Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/2199/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:.
Надіслано судом: 27.11.2024. Зареєстровано: 28.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.11.2024.
Дата набрання законної сили: 08.01.2025
Результат оскарження 08.01.2025 Східний апеляційний господарський суд: повернуто апеляційну скаргу
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
		гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua, 
		код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
		_____________________________________________________________________________
		У Х В А Л А 
		у справі про банкрутство
		27.11.2024 Справа № 905/2199/20 
		Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., за участі секретаря судового засідання Левкович Ю.Р., розглянувши у попередньому засіданні матеріали справи 
		за заявою ініціюючого кредитора: Компанії Індумет С.А., Люксембург
		до боржника: Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу», м.Краматорськ, Донецька область
		про банкрутство
		розпорядник майна  арбітражний керуючий Глеваський В.В.
		 
		за участю представників:
		від кредиторів Компанії СОСІЬТЕ ЖЕНЕРАЛЬ СА (SOCIETE GENERELE SA) та Акціонерного товариства спрощеного типу «БІПІІФРАНС АССЮРАНС ЕКСПОРТ» (BPIFRANCE ASSURANCE EXPORT): адвокат Монастирський Г.О., адвокат Гловацький О.С.
		від Компанії СОСІЬТЕ ЖЕНЕРАЛЬ (SOCIETE GENERELE): адвокат Кисличенко І.В.
		від ТОВ «Інвестиційно-Кредитний Альянс»: адвокат Кулібаба О.С. 
		розпорядника майна - арбітражний керуючий Глеваського В.В. (в режимі відеоконференції)
		від боржника: не з`явився
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Ухвалою Господарського суду Донецької області за результатами підготовчого засідання від 30.03.2021 за заявою Компанії ІНДУМЕТ С.А. (INDUMET S.A.) відкрито провадження у справі про банкрутство Корпорації Індустріальна Спілка Донбасу; визнано розмір вимог ініціюючого кредитора Компанія ІНДУМЕТ С.А. (INDUMET S.A.) в сумі боргу 10.125.720.482,04грн., а також судового збору в сумі 21020,00грн.; введений мораторій на задоволення вимог кредиторів; введена процедура розпорядження майном боржника та розпорядником майна призначений арбітражний керуючий Коновий О.С.; призначена дата попереднього засідання суду.
		В частині призначення розпорядника майна та в частині визнання розміру вимог ініціюючого кредитора Компанії ІНДУМЕТ С.А. (INDUMET S.A.) у сумі боргу 10.125.720.482,04грн. постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2021 ухвалу Господарського суду Донецької області від 30.03.2021 у справі №905/2199/20 залишено без змін. 
		31.03.2021 на офіційному веб-порталі судової влади України оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Корпорації Індустріальна Спілка Донбасу.
		Після оприлюднення даного повідомлення до суду із заявами про визнання кредиторських вимог до боржника звернулися:
		1. ОСОБА_1 , 2. ОСОБА_2 , 3. ОСОБА_3 , 4. ОСОБА_4 , 5. ОСОБА_5 , 6. ОСОБА_6 , 7. ОСОБА_7 , 8. ОСОБА_8 , 9. ОСОБА_9 , 10. ОСОБА_10 , 11. ОСОБА_11 , 12. ОСОБА_12 , 13. ОСОБА_13 , 14. ОСОБА_14 , 15. ОСОБА_15 , 16. ОСОБА_16 , 17. ОСОБА_17 , 18. ОСОБА_18 , 19. ОСОБА_19 , 20. ОСОБА_20 , 21. ОСОБА_21 , 22. ОСОБА_22 , 23. ОСОБА_23 , 24. ОСОБА_24 , 25.Головного управління ДПС у Донецькій області, 26.СОСІЬТЕ ЖЕНЕРАЛЬ (SOCIETE GENERELE), 27.Goldharbour Trading Limited (Компанія з обмеженою відповідальністю "Голдхарбор Трейдинг Лімітед"), 28.Raiffeisen Bank Іnternational AG (Райффайзен Банк Інтернаціональ АГ), 29.INTERNATIONAL TRANSIT S.A.L. (OFFSHORE) (Компанія Інтернешнл Транзит С.А.Л. (Офшор), 30. "ІНГ-ДІБА АГ" (ING-DIBA AG), 31.Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат", 32.Компаніїя ІНДУМЕТ С.А. (INDUMET S.A.) (з додатковими грошовими вимогами), 33. Приватна компанія з обмеженою відповідальністю "INDUMET LIMITED", 34. Акціонерне товариство спрощеного типу "БІПІІФРАНС АССЮРАНС ЕКСПОР" (BPIFRANCE ASSURANCE EXPORT), 35.Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-Кредитний Альянс", 36. ІНГ БАНК Н.В. (ING BANK N.V), 37. Компанія СОСІЄТЕ ЖЕНЕРАЛЬ (SOCIETE GENERALE), 38.Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕйджДжи Агро Менеджмент", 39.NATWEST MARKETS PLC (Компанія НАТВЕСТ МАРКЕТС ПІ-ЕЛ-СІ), 40. Компанія СОСІЕТЕ ЖЕНЕРАЛЕ СА (SOCIETE GENERALE SA), 41.PROMERITUM FUND SPC (Промерітум Фанд ЕсПісі).
		Від Компанії ІНДУМЕТ С.А. (INDUMET S.A.) до суду надійшли:
		30.04.2021 (на електронну адресу суду) та 05.05.2021 (до канцелярії суду) - аналогічні за своїм змістом клопотання б/н від 29.04.2021 про приєднання доказів до матеріалів справи;
		11.10.2021 - письмові уточнення вих.№95231 від 08.10.2021 до заяви з додатковими грошовими вимогами (з додатками);
		06.01.2022 - заперечення на повідомлення розпорядника майна про результати розгляду заяви з додатковими грошовими вимогами (з додатками);
		17.01.2022 - клопотання вих.№96552 від 17.01.2022 про долучення доказів та письмові заперечення вих.№96556 від 17.01.2022 на заяву з грошовими вимогами ПАТ Дніпровський металургійний комбінат.
		Також до суду надійшли:
		07.06.2021 від Goldharbour Trading Limited (Компанія з обмеженою відповідальністю "Голдхарбор Трейдинг Лімітед") - письмові заперечення б/н від 04.06.2021 (з додатками) на повідомлення розпорядника майна про результати розгляду заяви з грошовими вимогами.
		15.11.2021, 31.12.2021, 11.01.2022 від INDUMET LIMITED (Приватна компанія з обмеженою відповідальністю ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД) - клопотання б/н від 15.11.2021 про долучення доказів; 
		- клопотання про визнання пропуску строку позовної давності за вимогами до Корпорації Індустріальна Спілка Донбасу поважними та не застосування наслідків його спливу; 
		- заперечення на повідомлення розпорядника майна про результати розгляду заяви з вимогами до боржника.
		16.12.2021 та 22.12.2021 від Goldharbour Trading Limited (Компанія з обмеженою відповідальністю "Голдхарбор Трейдинг Лімітед") - клопотання про витребування доказів, письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 29.11.2021.
		13.01.2022 та 17.01.2022 від Акціонерного товариства спрощеного типу "БІПІІФРАНС АССЮРАНС ЕКСПОР" (BPIFRANCE ASSURANCE EXPORT) - заява про долучення документів до матеріалів справи, пояснення щодо повідомлення розпорядника майна про результати розгляду заяви з кредиторськими вимогами (з додатками);
		13.01.2022 та 17.01.2022 від Компанії СОСІЕТЕ ЖЕНЕРАЛЕ СА (SOCIETESA) - заява про долучення документів до матеріалів справи, письмові пояснення щодо повідомлення розпорядника майна про результати розгляду заяви з кредиторськими вимогами (з додатками);
		11.02.2022 від Приватної компанії з обмеженою відповідальністю Індумет Лімітед (Indumet Limited) - письмові пояснення вих.№96933 від 09.02.2022 по суті заявлених вимог (з додатками) та клопотання про долучення доказів вих.96942 від 10.02.2022;
		11.02.2022 від Компанії ІНДУМЕТ С.А. (INDUMET S.A.) - письмові пояснення вих.№96934 від 09.02.2022 (з додатками);
		14.02.2022 від Компанії Сосієте Женераль (SOCIETE GENERALE) - письмові пояснення (з додатками) б/н від 11.02.2022 на заперечення розпорядника майна про результати розгляду заяви Компанії Сосіете Женераль (SOCIETE GENERALE) з грошовими вимогами до боржника.
		15.02.2022 від розпорядника майна - клопотання про звернення суду до Міністерства юстиції України щодо застосування права іноземних держав.
		Крім того до суду надійшли:
		10.01.2022 - заява Компанії Річком Лімітед (REACHCOM LIMITED) від 23.12.2021 про грошові вимоги до боржника в сумі 4.458.121.283,41грн. Вказана заява прийнята до розгляду.
		07.07.2022 - заява АТ Райффайзен Банк, м.Київ №194-1/4 від 21.02.2022 про грошові вимоги до боржника в сумі 287313,90грн. Вказана заява прийнята до розгляду.
		13.07.2022 - заява ДП Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом, м.Київ №01-8145/10-вих. від 01.07.2022 про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 25076235,45грн. Вказана заява прийнята до розгляду.
		19.12.2022  заява ОСОБА_1 №3 від 09.12.2022 з додатковими вимогами до боржника. Вказана заява прийнята до розгляду.
		Процесуальні дії суду та хід розгляду справи в судах апеляційної та касаційної інстанцій.
		·Ухвалою від 18.01.2022 визнані вимоги кредиторів   ОСОБА_13 , ОСОБА_22 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_18 , ОСОБА_23 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_24 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , ОСОБА_12 , ОСОБА_1 , ОСОБА_16 ,  ОСОБА_15 ,  ОСОБА_7 , ТОВ ЕйджДжи Агро Менеджмент, Головного управління ДПС у Донецькій області. Відмовлено ТОВ ЕйджДжи Агро Менеджмент у визнанні та включенні до реєстру вимог кредиторів грошових вимог в сумі 468,74грн. та в сумі 2138,79грн. Оголошено перерву у попередньому засіданні до 16.02.2022.
		Постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.08.2022 ухвалу Господарського суду Донецької області від 18.01.2022 в частині кредиторських вимог ОСОБА_17 та ОСОБА_12 залишено без змін.
		Постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.12.2022 ухвалу Господарського суду Донецької області від 18.01.2022 в частині кредиторських вимог ТОВ ЕйджДжи Агро Менеджемент залишено без змін.
		·Ухвалою від 16.02.2022 визнані вимоги кредиторів - ОСОБА_9 , ОСОБА_14 . Відмовлено Промерітум Фанд ЕсПісі (PROMERITUM FUND SPC) у визнанні та включенні до реєстру вимог кредиторів грошових вимог в загальній сумі 2000029585,05грн. Оголошено перерву у попередньому засіданні до 16.03.2022.
		Попереднє засідання, призначене на 16.03.2022 не відбулося внаслідок обставин того, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому продовжено.
		Поряд з цим, рішенням загальних зборів судів Господарського суду Донецької області №1 від 13.06.2022 визначена можливість проведення судових засідань у приміщенні суду за наявності об`єктивних обставин, які забезпечать безпеку проведення такого судового засідання у приміщенні суду (перебування суддів, працівників суду за означеною вище адресою суду).
		Ухвалою від 23.06.2022 учасникам судового процесу запропоновано висловити письмово позиції, щодо наявності заперечень стосовно заявлених вимог інших кредиторів.
		·Постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.08.2022 припинено повноваження керівника Корпорації Індустріальна Спілка Донбасу ОСОБА_25 та тимчасово покладено виконання обов`язків керівника Корпорації Індустріальна Спілка Донбасу на розпорядника майна арбітражного керуючого Конового Олександра Сергійовича.
		·Ухвалою від 15.09.2022 (залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 31.10.2022) серед іншого, відсторонено арбітражного керуючого Конового О.С. від виконання повноважень розпорядника майна у справі про банкрутство Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу"; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Глеваського Віталія Васильовича, встановлено розмір оплати послуг арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна Корпорації Індустріальна Спілка Донбасу у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.
		·Ухвалою від 08.12.2022 повністю визнані вимоги ПрАТ КАМЕТ-СТАЛЬ, як правонаступника ПАТ Дніпровський металургійний комбінат, частково визнані вимоги Raiffeisen Bank International AG (Райффайзен Банк Інтернаціональ АГ), ОСОБА_21 , та у попередньому засіданні оголошено перерву до 19.01.2023. 
		Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 ухвалу Господарського суду Донецької області від 08.12.2022 у справі №905/2199/20 скасовано в частині визнання грошових вимог Bank International AG (Райффайзен Банк Інтернаціональ АГ) в сумі 171805467,33грн. проценти (вимоги четвертої черги) та прийнято в цій частині нове рішення про відмову у визнанні таких вимог. В інших частинах ухвалу Господарського суду Донецької області від 08.12.2022 у справі №905/2199/20 залишено без змін.
		·Ухвалою від 19.01.2023 визнано вимоги кредиторів: 
		ІНГ Банк Н.В. (ING-BANK N.V.) в сумі 503527735,74грн. (вимоги четвертої черги);
		ІНГ-ДІБА АГ (ING-DIBA AG), в сумі 292696 088,05грн. (вимоги четвертої черги);
		International Transit S.A.L. (Offshore) (Компаніїя Інтернешнл Транзит С. А. Л. (Офшор) в сумі 4540,00грн. (вимоги першої черги), в сумі 1068664695,33грн. (вимоги четвертої черги), в сумі 241018249,51грн. (вимоги шостої черги);
		NATWEST MARKETS PLC (Компанія НатВест Маркетс Пі-ел-сі) в сумі 4540,00грн. (вимоги першої черги), в сумі 2134843945,67грн. (вимоги четвертої черги).
		Оголошено перерву у попередньому засіданні до 15.03.2023.
		Постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2024:
		- скасовано ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.01.2023 у частині визнання грошових вимог Компанії International Transit S. A. L. (Offshore) (Інтернешнл Транзит С. А. Л. (Офшор)) в сумі 1053158577,29грн. вимог четвертої черги та в сумі 241018249,51 грн. вимог шостої черги та ухвалено у цій частині нове рішення про відмову у визнанні означених грошових вимог;
		- викладено абзац 4 пункту 1 резолютивної частини ухвали Господарського суду Донецької області від 19.01.2023 у такій редакції: "International Transit S.A.L. (Offshore) (Компаніїя "Інтернешнл Транзит С. А. Л. (Офшор)" в сумі 4 540,00грн. (вимоги першої черги), в сумі 15 506 118,04грн. (вимоги четвертої черги)";
		- доповнено пункт 1 резолютивної частини цієї ухвали абзацом наступному змісту: "У визнанні решти грошових вимог "International Transit S.A.L. (Offshore) (Компаніїя "Інтернешнл Транзит С. А. Л. (Офшор)" відмовити".
		Постановою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 19.04.2024 касаційну скаргу компанії International Transit S.A.L. (Offshore) (Інтернешнл Транзит С.А.Л. (Офшор)) задоволено частково; постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 у справі №905/2199/20 скасовано, справу №905/2199/20 передано на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.
		Постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.06.2024 скасовано ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.01.2023 у справі №905/2199/20 в частині визнання грошових вимог ІНГ-ДІБА АГ (ING-DIBA AG) в сумі 292696088,05грн. (вимоги четвертої черги) та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у визнані означених грошових вимог. Викладено абзац 3 п.1 резолютивної частини ухвали Господарського суду Донецької області від 19.01.2023 у наступній редакції: У визнанні грошових вимог ІНГ-ДІБА АГ (ING-DIBA AG) в сумі 292696088,05грн. (вимоги четвертої черги) відмовити.
		Ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.01.2023 в частині визнання грошових вимог ІНГ Банк Н.В. (ING-BANK N.V.) в сумі 503527735,74грн. (вимоги четвертої черги) та NATWEST MARKETS PLC (Компанія НатВест Маркетс Пі-ел-сі) в сумі 4540,00грн. (вимоги першої черги) і в сумі 2134843945,67грн. (вимоги четвертої черги) у справі №905/2199/20 залишено без змін.
		Постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.08.2024 ухвалу господарського суду Донецької області від 19.01.2023 у справі №905/2199/20 скасовано в частині визнання вимог кредитора - International Transit S.A.L. (Offshore) (Компаніїя "Інтернешнл Транзит С. А. Л. (Офшор)" в сумі 1068664695,33 грн. (вимоги четвертої черги), в сумі 241018249,51 грн. (вимоги шостої черги). Ухвалено в цій частині нове рішення. Визнано частково грошові вимоги Transit S.A.L. (Offshore) (Компаніїя "Інтернешнл Транзит С. А. Л. (Офшор)" в сумі 1008587965,80 грн. (вимоги четвертої черги); в сумі 147913995,60 грн. (вимоги шостої черги). Інші грошові вимоги "International Transit S.A.L. (Offshore) (Компаніїя "Інтернешнл Транзит С. А. Л. (Офшор)" відхилено. В решті ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.01.2023 у справі №905/2199/20 залишено без змін.
		·Постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.06.2024:
		- апеляційні скарги ТОВ ЕйджДжи Агро Менеджемент та ОСОБА_16 на ухвалу Господарського суду Донецької області від 30.03.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2021 у справі №905/2199/20 задоволено частково;
		- змінено з підстав, наведених у мотивувальній частині цієї постанови:
		Абзац 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Донецької області від 30.03.2021 у справі №905/2199/20 шляхом викладення її в наступній редакції Визнати розмір вимог ініціюючого кредитора Компанія ІНДУМЕТ С.А. (INDUMET S.A.), Люксембург у сумі боргу 4283340,1грн., а також судового збору в сумі 21020,00грн.
		Абзаци 2 і 4 резолютивної частини постанови Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2021 у справі №905/2199/20 шляхом викладення їх в наступній редакції відповідно:
		- Апеляційну скаргу розпорядника майна Корпорації ІСД Конового О.С. задовольнити частково.
		- Змінити абзац 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Донецької області від 30.03.2021, виклавши її у такій редакції: Визнати розмір вимог ініціюючого кредитора Компанія ІНДУМЕТ С.А. (INDUMET S.A.), Люксембург у сумі боргу 4283340,1грн., а також судового збору в сумі 21020,00грн..
		- в іншій частині ухвалу Господарського суду Донецької області від 30.03.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2021 у справі №905/2199/20 залишено без змін.
		Матеріали справи №905/2199/20 про банкрутство Корпорації Індусріальна Спілка Донбасу повернуті до Господарського суду Донецької області.
		Протягом перебування матеріалів справи в судах апеляційної та касаційної інстанцій до суду від розпорядника майна  арбітражного керуючого Глеваського В.В. надійшли звіти (проміжні) про хід процедури розпорядження майном (з додатками).
		Ухвалою від 23.09.2024 попереднє засідання призначено на 23.10.2024; ТОВ "Інвестиційно-Кредитний Альянс", Компанії СОСІЬТЕ ЖЕНЕРАЛЬ (SOCIETE GENERELE), Goldharbour Trading Limited (Компанія з обмеженою відповідальністю "Голдхарбор Трейдинг Лімітед"), Компаніїї ІНДУМЕТ С.А. (INDUMET S.A.), Приватній компанії з обмеженою відповідальністю "INDUMET LIMITED", Акціонерному товариству спрощеного типу "БІПІІФРАНС АССЮРАНС ЕКСПОР" (BPIFRANCE ASSURANCE EXPORT), Компанії СОСІЕТЕ ЖЕНЕРАЛЕ СА (SOCIETE GENERALE SA) запропоновано до дати попереднього засідання надати до суду письмово викладену актуальну позицію щодо заявлених кредиторських вимог із зазначенням аргументів, доводів та міркувань станом на теперішній час; розпоряднику майна запропоновано до дати попереднього засідання надати до суду повідомлення про результати розгляду кредиторських вимог ТОВ "Інвестиційно-Кредитний Альянс", Компанії СОСІЬТЕ ЖЕНЕРАЛЬ (SOCIETE GENERELE), Goldharbour Trading Limited (Компанія з обмеженою відповідальністю "Голдхарбор Трейдинг Лімітед"), Компаніїї ІНДУМЕТ С.А. (INDUMET S.A.), Приватній компанії з обмеженою відповідальністю "INDUMET LIMITED", Акціонерному товариству спрощеного типу "БІПІІФРАНС АССЮРАНС ЕКСПОР" (BPIFRANCE ASSURANCE EXPORT), Компанії СОСІЕТЕ ЖЕНЕРАЛЕ СА (SOCIETE GENERALE SA).
		30.09.2024 через систему "Електронний суд" до суду від розпорядника майна - арбітражного керуючого Глеваського В.В. надійшов звіт (проміжний) про хід процедури розпорядження майном станом на 01.09.2024.
		07.10.2024 через систему "Електронний суд" до суду від розпорядника майна - арбітражного керуючого Глеваського В.В. надійшло клопотання про участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
		08.10.2024 через систему "Електронний суд" до суду від представника Компанії Сосієте Женерале СА (Societe Generale SA)  адвоката Монастирського Д.О. надійшла заява про участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів адвоката Гловацького О.С. та адвоката Монастирського Д.О.
		08.10.2024 через систему "Електронний суд" до суду від представника Акціонерного товариства спрощеного типу Біпііфранс Ассюранс Експорт (Bpifrance Assurance Export)  адвоката Монастирського Д.О. надійшла заява про участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів адвоката Гловацького О.С. та адвоката Монастирського Д.О.
		Вказані заяви задоволені судом, про що постановлені відповідні ухвали від 09.10.2024.
		Також до суду через систему "Електронний суд" надійшли:
		22.10.2024 - повідомлення розпорядника майна - арбітражного керуючого Глеваського В.В. про результати розгляду грошових вимог ТОВ "Інвестиційно-Кредитний Альянс", Акціонерного товариства спрощеного типу "БІПІІФРАНС АССЮРАНС ЕКСПОР" (BPIFRANCE ASSURANCE EXPORT), Компанії СОСІЬТЕ ЖЕНЕРАЛЬ (SOCIETE GENERELE), Goldharbour Trading Limited (Компанія з обмеженою відповідальністю "Голдхарбор Трейдинг Лімітед"), Компаніїї ІНДУМЕТ С.А. (INDUMET S.A.), Компанії СОСІЕТЕ ЖЕНЕРАЛЕ СА (SOCIETE GENERALE SA), Приватній компанії з обмеженою відповідальністю "INDUMET LIMITED";
		23.10.2024 - додаткові пояснення Акціонерного товариства спрощеного типу "БІПІІФРАНС АССЮРАНС ЕКСПОР" (BPIFRANCE ASSURANCE EXPORT) б/н від 22.10.2024 щодо заявлених кредиторських вимог;
		23.10.2024 - додаткові пояснення Компанії СОСІЕТЕ ЖЕНЕРАЛЕ СА (SOCIETE GENERALE SA) б/н від 22.10.2024 щодо заявлених кредиторських вимог.
		З огляду на неможливість проведення попереднього засідання під час повітряної тривоги, оголошеної у м.Харкові, попереднє засідання, призначене на 23.10.2024, не відбулось з об`єктивних причин, що не залежали від суду.
		За вказаних обставин попереднє засідання в цій справі призначено на 13.11.2024, про що судом постановлено відповідну ухвалу.
		28.10.2024 через систему "Електронний суд" до суду від розпорядника майна  арбітражного керуючого Глеваського В.В. надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів надсилання кредиторам повідомлень про результати розгляду грошових вимог.
		12.11.2024 через систему "Електронний суд" до суду від представника Акціонерного товариства спрощеного типу Біпііфранс Ассюранс Експорт (Bpifrance Assurance Export) та СОСІЕТЕ ЖЕНЕРАЛЕ СА (SOCIETE GENERALE SA)  адвоката Монастирського Д.О. надійшли письмові пояснення щодо кредиторських вимог.
		Ухвалою від 13.11.2024 визнані вимоги кредиторів Акціонерного товариства спрощеного типу «БІПІІФРАНС АССЮРАНС ЕКСПОРТ» (BPIFRANCE ASSURANCE EXPORT) в сумі 823999245,34грн. (вимоги четвертої черги), Компанії «СОСІЕТЕ ЖЕНЕРАЛЬ СА» (SOCIETE GENERALE SА) в сумі основного бору 43368395,45грн. та процентів в сумі 134413164,37грн. (вимоги четвертої черги). В іншій частині кредиторських вимог Компанії «СОСІЕТЕ ЖЕНЕРАЛЬ СА» (SOCIETE GENERALE SА) відмовлено. Визнані вимоги кредитора Компанія з обмеженою відповідальністю «Голдхарбор Трейдинг Лімітед» («Goldharbour Trading Limited») в сумі 2859010269,36грн. (вимоги четвертої черги). В іншій частині кредиторських вимог «Goldharbour Trading Limited (Компанія з обмеженою відповідальністю «Голдхарбор Трейдинг Лімітед») відмовлено. Відмовлено у визнанні кредиторських вимог Компанія «СОСІЕТЕ ЖЕНЕРАЛЬ» (SOCIETE GENERALE) в сумі 503527735,74грн. Попереднє засідання відкладено на 27.11.2024
		26.11.2024 через систему "Електронний суд" Компанією «СОСІЕТЕ ЖЕНЕРАЛЬ» (SOCIETE GENERALE) до суду подано письмову позицію щодо заявлених кредиторських вимог в сумі 1474162413,40грн.
		Присутній у засіданні суду розпорядник майна  арбітражний керуючий Глеваський В.В. та представники ТОВ «Інвестиційно-Кредитний Альянс», Компанії «СОСІЕТЕ ЖЕНЕРАЛЬ» (SOCIETE GENERALE) висловили позиції щодо заявлених кредиторських вимог.
		Інші учасники справи явку представників у судове засідання в режимі відеоконференції не забезпечили, про час та дату попереднього засідання були повідомлені належним чином. При цьому оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, суд дійшов висновку про можливість проведення засідання 27.11.2024 за відсутністю представників інших учасників справи.
		Дослідивши матеріали справи, повідомлення про результати розгляду кредиторських вимог та інші наявні документи, заслухавши пояснення присутніх розпорядника майна  арбітражного керуючого Глеваського В.В. та представників ТОВ «Інвестиційно-Кредитний Альянс», Компанії «СОСІЕТЕ ЖЕНЕРАЛЬ» (SOCIETE GENERALE), суд встановив: 
		Частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі  КузПБ) визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
		За змістом статті 1 КУзПБ грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов`язань належать зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
		За загальним правилом, визначеним частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство та розгляду їх заяв судом урегульовано нормами статті 45 КУзПБ.
		Відповідно до частини першої статті 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
		Відповідно до частини другої статті 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
		Частиною третьою цієї статті КУзПБ передбачено, що ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.
		Під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, суд має з`ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).
		Поряд з цим, у питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов`язків суду на цій стадії суд враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому:
		- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору. Отже, у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови від 26.02.2019 у справі №908/710/18 від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 12.10.2021 у справі №01/1494 (14- 01/1494));
		- законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником;
		- надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України);
		- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (постанова від 27.08.2020 у справі №911/2498/18; від 13.09.2022 у справі №904/6251/20).
		Така судова практика є сталою при застосуванні статей 45-47 КУзПБ, що містять правове регулювання порядку звернення кредиторів із заявами з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядку розгляду цих заяв судом.
		При цьому законодавець, визначаючи попереднє засідання суду як етап процедури розпорядження майном, передбачає, що таке засідання має свою тривалість та може проводитися у декілька судових засідань, під час яких здійснюється аналіз заявлених вимог кредиторів.
		Тобто, кількість кредиторів та різний обсяг їхніх вимог впливають на тривалість попереднього засідання, яке може бути більшим одного дня, та зумовлює доцільність розгляду заяв (вимог) кредиторів з винесенням відносно кожної такої вимоги індивідуальної (окремої, самостійної) ухвали щодо результатів її задоволення. При цьому Кодекс України з процедур банкрутства не встановлює вимог до такої ухвали.
		Мотиви, за якими суд дійшов висновку про визнання вимог кредиторів у тому чи іншому розмірі чи про відмову у їх визнанні, можуть бути відображені як в індивідуальній (самостійній, окремій) ухвалі, так і в ухвалі за результатами розгляду вимог усіх кредиторів.
		Інший варіант викладення мотивів прийнятого рішення щодо розміру вимог кредиторів може бути таким - мотиви наводяться в індивідуальній (самостійній, окремій) ухвалі, а в ухвалі за результатами розгляду вимог усіх кредиторів мотиви можуть бути не відображеними, однак повинно міститися посилання на ухвалу з приводу розгляду вимог кожного конкретного кредитора. 
		Водночас, винесення ухвал як окремих процесуальних рішень за результатами розгляду вимог кредиторів не позбавляє суд першої інстанції обов`язку винесення ухвали попереднього засідання як підсумовуючого судового рішення, що відповідатиме за обсягом і змістом всій сукупності розглянутих судом кредиторських вимог та міститиме весь перелік відомостей, зазначення яких вимагається згідно з частиною другою статті 47 Кодексу.
		Таким чином, за результатами попереднього засідання розгляд вимог кредиторів може відображатися в індивідуальній ухвалі, винесеній внаслідок безпосереднього судового розгляду кредиторської вимоги, так і в ухвалі, винесеній судом за підсумком розгляду всіх кредиторських вимог у порядку, визначеному статтею 47 Кодексу.
		 
		·За результатами розгляду кредиторських вимог Акціонерного товариства спрощеного типу кредиторських вимог Компанії «СОСІЕТЕ ЖЕНЕРАЛЬ» (SOCIETE GENERALE), повідомлення розпорядника майна про результати розгляду кредиторських вимог та інших наданих документів, суд встановив:
		Компанія «СОСІЕТЕ ЖЕНЕРАЛЬ» (SOCIETE GENERALE) звернулася до суду із заявою про грошові вимоги до боржника в загальній сумі 2 046 978 063,10грн.
		Заява обґрунтовується наявністю заборгованості в сумі 1474162413,40грн., яка виникла на підставі угоди про надання купівельного кредиту від 22.12.2006, вимоги за якою забезпечені договором поруки №337/4311 від 03.04.2007 та в сумі 572 815 649,70грн., яка виникла на підставі кредитного договору від 27.11.2007, вимоги за яким забезпечені договором поруки від 27.11.2007.
		У тексті заяви заявником визначена заборгованість боржника Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу», як поручителя, перед Компанією «СОСІЕТЕ ЖЕНЕРАЛЬ» (SOCIETE GENERALE):
		1)за Угодою про надання купівельного кредиту від 22.12.2006 та порукою №337/4311 від 03.04.2007, в сумі 44 717 525,38 євро, з яких: 26 884 118,64 євро  основний борг та 17 833 406,74 євро  проценти станом на 22.04.2021;
		2)за кредитним договором від 27.11.2007 та порукою від 27.11.2007, в сумі 17 375 899,78 євро, з яких: 15 052 658,16 євро  основний борг та 2 323 241,62 євро  проценти станом на 22.04.2021.
		Згідно з абзацом 4 частини другої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства склад і розмір грошових вимог кредитора визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначенні в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначається в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
		Заявником визначено розмір грошових зобов`язань в національній валюті України за курсом НБУ гривні (32,9661) до Євро, станом на 30.03.2021, із розрахунку:
		- 1474162413,40грн., що є еквівалентом 44717525,38 євро;
		- 572815649,70грн., що є еквівалентом 17375899,78євро.
		Суд зазначає, що оскільки заява про визнання кредиторських вимог була направлена до суду 22.04.2021, що підтверджується Експрес накладною Укрпошти яка мітиться на поштовому конверті, в якому вказана заява надійшла до суду, розмір грошових вимог має визначатися в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України станом на 22.04.2021.
		За наслідком проведеного судом перерахунку заявленої до Корпорації Індустріальна Спілка Донбасу суми грошових вимог за курсом НБУ до Євро станом на 22.04.2021 (33,6986) гривень за один Євро судом встановлено, що розмір кредиторських вимог складає 2 092 461 497,09грн.
		Враховуючи приписи частини 2 статті 237 ГПК України судом розглядається заявлені Компанією «СОСІЕТЕ ЖЕНЕРАЛЬ» (SOCIETE GENERALE) кредиторські вимоги в загальній сумі 2 046 978 063,10грн.
		На підтвердження заявлених вимог заявник надав копію угоди про надання купівельного кредиту від 22.12.2006 (з додатками), копію договору поруки №337/4311 від 03.04.2007, копію кредитного договору від 27.11.2007 (з додатками), копію договору поруки від 27.11.2007, копії нотаріально засвідчених перекладів протоколів змін №1, №2 до угоди про надання купівельного кредиту від 22.12.2006, копію змін №3 від 18.07.2-11 до угоди про надання купівельного кредиту від 22.12.2006, копію нотаріально засвідченого перекладу листа від 14.01.2015, копії нотаріально засвідчених перекладів роздруківок з платіжної системи Компанії «СОСІЕТЕ ЖЕНЕРАЛЬ» (SOCIETE GENERALE) про переказ коштів, копію нотаріально засвідченого перекладу листа від 04.09.2015, узагальнену інформацію від 14.11.2019 щодо сум, сплачених та отриманих кредитором за угодою про надання купівельного кредиту від 22.12.2006, розрахунок заборгованості за порукою та угодою про надання купівельного кредиту від 22.12.2006, копію нотаріально засвідченого перекладу листа про внесення змін від 22.05.2008 до кредитного договору від 27.11.2007, копії нотаріально засвідчених перекладів листів від 04.05.2015, від 04.09.2015, та від 02.10.2017, розрахунок заборгованості за кредитним договором від 27.11.2007 та договором поруки від 27.11.2007. 
		Заява подана в межах строку, визначено частиною 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
		Під час розгляду справи заявник подав до суду:
		-письмові пояснення б/н від 14.01.2022, до яких додані: копія заяви про арбітраж зі штампом Міжнародного Арбітражного суду  Міжнародної Торгової палати про одержання 08.03.2019, з перекладом на українську мову; копія листа від Міжнародного Арбітражного суду - Міжнародної Торгової палати про отримання заяви про арбітраж від 12.03.2019, з перекладом на українську мову; роздруківка повідомлення ПАТ «Укрпошта» з додатком; циркуляр №7 від 19.01.2015 Міжнародного бюро Всесвітнього поштового союзу з перекладом на українську мову; докази надсилання вимог про сплату заборгованості від 04.05.2015, від 04.09.2015 та від 02.10.2017 на електронну адресу боржника з перекладом на українську мову; докази надіслання вимоги про сплату заборгованості від 04.05.2015 за допомогою сервісу міжнародної кур`єрської доставки DHL; докази надіслання вимоги від 02.10.2017 засобами поштового зв`язку з перекладом на українську мову;
		-письмові пояснення б/н від 11.02.2022, до яких додані: копія нотаріально засвідченого перекладу юридичного висновку компанії «Нортон Роуз Фулбрайт ЛЛП» від 10.02.2022 щодо дослідження питання застосування строку позовної давності за порукою №337/4311 від 03.04.2007; докази подання кредитором до арбітражу заяви від 27.08.2020 з вимогами до боржника, які ґрунтуються на Угоді про надання купівельного кредиту від 22.12.2006 та поруки від 03.04.2007; копія нотаріально засвідченого перекладу юридичного висновку компанії «Нортон Роуз Фулбрайт ЛЛП» від 16.09.2021 щодо дослідження питання застосування строку позовної давності за договором поруки від 27.11.2007; копія нотаріально засвідченого перекладу юридичного висновку компанії «Нортон Роуз Фулбрайт ЛЛП» від 12.07.2021 щодо дослідження питання застосування строку позовної давності за Угодою про надання купівельного кредиту від 22.12.2006; копія нотаріального засвідченого перекладу витягу з судового наказу Високого суду Правосуддя від 16.07.2020.
		Згідно з повідомленням арбітражного керуючого Конового О.С. про результати розгляду кредиторських вимог Компанії «СОСІЕТЕ ЖЕНЕРАЛЬ» (SOCIETE GENERALE) заявлені вимоги у загальній сумі 2 046 978 063,10грн. відхилені розпорядником майна з посиланням на припинення поруки Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» перед Компанією «СОСІЕТЕ ЖЕНЕРАЛЬ» (SOCIETE GENERALE) на підставі частини 4 статті 559 ЦК України. 
		Крім того, розпорядником майна зазначено, що вимоги в сумі 572 815 649,70грн. двічі заявлені кредитором до Господарського суду Донецької області в межах даної справи, шляхом подання іншої заяви від 30.04.2021 за підписом представника  адвоката Івасечко В.І. про грошові вимоги до боржника в сумі 503 527 735,74грн., підставою виникнення яких вказано кредитний договір від 27.11.2007 та договір поруки від 27.11.2007.
		Поряд із цим суд зазначає, що 10.10.2023 Компанія «СОСІЕТЕ ЖЕНЕРАЛЬ» (SOCIETE GENERALE) звернулась до суду із заявою від 05.10.2023 про відмову від частини кредиторських вимог в сумі 572 815 649,70грн.
		Присутня в засіданні суду представник Компанії «СОСІЕТЕ ЖЕНЕРАЛЬ» (SOCIETE GENERALE) підтримала заявлені вимоги в сумі 1 474 162 413,40грн., що є еквівалентом 44 717 525,38 євро, та зазначила про відмову від частини вимог в сумі 572 815 649,70грн., що є еквівалентом 17 375 899,78євро.
		На стадії вирішення питання про прийняття відмови Компанії «СОСІЕТЕ ЖЕНЕРАЛЬ» (SOCIETE GENERALE) від частини кредиторських вимог в сумі 572 815 649,70грн., суд дійшов висновку про прийняття відмови від частини кредиторських вимог з таких підстав:
		Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Частиною 10 статті 11 ГПК України передбачено, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який не може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
		Частиною 2 статті 14 ГПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. 
		Згідно з частиною першою статті 42 ГПК України учасники справи мають право, крім іншого, подавати заяви та клопотання.
		Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову.
		Пунктом 4 частини 1 статті 231 ГПК України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
		Враховуючи викладене, суд приймає відмову Компанії «СОСІЕТЕ ЖЕНЕРАЛЬ» (SOCIETE GENERALE) від частини кредиторських вимог в сумі 572 815 649,70грн. та закриває провадження з розгляду заяви Компанії «СОСІЕТЕ ЖЕНЕРАЛЬ» з кредиторськими вимогами до боржника в сумі 572 815 649,70грн.
		 
		Досліджуючи заявлені у заяві від 22.04.2021 кредиторські вимоги Компанії «СОСІЕТЕ ЖЕНЕРАЛЬ» (SOCIETE GENERALE) в сумі 1474162413,40грн. сумі суд виходить з наступного:
		·22.12.2006 між ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» (позичальник, покупець) та Компанією «СОСІЕТЕ ЖЕНЕРАЛЬ» (SOCIETE GENERALE) (Агент та кредитор), укладена угода про надання купівельного кредиту від 22.12.2006 (далі  кредитна угода) зі змінами внесеними від 30.05.2007 (протокол змін №1), від 11.12.2008 (протокол змін №2), від 18.07.2011 (зміни №3).
		Згідно зі статтею 2 кредитної угоди, кредитор надає позичальнику, відповідно до умов та положень, зазначених в цій Угоді про надання купівельного кредиту, кредит на загальну суму 33 735 192,00 Євро для забезпечення :
		пункт 2.1. виплати постачальнику (після сплати першого внеску) загальної суми в розмірі 30 000 000 Євро Ціни Контракту, що становить загальну суму, прийнятну за умовами ОЕКВ;
		пункт 2.2. (в редакції протоколу змін №1 від 30.05.2007) сплати ОеКВ оцінювану суму в розмірі 3 605 148,30 Євро за премії ОеКВ, сплачені кредитором ОеКВ відповідно до положень статті 7.
		За умовами статті 5.1. кредитної угоди, право кредитора на погашення виникає з кожної виплати за кредитом. Позичальник повинен погасити всю суму виплат десятьма (10) рівними і послідовними частинами що півроку, причому перша частина підлягає виплаті на першу дату терміну погашення, що наступає за шість (6) календарних місяців після початку погашення, або 15 липня 2008 року.
		Частини кредиту спочатку будуть призначені для повернення непогашеної основної суми за кредитним рахунком А, а потім (лише після повного погашення основної суми за кредитним рахунком А) для повернення непогашеної основної суми за кредитним рахунком В.
		Жодних виплат не може бути здійснено після кінцевої дати виплати, тобто після 15 червня 2008 року (стаття 4.8. кредитної угоди).
		Відповідно до статті 5.2. кредитної угоди, на кожну виплату нараховуватимуться відсотки з дати надання відповідної виплати і до останньої дати виплати відсотків періоду погашення.
		Протягом як попереднього періоду, так і періоду погашення позичальник повинен виплачувати відсотки на кожну дату виплати відсотків:
		-за плаваючою відсотковою ставкою ОеКВ, плюс маржа (відповідна сума розділена на 0,98). Будь-яка така ставка може змінюватися внаслідок зміни розміру будь-яких застосовуваних ставок податку на репатріацію після фактичної дати згідно зі статтею 9.1.2 (іv).
		-За фіксованою відсотковою ставкою ОеКВ плюс Маржа (відповідна сума розділена на 0,98). Будь-яка така ставка може змінюватися внаслідок зміни розміру будь-яких застосовуваних ставок податку на репатріацію після фактичної дати згідно зі статтею 9.1.2 (іv).
		Відсотки нараховуватимуться на непогашений залишок кредиту, щоквартально, починаючи з надання першої виплати і до кінцевої дати погашення кредиту, на суму до сплати в будь-який час на основі фактичної кількості днів кожного періоду, за який нараховуються відсотки, використовуючи фактор року в 360 днів. Відсотки виплачуватимуться щоквартально як залишкові платежі на кожну дату виплати відсотків.
		Агент повинен повідомити позичальника, відправивши копію Гаранту спочатку електронною поштою, а потім факсом не пізніше як за вісім (8) банківських днів після початку кожного періоду, за який нараховуються відсотки, про відсоткову ставку відповідно до зазначеного періоду, за який нараховуються відсотки.
		Статтею 5.3. кредитної угоди визначено, що зобов`язання позичальника погасити основні суми кредиту та відсотки («Платіжні зобов`язання»), які підлягають погашенню в дати погашення, будуть обов`язковими для позичальника у вигляді графіку погашення, зробленого у відповідності з цією Угодою та інструкціями НБУ.
		За умовами статті 5.4. кредитної угоди, будь-яку дату сплати відсотків, що не припадає на банківський день, має бути перенесено на наступний банківський день. Це не спричинить будь-яких змін наступних дат сплати відсотків. В цьому разі відомість про сплату відсотків буде засновуватись на фактичній кількості днів періоду сплати відсотків, зміненої таким чином. Для зручності дати сплати відсотків змінюватись не будуть. 
		Відповідно до пункту 13.1. статті 13.1 кредитної угоди, на всі суми, що підлягають оплаті позичальником за цією угодою про надання купівельного кредиту, нараховуються відсотки, з дати, коли вони підлягають оплаті до дати фактичної сплати, за ставкою, що дорівнює:
		Євро-відсотковій ставці EONIA станом на 11:00 годину (за брюссельським часом) плюс 1,75% нарік, або
		Стосовно операції по кредитному рахунку А, фіксована відсоткова ставка ОеКБ плюс Маржа, плюс 1,75% нарік (ця сума ділиться на 0,98 та округлюється до третьої цифри), та
		стосовно операцій по кредитному рахунку В, плаваюча відсоткова ставка ОеКБ плюс Маржа, плюс 1,75% на рік (ця сума ділиться на 0,98 та округлюється до третьої цифри).
		На дату набуття чинності діюча відсоткова ставка за прострочені платежі, що підлягають сплаті позичальником, повинна бути поділена на 0,98 та округлена до третьої цифри. Така відсоткова ставка за прострочені платежі буде скорегована з урахуванням будь-яких змін ставки податку на репатріацію, що підлягає сплаті після дати набуття чинності у відповідності до ст.9.1.
		Згідно з пунктом 13.2. статті 13 кредитної угоди відсотки за прострочені платежі повинні вираховуватись на основі фактичної кількості днів, з використанням коефіцієнту 360 днів у році.
		На відсотки за прострочені платежі нараховуються відсотки за вищезазначеною ставкою, якщо вони підлягають виплаті протягом цілого року (пункт 13.4 кредитної угоди).
		Ця Угода про надання купівельного кредиту регулюється та створена згідно з французьким законодавством. (пункт 21.1 статті 21 кредитної угоди).
		Ця Угода про надання купівельного кредиту набуває чинності з моменту її реєстрації в НБУ (стаття 22 кредитної угоди).
		Суд зазначає, що питання дійсності чи недійсності правочину не є предметом судового розгляду в межах розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника, а тому під час розгляду грошових вимог кредитора в порядку статей 45-47 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, за загальним правилом, має виходить з презумпції правомірності, і відповідно, дійсності правочину, на підставі якого виникли грошові вимоги кредитора. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 04.07.2023 у справі №922/2334/21 та від 13.06.2024 у справі №910/18166/20.
		Позичальнику були надані кредитні кошти в загальній сумі 33 605 148,30 Євро, а саме: 14.05.2007 в сумі 3 605 148,30 Євро, 30.05.2007 в сумі 10 314 660,05 Євро, 12.07.2007 в сумі 9 503 401,54 Євро, та 22.06.2007 в сумі 10 181 838,41 Євро. На підтвердження факту видачі кредитних коштів до матеріалів справи долучено роздруківки з платіжної системи.
		У встановлений кредитною угодою, кредит у повному обсязі погашений не був. Позичальником було частково сплачено кредитні кошти в сумі 6 721 029,66 Євро та відсотки за користування кредитом, тому внаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором, відповідно до наданих заявником розрахунків у боржника утворилась заборгованість за основною сумою кредиту 26 884 118,64 Євро та несплачених відсотків за користування кредитом станом на 22.04.2021 (з 31.03.2014 по 22.04.2021)  17 833 406,74 Євро. 
		Згідно з абзацом 4 частини другої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства склад і розмір грошових вимог кредитора визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначенні в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначається в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
		Заявником визначено загальний розмір грошових зобов`язань у національній валюті України за курсом НБУ гривні до Євро, встановленим на 30.03.2021, який складає 44 717 525,38грн. (26 884 118,64грн.  кредит, 17 833 406,74грн.  проценти за користування кредитом).
		За наслідком проведеного судом перерахунку заявленої до Корпорації Індустріальна Спілка Донбасу суми грошових вимог за курсом НБУ станом на 30.03.2021 (32,9661 гривень за один Євро) судом встановлено, що заявником вірно визначено розмір кредиторських вимог у загальній сумі 44 717 525,38грн. (26 884 118,64грн.  кредит, 17 833 406,74грн.  проценти за користування кредитом).
		В забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитною угодою поручитель Корпорація «Індустріальна Спілка Донбасу» видав поручительство вих.№337/4311 від 03.04.2007, за умовам пунктів 1.1., 1.2. статті 1 якого поручитель безвідклично та безумовно зобов`язується сплатити кредитору всі суми, які організатор може вимагати від нього у зв`язку з угодою про кредит згідно зі статтею 2321 Цивільного кодексу Франції. Ця порука видається на максимальну суму покриття 40 865 000,00 Євро.
		Відповідно до пункту 1.3. статті 1 поруки, поручитель зобов`язується сплатити кредиторові за першою вимогою всі суми, які буде заявлено кредитором без вимоги кредиторові надати будь-які докази та підтвердження тощо. Такий запит повинен бути належним чином зроблений факсом, телексом, рекомендованим листом, з повідомлення про отримання, на ім`я поручителя кредитором, яким засвідчується, що суми, щодо яких робиться запит, зроблена підлягають сплаті відповідно до цієї поруки, та умови, необхідні для їх сплати, виконані.
		Ця порука може бути використана один або декілька разів (пункт 1.4 статті 1).
		Пунктом 3.1.12 статті 3 визначено, що поручитель дійсно обрав французьке право для регулювання цієї поруки.
		Поручитель дійсно обрав юрисдикцію арбітражного суду для цілей цієї поруки (пункт 3.1.13 статті 3).
		Ця порука набуває чинності з дати її підписання та є дійсною до дня, яким завершуються 12 місяців з моменту дати останнього платежу за угодою про кредит (пункт 8.1. статті 8).
		З цієї дати поручитель приймає всі обґрунтовані вимоги від кредитора протягом терміна дії цієї поруки, або негайно сплачує кредиторові суму, зазначену в статті 1.2. вище (пункт 8.2. статті 8).
		Згідно до статті 9 «Порука та арбітраж» договору поруки, ця порука підпорядковується французькому законодавству (пункт 9.1. статті 9).
		Згідно з пунктами 9.3 статті 9 поручитель обирає розташування в приміщеннях АТ «Дюферко» в м.Лугано, Швейцарія, куди надсилатимуться всі документи та правові інструменти.
		Отже, як встановлено судом зобов`язання позичальника, передбачені кредитною угодою, щодо повернення суми кредиту, процентів, були забезпечені поручителем згідно з порукою №337/4311 від 03.04.2007.
		Вважаючи, що позичальник неналежно виконує зобов`язання за кредитною угодою, Компанія «СОСІЕТЕ ЖЕНЕРАЛЬ» (SOCIETE GENERALE) зазначає, що листом від 04.09.2015, направленим засобами електронного зв`язку (докази направлення додані до письмових пояснень від 14.01.2022) звернулася до поручителя, в якому зазначено про долучення до даного листа вимоги. При цьому, сама вимога про сплату заборгованості саме за угодою про надання купівельного кредиту від 22.12.2006, забезпечення виконання зобов`язань за якою забезпечені порукою вих.№337/4311 від 03.04.2007, суду не надана. 
		Як зазначає заявник, поручителем (боржником) Корпорація «Індустріальна Спілка Донбасу» зобов`язання за договором поруки не виконані.
		З матеріалів справи вбачається, що Компанія «СОСІЕТЕ ЖЕНЕРАЛЬ» (SOCIETE GENERALE) 27.08.2020 звернулася до Міжнародного арбітражного суду Міжнародної Торгової Палати із заявою до боржника із заявою про арбітраж, що підтверджується копією листа МАС при МТП від 28.08.2020 №25612/DDA. 
		Таким чином, відповідно до обставин, встановлених судом вище, підтверджується факт надання кредиту та в подальшому укладення договору поруки, яким поручителем за виконання зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати нарахованих процентів за його користування, стала Корпорація «Індустріальна Спілка Донбасу» боржник у даній справі.
		При цьому під час розгляду заявлених Компанією «СОСІЕТЕ ЖЕНЕРАЛЬ» (SOCIETE GENERALE) до боржника кредиторських вимог у процедурі розпорядження майном суд з`ясовує правову природу таких вимог як конкурсних чи поточних.
		Відповідно до абзацу 11 частини першої статті 1 КУзПБ конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
		Класифікація кредиторів законодавцем здійснена в залежності від часу, або періоду виникнення грошового зобов`язання у боржника. Тобто, поточними є кредитори із вимогами до боржника, що ґрунтуються на зобов`язаннях, які виникли після порушення провадження у справі.
		Судом встановлено, що кредиторські вимоги зі сплати процентів, нарахованих за період з дати відкриття провадження у справі про банкрутство  30.03.2021 та до 22.04.2021 (включно) не є конкурсними, оскільки виникли після відкриття провадження у справі банкрутство, а тому є поточними.
		За змістом частини 14 статті 39 КУзПБ, з моменту відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися у випадку та порядку, передбачених цим Законом.
		За приписами КУзПБ законодавець чітко визначив, що поточні вимоги кредитора - це неоплачені боржником вимоги, які виникли в процедурах банкрутства, за період після порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора. Згідно з частиною восьмою статті 45 КУзПБ до визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються в межах справи про банкрутство шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом.
		Відповідно до частини четвертої статті 60 КУзПБ заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у ліквідаційній процедурі після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 цього Кодексу.
		З урахуванням встановлених обставин, суд зазначає, що у даній справі, між боржником-поручителем Корпорацією «Індустріальна Спілка Донбасу» та кредитором склались приватноправові відносини на підставі виданої поручителем поруки від 03.04.2007, у яких наявний іноземний елемент (стороною договору є іноземна юридична особа). 
		Пунктом 9.1. статті 9 поруки, сторони визначили, що ця порука підпорядковується французькому законодавству.
		Визначаючи обсяг застосування права іноземної держави до правовідносин з іноземним елементом, законодавець у частині першій статті 6 Закону «Про міжнародне приватне право» передбачив, що застосування права іноземної держави охоплює всі його норми, які регулюють відповідні правовідносини.
		Відтак у даних правовідносинах між кредитором та боржником законодавство Франції підлягає застосуванню як щодо наслідків вчинення правочину поруки для його сторін, так і щодо строку дії поруки як забезпечувального зобов`язання, а також щодо строку позовної давності за вимогами кредитора до поручителя.
		Положеннями частини третьої статті 8 Закону України «Про міжнародне приватне право» сторонам надано повноваження подавати документи, що підтверджують зміст норм права іноземної держави, на які вони посилаються на обгрунтування своїх вимог або заперечень, іншим чином сприяти суду чи іншому органу у встановлені змісту цих норм. Разом з цим, законодавцем не визначено негативних наслідків для сторін, якщо ними не буде надано таких документів.
		Також, відповідно до статті 108 ГПК України, учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо в тому числі і змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі.
		Компанією «СОСІЕТЕ ЖЕНЕРАЛЬ» (SOCIETE GENERALE) до письмових пояснень від 11.02.2022 додана копія висновку щодо поруки на підставі законодавства Франції, який наданий паризьким офісом компанії «Нортон Роуз Фулбрайт ЛЛП» від 10.02.2022.
		Відповідно до пункту 4.1 Висновку, оскільки порука не передбачає жодного строку позовної давності, застосовуються законодавчі положення Господарського та Цивільного кодексів Франції, строк позовної давності, що застосовується до вимог СД на підставі поруки становить, таким чином п`ять років.
		Згідно з пунктом 4.2. Висновку початком відліку строку позовної давності слід вважати дату, в яку платіжні зобов`язання стали належними до виконання на підставі поруки. Поруки визначена як «окреме зобов`язання» за Французьким правом і тому регулюється спеціальним правовим режимом, визначеним статтею 2321 Цивільного кодексу Франції.
		Автономна природа такого виду поруки має наслідком те, що строк позовної давності за основним зобов`язанням, для забезпечення якого видана порука (тобто, КД) не впливає на поруку. Автономні поруки не вважаються похідними договорами, та до них повинні застосовуватися правила щодо строку позовної давності, незалежно від строків позовної давності, що застосовується до основного зобов`язання.
		Відповідно до статті 1 поруки, зобов`язання поручителя щодо сплати стає належним до виконання в той момент, коли СЖ звернеться з вимогою про сплату суми в розмірі о 40 865 000,00 євро. Така вимога робить зобов`язання поручителя належним до виконання.
		СЖ звернулося до поручителя з вимогою про сплату на підставі поруки 4 вересня 2015 року. Тому ця дата є початком відліку п`ятирічного строку позовної давності, що застосовується до вимог СЖ на підставі поруки.
		У пункті 4.3. Висновку вказано про те, що оскільки відлік п`ятирічного строку позовної давності, що застосовується до вимог СЖ на підставі поруки, розпочався 4 вересня 2015 року, СЖ повинно було до 4 вересня 2015 року заявити свої вимоги до поручителя.
		Тому, подавши 27 серпня 2020 року заяву про арбітраж. СЖ розпочало провадження проти поручителя в межах застосовного строку позовної давності. Іншими словами, строк позовної давності не сплинув в момент подачі позову проти поручителя.
		Для повного розуміння питання, відповідно до французького законодавства щодо строків позовної давності, описаного вище, подання заяви про арбітраж перервало п`ятирічний строк позовної давності розпочавши новий п`ятирічний строк позовної давності, який був негайно зупинений та буде зупинений доти, доки триватиме арбітражне провадження.
		У світлі зазначеного вище строк позовної давності, що застосовується до вимог СЖ на підставі поруки, не сплинув станом на 22 квітня 2021 року.
		Вказаний висновок, на який посилається заявник, як на підставу чинності поруки, судом не застосовується до укладання та тлумачення поруки, з огляду на таке:
		Відповідно до пункту 1.3. статті 1 поруки вих.№337/4311 від 03.04.2007, поручитель зобов`язується сплатити кредиторові за першою вимогою всі суми, які буде заявлено кредитором без вимоги кредиторові надати будь-які докази та підтвердження тощо. Такий запит повинен бути належним чином зроблений факсом, телексом, рекомендованим листом, з повідомлення про отримання, на ім`я поручителя кредитором, яким засвідчується, що суми, щодо яких робиться запит, зроблена підлягають сплаті відповідно до цієї поруки, та умови, необхідні для їх сплати, виконані.
		Як встановлено судом та зазначено вище, пунктом 8.1. та пунктом 8.2. статті 8 поруки вих.№337/4311 від 03.04.2007 ця порука набуває чинності з дати її підписання та є дійсною до дня, яким завершуються 12 місяців з моменту дати останнього платежу за угодою про кредит. З цієї дати поручитель приймає всі обґрунтовані вимоги від кредитора протягом терміна дії цієї поруки, або негайно сплачує кредиторові суму, зазначену в статті 1.2. вище.
		У письмових поясненнях від 14.01.2022 заявником Компанією «СОСІЕТЕ ЖЕНЕРАЛЬ» (SOCIETE GENERALE) визначено кінцеві дати окремо кожного чергового платежу з повернення кредиту за кредитною угодою (всього 10 платежів) та визначено, що останній 10-й платіж з повернення кредиту за кредитною угодою мав бути здійснений до 15 січня 2013 року.
		Відтак відповідно до договору порука діє протягом 12 місяців з дати останнього платежу за угодою про кредит починаючи з 15.01.2013.
		При цьому, доказів звернення з вимогою про сплату заборгованості у визначений строк матеріали справи не містять.
		Отже враховуючи дату останнього платежу з повернення кредиту за кредитною угодою (15.01.2013), порука припинилася 15.01.2014.
		Суд зазначає, що у висновку щодо поруки на підставі законодавства Франції, який наданий паризьким офісом компанії «Нортон Роуз Фулбрайт ЛЛП» від 10.02.2022, відсутнє зазначення норм права, які містять підстави зміни та/або продовження строку поруки, який був встановлений договором.
		Поряд із цим, суд враховує доданий до письмових пояснень Акціонерного товариства спрощеного типу "БІПІІФРАНС АССЮРАНС ЕКСПОР" (BPIFRANCE ASSURANCE EXPORT) від 11.01.2022 та наявний в матеріалах справи Висновок експерта в галузі права від 6 вересня 2021 року про положення та принципи французького права, що застосовуються до договору про надання кредиту покупцю від 10 листопада 2005 року, в якому зазначено таке:
		29. Як зазначалося вище, питання солідарної відповідальності регулюються законом, який діяв до 1 жовтня 2016 року, оскільки договір про надання кредиту покупцю було укладено 10 листопада 2005 року.
		30.Відповідно до статті 1202 Цивільного кодексу Франції, що діяла раніше, солідарна відповідальність не презюмується; вона повинна бути прямо обумовлена в угоді або виникати в силу закону.
		31.Стаття 1200, що діяла раніше, також передбачає, що існує солідарна відповідальність боржників у тому випадку, якщо вони несуть відповідальність стосовно одного і того самого предмету, таким чином, що кожен з них може нести відповідальність за борг в повному обсязі, а його погашення одним з боржників звільняє інших боржників від відповідальності перед кредитором. Крім того, відповідно до статті 1203, що діяла раніше, кредитор може вимагати виконання зобов`язання від будь-якого із солідарних боржників на власний розсуд, при цьому боржник позбавлений можливості вимагати, щоб відповідальність була розділена між усіма солідарними боржниками. 
		Беручи до уваги вищевикладене, з урахуванням досліджених судом змісту договору поруки, Висновків експертів в галузі права, та встановлених обставин справи, суд відхиляє твердження заявника про дійсність зобов`язань поручителя Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» за Угодою про надання купівельного кредиту від 22.12.2006 та поруки №337/4311 від 03.04.2007.
		Доводи арбітражного керуючого Конового О.С., який виконував повноваження розпорядника майна у цій справі, викладені у повідомленні про результати розгляду кредиторських вимог Компанії «СОСІЕТЕ ЖЕНЕРАЛЬ» (SOCIETE GENERALE), судом до уваги не приймаються як такі, що спростовуються матеріалами справи.
		З урахування викладено, грошові вимоги Компанії «СОСІЕТЕ ЖЕНЕРАЛЬ» (SOCIETE GENERALE), заявлені на підставі Угоди про надання купівельного кредиту від 22.12.2006 та поруки №337/4311 від 03.04.2007 в сумі 1474162413,40грн., що є еквівалентом 44717525,38 євро є необґрунтованими та визнанню не підлягають.
		 
		·За результатами розгляду кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Кредитний Альянс» (далі  ТОВ «Інвестиційно-Кредитний Альянс»), повідомлення розпорядників майна про результати розгляду кредиторських вимог, інших наданих документів, суд встановив:
		ТОВ «Інвестиційно-Кредитний Альянс» звернувся до суду із заявою про визнання грошових вимог до боржника Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» в загальній сумі 4.037.975.891,33грн., в тому числі: 
		1)
		1.885.602.986,19грн. (67.416.640,55 доларів США)  прострочена заборгованість за кредитом;
		961.200.428,27грн. (34.366.144,01 доларів США)  прострочена заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у доларах США;
		302.632,06грн.  прострочена заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом в національній валюті;
		452.389.795,66грн. (16.174.452,64 доларів США)  3% річних, нарахованих за період з 02.04.2013 по 30.03.2021 за порушення строків сплати тіла кредиту;
		20.279.526,70грн. (745.784,70 доларів США)  3% річних, нарахованих за період з 10.02.2016 по 30.01.2017 за порушення строків сплати процентів за користування кредитом у доларах США;
		120.084.218,00грн. (4.293.414,16 доларів США)  3% річних, нарахованих за період з 30.01.2017 по 30.03.2021 за порушення строків сплати процентів за користування кредитом у доларах США;
		61.935,93грн.  3% річних, нарахованих за період 04.06.2014 по 30.03.2021 за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом у національній валюті за кредитним договором;
		118.704,87грн.  судовий збір, стягнутий за рішенням Господарського суду Донецької області від 16.05.2016 у справі №905/1152/16;
		2)
		320.572.671,71грн. (1.256.457.912,19 японських єн)  заборгованість за тілом акредитиву;
		32.575.973,18грн. (136.942.883,74 японських єн)  3% річних, нарахованих за порушення строків сплати заборгованості по акредитиву, за період з 02.04.2013 по 22.06.2016;
		45.858.809,76грн. (179.739.789,01 японських єн)  3% річних, нарахованих за порушення строків сплати заборгованості по акредитиву, за період з 23.06.2016 по 30.03.2021;
		198.721.508,99грн. (778.872.419,06 японських єн)  заборгованість з комісії за договором акредитиву за період з 23.06.2016 по 30.03.2021;
		206.700,00грн.  судовий збір, стягнутий рішенням Господарського суду Донецької області від 28.09.2017 у справі №905/1151/16.
		Заява подана в межах строку, визначеного частиною 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
		У поданій заяві заявник посилається на наявність заборгованості Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» перед ТОВ «Інвестиційно-Кредитний Альянс» за кредитним договором №010/06/00188 від 27.03.2009 в загальній сумі 3.440.040.227,69грн. та за договором про надання акредитиву №019/01-12/453 від 19.01.2009 в загальній сумі 597.935.663,64грн.
		Згідно з повідомленням розпорядника майна Конового С.О. від 11.05.2021 про результати розгляду кредиторських вимог ТОВ «Інвестиційно-Кредитний Альянс» заявлені вимоги у загальній сумі 4.037.975.891,33грн. визнані частково в сумі 3.166.405.857,61грн. (вимоги четвертої черги) та в сумі 98.412.906,69грн. (вимоги шостої черги). 
		Вимоги в сумі 871.570.033,72грн. відхилені розпорядником майна з підстав того, що:
		-після закінчення строку дії кредитного договору (01.04.2013) проценти та пеня не нараховуються;
		-сплата суми судового збору, стягнутого за рішенням суду не є зобов`язанням у розумінні статті 509 ЦК України, а отже не може бути предметом відступлення за кредитним договором;
		-після закінчення строку дії договору акредитиву (01.04.2013) комісія не нараховується, крім того кредитором порушено строк позовної давності для стягнення з поручителя нарахованої комісії;
		-нарахування 3% річних на підставі статті 625 ЦК України внаслідок не виконання зобов`язань за кредитним договором та договором про надання акредитиву, проведено за період, який перевищує останні 3 роки до дня подання заяви з грошовими вимогами.
		Згідно з повідомленням розпорядника майна Глеваського В.В. грошові вимоги визначені в заяві ТОВ «Інвестиційно-Кредитний Альянс» визнаються в розмірі 4.037.957.891,33грн. - 4 черга; судовий збір 4540,00грн.  1 черга.
		Згідно з абзацом 4 частини другої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства склад і розмір грошових вимог кредитора визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначенні в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначається в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
		Заявником визначено розмір:
		грошових зобов`язань в сумі 67.416.640,55 доларів США, грошових зобов`язань в сумі 34.366.144,01 доларів США, грошових зобов`язань в сумі 16.174.452,64 доларів США, грошових зобов`язань в сумі 4.293.414,16 доларів США, грошових зобов`язань в сумі 1.256.457.912,19 японських єн, грошових зобов`язань в сумі 179.739.789,01 японських єн, грошових зобов`язань в сумі 778.872.419,06 японських єн станом на 30.03.2021, грошових зобов`язань в сумі 136.942.883,74 японських єн станом на 22.06.2016, та грошових зобов`язань в сумі 745.784,70 доларів США станом на 30.01.2017.
		Судом встановлено, що кредитором помилково розраховано суму грошових зобов`язань станом на 30.03.2021, на 22.06.2016 та на 30.01.2017, зважаючи на обставини порушення щодо Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» справи про банкрутство ухвалою від 30.03.2021, та помилково розраховано еквівалент грошових вимог у гривні за курсом НБУ станом на 30.03.2021, на 22.06.2016 та на 30.01.2017 тоді як розмір грошових зобов`язань підлягав визначенню у національній валюті України за курсом НБУ гривні до долара США та японської єни, встановленим на дату подання кредитором до суду заяви з грошовими вимогами 28.04.2021 (абзац 4 частини другої статті 45 КУзПБ) оскільки згідно відбитку календарного штемпелю на описі вкладення в цінний лист щодо направлення заяви кредитора до суду, а також, відповідно до відбитку поштового штемпелю на поштовому конверті, заява з вимогами до боржника була подана до суду 28.04.2021.
		1)
		За наслідком проведеного судом перерахунку заявленої до Корпорації Індустріальна Спілка Донбасу суми грошових вимог (122.996.436,06 доларів США) за курсом НБУ до долара США станом на 28.04.2021 (27,7715 гривень за один долар США) судом встановлено, що розмір:
		грошових зобов`язань в сумі 67.416.640,55 доларів США у національній валюті України складає 1.872.261.233,03грн.,
		грошових зобов`язань в сумі 34.366.144,01 доларів США у національній валюті України складає 954.399.368,37грн.,
		грошових зобов`язань в сумі 16.174.452,64 доларів США у національній валюті України складає 449.188.811,49грн.,
		грошових зобов`язань в сумі 745.784,70 доларів США у національній валюті України складає 20.711.559,79грн.;
		грошових зобов`язань в сумі 4.293.414,16 доларів США у національній валюті України складає 119.234.551,34грн.
		Отже розмір цих грошових вимог до боржника в національній валюті на дату подання заяви з грошовими вимогами до боржника  28.04.2022, 122.996.436,06 доларів США за курсом НБУ на 28.04.2021 (27,7715) становить 3.415.795.524,04грн.
		Враховуючи зазначене, судом розглядаються кредиторські вимоги в частині заборгованості за тілом кредиту, процентів за користування кредитом у доларах США та національній валюті, 3% річних, нарахованих за порушення строків сплати тіла кредиту та процентів за користування кредитом у доларах США та національній валюті, судового збору за рішенням суду у загальній сумі  3.415.795.524,04грн.
		2)
		За наслідком проведеного судом перерахунку заявленої до Корпорації Індустріальна Спілка Донбасу суми грошових вимог (2.352.013.004 японських єн) за курсом НБУ до японської єни станом на 28.04.2021 (0,2565 гривень за японську єну) судом встановлено, що розмір:
		грошових зобов`язань в сумі 1.256.457.912,19 японських єн у національній валюті України складає 322. 281. 454,47грн., що є більше ніж заявлено кредитором,
		грошових зобов`язань в сумі 136.942.883,74 японських єн у національній валюті України складає 35. 125. 849,67грн., що є більше ніж заявлено кредитором,
		грошових зобов`язань в сумі 179.739.789,01 японських єн у національній валюті України складає 46. 103. 255,81грн., що є більше ніж заявлено кредитором,
		грошових зобов`язань в сумі 778.872.419,06 японських єн у національній валюті України складає 199. 780. 775,48грн., що є більше ніж заявлено кредитором.
		Отже розмір цих грошових вимог до боржника в національній валюті на дату подання заяви з грошовими вимогами до боржника  28.04.2021, 2.352.013.004 японських єн за курсом НБУ на 28.04.2021 (2,5651) становить  603. 291. 335,43грн.
		Враховуючи, що суд не може виходити за межі заявлених вимог, судом розглядаються кредиторські вимоги в частині заборгованості за тілом акредитиву, 3% річних, нарахованих за порушення строків сплати заборгованості по акредитиву, заборгованості з комісії за договором акредитиву, судового збору за рішенням суду в розмірі визначеному кредитором всього 597.935.663,64грн.
		 
		Досліджуючи заявлені кредиторські вимоги суд виходить з наступного:
		 1) 27.03.2009 між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та Корпорацією «Індустріальна Спілка Донбасу» був укладений кредитний договір №010/06/00188, відповідно до умов пункту 1.1. якого кредитор зобов`язується надати позичальнику кредит в формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом, еквівалентним 78.500.000,00 доларів США, а позичальник зобов`язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов`язки, визначені цим договором.
		Кредит надається в національній валюті, доларах США, євро за офіційним курсом Національного банку України на дату надання кредитних коштів.
		Згідно з пунктом 1.2. кредитного договору кінцевий термін погашення кредиту позичальником 22 вересня 2009 року (останній день строку користування кредитом).
		Відповідно до пункту 2.1. кредитного договору плата за користування кредитом розраховується на основі процентної ставки в розмірі:
		- 28,00% річних за користування кредитом в національній валюті;
		- 13,00% річних за користування кредитом в доларах США, євро.
		Пунктом 2.3. кредитного договору визначено, що процентна ставка за кредитом може бути змінена кредитором у випадках та в порядку, передбачених статтею 3 цього договору.
		За умовами пункту 2.4. кредитного договору нарахування процентів за кредитом здійснюється згідно внутрішніх положень Банку, але не рідше одного разу на місяць, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом протягом всього строку користування кредитом. День видачі та день погашення кредиту враховуються як один день (при розрахунку процентів день видачі кредиту , день погашення кредиту не враховуються).
		В забезпечення виконання зобов`язань за цим договором застава/іпотека/порука не надається. Кредитор може вимагати від позичальника подання одного або декількох видів зобов`язань (пункт 4.1. кредитного договору).
		Згідно з пунктом 6.1. кредитного договору сторони встановлюють, що позичальник погашає заборгованість за кредитом протягом 30 календарних днів, що передує останньому дню строку користування кредитом (згідно п.1.2. цього договору), а саме з 24 серпня 2009 року по 22 вересня 2009 року. З моменту початку погашення останньої суми кредиту нові транші кредиту позичальнику не видаються.
		Проценти за користування кредитом сплачуються позичальником на користь кредитора на умовах, визначених цим договором (пункт 6.2. договору).
		Всі платежі позичальника щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за кредитом повинні здійснюватися у валюті, що відповідає валюті кредиту (пункт 6.7. кредитного договору).
		Комісії, пені та штрафи за цим договором розраховуються в валюті кредиту. Сплата комісії, пені та штрафів на користь кредитора  резидента України (у т.ч. нового кредитора, якому ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» відступив права вимоги за цим договором) за цим договором здійснюється позичальником в національній валюті України по офіційному курсу Національного банку України на день сплати. Сплата комісії, пені та штрафів на користь кредитора  нерезидента України (у т.ч. нового кредитора, якому «Райффайзен Банк Аваль» відступив права вимоги за цим договором) здійснюється позичальником в валюті кредиту (пункт 6.8. кредитного договору).
		Пунктом 11.1 кредитного договору визначено, що кредитор у встановленому законодавством України порядку має право без згоди позичальника відступити своє право вимоги за цим договором будь-якій особі за умови, що одночасно він здійснює відступлення тій же особі своїх прав за договором іпотеки/застави/поруки (за наявності). Кредитор також вправі без згоди позичальника передати своє право вимоги за цим договором разом з правами за договором іпотеки/застави/поруки (за наявності) у заставу або обтяжити ці права іншим чином.
		У разі відступлення права вимоги за цим договором, кредитор зобов`язаний повідомити позичальника про факт відступлення у порядку, встановленому законодавством України (пункт 11.2. кредитного договору).
		Згідно з пунктом 11.3. кредитного договору у разі відступлення права вимоги за цим договором, новий кредитор набуває усі права та обов`язки кредитора за цим договором за договором іпотеки/застави/поруки (за наявності) в повному обсязі, у тому числі права отримати від позичальника/поручителя (за його наявності) задоволення вимог кредитора щодо повернення основної суми кредиту, процентів за ним, будь-яких комісійних винагород, пені та штрафів, передбачених цим договором, а також будь-яких сум страхового відшкодування у разі настання страхового випадку за договорами страхування.
		Відповідно до пункту 14.1. кредитного договору у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань, встановлених цим договором, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України та положень цього договору. До регулювання правовідносин, які не врегульовані цим договором, застосовуються відповідні норми чинного законодавства України.
		За прострочення виконання будь-яких грошових зобов`язань за цим договором позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення. Нарахування пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов`язання мало бути виконаним і по день виконання позичальником простроченого зобов`язання включно. Сплата пені не звільняє позичальника від виконання простроченого грошового зобов`язання (пункт 14.4. кредитного договору). 
		 
		Згідно з матеріалами поданої заяви з вимогами до боржника рішенням Господарського суду Донецької області від 16.05.2016 у справі №905/1152/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» про стягнення заборгованості за кредитним договором №010/06/00188 від 27.03.2009 у розмірі 92.971.362,72 доларів США та 1.965.166.636,30грн., стягнуто з Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»:
		67.419.471,79 доларів США  простроченої заборгованості за кредитом,
		25.551.890,93 доларів США  заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом у доларах США,
		302.632,06грн.  заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом в національній валюті,
		79.771.200,70грн.  пені за порушення строків сплати кредиту в доларах США,
		5.917.288,36грн.  пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом в доларах США, 
		11.030.938,40грн.  пені за порушення строків сплати кредиту в національній валюті, 
		1.693.479.23грн.  пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом в національній валюті,
		118.704,87грн.  судового збору.
		На виконання вказаного рішення Господарським судом Донецькоїї області 31.05.2016 видано відповідний наказ.
		Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. 
		Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
		Водночас суд зауважує, що за змістом наведеної норми преюдицію утворюють лише ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. 
		Рішенням Господарського суду Донецької області від 16.05.2016 у справі №905/1152/16 досліджені підстава виникнення грошових зобов`язань, факт отримання Корпорацією «Індустріальна Спілка Донбасу» кредитних коштів за кредитним договором №010/06/00188 від 27.03.2009, факт порушення позичальником умов договору та момент виникнення грошових зобов`язань, розмір заборгованості відповідача за основною сумою кредиту 67.419.471,79 доларів США, а також процентів за користування кредитом в доларах США за період 29.03.2013 по 09.12.2016 в сумі 25.551.890,93 доларів США, процентів за користування кредитом в національній валюті за період з 02.06.2014 по 03.06.2014 в сумі 302.632,06грн., пені за порушення строків сплати кредиту в доларах США за період з 02.04.2013 по 13.04.2014 в сумі 79.771.200,70грн., пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом в доларах США за період з 18.01.2013 по 13.04.2014 в сумі 5.917.288,36грн., пені за порушення строків сплати кредиту в національній валюті за період з 02.04.2013 по 13.04.2014 в сумі 11.030.938,40грн., пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом в національній валюті за період з 01.04.2013 по 13.04.2014 в сумі 1.693.479,23грн., судового збору 118704,87грн.
		У рішенні Господарського суду Донецької області від 16.05.2016 у справі №905/1152/16 зазначено:
		Кінцевий термін погашення кредиту позичальником неодноразово змінювався додатковими угодами, в остаточній редакції встановлений  01.04.2013 (п.1.2. в редакції додаткової угоди №010/06/00188/42 від 01.03.2013).
		Додатковою угодою №010/06/00188/35 від 01.08.2012 сторони домовились викласти п.2.1. в наступній редакції: « 2.1. Плата за користування кредитом розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 28,0% річних з користування кредитними коштами в національній валюті та 13,0% річних за користування кредитними коштами в доларах США та євро».
		Пункт 6.1. договору неодноразово змінювався додатковими угодами, відповідно викладений в останній редакції: « 6.1. Сторони встановлюють, що позичальник погашає заборгованість за кредитом по 01.04.2013. З 03.03.2013 нові транші кредиту позичальнику не видаються (додаткова угода №010/06/00188/42 від 01.03.2013). 
		Таким чином, встановлені судом у справі №905/1152/16 факти неналежного виконання Корпорацією «Індустріальна Спілка Донбасу» зобов`язань за кредитним договором №010/06/00188 від 27.03.2009 та наявності стягнутої заборгованості перед кредитодавцем відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України є преюдиціальними для цієї справи та не потребують повторного доведення.
		Наказ Господарського суду Донецької області від 31.05.2016 у справі №905/1152/16 було пред`явлено стягувачем до виконання та постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедала О.О. 27.09.2016 відкрито виконавче провадження ВП №52368312 з примусового виконання виконавчого документа  наказу Господарського суду Донецької області від 31.05.2016 у справі №905/1152/16.
		Як вбачається з інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень зазначене рішення суду від 16.05.2016 у справі №905/1152/16 в апеляційному та касаційному порядку не переглядалось, відтак на момент розгляду заяви з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство №905/2199/20 є таким, що набрало законної сили з огляду на приписи статті 241 ГПК України.
		Отже, сума боргу як заборгованість за кредитним договором №010/06/00188 від 27.03.2009 стягнута за рішенням суду, яке набуло чинності, є безспірною.
		Крім того, 05.05.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу вчинено виконавчий напис №764 та 30.05.2016 на підстави заяви стягувача головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Думанською А.Л. відкрито виконавче провадження ВП №51242170 про стягнення з Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором №010/06/00188 від 27.03.2009 з додатковими угодами до нього, а саме: грошових коштів в гривнях у сумі, що еквівалента 1.484.702,03 доларів США, що згідно офіційного курсу гривні до долару США, встановленого Національним банком України станом на 05 травня 2016 року становить 37.407.484,85грн., що є процентом за користування кредитом (прострочена заборгованість за процентами), що нараховані за період (строк) з 28.01.2016 по 25.02.2016 та 26.02.2016 по 29.03.2016. 
		 
		30.12.2016 між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Кредитний Альянс» укладений договір факторингу.
		Згідно з пунктом 2.1. договору факторингу в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, фактор зобов`язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.
		Пунктом 1.1. договору факторингу визначено, що станом на дату укладання цього договору сума боргу становить 98.715.538,75грн. та 101.038.562,17 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на дату укладання цього договору за офіційним курсом Національного банку України (далі  НБУ) становить 2.846.040.735,24грн., а саме: (і) заборгованість по кредиту в іноземній валюті  67.416.640,55 доларів США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ на дату укладання цього договору становить 1.833.116.300,03грн.; (іі) заборгованість по процентам за користування кредитом у доларах США  33.621.921,62 доларів США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ на дату укладання цього договору становить 914.208.896,46грн.; (ііі) заборгованість по кредиту в національній валюті: заборгованість по процентам за користування кредитом у національній валюті  302.632,06грн.; (іііі) пеня за порушення строків сплати кредиту в доларах США за період з 02.04.2013 по 13.04.2014  79.771.200,70грн.; (ііііі) пеня за порушення строків сплати процентів за користування кредитом в доларах США за період з 18.01.2013 по 13.04.2014  5.917.288,36грн.; (іііііі) пеня за порушення строків сплати кредиту в національній валюті з 02.04.2023 по 13.04.2014  11.030.938,40грн.; (ііііііі) пеня за порушення строків сплати процентів за користування кредитом в національній валюті з 01.04.2013 по 13.04.2014  1.693.479,23грн.
		«Права Вимоги» - означає всі права вимоги клієнта до позичальника за кредитним договором або у зв`язку з цим (як існуючі на дату відступлення прав вимоги, так і ті, що виникнуть за кредитним договором або у зв`язку з ним у майбутньому), включаючи право вимоги Боргу, а також всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні клієнту за кредитним договором.
		«Сума фінансування» - означає грошові кошти у валюті України у сумі, що становить еквівалент 11.462.920,00 доларів США без ПДВ і визначається за ринковим курсом гривні до долару США, який визначається та повідомляється фактору клієнтом за правилами, визначеними у п.3.2. договору, які фактор зобов`язується передати в розпорядження клієнта за плату шляхом зарахування їх на рахунок клієнта №290995329, МФО 300335, код ЄДРПОУ 14305909 в АТ «Райффайзен Банк Аваль».
		Згідно з пунктом 2.2. договору відступлення прав вимоги, належних клієнту за кредитним договором, та їх перехід від клієнта до фактора відбувається у дату відступлення прав вимоги. З дати відступлення прав вимоги клієнт перестає бути кредитором щодо боргу та стороною кредитного договору, а фактор набуває прав вимоги та стає виключним та єдиним кредитором за кредитним договором та набуває усіх прав за ним.
		Фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі фактором у клієнта прав вимоги за кредитним договором (пункт 2.3. договору).
		Відповідно до пункту 3.1. договору факторингу фактор зобов`язаний не пізніше 30 січня 2017 року передати (сплатити) клієнту суму фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у сумі, що становить еквівалент 11.462.920,00 доларів США без ПДВ і визначається за ринковим курсом гривні до долару США, який визначається та повідомляється фактору клієнтом за правилами, визначеними у п.3.2. договору. Сума фінансування сплачується шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у валюті України без ПДВ, на банківський рахунок клієнта №290995329, МФО 300335, код ЄДРПОУ 14305909 в АТ «Райффайзен Банк Аваль». Обов`язки фактора по оплаті зазначеної суми вважаються виконаними в момент зарахування грошових коштів на рахунок клієнта, що підтверджується випискою з банківського рахунку клієнта та відповідним платіжним дорученням.
		Пунктом 3.3. договору факторингу визначено, що сума фінансування, що сплачується фактором клієнту під відступлення прав вимоги, складається з наступних сум:
		-сума в національній валюті України, що дорівнює еквіваленту 1.385,00 доларів США за курсом гривні до долару США, визначеним відповідно до п.3.2. договору, - під відступлення права грошової вимоги заборгованості за процентами за користування кредитом у національній валюті та пені за порушення строків сплати заборгованості по кредиту і процентам в національній валюті за кредитним договором;
		-сума в національній валюті України, що дорівнює еквіваленту 11.461.535,00 доларів США за курсом гривні до долару США, визначеним відповідно до п.3.2. договору, - під відступлення права грошової вимоги заборгованості по кредиту та процентам в доларах США та пені за порушення строків сплати заборгованості по кредиту і процентам в доларах США за кредитним договором.
		Згідно з пунктом 6.1. договору факторингу, якщо фактор не сплатить клієнту в повному обсязі суму фінансування в строки і в порядку, вказані у пунктах 3.1. і 3.2. договору, цей договір вважається припиненим (розірваним) з 31 січня 2017 року за взаємною згодою сторін, а сторони  вважатимуться з цієї дати такими, що більше не пов`язані будь-якими правами та обов`язками, що витікають з цього договору. Для уникнення сумнівів сторони погоджуються, що договір вважається припиненим без необхідності укладання будь-яких додаткових документів (угод, додаткових угод, погоджень тощо) між сторонами.
		Цей договір вступає в силу у дату його підписання уповноваженими представниками і скріплення печатками сторін та залишається чинним до дати повного виконання сторонами усіх зобов`язань за цим договором (пункт 10.1. договору факторингу).
		Договір факторингу від 30.12.2016, на підставі якого виникли грошові зобов`язання боржника, є дійсним, у встановленому законом порядку не визнаний недійсним, доказів наявності будь-яких спорів щодо оскарження зазначеного договору сторонам не надано. А отже зобов`язання, які виникли у боржника на його підставі повинні бути виконанні. Договір факторингу наданий суду та міститься в матеріалах справи.
		Відповідно до відомостей з Єдиного реєстру судових рішень ухвалою Господарського суду Донецької області від 23.02.2017 у справі №905/1152/16 за заявою ТОВ «Інвестиційно-Кредитний Альянс» про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником, здійснено заміну стягувача Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» у виконавчому провадженні №52368312, відкритому на підставі наказу Господарського суду Донецької області від 31.05.2016 у справі №905/1152/16 на Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Кредитний Альянс». 
		Ухвала Господарського суду Донецької області від 23.02.2017 у справі №905/1152/16 набрала законної сили, в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалася.
		В ухвалі Господарського суду Донецької області від 23.02.2017 у справі №905/1152/16 зазначено про те, що:
		- згідно платіжного доручення №2 від 30.01.2017 фактор перерахував клієнту суму фінансування 310874390,40грн., що становить еквівалент 11462920,00 доларів США за ринковим курсом гривні по долару США, який був визначений клієнтом згідно листа №140/8/242 від 30.01.2017;
		- позивач підтверджує відступлення права вимоги за кредитним договором №010/06/00188 від 27.03.2009 ТОВ «Інвестиційно-Кредитний Альянс»;
		- в матеріалах справи наявне повідомлення ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про відступлення прав вимоги від 31.01.2017 №140/8/255 всіх прав вимоги стягувача до Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» за кредитним договором №010/06/00188 від 27.03.2009 із додатковими угодами до нього, на підставі договору факторингу від 30.12.2016. Боржник підтвердив факт отримання повідомлення ПАТ «Райффайзен Банк Аваль`про відступлення прав вимоги від 31.01.2017 №140/8/255.
		Таким чином, встановлені судом в ухвалі від 23.02.2017 у справі №905/1152/16 фактичні обставини укладання 30.12.2016 між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Кредитний Альянс» (фактор) договору факторингу, перерахування на виконання умов пункту 3.1. договору факторингу новим кредитором первісному кредитору грошових коштів в сумі 310.874.390,40грн. за платіжним дорученням №2 від 30.01.2017, повідомлення Корпорацію «Індустріальна Спілка Донбасу» про відступлення прав вимоги за кредитним договором №010/06/00188 від 27.03.2009 із додатковими угодами до нього, на підставі договору факторингу від 30.12.2016, а відтак і відступлення права вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» за вищевказаним кредитним договором до боржника на користь ТОВ «Інвестиційно-Кредитний Альянс», відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України є преюдиціальними для цієї справи та не потребують повторного доведення.
		Також, суд зазначає, що до матеріалів заяви з вимогами до боржника у справі про банкрутство додано підписаний 30.01.2017 між первісним кредитором та новим кредитором акт прийому-передачі документів до договору факторингу від 30.12.2016. Вказаний акт містить відомості, що дають можливість ідентифікувати передані предмети (документи) з тими, які дійсно є доказами права вимоги. 
		Матеріали справи не містять, а боржником не надано доказів належного виконання взятих на себе зобов`язань ні новому, ні первісному кредиторам.
		В подальшому, виконавче провадження було зупинене на підставі пункту 4 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з тим, що відносно боржника - Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу" було відкрито провадження у справі про банкрутство.
		Стягувач звернувся до виконавчої служби із заявою про повернення йому виконавчого документу, а саме наказу Господарського суду Донецької області від 31.05.2016 у справі №905/1152/16 на підставі пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".
		Заступник директора Департаменту - начальник Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадим І.С. листом №2776/155458-33-22/20.1 від 10.01.2023 відмовив у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Кредитний Альянс».
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 15.02.2023 у справі №905/2199/20(905/1152/16) (залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.10.2023) скаргу ТОВ «Інвестиційно-Кредитний Альянс» було задоволено: - визнано неправомірним рішення заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима І.С., оформленого листом №2776/155458-33-22/20.1 від 10.01.2023, про відмову у поверненні ТОВ «Інвестиційно-Кредитний Альянс» наказу №905/1152/16, виданого 31.05.2016 Господарським судом Донецької області; - зобов`язано заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима І.С. повернути ТОВ «Інвестиційно-Кредитний Альянс» наказ №905/1152/16, виданий 31.05.2016 Господарським судом Донецької області.
		Враховуючи, що права вимоги заборгованості Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» перед ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» по кредитному договору №010/06/00188 від 27.03.2009, стягнутої рішенням Господарського суду від 16.05.2016 у справі №905/1152/16 та виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу від №764 від 05.05.2016, передано новому кредитору ТОВ «Інвестиційно-Кредитний Альянс», заявлені ТОВ «Інвестиційно-Кредитний Альянс» кредиторські вимоги в частині простроченої заборгованість за кредитом 67.416.640,55 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом у доларах США в сумі 25.551.890,93 доларів США за період з 29.03.2013 по 09.02.2016, заборгованість по процентам за користування кредитом у доларах США в сумі 1.484.702,03 доларів США, за період з 28.01.2016 по 25.02.2016 та 26.02.2016 по 29.03.2016, заборгованість по процентам за користування кредитом у національній валюті за період з 02.06.2014 по 03.06.2014 в сумі 302.632,06грн., є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів в сумах:
		1.872.261.233,03грн. - прострочена заборгованість за кредитом (67.416.640,55 доларів США за офіційним курсом НБУ гривні до долара США станом на 28.04.2021), 
		750.846.741,39грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом у доларах США (25.551.890,93 доларів США + 1.484.702,03 доларів США за офіційним курсом НБУ гривні до долара США станом на 28.04.2021)
		302.632,06грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом у національній валюті за період з 02.06.2014 по 03.06.2014.
		 
		Щодо решти вимог в частині нарахованих процентів за користування кредитом в іноземній валюті 7.329.551,05 доларів США (34.366.144,01 доларів США - 25.551.890,93 доларів США - 1.484.702,03 доларів США, що визначені рішенням суду та виконавчим написом нотаріуса) станом на 30.01.2017, суд зазначає наступне:
		Відповідно до частин 1, 2 статті 1054 за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
		Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
		В частини 1 статті 1049 ЦК України визначено позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
		За змістом положень статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
		Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Як встановлено судом та зазначено вище проценти за користування кредитом в іноземній валюті за період з 29.03.2013 по 09.02.2016, стягнуті рішенням суду в сумі 25.551.890,93 доларів США та виконавчим написом нотаріуса в сумі 1.484.702,03 доларів США, за період з 28.01.2016 по 25.02.2016 та 26.02.2016 по 29.03.2016.
		Суд враховує, що на час укладення кредитного договору та ухвалення рішення (16.05.2016) у справі №905/1152/16 була відсутня судова практика щодо неправомірності нарахування процентів за кредитом.
		Зі змісту заяви про грошові вимоги вбачається, що проценти за користування кредитом в іноземній валюті в загальному розмірі 34.366.144,01 доларів США нараховані кредитором станом 30.01.2017. 
		Надаючи оцінку розміру кредиторських вимог в цій частині суд враховує висновки щодо нарахування процентів за кредитом, викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 та від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц, у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16. 
		У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 та від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц висловлено правову позицію про те, що припис абз. 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 акцентувала увагу на тому, що для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з`ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору (в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав). Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання, слід застосовувати як статтю 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
		Цей же висновок Верховним Судом застосовано послідовно, зокрема у постанові від 24.10.2023 у справі №920/1396/15.
		Також Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2024 у справі №910/18029/16 вказав про таке:
		Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
		Згідно частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
		Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
		Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
		Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно частини другої статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
		Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
		Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц, від 04.02.2020 у справі №912/1120/16, від 19.05.2020 у справі №910/23028/17 та в подальшому знайшла своє відображення, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19.05.2021 у справі №654/4345/19, від 11.05.2021 у справі №1424/2649/2012, від 28.10.2020 у справі №921/321/18, від 18.09.2020 у справі №916/4693/15, від 02.06.2020 у справі №911/1774/15, від 06.02.2019 у справі №175/4753/15-ц.
		Як встановлено у рішенні господарського суду Донецької області у справі №905/1152/16, кінцевий термін погашення кредиту позичальником неодноразово змінювався додатковими угодами, в остаточній редакції встановлений  01.04.2013 (пункт 1.2. договору в редакції додаткової угоди №010/06/00188/42 від 01.03.2013).
		За умовами пункту 2.4. кредитного договору нарахування процентів за кредитом здійснюється згідно внутрішніх положень Банку, але не рідше одного разу на місяць, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом протягом всього строку користування кредитом. День видачі та день погашення кредиту враховуються як один день (при розрахунку процентів день видачі кредиту, день погашення кредиту не враховуються).
		Отже, пунктом 2.4. договору не передбачено іншу домовленість, яка, на відміну від загального правила щомісячної виплати процентів лише у межах погодженого сторонами строку кредитування, встановленого абзацом 2 частини 1 статті 1048 ЦК України, допускає нарахування банком процентів за користування кредитом по день повного погашення заборгованості.
		З огляду на вказане суд дійшов висновку про відмову у задоволенні кредиторських вимог в сумі 7.329.551,05 доларів США, оскільки із встановлених обставин вбачається, що строк кредитування Корпорції «Індустріальна Спілка Донбасу» є таким, що закінчився 01.04.2013, як і його право користування позиченими коштами, відповідно право кредитора на здійснення нарахування відсотків за користування кредитом припинилося 01.04.2013.
		 
		Щодо кредиторських вимог в частині нарахованих ТОВ «Інвестиційно-Кредитний Альянс» 3% річних суд виходить з наступного:
		Зі змісту заяви з вимогами до боржника вбачається, що кредитором ТОВ «Інвестиційно-Кредитний Альянс» нараховані:
		- 3% річних в сумі 16.174.452,64 доларів США за період з 02.04.2013 по 30.03.2021 за порушення строків сплати тіла кредиту. Вказані нарахування проведені на суму заборгованості 67.416.640,55 доларів США;
		- 3% річних в сумі 745.784,70 доларів США за період з 10.02.2016 по 30.01.2017 за порушення строків сплати процентів за користування кредитом в доларах США. Вказані нарахування проведені на суму заборгованості зі сплати процентів 25.551.890,93 доларів США;
		- 3% річних в сумі 4.293.414,16 доларів США за період з 30.01.2017 по 30.03.2021 за порушення строків сплати процентів за користування кредитом у доларах США. Вказані нарахування проведені на суму заборгованості зі сплати процентів 34.366.144,01 доларів США;
		- 3% річних в сумі 61.935,93грн. за період з 04.06.2014 по 30.03.2021 за порушення строків сплати процентів за користування кредитом в національній валюті. Вказані нарахування проведені на суму заборгованості зі сплати процентів 302.632,06грн.
		Розпорядником майна Коновим О.C. кредиторські вимоги в частині нарахованих кредитором 3% річних визнані частково, а саме: в сумі 168.664.478,35грн.  3% річних за прострочення сплати заборгованості по кредиту та 63.950.876,73грн.  3% річних за прострочення оплати заборгованості по процентам.
		В іншій частині вказаних вимог розпорядником майна відмовлено з посилання на пропуск строку позовної давності щодо нарахування 3% річних за період, який перевищує останні 3 роки до дня подання заяви з грошовими вимогами.
		При цьому, згідно з повідомленням розпорядника майна Глеваського В.В. грошові вимоги визначені в заяві ТОВ «Інвестиційно-Кредитний Альянс» визнаються в розмірі 4.037.957.891,33грн. - 4 черга; судовий збір 4540,00грн.  1 черга. Жодних заперечень щодо заявлених вимог розпорядник майна Глеваського В.В. не висловив.
		Суд наголошує, що відповідно до ст.12 Кодексу України з процедур банкрутства під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено). 
		Таким чином, в матеріалах справи наявні два повідомлення про результати розгляду кредиторських вимог ТОВ «Інвестиційно-Кредитний Альянс»  арбітражного керуючого Конового О.С. який здійснював повноваження розпорядника майна до 15.09.2022 та арбітражного керуючого Глеваського В.В. який наразі призначений розпорядником майна боржника.
		Статтею 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. 
		Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутня відмова від повідомлення про результати розгляду кредиторських вимог ТОВ «Інвестиційно-Кредитний Альянс» розпорядника майна Конового О.С. від 11.05.2021 у зв`язку з чим, суд вважає за необхідне враховувати під час розгляду даної кредиторської вимоги позицію викладену розпорядником майна Коновим О.С. з метою додержання основних принципів господарського судочинства.
		При цьому, суд враховує, що підстави відсторонення ОСОБА_26 від виконання повноважень розпорядника майна у даній справі не стосуються розглядуваної кредиторської вимоги, а сам факт усунення ОСОБА_26 від виконання повноважень розпорядника майна не скасовує викладені останнім позиції щодо результатів розгляду вимог до боржника. 
		 
		Суд приймає до уваги, що законодавство не забороняє заявляти про застосування позовної давності під час провадження у справах про банкрутство, яке регулюється Кодексом України з процедур банкрутства, ГПК України, іншими законодавчими актами України, в тому числі і ЦК України.
		Отже, розпорядник майна реалізуючи свої права та обов`язки на даній стадії процедури банкрутства, заперечуючи проти визнання вимог кредиторів, вправі заявляти про застосування позовної давності відповідно до статті 267 ЦК України.
		Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.
		Враховуючи вказаний висновок суду, беручи до уваги, що рішенням Господарського суду у справі №905/1152/16 від 16.05.2016 було стягнуто заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом в доларах США за період з 29.03.2013 по 09.02.2016, нарахування кредитором 3% річних за період з 02.04.2013 по 09.02.2016 на суму несплаченого кредиту 67.416.640,55 доларів США є неправомірним, тому кредиторські вимоги в цій частині підлягають відхиленню.
		Нарахування 3% річних за період після 09.02.2016 на суму несплаченого кредиту 67.416.640,55 доларів США є правомірним.
		Нарахування 3% річних за період з 10.02.2016 по 30.01.2017 за порушення строків сплати процентів за користування кредитом в доларах США на суму заборгованості 25.551.890,93 доларів США є правовірним.
		Нарахування 3% річних за період з 30.01.2017 по 30.03.2021 за порушення строків сплати процентів за користування кредитом у доларах США на суму заборгованості 34.366.144,01 доларів США є неправомірним, оскільки судом відмовлено у визнанні кредиторських вимог в частині нарахованих процентів в сумі 7.329.551,05 доларів США. В даному випадку нарахування 3% річних за вказаний період може здійснюватися лише на суму заборгованості 27.036.592,96 доларів США (25.551.890,93 доларів США + 1.484.702,03 доларів США).
		Крім того, слід зауважити на тому, що у частині третій статті 41 передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, серед іншого, не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
		За змістом наведених норм та з огляду на концепцію кваліфікації нарахувань згідно зі статтею 625 ЦК України як міри відповідальності, законодавець запровадив послаблення тягаря, що накладається на боржника у справі про банкрутство шляхом вилучення з бази нарахування вимог згідно зі статтею 625 ЦК України, які нараховані на визнані у межах провадження у справі про банкрутство конкурсні вимоги до боржника.
		Суд зазначає, що 30.03.2021 Господарським судом Донецької області постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом дії якого не нараховується неустойка (штраф пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій, не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, 3% річних від простроченої суми тощо (частина 3 статті 41 КУзПБ).
		У даному випадку, правомірним кінцевим днем нарахування є 29.03.2021.
		Таким чином, нарахування 3% річних є правомірним по 29.03.2021 включно. До періоду розрахунку конкурсних вимог 30.03.2021 не включається.
		Розпорядником майна Коновим О.С. заявлено про застосування строку позовної давності щодо вказаних вимог. 
		Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).
		До вимог про стягнення 3% річних, нарахування яких здійснюється на підставі статті 625 ЦК України застосовується визначений статтею 257 ЦК України загальний строк позовної давності тривалістю у три роки.
		Відповідно до статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
		До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.
		Пред`явлення позову до суду - це реалізація позивачем права на звернення до суду за вирішенням наявного між сторонами спору. Саме із цією процесуальною дією пов`язується початок процесу у справі і переривається перебіг позовної давності.
		За змістом статті 264 ЦК України переривання позовної давності передбачає наявність двох строків - до переривання та після нього. Новий строк починає перебіг безпосередньо з того моменту, коли перервався первісний.
		Підстави переривання позовної давності є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.
		Аналіз змісту наведених норм матеріального права у їх сукупності дає підстави для висновку, що до правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених статті 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (стаття 257 цього Кодексу).
		Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (стаття 267 ЦК України).
		Порядок відліку позовної давності наведено у статті 261 ЦК України. Зокрема, відповідно до частини першої цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову, якщо основне зобов`язання боржником не виконано.
		Близька за змістом правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 у справі №127/15672/16-ц та у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №924/441/20від 05.08.2020 у справі № 910/10225/18.
		Враховуючи дату введення мораторію на задоволення вимог кредиторів у даній справі (30.03.2021) та звернення кредитора до суду із заявою з вимогами до боржника (28.04.2021) та визначені заявником періоди нарахування 3 % річних, а також заявлення розпорядником майна Коновим О.С. про застосування строку позовної давності суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги в частині: 
		- 3% річних в сумі 16.174.452,64 доларів США нараховані за період з 02.04.2013 по 30.03.2021 за порушення строків сплати тіла кредиту, нараховані на суму заборгованості 67.416.640,55 доларів США заявлені з пропуском строку позовної давності по нарахуванням здійсненими до 27.04.2018р.
		Здійснивши перерахунок 3% річних за порушення строків сплати тіла кредиту, нараховані на суму заборгованості 67.416.640,55 доларів США за період з урахуванням строків позовної давності та дати введення мораторію на задоволення вимог кредиторів суд встановив, що розмір 3% річних який підлягає визнанню в цій частині є сума в розмірі 5.906.805,93 доларів США (еквівалент грошових вимог у гривні за курсом НБУ станом на дату заявлення кредиторських вимог  164.040.860,88грн.), що нараховані за період з 28.04.2018 до 29.03.21 включно.
		- 3% річних в сумі 745.784,70 доларів США за період з 10.02.2016 по 30.01.2017 за порушення строків сплати процентів за користування кредитом в доларах США. нараховані на суму заборгованості зі сплати процентів 25.551.890,93 доларів США заявлені з пропуском строку позовної давності у зв`язку з чим суд відмовляє у їх визнанні.
		- 3% річних в сумі 4.293.414,16 доларів США за період з 30.01.2017 по 30.03.2021 за порушення строків сплати процентів за користування кредитом у доларах США, нараховані на суму заборгованості зі сплати процентів 34.366.144,01 доларів США заявлені з пропуском строку позовної давності по нарахуванням здійсненими до 27.04.2018р.
		Здійснивши перерахунок 3% річних за порушення строків сплати процентів за користування кредитом у доларах США, нараховані на суму заборгованості 34.366.144,01 доларів США становить за період з урахуванням строків позовної давності та дати введення мораторію на задоволення вимог кредиторів суд встановив, що розмір 3% річних який підлягає визнанню в цій частині є сума в розмірі 3.011.039,14 доларів США (еквівалент грошових вимог у гривні за курсом НБУ станом на дату заявлення кредиторських вимог  83.621.073,48грн.), що нараховані за період з 28.04.2018 до 29.03.21 включно. 
		- 3% річних в сумі 61.935,93грн. за період з 04.06.2014 по 30.03.2021 за порушення строків сплати процентів за користування кредитом в національній валюті, нараховані на суму заборгованості зі сплати процентів 302.632,06грн. заявлені з пропуском строку позовної давності по нарахуванням здійсненими до 27.04.2018р.
		Здійснивши перерахунок 3% річних за порушення строків сплати процентів за користування кредитом в національній валюті, нараховані на суму заборгованості 302.632,06грн. за період з урахуванням строків позовної давності та дати введення мораторію на задоволення вимог кредиторів суд встановив, що розмір 3% річних який підлягає визнанню в цій частині є сума в розмірі 26515,54грн., що нараховані за період з 28.04.2018 до 29.03.21 включно. 
		Таким чином, визнанню підлягають вимоги:
		3% річних в сумі 164.040.860,88грн., що нараховані за період з 28.04.2018 до 29.03.21 включно;
		3% річних в сумі 83.621.073,48грн., що нараховані за період з 28.04.2018 до 29.03.21 включно; 
		3% річних в сумі 26515,54грн., що нараховані за період з 28.04.2018 до 29.03.21 включно.
		 
		Щодо вимог в частини визнання судового збору в сумі 118704,87грн. суд виходить з наступного:
		Як встановлено судом, ухвалою Господарського суду Донецької області від 23.02.2017 у справі №905/1152/16 за заявою ТОВ «Інвестиційно-Кредитний Альянс» про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником, здійснено заміну стягувача Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» у виконавчому провадженні №52368312, відкритому на підставі наказу Господарського суду Донецької області від 31.05.2016 у справі №905/1152/16 за вимогами в тому числі про стягнення судового збору на Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Кредитний Альянс». 
		Встановлений ухвалою суду у справі №905/1152/16 факт заміни стягувача у виконавчому провадженні №52368312, відкритому на підставі наказу Господарського суду Донецької області від 31.05.2016 у справі №905/1152/16 за вимогами в тому числі про стягнення судового збору на Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Кредитний Альянс» відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України є преюдиціальним для цієї справи та не потребує повторного доведення.
		Таким чином, грошові вимоги в цій частині підлягають визнанню.
		 
		2) 19.01.2009 між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (організаційно-правова форма якого була змінена на публічне акціонерне товариство) та Відкритим акціонерним товариством «Алчевський металургійний комбінат» (організаційно-правова форма якого була змінена на публічне акціонерне товариство) був укладений договір про надання акредитиву №019/01-12/453 із змінами та доповненнями (далі за текстом  договір).
		За умовами пункту 1.1. договору сторони договору визначили, що Банк на умовах цього договору відкриває по розпорядженню підприємства підтверджений першокласним світовим банком (надалі  «Підтверджуючий банк») документарний резервний акредитив, у розмірі 1.414.950.000,00 японських єн для виконання зобов`язань підприємства по контракту №SС-АМК-070802 від 02.08.2007, підписаному між Підприємством, що виступає по ньому покупцем, та SumitomoCorporatio, 1-8-11, Harumi, Chuo-ku, Tokyo, Japan (надалі  «Бенефіціарій») терміном дії до 30 листопада 2009 включно (надалі  Акредитив).
		При цьому акредитив відкривається банком на підставі письмової заяви підприємства на його відкриття.
		Сторонами неодноразово вносились зміни до договору №019/01-12/453 від 19.01.2009, зокрема, у відповідності до додаткової угоди №39 від 01.03.2013 сторони погоди наступні редакції пунктів укладеного правочину, а саме:
		підпункт а) пункту 2.7. «сторони договору визначають, що підприємство зобов`язане сплатити банку комісію за обслуговування та супроводження заборгованості у розмірі 13,0% річних від сум, сплачених банком за акредитивом згідно п.3.3. «в» цього договору»;
		підпункт б) пункту 2.7.  «комісія нараховується в дату підписання цієї угоди та розраховується за період з 02.03.2013 до дати повного погашення заборгованості підприємства перед банком, та сплачується підприємством щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця за повний календарний день, шляхом перерахування еквівалента в гривні за офіційним курсом Національного Банку України, встановленим на дату нарахування комісії»;
		підпункт б) пункту 3.4.  «у строк до 01 квітня 2013 року включно повністю відшкодувати банку сплачені по акредитиву суми (заборгованість підприємства, згідно п.3.3. «в» цього договору), шляхом перерахування грошових коштів на рахунок».
		 
		В забезпечення виконанням Відкритим акціонерним товариством «Алчевський металургійний комбінат» умов договору про надання акредитиву №019/01-12/453 від 19.01.2009 між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та Корпорацією «Індустріальна Спілка Донбасу» укладено договір поруки.
		Згідно з пунктом 1.2. договору поруки поручитель приймає на себе зобов`язання перед кредитором відповідати по зобов`язанням боржника  ВАТ «Алчевський металургійний комбінат», які виникають з умов договору про надання акредитиву №019/01-12/453 від 19.01.2009 а саме: сума акредитиву 1 414 950 000,00 японських єн, строк дії акредитиву по 30.11.2009, сплатити комісійну винагороду в розмірі 4 відсотки річних від суми фактичної відповідальності кредитора, неустойку (пеню, штраф), в розмірі, строки та у випадках, передбачених договором акредитиву, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі.
		Зобов`язання сторін за вказаними договорами були предметом дослідження у судовій справі №905/1151/16. 
		30.12.2016 між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Кредитний Альянс» укладений договір факторингу, за умовами пункту 2.1. якого в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, фактор зобов`язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.
		Відповідно до пункту 1.1. договору факторингу:
		«борг» - означає суми грошових коштів, передбачені до сплати клієнту платником за договором акредитиву, з відшкодуванням сум, сплачених клієнтом за акредитивом за рахунок власних коштів клієнта, сплати нарахованої та несплаченої комісії за обслуговування та супроводження основної заборгованості. Станом на дату укладання цього договору сума боргу становить: 13 230 560,06грн.  комісія за обслуговування та супроводження заборгованості за договором акредитиву, 1 256 457 912,19 японських єн  заборгованість платника щодо відшкодування сум, сплачених клієнтом за договором акредитиву за рахунок власних коштів.
		«права вимоги» - означає всі права вимоги клієнта до платника за договором акредитиву або у зв`язку з ним (як існуючі на дату відступлення прав вимоги, так і ті, що виникнуть за договором акредитиву або у зв`язку з ним у майбутньому), включаючи право вимоги боргу, а також всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні клієнту за договором акредитиву. 
		В матеріалах справи наявне повідомлення ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про відступлення прав вимоги від 31.01.2017 №140/8/254 за яким права вимоги стягувача до ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» та Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» за договором про надання акредитиву №019/01-12/453 від 19.01.2009 із додатковими угодами до нього відступлені на підставі договору факторингу від 30.12.2016.
		Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.02.2017 у справі №905/1151/16 замінено позивача у справі Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Кредитний Альянс» у зв`язку із набуттям Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Кредитний Альянс» прав вимоги за договором про надання акредитиву № 019/01-12/453 від 19.01.2009 (з урахуванням додаткових угод) на підставі укладеного з Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» договору факторингу № Б/Н від 30.12.2016.
		Рішенням Господарського суду Донецької області від 28.09.2017 у справі №905/1151/16 стягнуто солідарно з Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Кредитний Альянс» заборгованість за тілом акредитиву за договором №019/01-12/453 від 19.01.2009  1.256.457.912,19 японських єн, та судовий збір в сумі 206700,00грн.
		На виконання вказаного рішення Господарським судом Донецької області 23.10.2017 видано відповідний наказ.
		Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. 
		Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
		Водночас суд зауважує, що за змістом наведеної норми преюдицію утворюють лише ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. 
		Рішенням Господарського суду Донецької області від 28.09.2017 у справі №905/1151/16 досліджені підстава виникнення грошових зобов`язань, факти видачі коштів за договором №019/01-12/453 від 19.01.2009 та строк дії акредитиву  30.11.2009, порушення ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» умов договору, факт укладання договору поруки №019/01-12/453/1 від 19.01.2009 між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та Корпорацією «Індустріальна Спілка Донбасу», розмір заборгованості відповідачів за основною вимогою (тілом акредитиву) за договором №019/01-12/453 від 19.01.2009  1 256 457 912,19 японських єн.
		Таким чином, встановлені судом у справі №905/1151/16 факти невиконання Корпорацією «Індустріальна Спілка Донбасу» зобов`язань за договором поруки №019/01-12/453/1 від 19.01.2009 та наявності стягнутої заборгованості перед кредитодавцем відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України є преюдиціальними для цієї справи та не потребують повторного доведення.
		Як вбачається з інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень зазначене рішення суду від 28.09.20167 у справі №905/1151/16 в апеляційному та касаційному порядку не переглядалось, відтак на момент розгляду заяви з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство №905/2199/20 є таким, що набрало законної сили з огляду на приписи статті 241 ГПК України.
		Отже, сума боргу стягнута за рішенням суду, яке набуло чинності, є безспірною.
		Доказів погашення заборгованості по акредитиву матеріали справи не містять. Рішення суду не було виконано, заборгованість за договором не була погашена ані боржником за договором акредитиву, ані поручителем за договором поруки.
		Отже заявлені ТОВ «Інвестиційно-Кредитний Альянс» кредиторські вимоги в частині простроченої заборгованість за акредитивом в сумі 1 256 457 912,19 японських єн, що становить 320.572.671,71грн. є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів.
		 
		Щодо вимог в частині нарахованих ТОВ «Інвестиційно-Кредитний Альянс» 3% річних суд виходить з наступного:
		Зі змісту заяви з вимогами до боржника вбачається, що кредитором ТОВ «Інвестиційно-Кредитний Альянс» нараховані:
		- 3% річних в сумі 136.942.883,74 японських єн за період з 02.04.2013 по 22.06.2016 за порушення строків сплати акредитиву. Вказані нарахування проведені на суму заборгованості 1.414.950.000,00 японських єн;
		- 3% річних в сумі 179.739.789,01 японських єн за період з 23.06.2016 по 30.03.2021 за порушення строків сплати акредитиву. Вказані нарахування проведені на суму заборгованості 1.256.457.912,19 японських єн.
		Розпорядником майна Коновим С.О. кредиторські вимоги в частині нарахованих кредитором 3% річних визнані частково, а саме: в сумі в сумі 29.032.951,63 грн. за прострочення оплати заборгованості по тілу акредитиву.
		В іншій частині вказаних вимог розпорядником майна відмовлено з посилання на пропуск строку позовної давності щодо нарахування 3% річних за період, який перевищує останні 3 роки до дня подання заяви з грошовими вимогами.
		Суд зауважує, що законодавство не забороняє заявляти про застосування позовної давності під час провадження у справах про банкрутство, яке регулюється Кодексом України з процедур банкрутства, ГПК України, іншими законодавчими актами України, в тому числі і ЦК України.
		Отже, розпорядник майна реалізуючи свої права та обов`язки на даній стадії процедури банкрутства, заперечуючи проти визнання вимог кредиторів, вправі заявляти про застосування позовної давності відповідно до статті 267 ЦК України.
		Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тобто, дана норма визначає спеціальні правові наслідки прострочення виконання грошових зобов`язань, зокрема сплату суми заборгованості з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та стягнення за прострочення виконання грошового зобов`язання проценти річних.
		Як про це зазначено вище, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 04.02.2020 у справі 912/1120/16 з посиланням на подібну правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постановах від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц).
		Судом перевірено правомірність застосування до боржника положень частини другої статті 625 ЦК України з нарахуванням 3% річних як міри відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором поруки кредитором у справі про банкрутство, та досліджено умови договору поруки на предмет закріплених в них меж відповідальності поручителя перед кредитором, зокрема, передбачених договором відповідних нарахувань за прострочення виконання грошового зобов`язання, і як наслідок, правомірності такого нарахування за прострочення виконання грошового зобов`язання, що впливає на правильність визначення обсягу відповідальності поручителя понад розмір, встановлений договорами поруки.
		Як встановлено судом та зазначено вище, пунктом 1.2. договору поруки сторони встановлюють, що поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов`язання перед кредитором відповідати по зобов`язанням боржника  ВАТ «Алчевський металургійний комбінат», які виникають з умов договору про надання акредитиву а саме: сума акредитиву 1.414.950.000,00 японських єн, строк дії акредитиву  30.11.2009, сплатити комісійну винагороду в розмірі 4 відсотки річних від суми фактичної відповідальності кредитора, неустойку (пеню, штраф), в розмірі, строки та у випадках, передбачених договором акредитиву, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі.
		Згідно до п.4.4. договору про надання акредетиву №019/01-12/453 від 19.01.2009 сторони договору визначають, що кожна зі сторін договору відповідає за невиконання своїх зобов`язань по даному договору згідно чинного законодавства України.
		Отже, здійснивши аналіз умов договору про надання акредетиву №019/01-12/453 від 19.01.2009 та умов договору поруки №019/01-12/453/1 від 19.01.2009, суд приходить до висновку про наявність у Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» зобов`язання щодо сплати кредитору 3% річних за порушення строків сплати акредитиву, як міри відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором поруки.
		Здійснивши перерахунок 3% річних за порушення строків сплати акредитиву за період з 02.04.2013 по 22.06.2016 нарахованих на суму заборгованості 1.414.950.000,00 японських єн з урахуванням заяви розпорядника майна Конового О.С. про застосування строків позовної давності суд приходить до висновку, що вказані вимоги заявлені з пропуском строку позовної давності у зв`язку з чим суд відмовляє у їх визнанні в розмірі 32.575.973,18грн.
		Здійснивши перерахунок 3% річних за порушення строків сплати акредитиву в сумі 179.739.789,01 японських єн за період з 23.06.2016 по 30.03.2021 нараховані на суму заборгованості 1.256.457.912,19 японських єн з урахуванням заяви розпорядника майна Конового О.С. про застосування строків позовної давності та дати введення мораторію на задоволення вимог кредиторів у даній справі суд встановив, що розмір 3% річних який підлягає визнанню в цій частині є сума в розмірі 110.086.367,21 японських єн (еквівалент грошових вимог у гривні за курсом НБУ станом на дату заявлення кредиторських вимог  28.237.153,19грн.), що нарахована за період з 28.04.2018 до 29.03.21 включно.
		Щодо вимог зі сплати комісії за договором акредитиву, суд виходить з наступного:
		Зі змісту заяви з вимогами до боржника вбачається, що кредитором ТОВ «Інвестиційно-Кредитний Альянс» на підставі пункту 2.7. договору в редакції додаткової угоди №39 від 01.03.2013 нарахована заборгованість за комісією в сумі 778.872.419,06 японських єн за період з 23.06.2016 по 30.03.2021 на суму боргу 1.256.457.912,19 японських єн.
		Розпорядник майна Коновий С.О. проти вказаних вимог заперечує з підстав того, що після закінчення строку дії договору акредитиву (01.04.2013) комісія не нараховується, крім того кредитором порушено строк позовної давності для стягнення з поручителя нарахованої комісії.
		За змістом додаткової угоди №39 від 01.03.2013 п.2.7 розділ 2 договору «Умови надання акредитиву» викладений в наступній редакції: «а) Сторони договору визначають, що підприємство зобов`язане сплатити банку комісію за обслуговування та супроводження заборгованості у розмірі 13,0% річних від сум, сплачених банком за акредитивом згідно п.3.3 «в» цього договору; б) Комісія нараховується в дату підписання цієї угоди та розраховується за період з 02.03.2013р. до дати повного погашення заборгованості підприємства перед банком, та сплачується підприємством щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця за повний календарний місяць шляхом перерахування еквівалента в гривні за офіційним курсом НБУ, встановленим на дату нарахування комісії на відповідний рахунок.
		Як зазначено в рішенні Господарського суду Донецької області від 28.09.2017 у справі №905/1151/16 22.06.2016 заборгованість зі сплати комісії за обслуговування та супроводження заборгованості в розмірі 36.898.502,09грн., яка була нарахована до 08.02.2016, та частково заборгованість за тілом акредитиву в розмірі 158.492.087,81 японських єн повністю погашена 22.06.2016.
		Отже кредитором вірно визначений початок періоду нарахування заборгованості за комісією за обслуговування та супроводження заборгованості з 23.06.2016 та сума боргу 1.256.457.912,19 японських єн, на яку здійснені відповідні нарахування. При цьому, враховуючи дату відкриття провадження у справі про банкрутство Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» (30.03.2021) у даному випадку, правомірним кінцевим днем розрахунку конкурсної заборгованості є 29.03.2021.
		Провівши перерахунок заявлених конкурсних кредиторських вимог із заборгованості за комісією за обслуговування та супроводження заборгованості за період з 23.06.2016 по 29.03.2021 на суму боргу 1.256.457.912,19 японських єн з урахуванням положень пункту 2.7. договору в редакції додаткової угоди №39 від 01.03.2013, судом встановлено розмір цих вимог складає 778.424.913,49 японських єн, що у національній валюті України становить 1.997.885.642,13грн., що є більше ніж заявлено кредитором.
		Розпорядником майна Коновим С.О. кредиторські вимоги в частині нарахованих заборгованості з комісії не визнає оскільки на думку розпорядника майна кредитор не мав права нараховувати комісію після закінчення строку дії договору та крім того посилається на пропуск строку позовної давності щодо нарахування комісії за період, який перевищує останні 3 роки до дня подання заяви з грошовими вимогами.
		Здійснивши перерахунок заборгованості зі сплати комісії за обслуговування та супроводження заборгованості в сумі 1.256.457.912,19 японських єн з урахуванням заяви розпорядника майна Конового О.С. про застосування строків позовної давності та дати введення мораторію на задоволення вимог кредиторів у даній справі за період 28.04.2018 до 29.03.21 включно суд встановив, що розмір заборгованості зі сплати комісії який підлягає визнанню в цій частині є сума в розмірі 477.040.924,57 японських єн (еквівалент грошових вимог у гривні за курсом НБУ станом на дату заявлення кредиторських вимог  122.360.997,15грн.
		В іншій частині кредиторські вимоги щодо заборгованості зі сплати комісії за обслуговування та супроводження заборгованості визнанню не підлягають. 
		Правові висновки Верховного Суду стосовно того, що право кредитодавця нараховувати, передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування, в даному випадку судом не застосовується, з огляду на те що, вказаний правовий висновок не релевантний до даних правовідносин, оскільки комісія за обслуговування непокритого акредитиву є відмінною від процентів за користування кредитом.
		Також підлягають визнанні повністю грошові вимоги в частини судового збору в сумі 206700,00грн. 
		З огляду на вищевикладене, суд перевіривши заявлені ТОВ «Інвестиційно-Кредитний Альянс» грошові вимоги, а також докази на яких вони ґрунтуються, дійшов висновку про часткове задоволення заяви ТОВ «Інвестиційно-Кредитний Альянс» від 28.04.2021 про визнання грошових вимог до боржника Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу».
		Визнані судом кредиторські вимоги ТОВ «Інвестиційно-Кредитний Альянс» підлягають включенню до реєстру до вимог кредиторів в такій черговості:
		1)
		1.872.261.233,03грн. заборгованість за тілом кредиту  вимоги четвертої черги;
		709.614.338,96грн. заборгованість по процентам за користування кредитом у доларах США  вимоги четвертої черги;
		302.632,06грн. заборгованість по процентам за користування кредитом у національній валюті  вимоги четвертої черги;
		118.704,87грн. судовий збір  вимоги четвертої черги;
		164.040.860,88грн. 3% річних (нараховані за період з 28.04.2018 до 29.03.21 включно)  вимоги четвертої черги;
		83.621.073,48грн. 3% річних (нараховані за період з 28.04.2018 до 29.03.21 включно)  вимоги четвертої черги; 
		26515,54грн. 3% річних (нараховані за період з 28.04.2018 до 29.03.21 включно)  вимоги четвертої черги.
		2)
		320.572.671,71грн. заборгованість за тілом акредитиву  вимоги четвертої черги;
		198.721.508,99грн. заборгованість з комісії за договором акредитиву  вимоги четвертої черги;
		206700,00грн. судовий збір  вимоги четвертої черги;
		28.237.153,19грн. 3% річних (нараховані за період з 28.04.2018 до 29.03.21 включно)  вимоги четвертої черги.
		122.360.997,15грн. заборгованість з комісії за договором акредитиву (нарахована за період з 28.04.2018 до 29.03.21 включно)  вимоги четвертої черги.
		Таким чином, визнанню підлягає загальна сума вимог 3.500.084.398,86грн. - вимоги четвертої черги.
		У визнанні кредиторських вимог в іншій частині, суд відмовляє.
		Доводи представника кредитора ТОВ «Інвестиційно-Кредитний Альянс» щодо відсутності підстав для застосування строків позовної давності суд не приймає, оскільки ці доводи спростовуються матеріалами справи. 
		Враховуючи кількість поданих на розгляд суду заяв з вимогами до боржника та спірний характер частини цих вимог, а також значний обсяг наданих документів, беручи до уваги необхідність забезпечення повного, об`єктивного та всебічного розгляду кредиторських вимог, суд вважає за необхідне відкласти попереднє засідання з розгляду вимог інших кредиторів.
		Керуючись статтями 1, 2, 9, 44, 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 2, 3, 12, 74-79, 81, 86, 231, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Визнати вимоги кредитора: 
		Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Кредитний Альянс» в сумі 3500084398,86грн. (вимоги четвертої черги).
		У визнанні кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Кредитний Альянс» в іншій частині відмовити.
		 
		Прийняти відмову Компанії «СОСІЕТЕ ЖЕНЕРАЛЬ» (SOCIETE GENERALE) від кредиторських вимог в частини 572815649,70грн. 
		Закрити провадження з розгляду заяви Компанії «СОСІЕТЕ ЖЕНЕРАЛЬ» (SOCIETE GENERALE) з кредиторськими вимогами до боржника в частині вимог в сумі 572815649,70грн. 
		Відмовити у визнанні кредиторських вимог Компанії «СОСІЕТЕ ЖЕНЕРАЛЬ» (SOCIETE GENERALE) в сумі 1474162413,40грн.
		 
		Відкласти попереднє засідання на 18.12.2024 об 11:00год., яке відбудеться в приміщенні суду за адресою: м.Харків, пр.Науки, 5, каб. (зал судових засідань) №104.
		Компанії ІНДУМЕТ С.А. (INDUMET S.A.), Приватній компанії з обмеженою відповідальністю "INDUMET LIMITED" до дати попереднього засідання надати до суду письмово викладену актуальну позицію щодо заявлених кредиторських вимог із зазначенням аргументів, доводів та міркувань станом на теперішній час.
		Компанії СОСІЄТЕ ЖЕНЕРАЛЬ СА (SOCIETE GENERELE SA) та Компанії СОСЬЄТЕ ЖЕНЕРАЛЬ (SOCIETE GENERELE) до дати попереднього засідання надати до суду письмові пояснення щодо тотожності юридичних осіб заявників кредиторських вимог Компанія СОСЬЄТЕ ЖЕНЕРАЛЬ (SOCIETE GENERELE) та Компанія СОСІЄТЕ ЖЕНЕРАЛЬ СА (SOCIETE GENERALE SA).
		Повідомити учасників справи про те, що участь у засіданні суду можлива виключно в режимі відеоконференції на підставі відповідної заяви, поданої в порядку статті 197 ГПК України та відбудеться лише за умови наявності об`єктивних обставин, які забезпечать безпеку проведення засідання суду у приміщенні Господарського суду Донецької області.
		Явка учасників справи у попереднє засідання суду не є обов`язковою.
		З урахуванням обставин пов`язаних з дією воєнного стану на території України та поточною ситуацією у м.Харків (повітряні тривоги, обстріли, відсутність електропостачання) можливість проведення судових засідань в режимі відеоконференції обмежена, у зв`язку з цим запропонувати учасникам справи подати до суду письмово викладені пояснення, доводи, міркування, які вони планували надавати у засіданні суду.
		Повідомити учасників справи, що заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази на підтвердження їх правової позиції з метою розгляду кредиторських вимог, можуть бути ними подані в електронному вигляді через особистий кабінет в системі Електронний суд, засобами поштового зв`язку.
		Ухвала набрала законної сили 27.11.2024 та в частині розгляду грошових вимог може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду на ухвалу господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання, у строки передбачені ГПК України.
		У судовому засіданні 27.11.2024 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
		Повний текст ухвали складено та підписано 27.11.2024.
		 
		 
		Суддя М.О. Лейба

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...