Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 938/1369/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Незаконне заволодіння транпортним засобом.
Надіслано для оприлюднення: 28.11.2024. Зареєстровано: 29.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 02.12.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/938/152/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024091130000095

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа№ 938/1369/24 
		Судове провадження № 1-кп/938/152/24 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		28 листопада 2024 року                             селище Верховина
		 
		   Верховинський районний суд Івано-Франківської області 
		в складі: головуючого судді             ОСОБА_1 ,
		за участю: секретаря судового засідання         ОСОБА_2 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.08.2024 за 12024091130000095 про обвинувачення
		 
		    ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця: с.Недобоївці Хотинського району Чернівецької області, фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , без зареєстрованого місця проживання, із середньою освітою, не працевлаштованого, не одруженого, згідно ст.89 КК України, раніше не судимого.
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України,
		 
		за участю учасників судового провадження:
		прокурора ОСОБА_4 ,
		потерпілого ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого ОСОБА_3 
		   
		в с т а н о в и в :
		 
		   обвинувачений ОСОБА_3 вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом.
		Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.
		Обвинувачений ОСОБА_3 , 23 серпня2024року близько 09:00 год. перебуваючи на території урочища Дуконя в селі Зелене Зеленської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області, побачив залишений без нагляду автомобіль марки ВА3-2121, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , синього кольору, який належить ОСОБА_5 , після чого, у нього виник злочинний умисел на незаконне заволодіння даним транспортним засобом, з корисливою метою.
		З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне заволодіння транспортним засобом, перебуваючи на території урочища Дуконя в селі Зелене Зеленської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області, ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільну небезпеку та свідомо бажаючи настання негативних наслідків, враховуючи сприятливу для нього обстановку, а саме те, що його дії ніким не помічені та за ним ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, підійшовши до автомобіля марки ВА3-2121, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , та відчинивши водійські двері, які були не замкнені і не знайшовши ключа запалювання, «замкнувши» електропроводи замка запалювання, запустив двигун вказаного автомобіля та поїхав ним в сторону с. Грамотне Верховинського району Івано-Франківської області, тобто всупереч волі власника незаконно заволодів транспортним засобом, ринкова вартість якого станом на 23.08.2024, відповідно до висновку експерта від 28.08.2024становила102 474,00 грн. 
		У подальшому, ОСОБА_3 , розпоряджаючись незаконно заволодівшим транспортним засобом - автомобілем марки ВА3-2121, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , синього кольору, їхав за кермом автомобіля в напрямку села Грамотне Верховинського району Івано-Франківської області, та села Черемошна Верховинського району Івано-Франківської області, і назад в напрямку села Грамотне, де в селі Грамотне Верховинського району, Івано-Франківської області на автодорозі по вул. Центральній, його було зупинено працівниками поліції Верховинського РВП ГУНП в Івано-Франківській області.
		В результаті злочинних дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_5 було завдано майнової шкоди на суму102 474,00 грн. 
		Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом, тобто вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.1ст.289 КК України.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , свою винуватість у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1ст.289 КК Українивизнав повністю та пояснив, що вчинив кримінальне правопорушення за вказаних в обвинувальному акті обставин, погодився зі всіма доказами по справі, що були зібрані в процесі досудового слідства і підтверджують його винність у вчиненні інкримінованого правопорушення, відмовившись від їх дослідження в ході судового розгляду.
		    Суду показав, що в серпні 2024 року, точної дати не пам`ятає, однак пам`ятає, що це був понеділок, вранці він пішов у ліс по гриби. Повернувшись з лісу до Святотроїцького Дуконського монастиря, що розташований на території с.Зелене Верховинського району, де він проживав на той час, він побачив на території монастиря припаркований автомобіль марки «Нива». Як повідомив йому ОСОБА_6 , який також проживав із ним у вказаному монастирі, цей автомобіль залишив незнайомий йому чоловік, та має вечером забрати його. Зауважив, що на території монастиря люди досить часто залишають свої автомобілі та мотоцикли, коли йдуть в гори. Однак, ні того дня, ні, на наступні дні, вказаний автомобіль власник, не забрав. В п`ятницю цього ж тижня, він вирішив взяти цей автомобіль, щоб поїхати у своїх справах, а саме привезти до монастиря козу із села Черемошне. Двері автомобіля не були зачинені на ключ, однак ключа запалювання у автомобілі не було, тому він з`єднав дроти замка запалювання та таким чином завів двигун автомобіля, та приблизно о 9год. ранку поїхав у село Черемошна. Повертаючись назад, та проїхавши приблизно 60-70км., він заїхав у с. Грамотне, щоб забрати до монастиря продукти, однак коли він зупинився біля магазину, це було приблизно о 16год. дня, до нього під`їхали працівники поліції та повідомили, що власник вказаного автомобіля звернувся із заявою про його викрадення. Після цього, автомобіль у нього забрали, а він поїхав із поліцейськими у відділок. Вказав, що не знав хто є власником автомобіля, та такий не давав йому дозволу на його використання. 
		   Також зазначив , що вину визнає повністю, у вчиненому щиро розкаюється, розуміє, що вчинив неправильно та про вчинене шкодує, просить суворо не карати. 
		Прокурор просить визнати обвинуваченого винуватим у вчиненні інкримінованого діяння та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки.
		Потерпілий ОСОБА_5 просить обвинуваченого суворо не карати.
		Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор та потерпілий також не оспорюють фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч.3ст.349 КПК Українипро те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих матеріалів.
		Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.1ст.289 КК України, оскільки він вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом.
		При призначенні обвинуваченому покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" із змінами та доповненнями та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, врахування ступені тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		У пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами) звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. При цьому, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
		Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.
		Відповідно до вимог ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених в санкції статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
		Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду.
		Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
		Призначаючи покарання, суд також враховує і принцип гуманізації відповідальності при призначенні покарання, який повинен бути застосований виходячи із засад визначених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст.9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
		   У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя.
		   Так, суд враховує, що інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення відповідно до ст.12 КК України, є нетяжким злочином, ОСОБА_3 згідно положень ст. 89 КК України, раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні немає, фактично проживає у Святотроїцькому Дуконському монастирі, що розташований на території с.Зелене Верховинського району, зареєстрованого місця проживання немає, за місцем проживання характеризується добре, на обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах не перебуває.
		Згідно досудової доповіді від 25.11.2024, складеної Верховинським районним сектором філії державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області, ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, є середній. 
		   Обставинами, що пом`якшують покарання відповідно до ст.66 КК України суд визнає щире каяття.
		   Обставин, що відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання, не встановлено.
		   З огляду на зазначене, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, як у загально-соціальному плані, так і в плані його потенційної суспільної небезпеки, а саме, що він згідно ст.89 КК України, раніше не судимий, повністю визнав вину, за місцем проживання характеризується добре, не одружений, утриманців не має, не працевлаштований, на обліку в лікаря психіатра та нарколога не перебуває, обставини які пом`якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, позицію прокурора та позицію потерпілого, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання за ч.1 ст.289 КК Україниу виді обмеження волі, в межах санкції статті.
		    На думку суду, саме таке покарання у виді обмеження волі, буде достатнім і необхідним для виправлення ОСОБА_3 та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, справедливим у співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
		   Підстав для застосування статей 69, 75 КК Українита призначення обвинуваченому іншого, більш м`якого виду основного покарання, чи звільнення обвинуваченого від відбування покарання із випробуванням, суд не вбачає.
		   Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, в ході досудового розслідування, на підставі ухвали слідчого судді Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 14.10.2024, до обвинуваченого ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 03.11.2024. 
		    Згідно протоколу затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину, на підставі вказаної ухвали суду, ОСОБА_3 було затримано 14.10.2024 о 20год.50хв.
		   В подальшому, на стадії судового провадження, ухвалою суду від 31.10.2024, до обвинуваченого ОСОБА_3 , застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 29.12.2024.
		Обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до вступу вироку в законну силу, слід залишити без зміни.
		Відповідно до положень статей 72,73 КК України, строк відбування покарання у виді обмеження волі, ОСОБА_3 необхідно обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 14 жовтня 2024 року, зарахувавши ОСОБА_3 у строк відбування покарання термін його попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні обмеження волі.
		Цивільний позов не заявлено.
		   У відповідності до ч.4 ст.174 КПК України, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, слід вирішити питання про скасування арешту майна, а також у відповідності до вимогст.100 КПК Українивирішити питання про долю речових доказів.
		   Крім того у відповідності до ст.ст.122,124 КПК Україниз обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави витрати на залучення експерта для проведення експертизи у даній справі.
		   Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373-376 КПК України, суд,
		                       у х в а л и в:
		    ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України.
		Призначити покарання ОСОБА_3 за ч.1 ст.289КК України у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки.
		Строк відбування покарання ОСОБА_3 необхідно обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 14 жовтня 2024 року. 
		Зарахувати ОСОБА_3 у строк відбування покарання термін його попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні обмеження волі.
		Міру запобіжного заходу - тримання під вартою із визначенням розміру застави ОСОБА_3 залишити без змін до дня набрання даним вироком законної сили.
		   Стягнути з ОСОБА_3  в користь Державного бюджету України процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів в загальному розмірі 1893,20грн.
		Скасувати заходизабезпечення кримінальногопровадження,вжиті ухвалоюслідчого суддіВерховинського районногосуду Івано-Франківськоїобласті від28.08.2024у видіарешту на автомобільмарки «ВАЗ-2121»з реєстраційнимномерним знаком НОМЕР_1  синього кольору, що належить ОСОБА_7 , жителю АДРЕСА_2 ,та уповноваженим власником якого є ОСОБА_5 , який вилучено 23.08.2024 під час проведення огляду місця події в селі Грамотне Верховинського району Івано-Франківської області.
		Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, вжиті ухвалою слідчого судді Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 28.08.2024 у виді арешту на майно, що належать ОСОБА_5 , жителю с. Дземброня Верховинського району Івано-Франківської області, вилучене під час огляду місця події 23.08.2024 в урочищі Дуконя Зеленської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області, а саме на: барсетку чорного кольору з надписом «Megane»; свідоцтво серією НОМЕР_3 про реєстрацію транспортного марки «ВАЗ 2121» синього кольору, 1987 р.в. з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , видане 08.02.2019 року ТСЦ 6842, з якого вбачається, що власником вказаного автомобіля є ОСОБА_7 , житель АДРЕСА_2 ; поліс №АТ/3426979 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зі строком дії з 27.10.2022 року по 26.10.2023 року (страхувальник ОСОБА_8 ); поліс №205998068 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зі строком дії з 23.09.2021 року по 22.09.2022 року(страхувальник ОСОБА_9 ).
		 
		   Після вступу вироку в законну силу речові докази по справі:
		-автомобіль марки«ВАЗ-2121»з реєстраційнимномерним знаком НОМЕР_1  синього кольору, що належить ОСОБА_7 , жителю АДРЕСА_2 ,тауповноваженим власникомякого є ОСОБА_5 ; барсетку чорного кольору з надписом «Megane»; свідоцтво серією НОМЕР_3 про реєстрацію транспортного марки «ВАЗ 2121» синього кольору, 1987 р.в. з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , видане 08.02.2019 року ТСЦ 6842; поліс №АТ/3426979 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на транспортний засіб «ВАЗ 2121» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 ; поліс №205998068 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на транспортний засіб «ВАЗ 2121» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , які передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 , вважати повернутими за належністю.
		   Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		    Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьоїстатті 349 КПК України.
		    З інших підстав вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		    Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		    Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		   Суддя          ОСОБА_10

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...