Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/430/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 27.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 28.11.2024.
Дата набрання законної сили: 26.11.2024
Номер судового провадження: 61-14078ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		УХВАЛА
		26 листопада 2024 року 
		м. Київ
		справа № 754/430/20
		провадження № 61-14078ск24
		Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу  ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 28 лютого 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 вересня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Ялтинського міського нотаріального округу Автономної республіки Крим Крайнюк Юлія Віталіївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мамай Ірина Володимирівна, про визнання заповіту недійсним,
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Ялтинського міського нотаріального округу Автономної республіки Крим Крайнюк Ю. В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мамай І. В., про визнання заповіту недійсним.
		Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 28 лютого 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Ялтинського міського нотаріального округу Автономної республіки Крим Крайнюк Ю. В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мамай І. В., про визнання заповіту недійсним залишено без задоволення.
		Постановою Київського апеляційного суду від 20 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 28 лютого 2024 року залишено без змін.
		16 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Києва від 28 лютого 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 вересня 2024 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків - надіслання уточненої редакції касаційної скарги, в якій необхідно зазначити підстави, на яких подається касаційна скарга з урахуванням приписів статті 389 ЦПК України, з копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
		З аналізу уточненої редакції касаційної скарги, яка надійшла на виконання ухвали Верховного Суду від 31 жовтня 2024 року, слідує, що заявник не усунув недоліки касаційної скарги, оскільки не визначив підстави касаційного оскарження судового рішення, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України. 
		ОСОБА_1 в уточненій касаційній скарзі зазначає, що підставою касаційного оскарження судових рішень є пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України та пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України.
		Однак посилання заявника на пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України та посилання на те, що судом першої інстанції проігноровано ухвалу про призначення експертизи та не забезпечено її проведення не відповідають змісту судових рішень, що оскаржуються. Судом першої інстанції було розглянуто клопотання заявника і ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 22 грудня 2021 року призначено експертизу. Однак у зв`язку з несплатою позивачем попередньої вартості проведення експертизи ухвала суду від 22 грудня 2021 року залишена без виконання(27 вересня 2022 року на адресу суду надійшов лист від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про залишення ухвали суду про проведення посмертної судової почеркознавчої експертизи без виконання у зв`язку з нездійсненням сплати її попередньої вартості).
		Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не розглянув заяву про призначення експертизи є безпідставними, оскільки касаційна скарга не містить доказів на підтвердження того, що заявником подавалося зазначене клопотання.
		Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що наведені заявником підстави касаційного оскарження судових рішень (пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України) не підтверджені. Інших підстав касаційного оскарження не вказано, відповідно недоліки касаційної скарги не усунуто.
		Чітке визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (приписи частини першої статті 400 ЦПК України).
		Процесуальний закон покладає на заявника обов`язок зазначати у касаційній скарзі мотиви щодо неправильного застосування конкретних норм матеріального та/або порушення норм процесуального права, яке допустили суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України, з вказівкою на відповідні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом. 
		Верховний Суд наголошує на тому, що суд касаційної інстанції здійснює перегляд ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій судових рішень у випадках, кожен з яких окремо передбачений процесуальним законом. Стадія касаційного перегляду не є обов`язковою стадією для усіх видів судових проваджень, а перегляд рішень у касаційному порядку відбувається виключно з підстав, що визначені процесуальним законом. Верховний Суд є судом права і здійснює перегляд постановлених та оскаржених судових рішень повністю лише у питанні правильності застосування судами норм права. 
		Норми процесуального права, які регулюють процедуру доступу до суду касаційної інстанції, слід визнати такими, що відповідають критеріям правової визначеності й передбачуваності.
		Визначення процесуальним законом порядку доступу до Верховного Суду охоплюється легітимною метою, яка полягає в тому, щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості.
		Подані заявником процесуальні документи свідчать про те, що у відведений судом строк (станом на 26 листопада 2024 року) вимоги ухвали Верховного Суду від 31 жовтня 2024 року у повній мірі не виконані (у касаційній скарзі та уточненій касаційній скарзі відсутні підстави касаційного оскарження судового рішення, визначені процесуальним законом), що не дозволяє суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження.
		Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.
		Відсутність у касаційній скарзі передбачених ЦПК України підстав оскарження судового рішення в касаційному порядку є передбаченою пунктом 4 частини четвертою статті 393 ЦПК України підставою для її повернення.
		За загальним правилом, повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
		Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України, 
		УХВАЛИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 28 лютого 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 вересня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Ялтинського міського нотаріального округу Автономної республіки Крим Крайнюк Юлія Віталіївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мамай Ірина Володимирівна, про визнання заповіту недійсним - повернути особі, яка подала касаційну скаргу.
		Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особам, 
		які подали касаційну скаргу.
		Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя                                                                                              Є. В. Синельников

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...