Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/16432/17 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; купівлі-продажу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 27.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 28.11.2024.
Дата набрання законної сили: 20.11.2024
Номер судового провадження: 61-11500ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		20 листопада 2024 року
		м. Київ 
		 
		справа № 754/16432/17
		провадження № 61-11500св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І.,
		 
		учасники справи:
		 
		за позовом про визнання договорів недійсними та скасування реєстрації
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач -  ОСОБА_2 ,
		треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Доценко Інна Петрівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коновалова Есталіна Анатоліївна,
		 
		за позовом про визнання договору недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію
		позивач - ОСОБА_5 ,
		відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_6 ,
		треті особи: ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_8 , на постанову Київського апеляційного суду від 11 червня 2024 року в складі колегії суддів: Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М., Ящук Т. І.
		 
		Історія справи
		Короткий зміст позовів
		 
		У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся  з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Доценко І. П., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коновалова Е. А., про визнання договору купівлі-продажу недійсним та припинення договору іпотеки.
		 
		Позов мотивовано тим, що з 03 серпня 2011 року він перебуває в шлюбі в ОСОБА_5 .
		 
		Під час перебування в шлюбі ним на прилюдних торгах з продажу арештованого майна було придбано трикімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом, виданим 07 квітня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М. А. відповідно до статті 66 Закону України «Про виконавче провадження» та на підставі Акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, затвердженого відділом державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві 03 квітня 2014 року, дублікат якого, замість втраченого, 14 червня 2014 року було видано приватним нотаріусом Апатенко М. А.
		 
		21 грудня 2016 року з Реєстру речових прав на нерухоме майно йому стало відомо, що на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 08 грудня 2016 року право власності на вказану квартиру зареєстровано за ОСОБА_2 .
		 
		В подальшому ОСОБА_1 стало відомо, що на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 29 грудня 2016 року право власності на вказану квартиру зареєстровано за ОСОБА_3 
		 
		29 грудня 2016 року державним реєстратором Доценко І. П. також зареєстровано іпотеку на підставі договору іпотеки, укладеному між ОСОБА_3 (іпотекодавець) та ОСОБА_4 (іпотекодержатель). Предметом іпотеки за цим договором є квартира АДРЕСА_2 .
		 
		У зв`язку з заволодінням шахрайським шляхом квартирою АДРЕСА_2 , 16 грудня 2016 року відповідні відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100050012639.
		 
		Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 03 лютого 2017 року (справа №756/1783/17) задоволено клопотання старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП в м. Києві. Накладено арешт, із забороною використання та розпорядження будь-яким чином, на квартиру АДРЕСА_2 , та правовстановлюючі документи на вказану квартиру.
		 
		В провадженні СВ Деснянського УП ГУ НП в м. Києві також перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017101030000024 від 14 березня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого в частині четвертій статті 190 КК України.
		 
		Договір купівлі-продажу від 08 грудня 2016 року він не укладав, згоди на його укладення ні він, ні його дружина не надавали, належна йому на праві власності квартира вибула з його власності поза його волею, з урахуванням уточнення  позовних вимог від 15 грудня 2017 року.
		 
		ОСОБА_1 просив:
		            визнати недійсним договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_2 , укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , зареєстрований в реєстрі за № 1827, та договір купівлі-продажу цієї квартири, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зареєстрований в реєстрі за № 2056, що посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Доценко І. П. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 33249718000);
		            визнати недійсним договір іпотеки, укладений 29 грудня 2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , предметом якого є квартира АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Доценко І. П., реєстраційний номер 2061;
		            зобов`язати реєстраційну службу внести відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування запису про право власності № 18411315 та запису про іпотеку № 18414956.
		 
		У квітні 2018 року ОСОБА_5 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , треті особи: приватний нотаріус Доценко І. П., ОСОБА_1 , про визнання договору купівлі-продажу недійсним.
		 
		Позов мотивовано тим, що з 03 серпня 2011 року ОСОБА_5 перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 .
		 
		В 2014 році її чоловік, ОСОБА_1 , набув у власність квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
		 
		15 грудня 2016 року чоловік позивачки повідомив їй вибуття вказаної квартири з його володіння на підставі шахрайських дій невідомих осіб.
		 
		Зробивши витяг із Реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо, що невстановлені особи на підставі сфальсифікованих документів переоформили право власності на квартиру   на невідомого їм ОСОБА_2 .
		 
		Невідомий її чоловіку ОСОБА_6 , вдаючи, що діє від імені та в його інтересах, на підставі довіреності від 24 листопада 2016 року, яку її чоловік не видавав, незаконно уклав договір купівлі-продажу вказаної квартири.
		 
		На момент, коли була видана та зареєстрована довіреність, у її чоловіка було викрадено паспорт, про що свідчить заява про втрату паспорта від 16 березня 2016 року.
		 
		Оскільки для оформлення купівлі-продажу нерухомості продавцю необхідно мати оригінали правовстановлюючих документів, які після   укладення договору вилучає нотаріус, що посвідчує угоду, а оригінали таких документів знаходяться у її чоловіка ОСОБА_9 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 договір купівлі-продажу квартири є незаконним.
		 
		Відповідно до статті 65 СК України вона не надавала жодної згоди на укладення будь-яких цивільно-правових угод стосовно спірної квартири.
		 
		ОСОБА_5 просила:
		            визнати договір купівлі-продажу квартири від 08 грудня 2016 року за № 1827, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Доценко І. П. недійсним;
		            скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Доценко І. П. від 08 грудня 2016 року, індексний номер запису: 32809947, про реєстрацію права власності ОСОБА_2 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та повернути в попередній стан.
		 
		Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
		 
		Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 11 червня 2020 року позови ОСОБА_1 та ОСОБА_5 об`єднано в одне провадження.
		 
		Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 31 липня 2023 року 
		позови ОСОБА_1 та ОСОБА_5 задоволено частково.
		договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , укладений 08 грудня 2016 року між ОСОБА_10 , від іменні та в інтересах якого діяв ОСОБА_6 на підставі довіреності посвідченої 24 листопада 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коновалою Е. А. за реєстровим № 1311, та ОСОБА_2 визнано недійсним;
		рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Доценко І. П. від 08 грудня 2016 року, індексний № 32809947 про реєстрацію права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_2 скасовано;
		в іншій частині вимог позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_5 відмовлено.
		вирішено питання розподілу судових витрат.
		 
		Заочне рішення мотивоване тим, що:
		            під час судового розгляду установлено, що довіреність за якою ОСОБА_6 08 грудня 2016 року уклав від імені ОСОБА_1 договір купівлі-продажу спірної квартири ним не підписувалась, згода його дружини на вчинення цього правочину щодо майна, придбаного її чоловіком під час шлюбу, не надавалась, суд дійшов висновку про визнання цього договору купівлі-продажу квартири недійсним та скасування відповідного рішення про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за відповідачем;
		            вимоги позовів про визнання інших правочинів за якими права власності на спірну квартиру переходило до інших осіб, чи встановлювались обтяження на спірну квартиру, а також про зобов`язання реєстраційної служби внести відомості до державного реєстру задоволенню не підлягають, оскільки за встановлених обставин не є належними способами захисту, виходячи з того, що позивачі не є сторонами цих правочинів ефективним способом захисту їх прав є витребування цього майна від осіб у володінні яких воно перебуває, а зобов`язання реєстратора здійснити дії є передчасною вимогою.
		 
		Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
		 
		Постановою Київського апеляційного суду від 11 червня 2024 року 
		апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено.
		заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 31 липня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення;
		в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено;
		в задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено.
		 
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
		            позивач ОСОБА_1 заявив вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 08 грудня 2016 року, в якому від   імені та в інтересах продавця ОСОБА_1 діяв ОСОБА_6 на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 24 листопада 2016 року, з тих підстав, що він вказану довіреність не підписував і відповідно не укладав договір купівлі-продажу, до відповідача ОСОБА_2 . При цьому ОСОБА_1 не було залучено до участі в справі  як співвідповідача ОСОБА_6 Позовну вимогу про  визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 29 грудня 2016 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та договору іпотеки від 29 грудня 2016, іпотекодержателем за яким є ОСОБА_11 , позивач ОСОБА_1 заявив до   відповідача ОСОБА_2 . При цьому ОСОБА_1 не було залучено до участі в справі як співвідповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_11 ;
		позивачка ОСОБА_1 позовну вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 08 грудня 2016 року, укладеного між ОСОБА_1 (продавець), від імені та в інтересах якого діяв ОСОБА_6 на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 24 листопада 2016 року, з тих підстав, що вказаний правочин було укладено без отримання її письмової згоди, як другого з подружжя, відповідно до частини третьої статті 65 СК України, заявила до відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_2 .  При цьому ОСОБА_1 не залучила до участі в справі як співвідповідача ОСОБА_1 , як сторону цього договору. Заявивши позовні вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08 грудня 2016 року про реєстрацію права власності ОСОБА_2 на спірну квартиру та повернення сторін договору в попередній стан, позивачка ОСОБА_5 не залучила до участі в справі в якості відповідача власника цієї квартири - ОСОБА_3 , права та інтереси якого безпосередньо зачіпаються цим позовом;
		позивачі у цій справі клопотань про притягнення до участі в справі в якості співвідповідачів всіх сторін оспорюваних договорів купівлі-продажу, а також власника спірної квартири та її іпотекодержателя не заявляли. Вирішуючи спір, суд першої інстанції на вказане уваги не звернув та вирішив спір по суті. Встановлюючи обставини та надаючи правовий аналіз заявленим у справі вимогам, суд першої інстанції у рішенні не дав належної оцінки суб`єктному складу судового процесу та вирішив спір до осіб, яких позивачі за поданими ними позовами   визначили відповідачами. За таких обставин оскаржуване судове рішення не відповідає вимогам щодо законності й обґрунтованості, висновки суду про часткове задоволення позовних вимог зроблені за неналежного суб`єктного складу, отже, є помилковими, а судове рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права. Апеляційний суд зауважив, що відмова в позові з указаної підстави не перешкоджає   позивачам звернутися до суду з позовом на загальних підставах з визначенням належного складу учасників справи;
		            позови розглянуто за неналежного суб`єктного складу, тому суд апеляційної інстанції не надавав оцінки висновкам суду першої інстанції щодо доведеності заявлених позовних вимог в частині не видання ОСОБА_12 довіреності на ім`я ОСОБА_6 , обрання позивачами ефективного способу захисту у випадку вибуття майна поза волею власника, тобто фактичним обставинам справи по суті спору.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		12 серпня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_8 , на постанову Київського апеляційного суду від 11 червня 2024 року, в якій просив:
		постанову апеляційного суду скасувати;
		залишити в силі рішення суду першої інстанції;
		повідомити ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що:
		            під час судового розгляду судом першої інстанції встановлено, що довіреність за якою ОСОБА_6 08 грудня 2016 року уклав від імені ОСОБА_1 договір купівлі-продажу спірної квартири ним не підписувалась, згода його дружини на вчинення цього правочину щодо майна, придбаного її чоловіком під час шлюбу, не надавалась, суд дійшов висновку про визнання цього договору купівлі-продажу квартири недійсним та скасування відповідного рішення про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за відповідачем;
		            процесуальні та матеріальні норми, які вказує суд першої інстанції, а також на практика Верховного суду, яка використана судом першої інстанції є вірними;
		            суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		 
		Рух справи
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі.
		 
		28 жовтня 2024 року справа передана судді-доповідачу Крату В. І.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2024 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		Межі та підстави касаційного перегляду
		 
		Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
		 
		В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
		 
		В ухвалі Верховного Суду від08 жовтня 2024 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 18 березня 2021 року у справі № 344/16101/17; від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц.
		 
		Аналіз касаційної скарги свідчить, що судові рішення оскаржуються в частині 
		            задоволеної заочним рішенням суду першої інстанції позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , укладеного 08 грудня 2016 року між ОСОБА_10 , від іменні та в інтересах якого діяв ОСОБА_6 на підставі довіреності посвідченої 24 листопада 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коновалою Е. А. за реєстровим № 1311, та ОСОБА_2 , та 
		            задоволених заочним рішенням суду першої інстанції позовних вимог ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , укладеного 08 грудня 2016 року між ОСОБА_10 , від іменні та в інтересах якого діяв ОСОБА_6 на підставі довіреності посвідченої 24 листопада 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коновалою Е. А. за реєстровим № 1311, та ОСОБА_2 , про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Доценко І. П. від 08 грудня 2016 року, індексний № 32809947 про реєстрацію права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_2 . 
		            В іншій частині судове рішення не оскаржується, а тому касаційним судом не переглядаються.
		 
		Фактичні обставини
		 
		Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 з 03 серпня 2011 року перебувають в зареєстрованому шлюбі.
		 
		Під час перебування в шлюбі, ОСОБА_1 придбано трикімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за 722 000 грн на підставі акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, затвердженого 03 квітня 2014 року ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві, що підтверджується свідоцтвом, виданим 07 квітня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М. А., дублікат якого, замість втраченого, було видано 14 червня 2014 року.
		 
		08 грудня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Доценко І. П. посвідчено договір купівлі-продажу квартири, за яким ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_6 на підставі довіреності, посвідченої у місті Києві 24 листопада 2016 року ОСОБА_13 , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим номером № 1311 (продавець) передав у власність ОСОБА_2 (покупець), а покупець прийняв у власність (купив) квартиру АДРЕСА_2 , та сплатив за неї обумовлену цим договором грошову суму.
		 
		Право власності ОСОБА_2 на вказану квартиру зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08 грудня 2016 року.
		 
		За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру іпотек станом на 15 вересня 2017 року власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_14 на підставі договору купівлі-продажу від 29 грудня 2016 року, а також вказана квартира перебуває в іпотеці на підставі договору іпотеки від 29 грудня 2016 року, іпотекодержатель - ОСОБА_4 .
		 
		Відповідно до висновку експерта від 27 квітня 2018 року № 8-4/926 за результатами почеркознавчої експертизи, проведеної у кримінальному провадженні № 42017101030000024 від 14 березня 2017 року, підпис в графі «підпис» в довіреності, яка зареєстрована в реєстрі за № 1311 та посвідчена 24 листопада 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коноваловою Е. А., виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Щодо відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 08 грудня 2016 року та про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08 грудня 2016 року
		 
		Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність (пункт 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).
		 
		Диспозитивність - один з основних принципів судочинства, на підставі якого особа (зокрема, позивач чи відповідач), самостійно вирішує, зокрема, чи оскаржувати судові рішення в касаційному порядку та в яких межах (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 листопада 2023 року в справі № 465/6549/16-ц (провадження № 61-11927св23), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2024 року в справі № 336/6023/20 (провадження № 61-11523сво23)).
		 
		Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України).
		 
		Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
		 
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
		 
		У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2021 року у справі № 308/8567/20 (провадження № 61-3480сво21) вказано, що:
		«Об`єднана палата Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду відхиляє аргументи касаційної скарги в частині задоволених вимог заяви про забезпечення позову щодо інших відповідачів (ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4), з таких мотивів. У пункті 5 частини третьої статті 2 ЦПК України вказано, що основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України). Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України). 
		У справі, що переглядається, інші відповідачі (ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4) не реалізували своє право на подання касаційної скарги, приєднання до касаційної скарги. Така процесуальна поведінка інших відповідачів свідчить про повну згоду з оскарженими судовими рішеннями в частині задоволених вимог заяви про забезпечення позову щодо них».
		 
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 жовтня 2023 року в справі № 761/18365/20 (провадження № 61-9164св23) вказано, що:
		«основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність (пункт 5 частини третьої статті 2 ЦПК України). У справі, що переглядається: в касаційних скаргах скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, просять скасувати постанову апеляційного суду як в частині задоволених позовних вимог до них, так і в частині задоволених позовних вимог до ОСОБА_3, ОСОБА_4; інші відповідачі (ОСОБА_3, ОСОБА_4) не скористалися своїм правом подачі касаційної скарги, приєднання до касаційної скарги. 
		Така процесуальна поведінка інших відповідачів (ОСОБА_3, ОСОБА_4) свідчить про їх повну згоду з постановою апеляційного суду в частині задоволених позовних вимог до них. Аналіз аргументів касаційних скарг свідчить, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, не навели переконливих доводів, яким чином судове рішення апеляційного суду порушує їх права та інтереси в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4, за умови, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, не оскаржили постанову апеляційного суду, тобто погодилися з постановою апеляційного суду в частині позовних вимог до них. Тому оскаржену постанову апеляційного суду в частині задоволених позовних вимог до ОСОБА_3, ОСОБА_4 належить залишити без змін».
		 
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2024 року у справі № 927/1206/21 (провадження № 12-31гс23) зазначено, що: 
		«131. У справі, що переглядається, прокурор пред`явив чотири вимоги: про скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 21.12.2018 до таких відповідачів: ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області та Плисківської сільської ради, про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку до Плисківської сільської ради та дві вимоги про визнання договорів оренди недійсними до Плисківської сільської ради та ТОВ «Івангородське».
		132. З касаційною скаргою на судові рішення в цій справі звернулося лише ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області. Плисківська сільська рада як особа, за якою зареєстроване право власності на спірні земельні ділянки, та ТОВ «Івангородське» як їх орендар своїм правом на подання касаційної скарги, а так само приєднатися до касаційної скарги не скористалися. Така процесуальна поведінка відповідачів фактично підтверджує їх повну згоду з судовими рішеннями.
		133. ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області у касаційній скарзі не навело доводів з приводу незаконності та/або необґрунтованості судових рішень у частині задоволення позову в частині вимог про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та визнання договорів оренди землі недійсними, а також не зазначило, як задоволення зазначених вимог порушує його права та інтереси за умови, що відповідачі, до яких пред`явлені такі позовні вимоги, судові рішення не оскаржили».
		 
		Див. також аналогічні висновки, зроблені, зокрема, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 квітня 2024 року в справі № 757/72370/17-ц (провадження № 61-18092св23), в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2024 року в справі № 279/1834/22 (провадження № 61-1382сво23)).
		 
		У справі, що переглядається:
		ОСОБА_5 не скористалась своїм правом подання касаційної скарги чи приєднання до касаційної скарги. Така процесуальна поведінка свідчить про повну її згоду з оскарженим судовим рішення в частині відмови в задоволенні її позовних вимог;
		аналіз аргументів касаційної скарги свідчить, що ОСОБА_1 , не навів переконливих доводів, яким чином оскаржені судові рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 , порушують його права та інтереси
		тому оскаржену постанову апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 належить залишити без змін.
		 
		Щодо відмови в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 08 грудня 2016 року
		 
		Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта статті 202 ЦК України).
		 
		У справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись усі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 червня 2021 року в справі № 296/1205/17 (провадження № 61-21476св19)).
		У справі за позовом сторони, від імені якої договір (додаткову угоду) вчиняв представник, про визнання недійсним договору (додаткової угоди), належним відповідачем є інша сторона оспорюваного договору (додаткової угоди), а не представник (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 липня 2020 року в справі № 664/1893/17 (провадження № 61-329св19), постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 жовтня 2021 року в справі № 219/11149/18 (провадження № 61-12723св21)).
		 
		Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
		 
		Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).
		 
		Пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 300/808/19 (провадження № 61-11144св22), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 грудня 2023 року в справі № 363/2300/20 (провадження № 61-6922св23), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 грудня 2023 року в справі № 753/8710/21 (провадження № 61-6090св23)).
		 
		Якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі як співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 січня 2024 року в справі № 947/6589/21 (провадження № 61-10253св23)).
		 
		Апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. При цьому суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції (див., зокрема, постанову Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 756/1529/15-ц (провадження № 14-242цс18), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 листопада 2020 року у справі № 752/1839/19 (провадження № 61-976св20), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2020 року у справі № 760/16979/15-ц (провадження № 61-4848св19), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 грудня 2023 року в справі № 686/23143/20 (провадження № 61-13878св23)).
		 
		У справі, що переглядається:
		            апеляційний суд при відмові в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 08 грудня 2016 року вважав, що ОСОБА_1 не було залучено до участі в справі  як співвідповідача представника ОСОБА_6 ;
		            апеляційний суд не звернув уваги, що усправі за позовом сторони, від імені якої договір вчиняв представник, про визнання недійсним договору належним відповідачем є інша сторона оспорюваного договору, а не представник;
		            тому належним відповідачем за позовною вимогою ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , зареєстрований в реєстрі за №1827, є ОСОБА_2 
		            як наслідок апеляційний суд по суті рішення суду першої інстанції в цій частині не переглянув, а тому зробив передчасний висновок про його скасування. 
		 
		Тому постанову апеляційного суду в частині відмові в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 08 грудня 2016 року належить скасувати та передати справу в цій частині на новий розгляд суду апеляційної інстанції. 
		 
		Суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
		 
		Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом (частина четверта статті 411 ЦПК України).
		 
		Висновки за результатами розподілу судових витрат
		 
		Постанова суду касаційної інстанції складається крім іншого, і з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції (підпункт «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України).
		 
		Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України. У статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У частині тринадцятій статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		 
		У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що:
		«згідно із підпунктом «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається крім іншого, і з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. Таким чином, встановлено дискреційне повноваження суду зазначити в резолютивній частині судового рішення про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України. Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, такий обов`язок у випадку передачі справи на новий судовий розгляд не покладено. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, розподіл судового збору у справі, в тому числі сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги, здійснює той суд, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи. З урахуванням наведеного Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду відступає від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у додатковій постанові від 22 квітня 2019 року у справі № 756/2157/15-ц.
		У разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».
		 
		Тому, з урахуванням висновку щодо суті касаційної скарги, розподіл судових витрат, в тому числі й понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
		 
		Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду в оскарженій частині прийнята частково без дотримання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку із наведеним, касаційний суд вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити частково; постанову апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним скасувати та передати справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції; постанову апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5  належить залишити без змін.
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_8 , задовольнити частково.
		 
		Постанову Київського апеляційного суду від 11 червня 2024 року в частині відмови в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 08 грудня 2016 року скасувати та передати справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		 
		Постанову Київського апеляційного суду від 11 червня 2024 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5  про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 08 грудня 2016 року та про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08 грудня 2016 року залишити без змін.
		 
		З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Київського апеляційного суду від 11 червня 2024 року в скасованій частині втрачає законну силу.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                    В. І. Крат
		 
		Судді:                                                                                     Д. А. Гудима
		 
		І. О. Дундар
		 
		                                                                                              Є. В. Краснощоков
		 
		                                                                                              П. І. Пархоменко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...