Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 524/9647/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: 27.11.2024. Зареєстровано: 28.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.11.2024.
Дата набрання законної сили: 29.09.2025
Результат оскарження 29.09.2025 Апеляційний суд Полтавської області: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/524/3651/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 524/9647/24
		Провадження №2/524/3651/24
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26.11.2024 місто Кременчук
		Автозаводський районний суд міста Кременчука Полтавської області у складі
		головуючого судді Мельник Н.П.,
		з участю секретаря судового засідання Стешиної В.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчуці Полтаввської області цивільну справу у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін за позовом ОСОБА_1 , поданої та підписаної її представником - адвокатом Дроновим Андрієм Олександровичем, до Акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» про визнання транзакції щодо переказу коштів незаконною та стягнення з Акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» грошових коштів,
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		02.09.2024 до Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана та підписана її представником - адвокатом Дроновим А.О., до АТ «КБ «ПРИВАТБАНК», відповідно до якої просить визнати нечинною транзакції щодо списання коштів у розмірі 29106 грн 05 коп з карткового рахунка ОСОБА_1 за № НОМЕР_1 , що відбулась 27.04.2024; стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на користь позивачки зазначену суму коштів.
		У обґрунтування позовних вимог зазначено, що 27.04.2024 о 12:33 з її карткового рахунку № НОМЕР_1 незаконно списано/ переказано грошові кошти в розмірі 29106,05 грн. Позивачка не отримувала жодних смс-повідомлень про проведену транзакцію по зазначеному картковому рахунку на номер телефону НОМЕР_2 , прив`язаний до додатка «Приват24».
		У зв`язку із тим, що позивачка розрядження про списання коштів не надавала, будь- яких дій, що могли б призвести до списання грошових коштів не вчиняла, остання звернулась невідкладно на телефон гарячої лінії банку з вимогою заблокувати картку, відкриту на її ім`я, та відміни проведеної операції. Оператор банку повідомив про блокування її картки, однак неможливість відміни здійсненої платіжної операції.
		29.04.2024 позивачка звернулась із повідомленням про вчинення кримінального правопорушення до поліції. Зазначила, що досудове розслідування триває.
		07.05.2024 позивачка звернулася до відповідача з письмовою вимогами про проведення службового розслідування за фактом незаконного списання з її рахунку коштів, про повернення безпідставно списаних грошових коштів.
		22.05.2024 АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» письмово повідомив позивачку про неможливість повернення коштів, оскільки переказ здійснено шляхом створення платежу в системі дистанційного обслуговування клієнтів інтернет-банкінгом «Приват24» та рекомендовано звернутись до правоохоронних органів.
		Позивачка наголошує, що у вказаному листі банком не зазначено, що позивачка своїми діями сприяла передачі іншим особам логіну та паролю для входу до інтернет-банкінгу «Приват24». Банком не доведено, що позивачка своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанні персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		05.09.2024 ухвалою судді позовну заяву залишено без руху із наданням строку для усунення виявлених недоліків.
		26.09.2024 ухвалою судді відкрито спрощене позовне провадження по справі за позовом з повідомленням (викликом) сторін. Перше судове засідання призначене на 30.10.2024.
		30.10.2024 та 26.11.2024 у судове засідання не з`явилась позивачка та її представник.
		30.10.2024 представником позивачки подано письмову заяву про проведення судового засідання без його часті та участі позивачки,  позовні вимоги підтримують, просять їх задоволити та не заперечують проти винесення заочного рішення по справі.
		30.10.2024 та 26.11.2024 у судове засідання не з`явився представник відповідача, повідомлений належним чином про дату, час, місце судового розгляду справи на підставі п.2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України (30.09.2024 та 31.10.2024 є днями вручення судових повістки, у зв`язку із отриманням судом повідомлення про доставлення судових повістом до електронного кабінету відповідача).
		Відповідач протягом протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження не скористався правом на подачу відзиву на позовну заяву з поясненнями по суті заявлених вимог, заяв з процесуальних питань, передбачених ст. ст. 182,183 ЦПК України. Крім того, відповідачем також не подано заяву із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у строк, визначений ЦПК України протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.
		26.11.2024 від представника відповідача до суду надійшли наступні клопотання:
		- за вх №47095/24 про розгляд справи у загальному провадженні, заперечуючи проти позовних вимог. На його думку справа потребує детального розгляду спору та з`ясування усіх обставин справи з участю представників сторін;
		- за вх №47096/24 про витребування доказів;
		- за вх №47096/24 відкладення розгляду справи у зв`язку із участю представника у іншому судовому засіданні.
		Розглянувши зазначені клопотання, суд не знайшов підстав для їх задоволення з наступних підстав.
		Представник відповідача у призначені час, дату, місце розгляду справи у судові засідання не з`являвся, повідомлений належним чином на підставі п.2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України шляхом надіслання повісток до електронного кабінету. Про причини неявки повідомив суду лише 26.11.2024.
		Протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження відповідач не подав відзив на позовну заяву з поясненнями по суті заявлених вимог, заяв з процесуальних питань, а також не подав у строк, визначений ЦПК України протягом 5 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
		Представником відповідача не порушувалось питання про поновлення пропущеного строку для подання відповідних заяв, клопотань з обґрунтуванням поважності причин пропуску вказаних строків. Зустрічного позову по справі не подавалось.
		Відкладення розгляду справи у зв`язку із участю представника відповідача у іншому судовому засіданні є недоцільним, оскільки відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
		З дати відкриття провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження по цій справі минуло два місяці.
		Крім того, суд зазначає, що представник відповідача Озірська В.С. не є єдиним працівником по штатній чисельності працівників відповідача, яка має право представляти його інтереси у судах. 
		Жодних інших заяв щодо неможливості участі інших представників відповідача у судових засіданнях по справі до суду не надходило.
		Ураховуючи положення ст. 223 ЦПК України, суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи, оскільки сторони повідомлені належним чином про розгляд справи у встановлений строк.
		Частиною 1 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
		Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених ст. 223 ЦПК України.
		Як наслідок, задоволення клопотання про витребування доказів є недоцільним.
		Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до такого висновку.
		Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Судом встановлено, що в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» позивачка ОСОБА_1 має картовий рахунок за № НОМЕР_1 .
		27.04.2024 о 12:33 з її карткового рахунку № НОМЕР_1 незаконно списано/ переказано грошові кошти в розмірі 29106,05 грн. При цьому, позивачка не отримувала жодних повідомлень про проведену транзакцію по зазначеному картковому рахунку на номер телефону НОМЕР_2 , прив`язаного до інтернет-банкінгу «Приват24», який верифікований банком та належить позивачці. Банк використовує цей номер для ідентифікації особи клієнта, надання банківських послуг, комунікації, активації дистанційних послуг та запобігання шахрайству.
		Відомостей про зміну фінансового номера позивачки НОМЕР_2 , як клієнта АТ КБ «ПРИВАТБАНК», матеріали справи не містять та суду не надано.
		Крім того, позивачка зазначає, що розрядження банку про списання коштів не надавала, будь-яких дій, що могли б призвести до списання грошових коштів не вчиняла. Зазначене не спросоване відповідачем по справі.
		ОСОБА_1 звернулась невідкладно на телефон гарячої лінії банку на номер 3700 з вимогою про блокування банківської картки, відкритої на її ім`я, та відміни проведеної операції. Оператор банку повідомив про блокування її картки та про неможливість відміни здійсненої платіжної операції. Зазначене не спросовано відповідачем по справі.
		29.04.2024 позивачка звернулась із повідомленням про вчинення кримінального правопорушення до поліції, за результатами чого 29.04.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відповідні відомості про зазначені обставини із правовою кваліфікацією - ч. 4 ст. 185 КК України.
		07.05.2024 позивачка звернулася до відповідача з письмовими вимогами про проведення службового розслідування за фактом незаконного списання з її рахунку коштів, про повернення безпідставно списаних грошових коштів.
		22.05.2024 АТ «КБ «ПриватБанк» письмово повідомив позивачку про неможливість повернення коштів, оскільки переказ здійснено шляхом створення платежу в системі дистанційного обслуговування клієнтів інтернет-банкінгом «Приват24», рекомендовано звернутись до правоохоронних органів. Інформації про результати проведеного службового розслідування не надав. Крім того, як слідує із наданої відповіді відповідачем не зазначено та не обґрунтовано, що позивачка своїми діями сприяла передачі іншим особам логіну та паролю для входу до інтернет-банкінгу «Приват24».
		Позивачка будь-яких платіжних доручень не складала та не скеровувала їх відповідачеві ні у паперовому вигляді, ні у електронному з використанням електронної системи «Приват24» або будь-якої іншої клієнтської системи банку.
		Банком не оспорюється, не доведено, не спростовано зазначене вище, зокрема те, що позивачка своїми діями, бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанні її персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, у тому числі фінансового номера телефону.
		10.09.2024 слідчим відділення поліції №2 СВ Кременчуцького РУП НП в Полтавській області представник позивачки повідомлений, що досудове розслідування по цьому факту триває, проводяться необхідні слідчі дії для встановлення особи, причетної до кримінального правопорушення.
		Відповідно до ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Згідно з ч. 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.
		Частиною 1 ст. 1071 ЦК України встановлено, що банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження.
		Частиною 2 згаданої статті встановлено, що грошові кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його розпорядження лише на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.
		Із позовної заяви та матеріалів справи слідує, що позивачка не вчиняла розпорядження щодо списання/ перерахунку коштів, а також інші дії, що могли б призвести до списання грошових коштів з її рахунку. Зазначене не оспорюється, не доведено, не спростовано відповідачем по справі.
		Статтею 1073 ЦК України встановлено, що у разі безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		У відповідності до ст. 42 Закону України «Про платіжні системи» надавач платіжних послуг платника зобов`язаний отримати згоду платника на виконання кожної платіжної операції, крім випадків, передбачених цим Законом. Надавач платіжних послуг може передбачити в договорі з платником виконання платіжних операцій, пов`язаних між собою спільними ознаками, у визначений період часу (далі - пов`язані між собою платіжні операції). У такому разі згода надається перед виконанням першої платіжної операції. Порядок надання згоди на виконання платіжної операції визначається договором між платником та надавачем платіжних послуг платника. Платіжна операція вважається акцептованою після надання платником згоди на її виконання. Якщо немає згоди платника на виконання платіжної операції, - така операція вважається неакцептованою, якщо інше не передбачено цим Законом. Надавач платіжних послуг платника за виконання неакцептованих платіжних операцій несе відповідальність, передбачену цим Законом. Згода на виконання платіжної операції (пов`язаних між собою платіжних операцій) може бути надана платником надавачу платіжних послуг платника особисто, через надавача платіжних послуг з ініціювання платіжної операції або через отримувача. Згода на виконання платіжної операції (пов`язаних між собою платіжних операцій), крім платіжних операцій, що здійснюються для виконання платником грошових зобов`язань перед надавачем платіжних послуг платника, може бути відкликана платником у будь-який час, але не пізніше настання моменту безвідкличності платіжної інструкції відповідно до цього Закону.
		Частинами 8-10 ст. 46 указаного Закону передбачено, що у разі відкликання згоди на виконання платіжної операції така платіжна операція вважається неакцептованою. Надавач платіжних послуг не несе відповідальності перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжної операції, якщо ініціатором допущено помилку в унікальному ідентифікаторі. У разі виконання платіжної операції відповідно до унікального ідентифікатора, в якому допущено помилку, надавач платіжних послуг платника і надавач платіжних послуг отримувача зобов`язані співпрацювати з платником та вжити заходів до повернення платнику відповідної суми платіжної операції.
		Частинами 8-11 ст. 86 Закону України «Про платіжні системи» передбачено, що надавачі платіжних послуг несуть відповідальність перед користувачами за помилкові платіжні операції, у тому числі за виконання: 1) помилкової платіжної операції на рахунок неналежного отримувача; 2) помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника; 3) платіжної операції з рахунку платника без законних підстав або внаслідок інших помилок надавача платіжних послуг.
		У разі виконання помилкової платіжної операції на рахунок неналежного отримувача надавач платіжних послуг зобов`язаний негайно після виявлення помилки переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції отримувачу, а також сплатити йому пеню в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення від дня завершення помилкової платіжної операції до дня переказу коштів на рахунок отримувача, але не більше 10 відсотків суми платіжної операції.
		У разі виконання помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника надавач платіжних послуг зобов`язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення неналежного платника (залежно від того, що відбулося раніше) переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника та сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день від дня списання з рахунку коштів за помилковою платіжною операцією до дня повернення коштів на рахунок неналежного платника.
		Платник, з рахунку якого внаслідок помилки неналежного стягувача без законних підстав списано кошти, має право на стягнення суми такої платіжної операції з неналежного стягувача у судовому порядку.
		Відповідно до пунктів 144, 146, 150 розділу VIІ «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками» Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України 29.07.2022 № 164, які є спеціальними нормами для спірних правовідносин, надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника, якщо власник рахунку/держатель невідкладно повідомив про платіжні операції з використанням платіжного інструменту, які ним не виконувалися, зобов`язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення (залежно від того, що відбулося раніше) переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника.
		Надавач платіжних послуг зобов`язаний також відшкодувати неналежному платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану помилкову платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди).
		Надавач платіжних послуг повинен сприяти власнику рахунку/держателю в поверненні коштів за неналежною платіжною операцією з використанням платіжного інструменту шляхом негайного надання доступної йому інформації про таку операцію (без стягнення плати), уключаючи інформацію, отриману на його запит від надавача платіжних послуг, що обслуговує неналежного отримувача.
		Надавач платіжних послуг, який обслуговує неналежного отримувача, для встановлення правомірності платіжної операції з використанням платіжного інструменту в разі опротестування неналежної платіжної операції власником рахунку та/або держателем та/або на вимогу емітента зобов`язаний після отримання відповідного повідомлення негайно заблокувати кошти в сумі неналежної платіжної операції на рахунку неналежного отримувача на строк до 30 календарних днів.
		Власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Емітент має право прийняти рішення про зупинення здійснення операцій з використанням певного платіжного інструменту, а також про вилучення платіжного інструменту за наявності обставин, що можуть свідчити про незаконне його використання та/або його реквізитів, значно збільшеного ризику неспроможності користувача виконати своє зобов`язання щодо сплати кредиту та процентів за ним, в інших випадках, установлених договором.
		Таким чином, власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15, постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14-ц (провадження № 61-1856св17) та постановах Верховного Суду від 13 вересня 2019 року у справі № 501/4443/14-ц (провадження № 61-10469св18), від 20 листопада 2019 року у справі № 577/4224/16-ц (провадження № 61-30583св18).
		Позивачкою у позові зазначено, що з її карткового рахунка перераховані кошти без її розпорядження, а отже здійснено платіжні операцій незаконно. Протилежного банком не доведено.
		Таким чином, судом встановлено, що позивачка не вчиняла дії, спрямовані на списання чи перерахунок коштів з її карткового рахунку, невідкладно повідомила банк про здійснення платіжних операцій, які нею не виконувалися, а відповідач не надав докази на підтвердження вчинення позивачкою дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, та не вчинив дій щодо зупинення здійснення операцій.
		Відповідно до статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.
		На підставі наявних та оцінених судом доказів, з урахуванням встановлених обставин, суд, враховуючи зазначені норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, зокрема, несанкціоноване списання грошових коштів з рахунку позивачки, дійшов висновку про те, що з рахунків позивачки списання коштів вчинено відповідачем незаконно, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягаю задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивачки грошові кошти в розмірі 29106,05 грн шляхом відновлення їх на картковому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 .
		Водночас, суд приходить до висновку, що позовна вимога в частині визнання транзакції щодо переказу коштів незаконними є безпідставною і задоволенню не підлягає з наступних підстав.
		   За статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що так буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
		Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
		Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2024 по справі № 927/1206/21, 05.06.2018 по справі № 338/180/17, від 11.09.2018 по справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 по справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 по справі № 48/340, від 22.10.2019 по справі № 923/876/16, постановах Верховного Суду від 20.12.2022 по справі № 914/1688/21, від 18.10.2022 по справі № 912/4031/20, від 13.09.2022 по справі № 910/9727/21.
		Визнання судом незаконними транзакцій щодо переказу з належного позивачці карткового рахунка на інший рахунок грошових коштів не має наслідком повернення безпідставно списаних коштів, а тому ці позовні вимоги не відповідають ефективному способу захисту прав та інтересів у конкретних правовідносинах. Зважаючи на характер спірних правовідносин, належним і достатнім способом захисту для відновлення порушеного права позивачки є стягнення з відповідача грошових коштів шляхом відновлення їх на картковому рахунку позивачки.
		Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Враховуючи те, що судом частково задоволено позовні вимоги, позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону Україи «Про захист прав споживачів», керуючись ч.ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України, відсутність осіб, які понесли судові витрати, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача судового збору.
		Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
		Керуючись ст. ст. 10, 11, 81, 89, 247, 263-265, 268, 273-279 ЦПК України,
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Задовольнити частково позов ОСОБА_1 , поданої та підписаної її представником - адвокатом Дроновим Андрієм Олександровичем, до Акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» про визнання транзакції щодо переказу коштів незаконними та стягнення з Акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» грошових коштів.
		Стягнути з Акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 29106 грн 05 коп шляхом відновлення їх на картковому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 .
		В іншій частині позовних вимог відмовити.
		Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
		Відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м Київ, вул Грушевського, 1Д, адреса для листування: 49094, м Дніпро, вул Набережна Перемоги, 50.
		 
		Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		 
		            Суддя                                                                  Н.П. Мельник

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...