт.дор.заг.кор.місц.знач.у Дн.обл…», де платник ДЖКГ та Б ДОДА, а отримувач ТОВ «Будінвест Інжиніринг» (т.2, а.с. 45-51, 85-89, 126-133, 147-148, 162-163, 171-172, 182-184) ;
		- висновок експертів за результатами проведення комплексної судової інженерно-технічної та економічної експертизи від 07.11.2023 № 22897/22898/24187, відповідно до якого частина робіт, наведених в дефектних актах до договорів № 7 від 19.04.2022, № 9 від 09.05.2022, № 13 від 01.06.2022, № 16 від 23.06.2022, № 18 від 17.08.2022, № 24 від 14.09.2022, № 25 від 14.09.2022, № 26 від 26.09.2022, укладених між Департаментом житлово-комунального господарства та будівництва ДнОДА та ТОВ «БУДІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ», на експлуатаційне утримання автомобільних доріг, актах КБ-2в до цих договорів відноситься до робіт з експлуатаційного утримання, а інша частина - до робіт з поточного та капітального ремонту; вартість використаних матеріальних ресурсів, зазначених в названих договорах, при умові, що роботи виконані в повному обсязі, усередненим показникам вартості, наведеним у базі даних цін ДП «ДерждорНДІ» станом на момент надання пропозицій не відповідає, а сума завищення складає 286 326 028, 28 гривень (т. 5, а.с. 1-144);
		- протокол огляду матеріалів кримінального провадження від 28.06.2024, проведеного за участі спеціаліста, під час якого, зокрема, встановлено: 1) перерахування протягом 2022 року коштів з рахунків Департаменту житлово-комунальних послуг та будівництва ДнОДА в загальному розмірі 1 519 924 710,27 грн на рахунки ТОВ «Будінвест Інжиніринг»; 2) подальше перерахування частини зазначених коштів ТОВ «Будінвест Інжиніринг» на рахунки ТОВ «ДЗМК», ТОВ «Фірма «Дікат» та ТОВ «Максі-Буд плюс»; ТОВ «ДЗМК», ТОВ «Домінантплюс», ТОВ «Максі-Буд плюс», ТОВ «Криничанський асфальтобетонний комбінат» та ТОВ «Царичанський асфальтобетонний комбінат»; 3) перерахування від зазначених товариств частини коштів на рахунок ПрАТ «Запорізьке кар`єроуправління»; 4) перерахування ТОВ «Будінвест Інжиніринг» частини коштів в сумі 475 017 000 гривень на рахунок ТОВ «БНМ»; 5) перерахування ТОВ «Будінвест Інжиніринг» коштів в сумі 4 900 372,40 гривень з призначенням платежу «дивіденди за 2021 рік» на рахунок ОСОБА_11 ; 6) факти того, що ТОВ «Будінвест Інжиніринг», ТОВ «Домінантплюс», ТОВ «ДЗМК», ТОВ «Криничанський асфальтобетонний комбінат», ТОВ «Царичанський асфальтобетонний комбінат», ТОВ «Максі-Буд плюс», ТОВ «Асіанта», ТОВ «БНМ» протягом 2022- 2024 років подавали електронну податкову звітність з одних і тих самих ІР- адрес та що ТОВ «Будінвест Інжиніринг», ТОВ «Севент консалтинг груп» та ФОП ОСОБА_11 протягом 2022-2023 року використовували одну й ту саму ІР-адресу для входу в систему «клієнт- банк» (т. 3, а.с. 10-24);
		- протокол огляду виписки про рух коштів за рахунком ПрАТ «Запорізьке кар`єроуправління» у АТ «Укрексімбанк», під час якого встановлено, що із зазначеного рахунку перераховувались кошти на рахунки ТОВ «Севент консалтинг груп» всього за період із 27.09.2022 по 03.07.2024 в сумі 3 750 000 гривень із призначенням платежу «плата за юридичні послуги згідно договору №10/03-2021 від 10.03.2021р.» (т.3, а.с. 25);
		- реєстраційна справа ТОВ «Севент консалтинг груп», відповідно до якої це товариство засноване 31.01.2020 ОСОБА_8 (т.3, а.с. 29-32);
		- реєстраційна справа ПрАТ «Запорізьке кар`єроуправління», відповідно до якої кінцевим бенефіціарним власником товариства через ТОВ «Асіанта» є ОСОБА_16 (т.3, а.с. 38-40);
		- відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.08.2024 щодо ТОВ «Асіанта», відповідно до яких засновником товариства є ОСОБА_16 (т. 3, а.с. 41-44);
		- протокол огляду матеріалів баз даних від 22.07.2024, відповідно до яких ОСОБА_16 24 рази в період із 24.02.2022 перетинав державний кордон України в якості водія автомобілів, пасажирами яких разом з ним, зокрема, були ОСОБА_11 , ОСОБА_17 (колишня дружина ОСОБА_8 ) (т.3, а.с. 45-51);
		- протокол огляду від 22.03.2024, під час проведення якого виявлені відомості щодо пов`язаності ТОВ «Будінвест Інжиніринг» з ОСОБА_8 , зокрема, через пов`язану із ним особу - ОСОБА_11 , яка із 24.05.2021 увійшла до складу засновників ТОВ «БУДІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» (т.3, а.с. 1-5) ;
		- протоколи огляду від 27.12.2022 та 12.06.2024 мобільного телефону ОСОБА_11 , під час проведення яких виявлені відомості у вигляді локацій знаходження ОСОБА_11 на території с. Орлівщина Дніпропетровської області, видаленого листування з іншими особами щодо « ОСОБА_18 », а також спільних фотознімків ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , які можуть свідчити про наявність між ними фактів спільного проживання та спільного побуту (т.3, а.с. 52-72);
		- протокол огляду електронної системи бази даних, держателем якої є Державна прикордонна служба України, від 21.12.2022, під час якого встановлені спільні перетини державного кордону України ОСОБА_11 та ОСОБА_8 протягом 2020-2021 років (т.3, а.с. 73, 74);
		- протокол допиту свідка ОСОБА_19 , сина ОСОБА_16 , який пояснив, що деякий час працював водієм у ОСОБА_11 (т.3, а.с. 78-80);
		- протокол огляду мобільного телефону, вилученого у ОСОБА_19 , під час проведення якого виявлена інформація у вигляді фотознімків, які можуть свідчити про надання ОСОБА_19 послуг водія та помічника ОСОБА_8 , зокрема, фотознімки ОСОБА_8 , скріншоти листування з абонентом «RVM1», що відповідає першим літерам прізвища, імені та по батькові ОСОБА_8 , із повідомленнями про виконання вказівок, фотознімки квитанцій від 30.07.2021 про перерахування коштів від імені ОСОБА_19 на користь ОСОБА_20 (сина ОСОБА_8 ), фотознімки банківських карток ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , фотознімки автомобіля з реєстраційним номером НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_8 (т.3, а.с. 81-88);
		- розпорядження начальника обласної військової адміністрації ДнОДА ОСОБА_8 від 01.11.2022 № 787/0/527-22 про надання дозволу на виїзд за межі України водіям, що здійснюють перевезення для потреб Збройних Сил України, серед яких вказаний ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.3, а.с. 91, 92);
		- результати проведення обшуку автомобіля Порше Панамера, р/н НОМЕР_1 , від 05.06.2024, на момент початку якого ОСОБА_8 та ОСОБА_11 знаходились в салоні автомобіля відповідно на водійському та передньому пасажирському місці (т.3, а.с. 93-95);
		- показання свідка ОСОБА_11 , яка пояснила, що із ОСОБА_8 вона знайома із 2018 року та підтримує з ним товариські відносини, вони разом щоденно тренуються у спортивному клубі і кілька разів разом виїжджали за межі України на відпочинок, а також про те, що із 2020 року вона близько одного року працювала на посаді економіста у ТОВ «Севент консалтинг груп» (т.3, а.с. 75-77), та інші докази у своїй сукупності.
		Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду погоджується з висновками слідчого судді щодо обґрунтованості підозри, вважає достатніми докази можливої причетності ОСОБА_8 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, а також зазначає, що виходячи зі стандарту доказування на стадії досудового розслідування, колегія не вбачає підстав вважати підозру ОСОБА_8 необґрунтованою. 
		Доводи сторони захисту про здійснення підозрюваним безпосередніх посадових обов`язків голови місцевої державної адміністрації у відповідності до чинних нормативно-правових актів, а не злочину, передбаченого ст. 364 КК України, а також відсутність елементів складу відповідного злочину, колегія суддів відхиляє як такі, що не спростовують висновків про обґрунтовану підозру і мають бути предметом остаточної перевірки під час розгляду кримінального провадження по суті та стосуються питання винуватості особи. При перевірці підозри під час досудового розслідування слідчий суддя встановлює лише можливу причетність підозрюваного до події злочину, яка виправдовує втручання в права особи та здійснення щодо неї процесуальних дій. 
		Щодо доводів про виконані висновки експертів з ініціативи сторони захисту і висновок комплексної судової інженерно-технічної та економічної експертизи від 07.11.2023 № 22897/22898/24187 сторони обвинувачення, який на думку захисту, не є доказом виду і розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також події кримінального правопорушення, тобто є недопустимим, колегія суддів зазначає наступне. На стадії досудового розслідування визнання доказів слідчим суддею, судом недопустимими можливо лише у випадках, коли такі докази отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини. При цьому їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого розслідування чи судового розгляду або шляхом надання додаткових матеріалів, які вже є у розпорядженні сторони кримінального провадження. Тобто, висновок про недопустимість відповідного доказу є категоричним навіть із врахуванням відповідних особливостей стадії досудового розслідування. Тобто, на цій стадії можливо визнати недопустимими лише очевидно недопустимі докази, порушення збирання яких не може бути спростоване будь-якими іншими матеріалами. Доводи захисника не свідчать про очевидну і категоричну недопустимість висновку, долученого стороною обвинувачення, а остаточна оцінка зібраним у кримінальному провадженні доказам, у тому числі і вищезазначеному висновку, та, за наявності правових підстав, визнання їх недопустимими має бути предметом з`ясування під час розгляду кримінального провадження по суті.
		Колегія суддів відхиляє доводи захисника ОСОБА_7 про порушення стороною обвинувачення під час складання та вручення підозри вимог КПК України (принципу верховенства права, законності та права на захист), що полягає в наданні неповних текстів документів або взагалі не надання таких, оскільки згідно ст.ст.36, 92, 93, 222 КПК України прокурор під час здійснення своїх повноважень є самостійним у своїй процесуальній діяльності та самостійно визначає обсяг матеріалів, якими доводить обставини, передбачені ст. 91, 194 КПК України. Суд, згідно ст. 178 , 194 КПК України оцінює лише наявні в матеріалах справи докази, подані як стороною обвинувачення, так і стороною захисту, що, в свою чергу, свідчить про непорушність та дотримання основоположних принципів кримінального процесуального закону. Окрім того, наразі триває досудове розслідування, встановлюються обставини справи, причетні особи, а тому згідно ст. 222 КПК України відомості кримінального провадження складають таємницю слідства, розголошення яких без дозволу прокурора заборонено законом.
		Отже, з огляду на вищезазначені матеріали, колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду погоджується з висновками слідчого судді щодо наявності в матеріалах кримінального провадження такого об`єму зібраних доказів, які на день складення повідомлення про підозру в своїй сукупності та взаємозв`язку відповідають стандарту «достатніх підстав (доказів)», закріпленому в п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України, та дали стороні обвинувачення підстави для підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Остаточна оцінка вчинених ОСОБА_8 дій та їх кваліфікація буде надана за результатом розгляду кримінального провадження по суті, в ході якого будуть відкриті всі матеріали досудового розслідування та надані суду для оцінки як ті докази, що обвинувачують, так і ті, що виправдовують особу. 
		Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
		Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
		Як вбачається з оскаржуваної ухвали, частково задовольняючи клопотання детектива НАБУ, обираючи запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 30 000 000 грн, слідчий суддя виходив з обґрунтованості підозри, наявності підтверджених ризиків, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, характеру та обставин кримінального правопорушення, ролі підозрюваного, його майнового стану, а також положень ст.178 та ст.194 КПК України.
		Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов вірного висновку про доведеність прокурором заявлених в клопотанні ризиків. Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтовано ймовірної можливості здійснити підозрюваним зазначені дії. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. 
		Слідчий суддя дійшов вірного висновку про те, що ризик переховування від суду наразі обумовлений, серед іншого, можливим притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю можливого покарання. Злочин, у якому підозрюється ОСОБА_8 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Тяжкість ймовірного покарання значно підвищує ймовірність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду. У рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») №31315/96 від 25.04.2000 зазначено, що при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.
		Колегія суддів враховує доводи сторони захисту про те, що з огляду на не встановлення вини особи тяжкість можливого покарання не може бути визначальним фактором при оцінці ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України. Однак, на переконання колегії суддів, даний факт у сукупності з відомостями, що характеризують особу підозрюваного може слугувати підставою для переховування від суду.
		Окрім цього, підозрюваний володіє двома паспортами громадянина України для виїзду за кордон і неодноразово перетинав державний кордон України, в тому числі під час ведення воєнного стану в Україні. Згідно інформації, яка міститься в системі «АРКАН» (т.1 а.с.166-169) з 2018 року ОСОБА_8 здійснював численні виїзди за межі України до різних країн світу, у тому числі в період дії воєнного стану в Україні. Дана обставина, враховуючи проживання трьох дітей ОСОБА_8 за кордоном, свідчить про можливість підозрюваного залишати територію України навіть у період воєнного стану під час дії посилених обмежень для чоловіків призивного віку. При цьому, суд враховує не стільки причину виїзду як саме наявність такої можливості у підозрюваного. Колегія суддів вважає слушним висновок слідчого судді щодо майнового становища підозрюваного. Зокрема, офіційно відображені доходи ОСОБА_8 у період 1998-2024 років склали 18 627 401 грн. Згідно з даними декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої підозрюваним за 2023 рік на праві власності йому належить: квартира у м. Києві площею 191, 5 кв.м , набута у 2014 році; житловий будинок у Київській області площею 201 кв.м., набутий у 2011 році; два машино-місця у м. Києві, набуті у 2014 році; 11 земельних ділянок у Київській області, набуті у 2007, 2010, 2013 та 2016 роках; квартира у м. Дніпро площею 66 кв.м , набута у 2020 році; два автомобілі, а саме Land Rover Range Rover, 2014 р.в., та Toyota Land Cruiser 200, 2020 р.в., набуті у 2014 та 2022 роках, вартістю 1 688 985 грн та 2 375 000 грн відповідно; цінне рухоме майно у вигляді 6 годинників та 4 одиниць мисливської зброї; готівкові кошти у сумі 290 000 доларів США, 57 000 Євро, більше 3 000 000 гривень; нематеріальні активи у вигляді 10 знаків для товарів та послуг; частка у статутному капіталі ТОВ «СЕРВЕНТ КОНСАЛТИНГ ГРУП» у розмірі 500 000 грн.
		Слідчим суддею вірно враховано факт користування  ОСОБА_8  послуг водіїв та помічників, що дозволяє йому, в разі необхідності, уникати зайвого пересування територією України у власних потребах, або ж, користуючись послугами та транспортними засобами цих осіб робити це таємно. Зважаючи на матеріальне становище ОСОБА_8 , а також враховуючи обставини кримінального провадження стосовно ймовірного неофіційного доходу підозрюваного, колегія суддів вважає матеріальне становище останнього задовільним для здійснення переховування як за кордоном, так і в межах території України.
		Хоч зазначені обставини самі по собі не є підставою для висновку про наявність ризику переховування, але вони враховуються в сукупності з іншими даними при оцінці встановлення такого. Колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_8 , будучи обізнаним про кримінальне провадження з жовтня 2022 року, жодним чином не ухилявся та не переховувався від органів досудового розслідування, адже це не свідчить, що такий намір не з`явиться в майбутньому після повідомленої підозри та можливої зміни процесуального статусу.
		Колегія суддів вважає неспроможними доводи захисників про обов`язкову доведеність ризиків, а не припущення про їх існування. Зокрема, зі змісту ч. 1 ст. 177 КПК України вбачається, що запобіжні заходи застосовуються з метою запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню у перелічених законом формах. Зважаючи на зазначене, ризик полягає не в настанні певних негативних для кримінального провадження обставин, а в можливості підозрюваного чи обвинуваченого вчинити спроби на досягнення такого результату. Відтак, суд має оцінювати існування такої можливості саме на теоретичному рівні (припущенні) відповідно до наявних в провадженні відомостей, закріплених статтею 178 КПК України. Практичного існування ризику, на доведенні якого наполягає сторона захисту, бути в дійсності не може. В такому разі, це не можливість здійснити спробу, а завершений чи незавершений, вдалий чи не вдалий факт її вчинення, який, за змістом закону, пов`язаний з переховуванням від органів досудового розслідування та суду; знищенням, переховуванням або спотворенням речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; здійсненням впливу на свідка, потерпілого і т.і.; здійсненням перешкод кримінальному провадженню іншим шляхом; вчиненням іншого кримінального правопорушення, задля запобігання яким і застосовуються запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, в превентивних цілях. Отже, ризики - це можливість (ймовірність) особи вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а не доведеність вже вчинення нею таких.
		На думку колегії суддів, цілком підтвердженим є також і ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Зокрема, згідно протоколу обшуку від 05.06.2024 у автомобілі Porsche Panamera, р/н НОМЕР_1 , в якому перебували ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , детективи виявили мобільні телефони Apple іРhonе, під час огляду яких було встановлено, що їх власники увімкнули функцію «Замок активації» щодо них. Дана функція полягає в неможливості сторонньою особою скористатися пристроєм iPhone у разі його крадіжки чи втрати, а також за потреби дає можливість віддалено видалити всі дані з пристрою.
		За таких обставин підозрюваний міг активувати відповідну функцію з метою унеможливлення виявлення детективами фактичних даних, які можуть мати істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тобто їх приховування.
		Доводи сторони захисту про відсутність доказів видалення всієї наявної інформації з телефонів, вилучених під час в ОСОБА_8 та ОСОБА_11 вищевикладеного не спростовують, адже сам факт ввімкнення такої функції свідчить про намір приховати наявну в телефоні інформацію. 
		Колегія суддів вважає вірною оцінку слідчого судді ризику незаконного впливу на свідків та інших учасників у цьому кримінальному провадженні. Даний ризик зумовлений, серед іншого тим, що ОСОБА_8 із грудня 2020 по січень 2023 року обіймав посаду Голови ДнОДА, окрім того, контролював діяльність ТОВ «БУДІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ», відтак користуючись своїми зв`язками та авторитетом, з метою уникнення кримінальної відповідальності має можливість здійснювати тиск на вже допитаних у цьому кримінальному провадженні свідків, а також інших осіб, яких орган досудового розслідування на даний час не допитав, з метою зміни ними показань або відмови від їх надання. 
		При встановленні ризику впливу на свідків варто враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). Доводи захисника ОСОБА_6 про відсутність серед відкритих йому протоколів допиту показів свідків проти його підзахисного не спростовують вищевикладених висновків суду. 
		Колегія суддів вважає вірною оцінку слідчого судді ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Згідно матеріалів справи, ОСОБА_8 ймовірно вчиняє дії, спрямовані на приховування, маскування походження коштів та володіння ними, шляхом залучення довірених йому осіб, які розміщують кошти у безготівковій формі на банківські рахунки на ім`я інших осіб, зокрема, ОСОБА_24 , надаючи у подальшому банківську картку (або доступ до рахунку) своїм наближеним особам, зокрема, ОСОБА_11 для здійснення розрахунків у торгівельних мережах за кордоном та в Україні (т. 1, а.с. 122-148). Дана обставина свідчить про те, що ОСОБА_8 може приховувати свій спосіб життя, а також відомості про свої дійсні доходи та видатки, джерела існування, а також коло своїх зв`язків.
		Окрім того, згідно протоколу огляду від 29.03.2024 мобільного телефону ОСОБА_25 , колишнього радника ОСОБА_8 , встановлені факти листування у месенджерах ОСОБА_25 з іншими особами, в якому пересилається фотознімок повістки ОСОБА_8 від НАБУ (т.1, а.с. 149-160). Серед іншого, ОСОБА_25 із іншим абонентом вірогідно обговорював склад слідчої групи, можливі заплановані слідчі дії у цьому кримінальному провадженні та заходи протидії ним (т.1, а.с. 149-160). Зокрема, з листування ОСОБА_25 із абонентом «ОСОБА_29» 27.04.2023, встановлено, що останній надіслав повідомлення наступного змісту: «Щодо нас усе тихо. Із слідчої групи, яка працювала по нас - залишилось дві людини. Інших перекинули на гуманітарку по Львівській та Івано-Франківській. «Тикаються», де можливо зробити експертизу. Нібито домовились у Харківському інституті, але ми не смикаємось - адвокати самі усе вирішать по-тихому. Телефони у межах цієї справи з контролю зняті усі. Рішення про обшуки - закінчились строки дії, за новими вони не звертались. Зовнішнього спостереження (НСРД) зараз по нам немає» (т.1, а.с. 151, 156 ). Дана обставина заслуговує на увагу, оскільки саме у м. Харкові у Національному науковому центрі «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» було проведено комплексну судову інженерно-технічну та економічну експертизу у цьому кримінальному провадженні, яка була призначена детективом 30.08.2023 після наведеного листування (т.3, а.с. 109-114). З огляду на зазначене, наявні підстави вважати, що таке листування стосувалось обставин саме цього кримінального провадження.
		Крім того, 03.05.2023 абонент « ОСОБА_26 », перший заступник голови Дніпропетровської обласної військової адміністрації, надіслав ОСОБА_25 повідомлення такого змісту: «Аудит по гум. допомозі закінчено. Накопали дуже багато. «ВМ» підписав кучу [нецезурне висловлювання], яке йому підсунув ОСОБА_27 . Але усе викинули, я у п`ятницю його спишу! Зауваж, всі розуміють, що він ні до чого, а ось якість юридичних документів - повна [нецезурне висловлювання]» (т.1, а.с. 152, 158), де «ВМ» може бути ідентифікований як ОСОБА_28 та з нього слідує, що в інтересах підозрюваного могли бути знищені документи проведеного аудиту. Дане листування прямо не стосується обставин цього кримінального провадження, однак свідчить про можливість вчинення відповідних дій підозрюваним на посаді голови ДнОДА й те, що іншими особами могли вчинятись заходи з метою приховання ймовірних протиправних дій з боку підозрюваного.
		Отже, встановивши вищевикладені обставини, колегія суддів вважає доведеною схильність ОСОБА_8 як безпосередньо так і з через третіх осіб приховувати важливу для органу досудового розслідування інформацію про свої доходи, коло зв`язків, а також можливості здобуття у невстановлений законом спосіб інформації, що має обмежений доступ, щодо ходу досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, тобто вчиняти дії з перешкоджання досудовому розслідуванню.
		Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1)вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого, винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
		Встановлено, що враховуючи злочин, у якому підозрюється ОСОБА_8 , розмір можливих збитків, ризики, передбачені п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, соціальні зв`язки, стан здоров`я, позитивні характеристики та державні нагороди, належну процесуальну поведінку, а також недоведеність прокурором неможливості застосувати більш м`який запобіжний захід, слідчий суддя дійшов висновку, що відсутні підстави для застосування відносно підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з чим погоджується й колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. 
		Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
		Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
		Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого щоб не здійснити втечу. 
		Згідно усталеної практики ЄСПЛ розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. 
		Як вбачається з оскаржуваного рішення, слідчим суддею при визначенні розміру застави враховано дані про особу підозрюваного ОСОБА_8 , сімейний та майновий стан, інші характеризуючи відомості, надані сторонами, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, а також те, що ОСОБА_8 інкримінується кримінальне правопорушення, яке віднесено до категорії тяжких та значний розмір коштів, якими ймовірно заволоділи співучасники. Вищевказані обставини, як вірно встановив слідчий суддя, дають підстави при визначені розміру застави вийти за межі, встановлені п. 2 ч.1 ст. 182 КПК України, тобто застосувати виключний випадок. 
		Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що з огляду на матеріальне становище ОСОБА_8 , досліджене вище, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, його ролі, розмірі збитків, застава у розмірі 30 000 000 грн є достатньою для забезпечення виконання підозрюваним покладених процесуальних обов`язків і не є непомірною для нього. Колегія суддів, з урахуванням процесуальної поведінки підозрюваного, стану здоров`я, наявності обов`язку по утриманню близьких осіб, громадської позиції, позитивних характеристик підозрюваного, відхиляє доводи прокурора про неможливість застави як самостійного виду запобіжного заходу забезпечити належне виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Слідчим суддею вірно оцінено та враховано майнове становище та розмір. Крім того, колегія суддів відхиляє доводи прокурора про неефективність застосованої застави у розмірі 30 000 000 грн, зумовленої відсутністю у ОСОБА_8 страху її втратити, що пов`язано з оперативним її внесенням після прийняття оскаржуваного рішення. Так, при застосуванні запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити заставу, яке не є завідомо непомірною для особи, котра має її внести. При цьому, помірність розміру застави визначається виключно виходячи з майнового становища підозрюваного та його кола оточення, а не з того, як швидко її вносять чи навпаки. Адже в іншому випадку обраний запобіжний захід у вигляді застави, тобто непомірний, є штучним підґрунтям для взяття особи під варту у зв`язку з невиконанням нею покладеного обов`язку по внесенню застави.
		Варто зауважити, що згідно ч. 2 ст. 182 КПК України застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). 
		На переконання колегії суддів, з огляду на категорію злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , відповідальність за який передбачена у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, враховуючи те, що розмір збитків становить 286 282 409,64 грн, а також те, що з метою ухилення від кримінальної відповідальності підозрюваний має реальну можливість змінити місце свого перебування, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, знищити, приховати або спотворити документи та/або інші речі, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, менший розмір застави не зможе забезпечити здійснення контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків. 
		В апеляційних скаргах містяться також інші доводи, які не мають істотного значення, адже не спростовують обґрунтованого висновку суду щодо застосованого запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваного в розмірі 30 000 000 грн. Відтак, вони не потребують детального аналізу з точки зору викладення мотивів рішення суду апеляційної інстанції виходячи з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain від 09.12.1994, № 303-A, § 29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява № 4909/04, § 58).
		За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала є законною, достатньо мотивованою та обґрунтованою, зроблені висновки відповідають встановленим фактичним обставинам, а тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення.
		На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131, 176, 177, 178, 182, 183, 194, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
		ПОСТАНОВИЛА:
		Ухвалу слідчого судді від 16.09.2024 залишити без змін, апеляційні скарги захисників та прокурора - без задоволення.
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                 ОСОБА_1 
		Судді                                                         ОСОБА_2 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...