Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/5748/18 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 28.11.2024. Зареєстровано: 29.11.2024. Забезпечено надання загального доступу: 29.11.2024.
Дата набрання законної сили: 21.11.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 листопада 2024 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  904/5748/18 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.
		за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І., 
		 
		учасники справи:
		арбітражний керуючий Гайдуков С. П. - присутній в судовому засіданні особисто,
		представник АТ КБ "ПриватБанк" - Іванова С. О.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Енергогідромеханізація" - арбітражного керуючого Гайдукова С. П. (вх № 5723/2024)
		 
		на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.06.2024
		у складі колегії суддів: Коваль Л. А. - головуючий, Паруснікова Ю. Б., Чередка А. Є
		у справі № 904/5748/18
		за заявою Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат"
		до Публічного акціонерного товариства "Енергогідромеханізація"
		про  визнання банкрутом, -
		 
		ВСТАНОВИВ
		На розгляд суду постало питання порядку розгляду скарги на дії/бездіяльність ліквідатора банкрута з вимогами здійснити перерахування коштів від реалізації майна банкрута на користь забезпеченого кредитора, а також питання затвердження звіту ліквідатора про витрати ліквідаційної процедури.  
		 
		Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
		1.          17.01.2019 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області відкрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Енергогідромеханізація" (далі - ПАТ "Енергогідромеханізація"); визнано грошові вимоги Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" в загальній сумі 1 156 014, 05 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п`ятнадцять календарних днів до 12.05.2019; розпорядником майна ПАТ "Енергогідромеханізація" призначено арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровича.
		2.          12.12.2019 постановою суду першої інстанції визнано ПАТ "Енергогідромеханізація" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на 6 місяців; ліквідатором ПАТ "Енергогідромеханізація" призначено арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровича.
		3.          13.10.2021 з метою погодження умов продажу майна ПАТ "Енергогідромеханізація" (та одночасно і погодження витрат на утримання та збереження такого майна), яке є предметом забезпечення кредиторських вимог АТ КБ "ПриватБанк" ліквідатором було направлено на адресу забезпеченого кредитора Запит щодо надання погодження на продаж за №  02-03/173.
		4.          05.11.2021 листом б/н АТ КБ "ПриватБанк" повідомило ліквідатора ПАТ "Енергогідромеханізація" про відмову у наданні згоди на продаж майна банкрута, яке є предметом забезпечення вимог банку на умовах, запропонованих ліквідатором, також забезпечений кредитор не надав інших умов продажу зазначеного майна.
		5.          Причинами відмови у наданні згоди на продаж заставного майна АТ КБ "ПриватБанк" зазначив наступне: закінчення дії висновку про незалежну оцінку майна; відмова АТ КБ "ПриватБанк" в погодженні витрат на утримання майна банкрута, яке є предметом забезпечення його вимог; відмова АТ КБ "ПриватБанк" здійснювати частину оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого.
		6.          22.11.2021, у зв`язку із відмовою АТ КБ "ПриватБанк" погодити умови продажу майна, яке є предметом забезпечення його кредиторських вимог (в тому числі погодження витрат на утримання та збереження такого майна), ліквідатором було подано до Господарського суду Дніпропетровської області клопотання про погодження умов продажу за вих. № 02-03/190.
		7.          Одночасно АТ КБ "ПриватБанк" здійснило заходи щодо проведення незалежної оцінки майна, яке є предметом забезпечення його кредиторських вимог. Звіти про проведення вказаної оцінки було отримано ліквідатором.
		8.          З метою підтвердження обсягу понесених витрат на утримання та збереження майна, а також їх реальності, ліквідатором було направлено до суду супровідним листом від 10.02.2022 за вих. № 02-03/033 копії документів, якими підтверджуються зазначені витрати. Після цього представник АТ КБ "ПриватБанк" з матеріалами справи ознайомився та здійснив їх фотокопіювання. Таким чином АТ КБ "ПриватБанк" було ознайомлено з вказаними витратами, їх природою, обсягом та загальним розміром, заперечень щодо вказаних витрат на адресу ліквідатора від АТ КБ "ПриватБанк" отримано не було.
		9.          21.06.2022 в судовому засіданні, у зв`язку із погодженням між ліквідатором та представником АТ КБ "ПриватБанк", ними було заявлено усні клопотання про залишення без розгляду клопотання ліквідатора про погодження умов продажу від 22.11.2021 за вих. № 02-03/190, які ухвалою від 21.06.2022 були задоволені судом.
		10.          Після отримання від АТ КБ "ПриватБанк" звітів про незалежну оцінку майна підприємства-банкрута ліквідатором, в порядку ч.ч. 2, 3 ст. 75 Кодексу, направлено на адресу АТ КБ "ПриватБанк" Запит від 10.06.2022 за вих. № 02-03/074 щодо надання погодження на продаж, до якого також була включена обов`язкова умова про погодження витрат.
		11.          05.07.2022 листом АТ КБ "ПриватБанк" надав часткове погодження на продаж. Відповідно до вказаного листа вбачається, що АТ КБ "ПриватБанк" погоджується із запропонованими ліквідатором лотами та початковими цінами цих лотів, а також погоджується з умовами проведення аукціону, повторного аукціону та другого повторного аукціону. Від погодження витрат на утримання та збереження майна АТ КБ "ПриватБанк" відмовився мотивуючи це тим, що вказані витрати не погоджені кредитором.
		12.          27.07.2022 ліквідатором було направлено на адресу Господарського суду Дніпропетровської області клопотання№ 02-03/101 про визначення умов продажу майна банкрута. В прохальній частині вказаного клопотання серед умов продажу (у відповідності до ч.ч. 2, 3 ст. 75 Кодексу України з процедур банкрутства) ліквідатор просив суд погодити умову про витрати, серед яких були витрати, пов`язані з утриманням та збереженням майна (охорона, послуги відповідальної особи, електрозабезпечення, водопостачання та водовідведення).
		13.          21.09.2022 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/5748/18 вказане клопотання було задоволено частково, було погоджено умови продажу майна, яке є предметом забезпечення вимог АТ КБ "ПриватБанк" та не було погодження витрати, пов`язані з утриманням та збереженням майна підприємства-банкрута.
		14.          Визначено, що питання щодо відшкодування витрат на утримання та збереження майна може бути вирішено після проведення торгів на етапі перерахування коштів заставному кредиторові, оскільки зазначені витрати є триваючими і їх остаточна сума буде встановлена на дату продажу майна.
		15.          В подальшому протягом 01.11.2022 по 06.02.2023 вказане майно ПАТ "Енергогідромеханізація", яке є предметом забезпечення вимог АТ КБ "ПриватБанк" було реалізовано на аукціонах. За результатами проведених у період з 01.11.2022 по 06.02.2023 аукціонів отримано від реалізації заставного майна на рахунок ПАТ "Енергогідромеханізація" грошові кошти в загальному розмірі 8 327 365,83 грн.
		16.          Ліквідатором за результатами попереднього підрахунку витрат була розрахована сума витрат, які підлягають відшкодуванню у відповідності до абз. 5 ч. 3 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства та визначено, що АТ КБ "ПриватБанк" має право на отримання грошових коштів в сумі: 4 479 976, 69 грн (8 227 365,83 грн (від продажу майна) - 3 847 389, 14 грн (витрати)).
		17.          У зв`язку з тим, що АТ КБ "ПриватБанк" відмовився від погодження будь-яких витрат, пов`язаних з утриманням, збереженням та визначенням вартості такого майна, то ліквідатором було попередньо перераховано 4  479  976, 69 грн.
		18.          28.02.2023 ліквідатором було направлено на адресу кредитора звіт арбітражного керуючого про понесені витрати на утримання та збереження майна ПАТ "Енергогідромеханізація" за вих. № 02-03/026. 
		19.          Вказаний запит містив прохання погодити витрати, які підлягають відшкодуванню за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна ПАТ "Енергогідромеханізація", яке є предметом забезпечення кредиторських вимог АТ КБ "ПриватБанк", а саме: охорона нерухомого та рухомого майна ПАТ "Енергогідромеханізація" за період з 23 січня 2020 року по 21 грудня 2022 року становить 1 748 387,09 грн; послуги відповідальної особи (підтримання працездатності газо-, водо-, електроустаткування) становить 35 000 грн.; електропостачання (освітлення території, обігрів у зимовий час, приготування теплої їжі, підігрів води для охорони з метою забезпечення належних санітарних норм) 1 967 439,92 грн.; водопостачання та водовідведення 96 562,13 грн, але на час розгляду судом першої інстанції скарги та звіту ліквідатором не отримано від АТ КБ "ПриватБанк" будь-якої відповіді на зазначений запит.
		20.          Станом на час прийняття ухвали суду першої інстанції звіт ліквідатора про витрати забезпечений кредитором не схвалено, а тому ліквідатор просив суд затвердити звіт арбітражного керуючого Гайдукова С.П. про витрати ліквідаційної процедури по справі № 904/5748/18 про банкрутство ПАТ "Енергогідромеханізація", які підлягають відшкодуванню за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна ПАТ "Енергогідромеханізація", яке є предметом забезпечення кредиторських вимог АТ КБ "ПриватБанк".
		 
		Короткий зміст поданих скарг та клопотань
		21.          08.08.2023 від АТ КБ "Приватбанк" до Господарського суду Дніпропетровської  області  надійшла скарга на дії  (бездіяльність) ліквідатора ПАТ "Енергогідромеханізація" -  арбітражного  керуючого  Гайдукова С. П., в якій кредитор просив: визнати протиправними дії (бездіяльність) ліквідатора ПАТ "Енергогідромеханізація" арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровича по справі № 904/5748/18 щодо неперерахування АТ КБ "ПриватБанк" коштів у повному обсязі від реалізації майна боржника, що перебувало в заставі АТ КБ "ПриватБанк". Зобов`язати ПАТ "Енергогідромеханізація" по справі № 904/5748/18 арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровича здійснити перерахування коштів у сумі 3  775  825,83 грн від реалізації майна ПАТ "Енергогідромеханізація", що перебувало в заставі АТ КБ "ПриватБанк", на рахунок кредитора АТ КБ "ПриватБанк".
		22.          В обґрунтування поданої скарги представник АТ КБ "ПриватБанк" зазначив, що вимоги кредитора АТ КБ "ПриватБанк" до ПАТ "Енергогідромеханізація" є такими, що повністю забезпечені заставою майна боржника. Так, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2019 по справі № 904/5748/18 окремо внесено до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги АТ КБ "Приватбанк" у розмірі 18 898 428,81 грн. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.10.2021 грошові вимоги АТ КБ "Приват Банк" до ПАТ "Енергогідромеханізація" по виплаті винагороди за користування кредитом у розмірі 465 413, 86 грн відхилено.
		23.          Виконання зобов`язань ПАТ "Енергогідромеханізація" перед АТ КБ "ПриватБанк" забезпечені Договором іпотеки від 27.07.2015 та Договором застави № Г.21.1.2.0/5-291 від 15.08.2014. Предметом іпотеки є цілісний майновий комплекс загальною площею 7111,3 м3, що знаходиться за адресою Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, вул. Дніпробудівська, будинок 16, згідно з Договором іпотеки, серія та номер: 2234, виданий 27.07.2015, приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Ялова О.М. Предметом застави є рухоме майно у вигляді обладнання, офісної техніки, транспорту, згідно з Договором застави №Г.21.1.2.0/5-291 від 15.08.2014.
		24.          АТ КБ "ПриватБанк" не погодило ліквідатору витрати щодо охорони майна, та інші витрати щодо заставного майна, про що зазначено у наданій на адресу ліквідатора відповіді від 05.07.2022 № 05-1/07.
		25.          Також, про не погодження витрат ліквідатора у заявлених ним сумах АТ КБ "ПриватБанк" повідомляв ліквідатора при наданні заперечень на клопотання ліквідатора від 22.11.2021 та у відповіді на запит ліквідатора від 13.10.2021.
		26.          Ліквідатором до квітня 2022 року не надсилалися на адресу заставного кредитора звіти арбітражного керуючого про витрати щодо охорони майна, звіти щодо використання та оплати послуг водопостачання, електроспоживання та інші, які у запиті ліквідатора від 10.06.2022 та клопотанні ліквідатора ПАТ "Енергогідромеханізація" від 27.07.2022 про визначення умов продажу майна банкрута.
		27.          Отже, АТ КБ "ПриватБанк" вважає витрати, здійснені за 2019, 2020,2021 роки такими, що не погоджені з заставним кредитором, що підтверджується і висновками Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/5748/18 про банкрутство ПАТ "Енергогідромеханізація" від 21.06.2022, якою визнано неправомірними дії ліквідатора ПАТ "Енергогідромеханізація" арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровича по справі № 904/5748/18 в частині не виконання вимог ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства та зобов`язано ліквідатора здійснити всі дії передбачені в ліквідаційній процедурі відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
		28.          Кредитор вказує, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2022 року по справі №904/5748/18 було частково задоволено клопотання ліквідатора № 02-03/101 від 27.07.2022 про визначення умов продажу майна банкрута ПАТ "Енергогідромеханізація", надано згоду на продаж майна. Витрати, пов`язані з утриманням, збереженням та продажем майна, які підлягають відшкодуванню з коштів, отриманих від реалізації заставного майна у справі №904/5748/18 про банкрутство ПАТ "ЕНЕРГОГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ", не були погоджені у передбаченому законодавством порядку ні заставним кредитором, ні судом.
		29.          01.11.2022, 12.12.2022, 06.02.2023 були проведені аукціони з реалізації майна банкрута, майно реалізовано на загальну суму 8 175 825,83 грн. 
		30.          Вказує, що 19.04.2023 на рахунок в АТ КБ "ПриватБанк" надійшли кошти в сумі 4 400 000 грн від реалізації заставного майна в ліквідаційній процедурі, отже, за доводом кредитора, ліквідатор використав кошти, отримані від продажу заставного майна, не для задоволення вимог забезпеченого кредитора АТ КБ "Приватбанк" за зобов`язаннями, яке забезпечувало таке майно, чим було завдано майнової шкоди цьому кредитору.
		31.          11.09.2023 ліквідатором ПАТ "Енергогідромеханізація" - арбітражним керуючим Гайдуковим С.П. подано до суду клопотання про затвердження звіту арбітражного керуючого про витрати ліквідаційної процедури у справі №904/5748/18 про банкрутство ПАТ "Енергогідромеханізація", які підлягають відшкодуванню за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна ПАТ "Енергогідромеханізація", яке є предметом забезпечення кредиторських вимог АТ КБ "ПриватБанк".
		32.          Ліквідатор вказує, що ухвалою суду першої інстанції від 12.09.2022 було надано згоду на продаж майна банкрута та за результатом проведених аукціонів у період з 01.11.2022 по 06.02.2023 отримано від реалізації майна, яке є предметом забезпечення 8 327 365,83 грн. Вказує, що остаточний розмір витрат можна було встановити лише після реалізації всього майна, оскільки склад та розмір витрат був триваючим.  Арбітражний керуючий, посилаючись на обізнаність Банку про наявність майна банкрута та обов`язок ліквідатора щодо його охорони та утримання за рахунок коштів забезпеченого кредитора, вказує, що неодноразово звертався до забезпеченого кредитора та суду щодо погодження умов продажу майна та витрат на його утримання. 
		33.          Ліквідатор доводить, що питання щодо розміру коштів, які підлягають перерахуванню забезпеченому кредитору після реалізації майна, яке було предметом забезпечення, остаточно вирішується лише після розгляду забезпеченим кредитором та судом звіту арбітражного керуючого про понесені витрати. На даний час звіт ліквідатора про витрати забезпечений кредитором не схвалено. Однак, як зазначено в ухвалі господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2022 року по справі № 904/5748/18, ліквідатор не позбавлений права звернутися до суду з клопотанням про схвалення вказаного звіту.
		34.          Таким чином, ліквідатор просив суд затвердити звіт арбітражного керуючого Гайдукова С. П. про витрати ліквідаційної процедури по справі №    904/5748/18 про банкрутство ПАТ "Енергогідромеханізація", які підлягають відшкодуванню за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна ПАТ "Енергогідромеханізація", яке є предметом забезпечення кредиторських вимог АТ КБ "ПриватБанк", а саме: 
		-          охорона нерухомого та рухомого майна ПАТ "Енергогідромеханізація" за період з 23 січня 2020 року по 21 грудня 2022 року становить 1 748 387,09 грн.;
		-          послуги відповідальної     особи     (підтримання     працездатності     газо-,     водо-, електроустаткування) - становить 35 000 грн;
		-          електропостачання (освітлення території, обігрів у зимовий час, приготування теплої їжі, підігрів вода для охорони з метою забезпечення належних санітарних норм) - 1     967     439,92 грн; водопостачання та водовідведення - 96 562,13 грн (з урахуванням уточнення).
		Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
		35.          16.01.2024 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/5748/18 у задоволенні скарги представника АТ КБ "Приватбанк" від 08.08.2023 на дії (бездіяльність) ліквідатора ПАТ "Енергогідромеханізація" - арбітражного керуючого Гайдукова С.П. відмовлено.
		Клопотання ліквідатора № 02-03/122 від 07.09.2023 про затвердження звіту арбітражного керуючого Гайдукова С.П. про витрати ліквідаційної процедури по справі № 904/5748/18 про банкрутство ПАТ "Енергогідромеханізація", які підлягають відшкодуванню за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна ПАТ "Енергогідромеханізація", яке є предметом забезпечення кредиторських вимог АТ КБ "ПриватБанк" - задоволено.
		 
		Затверджено звіт арбітражного керуючого Гайдукова С.П. про витрати ліквідаційної процедури по справі № 904/5748/18 про банкрутство ПАТ "Енергогідромеханізація", які підлягають відшкодуванню за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна ПАТ "Енергогідромеханізація", яке є предметом забезпечення кредиторських вимог АТ КБ "ПриватБанк".
		36.          Клопотання представника АТ КБ "Приватбанк" від 14.11.2023 про витребування в АТ "Полтава-Банк" виписки по рахунку ПАТ "Енергогідромеханізація" - залишено без задоволення.
		37.          Суд першої інстанції виходив з обґрунтованості понесених ліквідатором витрат, що пов`язані з охороною, утриманням майна, яке було предметом забезпечення та відсутності в діях ліквідатора порушень вимог Кодексу України з процедур банкрутства. 
		 
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		38.          20.06.2024 постановою Центрального апеляційного господарського суду (повний текст постанови складено 01.07.2024) апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2024 у справі № 904/5748/18 задоволено частково. 
		Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2024 у справі  № 904/5748/18 в оскаржуваній частині скасовано. 
		Прийнято в цій частині нове рішення. Скаргу  представника  АТ  КБ "Приватбанк" від 08.08.2023  на  дії  (бездіяльність) ліквідатора  ПАТ  "Енергогідромеханізація"  арбітражного  керуючого   Гайдукова С. П. - задоволено частково.
		Визнано протиправними дії ліквідатора ПАТ "Енергогідромеханізація" арбітражного керуючого Гайдукова С.П. по справі № 904/5748/18 щодо неперерахування АТ КБ "ПриватБанк" коштів у повному обсязі від реалізації майна боржника, що перебувало в заставі АТ КБ "ПриватБанк".
		Зобов`язано ліквідатора ПАТ "Енергогідромеханізація" по справі №  904/5748/18 арбітражного керуючого Гайдукова С. П. здійснити перерахування коштів у сумі  1 912 462,05 грн від реалізації майна ПАТ "Енергогідромеханізація", що перебувало в заставі АТ КБ "ПриватБанк", на рахунок кредитора АТ КБ "ПриватБанк" UA453802690000029097006815912.
		Клопотання ліквідатора № 02-03/122 від 07.09.2023 про затвердження звіту арбітражного керуючого Гайдукова С. П. про витрати ліквідаційної процедури по справі № 904/5748/18 про банкрутство ПАТ "Енергогідромеханізація", які підлягають відшкодуванню за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна ПАТ "Енергогідромеханізація", яке є предметом забезпечення кредиторських вимог АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково.
		Затверджено звіт арбітражного керуючого Гайдукова С. П. про витрати ліквідаційної процедури по справі № 904/5748/18 про банкрутство ПАТ "Енергогідромеханізація", які підлягають відшкодуванню за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна ПАТ "Енергогідромеханізація", яке є предметом забезпечення кредиторських вимог АТ КБ "ПриватБанк", а саме: охорона нерухомого та рухомого майна ПАТ "Енергогідромеханізація" за період з 23.01.2020 по 21.12.2022 у розмірі 1 748 387,09 грн;  послуги відповідальної особи (підтримання працездатності газо-, водо-, електроустаткування) у розмірі 35 000,00 грн.
		В затверджені решти витрат відмовлено.
		39.          Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції безпідставно затвердив звіт арбітражного керуючого Гайдукова С. П. про витрати ліквідаційної процедури, які підлягають відшкодуванню за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна ПАТ "Енергогідромеханізація", яке є предметом забезпечення кредиторських вимог АТ КБ "ПриватБанк", в частині витрат: електропостачання (освітлення території, обігрів у зимовий час, приготування теплої їжі, підігрів вода для охорони з метою забезпечення належних санітарних норм) - 1 967 439,92 грн; водопостачання та водовідведення - 96 562, 13 грн.
		40.          Суд апеляційної інстанції вказав, що заявлені ліквідатором зазначені витрати є необґрунтованими, відповідно ліквідатором необґрунтовано не перераховано на рахунок забезпеченого кредитора кошти від реалізованого майна у сумі 1 912 462, 05 грн.
		41.          При цьому суд вказав, що із поданого ліквідатором звіту витрат та наданих на їх підтвердження доказів не вбачається обґрунтування необхідності споживання в такій кількості електроенергії (на суму 1 967 439,92 грн), а також води (на суму 96 562,13 грн) боржником, який не здійснює підприємницьку діяльність, з урахуванням укладених договорів оренди приміщень із третіми особами і здійснення ними відшкодувань спожитих комунальних послуг.
		42.          Ліквідатором не надано розгорнутого розрахунку споживання електороенергії та води боржником, із визначенням кількісного споживання електроенергії та води, як орендаторами майна боржника, так і самим боржником, а також не надано розгорнутого розрахунку вартості таких комунальних послуг, з урахуванням їх відшкодування орендарями. Отже, ліквідатором не доведено обґрунтованість покладання таких витрат на АТ КБ "ПриватБанк", як таких, що підлягають відшкодуванню за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна ПАТ "Енергогідромеханізація", яке є предметом забезпечення кредиторських вимог АТ КБ "ПриватБанк".
		43.          Витрати ліквідатора послуг відповідальної особи в розмірі 35 000 грн суд апеляційної інстанції визнав  обґрунтованими та такими, що підлягають затвердженню.
		44.          Щодо витрат ліквідатора на охорону нерухомого та рухомого майна ПАТ "Енергогідромеханізація" за період з 23.01.2020 по 21.12.2022, які становлять 1 748 387,09 грн, суд апеляційної інстанції вказав, що Банк їх не заперечує та в цій частині рішення суду першої інстанції не оскаржує.
		 
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
		А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		45.          20.07.2024 ліквідатором ПАТ "Енергогідромеханізація" - арбітражним керуючим Гайдуковим С. П. подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.06.2024 та залишити без змін ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2024 у справі №  904/5748/18.
		46.          Касаційна скарга подана з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України, а саме:
		- неврахування правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 06.02.2024 у справі № 910/21840/14, стосовно вирішення майнових спорів до боржника в окремому позовному провадженні в межах справи про банкрутство;
		- відсутність правової позиції Верховного Суду щодо порядку отримання погодження у забезпеченого кредитора витрат на утримання та збереження майна, яке є предметом забезпечення його вимог, враховуючи, що КУзПБ не містить такого порядку, хоча у абз. 4 частини 3 статті 61 КУзПБ міститься посилання на наявність такого порядку;
		- не дослідження судом первинних документів, якими підтверджуються витрати, їх законність та обґрунтованість; прийняття судом рішення на підставі неналежних доказів (пункти 1, 3 частини 3 статті 310 ГПК України).
		 
		 
		Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу та позиції інших учасників справи
		47.          09.09.2024 від АТ КБ "ПриватБанк" надійшло клопотання про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Енергогідромеханізація" - арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровича на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.06.2024 у справі № 904/5748/18. Банк доводить, що оскаржувана у цій справі ліквідатором постанова суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню відповідно до ч. 3 ст. 9 КУзПБ. 
		48.          У відзиві, який надійшов до Суду 09.09.2024 Банк наголошує на безпідставності доводів скаржника та вірності висновків суду апеляційної інстанції. доводить, що ліквідатор протиправно розпорядився отриманими від реалізації майна коштами без погодження з заставним кредитором та судом. 
		49.          11.09.2024 від АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому кредитор погоджується з викладеними в ній доводами, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.06.2024 року по справі № 904/5748/18 , якою частково задоволено апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк» на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2024 року у справі № 904/5748/18 вважає такою, що винесена на підставі неповного з`ясування обставин справи.
		50.          18.09.2024 від скаржника також надійшли письмові пояснення на відзив Банку, в яких він заперечує доводи кредитора, а також вважає безпідставним клопотання про закриття касаційного провадження. 
		51.          20.11.2024 скаржником подано заяву, в якій, посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування ч. 3 ст. 61 КУзПБ щодо порядку погодження витрат на утримання та збереження майна, яке є предметом забезпечення, стверджує, що закриття касаційного провадження не зможе забезпечити єдність судової практики. 
		52.          21.11.2024 від Банку надійшло клопотання з проханням долучити до клопотання про закриття касаційного провадження та матеріалів справи копію постанови Верховного Суду від 20.06.2024 у справі № 914/1901/16.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ           
		А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
		53.          Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		54.          У цій справі предметом спору стала скарга кредитора (Банку) на дії ліквідатора банкрута через неправомірне, на думку кредитора, розпорядження арбітражним керуючим коштами, отриманими від реалізації майна в ліквідаційній процедурі та клопотання ліквідатора про затвердження звіту про відшкодування витрат ліквідаційної процедури за рахунок коштів від реалізації майна, яке є предметом забезпечення кредиторських вимог Банку.   
		55.          Щодо вимог касаційної скарги в частині затвердження звіту арбітражного керуючого Гайдукова С. П. про витрати ліквідаційної процедури по справі №  904/5748/18 колегія суддів Верховного Суду зазначає таке. 
		56.          Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		57.          Згідно з частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		58.          Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. 
		59.          Відповідно до пункту 4 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
		60.          Згідно з частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
		61.          З 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
		62.          Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
		63.          Частиною першою статті 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. 
		64.          Згідно з частиною третьою статті 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		65.          Відповідно до частини першої статті 9 КУзПБ ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. 
		66.          Частиною третьою статті 9 КУзПБ передбачено, що у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність). 
		67.          Наведений у частині третій статті 9 КУзПБ перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.
		68.          Водночас, в зазначеному переліку судових рішень у справі про банкрутство (неплатоспроможність), що підлягають касаційному оскарженню, відсутнє судове рішення про затвердження звіту ліквідатора про  відшкодування витрат ліквідаційної процедури.
		69.          Отже, положеннями КУзПБ не передбачено можливості оскарження в касаційному порядку постанови апеляційного суду, прийнятої за результатом апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції щодо затвердження звіту ліквідатора про  відшкодування витрат ліквідаційної процедури.
		70.          Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ліквідатора ПАТ "Енергогідромеханізація" арбітражного керуючого Гайдукова С. П. на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.06.2024 у справі № 904/5748/18 в частині розгляду клопотання про затвердження звіту арбітражного керуючого про витрати ліквідаційної процедури, оскільки в разі касаційного перегляду оскаржуваної постанови у вказаній частині суд касаційної інстанції буде діяти не як "суд встановлений законом" в розумінні статті 6 Конвенції та прецедентної практики Європейського суду з прав людини. 
		71.          У цій частині Верховний Суд погоджується із доводами АТ КБ "ПриватБанк", викладеними в клопотанні про закриття касаційного провадження у цій справі на підстав ч. 3 ст. 9 КУзПБ.
		72.          У зв`язку з закриттям касаційного провадження у вказаній частині, Суд не надає оцінку доводам касаційної скарги щодо порядку отримання погодження у забезпеченого кредитора витрат на утримання та збереження майна, яке є предметом забезпечення його вимог, та недослідження судами первинних документів, якими підтверджуються витрати.
		73.          Щодо скарги АТ КБ "Приватбанк" від 08.08.2023 на дії (бездіяльність) ліквідатора ПАТ "Енергогідромеханізація" арбітражного керуючого Гайдукова С. П. Верховний Суд зазначає наступне. 
		74.          Щодо правил вирішення спорів про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями/бездіяльністю арбітражного керуючого колегія суддів звертається до висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 06.02.2024 у справі № 910/21840/14, на неврахуванні якої наполягає скаржник в касаційній скарзі. 
		75.          Так у справі № 910/21840/14 Верховний Суд дійшов висновків, що за змістом положень КУзПБ (зокрема, ст. 60, 61, 65), заперечень та незгоди з діями (бездіяльністю) арбітражного керуючого, зокрема ліквідатора, під час здійснення процедури банкрутства (неплатоспроможності), а також враховуючи мету, яку намагається досягнути заявник, не погоджуючись та оскаржуючи дії (бездіяльність) арбітражного керуючого, звернення заявника умовно можна поділити на три типи, згідно з якими заявник домагається:
		-                    усунення та виправлення арбітражним керуючим відповідних помилок, недоліків при виконанні своїх обов`язків у справі про банкрутство (неплатоспроможність) задля приведення до належного виконання цих обов`язків, і, відповідно, до належного здійснення процедури банкрутства (неплатоспроможності);
		-                    відсторонення арбітражного керуючого від виконання ним обов`язків у відповідній справі з призначенням іншого арбітражного керуючого для виконання відповідних функцій (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);
		-                    відшкодування арбітражним керуючим шкоди, заподіяної ним при виконанні відповідних повноважень та обов`язків у справі про банкрутство (неплатоспроможність).
		76.          При цьому якщо перших два типи звернення (за заявою, клопотанням та скаргою) не містять у вимогах грошової складової, то третій тип звернення має відповідну складову. 
		77.          У зв`язку з наведеним розмежуванням у зверненнях до суду у справі про банкрутство щодо дій арбітражного керуючого законодавець встановив різне правове регулювання для їх розгляду і для вирішення відповідних спорів між заявником та арбітражним керуючим.
		78.          Зокрема, КУзПБ у статті 25 окремо та безпосередньо регулює правовідносини з відшкодування шкоди, заподіяної арбітражним керуючим.
		79.          Так, КУзПБ визначає підстави і порядок відшкодування особі шкоди, заподіяної внаслідок неумисних дій або помилки арбітражного керуючого, на що спрямовані, зокрема, приписи статті 24 КУзПБ щодо страхування діяльності арбітражного керуючого. 
		80.          Поряд із цим вказівка в частині першій статті 25 КУзПБ щодо відшкодування шкоди, заподіяної особі внаслідок незаконних дій арбітражного керуючого, відповідно до закону свідчить про можливість застосування загальних підстав відповідальності за завдану майнову шкоду, передбачених, зокрема, статтею 1166 ЦК України. У цьому висновку Суд звертається до близьких за змістом висновків Верховного Суду, сформульованих в постанові від 11.11.2021 у справі №        5023/1123/12. 
		81.          У цій справі, звертаючись зі скаргою на дії (бездіяльність) ліквідатора, АТ КБ "ПриватБанк" просило суд визнати протиправними дії (бездіяльність) ліквідатора ПАТ "Енергогідромеханізація" арбітражного керуючого Гайдукова С. П. щодо неперерахування АТ КБ "ПриватБанк" коштів у повному обсязі від реалізації майна боржника, що перебувало в заставі АТ КБ "ПриватБанк" та просило суд зобов`язати ліквідатора здійснити перерахування коштів від реалізації майна банкрута на рахунок кредитора. 
		82.          Банк доводив, що ліквідатор використав кошти, отримані від продажу заставного майна, не для задоволення вимог забезпеченого кредитора АТ КБ "Приватбанк" за зобов`язаннями, яке забезпечувало таке майно, чим було завдано майнової шкоди цьому кредитору.
		83.          Тобто Банк домагається захисту його прав кредитора на задоволення визнаних у цій справі грошових вимог до боржника шляхом стягнення з ліквідатора шкоди на спірну суму, яка, за доводом заявника, була завдана неправомірним неперерахуванням ліквідатором отриманих коштів від реалізації майна. 
		84.          Відшкодування збитків/шкоди є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною згідно з правилами        статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою цієї статті визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке мало наслідком завдання особі майнових збитків, саме є основною підставою для їх відшкодування.
		85.          При цьому пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України визначено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
		86.          За частиною третьою статті 147 Господарського кодексу України (далі - ГК        України) збитки, завдані суб`єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону. 
		87.          Правовідносини щодо відшкодування збитків врегульовані, зокрема положеннями глави 25 "Відшкодування збитків у сфері господарювання" ГК        України та глави 82 "Відшкодування шкоди" розділу ІІІ "Окремі види зобов`язань" книги п`ятої "Зобов`язальне право" ЦК України.
		88.          За загальним правилом про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди (збитків) - деліктну відповідальність, що випливає із положень статті 1166 ЦК України, юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, а тому для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків/шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1)        протиправна поведінка; 2) збитки; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вина. 
		89.          За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає. Отже, загальні правила та підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, передбачені статтею 1166 ЦК України вимагають дослідження та встановлення судом за вимогами про відшкодування шкоди усіх елементів складу цивільного правопорушення. 
		90.          У постанові Верховного Суду від 06.02.2024 у справі № 910/21840/14 (на неврахуванні якої наполягає скаржник) Суд виснував, що вимоги про відшкодування шкоди, заявлені у справі про банкрутство особою, яка вважає, що шкоду завдано арбітражним керуючим, є вимогами майнового характеру та містять ознаки спору в розумінні положень частини другої статті 4 ГПК    України. 
		91.          Звертаючись до правил розгляду та вирішення спору у справі про банкрутство, Суд зазначив, що нормами статті 7 КУзПБ визначені правила та порядок розгляду майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство.
		92.          Положення частини другої цієї статті КУзПБ передбачають розгляд цієї категорії спорів за правилами ГПК України, тобто з урахуванням вимог статей 12, 20, частини восьмої статті 29 ГПК України, за правилами позовного провадження у межах провадження відповідної справи про банкрутство.
		93.          Однак вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної особі арбітражним керуючим, заявляються не до боржника, а до такого особливого суб`єкта цивільної та господарської відповідальності у справі про банкрутство, як арбітражний керуючий (стаття 25 КУзПБ), тоді як ні ГПК України, ні КУзПБ безпосередньо не визначають процесуальних правил (процедури) розгляду відповідних вимог та зазначеної категорії спору. 
		94.          Втім, враховуючи, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної арбітражним керуючим, випливають та пов`язані безпосередньо зі здійсненням процедур у справі про банкрутство, Суд дійшов висновку, що в разі якщо поряд з оскарженням дій/бездіяльності арбітражного керуючого у справі про банкрутство заявник заявляє до арбітражного керуючого вимогу про відшкодування шкоди, завданої його діями/бездіяльністю, ці вимоги мають заявлятися та розглядатися у спорі про відшкодування шкоди:
		- із дотриманням вимог щодо загальних підстав відповідальності за завдану майнову шкоду, передбачених, зокрема, статтею 1166 ЦК України;
		- за правилами заявлення вимог та розгляду спорів майнового характеру, що вирішуються у межах справи про банкрутство (стаття 7        КУзПБ), тобто за правилами позовного провадження.
		95.          Поряд із цим, якщо заявник, не погоджуючись з діями/бездіяльністю арбітражного керуючого, звертається з вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної арбітражним керуючим, з порушенням наведених порядку та вимог - не з позовом про відшкодування шкоди, а за скаргою на дії арбітражного керуючого (ліквідатора) у справі про банкрутство, то ця скарга задоволенню не підлягає, а суд ухвалює про відмову в її задоволенні. Такі висновки викладено в постанові Верховного Суду від 06.02.2024 у справі №  910/21840/14 і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від них.
		96.          Отже, зважаючи на викладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції ухвалив оскаржуване рішення про задоволення скарги Банку всупереч встановленим законом порядку і вимогам для розгляду та вирішення спору про відшкодування шкоди, завданої особі арбітражним керуючим у справі про банкрутство, здійснивши розгляд по суті вимог АТ КБ "Приватбанк" про стягнення шкоди з ліквідатора на користь кредитора за результатами розгляду скарги на дії ліквідатора у справі про банкрутство, а не позову в межах справи про банкрутство про відшкодування шкоди.
		97.          Таким чином, визначена скаржником підстава касаційного оскарження щодо неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених в постанові  Верховного Суду від 06.02.2024 у справі №  910/21840/14 в цій частині знайшла своє підтвердження. 
		98.          Верховний Суд також зазначає, що постановлена судом першої інстанції ухвала про відмову в задоволенні скарги Банку також є таким судовим рішенням, що постановлене без врахування судом першої інстанції встановлених законом порядку і вимог для розгляду та вирішення спору про відшкодування шкоди, завданої особі арбітражним керуючим у справі про банкрутство, оскільки це рішення постановлене місцевим судом за відсутності в ухвалі належного мотивування для відповідного рішення та з порушенням відповідних норм матеріального та процесуального права.
		99.          Отже, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій допустили порушення встановлених законом (зокрема статтею 7 КУзПБ) порядку та вимог для розгляду та вирішення спору про відшкодування шкоди, завданої особі арбітражним керуючим у справі про банкрутство, а тому в цій частині судові рішення підлягають скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні скарги. 
		100.          Щодо аргументів АТ КБ "ПриватБанк" про необхідність застосування ч. 3 ст. 9 КУзПБ та закриття касаційного провадження в частині касаційного перегляду постанови суду апеляційної інстанції щодо розгляду скарги на дії ліквідатора, Суд відзначає таке.
		101.          У визначеному положеннями ч. 3 ст. 9 КУзПБ переліку судових рішень у справі про банкрутство (неплатоспроможність), що підлягають касаційному оскарженню, відсутнє судове рішення, прийняте за результатом розгляду скарги на дії/бездіяльність арбітражного керуючого, що за загальним правилом виключає можливість його касаційного перегляду. 
		102.          Поряд з цим, Суд зазначає, що принцип диспозитивності господарського судочинства, закріплений в статті 14 ГПК України, виражається і в частині визначення заявником форми звернення до суду, і в частині предмету такого звернення. Предмет процесуального звернення має кореспондуватися з фактичними і юридичними підставами.
		103.          Отримавши процесуальне звернення, суд, керуючись завданнями господарського судочинства та з метою визначення порядку здійснення провадження у справі, повинен відповідно кваліфікувати таке звернення, відповідальність за що покладається на суд. 
		104.          У цій справі, як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції, не врахувавши висновки Верховного Суду у постанові від 06.02.2024 у справі № 910/21840/14 за подібних правовідносин та не виправивши порушень суду першої інстанції, помилково кваліфікували звернення АТ КБ "ПриватБанк" як скаргу на дії/бездіяльність ліквідатора, фактично розглянувши позов про відшкодування шкоди. 
		105.          Отже, враховуючи допущені судами попередніх інстанцій порушення, згідно з якими у цій справі з порушенням встановленого законом порядку фактично розглянутий позов та вирішений спір про відшкодування шкоди, завданої особі арбітражним керуючим у справі про банкрутство, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про непоширення встановлених ч. 3 ст. 9 КУзПБ обмежень на касаційне оскарження судових рішень у цій справі та відсутність підстав для закриття касаційного провадження у цій частині. 
		 
		В. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		106.          Відповідно до ч. 1 ст. 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
		107.          Враховуючи вищевикладене та керуючись п. 3 ч. 1 ст. 308, ст. 311 ГПК України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції та скасована нею ухвала суду першої інстанції в частині розгляду скарги на дії ліквідатора підлягають скасуванню як такі, що постановлені всупереч нормам матеріального і процесуального права із прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні скарги. Щодо касаційного перегляду оскаржуваної постанови в частині розгляду клопотання арбітражного керуючого про затвердження звіту ліквідатора про відшкодування витрат ліквідаційної процедури суд касаційної інстанції дійшов висновку про закриття касаційного провадження в цій частині. 
		 
		Керуючись статтями 300, 301, пунктом 3 частини першої статті 308,  статтею 311,   315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		1.          Касаційну скаргу ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Енергогідромеханізація" арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровича задовольнити частково.
		2.          Клопотання Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Енергогідромеханізація" - арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровича на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.06.2024 у справі № 904/5748/18 задовольнити частково. 
		3.          Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Енергогідромеханізація" - арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровича на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.06.2024 у справі № 904/5748/18 в частині розгляду клопотання про затвердження звіту арбітражного керуючого про витрати ліквідаційної процедури.
		4.          Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.06.2024 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2024 у справі №904/5748/18 в частині розгляду скарги Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" від 08.08.2023 на дії (бездіяльність) ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Енергогідромеханізація" -  арбітражного  керуючого  Гайдукова Сергія Петровича скасувати.
		5.          Ухвалити у справі №904/5748/18 в цій частині нове рішення: відмовити у задоволенні скарги Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" від 08.08.2023 на дії (бездіяльність) ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Енергогідромеханізація" -  арбітражного  керуючого  Гайдукова Сергія Петровича.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                                 В. Пєсков
		 
		Судді                                                                                                    В. Картере
		 
		                                                                                                    К. Огороднік

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...