Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 913/458/24 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 25.11.2024. Зареєстровано: 27.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 28.11.2024.
Дата набрання законної сили: 25.11.2024
Номер судового провадження: 8/913/458/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
		 
		 
		 УХВАЛА
		про відкриття провадження у справі
		 
		25 листопада 2024 року м.Харків Справа № 913/458/24
		 Провадження №8/913/458/24
		 
		Суддя Господарського суду Луганської області Іванов А.В., розглянувши матеріали позовної заяви у справі
		за позовом Першого заступника керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 
		в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах:
		1. Північно-Східного офісу Держаудитслужби, м. Харків,
		2. Рубіжанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, м. Сєвєродонецьк Луганської області,
		до відповідача-1  Товариства з обмеженою відповідальністю «Елвенкін», м. Київ,
		відповідача-2  Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради, м. Рубіжне Луганської області,
		про визнання недійсним договору поставки та застосування наслідків такої недійсності
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Суть спору: Перший заступник керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Північно-Східного офісу Держаудитслужби та Рубіжанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елвенкін» та Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради, в якій просив визнати недійсним договір за №27/12/6 від 27.12.2021, укладений між Комунальним підприємством «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Елвенкін».
		Також прокурор просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елвенкін» на користь Рубіжанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області грошові кошти в сумі  1 280 000,00 грн.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.11.2021 Комунальним підприємством «Шляхово-експлуатаційне підприємство» в електронній системі закупівель опубліковано оголошення (ідентифікатор закупівлі  UA-2021-11-30-006104-b) про проведення відкритих торгів із закупівлі товару: Кабіна оператора № 1 та кабіна оператора № 2 з програмним забезпеченням та обладнанням АП для улаштування комплексу відбору вторинної сировини КВВС-50, очікуваною вартістю 1290000,00 грн.
		Учасниками вказаних відкритих торгів зареєструвалися: ТОВ «Елвенкін», Приватне підприємство «Стройпромсервіс» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Зоря».
		За результатом розгляду тендерних пропозицій тендерним комітетом переможцем визначено ТОВ «Елвенкін» з пропозицією, що становить 1280000,00 грн.
		27.12.2021 між КП «ШЕП» (Замовник) та ТОВ «Елвенкін» (Постачальник) було укладено договір поставки обладнання №27/12/6 (далі  Договір).
		29.12.2021 КП «ШЕП» на користь ТОВ «Елвенкін» перераховано кошти у розмірі 1280000,00 грн із призначенням платежу  зг.уг. №27/12/6 від 27.12.2021.
		Прокурор зазначає, що фінансування закупівлі за Договором здійснювалось за рахунок бюджетних коштів. Оскільки 18.01.2022 в електронній системі закупівель «Prozorro» опубліковано звіт про виконання вищезазначеного Договору, відповідно до якого сума оплати за договором - 1280000,00 грн; джерело фінансування закупівлі  Державний бюджет України (субвенція з державного бюджету в місцевий бюджет).
		Згідно інформації наданої Управлінням ДКС України у м. Рубіжному Луганської області від 16.09.2024 за №01-04-06/739 29.12.2021 на виконання Договору КП «ШЕП» перерахувало на користь ТОВ «Елвенкін» 1 280 000,00 грн.
		Як зазначає прокурор, опрацюванням інформації з веб-порталу «Prozorro» щодо укладання та виконання вказаного Договору постачання встановлені порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (далі  Закон), що призвело до незаконного вибуття бюджетних коштів.
		За твердженням прокурора, в порушення вимог, викладених у тендерній документації, документального підтвердження фактичного виконання цього Договору поставки товару ТОВ «Елвенкін» не надано. 
		Зазначений факт підтверджується результатами моніторингу процедури закупівлі UA-2021-11-30-006104-b, проведеним Північно-східним офісом Держаудитслужби (висновок від 23.12.2021), під час якого встановлено порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі».
		Прокурор звертає увагу, що згідно розділу ІІ висновку органу державного фінансового контролю, в порушення вимог, зазначених Замовником у п. 3 розділу 1 Додатку 1 тендерної документації, ТОВ «Елвенкін» не надано документального підтвердження поставки товару за наданим аналогічним договором, а саме: копії або оригінали накладних та/або акти приймання-передачі або інші підтвердні документи. На порушення вимог ч. 1 ст. 31 Закону Замовник не відхилив тендерну пропозицію ТОВ «Елвенкін» як таку, що не відповідає кваліфікаційним критеріям, установленим ст. 16 Закону та визнав ТОВ «Елвенкін» переможцем процедури закупівлі. Крім того, на порушення вимог ч. 11 ст. 29 Закону Замовником не розглянуто наступну тендерну пропозицію у списку пропозицій.
		Також прокурор наголошує, що факт порушення з боку Учасника процедури закупівель, що залишилося поза увагою Замовника та призвело до укладання договору, без дотримання вимог ст. ст. 16, 29, 31 Закону України «Про публічні закупівлі», підтверджується також і доказами, отриманими в ході проведення досудового розслідування. 
		Так, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Луганській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022130000000015 від 18.01.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, за фактом розкрадання бюджетних коштів шляхом проведення тендерних торгів з порушеннями тендерних умов та укладанням договорів на придбання комплектуючих до комплексу відбору вторинної сировини КВВС-50 за завищеними цінами, посадовими особами КП «ШЕП» за попередньою змовою з ТОВ «Елвенкін».
		Як вказує прокурор, усупереч вимогам законодавства про публічні закупівлі, тендерна пропозиція ТОВ «Елвенкін» (переможця закупівлі) не відповідала умовам тендерної документації, а учасник не відповідав кваліфікаційним критеріям, установленим ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі». Проте, у порушення вимог ст. 31 цього Закону, Замовник не відхилив тендерну пропозицію вказаного учасника, а навпаки  визнав його переможцем аукціону.
		Прокурор вважає, що укладання Договору поставки №27/12/6 від 27.12.2021 між КП «ШЕП» та ТОВ «Елвенкін» здійснено з порушенням вимог статей 16, 29, 31 Закону України «Про публічні закупівлі», внаслідок чого порушено інтереси суспільства та держави, тому цей договір підлягає визнанню недійсним.
		В свою чергу, зважаючи на те, що підстава для набуття ТОВ «Елвенкін» грошових коштів у сумі 1 280 000,00 грн відпала, вказана сума підлягає поверненню Рубіжанській міській військовій адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області у відповідності до приписів статей 216, 1212 ЦК України.
		Вищенаведене стало підставою для звернення Першого заступника керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави до суду з даним позовом.
		Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2024 справу №913/458/24 передано на розгляд судді Іванову А.В.
		 
		За приписами ч.ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
		Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
		В обґрунтування необхідності звернення до суду із даним позовом прокурор зазначає, що будь-яке порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» ототожнюється із порушенням інтересів держави у сфері публічних закупівель під час використання коштів, що є комунальною власністю та потребує відповідного реагування з боку уповноважених органів.
		Згідно зі ст. 5 Бюджетного кодексу України бюджетна система України складається з державного бюджету; місцевих бюджетів: бюджету Автономної Республіки Крим; обласних бюджетів; районних бюджетів; бюджетів місцевого самоврядування.
		Відповідно до ч. 4 ст. 71 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
		Повноваженнями зі складання місцевого бюджету м. Рубіжне Луганської області, розпорядження коштами місцевого бюджету на час укладання спірного Договору була наділена Рубіжанська міська рада Луганської області.
		Також вказаний орган на момент виникнення спірних правовідносин мав повноваження здійснювати контроль щодо законності проведених закупівель за бюджетні кошти, прийнятих за результатами таких закупівель рішень та контроль за ефективністю використання бюджетних коштів при укладенні господарських договорів.
		Надалі відбулась заміна уповноваженого органу у зв`язку із утворенням Рубіжанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району, до якої перейшли її повноваження.
		Таким чином, наразі саме Рубіжанська міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області є уповноваженим органом у спірних відносинах, в інтересах якого звертається прокурор.
		 
		Окрім того, відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
		Моніторинг закупівель здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (ч. 1 ст. 8 указаного Закону).
		На підставі п. п. 8, 10 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
		Відповідно до п. 1 Положення про Північно-Східний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби №23 від 02.06.2016 (далі - Положення), вказаний офіс підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління в Луганській, Полтавській, Сумській областях. Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно- територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно.
		Основним завданням офісу є реалізація повноважень Держаудитслужби на території Луганської, Полтавської, Сумської, Харківської областей (п. З Положення).
		Згідно з п. 4 Положення офіс відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів, дотриманням законодавства про закупівлі.
		Офіс вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
		Також офіс має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (п. п. 18 п. 6 Положення).
		Отже, саме Північно-Східний офіс Держаудитслужби наділений повноваженнями щодо здійснення заходів державного фінансового контролю з метою ефективного, законного, результативного використання державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів, у тому числі у сфері здійснення публічних закупівель та також є уповноваженим органом у спірних відносинах, в інтересах якого звертається прокурор.
		 
		Як вбачається з матеріалів позовної заяви, прокуратура листом від 11.09.2024 за №52/2-1630вих-24 повідомила Північно-східний офіс Держаудитслужби, про виявлені порушення інтересів держави, які виникли внаслідок укладення Договору, та призвели до порушення законодавства про публічні закупівлі.
		У відповідь Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області в листі №201231-17/1436-2024 від 18.09.2024 вказало, що органом державного фінансового контролю право звернення до суду з питання визнання додаткових угод до договору недійсними нормами законодавства не надано, у зв`язку з чим підстави для звернення до суду з позовною в Управління відсутні.
		Також листом від 11.09.2024 за №52/2-364ВИХ-24 прокуратура повідомила Рубіжанську міську військову адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області про виявлені порушення інтересів держави, які виникли внаслідок укладення Договору, та призвели до порушення законодавства про публічні закупівлі. Зазначеним листом також витребувано відомості про вжиті й заплановані заходи із захисту порушених інтересів держави.
		В листі від 19.09.2024 за №ВИХ-2458/2024 Рубіжанська міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області повідомила, що відсутність у військової адміністрації оригіналів документів, а також необхідної та достатньої інформації, що наразі унеможливлює її звернення до суду щодо визнання Договору недійсним.
		Відтак, прокурор стверджує, що органами, уповноваженими державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах: Північно-Східним офісом Держаудитслужби та Рубіжанською міською військовою адміністрацією Сєвєродонецького району Луганської області, допущено нездійснення відповідного захисту інтересів держави, а саме не пред`явлено до суду позов про визнання недійсними Договору поставки від 27.12.2021 № 27/12/6, укладеного між КП «ШЕП» та ТОВ «Елвенкін», як такого, що суперечить інтересам держави і застосування наслідків недійсності такого правочину.
		В подальшому прокурор листами №52/2-2328вих-24 та №52/2-515вих-24 від 08.11.2024 повідомляв Північно-Східний офіс Держаудитслужби та Рубіжанську міську військову адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області про намір звернутися до господарського суду в інтересах держави в особі вказаних органів із зазначеним позовом.
		 
		Підстави для здійснення прокурором представництва держави в суді визначені у ч. 3 та 4 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру».
		Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
		Приписами ч. 4 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» врегульовано, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.
		Аналіз положень ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
		- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
		- у разі відсутності такого органу.
		Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно різняться.
		У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.
		«Нездійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
		«Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.
		«Неналежність захисту» може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.08.2020 у справі №914/1844/18.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що Північно-Східним офісом Держаудитслужби та Рубіжанською міською військовою адміністрацією Сєвєродонецького району Луганської області не здійснювався захист інтересів держави у спірних правовідносинах, оскільки компетентні органи знали про порушення Закону України «Про публічні закупівлі» під час проведення процедури закупівель, однак не здійснили належних заходів щодо захисту інтересів держави шляхом ініціювання визнання недійсними договорів, а також застосування наслідків недійсності правочинів. 
		 
		Разом з тим, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
		Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
		Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
		Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
		Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
		Викладене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, які в силу положень ч. 4 ст. 236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права. 
		Враховуючи викладене, суд вважає, що в даному випадку наявна бездіяльність Північно-Східного офісу Держаудитслужби та Рубіжанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, оскільки вони достеменно знали про порушення інтересів держави, але не відреагували на таке порушення та не звернулися до суду з відповідним позовом у розумний строк. 
		З урахуванням викладеного, суд підтверджує підстави представництва Першого заступника керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області інтересів держави в особі органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Північно-Східного офісу Держаудитслужби та Рубіжанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, за заявленими позовними вимогами.
		 
		Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд приходить до висновку, що вони відповідають вимогам, встановленим ст.ст. 162, 164, 172 ГПК України. Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі, встановлені ГПК України відсутні.
		Відповідно до ч. 1 ст. 176 ГПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
		Подані матеріали є достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.
		Частиною 1 ст. 12 ГПК України передбачено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).
		Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 12 ГПК України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
		Положеннями ч. 3 ст. 247 ГПК України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
		Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги характер спірних правовідносин, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі суд вважає за необхідне розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження. 
		При цьому, суд приймає до уваги введення в Україні воєнного стану та включення міста Харків, де знаходиться суд, до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій №309 від 22.12.2022, як території можливих бойових дій, в зв`язку з чим про дату та час судового засідання учасники справи будуть повідомлені в подальшому.
		Положеннями абз. 2 ч. 5 ст. 53 ГПК України передбачено, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. 
		Таким чином, Північно-Східний офіс Держаудитслужби та Рубіжанська міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області набувають статусу позивачів у даній справі.
		 
		Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 176 ГПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається строк для подання відповідачем відзиву на позов.
		Частиною 8 ст. 165 ГПК України встановлено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
		Відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті (ч. 4 ст. 166 ГПК України).
		Згідно ч. 4 ст. 167 ГПК України заперечення подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання заперечення, який дозволить іншим учасниками справи отримати заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.
		Окремо суд звертає увагу, що відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
		Враховуючи вищевикладене, суд звертає увагу відповідачів на необхідності невідкладно зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
		Керуючись ст.ст. 12, 50, 53, 165, 168, 172, 176, 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		1. Підтвердити підстави представництва Першого заступника керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Північно-Східного офісу Держаудитслужби та Рубіжанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, за заявленими позовними вимогами.
		2. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
		3. Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
		4. Про дату та час підготовчого засідання повідомити учасників в подальшому.
		5. Судове засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Луганської області за адресою: м. Харків, проспект Науки, буд. 5.
		6. Встановити відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву  протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали. Відзив подати з доказами його направлення з усіма додатками іншим учасникам справи. 
		7. Встановити прокурору та позивачам строк для подання відповіді на відзив  протягом п`яти днів з дня отримання відзиву. Відповідь на відзив подати з доказами направлення з усіма додатками іншій стороні.
		8. Встановити відповідачам строк для подання заперечення  протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Заперечення подати з доказами направлення з усіма додатками іншій стороні.
		9. Запропонувати відповідачам невідкладно зареєструвати електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та повідомити суду свої актуальні поштові та електронні адреси для направлення процесуальних документів.
		10. Явку представників сторін визнати необов`язковою.
		 
		Cуд звертає увагу учасників справи про наявність технічної можливості забезпечення учасникам справи права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до ст. 197 ГПК України.
		Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://lg.arbitr.gov.ua/sud5014/.
		Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання 25.11.2024 та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Суддя Антон ІВАНОВ

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...