Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 263/13252/17 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано судом: 28.11.2024. Зареєстровано: 29.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 02.12.2024.
Дата набрання законної сили: 28.11.2024
Номер судового провадження: 11-кп/991/32/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42017000000000061

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		28 листопада 2024 року Справа № 263/13252/17
		Головуючий (суддя-доповідач) Провадження №11-кп/991/32/24
		в апеляційній інстанції: ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		ОКРЕМА ДУМКА
		судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2 
		щодо ухвали від 28 листопада 2024 року
		(РОЗБІЖНА)
		 
		місто Київ
		 
		I. Зміст прийнятого рішення
		1. 28.11.2024 колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду /далі - Апеляційна палата/ постановила ухвалу, якою виділила в окреме провадження матеріали кримінального провадження щодо обвинуваченого  ОСОБА_3 та до звільненняйого з військової служби зупинила судове провадження у справі за апеляційною скаргою його захисника ОСОБА_4 на вирок Вищого антикорупційного суду від 31.10.2023 у кримінальному провадженні №42017000000000061.
		II. Стисла позиція щодо ухваленого рішення
		2. Із рішенням колегії суддів про зупинення судового провадження на підставі ч. 1 ст. 335 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/ я не погоджуюся.
		2.1. Вважаю, що апеляційне провадження за обставин цієї справи зупиненню не підлягало.
		2.2. Такий мій висновок ґрунтується на твердженні про те, що у ході вирішення питання щодо зупинення судового провадження більшість колегії суддів надала перевагу словесно-граматичному (буквальному) трактуванню ч. 1 ст. 335 КПК у частині такої підстави як «призов обвинуваченого для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період» без одночасного її цільового (телеологічного) тлумачення.
		2.2.1. Наведене не дозволило більшості колегії суддів правильно встановити зміст, а також мету та практичне значення існування зазначеної норми у законодавстві.
		2.2.2. Поруч із цим, Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні в кримінальній справі звернула увагу на необхідність під час розгляду справи (1) використовувати всі можливі способи тлумачення правових норм в їхній сукупності та комплексному взаємозв`язку, а також зауважила, що (2) наслідком ігнорування певних способів тлумачення норм, зокрема, функціонального, системного, порівняльного, може стати також превалювання формального підходу (форми) до розуміння над змістом (суттю) обставин кримінального провадження (п. 2.3. постанови від 11.12.2019 у справі №536/2475/14-к).
		2.3. У зв`язку із зазначеним я змушений був висловити цю окрему думку.
		III. Детальні міркування
		3. Моя незгода з рішенням більшості колегії суддів обґрунтовується нижченаведеним.
		(§1) Перелік випадків зупинення судового провадження
		4. Зупинення провадження по справі - це врегульована законом і оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2021 у справі №11-398сап20).
		5. Кримінальний процесуальний закон, так само як і інші процесуальні кодекси (ч. 1 ст. 251, ч. 1 ст. 252 Цивільного процесуального кодексу України /далі - ЦПК/; ч. 1 ст. 227, ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України /далі - ГПК/; ч. ч. 1, 2 ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України /далі - КАСУ/), передбачає випадки вимушеної тимчасової перерви у судовому провадженні.
		5.1. Так, у разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб… (ч. 1 ст. 335 КПК).
		5.2. Із наведеного вбачається, що передбачена КПК вимушена перерва у судовому провадженні може бути викликана однією із наступних обставин: (а) ухилення обвинуваченого від явки до суду; (б) захворювання обвинуваченого на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні; (в) призов обвинуваченого для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
		(§2) Розмежування підстав зупинення судового провадження на види
		6. Якщо порівняти як викладені подібні до ст. 335 КПК положення в інших процесуальних кодексах, то можна помітити, що залежно від характеру підстав розрізняють два види зупинення провадження в справі: обов`язкове і факультативне.
		6.1. Зокрема, у ч. 1 ст. 228 ГПК і ч. 1 ст. 252 ЦПК законодавцем використано словесну конструкцію «суд може… зупинити», в той час як у ч. 1 ст. 227 ГПК і ч. 1 ст. 251 ЦПК застосовано вислів «суд зобов`язаний зупинити».
		6.2. Натомість у ч. 2 ст. 236 КАСУ законодавцем використано формулювання «суд має право зупинити», а в ч. 1 ст. 236 КАСУ - «суд зупиняє». Верховний Суд, надаючи тлумачення зазначеним положенням, вказував, що ч. 2 ст. 236 КАСУ передбачає право суду (ухвала від 02.09.2020 у справі №9901/578/18), а ч. 1 ст. 236 КАСУ - його обов`язок зупинити провадження у справі (ухвала від 28.01.2021 у справі №460/3316/20).
		6.3. Оскільки у кримінальному процесуальному законі не вжито поєднання слів «суд може… зупинити» та «суд має право зупинити», а для пояснення волі законодавця використано словосполучення «суд зупиняє», яке таким же чином зазначене у ч. 1 ст. 236 КАСУ, то можна дійти висновку, що ч. 1 ст. 335 КПК передбачає не право суду, а його обов`язок зупинити судове провадження за наявності однієї з наведених у вказаній статті обставин.
		(§3) Підхід до тлумачення норми про зупинення судового провадження
		7. І хоча ч. 1 ст. 335 КПК закріплює обов`язок, а не право суду зупинити судове провадження, але відповідна норма має застосовуватися, ураховуючи не лише (1) формальну відповідність фактичної ситуації особи, у зв`язку з якою ініціюється питання щодо прийняття відповідного рішення, словесній конструкції норми, в якій відображено зміст конкретної підстави для зупинення провадження, але й (2) цілі, яких прагнув досягнути законодавець за наслідками доповнення норми тією чи іншою підставою.
		8. Так, однією з підстав для зупинення судового провадження за змістом ч. 1 ст. 335 КПК, з точки зору словесно-граматичного (буквального) тлумачення, є факт «призову обвинуваченого для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період».
		8.1. Безумовно, коли наведену норму тлумачити буквально, то може видатися, що для її застосування суду достатньо встановити, що надані докази підтверджують факти (1) призову для проходження військової служби за призовом (2) під час мобілізації (3) особисто обвинуваченого, а не іншої особи.
		8.2. Проте наведений спосіб тлумачення не враховує ціль, яку переслідував законодавець, коли вирішив доповнити ст. 335 КПК новою підставою, котра на рівні з іншими зумовлює прийняття рішення про зупинення судового провадження.
		8.3. Зокрема, з`ясувати у ході тлумачення норми права ціль, якої прагнув досягнути законодавець внесенням певних змін і доповнень до закону, можливо шляхом аналізу змісту (а) пояснювальної записки до законопроекту, (б) стенограми засідань Верховної Ради (на яких обговорювалося відповідне питання), (в) документів та матеріалів, покладених в основу підготовки законопроекту (висновки, зауваження, дослідження тощо), (г) інших випадків (самостійних підстав для зупинення) та причин їх закріплення у відповідній нормі.
		9. Слід зауважити, що системний метод тлумачення передбачає також аналіз відповідної статті у взаємозв`язку з іншими, пов`язаними з нею нормами, насамперед із ст. 2 КПК, яка визначає завдання кримінального провадження (п. 2.3. постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №536/2475/14-к).
		(§4) Застосування підходу до обставин конкретної справи
		10. Ураховуючи те, що в пояснювальній записці до законопроекту, котрим КПК доповнено такою підставою зупинення судового провадження як «призов обвинуваченого для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період», а також у стенограмах засідань Верховної Ради, під час яких обговорювалися та були прийняті відповідні зміни, відсутнє зазначення конкретної, а не загальної причини (удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану), у зв`язку із якою внесені відповідні положення до закону, в ході аналізу цілі законодавця слід виходити зі спільних рис (характеристик), які властиві іншим підставам зупинення, наведеним у ст. 335 КПК.
		10.1. Так, у першій редакції ч. 1 ст. 335 КПК, чинній з 20.11.2012, зазначалося, що «у разі якщо обвинувачений ухилився від суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, суд зупиняє судове провадження щодо цього обвинуваченого до його розшуку або видужання…».
		10.2. 16.01.2014 у зв`язку із прийняттям Закону №725-VII були внесені зміни до ст. 335 КПК, а саме після слів «обвинувачений ухилився від суду» норму доповнено словами «(за відсутності підстав для здійснення заочного кримінального провадження)». Але ці зміни на підставі Закону №732-VII від 28.01.2014 були визнані такими, що втратили чинність.
		10.3. Після цього 14.04.2022 Верховна Рада ухвалила Закон №2201-IX, яким: (1) редакційно вдосконалено таку підставу зупинення провадження як «ухилення обвинуваченого від суду», шляхом написання, що йдеться про «ухилення від явки до суду»; (2) розширено перелік випадків зупинення судового провадження, шляхом зазначення такої підстави як «призов обвинуваченого для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період».
		Зокрема, як вбачається із пояснювальної записки до законопроекту, розширення згаданого переліку було обумовлено збройною агресією російської федерації проти України у зв`язку з якою в Україні введено воєнний стан.
		10.4. Із наведеного вище у п. 10 цієї окремої думки вбачається, що за змістом перших двох підстав для зупинення судового провадження, які передбачала ч. 1 ст. 335 КПК до набрання чинності Законом №2201-IX, вони були безпосередньо пов`язані з неможливістю забезпечити присутність обвинуваченого у судовому засіданні під час судового провадження.
		10.4.1. Так, в першому випадку, неможливість обумовлювалася поведінкою обвинуваченого, яка залежала від його волі та полягала в ухиленні від прибуття в судове засідання.
		10.4.2. Водночас у другому випадку неможливість прибуття обвинуваченого у судове засідання була пов`язана із не залежними від його волі причинами - його захворюванням на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу.
		10.4.3. Тобто спільним для двох вищенаведених підстав є ситуація, коли участь обвинуваченого у судовому провадженні об`єктивно неможлива.
		10.4.4. Й дотримання саме такого підходу стосовно підстав зупинення судового провадження притримується Велика Палата Верховного Суду. Зокрема, про це свідчить її рішення, в якому в ході аналізу подібної до ч. 1 ст. 335 КПК норми, але в іншому виді судочинства (ч. 1 ст. 236 КАСУ), колегія суддів зазначила: (1) зупинення провадження по справі є тимчасовою перервою в провадженні у справі, викликаною наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд; (2) для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи (ухвала від 20.05.2021 у справі №11-398сап20).
		10.4.5. Таким чином, колегії суддів Апеляційної палати у ході вирішення питання щодо зупинення судового провадження, яке стосувалося обвинувачення  ОСОБА_3 , необхідно було з`ясувати чи призвів призов його на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період до об`єктивної неможливості цього обвинуваченого приймати участь у судовому провадженні, яке ініціював захисник ОСОБА_4 , оскарживши в апеляційному порядку вирок стосовно його засудження.
		11. Водночас у своїй ухвалі, щодо якої висловлено цю окрему думку, більшість колегії суддів обмежилася лише констатацією самого факту зарахування  ОСОБА_3 для проходження військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_1 , не врахувавши фактичну можливість участі обвинуваченого приймати участь у судовому провадженні в апеляційному суді.
		11.1. Разом із тим, про можливість обвинуваченого брати участь в апеляційному розгляді свідчить те, що 18.11.2024 ОСОБА_3 призваний на військову службу під час мобілізації в особливий період та направлений для проходження військової служби в ІНФОРМАЦІЯ_2 , що у АДРЕСА_1 (т. 33 а. с. 81). Враховуючи, що територіальний центр комплектування та соціальної підтримки не є бойовою військовою частиною та знаходиться на такій відстані від місць, де тривають постійні бойові дії, що суди у м. Дніпро здійснюють правосуддя, а тому обвинувачений  ОСОБА_3 міг би приймати участь у судових засіданнях у цій справі в режимі відеоконференції з приміщення одного із судів, розташованих у м. Дніпро.
		11.2. Отже, вищенаведені факти підтверджують, що не існувало обставин, пов`язаних із призовом обвинуваченого на військову службу, які б об`єктивно перешкоджали  ОСОБА_3 приймати участь в апеляційному розгляді.
		12. Крім того, усупереч зазначеному в п. 9 цієї окремої думки, колегія суддів не проаналізувала ч. 1 ст. 335 КПК у взаємозв`язку зі ст. 2 КПК.
		12.1. Так, серед завдань кримінального провадження, окреслених у ст. 2 КПК, законодавець визначив такі, як забезпечення швидкого… судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений.
		12.2. Апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених цією главою (ч. 1 ст. 405 КПК).
		 
		12.3. Судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку (ст. 318 КПК).
		12.4. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для прийняття процесуальних рішень (ч. 1 ст. 28 КПК).
		12.5. Європейський Суд з прав людини /далі - ЄСПЛ/ неодноразово повторював значення гарантій розумного строку щодо кримінального провадження, згідно з якими: обвинувачений, якщо не скоював карного діяння, повинен мати можливість виправдати себе без зволікань, тоді як обвинувачений, вина якого доведена, не повинен піддаватися додатковому покаранню у формі надмірних зволікань з розглядом його справи, що може мати негативні наслідки для його інших прав, гарантованих конвенцією. Так, обвинувачений у кримінальній справі повинен мати право розраховувати на здійснення провадження в його справі з особливою ретельністю і що положення ст. 6 Конвенції покликані не допускати в кримінальних справах надто тривалого перебування обвинувачуваної особи в стані невизначеності щодо своєї долі (п. 18 рішення ЄСПЛ у справі «Вемхофф проти Німеччини»/Wemhoff v. Federal Republic of Germany від 27.06.1968, заява №2122/64; п. 5 рішення ЄСПЛ у справі «Стогмюллер проти Австрії»/ Stogmuller v. Austria від 10.11.1969, заява №1602/62; п. 58 рішення ЄСПЛ у справі «H. проти Франції»/H. v. France від 24.10.1989, заява №10073/82; п. 71 рішення ЄСПЛ у справі «Іванов проти України» від 07.12.2006, заява №15007/02).
		12.6. У зв`язку із зупиненням судового провадження  ОСОБА_3 на невизначений чіткою датою проміжок часу, який може тривати не лише місяці, але й роки, залишатиметься у стані невизначеності щодо його долі, будучи при цьому під дією запобіжного заходу, одним з елементів якого є носіння електронного засобу контролю, в той час як з огляду на цілі ч. 1 ст. 335 КПК об`єктивних обставин для такого зупинення не було.
		(§5) Висновки
		13. Таким чином, ураховуючи, що  ОСОБА_3 має можливість приймати участь у судовому провадженні в апеляційному суді, зокрема з використанням відеоконференцзв`язку, більшість колегії суддів без урахування цілі ч. 1 ст. 335 КПК та всупереч завданням кримінального провадження щодо швидкого судового розгляду прийняла помилкове рішення стосовно зупинення судового провадження, наслідком якого буде тривале перебування обвинуваченого в стані невизначеності щодо його долі.
		14. Виходячи із викладеного, а також п. 2.3. постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №536/2475/14-к рішення щодо зупинення судового провадження обумовлене превалюванням форми до розуміння ч. 1 ст. 335 КПК над суттю цієї норми.
		15. Також вважаю, що подібний підхід до тлумачення положень про «зупинення судового провадження», з якого виходила колегія суддів, пов`язаний із недосконалістю словесно-граматичного викладу тексту ч. 1 ст. 335 КПК, який дозволяє її різночитання.
		15.1. Більше того, хоча це ніби й не стосується обставин цього судового провадження, але застосування подібного лише буквального способу тлумачення ч. 1 ст. 335 КПК, який не враховує цілі зазначеної норми, може призводити до зловживань зі сторони обвинувачених в інших кримінальних провадженнях, які не з метою захисту Батьківщини, а задля спливу строків притягнення до кримінальної відповідальності можуть вчиняти дії, направлені на їх призов у Збройні Сили України, з подальшим ініціюванням у судах питання зупинення судових проваджень за їх обвинуваченням.
		15.2. Водночас вважаю, що різночитання вказаної норми, яке наразі існує, не мало би місця, коли б законодавець ч. 1 ст. 335 КПК виклав у такій редакції: «Суд зупиняє судове провадження стосовно обвинуваченого, у разі якщо його участь у ньому є неможливою у зв`язку із тим, що він: 1) ухиляється від явки до суду - до його розшуку; 2) захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, - до його видужання; 3) був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період - до звільнення з військової служби. У випадку зупинення судового провадження щодо одного обвинуваченого воно продовжується щодо інших обвинувачених, якщо здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору».
		 
		 
		 
		Суддя: ОСОБА_2

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...