Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 613/820/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 28.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.11.2024.
Дата набрання законної сили: 21.11.2024
Номер судового провадження: 51-2560км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42018221080000305

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України 
		21 листопада 2024 року
		м. Київ
		справа № 613/820/19
		провадження № 51-2560км24
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі: 
		головуючої                                                   ОСОБА_1 ,
		суддів                                                             ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання             ОСОБА_4 ,  
		засудженої                                              ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),
		захисника                                                ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
		прокурора                                                 ОСОБА_7 , 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженої ОСОБА_5 на вирок Богодухівського районного суду Харківської області від 08 грудня 2021 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 15 квітня 2024 року в кримінальному провадженні № 420185221080000305 за обвинуваченням
		ОСОБА_5 ,   ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366, частинами 1, 2 ст. 200 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
		 
		 
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		1. За вироком Богодухівського районного суду Харківської області від 08 грудня 2021 року ОСОБА_5  засуджено за: 
		- ч. 2 ст. 191 КК України - на 2 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з матеріальною відповідальністю, або займатись діяльністю, пов`язаною зі зберіганням і розпорядженням матеріальними цінностями, строком на 2 роки;
		- ч. 3 ст. 191 КК України - на 3 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з матеріальною відповідальністю, або займатись діяльністю, пов`язаною зі зберіганням і розпорядженням матеріальними цінностями, строком на 3 роки;
		- ч. 1 ст. 366 КК України - на 2 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з матеріальною відповідальністю, або займатись діяльністю, пов`язаною зі зберіганням і розпорядженням матеріальними цінностями, строком на 2 роки;
		- ч. 1 ст. 200 КК України - до покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн;
		- ч. 2 ст. 200 КК України - до покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі 5 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000 грн.
		2. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим призначено ОСОБА_5 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з матеріальною відповідальністю, або займатись діяльністю, пов`язаною зі зберіганням і розпорядженням матеріальними цінностями, строком на 3 роки.
		3. Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 15 квітня 2024 року зазначений вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_5 змінено. Звільнено її від відбування покарання за ч. 1 ст. 366, частинами 1, 2 ст. 200, ч. 2 ст. 191 КК України на підставі ч. 5 ст. 74 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, визначених ст. 49 цього Кодексу.
		4. Виключено з мотивувальної та резолютивної частин вироку посилання суду на призначення покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України.
		5. Постановлено вважати ОСОБА_5 засудженою за ч. 3 ст. 191 КК України до покарання, призначеного судом першої інстанції, у виді обмеження волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з матеріальною відповідальністю, або займатись діяльністю, пов`язаною зі зберіганням і розпорядженням матеріальними цінностями, на 3 роки. В решті вирок залишено без змін.
		6. Згідно з вироком ОСОБА_5 засуджено за те, що вона, обіймаючи посаду провідного економіста служби роздрібного бізнесу ТВБВ №10020/0403 філії ХОУ ПАТ «Державний ощадний банк України» та будучи службовою особою, керуючись корисливим мотивом, діючи повторно, шляхом використання службового становища всупереч інтересам служби та зловживаючи ним, у період із серпня 2016 року по червень 2018 року, за обставин, детально викладених у мотивувальній частині вироку, вчинила підробку та використання платіжних карток до банківських рахунків клієнтів банку, видачу завідомо неправдивих офіційних документів, унаслідок чого заволоділа кредитними грошовими коштами банку в сумі 221 400, 31 грн, заподіявши ПАТ «Державний ощадний банк України» майнову шкоду на зазначену суму.
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала  
		7.       У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення судами вимог кримінального процесуального закону, просить вирок та ухвалу щодо ОСОБА_5 скасувати і призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції. На обґрунтування своїх вимог зазначає, що у вироку відсутній один злочинний епізод із інкримінованих ОСОБА_5 згідно з обвинувальним актом, внаслідок чого її засуджено за меншою кількістю епізодів. За кожним із епізодів не вказано закон України про кримінальну відповідальність, за яким визнано винуватою ОСОБА_5 . Зазначений у вироку епізод від 22.02.2018 щодо потерпілої ОСОБА_8 відсутній в обвинувальному акті, а обставини епізоду щодо потерпілого ОСОБА_9 зазначені не правильно. Розгляд справи проведено за відсутності ряду потерпілих, у матеріалах справи відсутня їхня згода на проведення судового розгляду в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), не роз`яснено ОСОБА_5 належним чином наслідки такого розгляду. 
		Позиції інших учасників судового провадження
		8.       У засіданні суду касаційної інстанції засуджена і захисник підтримали касаційну скаргу.
		9.       Прокурор проти задоволення касаційної скарги заперечив. 
		Мотиви Суду
		10.   Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.   
		11.   За приписами ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. 
		12.   Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
		13.   За даними звукозапису судового засідання суду першої інстанції від 21.12.2020 ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень визнала повністю, підтвердила викладені в обвинувальному акті обставини, у тому числі щодо кількості злочинних епізодів, дат і способу їх вчинення, розміру завданої шкоди. На запитання головуючої судді зазначила, що суть пред`явленого обвинувачення і правова кваліфікація кримінальних правопорушень їй зрозумілі, додаткових роз`яснень вона не потребує, з обсягом обвинувачення та кваліфікацією погоджується. Пояснила, що вчинила злочини через збіг несприятливих сімейних обставин, завдану ними майнову шкоду відшкодувала в повному обсязі. Просила розглянути справу в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись її допитом та дослідженням даних про особу, про що подала відповідну заяву суду (Т. 3, а. п. 1).
		14.   Відповідно до даних довідки на а. п. 121 у т. 2 АТ «Ощадбанк» не має до ОСОБА_5 претензій матеріального характеру та позовних вимог у кримінальному провадженні заявляти не буде у зв`язку з тим, що збитки по рахунках клієнтів банку, визнаних потерпілими у цьому кримінальному провадженні, відшкодовані з боку ОСОБА_5 повністю. У заяві на адресу суду представник банку просив розглядати кримінальне провадження без його участі, підтвердив, що позовних вимог заявляти не буде (Т. 2, а. п. 119).
		15.   Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ряд потерпілих - клієнтів банку також звернулися до суду з заявами, в яких зазначили, що претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_5 не мають, цивільні позови заявляти не будуть, при вирішенні питання щодо призначення покарання останній покладаються на розсуд суду, просять розглянути справу за їх відсутності та не заперечують проти проведення такого розгляду в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України. Решта потерпілих, будучи повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання суду першої інстанції не з`явилися, про причини своєї неявки суд не поінформували.
		16.   За таких обставин суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України цілком підставно визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно розуміють учасники процесу зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Таким чином, за згодою учасників судового провадження суд під час ухвалення вироку обмежився лише допитом ОСОБА_5 та дослідженням матеріалів, що характеризують її особу. 
		17.   Покарання засудженій обрано відповідно до найнижчих меж санкцій частин 2, 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366, частин 1, 2 ст. 200 КК України, за якими її визнано винною. Мотивуючи своє рішення про неможливість призначення ОСОБА_5 більш м`якого покарання, ніж передбачено законом за вчинені нею злочини, та звільнення її від відбування покарання з випробуванням на підставі положень статей 69, 75 КК України, суд у вироку обґрунтовано зазначив, що на це є пряма заборона в указаних нормах закону, оскільки згідно з приміткою до ст. 45 КК Україникримінальні правопорушення, передбачені частинами 2, 3 ст. 191 цього Кодексу, у випадку вчинення їх шляхом зловживання службовим становищем, є корупційними кримінальними правопорушеннями, що виключає застосування положень статей 69, 75 КК України під час призначення покарання за їх вчинення. Надалі апеляційний суд за апеляційною скаргою прокурора звільнив ОСОБА_5 від покарання за ч. 1 ст. 366, частинами 1, 2 ст. 200, ч. 2 ст. 191 КК України на підставі ч. 5 ст. 74 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, визначених ст. 49 цього Кодексу, постановивши вважати її засудженою за ч. 3 ст. 191 КК України до покарання, обраного судом першої інстанції. 
		18.   Сама ОСОБА_5 у своїй апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції щодо встановлених фактичних обставин кримінального провадження, доведеності її винуватості та правильності кваліфікації дій не оспорювала, порушувала питання про перегляд вироку лише в частині призначеного їй покарання. У касаційній скарзі захисника її винуватість також не заперечується. Окремі неузгодженості між викладом фактичних обставин інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень в обвинувальному акті та ухвалених щодо неї судових рішеннях мають характер описки і на висновок про її винуватість, правильність кваліфікації дій та призначене покарання не впливають. 
		19.   Згідно зі ст. 412 КПК України невід`ємною властивістю поняття «істотність порушення вимог кримінального процесуального закону» є його здатність перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Порушення, на які посилається захисник у своїй касаційній скарзі, носять формальний характер і не впливають на обґрунтованість засудження ОСОБА_5 , правовий зміст вироку та процесуальні підстави його ухвалення. Таких істотних порушень вимог кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які би були безумовними підставами для скасування чи зміни вироку та ухвали щодо ОСОБА_5 , у ході касаційного провадження не встановлено.
		20.   На підставі вищенаведеного Суд дійшов висновку, що касаційна скарга захисника ОСОБА_6 не підлягає задоволенню, а оскаржені судові рішення щодо ОСОБА_5 слід залишити без зміни.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, колегія суддів 
		ухвалила:
		Касаційну скаргу захисника  ОСОБА_6 в інтересах засудженої ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Богодухівського районного суду Харківської області від 08 грудня 2021 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 15 квітня 2024 року щодо ОСОБА_5 - без зміни.
		Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. 
		 
		Судді:
		 
		ОСОБА_1                                  ОСОБА_2                                 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...