Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 643/11884/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.
Надіслано для оприлюднення: 26.11.2024. Зареєстровано: 27.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 28.11.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/643/845/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22024220000000929

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Провадження № 1-кп/643/845/24 
		Справа № 643/11884/24
		 
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26.11.2024  
		Московський районний суд м. Харкова у складі:
		головуючого ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		захисника ОСОБА_4 ,
		обвинуваченої ОСОБА_5 ,
		розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024220000000929 від 22.08.2024, за обвинуваченням
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, із середньою освітою, пенсіонерки, раніше не судимої, яка не має на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст. 436-2 КК України, 
		в с т а н о в и в :
		 
		   Верховною Радою УРСР 24.08.1991 схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - Україна. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 зазначено, що Верховна Рада УРСР проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V цієї Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		   Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною та незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканою.
		   Згідно зі ст. 132 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій.
		Згідно зі ст. 72 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом.
		   Згідно з ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України. Ст. 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
		   Згідно з пп. 2, 3 п. 2 розділу 3 Доктрини інформаційної безпеки України, затвердженої Указом Президента України від 25 лютого 2017 року № 47/2017, життєво важливими інтересами суспільства і держави є захист українського суспільства від агресивного впливу деструктивної пропаганди, передусім з боку Російської Федерації та захист українського суспільства від агресивного інформаційного впливу Російської Федерації, спрямованого на пропаганду війни, розпалювання національної і релігійної ворожнечі, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом або порушення суверенітету і територіальної цілісності України.
		   Згідно з розділом 1 Стратегії кібербезпеки України, затвердженої Указом Президента України від 26 серпня 2021 року № 447/2021, Російська Федерація залишається одним з основних джерел загроз національній та міжнародній кібербезпеці, активно реалізує концепцію інформаційного протиборства, базовану на поєднанні деструктивних дій у кіберпросторі та інформаційно-психологічних операцій, механізми якої активно застосовуються у гібридній війні проти України. Згідно з розділом 3 Стратегії загрозами кібербезпеці України є гібридна агресія Російської Федерації проти України у кіберпросторі. Кібератаки також активно використовуються державою-агресором як елемент спеціальних інформаційних операцій з метою маніпулятивного впливу на населення, втручання у виборчі процеси та дискредитації української державності.
		   З 19 лютого 2014 року представниками Російської Федерації (далі - РФ) розпочато збройне вторгнення збройних сил РФ (далі - ЗС РФ), приховане твердженням керівників РФ про переміщення військових підрозділів в рамках звичайної ротації сил Чорноморського флоту, які у взаємодії з військовослужбовцями Чорноморського флоту РФ та іншими підрозділами ЗС РФ здійснили блокування й захоплення адміністративних будівель і ключових об`єктів військової та цивільної інфраструктури України, забезпечивши військову окупацію території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя. 18 березня 2014 року РФ оголосила про офіційне включення Криму до її території.
		   Одночасно із цим, протягом березня та на початку квітня 2014 року, під безпосереднім керівництвом та контролем представників влади та ЗС РФ представники іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд і груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, взяли під контроль будівлі, в яких знаходилися органи місцевої влади та місцеві органи виконавчої влади України, військові об`єкти України в окремих районах Донецької та Луганської областей України.
		   Надалі, 24 лютого 2022 року президент РФ оголосив початок так званої «спеціальної військової операції». Після цього, близько четвертої години ранку того ж дня, ЗС РФ, інші збройні формування РФ та підконтрольні їм угруповання іррегулярних незаконних збройних формувань розпочали широкомасштабне військове вторгнення на територію України, увійшовши з боку РФ, Білорусі та тимчасово окупованої території України, що супроводжувалось завданням ракетно-артилерійських ударів та бомбардувань авіацією об`єктів по всій території України.
		   Громадянка України ОСОБА_5 , не пізніше 13 липня 2023 року - 22 лютого 2024 року, перебуваючи за адресою свого проживання: АДРЕСА_1 , використовуючи належну їй інформаційну систему, що має доступ до облікового запису з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ID користувача « НОМЕР_1 » у додатку для спілкування Теlegram, здійснювала перегляд інформації, що розповсюджується у мережі Інтернет у додатку для спілкування Теlegram, зокрема у Теlegram -каналах « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), та інших ресурсах, що створені та функціонують в інтересах держави-агресора РФ з метою впливу на свідомість громадян України та інших країн щодо виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації РФ території України, збройної агресії РФ проти України, глорифікації учасників збройної агресії РФ проти України, дискредитації української державності, закликів до зміни меж території або державного кордону України тощо.
		   Керуючись власними політичними поглядами та ідеологічними переконаннями, ОСОБА_5 виокремила публікації вказаного Теlegram -каналу, в яких містились заклики до вчинення дій направлених на зміну меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, та бажаючи поширення вищевказаної інформації іншим особам у період не пізніше 13 липня 2023 року, перебуваючи за адресою свого проживання: АДРЕСА_1 , сформувала у себе кримінальний протиправний умисел, направлений на розповсюдження матеріалів, що містять вищевказані заклики. 
		   В подальшому, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, перебуваючи за адресою свого проживання: АДРЕСА_1 , використовуючи належну їй інформаційну систему, що має доступ до облікового запису з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ID користувача « НОМЕР_1 » у додатку для спілкування Теlegram, поширила у Теlegram - спільноті « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (з посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 ) від імені вищевказаного власного облікового запису наступні публікації:
		13.07.2023 об 11 год 59 хв поширила публікацію з Теlegram -каналу « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), що зокрема містить текст з наступним змістом: «Харьков - русский город! Харьковчане - русские люди! Мы идем в Россию. Мы всей душой любим нашу большую Родину. То, что происходит сейчас на так называемой Украине, временно. Киевская нацистская нечисть будет изгнана с русской земли! В меру своих сил и возможностей, харьковчане тоже приближают это время.» (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_6 );
		   22.02.2024 о 23 год 22 хв поширила публікацію з Теlegram -каналу « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), що зокрема мітить текст з наступним змістом: «Харьков - русский город! ... Харьковчане поддерживают Россию и ждут освобождения города! Многие рискуют всем, чтобы это освобождение приблизить. Родные, Россия идет! Скоро все будем дома!» (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_6 ), внаслідок чого вони стали доступні для перегляду необмеженому колу осіб.
		Так, згідно з висновком експерта Полтавського відділення ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» за результатами проведення лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи № 747 від 13.09.2024 у вищевказаних поширених ОСОБА_5 публікаціях містяться заклики до зміни меж території та державного кордону України.
		   При цьому, порядок зміни меж території та державного кордону України у поширених ОСОБА_5 . матеріалах суперечить порядку вирішення питання зміни території України встановленим Конституцією України - без проведення всеукраїнського референдуму, передбаченого ст. 73 Конституції України.
		   Поширена ОСОБА_5 інформація виражена у формі фактичних тверджень і оціночних суджень, має публічний характер, який передбачає розповсюдження серед необмеженого кола осіб.
		   Своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 110 КК України, тобто розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення дій направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
		   Крім того, згідно з Конституцією України, Україна є суверенною та незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаагськими конвенціями 1907 року, IV Женевськими конвенціями 1949 року, а також усупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		   Діючи в порушення норм міжнародного гуманітарного права, президент Російської Федерації (далі - РФ) ОСОБА_6 , а також інші невстановлені на даний час досудовим розслідуванням представники влади РФ, всупереч вимогам п. п. 1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципів Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимог ч. 4 ст. 2 Статуту ООН та Декларацій Генеральної Асамблеї Організації ОСОБА_7 від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV) від 21.12.1965 № 2131 (XX), від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), підготували та розв`язали агресивну війну та військовий конфлікт підрозділів ЗС РФ на території України.
		   Так, 24 лютого 2022 року о 05:00 годині, за наказом Президента Російської Федерації ОСОБА_8 , Російська Федерація незаконно вторглась на територію України та здійснила збройний напад, застосовуючи Збройні Сили РФ та Федеральну службу військ національної гвардії Російської Федерації.
		   Згідно з пп. 2, 3 п. 2 розділу 3 Доктрини інформаційної безпеки України, затвердженої Указом Президента України від 25 лютого 2017 року № 47/2017, життєво важливими інтересами суспільства і держави є захист українського суспільства від агресивного впливу деструктивної пропаганди, передусім з боку Російської Федерації та захист українського суспільства від агресивного інформаційного впливу Російської Федерації, спрямованого на пропаганду війни, розпалювання національної і релігійної ворожнечі, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом або порушення суверенітету і територіальної цілісності України.
		Згідно з розділом 1 Стратегії кібербезпеки України, затвердженої Указом Президента України від 26 серпня 2021 року № 447/2021, Російська Федерація залишається одним з основних джерел загроз національній та міжнародній кібербезпеці, активно реалізує концепцію інформаційного протиборства, базовану на поєднанні деструктивних дій у кіберпросторі та інформаційно-психологічних операцій, механізми якої активно застосовуються у гібридній війні проти України. Згідно розділу 3 Стратегії загрозами кібербезпеці України є гібридна агресія Російської Федерації проти України у кіберпросторі. Кібератаки також активно використовуються державою-агресором як елемент спеціальних інформаційних операцій з метою маніпулятивного впливу на населення, втручання у виборчі процеси та дискредитації української державності.
		   Громадянка України ОСОБА_5 , у період не пізніше 26 червня 2023 року - 09 квітня 2024 року, перебуваючи за адресою свого проживання: АДРЕСА_1 , використовуючи належну їй інформаційну систему, що має доступ до мережі Інтернет, здійснювала перегляд інформації, що розповсюджується у мережі Інтернет, зокрема на Інтернет-ресурсах, що створені та функціонують в інтересах держави-агресора РФ з метою впливу на свідомість громадян України та інших країн у напрямку виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації РФ території України та виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, глорифікації учасників збройної агресії РФ проти України, підживлення панічних настроїв українського суспільства, а також розпалювання національної і релігійної ворожнечі, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом або порушення суверенітету і територіальної цілісності України, дискредитацію української державності тощо.
		   Керуючись власними політичними поглядами та ідеологічними переконаннями, ОСОБА_5 виокремила відомості з вищевказаних джерел інформації, в яких містяться виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, представників збройних формувань Російської Федерації, та бажаючи поширення вищевказаної інформації іншим особам у період не пізніше 26 червня 2023 року, перебуваючи за адресою свого проживання: АДРЕСА_1 , сформувала у себе кримінальний протиправний умисел направлений на розповсюдження матеріалів із вищевказаними відомостями у відкритій для загального доступу Теlegram - спільноті « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_6 ), учасником якої вона була.
		   В подальшому, ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою свого проживання: АДРЕСА_1 , використовуючи належну їй інформаційну систему, що має доступ до облікового запису з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ID користувача « НОМЕР_1 » у додатку для спілкування Теlegram, усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, достовірно усвідомлюючи, що з боку РФ здійснюється збройна агресія проти України, а частина території України знаходиться під тимчасовою окупацією держави-агресора РФ, поширила у відкритій для загального доступу Теlegram -спільноті « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_6 ) від імені власного облікового запису наступні публікації:
		   26.06.2024 о 16 год 58 хв поширила публікацію з Теlegram -каналу «Правда 2022» (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_6 , посилання на первинну публікацію: ІНФОРМАЦІЯ_7 );
		   05.07.2023 о 10 год 34 хв поширила публікацію з Теlegram -каналу « ІНФОРМАЦІЯ_8 » (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_6 , посилання на первинну публікацію: ІНФОРМАЦІЯ_9 );
		   13.07.2023об 11год 59хв поширилапублікацію зТеlegram-каналу« ІНФОРМАЦІЯ_3 » (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_6 ,посилання напервинну публікацію: ІНФОРМАЦІЯ_4 );
		   04.08.2023 о 13 год 45 хв поширила публікацію з Теlegram -каналу « ІНФОРМАЦІЯ_10 » (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_6 , посилання на первинну публікацію: ІНФОРМАЦІЯ_11 );
		    ІНФОРМАЦІЯ_12 о 23 год 11 хв особисто створила та поширила коментар з наступним текстом: « ОСОБА_9 не по мирным. Так что вперед!» ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), що є коментарем до повідомлення іншого користувача з текстом: «ФАБЬІ в сторону Одессы»;
		   08.02.2024 о 15 год 44 хв поширила публікацію з Теlegram -каналу « ІНФОРМАЦІЯ_8 » (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_6 , посилання на первинну публікацію: ІНФОРМАЦІЯ_13 );
		   18.02.2024 о 19 год 44 хв поширила публікацію з Теlegram -каналу « ОСОБА_10 » (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_6 , посилання на первинну публікацію: ІНФОРМАЦІЯ_14 );
		   20.02.2024 о 22 год 30 хв поширила публікацію з Теlegram -каналу « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_6 , посилання на первинну публікацію: ІНФОРМАЦІЯ_4 );
		   22.02.2024 о 23 год 22 хв поширила публікацію з Теlegram -каналу « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_6 , посилання на первинну публікацію: ІНФОРМАЦІЯ_4 );
		   27.02.2024 о 19 год 57 хв поширила публікацію з Теlegram -каналу « ІНФОРМАЦІЯ_15 » (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_6 , посилання на первинну публікацію: ІНФОРМАЦІЯ_16 );
		   28.02.2024 о 20 год 09 хв поширила публікацію з Теlegram -каналу « ІНФОРМАЦІЯ_17 » (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_6 , посилання на первинну публікацію: ІНФОРМАЦІЯ_18 );
		   08.03.2024 о 19 год 46 хв поширила публікацію з Теlegram -каналу « ІНФОРМАЦІЯ_10 » (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_6 , посилання на первинну публікацію: ІНФОРМАЦІЯ_19 );
		   06.04.2024 о 22 год 02 хв поширила публікацію з Теlegram -каналу « ІНФОРМАЦІЯ_8 » (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_6 , посилання на первинну публікацію: ІНФОРМАЦІЯ_13 );
		   07.04.2024 о 21 год 25 хв поширила публікацію з Теlegram -каналу « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_6 , посилання на первинну публікацію: ІНФОРМАЦІЯ_4 );
		   09.04.2024 о 17 год 11 хв поширила публікацію з Теlegram -каналу « ІНФОРМАЦІЯ_20 » (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_6 , посилання на первинну публікацію: ІНФОРМАЦІЯ_21 );
		   09.04.2024 о 21 год 33 хв поширила публікацію з Теlegram -каналу « ОСОБА_10 » (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_6 , посилання на первинну публікацію: ІНФОРМАЦІЯ_22 ),
		внаслідок чого вони стали доступні для перегляду необмеженому колу осіб.
		   Так, згідно з висновком експерта Полтавського відділення ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» за результатами проведення лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи № 747 від 13.09.2024 у поширених ОСОБА_5 публікаціях містяться висловлювання з лінгвальними ознаками заперечення, виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, заперечення тимчасової окупації території України, глорифікація учасників збройної агресії РФ проти України.
		   Поширена ОСОБА_5 інформація виражена у формі фактичних тверджень і оціночних суджень, має публічний характер, який передбачає розповсюдження серед необмеженого кола осіб.
		   Своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 436-2 КК України, тобто виготовлення та поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, заперечення тимчасової окупації території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році.
		   Під час досудового розслідування між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою 10.10.2024 була укладена угода про визнання винуватості в присутності захисника ОСОБА_4 .
		Згідно з угодою ОСОБА_5 під час досудового розслідування повністю визнає свою винуватість у зазначених діяннях і зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.
		ОСОБА_5 щиро розкаялася у вчиненому, активно сприяла розкриттю злочину. 
		ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні повністю визнала свою провину в обязі пред`явленого обвинувачення, зпазначеного в обвинувальному акті.
		Відповідно до ст. 12 КК України ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні нетяжких злочинів.
		ОСОБА_5 зобов`язалася беззастережно визнати свою вину в обсязі підозри у судовому провадженні.
		Сторонами було узгоджено призначення покарання ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 110 КК України у виді 3 років позбавлення волі без конфіскації майна, за ч. 2 ст. 436-2 КК України у виді 2 років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити покарання у виді 3 років позбавлення волі без конфіскації майна. 
		Вирішуючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
		Суд погоджується із кваліфікацією дій обвинуваченої ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст. 436-2 КК України.
		Згідно з п. 1 ч. 4 ст.469КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією). Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
		При цьому ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні нетяжких кримінальних правопорушень відповідно до ст. 12 КК України. Обвинувачена не є організатором злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою, злочинів. Шкода не матеріального характеру від даного правопорушення, завдана лише державним та суспільним інтересам, потерпілих у даному кримінальному проваджені немає. Матеріальна шкода злочином не заподіяна.
		Судом з`ясовано, що обвинувачена ОСОБА_5 цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України; наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України; характер кожногообвинувачення,щодо якоговона визнаєсебе винуватою; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
		Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. 
		Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України та/або закону, зокрема, вимогам ст. 63, 65 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
		Узгоджена між сторонами міра покарання за кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст. 436-2 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України є достатньою для виправлення обвинуваченої і відповідає загальним засадам призначення покарання.
		Обвинувачена погоджується на призначення їй узгодженого покарання.
		При цьому, з урахуванням даних про особу винної, яка раніше не судима, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, наявності обставин, що пом`якшують покарання, а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів, відсутності обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, суд вважає за можливе призначити їй покарання узгоджене з прокурором.
		Таким чином, за наслідками розгляду угоди в підготовчому судовому засіданні, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості між сторонами кримінального провадження: прокурором та обвинуваченою і призначення останній узгодженої сторонами міри покарання за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст. 436-2 КК України із застосуванням ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
		До обвинуваченої ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, якій підлягає залишенню без змін до набрання вироком законної сили.
		Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту її фактичного затримання, тобто з 02 травня 2024 року.
		Крім того, суд вважає за необхідне зарахувати обвинуваченій, відповідно до вимог ч.5 ст.72КК України у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з моменту фактичного затримання, який для обвинуваченої рахується з 02 травня 2024 року, виходячи із співвідношення, згідно якого одному дню тримання під вартою (попереднього ув`язнення) відповідає один день позбавлення волі.
		Процесуальні витрати на залучення експерта відповідно до ч. 2 ст.124КПК України підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави, що також погоджено сторонами в угоді.
		Ухвалою слідчого Київського районногосуду м.Харковавід 07.05.2024 накладено арешт на майно. Суд скасовує вказаний арешт та вирішує питання про речові докази в порядку ст. 100 КПК України.
		Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, ст. 100, 124, 374, 474, 475 КПК України, 
		 
		у х в а л и в :
		 
		Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 10 жовтня 2024 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_5 .
		ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст. 436-2 КК України, та призначити покарання:
		- за ч. 1 ст. 110 КК України у виді 3 років позбавлення волі без конфіскації майна;
		- за ч. 2 ст. 436-2 КК України у виді 2 років позбавлення волі без конфіскації майна.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді 3 років позбавлення волі без конфіскації майна.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту її фактичного затримання  02 травня 2024 року.
		Запобіжний захід стосовно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 45436 гривень 80 копійок.
		Скасувати арешт з майна, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 07.05.2024.
		Речові докази: мобільний телефон марки «Nokia» ІМЕI 1: НОМЕР_2 , ІМЕI 2: НОМЕР_3 , ноутбук «Acer Travel Mate 5740 series», s/n НОМЕР_4 , мобільний телефон марки «Apple Iphone 6S» ІМЕI: НОМЕР_5 , які знаходяться на зберіганні у камері схову слідчого відділу УСБУ в Харківській області  повернути власнику  ОСОБА_5 .
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		   Вирок на підставі угоди може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду, через Московський районний суд міста Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення:
		обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;
		прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...