Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/1865/24 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; зберігання.
Надіслано судом: 28.11.2024. Зареєстровано: 29.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 02.12.2024.
Дата набрання законної сили: 19.11.2024
Номер судового провадження: 2223 Х

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19 листопада 2024 року м. Харків Справа № 922/1865/24 
		 
		Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючий суддя Слободін М.М., суддя Тихий П.В. , суддя Шутенко І.А.
		за участю секретаря судового засідання Соляник Н.В.
		за участю представників сторін:
		позивача  Межирицький А.О.
		третьої особи  Кононенко Р.В.
		представники інших учасників справи не з`явились 
		розглянувши апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України в Харківській області (вх. № 2223Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 28.08.2024 у справі № 922/1865/24 (повний текст якого складено та підписано 04.09.2024 в приміщенні господарського суду Харківської області суддею Трофімовим І.В.)
		за позовом ТОВ "Компанія "Добробуд-Сервіс" (64207, Харківська обл., м. Балаклія, пл. Ростовцева, 24, кв. 24)
		до 1) Управління Служби безпеки України в Харківській області (61002, м. Харків, вул. Мироносицька, 2)
		 2) Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області (61064, м. Харків, вул. Бакуліна, 18)
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Національне агентство України з питання виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (01001 м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1)
		про стягнення 4'173'336,23 грн.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Добробуд-Сервіс" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Управління Служби безпеки України в Харківській області та Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, в якій просить суд стягнути з Державного бюджету України заборгованість у сумі 4'173'336,23 грн.
		Позов обґрунтовує тим, що Управління СБУ у Харківській області не виконало обов`язку з відшкодування витрат, понесених позивачем за час вимушеного зберігання у період з 12.05.2023 до 31.03.2024 сільськогосподарської продукції- пшениці 4 класу в кількості 1 396 369 кг. та кукурудзи в кількості 87 413 кг, визнаної речовим доказом в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні №22022220000003162 від 15.10.2022.
		Рішенням господарського суду Харківської області від 28.08.2024 у справі № 922/1865/24 позов задоволено.
		Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Добробуд-Сервіс" (64207, Харківська обл., м. Балаклія, площа Ростовцева, буд. 24, кв. 24; ідентифікаційний код 35462623) витрати, пов`язані з перевезенням та зберіганням речових доказів, у розмірі 4'173'336,23 грн та судовий збір у розмірі 50'092,62 грн.
		Ухвалюючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що :
		- в силу приписів ст. 100, 168 Кримінального процесуального кодексу України, Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012, та Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої спільним наказом Генеральної прокуратури України, Державної податкової адміністрації України, Верховного суду України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України та Державної судової адміністрації України №51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010, протягом періоду з 12.05.2023 до 31.03.2024 між суб`єктом владних повноважень в особі органів досудового розслідування та Позивачем у результаті вимушеного зберігання спірного майна виникли оплатні цивільно-правові відносини зі зберігання вантажу, витрати на що у відповідності до положень п. 32 зазначеного Порядку та п. 13 визначеної Інструкції покриваються за рахунок Держави;
		- матеріалами справи підтверджена вартість витрат у позивача у зв`язку з наданням послуг зі зберігання сільгосппродукції за період з 12.05.2023 до 31.03.2024, що становить 4'173'336,23 грн., а тому вимоги позивача до Держави України в особі Відповідача 1 та Відповідача 2 про стягнення заборгованості в розмірі 4'173'336,23 грн є обґрунтованими, у зв`язку із чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі;
		- хоча відповідальне зберігання зерна за домовленістю сторін здійснювалося строком до вирішення питання про накладення арешту, оскільки хоча в листі № 70/6-3097 від 24.04.2023 і йшла мова про зберігання речових доказів до вирішення питання щодо накладення арешту, проте після накладення арешту на спірне майно жодних вказівок та управлінських рішень від Управління СБУ у Харківській області з приводу зберігання зерна не надходило, а тому позивач після накладеня арешту на продукцію був вимушений здійснювати її зберігання і нести витрати, які підлягають відшкодуванню.
		Управління Служби безпеки України в Харківській області у межах встановленого законом строку через систему Електронний суд надіслало до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 28.08.2024 по справі № 922/1865/24 та ухвалите нове, яким залишити позовні вимоги без задоволення.
		Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що:
		- відповідно до приписів п. 32 постанови КМУ від 19.11.2012 №1104 та п. 13 Інструкції від 27.08.2010 №51/401/649/471/23/125 правом на відшкодування понесених витрат наділений безпосередньо суб`єкт господарювання, який здійснював перевезення і вказані положення законодавства не передбачають компенсації витрат третіх осіб (посередників) незалежно від їх кількості;
		- виключно ТОВ «Капітал агро схід», ФОП Василенко Б.А. та ФОП Безпалько Ю.М., які здійснювали у період часу з 12.05.2023 по 20.05.2023 перевезення зерна, безпосередньо мають право на компенсацію понесених витрат у порядку встановленому ст. 100 КПК України та ч. 1 ст. 916 ЦК України;
		- висновки суду про наявність витрат за зберігання кукурудзи масою 104900 кг. спростовуються матеріалами справи, а саме листом ТОВ «Компанія «Добробут- Сервіс» вих. №2305/23-1, яким повідомлено, що вказана кукурудза непридатна до зберігання, отже встановлення факту непридатності до зберігання спростовує здійснення відповідного зберігання та несення витрат з боку ТОВ «Компанія «Добробут-Сервіс»;
		- у матеріалах справи міститься лист слідчого Управління від 24.04.2023 №70/6-3097 за змістом якого, сторони домовилися здійснювати зберігання строком до вирішення питання про накладення арешту, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 21.06.2023 по справі N 953/2983/23 вирішено питання щодо накладення арешту та долі речових доказів шляхом передачі АРМА для реалізації, 23.06.2023 слідчий Управління, листом вих. №70/6-499, повідомив ТОВ «Компанія «Добробут-Сервіс» про необхідність передачі майна АРМА для виконання ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 21.06.2023, отже в Управління виникло зобов`язання лише щодо відшкодування витрат ТОВ «Компанія «Добробут-Сервіс» за зберігання пшениці у період часу з 20.05.2023 (моменту доставки зерна до місця зберігання) по 21.06.2023 (вирішення питання про долю речових доказів).
		Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2024 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя  Слободін М.М., суддя Тихий П.В., суддя Шутенко І.А.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління Служби безпеки України в Харківській області (вх. № 2223Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 28.08.2024 у справі № 922/1865/24. Та призначено справу до розгляду на 19.11.2024 о 10:30 год. Встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу протягом 10 днів (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) з дня вручення даної ухвали.
		19.10.2024, тобто в межах визначеного судом строку, ТОВ "Компанія " Добробут-Сервіс" подало відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - залишити без змін.
		Свої заперечення обґрунтовує тим, що:
		- відповідно до статті 123 КПК України, витрати на зберігання та пересилання речових доказів покриваються за рахунок Державного бюджету України, при цьому позивач має усі необхідні документи, що підтверджують понесені витрати, а також первинні бухгалтерські документи, які засвідчують факти перевезення та зберігання продукції, Усі витрати були понесені в інтересах держави для забезпечення належного зберігання речових доказів, а їх відшкодування є безпосереднім обов`язком державних органів;
		- всі витрати пов`язані із зберіганням речового доказу, в тому числі й витрати на транспортування від місця вилучення до місця зберігання понесені саме Позивачем, про що є документальне підтвердження, надане до матеріалів справи. Отже саме позивач має право на компенсацію даних витрат з Державного бюджету;
		- зберігання продукції не було добровільним актом з боку позивача, а здійснювалось ним на підставі офіційних інструкції Управління СБУ, отже позивач не мав можливості відмовитися від виконання обов`язків з її зберігання;
		- після постановлення ухвали Київського районного суду м. Харкова від 21.06.2023 про накладення арешту на сільськогосподарську продукцію вона не втратила статусу речового доказу, при цьому від Управління СБУ або АРМА не надходило подальших вказівок або рішень щодо арештованої продукції, що змусило позивача нести витрати, які підлягають відшкодуванню відповідно до статті 947 Цивільного кодексу України;
		- позивач неодноразово інформував Управління СБУ про стан продукції та необхідність покриття витрат , проте жодних конкретних дій з його боку вжито не було;
		- витрати, понесені на зберігання продукції, визначені на основі ринкових тарифів, які були офіційно повідомлені Управлінню СБУ і зміна тарифів, яка відбулася у вересні 2023 року, доведена до відома Управління СБУ офіційним листом, що підтверджується відповідними документами, а тому відсутність заперечень з боку відповідача зміни тарифів свідчить про фактичне погодження зазначених умов зберігання.
		05.11.2024 від третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких вона просить апеляційний господарський суд прийняти рішення на розсуд суду у відповідності до діючого законодавства.
		При цьому третя особа зазначає, що відповідно до норм Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» третя особа як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом здійснює заходи з управління активами, на яких накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та стягнення їх в дохід держави, При цьому, на теперішній час третьою особою здійснюється процедура щодо підготовки активу до передачі та пошук управителя/ реалізації майна і під час здійснення даної процедури між позивачем та третьою особою жодних договорів не укладалося і у третьої особи також відсутні відомості щодо договірних відносин між позивачем та Управлінням СБУ у Харківській області.
		В судове засідання 19.11.2024 з`явився представник позивача, який проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечував з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу, а також представник третьої особи, який пояснив, що у питанні вирішення даної справи покладається на розсуд суду.
		Представники першого та другого відповідачів в судове засідання 19.11.2024 не заявились, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце його проведення, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку електронного листа  ухвали Східного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 .
		Від першого відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з посиланням на неможливість прибути в судове засідання від 19.11.2024.
		Колегія суддів, розглянувши зазначене клопотання, дійшла висновку про відмову в його задоволення, зважаючи на таке.
		Відповідно до частин 1 та 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
		1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;
		2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
		3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
		4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
		Першим відповідачем не наведено жодних доводів щодо причин неможливості його представник з`явитися в дане судове засідання та не надано жодних доказів щодо наявності поважних причин такої неявки.
		Відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників в судове засідання 19.11.2024 судом обов`язковою не визнавалась, у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу першого відповідача в даному судовому засіданні за відсутністю представників першого та другого відповідачів.
		Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. 
		Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
		 
		Як свідчать матеріали справи та було правильно встановлено місцевим господарським судом, 24 квітня 2023 року Слідчий відділ Управління Служби безпеки України в Харківській області звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Добробуд-Сервіс" із листом № 70/6-3097, в якому висловило пропозицію здійснити дії, направлені на забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні № 22022220000003162 від 15.10.2022 шляхом їх перевезення з м. Куп`янск Харківської області та подальшого відповідального зберігання сільськогосподарські культури пшениці та кукурудзи, які є речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні, до вирішення питання щодо накладення арешту на вказане зерно.
		Листом від 25.04.2023 № 2504/23-3 ТОВ "Компанія "Добробуд-Сервіс" прийняло зазначено пропозицію та повідомило Управління Служби безпеки України в Харківській області про можливість прийняття на зберігання сільгосппродукції за умови виставлення рахунків на оплату витрат по наданню вказаних послуг.
		На підставі зазначеної переписки ТОВ "Компанія "Добробуд-Сервіс" здійснило перевезення пшениці та кукурудзи з міста Куп`янськ Харківської області до м. Балаклія Харківської області, де розташований належний позивачу комплекс з прийому, зберігання та відвантаження сільськогосподарської продукції.
		Відповідно до реєстру ТТН № 841 Позивачем 12 травня 2023 року на зберігання було прийнято сільгосппродукція - пшениця 4 класу фізичною вагою 180 420 кг, заліковою вагою 174 719 кг. Доставка продукції з місця її вилучення - м. Куп`янськ, вул. Вокзальна, 27 до місця зберігання - м. Балаклія, вул. Геологічна, 10Д здійснювалась ТОВ "Капітал Агро Схід" відповідно до товарно-транспортних накладних № 1205231, № 1205233, № 1205235, № 1205237, № 1205232, № 1205234, № 1205236, № 1205238. На всіх накладних в якості вантажовідправника зазначений "слідчий Макарова К.А.", всі накладні скріплені печаткою Управління СБУ у Харківській області, що свідчить про здійснення відправлення на зберігання саме першим відповідачем.
		Відповідно до реєстру ТТН № 842 Позивачем 13 травня 2023 року на зберігання було прийнято сільгосппродукція - пшениця 4 класу фізичною вагою 112 420 кг, заліковою вагою 107 698 кг. Доставка продукції з місця її вилучення - м.Куп`янськ, вул. Вокзальна, 27 до місця зберігання - м. Балаклія, вул. Геологічна, 10Д здійснювалась ТОВ "Капітал Агро Схід" відповідно до товарно-транспортних накладних № 1305231, № 1305233, № 1305235, № 1305232, № 1305234. На всіх накладних в якості вантажовідправника зазначений "слідчий Макарова К.А.", всі накладні скріплені печаткою Управління СБУ у Харківській області, що свідчить про здійснення відправлення на зберігання саме першим відповідачем.
		Відповідно до реєстру ТТН № 843 позивачем 13 травня 2023 року на зберігання було прийнято сільгосппродукція - пшениця 4 класу фізичною вагою 68 340 кг, заліковою вагою 65 060 кг. Доставка продукції з місця її вилучення - м.Куп`янськ, вул. Вокзальна, 27 до місця зберігання - м. Балаклія, вул. Геологічна, 10Д здійснювалась ТОВ "Капітал Агро Схід" відповідно до товарно-транспортних накладних № 1305240, № 1305242, № 1305241. На всіх накладних в якості вантажовідправника зазначений "слідчий Макарова К.А.", всі накладні скріплені печаткою Управління СБУ у Харківській області, що свідчить про здійснення відправлення на зберігання саме першим відповідачем.
		Відповідно до реєстру ТТН № 854 позивачем 13 травня 2023 року на зберігання було прийнято сільгосппродукція - пшениця 4 класу фізичною вагою 89 700 кг, заліковою вагою 87 960 кг. Доставка продукції з місця її вилучення - м.Куп`янськ, вул. Вокзальна, 27 до місця зберігання - м. Балаклія, вул. Геологічна, 10Д здійснювалась ТОВ "Капітал Агро Схід" відповідно до товарно-транспортних накладних № 1305236, № 1305238, № 1305237, № 1305239. На всіх накладних в якості вантажовідправника зазначений "слідчий Макарова К.А.", всі накладні скріплені печаткою Управління СБУ у Харківській області, що свідчить про здійснення відправлення на зберігання саме першим відповідачем.
		Відповідно до реєстру ТТН № 853 позивачем 14 травня 2023 року на зберігання було прийнято сільгосппродукція - пшениця 4 класу фізичною вагою 112 560 кг, заліковою вагою 105 941 кг. Доставка продукції з місця її вилучення - м.Куп`янськ, вул. Вокзальна, 27 до місця зберігання - м. Балаклія, вул. Геологічна, 10Д здійснювалась ТОВ "Капітал Агро Схід" відповідно до товарно-транспортних накладних № 1405231, № 1405233, № 1405235, № 1405232, № 1405234. На всіх накладних в якості вантажовідправника зазначений "слідчий Макарова К.А.", всі накладні скріплені печаткою Управління СБУ у Харківській області, що свідчить про здійснення відправлення на зберігання саме першим відповідачем.
		Відповідно до реєстру ТТН № 855 позивачем 14 травня 2023 року на зберігання було прийнято сільгосппродукція - пшениця 4 класу фізичною вагою 21 620 кг, заліковою вагою 21 620 кг. Доставка продукції з місця її вилучення - м.Куп`янськ, вул. Вокзальна, 27 до місця зберігання - м. Балаклія, вул. Геологічна, 10Д здійснювалась ТОВ "Капітал Агро Схід" відповідно до товарно-транспортних накладних № 1405236. На всіх накладних в якості вантажовідправника зазначений "слідчий Макарова К.А.", всі накладні скріплені печаткою Управління СБУ у Харківській області, що свідчить про здійснення відправлення на зберігання саме першим відповідачем.
		Відповідно до реєстру ТТН № 844 позивачем 15 травня 2023 року на зберігання було прийнято сільгосппродукція - пшениця 4 класу фізичною вагою 112 900 кг, заліковою вагою 112 098 кг. Доставка продукції з місця її вилучення - м.Куп`янськ, вул. Вокзальна, 27 до місця зберігання - м. Балаклія, вул. Геологічна, 10Д здійснювалась ТОВ "Капітал Агро Схід" відповідно до товарно-транспортних накладних № 1505235, № 1505237, № 1505239, № 1505236, № 1505238. На всіх накладних в якості вантажовідправника зазначений "слідчий Макарова К.А.", всі накладні скріплені печаткою Управління СБУ у Харківській області, що свідчить про здійснення відправлення на зберігання саме першим відповідачем.
		Відповідно до реєстру ТТН № 845 позивачем 15 травня 2023 року на зберігання було прийнято сільгосппродукція - пшениця 4 класу фізичною вагою 22 780 кг, заліковою вагою 22 780 кг. Доставка продукції з місця її вилучення - м.Куп`янськ, вул. Вокзальна, 27 до місця зберігання - м. Балаклія, вул. Геологічна, 10Д здійснювалась ТОВ "Капітал Агро Схід" відповідно до товарно-транспортної накладної № 1505231. На накладній в якості вантажовідправника зазначений "слідчий Макарова К.А.", всі накладні скріплені печаткою Управління СБУ у Харківській області, що свідчить про здійснення відправлення на зберігання саме першим відповідачем.
		Відповідно до реєстру ТТН № 846 позивачем 15 травня 2023 року на зберігання було прийнято сільгосппродукція - пшениця 4 класу фізичною вагою 69 120 кг, заліковою вагою 69 120 кг. Доставка продукції з місця її вилучення - м.Куп`янськ, вул. Вокзальна, 27 до місця зберігання - м. Балаклія, вул. Геологічна, 10Д здійснювалась ТОВ "Капітал Агро Схід" відповідно до товарно-транспортних накладних № 1505232, № 1505234, № 1505233. На всіх накладних в якості вантажовідправника зазначений "слідчий Макарова К.А.", всі накладні скріплені печаткою Управління СБУ у Харківській області, що свідчить про здійснення відправлення на зберігання саме першим відповідачем.
		Відповідно до реєстру ТТН № 847 позивачем 16 травня 2023 року на зберігання було прийнято сільгосппродукція - пшениця 4 класу фізичною вагою 113 440 кг, заліковою вагою 111 818 кг. Доставка продукції з місця її вилучення - м.Куп`янськ, вул. Вокзальна, 27 до місця зберігання - м. Балаклія, вул. Геологічна, 10Д здійснювалась ТОВ "Капітал Агро Схід" відповідно до товарно-транспортних накладних №1605231, № 1605233, № 1605240, № 1605232, № 1605239. На всіх накладних в якості вантажовідправника зазначений "слідчий Макарова К.А.", всі накладні скріплені печаткою Управління СБУ у Харківській області, що свідчить про здійснення відправлення на зберігання саме першим відповідачем.
		Відповідно до реєстру ТТН № 856 позивачем 16 травня 2023 року на зберігання було прийнято сільгосппродукція - пшениця 4 класу фізичною вагою 113 600 кг, заліковою вагою 113 373 кг. Доставка продукції з місця її вилучення - м.Куп`янськ, вул. Вокзальна, 27 до місця зберігання - м. Балаклія, вул. Геологічна, 10Д здійснювалась ТОВ "Капітал Агро Схід" відповідно до товарно-транспортних накладних № 1605224, № 1605236, № 1605238, № 1605235, № 1605237. На всіх накладних в якості вантажовідправника зазначений "слідчий Макарова К.А.", всі накладні скріплені печаткою Управління СБУ у Харківській області, що свідчить про здійснення відправлення на зберігання саме першим відповідачем.
		Відповідно до реєстру ТТН № 849 позивачем 18 травня 2023 року на зберігання було прийнято сільгосппродукція - пшениця 4 класу фізичною вагою 225 780 кг, заліковою вагою 223 251 кг. Доставка продукції з місця її вилучення - м.Куп`янськ, вул. Вокзальна, 27 до місця зберігання - м. Балаклія, вул. Геологічна, 10Д здійснювалась ТОВ "Капітал Агро Схід" відповідно до товарно-транспортних накладних № 1805231, № 1805233, № 1805235, № 1805237, № 1805239, № 1805232, № 1805234, № 1805236, № 1805238, № 1805240. На всіх накладних в якості вантажовідправника зазначений "слідчий Макарова К.А.", всі накладні скріплені печаткою Управління СБУ у Харківській області, що свідчить про здійснення відправлення на зберігання саме першим відповідачем.
		Відповідно до реєстру ТТН № 850 позивачем 19 травня 2023 року на зберігання було прийнято сільгосппродукція - кукурудза фізичною вагою 104 900 кг, заліковою вагою 87 413 кг. Доставка продукції з місця її вилучення - м. Куп`янськ, вул. Вокзальна, 27 до місця зберігання - м. Балаклія, вул. Геологічна, 10Д здійснювалась ТОВ "Капітал Агро Схід" відповідно до товарно-транспортних накладних № 1905232, № 1905234, № 1605236, № 1905233, № 1905235, № 1905231. На всіх накладних в якості вантажовідправника зазначений "слідчий Макарова К.А.", всі накладні скріплені печаткою Управління СБУ у Харківській області, що свідчить про здійснення відправлення на зберігання саме першим відповідачем.
		Відповідно до реєстру ТТН № 851 позивачем 19 травня 2023 року на зберігання було прийнято сільгосппродукція - пшениця 4 класу фізичною вагою 91 480 кг, заліковою вагою 90 547 кг. Доставка продукції з місця її вилучення - м.Куп`янськ, вул. Вокзальна, 27 до місця зберігання - м. Балаклія, вул. Геологічна, 10Д здійснювалась ТОВ "Капітал Агро Схід" відповідно до товарно-транспортних накладних № 1905239, № 1905241, № 1905240, № 1905242. На всіх накладних в якості вантажовідправника зазначений "слідчий Макарова К.А.", всі накладні скріплені печаткою Управління СБУ у Харківській області, що свідчить про здійснення відправлення на зберігання саме першим відповідачем.
		Відповідно до реєстру ТТН № 857 позивачем 19 травня 2023 року на зберігання було прийнято сільгосппродукція - пшениця 4 класу фізичною вагою 45 340 кг, заліковою вагою 45 340 кг. Доставка продукції з місця її вилучення - м.Куп`янськ, вул. Вокзальна, 27 до місця зберігання - м. Балаклія, вул. Геологічна, 10Д здійснювалась ТОВ "Капітал Агро Схід" відповідно до товарно-транспортних накладних № 1905237, № 1905238. На всіх накладних в якості вантажовідправника зазначений "слідчий Макарова К.А.", всі накладні скріплені печаткою Управління СБУ у Харківській області, що свідчить про здійснення відправлення на зберігання саме першим відповідачем.
		Відповідно до реєстру ТТН № 852 позивачем 20 травня 2023 року на зберігання було прийнято сільгосппродукція - пшениця 4 класу фізичною вагою 45 320 кг, заліковою вагою 45 044 кг. Доставка продукції з місця її вилучення - м.Куп`янськ, вул. Вокзальна, 27 до місця зберігання - м. Балаклія, вул. Геологічна, 10Д здійснювалась ФОП Безпалько Ю.М. та ФОП Василенко Б.А. відповідно до товарно-транспортних накладних № 2005231, № 2005232. На всіх накладних в якості вантажовідправника зазначений "слідчий Макарова К.А.", всі накладні скріплені печаткою Управління СБУ у Харківській області, що свідчить про здійснення відправлення на зберігання саме першим відповідачем.
		Всього позивачем було прийнято на зберігання 1 424 820 кг пшениці 4-го класу, заліковою вагою (враховується при розрахунку вартості зберігання) 1 396 369 кг та 104 900 кг кукурудзи заліковою вагою 87 413 кг.
		Протягом приймання сільськогосподарської продукції проводилась очистка та знезараження продукції, вартість процедур відображена в реєстрах ТТН. Крім того, Позивач ніс витрати з вантажно- розвантажувальних робіт.
		Листом від № 2305/23-1 ТОВ "Компанія "Добробуд-Сервіс" повідомило Управління СБУ у Харківський області про обсяги та якість сільгосппродукції, прийнятої на зберігання з наданням підтверджуючих документів.
		Вартість зберігання встановлена Позивачем в період травень - червень 2023 року в розмірі 1,20 грн за тонну в день; в період липень - серпень 2023 року вартість зберігання становила 3,96 грн за тонну в день; в період вересень 2023 року - березень 2024 року вартість становила 5,40 грн за тонну в день. Калькуляції розрахунку собівартості послуги зі зберігання додаються. Про збільшення вартості послуг зі зберігання Управління СБУ у Харківській області було повідомлено листом Позивача № 3008/23-2 від 30.08.2023.
		23 червня 2023 року Управління СБУ у Харківський області повідомило позивача, що ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 21.06.2023 у справі № 953/2983/23 накладено арешт на сільськогосподарські культури пшеницю 4-го класу масою 1 396 369 та кукурудзу масою 87 413 кг з передачею арештованого майна Національному агентству України з питання виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
		Як вказує позивач, жодних звернень щодо арештованого майна від Національного агентства України з питання виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів протягом терміну зберігання не надходило.
		Отже, загальний розмір витрат зі зберігання сільгосппродукції станом на 31.03.2024, що включають вартість транспортування, розвантажувально- навантажувальні роботи, очистку та знезараження становить 4 173 336,23 грн, в тому числі:
		1) Витрати по транспортуванню ТОВ "Капітал Агро Схід"  1'632'845,94 грн.
		2) Витрати по транспортуванню ФОП Безпалько Ю.М. та ФОП Василенко Б.А.  40'788 грн.
		3) Послуги з очистки (Кукурудза )  15735 грн.
		4) Послуги з очистки (Пшениця 4 кл )  58'145,50 грн.
		5) Послуги знезараження І ст. (Пшениця 4 кл )  1701,66 грн.
		6) Послуги знезараження ІІ ст. (Пшениця 4 кл )  3640,30 грн.
		7) Послуги знезараження ІІІ ст. (Пшениця 4 кл )  5641,94 грн.
		8) Відвантаження в автотранспорт (Кукурудза)  12'272,78 грн.
		9) Відвантаження в автотранспорт (Пшениця 4 кл )  196'050,20 грн.
		10) Послуги знезараження ІІІ ст. (Кукурудза )  3146,87 грн.
		11) Послуги знезараження ІІІ ст. (Пшениця 4 кл )  50'269,28 грн.
		12) Зберігання кукурудзи з 19.05.2023 до 31.03.2024  126'514,58 грн.
		13) Зберігання пшениці 4 кл. з 12.05.2023 до 31.03.2024  2'026'584,18 грн.
		На протязі всього періоду зберігання позивачем сільськогосподарської продукції останнім на адресу Управління СБУ у Харківській області декілька разів направлялися рахунки та претензії щодо відшкодування вартості послуг зі зберігання сільгосппродукції, які залишались без розгляду. 
		Так, 01.04.2024 на адресу Управління СБУ у Харківській області була направлена претензія № 01/04-1 з вимогою відшкодувати витрат за надані послуги зі зберігання сільгосппродукції за період з 12.05.2023 до 31.03.2024 в розмірі 4 174 384,83 грн на вказаний в претензії рахунок.
		Однак, як вказує позивач, держава в особі Управління СБУ у Харківській області не виконало обов`язку з відшкодування витрат, понесених позивачем за час вимушеного зберігання у період з 12.05.2023 до 31.03.2024 сільськогосподарської продукції- пшениці 4 класу в кількості 1 396 369 кг. та кукурудзи в кількості 87 413 кг, визнаної речовим доказом в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні №22022220000003162 від 15.10.2022.
		Посилаючись на вищенаведені обставини, позивач звернувся із позовом у дані справі.
		Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
		Згідно з пунктом 1 частини 2 даної статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини;
		Згідно з частиною 4 статті 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
		Відповідно до частини 1 статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. 
		Згідно з частиною 1 статті 937 Цивільного кодексу України договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу.
		Пунктом 1 частини 1 статті 208 Цивільного кодексу України встановлено, що у письмовій формі належить вчиняти , зокрема, правочини між юридичними особами.
		Відповідно до статті 954 Цивільного кодексу України, яка відноситься до глави 66 «Зберігання» (вказана глава охоплює статті 936 -978 Цивільного кодексу України), положення цієї глави застосовуються до зберігання, яке здійснюється на підставі закону, якщо інше не встановлено законом.
		Також, відповідно до частини 1 статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
		Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.
		Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
		Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
		Поряд з цим, відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		За загальним правилом відповідно до ст. 208 Цивільного кодексу України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.
		При цьому, відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
		За умовами ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України також допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
		Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
		Згідно зі ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
		Відповідно до частини 2 статті 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
		Враховуючи викладене та зважаючи на зміст спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що між Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Добробуд-Сервіс" та Управління СБУ у Харківській області виникли господарські правовідносини з перевезення та зберігання сільськогосподарської продукції шляхом укладення змішаного договору у спрощений спосіб (обмін листами), а дії сторін щодо передачі Управлінням СБУ у Харківській області та її приймання Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Добробуд-Сервіс" для подальшого перевезення та зберігання засвідчують їх волю для настання відповідних правових наслідків. 
		При цьому особливості правовідносин щодо зберігання речових доказів в межах кримінального провадження регулюються статтею 100 КПК України.
		Так частиною першою статті 100 КПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
		Згідно з частиною 2 статті 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. 
		Отже, як правильно зазначив місцевий господарський суд, чинним законодавством напряму передбачено обов`язок органу, який вилучив майно, належно його зберігати та повернути особі, у якої воно було вилучено.
		Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 118, частини 1 статті 123 КПК України витрати, пов`язані із зберіганням і пересиланням речей і документів є процесуальними витратами, які здійснюються за рахунок Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Процесуальні витрати виникають та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.
		При цьому, процесуальні витрати, понесені, в тому числі і у кримінальному провадженні, не є збитками в розумінні статті 224 ГК України та статті 22 ЦК України та не є безпідставно набутими коштами в розумінні положень статті 1212 ЦК України, тому не входять до складу ціни позову і не можуть стягуватися під виглядом збитків чи безпідставно набутих коштів. Натомість такі витрати розподіляються виключно за правилами, встановленими процесуальним законодавством (такий висновок відповідає сталій судовій практиці Верховного Суду, зокрема постановам Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 по справі № 242/4741/16-ц та від 17.06.2020 у справі № 598/1781/17).
		Постановою Кабінетів Міністрів України № 1104 від 19.11.2012 затверджений Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження (далі - Порядок № 1104).
		Згідно з пунктом 8 № 1104 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відповідальним за зберігання речових доказів, що зберігаються разом з матеріалами кримінального провадження, є слідчий, який здійснює таке провадження.
		Пунктом 32 Порядку № 1104 встановлено, що фінансування витрат, пов`язаних із зберіганням чи пересиланням речових доказів, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для утримання органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, який здійснив пересилання речових доказів або їх передачу на зберігання. Граничний розмір таких витрат не може перевищувати суми, обчисленої на підставі первинних документів, які підтверджують витрати.
		Відповідно до пункту 13 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої наказом Генеральної Прокуратури України, Міністерства Внутрішніх Справ України, Державної податкової адміністрація України, Служби Безпеки України, Верховного Суду України, Державної судової адміністрації України від 27.08.2010 № 51/401/649/471/23/125 (далі - Інструкція), витрати, пов`язані із зберіганням речових доказів, цінностей та іншого вилученого майна, несе орган, на зберіганні якого знаходиться вилучене майно. У випадках, коли майно передається на зберігання в інші установи, підприємства, організації як таке, що потребує спеціальних умов зберігання, такі витрати покриваються за рахунок держави. Витрати на зберігання речових доказів, при направленні у подальшому кримінальної справи до суду з обвинувальним висновком чи для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, включаються до складу процесуальних витрат, питання про які вирішується судом у порядку, передбаченому КПК України.
		Отже, зазначеними актами встановлений порядок зберігання речового доказу і визначений порядок відшкодування витрат за його утримання, згідно з вимогами яких в будь-якому випадку витрати на зберігання речових доказів в кримінальному провадженні покриваються за рахунок коштів державного бюджету, а саме: за рахунок бюджетних коштів, передбачених для утримання органу, що здійснив передачу відповідних доказів на зберігання, або ж безпосереднього за рахунок держави у випадку передачі таких доказів на зберігання іншій установі чи підприємству. 
		Отже, незалежно від суб`єкта зберігання, відшкодування понесених витрат на таке зберігання здійснюються за рахунок бюджетних коштів, а у випадку здійснення зберігання не спеціалізованим підприємством, відшкодування понесених ним витрат є безумовним обов`язком держави.
		Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог  відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов`язковість договору до виконання.
		Як свідчать матеріали справи, позивач виконав свої зобов`язання з перевезення та зберігання сільськогосподарської продукції, вартість яких за період з 12.05.2023 до 31.03.2024, з урахуванням витрат, становить 4 173 336,23 грн.
		При цьому, під час здійснення зберігання позивач повідомляв Управління СБУ у Харківській області, що він несе матеріальні витрати, на компенсацію яких розраховує, зокрема, листом від 30.08.2023 повідомив про підвищення тарифів на зберігання з 01.09.2023.
		Однак, Управління СБУ в порушення умов укладеного договору та вимог вищенаведених нормативно-правових актів не здійснило оплату наданих позивачем послуг (виконаних робіт) та відшкодування понесених ним витрат, у зв`язку з чим місцевий господарський суд дійшов цілком правомірного висновку щодо наявності достатніх правових підстав для задоволення позову.
		Перший відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що відповідно до приписів п. 32 постанови КМУ від 19.11.2012 №1104 та п. 13 Інструкції від 27.08.2010 №51/401/649/471/23/125 правом на відшкодування понесених витрат наділений безпосередньо суб`єкт господарювання, який здійснював перевезення і вказані положення законодавства не передбачають компенсації витрат третіх осіб (посередників) незалежно від їх кількості. Отже, за твердженням апелянта, виключно ТОВ «Капітал агро схід», ФОП Василенко Б.А. та ФОП Безпалько Ю.М., які здійснювали у період часу з 12.05.2023 по 20.05.2023 перевезення зерна, безпосередньо мають право на компенсацію понесених витрат у порядку встановленому ст. 100 КПК України та ч. 1 ст. 916 ЦК України.
		Однак колегія суддів вважає такі твердження необґрунтованими, оскільки у договірних правовідносинах з перевезення та зберігання речового доказу  сільськогосподарської продукції, які виникли між Управління СБУ та позивачем, саме позивач визначений перевізником та зберігачем зазначеної продукції, тоді як ані домовленістю сторін, ані нормами чинного законодавства не встановлено обов`язку перевізника речового доказу здійснити таке перевезення саме власними силами, як не встановлено і заборони щодо залучення позивачем задля виконанні свого зобов`язання з перевезення речового доказу для подальшого зберігання інших суб`єктів господарювання  сторонніх перевізників.
		При цьому, як свідчать матеріали справи, позивачем для виконання свого обов`язку щодо перевезення речового доказу дійсно залучались інші перевізники, проте всі витрати з перевезення понесені саме позивачем, оскільки залучені перевізники отримали відшкодування за надані послуги в повному обсязі саме від позивача.
		Отже, позивач, який за власні кошті здійснив перевезення речового доказу - сільськогосподарської продукції та здійснив подальше зберігання сільськогосподарської продукції, має підстави вимагати відшкодування відповідних витрат та вартості послуг від держави в особі Управління СБУ у Харківській області.
		Апелянт також зазначає, що висновки суду про наявність витрат за зберігання кукурудзи масою 104900 кг. спростовуються матеріалами справи, а саме листом ТОВ «Компанія «Добробут- Сервіс» вих. №2305/23-1, яким повідомлено, що вказана кукурудза непридатна до зберігання, отже встановлення факту непридатності до зберігання спростовує здійснення відповідного зберігання та несення витрат з боку ТОВ «Компанія «Добробут-Сервіс.
		Проте колегія суддів вважає такі посилання безпідставними, оскільки Управлінням СБУ після отримання зазначеного листа не було надано жодних вказівок щодо подальшої долі вищенаведеної продукції (кукурудзи), у зв`язку з чим позивач був змушений здійснювати її зберігання протягом всього заявленого у позові періоду.
		При цьому слід зазначити, що правовідносини щодо зберігання речового доказу є регламентовані не лише домовленістю сторін (договором), але і відповідними нормами КПК України а також Порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженим Постановою Кабінетів Міністрів України № 1104 від 19.11.2012 та Інструкцією про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої наказом Генеральної Прокуратури України, Міністерства Внутрішніх Справ України, Державної податкової адміністрація України, Служби Безпеки України, Верховного Суду України, Державної судової адміністрації України від 27.08.2010 № 51/401/649/471/23/125. Враховуючи положення цих нормативно правових актів, позивач, який є лише перевізником та зберігачем речового доказу та не є процесуальною фігурою в кримінальному процесі, не міг самостійно вчиняти дії щодо припинення зберігання цього речового доказу без офіційних інструкції відповідальної особи- слідчого Управління СБУ, яка узгоджує подальшу долю речового доказу з вимогами кримінального процесу.
		Також апелянт зазначає, що в матеріалах справи міститься лист слідчого Управління від 24.04.2023 №70/6-3097 за змістом якого, сторони домовилися здійснювати зберігання строком до вирішення питання про накладення арешту, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 21.06.2023 по справі N 953/2983/23 вирішено питання щодо накладення арешту та долі речових доказів шляхом передачі АРМА для реалізації, 23.06.2023 слідчий Управління, листом вих. №70/6-499, повідомив ТОВ «Компанія «Добробут-Сервіс» про необхідність передачі майна АРМА для виконання ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 21.06.2023, отже в Управління виникло зобов`язання лише щодо відшкодування витрат ТОВ «Компанія «Добробут-Сервіс» за зберігання пшениці у період часу з 20.05.2023 (моменту доставки зерна до місця зберігання) по 21.06.2023 (вирішення питання про долю речових доказів). 
		Однак, в матеріалах справи відсутній лист вих. №70/6-499 від 23.06.2023, як і докази його направлення позивачеві, а тому наведені вище посилання апелянта не підтверджені матеріалами справи.
		Крім того, відповідно до статті 947 Цивільного кодексу України витрати зберігача на зберігання речі можуть бути включені до плати за зберігання.
		Витрати, які сторони не могли передбачити при укладенні договору зберігання (надзвичайні витрати), відшкодовуються понад плату, яка належить зберігачеві.
		При безоплатному зберіганні поклажодавець зобов`язаний відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати на зберігання речі, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Отже, після постановлення ухвали Київського районного суду м. Харкова від 21.06.2023 про накладення арешту на сільськогосподарську продукцію від Управління СБУ або АРМА не надходило подальших вказівок або рішень щодо арештованої продукції, що змусило позивача нести витрати та надавати послуги зі зберігання, розмір яких підлягає стягненню з держави в особі Управління СБУ у Харківській області.
		Щодо посилань апелянта на положення статті 48 Бюджетного кодексу України, колегія суддів зазначає про таке.
		Згідно із вказаною нормою розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов`язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов`язання та не утворюється бюджетна заборгованість.
		Проте першим відповідачем не доведено, що він є розпорядником бюджетних коштів щодо відшкодування витрат на перевезення та зберігання речового доказу.
		Окрім цього, Європейська конвенція з прав людини, яка ратифікована Україною 17 липня 1997, а також додаткові протоколи до неї (всі з яких ратифіковані Україною), підлягає застосуванню в Україні як частина її національного законодавства згідно із статтею 9 Конституції України. Вона має вищу юридичну силу по відношенню до всіх актів національного законодавства, за винятком Конституції України.
		Відповідно до статті 46 Конвенції, держави-учасниці зобов`язуються виконувати остаточні рішення Суду у будь-яких справах в яких вони є сторонами. Аналогічне положення міститься в ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини". Таким чином, безумовно обов`язковими для виконання є лише рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), ухвалені у конкретній справі щодо даної країни.
		Європейська конвенція з прав людини, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 р., а також додаткові протоколи до неї (всі з яких ратифіковані Україною), підлягає застосуванню в Україні як частина її національного законодавства згідно із статтею 9 Конституції України. Вона має вищу юридичну силу по відношенню до всіх актів національного законодавства, за винятком Конституції України.
		Відповідно до статті 46 Конвенції, держави-учасниці зобов`язуються виконувати остаточні рішення Суду у будь-яких справах в яких вони є сторонами. Аналогічне положення міститься в ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини". Таким чином, безумовно обов`язковими для виконання є лише рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), ухвалені у конкретній справі щодо даної країни.
		Так, ЄСПЛ у рішенні в справі «Кечко проти України» зауважив, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.
		Разом з цим, у рішенні від 24.06.03 у справі "Стретч проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив: "наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила".
		Отже в будь-якому випадку незакладення розпорядником бюджетних коштів бюджетних асигнувань для здійснення замовлення послуги, в тому числі щодо зберігання речового доказу, не може бути підставою для невиконання державними органами своїх зобов`язань щодо оплати таких послуг та пов`язаних з ними витрат зберігача та перевізника.
		Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду, у зв`язку з чим підстави для скасування чи зміни вказаного рішення відсутні.
		З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається на скаржника.
		Керуючись статтями 129, 270, 271, 275, 276, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України в Харківській області (вх. № 2223Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 28.08.2024 у справі № 922/1865/24 залишити без задоволення. 
		Рішення господарського суду Харківської області від 28.08.2024 у справі № 922/1865/24 залишити без змін.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
		Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
		Повний текст постанови складено 28.11.2024 
		 
		 
		Головуючий суддя М.М. Слободін
		 
		Суддя П.В. Тихий 
		 
		Суддя І.А. Шутенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...