Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/45401/24-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 28.11.2024. Зареєстровано: 28.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.11.2024.

Номер судового провадження: 2-8146/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		печерський районний суд міста києва
		 
		Справа № 757/45401/24-ц 
		пр. № 2-8146/24
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		12 листопада 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого - судді Литвинової І. В.,
		за участю секретаря судового засідання - Когут Н. В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів, зобов`язання вчинити дії,
		 
		УСТАНОВИВ:
		І. Позиція сторін у справі.
		Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просив зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» скасувати заборгованість за належним йому картковим рахунком НОМЕР_1 і додатковим рахункам договору № SAMDNWFC00005660309 від 05 червня 2014 року за період з 01 серпня 2021 року по 19 листопада 2021 року.
		В обґрунтування позову вказано, що у період з 08 вересня 2021 року по 19 листопада 2021 року невстановлена особа зняла з банківського рахунку № НОМЕР_1 , який відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», в розмірі 60 805, 75 грн, з яких: 370 євро повернутих податковою інспекцією Естонії, 11 100, 00 грн - особистих коштів та встановлений кредитний ліміт у розмірі 24 000, 00 грн. Дана операція була проведена шляхом шахрайських дій, а саме: невідома особа незаконним методом заблокувала фінансового номер телефону позивача, який зазначений в анкеті банку, і встановила переадресацію всіх викликів з банку на свій номер телефону, який вона контролює, а саме: НОМЕР_2 (згідно із «скріншотом» повідомлення смс), таким чином дана особа здійснила перекази коштів, покупки та отримано кредит (про що свідчать виписки з особового рахунку позивача). 19 листопада 2021 року позивач звернувся до правоохоронних органів із заявою із заявою про вчинення шахрайських дій по його рахунку, відкритому у АТ КБ «ПриватБанк». Органом досудового розслідування розпочато кримінальне провадження № 1221232040002103. Також, позивач в телефонному режимі звертався до відповідача та повідомляв, що його фінансовий номер телефону було заблоковано, а всі операції по його рахунку було здійснено невідомою особою. Наразі працівники АТ КБ «ПриватБанк» в телефонному режимі вимагають від позивача повернення коштів в розмірі 49 300, 00 грн (кредитного ліміту). Позивач вважає, що за таких обставин відповідач має скасувати нараховані штрафні санкції на кредитний ліміт, здійснити перерахунок боргу, повернути на його картковий рахунок встановлений кредитний ліміт та особисті грошові кошти.
		Представник відповідача у відзиві позов не визнала, заперечуючи проти задоволення позову, вказала, що позивачем пропущений строк позовної давності звернення до суду з вимогами до відповідача. Списання грошових коштів з картки відбулось у період з 08 вересня 2021 року по 18 вересня 2021 року, а з позовом позивач звернувся 02 жовтня 2024 року, тобто з пропуском трирічного строку позовної давності, що є підставою для відмови позивачу у задоволенні його позову до АТ КБ «ПриватБанк» згідно з частинами третьою, четвертою ст. 267 ЦК України. Вимоги позивача про зобов`язання відповідача скасувати заборгованість по договору є неналежним способом захисту та не відповідають ефективному способу захисту прав та інтересів позивача у даних правовідносинах.
		 
		ІІ. Процесуальні дії і рішення суду.
		04 жовтня 2024 року вказана позовна заява надійшла до Печерського районного суду м. Києва, для розгляду якої, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), визначено суддю та передано 08 жовтня 2024 року, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
		09 жовтня 2024 року ухвалою судді у справі відкрито провадження, для розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
		22 жовтня 2024 року за допомогою Електронного суду представник позивача подала до суду відзив на позов. 
		28 жовтня 2024 року через Електронний суд представник відповідача подала відповідь на відзив та клопотання про проведення розгляду справи у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін. 
		11 листопада 2024 року за допомогою Електронного суду представник позивача подала заперечення на відповідь на відзив. 
		12 листопада 2024 року ухвалою суду у справі відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про зміну порядку розгляду справи.
		Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
		ІІІ. Фактичні обставини справи.
		У період з 08 вересня 2021 року по 19 листопада 2021 року з банківського рахунку, належного ОСОБА_1 , відкритого в АТ КБ «ПриватБанк», № НОМЕР_1 , відбулося зняття грошових коштів у загальному розмірі 60 805, 75 грн.
		08 вересня 2021 року в Приват24 відбулась зміна фінансового номеру ОСОБА_1 з НОМЕР_3 на НОМЕР_4 (CHANGE LOGIN IN PRIVAT24.UA 08.09.2021)
		08 вересня 2021 року вхід у Приват24 зроблено з пристрою M2101K6G | Redmi IMEI db57232ca112f363 User IP НОМЕР_5 .
		16 вересня 2021 року з пристрою Pixel 4a | google IMEI bc1343b20538efae User IP НОМЕР_6 .
		19 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення шахрайських дій по його рахунку, відкритому у АТ КБ «ПриватБанк», за якою органом досудового розслідування розпочато кримінальне провадження № 1221232040002103.
		ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду.
		Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.
		Як передбачено частиною першою ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
		Згідно з частиною першою ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Згідно з частиною першою ст. 1071 ЦК України, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
		а правилами ст. 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що значаться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.
		У відповідності до статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (чинного станом на час виникнення спірних правовідносин), платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
		Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.
		Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
		Відповідно до статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (чинного станом на час виникнення спірних правовідносин), користувач спеціального платіжного засобу зобов`язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.
		Стороною позивача не надано доказів, що кошти переведені без його волевиявлення, не за його власним розпорядженням.
		Так, заява до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення, як і витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, не є судовим рішенням, яке набрало законної сили, а обставини, встановлені у ньому, - становили би преюдицію. Подання заяви про вчинення кримінального правопорушення і факт внесення відомостей до Реєстру є задокументованими актами фіксації певних обставин, які не мають наперед визначеної оцінки.
		Обвинувальний вирок, який би набрав законної сили, у якому суд встановив, що грошові кошти з рахунку позивача були переказані не ним, а іншою особою, яка протиправним шляхом, без його згоди заволоділа таким чином коштами і розпорядилася ними, не надано, про закінчення досудового розслідування та результат не повідомлено суду.
		Також позивач зазначає, що повідомляв відповідача у телефонному режимі про блокування фінансового номеру телефону та спірні операції по рахунку, проте доказів такого звернення не надано.
		Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, як встановлено частиною другою ст. 77 ЦПК України.
		Згідно з частиною першою ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
		Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
		Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів доходить висновку, що обставини, на які посилався позивач як на підставу позовних вимог, належними доказами не підтверджено, тому позов не підлягає задоволенню. 
		Судом враховуються роз`яснення, надані у пункті 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» про те, що встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову у позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у справі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.
		Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-ц (провадження 14-306цс18), а саме, про те, що встановивши, що позовну давність пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову у позові з цієї підстави, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.
		Виходячи з норм чинного законодавства пропуск строку звернення до суду є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог і застосовується у разі наявності порушеного права, відсутність порушеного права само по собі є підставою для відмови у задоволенні позову.
		Оскільки суд, на підставі встановлених судом обставин, що мають значення у справі, дійшов висновку про необґрунтованість позову, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, заяву представника відповідача про застосування строків позовної давності суд відхиляє.
		V. Розподіл судових витрат.
		Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
		Оскільки при поданні позовної заяви позивач не сплатив судовий збір і враховуючи те, що у задоволенні позову суд відмовляє, порушень прав позивача, у тому числі як споживача, судом не встановлено, на нього покладаються судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 968, 96 грн, враховуючи подання позовної заяви через Електронний суд.
		Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
		Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
		Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
		На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись
		ст.ст. 3, 8, 21, 55, 61, 129, 129-1 Конституції України,
		ст.ст. 1-22, 509, 1066, 1071, 1074 Цивільного кодексу України,
		ст.ст. 1-14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»,
		ст.ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
		 
		ВИРІШИВ:
		Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів, зобов`язання вчинити дії залишити без задоволення.
		Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , ( АДРЕСА_1 ) в дохід Держави судовий збір 968, 96 грн. 
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення. 
		 
		Суддя І. В. Литвинова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...