Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/15512/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про видачу і продовження обмежувального припису.
Надіслано судом: 27.11.2024. Зареєстровано: 27.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 28.11.2024.

Номер судового провадження: 2-о/754/574/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Номер провадження 2-о/754/574/24
		Справа №754/15512/24
		РІШЕННЯ 
		Іменем України
		 
		27 листопада 2024 року Деснянський районний суд м. Києва у складі: 
		судді  -                                                      Саламон О.Б.
		за участі секретаря судового засідання  -       Рябенка В.О.
		представника та заявника                  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 
		розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа - ОСОБА_3 , про продовження обмежувального припису,  -
		В С Т А Н О В И В :
		Заявник ОСОБА_2 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва із заявою про продовження обмежувального припису щодо ОСОБА_3 у зв`язку з тим, що останній систематично вчиняє домашнє насилля щодо заявника. 
		Вимоги заяви мотивовані тим, що за адресою АДРЕСА_1 проживали: заявник з дружиною ОСОБА_4 , сином ОСОБА_5 , його співмешканкою ОСОБА_6 та онуками: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Протягом 20 років ОСОБА_3 вживає наркотичні засоби, при цьому амбулаторне та стаціонарне лікування в приватних клініках результату не мали. За ці 20 років заявник пережив моральне, психологічне, фінансове та фізичне насилля. Почалися крадіжки особистих речей, зникали практично всі речі з квартири, які можна продати або здати до ломбарду. За вживання та збут наркотичних засобів ОСОБА_3 відбув покарання терміном у 3 роки з конфіскацією 1/2 частини квартири. Рішенням Деснянського районного суду від 15.05.2024 заяву про видачу обмежувального припису було задоволено та видано обмежувальний припис щодо ОСОБА_3 на строк 6 (шість) місяців з заборонами щодо: перебування в місці проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 ; наближатися на відстань 100 метрів до місця проживання ОСОБА_2 ; особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_2 , якщо він за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_3 , переслідувати його та в будь-який спосіб спілкуватися з ним; ведення листування, телефонних переговорів з ОСОБА_2 або контактування з ним через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб. При цьому,  ОСОБА_3 надалі чинить фізичне та психологічне насильство у сім`ї щодо заявника. Крім того, наразі Деснянським УП ГУНП у м. Києві відносно ОСОБА_3 відкрито кримінальне провадження № 12024100030001621 від 02.07.2024 за ст. 126-1 КК України, тому просить продовжити дію обмежувального припису.
		05 листопада 2024 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.
		08 листопада 2024 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. 
		В судовому засіданні заявник та його представник - адвокат Певна О.В. підтримали подану заяву, просили її задовольнити з підстав, зазначених в ній, оскільки заінтересована особа продовжує вчиняти дії, що мають ознаки психологічного, фізичного та економічного насильства. Зазначили, що при розгляді Службою у справах дітей та сім`ї Деснянською районною державною адміністрацією питання стосовно позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , останній в присутності членів комісії поводив себе агресивно, погрожував фізичною розправою та залишити заявника та його дружину без житла. Також, у зв`язку з порушенням кримінальної справи щодо ОСОБА_9 стосовно вчинення ним домашнього насильства, заявник просить продовжити термін обмежувального припису стосовно ОСОБА_3 , оскільки хвилюється за власне життя та здоров`я. 
		Заінтересована особа - ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про розгляд справи повідомлявся належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток за відомими адресами та sms - повідомлення.
		Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, заслухавши пояснення, суд дійшов висновку про задоволення заяви з наступних підстав.
		Як встановлено в судовому засіданні,  за адресою  АДРЕСА_1 проживають - заявник ОСОБА_2 з дружиною ОСОБА_4 , сином ОСОБА_3 , його співмешканкою ОСОБА_6 та онуками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		За останні чотири роки заявником було здійснено більше 30-ти звернень до поліції стосовно поведінки сина ОСОБА_9 , що підтверджується інформацією з бази даних Інформаційного порталу Національної поліції України № 451/125/49-2024.
		Неодноразово стосовно ОСОБА_3 складались протоколи про неналежне виконання батьківських обов`язків та за вчинення домашнього насилля відносно батька ОСОБА_2 , які не дали позитивного результату, оскільки ОСОБА_3 продовжує вчиняти психологічне та фізичне насилля.
		15 травня 2024 року рішенням Деснянського районного суду видано обмежувальний припис щодо ОСОБА_3 на строк 6 (шість) місяців з заборонами щодо: перебування в місці проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 ; наближатися на відстань 100 метрів до місця проживання ОСОБА_2 ; особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_2 , якщо він за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_3 , переслідувати його та в будь-який спосіб спілкуватися з ним; ведення листування, телефонних переговорів з ОСОБА_2 або контактування з ним через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.
		Наразі Деснянським УП ГУНП у м. Києві відносно ОСОБА_3 відкрито кримінальне провадження № 12024100030001621 від 02 липня 2024 року за ст. 126-1 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань. 
		Крім того, в провадженні Деснянського районного суду м.Києва перебуває на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, Орган опіки та піклування Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав.
		ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою, в якій просить продовжити дію обмежувального припису, оскільки ОСОБА_3 порушує його, погрожуючи виселенням з квартири, що свідчить про наявність ризику подальшого застосування домашнього насильства.
		Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Згідно з вимогами ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		Розділом IV глави 13 ЦПК України визначено порядок розгляду судом справ про видачу і продовження обмежувального припису.
		Згідно зі ст. 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
		Так, Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
		Як визначає стаття 1 зазначеного Закону, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру; психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи; кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі; обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи; особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.
		Стаття 26 зазначеного Закону визначає, що право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають, зокрема, постраждала особа або її представник.
		Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.
		Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців. Обмежувальний припис не може містити заходів, що обмежують право проживання чи перебування кривдника у місці свого постійного проживання (перебування), якщо кривдником є особа, яка не досягла вісімнадцятирічного віку на день видачі такого припису.
		Порядок видачі судом обмежувального припису визначається Цивільним процесуальним кодексом України.
		У разі порушення кримінального провадження у зв`язку з вчиненням домашнього насильства перелік заходів щодо тимчасового обмеження прав або покладення обов`язків на особу, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством, або визнана винною у його вчиненні, а також порядок застосування таких заходів визначаються Кримінальним кодексом України та Кримінальним процесуальним кодексом України.
		Згідно із ч. 3 ст. 26 Закону, рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
		У п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
		Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 350-4 ЦПК України, у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
		Відповідно до ч. 1 ст. 350-6 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.
		Законом визначено, що видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.
		Видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів і ризиків.
		Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 21 листопада 2018 року (касаційне провадження № 61-19328св18) в результаті перегляду справи № 756/2072/18.
		 За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень
		 Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Долучені письмові докази по справі, надані пояснення у судовому засіданні свідчать про конфліктні взаємовідносини між сторонами, можуть розцінюватись судом як домашнє насильство.
		З огляду на наявні у справі письмові докази, суд вважає, що заявниками та його представником в процесі розгляду справи доведено існування загрози вчинення ОСОБА_3 протиправних дій у майбутньому. 
		Суд усвідомлює, що достатньою підставою для задоволення такої заяви є існування обґрунтованого побоювання вчинення такого насильства зі сторони заінтересованої особи у майбутньому, що у цій справи доведено.
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 756/3859/19 (провадження № 61-11564св19) зроблено висновок, що «враховуючи положення Закону № 2229-VIII, обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях».
		Так, судом встановлено, що заявник та його син ОСОБА_3 зареєстровані та є співвласниками квартири за адресою:  АДРЕСА_1 .
		Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (East/West Alliance Limited v. Ukraine, № 19336/04, § 166-168, від 23 січня 2014 року).
		Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право:
		- втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу
		у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними;
		- якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів;
		- втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із закономі з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення.
		Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.
		Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
		Тлумачення наведених норм дає підстави для висновку, що тимчасове обмеження права власності кривдника з метою забезпечення безпеки постраждалої особи шляхом встановлення судом обмежувального приписуу порядку, визначеному Законом № 2229-VIII, є легітимним заходом втручанняу права та свободи особи. При вирішенні питання щодо застосуванні такого заходу суд на підставі установлених обставин справи та оцінки факторів небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства має оцінити пропорційність вручання у права і свободи особи враховуючи, що ці заходи пов`язані із протиправною поведінкою такої особи.
		Беручи до уваги наведені обставини, суд приходить до висновку про високий рівень вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення щодо постраждалої особи, такі ризики є реальними та підтверджуються матеріалами справи, тому для забезпечення дієвого та ефективного захисту до ОСОБА_3 необхідно продовжити дію обмежувального припису.
		З урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, суд вважає, що вжиті завниками розумні заходи для її захисту та покарання винного не надали очікуваного результату, а тому обмежувальний припис є належним та допустимим способом захисту прав заявника.
		Судом встановлено, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 15 травня 2024 року було задоволено заяву ОСОБА_2 та видано обмежувальний припис відносно ОСОБА_3 на строк шість місяців, який закінчився 15 листопада 2024 року. 
		Крім того, за час дії обмежувального припису, ОСОБА_3 неодноразово порушував встановлені заходи тимчасового обмеження прав та покладені на нього рішенням суду обов`язки, що підтвердженням є порушення кримінальної справи.
		Отже, співставляючи інтереси учасників справи, враховуючи суспільні інтереси, суд приходить до переконання, що є достатніми аргументи заявника для продовження дії обмежувального припису стосовно ОСОБА_3 , тому заяву про продовження обмежувального припису, підлягає задоволенню.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 350-6, 352-355 ЦПК України, суд, - 
		У Х В А Л И В:
		Заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа - ОСОБА_3 , про продовження обмежувального припису - задовольнити. 
		Продовжити дію обмежувального припису стосовно ОСОБА_3 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на строк 6 (шість) місяців, яким визначити наступні тимчасові обмеження його прав відносно ОСОБА_2 , а саме:
		- заборонити перебування в місці проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 ;
		- заборонити наближення на відстань 100 метрів до місця проживання ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 );
		- заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_2 , якщо він за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_3 , переслідувати його та в будь-який спосіб спілкуватися з ним;
		- заборонити ведення листування, телефонних переговорів з ОСОБА_2  або контактування з ним через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб. 
		Повідомити про прийняте рішення Деснянське управління поліції ГУНП у м. Києві для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік. 
		Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
		Судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису віднести на рахунок держави.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Повний текст рішення суду складено 27.11.2024.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя Деснянського районного суду м. Києва     Саламон О.Б.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...